Російсько-український словник ділової мови

Російсько-український словник ділової

мови

М.Дорошенко, М.Станиславськии, В.Страшкевич

1930

Поширюється безкоштовно. Виготовлення додаткових копій вітається.

Останнє оновлення 15.06.2010

МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ
ТОМ XVI

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ МОВИ
ІІМ5ТІТЦТ РЕВ II КРАЇ N15С НЕ АКАОЕМІЕ йЕР \Л/І55ЕІ\І5СНАРТІ_ІСНЕІ\І 5РВАСНЕ
М. ДОРОШЕНКО, М. СТАНИСЛАВСЬКИЙ, В. СТРАШКЕВИЧ
СЛОВНИК ДІЛОВОЇ МОВИ

ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ФРАЗЕОЛОГІЯ
(ПРОЄКТ)

ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ
ХАРКІВ 1930 КИЇВ

ПЕРЕДМОВА

Під поняттям «ділова мова» треба розуміти мову ділових стосунків установ з іншими
установами та громадянами, а також мову ділових стосунків громадян між собою. Ділова
мова не обіймає технічної термінології і фразеології виробництв, що їх ІУНМ подає в
фахових словниках.

Складову частину словника ділової мови становить:

1) Мова листування загальних відділів установ — власне канцелярська мова.

2) Мова актів та документів, що їх укладають установи та приватні особи, а також
судові загальні терміни, уживані в загальному відділі установ, — правнича мова.

3) Мова комерційного листування установ та приватних осіб (крім назов краму),

4) Термінологія (і фразеологія) рахівництва установ та індустріяльних закладів (крім
спеціяльно-технічних термінів).

5) Загальні назви установ та індустріяльних закладів («инспектура», «комиссариат»,
«трест», «фабрика», «завод»), а також назви комунальних закладів («баня», «цирк»,
театр», «бойня»),

6) Назви посад у державному апараті, господарчих та громадських організаціях,
культурно-освітніх установах, а також у конторах індустріяльних закладів:
(«делопроизводитель», «управляющий делами», «счетовод», «табельщик»),

7) Основні назви професій, уживані в діловодстві професійних органів, як і назви
відповідних профспілок.

8) Найпотрібніші назви об'єктів промислового оподаткування («ларек», «рундук»,
мастерская»), а також назви різного роду майстерень.

9) Назви устатковання канцелярій, контор, а також номенклатура канцелярського
приладдя («стол», «шкаф», «счетьі»),

10) Основні загальні назви крамниць та взагалі торговельних закладів, їх відділів та
устатковання крамниць («бакалейньїй магазин», «дровяной склад», «розничная
продажа», «мелочная лавка», «полка», «прилавок»),

11) Терміни наукової організації праці в діловодстві та бухгальтерії установ
(«картотека», «хронометраж» і т. д.).

Щодо виробень та фабрик, складових, частин трестів і комбінатів, то, хоч їх можна
вважати за установи, проте Секція не запровадила до словникового реєстру назов їх,
щоб не збільшувати розмір словника ділової мови матеріялом, уже поданим у словнику
Технічної термінології (загальному) ІУНМ,

До термінологічного реєстру словника, згідно з інструкцією на укладання словників
ІУНМ, заведено:

а) Суто-фахові терміни ділових стосунків: «отношение», «входящая бумага»,
«протокол», «отчет», «договор", «счет», «смета» тощо.

б) Застосовані терміни, тобто такі слова, що хоч і входять до інших термінологічних
галузей, але в ділових стосунках набули специфічного застосовання («уплотнение
квартир»),

в) Застосовані загальні слова живої мови, що набули специфічного значення в ділових
стосунках та урядуванні установ, як от: «заключение (по делу)», «рассмотрение дела»,
«извещение».

г) Дотичні терміни, взяті з відповідних спеціяльних ділянок знання, які проте в діловій

мові з тим самим значенням широко застосовують. Такі є терміни економічні («капитал»,
«товар») та соціологічні («вьіборьі», «власть»), що в словнику ділової мови становлять не
більше як 25% від усього матеріялу.

д) Дотичні загальні слова, переважно прикметники, що набувають
виразнотермінологічного значення й змісту у сполученні з іншими словами-термінами,
напр.: «верньїй (об обеспечении)», «внешний (о займе)», «свободньїй (о капитале)».

е) Такі загальні слова, що не мають спеціяльно-термінологічного значення навіть у
сполученні з іншими словами, але вельми часто вживаються в діловій мові й стали
притаманними діловій мові словами («открьівать», «закрьівать», «просить», «заявлять»),

ж) Фразеологічні звороти, тобто специфічні для ділової мови сполучення слів, що
складаються з якогось терміна й іншого слова (чи слів) і мають підмінну проти російської
та інших мов конструкцію.

Опрацьовуючи розділ української ділової мови, Секція уґрунтувала свою роботу на
певних наукових підвалинах і належно зважила той визначний факт, що розвиток
культурної мови на Україні взагалі природний і можливий тільки як розвиток органу
взаємного порозуміння та єднання трудящих з різних ділянок праці.

Секція дбала про те, щоб, науково перевіривши всі розв'язання, дати громадянству, в
результаті своєї праці, проект нормативного словника, цілком придатний до ділових
стосунків і діловодства, складений на основі суто-народньої мови і позбавлений
специфічного — селянського, міського чи якогось місцевого (льокалізми) забарвлення.'

Укладати систему термінології ділової мови довелося за російським реєстром. Секція
не поставилася до цієї умови своєї праці формально. Вона піддала російський реєстр
належній критиці, взявши на увагу між іншим і те, що російська книжна мова
вироблялася під ідеологічно чужими нам (февдальними й буржуазними) впливами і має в
собі поруч цінних мовних здобутків, які варті того, щоб їх найширше використовувати
тепер і передати до дальших поколінь, також чимало перебутків з минулої історичної
доби, цілком непотрібних у сучасних взаєминах громадян. Секція вважає, що
визначенням і цілим висловам комплексу думок, — як напр. «пожалование», «честь имею
представить на ваше благоусмотрение», «всепокорнейше донесение» і інш., можливе
притаманне місце в соціологічному словнику, бо до нього належить термінологія з історії
суспільних стосунків, а до словника сучасної ділової мови треба брати тільки такі
терміни-перебутки з минулого, також і фразеологію, з якими пов'язані вже нові поняття,
подаючи до них в українській частині словника рівнобіжні сучасні розв'язання (напр.:
«жалованье — платня»; «служащий (чиновник) — урядовець»).

Секція критично ставилася до матеріялів, на підставі яких мала ухвалювати ті чи ті
розв’язання. За матеріял для себе Секція не брала висловів гумористичних, хоча на них і
багата українська народня мова, також — жарґонових. З архаїзмів брала тільки
зрозумілі, якщо не було відповідного сучасного слова і архаїзм не мав на собі відслідів
чужої нам ідеології.

Критично ставилася Секція і до тих новотворів, які полишила в українській мові
переходова доба, коли на Україні настала практична потреба в українській діловій
термінології і коли тут цілком панували ще традиції старої російської канцелярії. Тоді
запроваджувано до української мови й механічно перекладені російські слова (типу
«завдяки», «відносно»), і інші, утворені способом механічного звуконаслідування, нібито
українські слова («достатньо», «необхідно», «зносини», «відношення»). Таких
«новотворів» Секція не вважала за догідний науковий матеріял.

До кожного слова (з російського реєстру) суто-термінологічного Секція подавала одно
розв'язання, і тільки в окремих випадках, де виправдувала практика й авторитетні
джерела, подавала окрім одного рекомендованого ще другий, рівний йому, термін. У
гніздах слів дотичних Секція подавала повнішу синоніміку.

Визнаючи, що інтернаціональним термінам взагалі належиться певне місце в
українській мові, Секція подає в словнику також і інтернаціональні терміни, з
відповідною транскрипцією. Тоді ж, коли в українській мові є свій влучний переклад,
Секція додавала до інтернаціонального терміну й українське розв'язання, ніде, однако,
не намагаючись запровадити за всяку ціну замість інтернаціонального терміну
український.

Щодо наголосу, то на словах з кількома можливими діялектично-паралельними
наголосами Секція, з огляду на нерозробленість укр. ортоепії, не наважувалась
нормативно ставити якийсь один з них, а виставляла поруч усі.

Дотеперішні словники мало задовольняли лексичні потреби ділової мови.

Словники: П. і П. Терпилів, В. Дубровського, Л. Савченка тощо, невеликі на розмір,

ставили собі за завдання подати не тільки слова суто-ділові, а й слова побутові. Це,
власне, були маленькі кишенькові словники; як лексичні довідники, вони мали багато
пропусків і матеріял подавали здебільшого без диференціяції значень, без текстуального
офарблення слова та без фразеології.

Кращий словник Гладкого й Туркала, і кращий саме тому, що він намагається
обмежити свої рямці запасом слів ділових.

Словник чотирьох авторів Йогансена-Ткаченка вже більшого розміру (258 стор.), але в
ньому теж є багато пропусків суто-ділових термінів і висловів. Крім того, не з усяким
розв'язанням, поданим у цьому словнику, сучасний лексично розвинений укр. мовлянин
може погодитись.

Про словники великі, академічні, тут не згадуватимемо, бо вони мають зовсім інший
цільовий налад.

Головніші джерела, використані для російсько-українського Словника Ділової Мови
такі:

Барац С. — Курс коммерческой корреспонденции. С.-Петербург. 1907, стр. 653.

Беретка С. і Матвієвський М. — Практичний правничий словник російсько-український.
Харків, 1926, стор. 80.

«Вестник Коммунального Хозяйства» — 1926 і 1927 р.р.

«Вестник Финансов» НКФ СССР, 1923, №№ 80 — 100,1925, №№ 72, 83.

«Вопросьі организации управлення», № 1.

Гладкий М. — Наша газетна мова. Київ, 1928, стор. 174.

Гладкий М. і Туркало К. — Російсько-український словник Ділової Мови. Київ, 1926.

Горбачевській Н. — Словарь древняго актоваго язьїка Северо-Западнаго края и
Царства Польскаго. Бильно, 1874, стор. 397.

Грінченко Б. — Словарь украинского язьїка. Берлін, 1925, стор. 2178.

Дубровскій П. П. — Полньїй русско-польский словарь. Варшава, 1912, стор. 863.

«Жилищное Т-во» за 1927 р.

Звіт Київського «Сорабкопу» за. 1924 - 1925 операційний рік і Жовтень-Грудень 1925
року.

«Инструкции НКВД по жилищньїм делам и по денационализации» за 1925 рік.

Ізюмов О. — Російсько-український словник. Київ, 1926, стор. 655.

Йогансен, Наконечний, Німчинов іТкаченко. — Практичний російсько-український
словник. ДВУ, 1926, Дніпропетровське, стор. 258.

Классификация профессий. — Изд. НКТ. Москва, 1925, стор. 137.

Листування Київського Окркомгоспу (листи, договори, кошториси, інструкції тощо) за
1924 - 1925 р.р.

"Метод научной организации деловодства".

Нефедов. — Канцелярское дело.

Ніковський А. — Словник українсько-російський. Київ, 1927. стор. 864.

Німецько-український словник. Зладили В. Кміцекевич і Спілка. Чернівці, 1923.
Накладом «Української Накладні».

Обзор деятельности Киевского Губкоммунотдела за 1922 г. (стор. 203) и 1923 г. (стор.
153).

Орловський В. та Шелудько І. — Російсько-український словник банкового діловодства.
Видання Промбанку. Київ, 1925.

Підмогильний В., Плужник Є. — Фразеологія Ділової Мови. Київ,1926, стор. 293.

Росігесгпік сіо Когевропсіесуі Киріескіеі \л/ ріесіи іегукасИ: роїзкіт, гозуівкіт, піетіескіт,
(гапсивкіт і апдіеівкіт. ОргасомаІІ: \Л/ІасІу5Іа\л/ Косеп1-2іеІіп'вкі і \Л/ІасІу5Іа\л/ Кіегвї. \Л/агвга\л/а
- 1902. Стор. 818.

Російсько-український медичний словник. Київ, Губ. Від. Охор. Нар. Здор. під ред. М.
Галина. Київ, 1920, стор. 144.

Російсько-український словник «Правничої Мови» Київ, 1926.

Сабалдир Г. — Практичний російсько-український словник. Київ, 1926, стор. 436.

Сакс И. Т. — Русско-Немецко-Англо-Французский словарь вьіражений и оборотов,
свойственньїх торговой корреспонденции. Москва, 1922, стор. 541.

Словник Цукротресту. — Опрацював Шемет. (Рукопис у картках).

Станиславський М. — Російсько-українська ділова та газетна фразеологія. (Рукопис),
стор. 365.

Українська Академія Наук. — Російсько-Український словник, т. І (А - Ж). Київ, 1924,
стор. 290.

Українська Академія Наук. — Рос.-укр. словник, т. III (О - П), вип. 1-й. Київ, 1927, стор.
336.

Уманець М. і Спілка А. — Словарь російсько-український. Берлін, 1925, стор. 1149.

Устинов И. — Новьій орфографический справочник. Москва, 1915, стор. 206.

Фінансовий Бюлетень». НКФ УСРР, за 1925 р. № 4; за 1926 р. №№ 9, 91; за 1927 р. № 16.

«Червоне Право» 1928 р. ч.ч. 5, 6 і 20.

Яворницький Д. І. — Словник української мови, т. 1. А - К. Катеринослав. 1920, стор.
411.

Роботу вкладання словника виконала нарочито утворена 28 лютого 1926 р. при
Соціяльно-Економічному Відділі Інституту Української Наукової Мови Секція Ділової Мови.

В Секції, з самого початку, як вона існувала, працювали: Дорошенко М.Ю. —
упорядник словника, учасник редакційної трійки (заступник голови Секції), Загродський
А.О., Колоніус Д.М. (секретар Секції з 28/11 — 1926 р. по 15/ХІ — 1926 р.), Кривоший І.А.,
Любинський М.М. — голова Секції з 28/11 — 1926 р. по 15/ХІ — 1926 р.), Станиславский
М.О. (секретар Секції з 15/ХІ — 1926 р. і учасник редакційної трійки) та Страшкевич В.М.
(голова Секції з 15/ХІ — 1926 р. і голова редакційної трійки).

За науково-технічних співробітників у Секції працювали: Дложевська М. В. (увесь час з
липня м-ця 1926 р.), Барзилович Г.Г. (з квітня по липень м-ць 1928 р.); періодично
працювали над виписуванням карток, як науково-технічні співробітники, Оболонський О.,
Савченко П. та Шаравська Н.

Для завважень до реєстру словника та проектів термінології були запрошені і
працювали такі співробітники Київських установ: Криницька Н.М., що подала 170
завважень, Леонкевич Ф.П., що подав 371 завваження та Ліщенко І.П., що подав 250
завважень.

Філологічну редакцію цілого словника провадив штатний філолог Соціяльно-
Економічного Відділу Борецький П.Й.

Наголоси в словнику виставив М.О. Станиславський.

Під час своєї редакційної роботи Секція вдавалася в сумнівних випадках по
авторитетну пораду до проф. Є.К. Тимченка, що переглянув щось із 230 сумнівних
термінів і дав свої завваження.

За весь час своєї праці коло словника Секція відбула 307 засідань; з них засідань
.пленуму Секції 46, засідань президії Секції 15, засідань редакційної трійки 216 та
спеціяльних засідань на погодження термінів із іншими секціями ЗО.

Київ, р. 1928. Редакційна трійка.

ПОЯСНЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИМ СКОРОЧЕННЯМ.

Г — Грінченко (Словник),
ж. р. — женский род.
м. р. — мужской род.

Н — Неологизм.

прил. — имя прилагательное.

СЖМ — Словнич Живої Мови.

секц. — Секция (Секція Діл. Мови застосовує в даному значенні подане укр. слово),
сов. — совершенньїй вид.
сущ. — имя существительное.

Примітка. При поясненнях, подаваних у дужках при рос. прикметниках, що мають у
діловій мові тільки одно значення, скрізь опущено слово «напр»: «Армейский (о части)»
треба читати: «напр., о части».

Російсько-український словник ділової мови

Абзац - уступ (-пу), абзац (-цу).

Абонемент - абонемент (-ту); (предварит. уплата денвг) - передплата, абонемент (-ту).
Абонементний (о системе ) - абонементний, абонементовий, передплатний.

Абонент - абонент (-та); ( предварит. уплачивающий деньги) - передплатник (-ка); а.

действующий - чйнний абонент.

Абонентский (о книжке) - абонентський.

Абонировать что, -ться на что - абонувати що, сов. - заабонувати що; ( предвар.

уплачивая деньги) - передплачувати, сов. - передплатити.

Аваль - аваль (-лю), порука на векселі, співпїдпис (-су).

Аванс - аванс (-су); а. по жспортньїм операциям - аванс на експортні операції; а. целевой
- цільовий аванс; в виде -са - авансом, як аванс.

Авансер - авансник (-ка), авансер (-ра); ( взявший аванс в счет зарплати ) - забірняк (-ка)

(Г).

Авансировать - авансувати, давати аванс.

Авантюрист, -тка - авантурник (-ка), авантурниця, пройдисвіт (-та), пройдисвітка.

Авария - аварія; а. частинная - часткова аварія,- потерпеть -рию (о лице) - зазнати
аварії; (о судне) - статися аварії (судна).

Август - серпень (-пня).

Авиатор - авіятор (-ра), літун (-на).

Авиация - авіяція.

Авизо - авізо; ( уведомление) - повідомлення.

Автобиография - саможиттєпис (-су), автобіографія.

Автограф - власнопис (-су), власноручне письмо, автограф (-фу).

Автомат - автомат (-та).

Автомобиль - автомобіль (-ля).

Автономия - автономія.

Автор - автор (-ра); (о женщине) - авторка,- на правах -ра - (під) авторським правом.
Авторитет - авторитет (-ту), повага; доверяться чьему-либо -ту - звірятися (вірити) на чий
авторитет (чию повагу); иметь -тет, пользоваться -том - мати авторитет, бути в повазі;
ссилаться на чей -тет - здаватися (по-кликатися) на чий авторитет (чию повагу).
Авторитетность - авторитетність (-ности), поважність (-ности).

Авторский (о праве) - авторський.

Агент - аґент (-та); а. наружний - зокїльний аґент.

Агентство - аґентство.

Агентура - аґентура,- ( занятие) - аґентування,- заниматься -рой - аґентувати.

Агитировать - агітувати.

Агроном - аґроном (-ма).

Адвокат - адвокат (-та); ( судовий ) - оборонець (-нця); а. подпольний - потайний
(позакутній) дорадник; бить -том - адвокатувати.

Адвокатура - адвокатура.

Административньїй (о распоряжении) - адміністративний.

Администрационньїй (об отделе) - адміністрацїйний.

Администратор - адміністратор (-ра).

Администрация - адміністрація.

Администрировать - адмініструвати.

Адрес - 1) адреса; а. сопроводительний - супровідна адреса,- по -су (доставить) - на
адресу; по нескольким -сам - на кілька адрес,- сообщить адрес - подати адресу; 2)

( приветственное письмо) - вітальний лист, адреса; а. поздравительний - вітальна
адреса; 3) а.-календарь - адресник-календар (роб. п. - адресника-календаря).

Адресант, адресующий - адресант (-нта), що адресує, адресївник (-ка).

Адресат - адресат (-та); за ненахождением адресата (возвратить) - що не (з)найдено, не
знайшовши, бо не знайшли адресата.

Адресний (о книге) - адресовий.

Адресовать - 1) адресувати, сов. - заадресувати; письмо не может бить адресовано в... -
листа не можна адресувати на...; 2) (направлять кого куда) - посилати, послати.
Адресоваться - 1) адресуватися, сов. - заадресуватися; 2) ( обращаться к кому) -
удаватися, удатися (до кого).

Ажио - ажіо.

Ажиотаж - ажіотаж (-жу).

Академик - академік (-ка).

1

Російсько-український словник ділової мови

Аккордньїй (о системе ) - акордовий, акордний.

Аккредитив - акредитив (-ву).

Аккредитивньїй (о листе, операции) - акредитивний, вірчий.

Аккредитировать, аккредитовать, -ся - акредитувати, сов. - заакредитувати,
уповажнювати, сов. - уповажнити, -ся, уповноважувати, уповноважити.

Аккуратность - акуратність (-ности); (опрятность) - охайність (-ности), чепурність (-
ности); ( исполнительность) - ретельність (-ности).

Аккуратно - акуратно; ( опрятно ) - охайно, чепурно.

Акт - 1) ( деяние ) - чин (-ну), акт (-ту), дія; 2) ( документ ) - акт (-ту), лист (-та); а.
бракоразводний - розлучний лист, акт на розлуку,- а. домашний - домашній акт,- а.
досмотровьш - оглядовий акт, акт на огляд,- а. займа - акт на позику,- а. закладе - акт на
заставу; а. закрепительний - акт на закріплення, закріпний акт,- а. запродажний - акт на
запродаж,- а. о смерти - акт про смерть,- а. обвинительний - акт винувачення, акт вини,-
а. передаточний - відступний акт,- акти состояния - акти про стан; акти стану; а.
укрепительний - акт на утвердження, утвердний акт (Н); (акт. укрепл. в собствен.) - акт
на увласнення ( Н ), увласний акт,- совершать акт - укладати, укласти акт(а); 3)

( празднования ) - акт святкування; 4) ( театральний ) - дія, справа.

Актер, актриса - актор (-ра), акторка.

Актив - актив (-ву).

Активность - активність (-ности), діяльність (-ности).

Активний - активний; (о лице ) - діяльний, активний.

Актуальний (о вопросе) - актуальний.

Акушер, -ка - акушер (-ра), акушерка.

Акушерство - акушерство; ( занятие ) - акушерування; заниматься -вом - акушерувати.

Акцепт - акцепт (-ту).

Акцептация - акцептація; приймання, прийняття векселя (до платежу); представлять к
-ции - подавати, подати на акцептацію.

Акцептовать ( вексель ) - акцептувати.

Акциз - акциз (-зу); взимать с чего-либо акциз - брати з чого акциз,- облагать что-либо
-зом - накладати на що акциз.

Акцизний ( сущ .) - акцизник (-ка); (прил.) акцизний.

Акционер - акціонер (-ра), акційник (-ка).

Акционерний (об обществе, банке ) - акційний.

Акция - акція,- а. погашенная - сплачена акція,- понижение акций - дешевшання акцій.

Алиментщик - аліментник (-ка).

Алиментн - аліменти (-тів).

Алфавит - абетка, альфабет (-ту); по -ту - за абеткою,- список по -ту - абеткований список.

Алфавитний (о порядке ) - абетковий, альфабетний, за абеткою (уложений).

Амбулатория - амбуляторія.

Амбулаторний (о лечении ) - амбулятбрний.

Аммортизационний (о капитале ) - амортизаційний.

Аммортизация - амортизація; ( документа , долга) - уневаження.

Амнистировать - амнестувати.

Амнистия - амнестія,- даровать -тию - амнестувати.

Амуниция - амуніція.

Анализ - аналізи, розслід (-ду).

Анализировать - аналізувати.

Аналогический, аналогичний с чем (о фактах, предложениях) - аналогічний, подібний,
схожий до чого.

Аналогия - аналогія, подібність (-ности) до чого,- по -гии с чем (заключать) - з аналогії до
чого, на яку подобу, аналогічно (подібно) до чого.

Анархия - 1) ( безвластие ) - анархія, безуряддя; 2) ( беспорядок ) - безладдя, безлад (-ду).

Анатомический (о театре) - анатомічний.

Ангажемент - анґажемент (-ту), запросини (-син).

Ангажировать - анґажувати, сов. - заанґажувати, запрошувати, сов. - запросити.

Анкета - анкета, опитний лист (Секц.),- заполнять -ту - відповідати, відповісти на анкету,-
по -те значишся - в анкеті записано; по -те определить - визначити на підставі анкети.

Анкетировать - анкетувати, опитувати анкетою.

Анкетний (о листе) - анкетовий, опитний (Секц.).

Аннуитетннй (о долге) - ануїтетний.

2

Російсько-український словник ділової мови

Аннулировать - анулювати, сов. - занулювати; касувати; сов. - скасувати.

Аннуляция - ануляція, скасування.

Аноним - анонім (-му).

Анонимность - анонімність (-ности).

Анонимньїй (о письме, обществе ) - анонімний, безіменний.

Анонс - анонс (-су), передвістка (Я).

Анонсировать - анонсувати, наперед оповіщати.

Антагонизм - антагонізм (-му), противенство.

Антикварий - антиквар (-ра).

Антракт - антракт (-ту), перерва.

Антрепренер - антрепренер (-ра).

Апеллировать - апелювати, удаватися, удатися до кого; ( юрид .) - апелювати,
оскаржувати, оскаржити.

Апелляция - апеляція, оскарження ( Секц .),- по -ции (определить) - на апеляцію;
подавать -цию - подавати, подати, вносити, внести апеляцію; подавати, подати на
пересуд (Секц.).

Аплодировать - плескати (в долоні).

Аплодисментьі - оплески (-ів), аплодисменти (-ів).

Аппарат - апарат (-ту); ( техн .) - апарат, прилад (-ду); а. административний -
адміністративний апарат,- а. взискательний - апарат (-ту) на стягання, апарат, щоб
стягати; а. заготовительний - заголовний апарат,- а. закупочний - закупний апарат,
апарат, щоб закуповувати, закупити,- а. налоговой, податной - податковий апарат,- а.
распространительний - апарат (на) поширення, поширювати; а. регулирующий -
правильний (Я), реґулятивний, реґуляційний апарат.

Аппаратная (комната) - апаратня.

Аппаратчик - апаратник (-ка).

Апрель - квітень (-тня).

Апробация - апробація, ухвала.

Апробировать - апробувати, ухвалювати, сов. - ухвалити.

Аптека - аптека.

Арбитраж - арбітраж (-жу).

Аргумент - арґумент (-ту), довід (-воду); приводить -тьі - подавати, подати арґументи.

Аргументация - арґументація.

Аргументировать - арґументувати.

Аренда - оренда; (крупная земельная) посесія; берущий в -ду - орендар (-ря); брать,
взять в -ду - брати, взяти в (на) оренду,- держать в -де - орендувати, мати в (на) оренді,-
отдавать, сдавать в -ду - віддавати, віддати в (на) оренду,- сдающий в -ду - винаймач (-ча
)•

Арендатор, -ша - орендар (-ря), орендарка; (круп, земельн.) - посесор (-ра), посесорка.

Арендаторский (об обязанностях, правах) - орендарський, посесорський.

Арендаторство - орендарство; (крупноземельное) - посесорство.

Арендаторствовать - орендарювати.

Арендньїй (о плате) - орендний, посесійний.

Арендование - 1) оренда; (крупная земельная) - посесія,- а. исполу - оренда з половини; 2)
(арендаторство) - орендарство; (крупн. земельн.) - посесорство.

Арендовать - 1) орендувати, брати (наймати) у кого в оренду (посесію); 2) орендувати,
держати в (на) оренді (посесії).

Арест - арешт (-ту), ув'язнення, в'язнення,- а. домашний - домашній арешт, арешт удома,-
взять, посадить под арест - заарештувати, узяти під арешт, до арешту, ув'язнити кого;
наложить арест - накласти арешт,- подвергаться -ту - підпадати арештові; снятие
ареста с имущества - звільнення майна -під заборони, скасування заборони на майно.

Арестант - арештант (-та), в'язень (-зня).

Арестантская (комната) - арештантська, холодна (-ної).

Арестньїй (о сроке) - арештний, в'язничний.

Арестовьівать, -товать - арештовувати, арештувати, заарештовувати, заарештувати,
брати, забирати, забрати (взяти) під арешт (до арешту); а. имущество - накладати,
накласти заборону на майно.

Арка - лук (-ка), арка; а. триумфальная - тріюмфальний лук, тріюмфальні ворота.

Арматура - арматура, риштунок (-нку).

Армеец - армієць (-ійця).

З

Російсько-український словник ділової мови

Армейский (о части) - армійський, військовий.

Армия - армія, військо; в ар мию уй ти - до армії піти.

Арсенал (-ла, -лу) - арсенал (-лу), збройниця.

Арсеналец - арсеналець (-льця), арсенальник (-ка).

Артель - артіль; артелью - артіллю.

Артельньїй (о товариществе ) - артільний.

Артельщик, -щица - артільник (-ка), артільниця.

Артельщина - артільщина, артілля.

Артельщичий (о принадлежности) - артільницький.

Артиллерист - гарматник (-ка), гармаш (-ша), артилерист (-та).

Артиллерия - 1) артилерія, гарматне військо; 2) гармати, артилерія.

Артист, -ка (театр.) - артист (-та), артистка; народний а-т республики - народний артист
республіки.

Архив - архів (-ву).

Архивариус - архівар (-ра).

Архивньїй (о документе) - архівний.

Архитектор - архітектор (-ра), архітект (-та).

Архитекторский (о надзоре) - архітекторський.

Архитектура - архітектура; (стиль) - архітектура, будівельний стиль.

Аршин - аршин (-на).

Аршинньїй (о размере) - аршиновий, з аршин.

Аспирант - аспірант (-та).

Аспирантура - аспірантура.

Ассигнационньїй (о банке) - асигнаційний.

Ассигнация - асиґнаця.

Ассигнование - 1) асигнування; 2) (действие) - асигнування, призначення, приділення
грошей.

Ассигновка (документ) - асиґната; (действие) - асигнування; по -ке (полупать) - на
асиґнату (на підставі асиґнати).

Ассигновочньїй - асиґновний; (относящийся к ассигновке) - асиґнатний, асиґнатовий.
Ассигновьівать - асиґновувати, асигнувати, призначати, призначити (приділяти,
приділити) гроші.

Ассигновщик - асиґновник (-ка), асиґнувач (-ча).

Ассистент, -ка - асистент (-та), асистентка.

Ассортимент - асортимент (-ту), добір (-бору).

Атмосфера (среди) - оточення, атмосфера; а. деловая - ділове оточення, ділова
атмосфера.

Аттестат - атестат (-ту); а. зрелости - матура.

Аттестация - атестація; (действ.) - атестування.

Аттестовать кого, что - атестувати кого, що.

Аудиенция - авдієнція; дать кому -цию - прийняти кого на авдієнцію.

Аудитория - авдиторія.

Аукцион - торги (-ів), ліцитація (гал.), авкція (Н); продавать с -на - продавати з торгів,
ліцитувати.

Аукционньїй (о продаже) - авкційний, ліцитаційний.

Афера - афера.

Аферист, -ка - аферист (-та), аферистка.

Афиша - афіша; расклейщик афииі - афішник (-ка ).

Аффект - афект (-ту), нестяма; в состоянии -та - в афекті,в нестямі, в стані афекту.
Азронавигация - повітроплавба.

Багаж - баґаж (-жу); (дорожние. вещи) - пакунки (-ків), баґаж (-жу); б. ручной - ручний
баґаж, ручні пакунки,- отправка -жа - виправа баґажу,- сдача -жа - здавання баґажу,-
хранение -жа - переховування (зберігання) баґажу.

Багажньїй - 1) (о квитанции) - баґажний, пакункбвий; 2) (о служащем) - баґажний (-ного
)•

База - база; (е переносном смисле) - база, ґрунт (-ту); б. материальная - матеріяльна
база; б. центральная - центральна база; б. жономическая - економічний ґрунт,
економічна база.

Базар - базар (-ру), торг (-гу).

Базарньїй (о цене) - базарний.

4

Російсько-український словник ділової мови

Базироваться - базуватися, ґрунтуватися на чому, спиратися на що.

Базис - (в переносном смисле ) - база, ґрунт (-ту), база.

Базисньїй (о складе) - базовий.

Бакалейньїй (о торговле) - бакалійний.

Бакалейщик, бакалейник, -щица - бакалійник (-ка), бакалійниця.

Бакалея - бакалія.

Бактериологический (об исследовании ) - бактеріологічний.

Баланс - баланс (-су); б. вступительний, входящий - балянс початковий, вступний; б.
генеральньш - загальний (генеральний) балянс; б. заключительний исходящий -
кінцевий балянс; б. книжний - книжний балянс; б. начальний - початковий балянс; б.
окончательний - кінцевий балянс; б. пассивний - пасивний балянс; б. поверочний -
перевірний балянс; б. предварительний - попередній балянс,- б. сводний - зведений
балянс; в предидущем -се - у переднішому балянсі; по -су значится - на балянсі є; по -су
принять - за балянсом прийняти; подводить 6-е - збалянсовувати, збалянсувати,
підбивати, підбити балянс.

Балансировать ( ечет ) - балянсувати, сов. - збалянсувати.

Балансоведение - балянсознавство.

Балансовий - балянсовий.

Балл - 1) значка, бал (-лу); 2) {при голосовании) - голос (-су).

Балласт - баляст (-ту); {лиитее) - зайвина.

Баллотировать кого - бальотувати кого, голосувати (кульками) на кого.
Баллотироваться - бальотуватися, голосуватися (кульками).

Баллотировка - бальотування, голосування (кульками).

Бандероль - бандероля, переписка на що,- оклейка -ми чего - наліплювання бандеролів на
що.

Бандерольний (об отправлении ) - бандерольний, під перепаскою.

Банк - банк (-ку), банок (-нку); б. государственний - державний банк,- б. учетно-ссудний -
дискбнто-позичкбвий банк,- банк открьіт (от 10 до 4 часов) - банк відчинений; в банк
(вкладивать деньги) - до банку.

Банкет - бенкет (-ту), учта.

Банкир - банкір (-ра).

Банкирский (о доме) - банкірський.

Банкнот - банкнота, банківка.

Банковий (о билете) - банковий.

Банкротиться, обанкротиться - банкрутувати, збанкрутувати.

Банкротство - банкрутство.

Банщик, -ца - лазник, лазенник, мийник (-ка) (Я), мийниця ( Секц .).

Баня - лазня, мийня (Я).

Барак - барак (-ку).

Бараночник, -ница - бублейник (-ка), бублейниця.

Барьші - бариш (-шу), зиск (-ку); бить в -ше - мати зиск,- получить б-иі - мати бариш,
убаришувати.

Баришник, -ница - баришник (-ка), баришниця, баришівник (-ка); ( лошадьми ) - ліверант
(-та); ( волами) - воловик (-ка).

Барьішничать - баришувати чим.

Барьішничество - баришування, баришництво.

Бастовать, забастовать - страйкувати, сов. - застрайкувати.

Бастующий - страйкар (-ря).

Батальон - батальйон (-ну).

Батальонньїй (о командире) - батальйонний, батальйоновий.

Батрак, -чка - наймит (-та), наймичка; б.-подросток - наймитча.

Батрацкий (о положений) - наймитський.

Батраческий (о жаловании) - наймитівський.

Батрачество - 1) ( занятие ) - найми (-мів); 2) (в собират. смисле) - наймити.

Батрачить - наймитувати, бути в наймах, по наймах ходити.

Бдительньїй (о надзоре) - невсипущий, пильний.

Бета - бігові (пере)гони (-нів).

Беглец, беглянка - утікач (-ча), утікачка; сделаться -цом - піти в утікачі.

Бегльїй - 1) ( сущ.) - утікач (-ча), збіглець (-ця); 2) ( прилаг.) збіглий, утеклий;
{поверхностний, об осмотре) - побіжний; {бистрий, о чтении) - швидкий.

5

Російсько-український словник ділової мови

Бегство - утеча; обратиться в -во - кинутися навтьоки.

Бедность - бідність (-ности), нестатки (-ків); ( нищета ) - злидні (-нів); впасть в -сть -
збідніти; жить в -сти - злиденно жити, в нестатках жити.

Бедняк - бідняк (-ка), незаможник (-ка).

Беженец, -нка - утікавець (-ча), утікавиця; ( военно-вьіселенньш ) - виселенець (-нця),
виселенка.

Беженский (об имуществе ) - утікацький, збіглецький, виселенецький.

Безакцизньїй (о продаже) - безакцизний.

Безапелляционньїй (о решении) - безапеляційний.

Безбилетньїй (о пассажире ) - безбілетний, без квитка; все -ньіе - всі, що без квитка (без
білета), всі безбілетні.

Безбрачие - безшлюб'я.

Безбрачньїй (о мужчине) - безшлюбний, безженний, (о женщине ) - безшлюбна,
безмужня.

Безвестно - без вісти, безвісно, не знати де, невідомо де,- -но отсутствующий - що
невідомо, де є (перебуває), безвісний.

Безвестньїй (о безвестно отсутствующем) - безвісний.

Безвинность - безневинність (-ности), неповинність (-ности), безвинність (-ности).

Безвинньїй (о пострадавшем без виньО - безневинний, без вини, неповинний.

Безвластие - 1) (без власти ) - безвладдя, безвлада,- 2) (без правительства) - безуряддя.

Безвозбранно - безборонно, вільно.

Безвозбранньїй - незаборонений, вільний.

Безвозвратньїй (о ссу де) - безповоротний.

Безвозмездньїй (об исполнении) - беззаплатний, без відплати.

Безвьігодность - безвигідність (-ности); ( бесприбьільность) - незискбвність (-ности).

Безвьіходность (положения) - безпорадність (-ности).

Безвьіходньїй (о положений) - безпорадний, скрутний.

Безграмотний - 1) ( неграмотний ) неграмотний; (в технике чтения и письме) -
неписьменний; 2) ( невежественний ) - безграмотний.

Бездействие, бездейственность - недіяння, нечинність (-ности); находиться в -вии (о
предметах) - дармувати, не вживатися; (о лицах) - не працювати, нічого не робити;

( техн .) - не чинити, не працювати, не діяти.

Бездействовать - не працювати, не діяти; (о лицах) - нічого не робити, бути нечинним,
недійовим; завод -вует - вирббня стоїть, вакує; комиссия -вует - комісія нічого не робить,-
машина -вует - машина гуляє,- рабочая сила -вует - робоча сила гуляє.

Безденежно - без грошей.

Безденежньїй (о долге) - безгрошевий; (о векселе) - безгрошевий, безвалютний.

Безденежье - безгрошів'я.

Бездетность - бездітність (-ности); в случае -сти - як нема дітей.

Бездефицитность - бездефіцитність (-ности).

Бездеятельность - недіяльність (-ности).

Бездеятельньїй - недіяльний.

Бездоимньїй, бездоимочньїй (о плательщике) - без недоплат, безнедбплатний,
беззалеглий.

Бездоказательньїй (об утверждении) - бездовідний, без доводів.

Бездолжностньїй - без посади, безпосадний.

Бездоходность - недобутність (-ности), недобутковість (-вости); ( неприбильность) -
незискбвність (-ности).

Бездоходньїй (об имуществе, предприятии) - недобутний; ( неприбьільньш ) -
незискбвний.

Беззаконне - беззаконня, беззакбнство, безсуддя.

Беззаконничать - беззакбнствувати, беззакбнувати, ламати закон.

Беззаконность - 1) неправність (-ности), незаконність (-ности); 2) ( беззаконие ) -
безправство, беззаконня, беззакбнство, безсуддя.

Беззаконньїй ( противозаконньш) - беззаконний, неправний.

Беззаработньїй - без зарібку, беззарібний (-ного).

Беззащитньїй - беззахисний, безоборонний, без оборони,- бить -ньім - не мати оборони
(захисту).

Безземелье - безземелля.

Безземельньїй (о крестьянине) - безземельний.

6

Російсько-український словник ділової мови

Безлошадньїй (о крестьянине ) - безкінний, без коня.

Безнадежньїй (о долге ) - безнадійний, пропащий.

Безнадзорность - бездоглядність (-ности).

Безнаказанньїй (о поступке) - безкарний; оставаться -ньім - залишатися непокараним.
Безначальственньїй - безурядний, без влади.

Безнедоимочньїй (о плательщике) - без недоплат, безнедоплатний, беззалеглий.
Безоборотньїй - 1) (о векселе , надписи) - беззворотний; 2) (о неимеющем обращения
капитале) - безоборотний, що не має обороту.

Безоговорочно - 1) (без оговорки) - без застереження; 2) (не возражая) - без
заперечення; -но исполнить - зробити без заперечення (не заперечуючи).
Безоговорочньїй - без застереження, незастережений.

Безопасность - безпека, безпечність (-ности); б. личная - безпечність для особи.
Безослабньїй (о надзоре ) - пильний, неослабний.

Безосновательньїй (о реиіении ) - безпідставний, без підстави.

Безостановочно - невпинно, безупинно, не спиняючись.

Безответственность - невідповідальність (-ности).

Безответственньїй - невідповідальний, без відповідальности.

Безотговорочно - без відмови, не відмовляючись, невідмовно.

Безотдаточньїй (о пособии) - безповоротний, без віддачі.

Безотказно - безвідмови, не відмовляючись.

Безотказньїй (о ходатайстве) - безвідмовний, невідмовний.

Безотлагательно - негайно, не відкладаючи.

Безотлагательность, безотложность - негайність (-ности), невідкладність (-ности),
пильність (-ности).

Безотлагательньїй (о деле) - негайний, невідкладний, пильний.

Безотлучно - не відгоджаючись, невідгодно, не відходячи.

Безотлучньїй (о пребьівании ) - невідгодний, невідхідний, невідступний.

Безотменно - невідмінно, конче.

Безотменньїй - невідмінний, нескасбвний (Я).

Безотносительно - без уваги на що, не застосовуючи до чого, неспоглядно (Я).
Безотносительность - незастосованість (-ности), незастосований (-ности) (Я).
Безотносительньїй - незастосований до чого, неспоглядний (Я).

Безотчетность - 1) (в деле) - беззвітність (-ности); 2) ( безсознательность ) - несвідомість
(-мости).

Безотчетньїй - 1) (о суммах) беззвітний; (не обязанньш отчитьіваться) -
невідповідальний; 2) ( бессознательньїй , о поступке) - несвідомий.

Безочередньїй (о получении) - без черги, нечерговий.

Безошибочность - непомилечність (-ности), непомильність (-ности).

Безошибочньїй (о счете) - без помилки, непомилечний, непомильний.

Безработица - безробіття.

Безработньїй ( сущ .) - безробітний (-ного).

Безраздельньїй (о пользовании) - неподільний.

Безрасчетньїй (о предприятии) - без розрахунку, нерозрахунковий.

Безрезультатний - без наслідків, безрезультатний, даремний, марний.

Безубьіточность - безутратність (-ности).

Безубьіточньїй (о предприятии) - безутратний.

Безукоризненньїй (о работе) - бездоганний, без вади; совериіенно -ньій - цілком
бездоганний, без найменшої вади.

Безупречность - бездоганність (-ности).

Безупречньїй (о поведений) - бездоганний, без догани.

Безурочньїй (о работе , оплате) - ненормований, ненормовий.

Безусловньїй (о праве) - безумовний; ( бесспорньїй) - безперечний.

Безуспешность - безуспішність (-ности), марність (-ности).

Безуспешньїй (о ходатайстве) - без успіху, безуспішний, марний.

Безустанний (о труде) - невтомний.

Безучастие ( безразличное отноиіение) - байдужість (-жости).

Безисходний (о положений) - безпорадний.

Беловик ( беловая) - чистовий (-вого), чистова (-вої).

Бенефис - бенефіс (-су).

Бенефициант, -ка - бенефіціянт (-та), бенефіціянтка.

7

Російсько-український словник ділової мови

Бережливость - ощадливість (-вости), ощадність (-ности).

Беременная (сущ.) - вагітна (-ної); -ной бьіть - важкою ходити, бути у вазі; сделаться
-ной - завагітніти.

Беременность - вагітність (-ности).

Беречь - 1) берегти, глядіти, пильнувати чого; 2) ( жономить ) - щадити, заощаджувати,
ховати що.

Берковец - берковець (-вця).

Бесконтрольность - безконтрольність (-ности).

Бескорьістность, бескорьістие - некорисливість (-вости).

Бескорьістньїй - некорисливий.

Беспартийность - безпартійність (-ности).

Беспартийньїй - безпартійний.

Беспаспортньїй - безпашпортний, без пашпорта.

Беспатентньїй (о торговле) - безпатентний, без патенту.

Бесперебойно - без перерв, без перешкод.

Беспеременно - без переміни, безперемінно.

Беспечатньїй - без печатки, безпечатний.

Бесплатно - безплатно, без плати.

Бесплатность - безплатність (-ности).

Бесплатньїй (о билете) - безплатний, нештатний.

Бесплодность - 1) неплідність (-ности); ( земли ) - неродючість (-чости); 2)

( безрезультатность ) - марність (-ности), даремність (-ности).

Бесповоротньїй (о ссудв) - безповоротний.

Беспокоить, побеспокоить - турбувати, потурбувати.

Бесполезньїй (о вещи) - некорисний, непожиточний; ( ненужньїй , о человеке) -
непотрібний; (о работе ) - непотрібний, марний.

Беспорядок - 1) безлад (-ду), безладдя, нелад (-ду), непорядок (-дку); бросить (дела) в -ке
- облишити (справи) невпорядкованими, не впорядкувавши, у безладді; 2) ( беспорядки в
страме ) - розрухи (-хів), заколоти.

Беспорядочньїй (о ведений дела) - безладний, без ладу.

Беспошлинно - без мита, безоплатно.

Беспошлинньїй - вільний від оплати, безоплатний; (о заграничном товаре) - вільний від
мита, безмитний.

Бесправие - безправ'я, безправство.

Бесправньїй (о положений) - безправний.

Беспрекословно - не перечачи, безпереч.

Беспрепятственньїй (о доступе) - без перешкоди, вільний.

Беспрерьівно - невпинно, безперестанно, без перестанку.

Бесприбьільность - незисков(н)ість (-в(н)ости).

Бесприбьільньїй (об имуществе) - незисков(н)ий.

Беспризорность - безпритульність (-ности); ( безнадзорность ) - бездоглядність (-ности).
Беспризорньїй (о ребенке) - безпритульний; ( безнадзорньш ) - бездоглядний.
Беспристрастньїй (о суде) - безсторонній.

Беспричастньїй - непричетний.

Беспроволочно - негайно.

Беспроволочньїй (о телеграфе) - бездротовий.

Беспроигрьішньїй (о лотереє) - непрогравний, без прогри.

Беспроцентньїй (о ссуде) - безвідсотковий, безпроцентний.

Бессемейньїй - безродинний, без сім'ї, без родини.

Бессистемность - 1) ( отсутствие системні) - безсистемність (-ности), безполадність (-
ности) (Я); 2) ( отсутствие порядка) - безладність (-ности).

Бессистемньїй - безсистемний, без системи, безполадний (Я), без поладу (Секц.).
Бесследно - безслідно, без сліду.

Бессменно - незмінно, не зміняючись.

Бессметньїй - 1) безкошторисний; 2) ( бессчетньш ) - незліченний, незчисленний.
Бессодержательньїй (о докладе) - без змісту, незмістовний.

Бесспорно - безперечно, безсуперечно.

Бесспорность - безперечність (-ности), незаперечність (-ности).

Бесспорньїй (о праве) - безперечний.

Бессрочно - без реченця, без терміну.

8

Російсько-український словник ділової мови

Бессрочность - безреченцевість (-вости), нетермінованість, безтерміновість (-вости).

Бессрочньїй - нетермінований, нетерміновий, без реченця, безрічний.

Бестаможенньїй (о провозе ) - безмитний.

Бестоварье - брак товару, краму, безтовар'я, безкрамїв'я.

Бесфамильньїй - без прізвища, безпрізвищний.

Бесхозяйньїй (не имеющий хозяина, об имуществе ) - без господаря, безгосподарний,
безхазяйний.

Бесхозяйственность (в ведений дела ) - негосподарність (-ности).

Бесхозяйственньїй - 1) (о ведений дела) негосподарний, нехазяйський; 2) ( лишенньїй
хозяина) - без господаря.

Бесценньїй - 1) (о посьілке без означенной цени) - без ціни; 2) (о вещи, не имеющей
ценности) - безцінний, безвартний; 3) ( имеющий невисокую цену в настоящее время, о
товаре) - не в ціні; 4) ( неоценимий, об утрате) - неоціненний, неоцінний.

Бесценок (в виражений) - безцінь; за -нок - за безцінь.

Библиограф - бібліограф (-фа).

Библиография - бібліографія.

Библиотека - бібліотека, книгозбірня.

Библиотека-перебвисиска, передвижная - перевізна, бібліотека (книгозбірня).

Библиотекарский (об опите, стаже) - бібліотекарський.

Библиотекарь, -рша - бібліотекар (-ря), бібліотекарка.

Библиотечньїй (о шкафе) - бібліотечний, книгозбірний.

Билет - квиток (-тка), білет (-та); б. входной - квиток на вхід, входити,- б. банковий -
банкнота, банківка,- б. виигришний - витравний білет,- б. катуиіечний - коточковий
квиток,- б. казначейства - білет державної скарбниці; б. компостированний -
закомпостований білет,- б. ломбардний - льомбардна (заставна) картка,- б. льготний -
білет пільговий; б. лотерейний - льотерійний білет,- б. отпускной - відпускний білет,- б.
пересадочний - пересідний (Я) білет,- б. перонний - квиток на перон, перонний квиток,- б.
пригласительний - запрошення, запросний квиток,- б. проигрииіний - протравний білет,-
б. пропускной - перепускний білет, перепустка; б. увольнительний (в отпуск) - картка на
відпустку, картка про звільнення; б. ученический - ученицька, учнівська картка; б.
членский - членська картка,- вход по -там - входити з білетами.

Билетер - квиткар (-ря), білетер (-ра).

Билетньїй (о кассе) - квитковий, білетний.

Биллиард - більярд (-да).

Биллиардная - більярдна (-ної).

Биография - життєпис (-су), біографія.

Биржа - біржа; б. товарная - товарова, крамова біржа,- б. торговая - торгова (торговельна
) біржа; б. труда - біржа праці,- б. фондовая - фондова біржа.

Биржевик - біржовик (-ка).

Биржевой (о маклере) - біржовий.

Благовидньїй (о предлоге) - ніби поважний.

Благоволить (в виражений ): -лите прислать - пришліть, будьте ласкаві (будь ласка).

Благодарить, отблагодарить, поблагодарить кого - дякувати, подякувати, віддячити
кому,- -ря кому, чему - завдяки кому, чому; ( вследствие чего) - через кого, що.

Благодарность - вдячність (-ности); ( виражение -сти) - дякування, дяка, подяка,- в знак
-сти - на знак вдячносте,- принести -ность - скласти подяку, віддати подяку, подякувати.

Благонадежность - певність (-ности).

Благонадежньїй - певний.

Благоприобретенньїй (о вещи ) ( добром ) - набутий, надбаний, нажитий.

Благоприятньїй (об ответе) - сприятливий; (о времени, случае) - слушний, щасливий,
добрий, принагідний; (об исходе) - щасливий.

Благоприятствовать - 1) ( способствовать ) - сприяти, допомагати; 2) ( хорошо
относиться к кому) - бути ласкавим (прихильним) до кого, сприяти кому.

Благосклонно - прихильно, ласкаво.

Благосостояние - добробут (-ту), достатки (-ків).

Благотворительность - доброчинність (-ности), добродійність (-ности).

Благотворительньїй (о цели) - доброчинний, добродійний.

Благоусмотрение - вільний розсуд (-ду); оставить на -ниє - полишити на вільний розсуд
(на волю, на розміркування).

Благоустраивать, -роить - упоряджати, упорядити, упорядковувати, упорядкувати.

9

Російсько-український словник ділової мови

припоряджати, припорядити.

Благоустройство - 1) упорядженість (-ности), добрий лад (-ду); 2) ( приведение и порядок)
- упорядження, упорядкування.

Бланк - блянк (-ка), блянок (-нка); б. вексельний - вексельний блянк; б. опросний -
запитний блянк; б. переводной - переказовий блянк.

Бланконадписатель - надписувач блянка, блянконадписувач (-ча).

Близлежащий (о селений) - поблизький, близький.

Близорукость - короткозорість (-рости), низькоокість (-кости).

Близость - близькість (-кости); по -сти (находиться) - поблизу.

Блок-нот - потеска, нотатник (-ка).

Блюсти, соблюсти ( заботиться о чем) - дбати, подбати за що; ( соблюдать что) -
додержувати, додержати чого,- б. чьи интересьі - дбати за чий інтерес; соблюсти все
формальносте - додержати всіх формальностей.

Блюститель, -ница - наглядач (-ча), наглядачка, доглядач (-ча), доглядачка; б. порядка -
доглядач порядку.

Богатьій чем - багатий на що; (об обстановке) - багатий, пишний, розкішний; (о
растительности) - буйний; (об урожае) - багатий, великий, рясний.

Бойкот - бойкот (-ту).

Бойкотировать - бойкотувати.

Бойня ( скотобойня ) - різниці (-ниць).

Болезненно - прикро; снижение цен -но отразилось на... - зменшення цін прикро
відбилося на...

Болезнь - 1) ( состояние ) - х(в)орість (-рости), слабість (-бости); 2) ( самая болезнь) - х(в)
ороба, х(в)орість (-рости), недуг (-гу), недуга,- б. заразительная - заразлива (чіпка)
хвороба,- б. повальная , зпидемическая - пошесна хвороба, пошесть (-шести); служащий не
явился по болезни - службовець (урядовець) не прийшов, бо хворий.

Болеть чем - 1) (о состоянии) - слабувати, хорувати, хворіти, недугувати, нездужати на
що; 2) (об ощущении) - боліти,- у меня болит что - мені болить що.

Больница - лікарня.

Больничньїй (о принадлежности, о режиме) - лікарневий (Я).

Больной - 1) слабий (-бого), х(в)орий (-рого), недужий (-жого); б. амбулаторний -
амбуляторний хворий,- б. коечний - ліжковий хворий,- б. мнимий - ніби хворий, удаваний
хворий; 2) ( болезненний) - х(в)оробливий, х(в)орий; 3) (о вопросе) - болючий, пекучий,-
бить -ньім - бути х(в)орим, х(в)оріти, хорувати, слабувати на що,- тяжело, опасно -ной -
трудний.

Большинство - більшість (-шости); б. абсолютное - абсолютна (цілковита) більшість; б.
голосов - більшість голосів, перевага голосів,- б. огромное - величезна більшість; б.
организованное - організована (об'єднана) більшість; б. относительное - умовна
більшість; б. подавляющее - переважна більшість; б. преобладающее , реиіающее -
переважна більшість; по -ву голосов (проходить) - більшістю (перевагою) голосів.

Бонификация - боніфікація.

Брак - 1) ( бракосочетание ) - шлюб (-бу), одружіння,- б. гражданский - цивільний шлюб;
вступать, -пить в б-к, сочетаться -ком - одружуватися, одружитися, брати, взяти
шлюб, побратися з ким,- вступающий в б-к - шлюбованець (-нця) (Я), друженець (-нця) (Я
),- женатий вторим -ком - жонатий удруге, одружений удруге; расторжение -ка -
розв'язання шлюбу; состоять в супружестве, не вступая в официальний брак - жити з
ким на віру,- 2) ( забракованное ) - брак (-ку), вибірки (-рок); поступать в брак - іти, піти в
брак; 3) ( дефект ) - ґанч (-чу); товар с -ком - товар з ґанчем.

Бракованньїй (о товаре) - збракований, браковий, негодящий.

Браковать, забраковать что - бракувати, збракувати що; ( находить недостатки) -
ґанчувати, зґанчувати що.

Браковщик - браківник (-ка); б. присяжний - присяжний браківник.

Бракоразводньїй - 1) (о процессе) - (шлюбо)розлучний; 2) (о документе) - розлучний.

Брандмейстер - брандмайстер (-тра).

Братство ( общество , союз) - братство.

Брать, -ся, взять, -ся - брати, -ся, узяти, -ся,- брать в руки кого - прибирати, прибрати до
рук кого,- б. на себя что-либо - переймати, пере(й)няти (брати, взяти) на себе що.

Брачньїй (о документе) - шлюбний.

Брачущиеся - шлюбованці (-нців) (Я), друженці (-нців) (Я).

Бремя - тягар (-ру); ложиться , лечь тяжелим бременем на что (на бюджет) - надто

10

Російсько-український словник ділової мови

обтяжати, обтяжити що.

Бригада - бриґада.

Бригадньїй (о начальнике ) - бриґадний.

Бродяжничество, -чанье - волоцюзтво, бродязтво; находиться в -стве - волочитися.

Бронировать, забронировать ( места , деньги) - забезпечувати, забезпечити.

Броня (о местах, деньгах ) - забезпечене (-ного); входить в состав трехпроцентной -ни -
входити в забезпечені три відсотки.

Бросать, -сить (оставить дела ) - кидати, кинути, покинути, лишати, лишити, залишити.

Брошюра - брошура, метелик (-ка).

Брошюрньїй (о формате ) - брошурний, брошуровий.

Брошюровать, сброшюровать - брошурувати, зброшурувати.

Брошюровочная - брошурувальня.

Брошюровочньїй (о материале) - брошуровний.

Брошюровщик, -щица - брошуровник (-ка), брошуровниця.

Брутто - брутто; вес брутто (вес товара с упаковкой) - вага брутто, груба вага, вага з
тарою.

Будень - будень (-дня).

Будка ( сторожевая ) - сторожівня; ( караульная ) - вартівня.

Будочник - сторож (-жа).

Будущий (о времени) - прийдешній; (о годе ) - наступний; в -щем - надалі; в недалеком
-щем - незабаром, невдовзі; на -щее (время) оставить - лишити надалі, на прийдешнє,
на прийдешність.

Буква - літера, буква; (типографская в иірифте) - шрифтина; б. прописная - велика
літера, буква; в. строчная - мала літера, буква.

Буквальньїй (о передаче ) - до слова, дослівний, буквальний.

Букинист - букініст (-та), старокнижник (-ка).

Булавка - шпилька.

Булочная - пекарня, хлібня, хлібівня.

Булочник, -ница - пекар (-ря), пекарка, пекарниця.

Бульвар - бульвар (-ру).

Бумага - 1) папір (-перу); б. актовая - актовий папір,- б. бюварная - папір бюварний
(осушний); б. вексельная - папір векселевий; б. в клетку - картатий папір,- б. в линейку -
папір лінієний; б. гербовая - папір гербовий, штемпелевий; б. канцелярская -
канцелярський папір,- б. копировальная (копирка ) - перебивний (копіювальний) папір,- б.
переводная - перебивний (копіювальний) папір,- б. пергаментная - папір пергаменований
( Секц .),- б. печатная - папір друкарський; б. писчая - папір до писання, писальний,
письмовий папір; б. почтовая - папір листовний, поштовий,- б. промокательная (для
бювара) - папір осушний; 2) ( документ ) - папір (-пера), лист (-та); (народ.) - бумага,- б. в
копии - копія з папера; б. входящая, вступающая - папір (лист) вступний, одержуваний;
б. вступившая - папір (лист) одержаний, надійшлий,- б. исходящая - папір (лист)
вихідний, відсиланий; б., ожидающая исполнения - папір, що чекає на виконання; б.
препроводительная, сопроводительная - лист супровідний, супровідна,- -ги процентньїе
- процентові папери; -ги ценньїе - цінні папери, грошові папери,- старшинство -ги по
времени - давнішність папера.

Бумагодержатель - паперодержець (-жця).

Бумагопродавец - папірник (-ка).

Бумагохранилище - паперосховок (-вку), сховок на папір.

Бумажник - 1) (для бумаг, денег) - портфельна,- 2) (бумагопродавец) - папірник (-ка).

Бумажньїй (об изделии) - паперовий.

Бухгалтер - бухгальтер (-ра).

Бухгалтерия - бухгальтерія,- б. двойная - бухгальтерія подвійна,- б. простая - звичайна
бухгальтерія,- б. тройная, итальянская - потрійна, італійська бухгальтерія.

Бухгалтерский - бухгальтерський.

Бьівший (о времени , собьітии) - колишній, булий; (состоявшийся, о заседании) -
відбутий; б. в то время - тодішній,- б. вот тогда-то - отодішній; б. до настоящего
времени - дотеперішній; б. до того времени - дотогочасний,- б. очень давно - дуже давній,
позаколишній,- б. перед зтим, до настоящего времени - дотеперішній; завод им.
Затонского , -ший Карбоник - виробня імени Затонського, колишній «Карбонік»; ранее
-ший - передніший.

Бистрота - хуткість (-кости), швидкість (-кости); с наибольшей -той - якнайшвидше.

11

Російсько-український словник ділової мови

Бьітность - пробування; в -ность мою - за мого пробування, коли (як) я був; в нашу
-ность - за нашого пробування, як ми були.

Бьіть (в виражениях ): б. вакантним, свободньїм - вакувати, гуляти,- б. в бегах - на втіках
бути,- б. виновньїм - винуватим, винним бути,- б. в нерешительности - вагатися; б. в
обучении - бути в науці,- б. в праве - мати право,- б. в силах - здужати, здолати,- б.
винужденним, принужденним - мусіти, приневоленим бути,- б. кем (в смисле професии,
занятии , состоянии) - виражаєшся через глаголи на -увати, -ювати, напр.:
учителювати, секретарювати й т. д.,- б. кем, в качестве чего - бути за що, за кого, напр.:
бути за секретаря, за рахівника... или виражаєшся тем же глаголом на -увати, -ювати,
напр.: секретарювати, факторувати; б. лишним - у зайві бути, зайвим бути,- б.
напечатанним - вийти друком,- б. непричастним - непричетним бути, осторонь бути,- б.
нужним - потрібним, в знадобі бути,- б. ознакомленним с чем (с делом ) - знатися на чому,
бути обізнаним у чому (на чому, з чим); б. осмотрительним - бути обачним, обачливим,
матися на бачності; б. подозреваемим - бути підозреним,- б. подходящим (годним к чему,
на что) - бути придатним, годящим на що, до чого,- б. полезним кому - у пригоді ставати
кому,- б. последним - на останку бути,- б. признательним - вдячним бути,- б. сведущим в
чем - знатися (розумітися) на чім,- б. считанним - під рахунком, на обліку бути,- б.
уверенним в чем - бути певним чого,- б. угрожающим - погрожувати, загрожувати,- будеш
(нар. достаточно) - годі, доволі, досить, буде,- будеш одно и то же - на одно вийде,-
будучи - бувши,- будьте добри - будь ласка, будьте ласкаві; должно бить - певно, мабуть,
мабуть чи не...,- как б. - що робити, як його бути,- не можеш б. удовлетворено - не можна
задовольнити; стало б. - значить, виходить, отже,- так и б. - гаразд, добре, нехай так.

Бювар - бювар (-ра).

Бюджет - бюджет (-ту); б. государственний - державний бюджет,- б. местньїй - місцевий
бюджет.

Бюджетний - бюджетовий, бюджетний.

Бюллетень - бюлетень (-ня); б. избирательний - виборча картка.

Бюро - бюро,- б. адреснеє - бюро адресове,- б. информационное - інформаційне бюро,- б.
машинописнеє - друкарницьке бюро,- б. по приисканию (помещений ) - бюро (на)
постачання; б. посредническое - посередницьке бюро,- б. справок, справочное - довідкове
бюро, бюро довідок.

Бюрократ - бюрократ (-та).

Бюрократизм - бюрократизм (-му).

Бюст - погруддя, бюст (-та).

В, во ( предлог ): в два дня сделать - у два дні зробити,- в два (три) зтажа (дом) - на два
(три) поверхи,- в девять часов - о дев'ятій годині; в деревне - на (в) селі; в должности
утвердить - на посаді затвердити; в квадратних метрах - квадратовими метрами,- в
октябрьскую революцию - за жовтневої революції; в пяти верстах от - (за) п'ять
верстов од,- в трех, четирех, пяти частях - на три, чотири, п'ять частин,- в 1917 году -
тисяча дев'ятсот сімнадцятого року,- в учреждениях: а) в установах, б) (по учреждениям)

- по установах,- в Харьков - до Харкова,- во внимание к чему - зважаючи на що,- во-первих,
во-вторих, -третьих - перше, друге, трете; поперше, подруге, потрете.

Вагон - ваґон (-на); в. служебний - службовий ваґон.

Вагоновожатьій - ваґоновод (-да).

Вагонщик - ваґонник (-ка).

Важность - 1) ( большое значение) - вага, важливість (-ости); особенной -сти дело - дуже
важлива справа; 2) ( степенность ) - поважність (-ности).

Важньїй - 1) (имеющий значение, об обстоятельстве) - важливий, важний; бить -ньім
(иметь значение) - важити, заважувати, бути важним,- оказаться -ньім - заважити; 2)
(степенний, о личности) - поважний, значний.

Вакансия - вакансія, вільне місце.

Вакантний (о должности) - вільний, вакантний; оставаться -ньім - вакувати, бути
вільним, не заміщатися.

Валовой (о доходе) - гуртовий.

Валюта - валюта,- в. бумажная - паперова валюта; в. вексельная - векселева валюта,
валюта на вексель,- в. золотая - золота валюта,- в. твердая - тверда, станівка валюта,- в.
устойчивая - стала валюта,- в иностранной -те - закордонною валютою.

Валютний (о росписи, о политике) - валютний.

Валютник - валютник (-ка).

Вариант - варіянт (-ту), відміна.

12

Російсько-український словник ділової мови

Вариировать - відміняти; ( стат .) - варіювати.

Варрант - варант (-та).

Вахта - вахта.

Вахтенньїй - вахтовий, вартовий.

Вахтер - вахтер (-ра).

Введение - 1) заведення; ( мероприятия , закона ) - запровадження; в. в действие чего -
надання чинносте (сили) чому; в. (ввод) во владение - уводини (увід) у володіння
(посідання); 2) ( предисловие ) - вступ (-пу), передмова, переднє (вступне) слово.

Вверитель, -ница ( поручающий ) - доручник (-ка), доручниця.

Вверять, вверить, -ся кому - звіряти, звірити, -ся на кого; ( поручать ) - доручати,
доручити кому.

Ввод (во владение ) - уводини (-дин), увід (-воду), уведення.

Вводить, ввести - 1) уводити, увести; ( мероприятия , реформу) - запроваджувати,
запровадити; в. в заблуждение, обман - уводити, увести в оману, омиляти, омилити кого
(Г); в. закон в действие (в силу ) - надавати, надати законові чинносте (сили); 2) (кого к
кому) - рекомендувати кого кому.

Вводньїй (о листе) - уводний, увідний; (о статье) - вступний; (о счете) - упровідний.

Ввоз - довіз (-возу), імпорт (-ту).

Ввозной, ввозньїй - 1) (о привозном товаре) - довізний; 2) (об относящемся к ввозу
свидетельстве, пошлинах) - довозовий.

Вдаваться, вдаться во что - заходити, зайти в що,- -ться в подробности - заходити в
подробиці.

Вдвойне - подвійно.

Ведать - 1) (знать о чем) - відати що; 2) (управлять чем) - орудувати, завідувати чим.

Ведаться - знатися, мати з ким діло; -ться судом - судитися, позиватися.

I. Ведение - завідування, орудування чим; бить , находиться в -нии - бути (перебувати) у
завідуванні, під орудою, належати; в своє -ниє брать , принимать - під свою оруду брати
що.

II. Ведение - провадження, ведіння,- в. книг (книговодство) - провадження книжок,
книжкування,- в. заседания - провадження засідання; в. хозяйства - господарювання;

(как отдельного предприятия) - господарювання, хазяїнування,- поручить -ниє дела
кому - доручити вести справу кому.

Ведомо - відомо, звісно; без -ма - без відома, без довідання,- с -ма - за відомом, з відома.

Ведомость - розпис (-су), чому; (Секц.), таблиця, (список) - реєстр (-ру); в. денежная -
грошовий розпис; в. инвентарная - реєстр інвентарю; в. на виплату жалованья - розпис
платні, виплатний розпис,- в. оборотная - таблиця оборотів, розпис оборотові,- в.
передаточная - передатний розпис; в. перечневая - перелічний, реєстровий розпис; в.
раздаточная - роздатний розпис,- в. раскладочная - розкладковий розпис, розпис
розкладок; е. распределительная - розподільчий розпис,- в. вводная - зведений розпис,- в.
сдаточная - здавальний реєстр,- в. сличительная - розпис на порівнення, порівняльний
розпис,- в. требовательная - вимоговий розпис,- ведомостичка - (розписова) табличка,-
при (особих) -стях представить - з (особливими) розписами подати,- сведения по -сти -
відомості з розпису.

Ведомственньїй (о комиссии) - зарядовий.

Ведомство - 1) (отдел управления) - заряд (-ду); 2) (ведение) - відання, уряд (-ду), присуд
(-ДУ); состоять, находиться в -отве, под -ством - бути під віданням, під урядом,
присудом.

Вежливость - чемність (-ности), увічливість (-вости), звичайність (-ности); соблюдать -сть
- бути чемним.

Вежливьій (об обращении) - чемний, увічливий, звичайний.

Векселедатель - векселедавець (-вця).

Векселедержатель - векселедержець (-жця).

Векселенадписатель - векселенадписувач (-ча), джирант (-та).

Векселеполучатель - одержувач векселя, векселеємець (-мця), векселеодержувач (-ча).

Векселеприниматель - приємець (приймач) векселя, векселеприємець (-мця).

Векселеспособность - векселездатність (-ности).

Вексель - вексель (-ля); в. безденежний - безгрошевий вексель,- в. безоборотний -
беззворотний вексель; в. бессрочний - нетермінований, нетерміновий вексель,- в. к
платежу - вексель на сплату,- в. к получению - вексель на одержання; в. на
пред~ьявителя - оказовий вексель,- в. на себя - вексель на себе,- в. обеспечительний -

13

Російсько-український словник ділової мови

забезпечний вексель; в. обратний - вексель зворотний; в. переводной - переказовий
вексель, джировий вексель; в. пересроченний - перетермінований вексель; в.
предьявительский - вексель на оказовця (на виставця); в. просроченний - задавнений (у
терміні) вексель; в. простой - звичайний вексель; в. протестованний - опротестований
вексель; в. сальдированньїй до точки - вексель сальдований до краю, до кінця,- в. ороком 1
января - вексель (з) терміном 1 січня, вексель термінований 1-шим січня,- в. ороком на
определенний день - вексель на визначений день,- в. товарний - вексель товаровий,
крамовий,- в. учтенний - здисконтований вексель,- в -лях - векселями; взискивать по -лю

- правити на підставі векселя,- на обратной стороне -ля - на звороті векселя,- платеж по
-лю - сплата векселя,- по -лю получать - одержувати на вексель (на підставі векселя); по
-лю следует - за векселем належить; погасить -ль - оплачувати, оплатити вексель,-
пред-ьявление -ля - оказ векселя,- пред'являть -ль ко взисканию - подавати до суду
вексель; учитивать -ль - дисконтувати вексель.

Вексельний (об уставе, бумаге, обязательстве) - векселевий, вексельний.

Величина - величина; большая -на размеров - великі розміри,- -ною, по -не - завбільшки,
розміром з кого, з що,- во всю -ну - на ввесь розмір,- незначительная -на размеров - малі
розміри,- одной -ньі - одного розміру, однієї міри, однаковий завбільшки.

Вентилировать - провітрювати, сов. - провітрити.

Вентилятор - провітрювач (-ча), вітрогон (-гона).

Вера (є виражений) на вере (товарищество ) - на вірі.

Вербовать - вербувати, набирати, брати до війська.

Веритель - довірник (-ка), уповажник (-ка).

Верительньїй (о письме, грамоте) - вірчий, уповажний.

Верньїй - 1) ( несомненний , об обеспечении, сообщении) - певний; ( правильний , о
замечании ) - правдивий, слушний; (о часах ) - правильний; 2) ( согласний с чем, о копии) -
згідний з чим,- -ньій оригиналу - згідний з первотвором, з оригіналом; (о документах) -
згідний з первописом, з оригіналом; 3) (преданньш кому) - вірний кому,- оставаться
-ньім кому - додержувати вірности кому.

Вероятньїй - 1) (об известиях) - імовірний, правдоподібний, можливий; 2)

( гипотетический , о предположениях) - здогадний.

Верста - верства; в десяти -стах (лежать, находиться) - за десять верст(ов).

Верстовой (о пути) - верстовий.

Верфь - корабельня.

Верх (є вьіражениях): брать, взять верх, одерживать, одержать верх над кем -
перемагати, перемогти, переважувати, переважити кого, брати, взяти гору, перевагу,
перемогу над ким,- взявший верх - переможець (-жця).

Вес - 1) вага,- в. брутто - вага брутто, груба вага, вага з тарою,- в. живой - жива вага,- в.
нетто - вага нетто,- в. собственний - чиста вага,- в. удельний - питома вага,- в. чистьш -
чиста вага,- -сом (в смисле колич.), (нар.) - завважки,- на вес - на вагу, вагою,- сумма весов

- сумована вага (окремих) вартостей; 2) ( значение ) - вага, значення; иметь вес - мати
вагу, важити, значити.

Веский - 1) (о почтовой посилке) - ваговитий, важкий; 2) ( важний, о доводе) - поважний,
важливий.

Весовой (о принадлежности) - ваговий.

Весовщик - вагар (-ря).

Вести, весть, повести - 1) вести, повести, провадити; 2) ( делать, совершать) -
провадити, вести, повести; 3) (о дороге) - вести, прямувати; 4) (к последствиям) -
спричиняти, спричинити наслідки, спричинятися, спричинитися до наслідків; 5) ( вести
себя) - поводитися,- в. себя по отношению к кому-либо - поводитися з ким.

Вестник - вісник (-ка).

Вестовой ( сущест.) - вістовець (-товця), посланець (-нця).

Вестовщик, -щица - вістоноша.

Весть - (з)вістка,- ( молва) - чутка, поголоска,- без -сти - без вісти,- без -сти пропавший -
безвісно (без вісти) пропалий, загиблий.

Весьі - терези (-зів), вага; ( ручние, небольшие) - кантар (-ра); ( большие базарние) -
важниця (Г); в. верние - правдиві терези, правдива вага,- в десятичние - десяткова
важниця; в. коромисловие - терези,- в. настольние - малі терези,- е. римские - безмін (-на
),- в. чашечние - шальки,- виверенний на -сах - виважений.

Ветвь - 1) (отрасль) - парость (-рости), галузь; 2) ( разветвление чего-либо) - вітка, рукав (-
ва); в. железнодорожная - залізничний рукав.

14

Російсько-український словник ділової мови

Ветеран - ветеран (-на).

Ветеринар - ветеринар (-ра).

Вето - вето, заборона; в. свободное - вільне вето; налагать в-о - накладати вето (заборону).

Веха - витичка, віха.

Вечер - вечір (-чора); в. благотворительньш - добродійний вечір; в. литературний -
літературний вечір; в. школьний - шкільний вечір; каждьій вечер (заседать ) - щовечора;
относящийся к -ру - вечоровий.

Вечньїй - 1) (о вкладе ) - довічний; 2) ( постоянньїй , о хлопотах) - повсякчасний.

Вещевой (о складе) - речовий.

Вещественньїй (о доказательствах, уликах) - речовий.

Вещь - річ (речі); вещи дорожньїе - дорожні речі; -щи меховьіе - хутра, хутряні речі; -щи
случайние - випадкові речі; в. покупная - купована, куплена річ,- в. музейная - музейна
річ,- в. прокатная - визична річ,- в. утерянная - згублена (загублена) річ,- в. ценная,
дорогая - коштовна річ.

Взаем, взаймьі - у позику, позичково,- брать, взять -мьі - брати, взяти в позику,
позичати, позичити в кого,- взятий -мьі - позичений; давать, дать -мьі - позичати,
позичити кому, давати, дати в позику,- надавать -мьі - напозичати; раздать -мьі -
порозпозичати.

Взаимность - взаємність (-ности), обопільність (-ности); на началах -сти - на основі
взаємносте.

Взаимньїй (о соглашении) - взаємний, обопільний.

Взаимодействие - взаємодіяння, взаємодія.

Взаимодействовать - взаємодіяти.

Взаимоотношения - взаємини (-мин); в областе -ний - у взаєминах.

Взаимопомощь - взаємодопомога, взаємна допомога,- касса -щи - каса взаємної допомоги
(взаємодопомоги).

Взамен чего - навзамін, взаміну чого.

Взачет - на рахунок, в рахунок.

Взваливать, взвалить - накидати, накинути, скидати, скинути що на кого, на що,-
взваливать вину на кого - скидати, скинути, звертати, звернути вину на кого, прикидати,
прикинути вину кому.

Взвешивать, взвесить - 1) ( определять вес) - важити, зважити,- в. наново -
переважувати, переважити; 2) ( учитьівать обстоятельства ) - брати, взяти що під
розвагу, зважати, зважити на що.

Взвинчивать, взвинтить {нерви) - напружувати, напружити; {цени) - наганяти, нагнати.

Взгляд - 1) ( мнение ) - погляд (-ду), думка,- бросить беглий в-д - глянути побіжно,
перебігти оком,- вирабативать -дві - доходити, дійти (до) поглядів,- держаться того -да,
что... - бути того погляду (тієї думки), що...,- иметь определенние -дьі - мати певні
погляди,- на мой (его) взгляд - з мого (його) погляду, на мій (його) погляд, як на мене (на
нього), на мою (на його) думку,- при первом -де - як тільки подивитися, на перший погляд,-
разделять взгляд меньиіинства (больиіинства) - пристати на думку меншосте
(більшосте); так само, як меншість (більшість), думати; я остаюсь при своем -де - я й
надалі так думаю, мій погляд і надалі той (такий) самий; 2) (в виражений) на взгляд - на
око, на погляд, як глянути.

Вздешеветь - подешевшати.

Вздорожать - подорожчати.

Взимать - брати; ( принудительно) - стягати, стяг(ну)ти,- в. плату - брати плату, стягати
плату.

Взирая (в виражений) не взирая на то, что - дарма що..., не зважаючи на те, що...

Взламьівать, -ломать - зламувати, ламати, зламати; {ричагом) - виважувати, виважити.

Взлом - зламування, ламання, полом (-му); кража со -мом - крадіж (крадіжка) з поломом.

Взломщик - зламувач (-ча).

Взнос - внесок (-ску); ( действ.) - внесення; в. в уплату - внесок на сплату,- в.
вступительний - вступне, вписове,- в. платні (арендной и т. п., разделенной на
известние сроки) - рата,- в. срочний - терміновий внесок,- в. страховой - внесок на
убезпечення; в. членский - внесок учасницький, учасницьке (-кого).

Взьіскание - 1) справляння, правіж (-вежу), правина (Г); ( налогов, недоимок) - стягання,-
жесткая политика -ния - тверда політика стягання; ко -нию - на стягання, щоб
стягнути; подать ко -нию с кого - позов скласти на кого,- подлежащие -нию сумми -
суми, що їх належить стягти, справити; подлежит -нию - належить стягнути; 2) - кара;

15

Російсько-український словник ділової мови

в. административное - адміністративна кара; в. денежное - грошова кара, штраф (-фу);
в. дисциплинарное - дисциплінарна кара; подвергать -нию - накладати, накласти кару на
кого,- табель административних -ний - табеля адміністративним карам.

Взьіскатель, -ница - правіжник (-ка), правіжниця; ( берущий в принудительном порядке)

- стягальник (-ка), стягальниця.

Взьіскивать, взьіскать - 1) правити, справляти, справити, виправляти, виправити; (в
принуд. порядке) - стягати, стягнути; в. судом - випозивати; в. штраф - брати, взяти,
стягати, стягнути штраф; 2) (за вину ) - карати, покарати (за провину).

Взьіскной (об аппарате) - правіжний, стягальний.

Взятка - хабар (-ря).

Взяточник, -ца - хабарник (-ка), хабарниця.

Взяточничество - хабарництво.

Вид - 1) (наружность) - вигляд (-ду); в. внешний - вигляд (-ду); в виде наказания - за кару,
як кара; в виде опьіта сделать - як спробу (на спробу) зробити; в испорченном виде -
попсований; в таком виде - в такому вигляді, таким,- для виду - про (людське) око, для
годиться; по внешнему виду - виглядом, з вигляду, як подивитися; 2) (в вьіражениях):
бьіть на виду у кого - перед очима, перед віччю в кого бути,- види на будущее -
сподіванки на майбутнє; випустить, упустить, потерять из виду - спустити з ока,
недобачити, забути; випущено из виду следующее - забули таке, не добачено такого,-
иметь в виду кого, что - мати на оці (на увазі) кого, що, брати на увагу кого, що,- иметь
види на кого, на что - важити на кого, на що,- на виду: а) (иметь кого, что ) - на оці, на
прикметі; б) (на видном месте ) - на видноті,- при благоприятних видах - з гарними
сподіванками,- ставить кому что на вид - подавати, подати кому на увагу, що,
зауважувати, зауважити кому що; 3) (в значений «предлог» и «причина» в виражениях): в
видах чего - задля чого, маючи на увазі що,- в виду чего - вважаючи на що, через що,- в
виду зтого - через те, тому, вважаючи на це,- в служебних видах - з причин службових,-
из користних видов - щоб покористуватися, гадаючи (с)користатися, з корисливосте,- ни
под каким -дом нельзя - (аж) ніяк не можна,- под -дом болезни - ніби хворий,- под -дом
посетителя - ніби відвідувач; при виде чего - (по)бачивши що; 4) (вид на жительство ) -
посвідка (документ) на проживання; 5) (зресіез) - вид,- в. кооперации - вид кооперації; в.
расхода - вид (категорія) видатків.

Видимость (в виражениях) для -оти - для годиться, про людське око, аби тільки слава
була,- по -сти - як видко,- по всей -сти - як з усього (видно) видко.

Видньїй (о признаке) - примітний; (значительний, о должности) - (ви)значний;
(видающийся, о работнике) - видатний.

Видоизменять, видоизменить, -ся - відмінювати, відміняти, відмінити, -ся.

Виза - віза,- поставить визу - покласти візу, повізувати.

Визировать - візувати, сов. - повізувати.

Визит - візита, одвідини (-дин); делать -тьі кому - візитувати кому, одвїдувати кого,-
нанести визит - зробити візиту,- отдать визит - одвізитувати.

Визитация - візитація.

Визитер - візитер (-ра), одвїдач (-ча).

Вина - 1) (провинность) - (про)вина,- взводить на кого-либо вину - звертати, звернути вину
на кого,- вменять кому-либо в вину что - привиняти, привинити кому що, ставити,
поставити за провину кому що,- отягощать вину - збільшувати, збільшити провину,-
слагать, сваливать вину на другого - звертати, звернути, складати, скласти вину на
іншого,- сознаться в вине - повинитися; 2) (причина) - причина, вина,- бить, послужить
виною чего - (с)причинятися, (с)причинитися чому, до чого; по своей вине - з власної
вини (причини).

Винить, обвинить - винити, винуватити, обвинуватити кого.

Виноватьій в чем - винний, винуватий (у) чому, чого, винен чого, чим, причинний до чого;
-твій перед кем - винний проти кого.

Виновник, -ница - 1) (провинившийся) - провинник (-ка), провинниця; 2) (послуживший
причиной) - причинець (-нця), причинниця,- в. косвенний - побічний причинець,- бить
-ком чего-либо - спричинятися до чого, бути причиною чому.

Виновность в чем - (про)винність (-ности) у чому, привинність (-ности) до чого.

Виновньїй - 1) (виноватий) - винуватий, винний; 2) (служащий причиной) - винний, (при)
винний, причинний до чого.

Винодел - винороб (-ба).

Виноделие - винарство.

16

Російсько-український словник ділової мови

Винокур - ґуральник (-ка).

Винокурение - ґуральництво, горїльництво.

Винопродавец, виноторговец - винопродавець (-вця), винар (-ря).

Виноторговля ( торговля вином) - виноторгування; ( заведение ) - винарня.

Високосньїй (о годе) - переступний, бісекстовий.

Витрина - вітрина.

Вклад - вкладка; в. бессрочньїй - вкладка нетермінована,- в. вечний - довічна вкладка; в. на
хранение - вкладка до схову (на схованку); делать вклад - робити вкладку, депонувати.

Вкладной (об операции, вкладочньїй ) - випадковий.

Вкладник, -чица - вкладник (-ка), вкладниця.

Вкладьівать, вкласть, вложить, -ся - вкладдати, вкласти, покласти, -ся.

Включать, включить, -ся - 1) ( присоединять ) - долучати, долучити, -ся,- в. в список -
заводити, завести (записувати, записати, заносити, занести) до списку; в. в счет -
вносити, внести (записувати, записати) до рахунку; 2) ( содержать ) - зміщати, містити в
собі.

Включение - долучення; со -ниєм - долучаючи, долучивши.

Включительно - долучно; до 21 числа -но - по двадцять перше число долучно.

Вкратце - коротко; ( сжато ) - стисло.

Вкус ( покупательский) - уподобання, смак; прийтись по вкусу (покупателям ) -
уподобатись, пристати до смаку.

Благать, вложить - вкладати, вкласти.

Владелец, -лица - володілець (-льця), володілиця; ( обладатель ) - посідач (-ча), посідачка;

( собственник ) - власник (-ка), власниця; в. пожизненньїй - власник-довічник,- в. смежний
- суміжник (-ка); в. фактический - фактичний посідач.

Владельческий ( собстввннический , об интересе) - власницький.

Владение - 1) ( обладание ) - володіння чим, держання, посідання чого; в. бесспорное -
володіння безсуперечне; в. временное - володіння тимчасове (дочасне); в. законное -
посідання (володіння) правне,- в. пожизненное - володіння (до поки віку), дожитне; бить ,
находиться во -нии кого - бути, перебувати під чиїм володінням, в чийому посіданні, під
володінням, у посіданні в кого,- вводить кого во -ниє чем - уводити, увести кого у
володіння чим (посідання чого); вступать во -ниє чем - обіймати, обняти посідання чого;
получать во -ниє - діставати у власність; 2) (то, чем владеют) - володіння, посілість (-
сти).

Владенная - 1) а) ( запись ) - вододільний запис (-су); б) ( опись ) - володільний випис (-су); 2)

( карточка ) - володінна, картка на володіння.

Владетель, -ница - володілець (-льця), державець (-вця), державиця.

Владеть чем - 1) ( иметь во владении, обладать ) - володіти чим, посідати, держати що; в.
собою - владати собою, панувати над собою; 2) ( действовать каким-либо орудием или
органом) - орудувати; в. язиком - орудувати мовою.

Властвовать - панувати, владувати.

Властивій (о тоне , приказании) - владний.

Власть - 1) (сила) - влада, сила, право; в. ограниченная - обмежена влада,- иметь власть
что-либо сделать - мати силу що робити,- имеющий -сть и право - владний, що має
владу,- облеченний властию - наділений владою, з наданою владою, кому надано влади,-
превишение -сти - надужиття влади,- зто не в моей -сти - не моя на це сила, не від мене
це залежить; 2) ( власть ) - влада,- в. административная - адміністративна влада,- в.
верховная - найвища влада,- в. законодательная - законодавча (праводатна) влада,- в.
исполнительная - виконавча влада,- -сти местние - місцева влада,- -сти следственние -
слідча влада.

Влечь, повлечь за собой ( последствия ) - спричиняти, спричинити (наслідки),
спричинятися, спричинитися до (наслідків).

Влияниє - вплив (-ву); иметь , оказивать -ниє на кого, на что - впливати, вплинути на
кого, що, справляти, справити вплив на кого, на що,- оставаться без -ния - не впливати,
не вплинути на кого,- приобретать -ниє - набувати, набути впливу.

Вложение - 1) (действие) - вкладання; сов. - вкладення; (почт.) - долучення; со -ниєм
денег - з долученими грішми; 2) (вложенное) - вкладене.

Вложєнньїй (о капитале, труде) - вкладений.

Вменение во что - ставлення, поставлення за що,- в. в обязанность - ставлення,
поставлення за обов'язок; в. в вину - ставлення за (про)вину, привинення,- неподлежащий
вменению - невсудний.

17

Російсько-український словник ділової мови

Вменимость - всудність (-ности).

Вменяемость - всудність (-ности).

Вменяемьій (о состоянии, поступке ) - всудний.

Вменять, -нить (е виражениях)-. в. в вину - ставити, поставити за (про)вину, привиняти,
привинити кому що; в. в обязанность - ставити, поставити за обов'язок.

Вместимость, вместительность - місткість (-кости).

Вместительньїй - місткий; (для твердих тел ) - укладистий; (для сипучих тел) -
насипчастий; (о зданиях) - просторий.

Вмешательство - втручання.

Вмешиваться, -шаться - втручатися, втрутитися.

Вмещать, -стить - 1) вміщати, вмістити; 2) (содержать в себе ) - вміщати, містити в собі.

Вмещаться, -ститься - вміщатися, вміститися; ( вкладиваться ) - вкладатися, вкластися.

Внебалансовьій (о счете) - позабалянсовий.

Внебиржевой - позабіржовий.

Внебрачньїй (о состоянии) - нешлюбний, позашлюбний.

Вневойсковой (о подготовке) - позавійськовий.

Внегородской (об имуществе) - позаміський, що поза містом.

Внедоговорньїй - позадоговірний.

Внедрять, внедрить - упроваджувати, упровадити, вкоріняти, вкоренити, вщіплювати,
вщепити.

Внеземельность - позаземельність (-ности), екстериторіяльність (-ности).

Внеочередной (о рассмотрении дела) - позачерговий.

Внепартийньїй - позапартійний.

Внеслужебньїй (о времени) - позаурядовий; (о частной службе) - позаслужбовий.

Внесметньїй (о порядке) - позакошторисний.

Внесудебньїй (об обстоятельстве) - позасудовий.

Внешкольньїй (о времени , надзоре ) - позашкільний.

Внешний - 1) (о виде) - зокільний ( Н ), зоколишній; 2) ( поверхностньш , об осмотре) - з[по]
верховий; 3) (о торговле, политике) - закордонний, зоколишній; 4) (о сношениях между
государствами) - поміждержавний.

Вникать, -кнуть - вдаватися, вдатися, вглядатися, вглянутися в що.

Внимание - увага; -нию кого (предложить) - на увагу (до уваги) кому, кого; во -ниє к
чему - з уваги на що, до чого; заслуживать -ния - бути вартим уваги; не оставлять
-ниєм - не лишати без уваги,- обращать усиленное -ниє - звертати, звернути пильну
увагу,- обращать на себя -ниє - брати на себе чию увагу, звертати, звернути на себе чию
увагу,- обращать -ниє на что, принимать во -ниє - брати, взяти на увагу (до уваги) що,
уважати, уважити на що, зважати, зважити на що; оставлять без -ния что - не звертати,
не звернути уваги, не вважати на що, лишати, лишити без уваги що; ( пропускать) - (об)
минати, (об)минути що, поминути що; останавливать -ниє на чем - звертати, звернути
увагу на що,- принимая во -ниє что - беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що,
маючи на увазі що, з уваги (з огляду) на що,- уделять -ниє - віддавати, віддати увагу кому,
чому.

Внимательньїй (об отношении к делу) - уважний, уважливий.

Вновь ( возбудить) - знов(у); ( рассмотреть) - заново,- в. образованний - новоутворений,- в.
появившийся - новопо(в)сталий.

Вноситель, -ница ( вкладчик , -чица) - вкладач (-ча), вкладачка.

Вносить, внести - 1) {предмети) - вносити, внести; 2) (условия в договор, что-либо новое
в язик и т. д.) - впроваджувати, впровадити, запроваджувати, запровадити; 3) (є списки) -
заводити, завести, заносити, занести (до списків); в. в журнал - записувати в журнал; 4)

(і деньги , налоги) - вносити, внести, платити, заплатити; в. в банк - класти, покласти в
банк,- в. деньги, налоги за что - оплачувати, оплатити що; 5) ( проект, план в комиссию) -
подавати, подати,- в. на утверждение - подавати, подати на затвердження.

Внутренний (о (рас)положении) - середовий, всерединний, внутрішній.

Внушать, -шить - всиляти, всилити; ( уговаривать ) - намовляти, намовити,- в. подозрение
- викликати підозрення,- в. собою доверие - будити довіру.

Внушение - 1) всиляння; 2) ( уговаривание , убеждение) - умовляння; 3) ( подговаривание ) -
намова, намовляння; сделать по -нию - зробити з намови (підо впливом); 4)

( дисциплинарное ) - напоумлення; делать строгое -ниє - суворо (гостро) напоумляти
кого.

Внушительньїй (о размерах) - показний, імпозантний.

18

Російсько-український словник ділової мови

Внятньїй (о произношении) - чутний, виразний.

Вовлекать, -лечь - втягати, втягти, затягати, затягти,- в. в невигодную сделку - втягати в
утратну справу.

Водворение ( куда ) - вселення, впровадження, оселення; (чего) - запровадження; в. на
землю - осадження; в. порядка - запровадження ладу,- в. тишиньї - утихомирювання,
утихомирення.

Водворять, водворить, -ся {куда) - вселяти, вселити, -ся, оселяти, оселити; ( что ) -
запроваджувати, запровадити; в. законность - запроваджувати законність,- в. на место
жительства - відпроваджувати, відпровадити до місця проживання; в. порядок -
запроваджувати лад.

Водник - водник (-ка).

Водньїй (о пути) - водний,- в. трансгюрт - водний транспорт; водним путем - водою.

Водокачка - водотяжня.

Водолечение - водолікування.

Водолечебница - водолікарня.

Водолечебньїй (о заведений ) - водолікарний, водолікувальний.

Водопровод ( предприятие ) - водогін (-гону); ( система труб ) - водопровід (-воду).

Водопроводньїй (о станции, предприятии ) - водогінний; (о трубе) - водопровідний.

Водопроводчик - водопровідник (-ка).

Водоснабжение - водопостачання.

Военнослужащий - військовий (урядовець).

Военнообязанньїй - військовозобов'язаний.

Военньїй - 1) ( относящийся к войску, напр. о госпитале) - військовий; находиться на
-ной службе - служити у війську; 2) ( относящийся к войне, напр., о плане) - воєнний.

Вожак - 1) ( главарь ) - ватажок (-жка); 2) ( вожатий слепого) - поводатар (-ря).

Вожатий - 1) (в отряде) - ватажок (-жка); 2) ( вагона ) - ваґоновод (-да).

Возбранять, -нить - заборонити, заборонювати, боронити, заборонити кому що;
возбраняется - заборонено, не вільно.

Возбуждать, -будить - 1) ( подозрение, сомнение ) - викликати, викликати; в. охоту,
желание в ком - заохочувати, заохотити, підохочувати, підохотити кого до чого; 2) в.
против кого - збивати, збити кого на кого, підбурювати, підбурити кого на (проти) кого.

Возбуждение - 1) {чего, о вопросе ) - порушення; (о деле) - порушення, розпочинання; 2)

( возбужденность ) - зворушення, запал (-лу); в состоянии -ния - зворушений, в запалі.

Возвещать, возвестить, -ся - провіщати, провістити, -ся, проголошувати, проголосити,
-ся.

Возводить, -вести - 1) ( сооружения ) - виводити, вивести, будувати, збудувати,ставити,
поставити; ( насипь ) - висипати, висипати, насипати, насипати; 2) -ить в должность -
ставити, поставити, призначати, призначити на посаду; 3) -ить обвинение на кого -
винуватити кого.

Возврат, возвращение кого-либо - вороття, вертання, вернення; (ч его-либо) - вертання,
вернення; озаботиться -том денег - потурбуватися повернути гроші.

Возвратньїй (о действии, о пути) - зворотний; (о падлежащ. возврату капитале) -
поворотний.

Возвращать, возвратить, -ся - вертати, вернути-ся,- в. по суду - судом вертати, вернути,
судом виправляти, виправити.

Возвьішать, возвьісить, -ся - підносити, піднести, -ся,- ( цени ) - збільшувати, збільшити;
(в должности кого) - підвищувати, підвищити.

Возглавлять, -вить что - бути, стати на чолі чого.

Воздействие - 1) ( влияние) - діяння, вплив (-ву); оказивать -виє - впливати, вплинути; 2)
( нажим ) - натиск (-ку).

Воздействовать - 1) діяти, подіяти на кого, на що, впливати, вплинути на кого, на що;

( нажимать ) - натискати, натиснути на кого, на що.

Воздерживаться, -жаться - утримуватися, утриматися, (пов)здержуватися, (пов)
здержатися від чого.

Воззвание - відозва.

Воззрение ( взгляд ) - погляд (-ду).

Возлагать, -ложить - покладати, покласти що на кого,- в. поручение на кого -
припоручати, припоручити, доручати, доручити кому, давати, дати доручення кому.

Возложение ( обязанностей) - покладання; с -ниєм обязанностей - поклавши обов'язки,
з покладеними обов'язками, доручивши виконувати обов'язки.

19

Російсько-український словник ділової мови

Возмездие - відплата; (за добро ) - нагорода; (за преступление) - кара; нести -дие,
полупать -дие - каратися, приймати, прийняти кару.

Возместитель, -ница, возмещатель, -ница - сплатник (-ка), сплатниця, відплатник (-ка),
відплатниця, розплатник (-ка), розплатниця.

Возместительньїй (о вознаграждении) - сплатний, відшкодівний.

Возмещать, возместить, -ся - 1) ( восполнять ) - надолужувати, надолужити, наганяти,
нагнати; 2) (расходьі кому) - повертати, повернути, сплачувати, сплатити.-ся кому;
(убитки, вред и т. д.) - відшкодовувати, відшкодувати кого или кому що.

Возмещение (расходов) - повертання, повернення, сплачування, сплачення; (ущерба,
потери) - відшкодування; в -ниє расходов - повертаючи (сплачуючи) витрати, на
повернення (сплачення, сплату) витрат, щоб повернути (сплатити) витрати,- в -ниє
убьітков - на відшкодування втрат, відшкодовуючи втрати,- по -нии расходов - сплативши
витрати, коли (як) витрати сплачено (будуть сплачені).

Возможно - 1) ( вероятно ) - можливо, можлива річ, може бути; 2) (єсть возможность) -
можна, є змога, є можливість.

Возможность - змога, можливість (-вости), спромога, спроможність (-ности); в.
беспрепятственная - добра змога,- в. осуществления - можливість здійснити; давать
-ность - давати, дати змогу, уможливлювати, уможливити кому що,- имеющий -ность -
спроможний,- по -сти (скореє) - як(о) мога, що (з)мога,- полупать -ность - спромагатися,
спромогтися на що.

Возможньїй (об исходе) - можливий; делать -ньім - уможливлювати, уможливити;
спитать , находить -ньім - вважати за можливе, за річ можливу.

Вознаграждать, -градить кого за пто - (ви)нагороджувати, (ви)нагородити кого за що;

(за прип. убьітки, вред) - відшкодовувати, відшкодувати кого, кому що.

Вознаграждение (плата) - винагорода, плата, платня; (возмещение) - відшкодування;
(действие) - (ви)нагороджування, (ви)нагородження,- в. пожетонное - віджетонова
платня; в. страховеє - убезпечне відшкодування, убезпеччина, убезпечна нагорода,-
видать положенное -ниє - видати призначену платню.

Вознамериваться, -риться - намірятися, наміритися, брати, (по)взяти намір.

Возникать, -кнуть - по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виник(ну)ти; (напинаться)
- наставати, настати.

Возобновлять, возбновить, -ся - поновлювати, поновляти, поновити, -ся, відновляти,
відновити, -ся; (о постройке) - відбудовувати, відбудувати, -ся,- в. отноиіения - поновляти
стосунки; в. разговор - знову починати, почати розмову.

Возражатель, -ница - суперечник (-ка), суперечниця, заперечник (-ка), заперечниця.

Возражать, -разить (кому, против пего, на пто) - заперечувати, заперечити кому,
заперечувати, заперечити що.

Возражєниє - заперечення; без -ний (принять) - не сперечаючись, не заперечуючи; не
допускающий -ний (довод) - незаперечний, несперечний.

Возразительньїй (о замепании) - заперечний; (юрид.) - відпорний.

Возраст - вік (-ку), літа,- в. детский - дитячий вік, дитинство, дитячі літа,- в. допризивний -
передпризовний вік,- в. предельний - крайній вік, граничний вік, граничні літа,- в.
призивной - призовні літа,- в. совершенний - повнолітність (-ности); в. иікольний -
шкільний вік,- в -сте, по -сту - віком, літами; достипь призивного -ста - на призові
стояти; за достижением предельного -ста - дійшовши крайнього (граничного) віку, бо
дійшов крайнього віку,- распределять по -сту - поділяти за літами, відповідно до віку,-
пеловек в -сте (пожилой) - літня людина.

Возрастать, -расти - зростати, зрости, зрости,- в. силами - рости на силах, зростати,
зрости на силах.

Возчик - хурман (-на), возій (-ія), возільник (-ка).

Воинский (о пасти) - військовий.

Войско - військо,- квартирование -ск - постій (-тою); передвижение -ск - пересув війська,-
размещать , разместить -ска - розташовувати, розташувати військо.

Вокзал - вокзал (-лу), двірець залізничний.

Волокита - тяганина.

Волонтер - волонтер (-ра), охотник (-ка).

Вольнонаемньїй (о служащем, рабопем) - (вільно)найманий, вільного найму.

Вольноопределяющийся - (сам)охотник (-ка), охочий,- вступать -щимся (в армию) - іти
охотою, іти охотником.

Вольнопрактикующий (врап) - вільної практики, вільний.

20

Російсько-український словник ділової мови

Вольноприходящий (о враче) - прихожий (СЖМ).

Вооружать, вооружить, -ся - 1) озброювати, озброїти, -ся; 2) ( снаряжать пушками) -
риштувати, обриштувати гарматами; 3) ( подстрекать против кого) - збивати, збити на
кого, підбурювати, підбурити на (проти) кого.

Вооружение - зброя; ( действие ) - о[у]збрбювання, о[у]зброєння; в полном -нии - у повній
зброї.

Вооруженньїй (о нападении) - збройний, оружний; (о лице) - озброєний.

Вопиющий (о противоречии) - кричущий, разючий.

Вопрос - 1) питання; (в анкетах, в бланках) - запитання; в. главний - найбільше питання,-
в. кардинальний - кардинальне питання,- в. откритий - нерозв'язане питання,- -сьі
недоуменние - непевності, незрозумілі речі, сумнівні речі, сумніви; в. разрешимий -
розв'язне питання; питання, що можна розв'язати; в. опорний - спірне (суперечне)
питання; в. частний - окреме питання,- возбуждать, поднимать -рос - порушувати,
порушити питання; возникает -рос - по(в)стає, виникає, заходить питання,- задавать -рос
- ставити, поставити питання; (на очереди) вопрос об удовлетворении - питання, як
задовольнити; 2) ( дело) - справа; в. квартирний - квартирна справа; вияснять -рос -
з'ясовувати, з'ясувати справу,- к -су о чем - у справі чого,- по -су о чем - у справі (чого),
про що.

Вопросник - запитник (-ка).

Вопросньїй (о бланке) - запитний.

Вор, воровка - злодій (-дія), злодійка, крадій (-дія); в. домашний - хатній злодій,- в.
квартирний - квартирний злодій,- в. професіональний - злодій з фаху, фахом.

Воровать - красти, злодіячити, злодіювати.

Воровской - 1) (о притоне) - злодійський; 2) ( ворованний , о веици) - крадений, крадїжний.

Воровство - крадіж (-дежу), крадіжка.

Ворочать, воротить (делами, деньгами , людьми) - орудувати ким, чим, верховодити ким,
над ким.

Воскресение ( первий день недели) - неділя.

Воскресник - недільник (-ка).

Воскресньїй (об отдихе) - недільний.

Воспитание - виховання; получать -ниє - виховуватися, виховатися, діставати, дістати
виховання, зчобувати, здобути виховання.

Воспитанник, -ница - вихованець (-нця), вихованка.

Воспитатель, -ница - виховник (-ка), виховниця, вихователь (-ля), вихователька.

Воспитательньїй (о заведений) - виховний.

Воспитьівать, -тать - виховувати, виховати.

Восполнять, восполнить, -ся - 1) ( возмещать недостаток чего-либо, возмещаться) -
надолужувати, надолужити, -ся; 2) ( добавлять, -ся) - поповнити, поповнювати, поповнити,
доповняти, доповнювати, доповнити, виповнювати, виповняти, виповнити, -ся.

Воспользоваться чем - 1) покористуватися чим, з чого, скористуватися, скористатися
чим, з чого,- -ться случаем - скористатися з випадку (з нагоди); 2) (использовать) -
використати, зужиткувати що.

Воспоследовать - статися, сподіятися.

Воспрепятствовать - перепинити, перешкодити, стати на перешкоді, стати на заваді.

Воспретительньїй (о мерах, распоряжениях) - заборонний.

Воспрещается, воспрещено - не вільно, заборонено, заказано; вход -щается - входити
не вільно.

Воспрещать, -претить - боронити, забороняти, заборонити, заказувати, заказати.

Воспрещение - заборона.

Воспроизводить, -весть - відтворювати, відтворити, репродукувати.

Восстание - повстання.

Восстановимьій (о положений) - відновний; (о сооружениях) - відбудовний.

Восстановитель, -ница - відновник (-ка), відновниця, поновник (-ка), поновниця;

( сооружений) - відбудовник (-ка), відбудовниця.

Восстановительньїй (об организации, кредите) - відновний, відбудовчий; (о питании) -
відживний.

Восстановлять, -ся - 1) відновляти, відновлювати, відновити, поновляти, поновити, -ся; (о
сооружениях) - відбудовувати, відбудувати, -ся,- в. в должности кого - повертати,
повернути на посаду кого,- в. в правах кого - повертати право кому,- в. сили -
відживляти(ся), відживити(ся); 2) (против кого) - збивати, збити, підбурювати, підбурити

21

Російсько-український словник ділової мови

на (проти) кого.

Востребование - поспит (-ту), запит (-ту); до -ния - до поспиту, до запиту; писать до -ния

- писати залишеною поштою, писати до запитання.

Востребовать - поспитати, запитати, ( груз ) - відібрати.

Вотировать - вотувати, голосувати.

Вотировка - вотування, голосування.

Вотирующий - голосувач (-ча).

Впечатление - враження, вражіння; по первому -нию (судить) - з першого враження, на
перше вражіння; производить -ниє - справляти вражіння,- у нас составилось
впечатление - у нас склалось вражіння.

Вписьівать, вписать, -ся - вписувати, вписати, -ся,- в. в (список, реєстр) - заводити,
завести, вписувати, вписати.

Вполне - цілком, цілковито.

Впоследствии - згодом.

Вправе (в виражений) бить в праве - мати право,- он -ве - він має право.

Впредь - наперед, до, аж до, (аж) поки, надалі; -дь до вияснения чего - доки з'ясується,
доки з'ясують що,- -дь до изменения - до (аж до) зміни, поки зміниться, поки змінять,- -дь
до получения письма - (аж) поки одержаний буде лист.

Впродолжение чего - протягом чого, через що; -ниє ряда лет - через ряд років, протягом
кількох років.

Впускной (о билете) - входовий.

Враждебньїй (о действиях) - ворожий, неприязний, (су)противний кому.

Враждовать с кем - ворогувати на кого, з ким.

Враздробь - нароздріб.

Врач - лікар (-ря); (о женщ.) - лікарка,- в. ветеринарний - ветеринар (-ра) - (о жен.) -
ветеринарна,- в. главний - найстарший лікар (-ря), головний лікар,- в. зубной - зубний
лікар; в. участковий - ділянковий, участковий лікар,- бить -чем (заниматься врачебной
деятельностью) - лікарювати.

Врачєбньїй (о помощи) - лікарський.

Вред ( ущерб материальний) - шкода; (от тяжелой работи) - надсада,- в. личний -
ушкодження особи,- во в-д (кому, чему) - на шкоду, на втрату,- потерпевиїий в-д -
ушкоджений,- причинитель -да - шкідник (-ка); причинять, -нить в-д (кому) - шкоду
чинити, шкоду вчинити, шкодити, пошкодити, вадити, завадити; служить, послужить во
в-д (кому,чему) - виходити, вийти на шкоду кому, чому,- терпеть в-д - мати шкоду,
зазнавати, зазнати шкоди.

Вредитель - шкідник (-ка).

Вредить ( наносить ущерб) - шкодити кому, шкоду чинити; (причинять боль, страдание) -
вадити.

Вредность, вредностность - вадливість (-вости), шкідність (-ности), шкідливість (-вости).

Вредньїй (об условиях работи) - шкідний, шкідливий, вадкий, вадливий.

Временно - тимчасово, до якогось часу, покищо.

Временной, времєнньїй (о подработке) - тимчасовий, на час.

Время - час (-су); в. года - пора року,- в. довоенное - довоєнний час,- (накануне войни) -
передвоєнний час,- в. каникулярное - літні вакації, час канікул,- в. передобеденное -
передобідня (передобідяна) година, передобіди (-дів); в. прибавочное (для работи) -
надробітний час,- в. рабочее - робітний (дільний) (Г) час,- (в учрежд.) - урядовий час,- в.
сверхурочное - понаднормовий час,- в. свободное - гулящий час, вільний час, дозвілля; в.
урочное - певно-визначений час,- в благоприятное время - слушним часом, слушного
часу, при (добрій) нагоді,- в ближайшее время - незабаром, найближчим часом,
найближчого часу,- в возможно скором -ни - як мога (що змога) швидше,- в довоенное -мя

- (за) довоєнного часу, до війни,- в короткеє -мя - у малий час,- в надлежащее -мя - в
слушний час,- в настоящее -мя - тепер, цього часу, нині,- в непродолжительном -ни -
незабаром, небавом, невдовзі; в неурочное -мя (придти) - в неналежний час,- в обеденное
время - в обіди, в обідню годину; в одно (и тоже) -мя - одночасно, рівночасно; в более
отдаленное -мя - за давнішого часу, давніше; в отдаленние -на - в давнину, за давніх
часів; в положенное -мя - в належний час,- в последнее -мя - останнім часом, останніми
часами, останнього часу,- в рабочее -мя - робітним часом, під (у) робітний час,- в самом
непродолжительном -ни - щонайшвидше; в самое близкое -мя - найближчим часом,
найближчого часу,- в самом скорейшем -ни - щонайшвидше, якнайшвидше; в свободное
-мя - на дозвіллі, вільного часу,- в своє -мя - а) (некогда) - колись, (за) свого часу, у свій

22

Російсько-український словник ділової мови

час; б) ( своевременно ) - своєчасно, у свій час; в течение некоторого -ни - протягом
якогось часу; в то же -мя - рівночасно; в удобное -мя - при (добрій) нагоді, слушним
часом, слушного часу; во-время (своевременно) - вчасно; во время чего (дежурства ) - за
(під час) чого, під (у) що,- до настоящего -ни - дотепер, досі; до последнего -ни -
донедавна; за истекшее -мя - за минулий час; и до настоящего -ни - і досі; имеется
достаточно -ни - є досить (доволі) часу; к зтому -ни - на цей час, до цього часу; как раз
в зто -мя - саме під цей час, саме тоді; на будущее -мя - надалі, на дальший час; на
неопределенное -мя - на невизначений час, на безрік,- на непродолжительное -мя - на
недовгий, на малий час; не ко -ни - невчасно; непроизводительная трата -ни -
непродуктивна (марна) трата часу, марнування часу; от -ни до -ни - коли-не-коли;
отвечающий духу -ни - відповідний до часу; отнимающий много -ни - забарний,
загайний; по -нам - часами, іноді; по истечении некоторого -ни - трохи згодом, коли
минув (мине) деякий час; по настоящему, ньінешнему -ни, в духе настоящего ,
ньінешнего -ни - як на теперішній час,- раньте -ни - передчасно, без часу,- располагать
-нем - мати час; с давних времен - віддавна; с некоторого -ни - з якогось часу; с того
-ни - відтоді, з того часу; с зтого (настоящего) -ни - відтепер, з цього часу; со -нем -
згодом,- со -ни получения письма - відколи одержано листа, відколи надійшов лист,-
спустя (через) некоторое -мя - згодом, незабаром, невдовзі, по якімсь часі; улучить -мя
- вибрати (слушний) час,- упустить -мя - пропустити час.

Врозницу - нарізно, нароздріб.

Вручать, -чить - уручати, уручити, подавати, подати до рук.

Вручение - уручання, сов. - уручіння, давання, подання до рук,- по -нии (повестки) - коли
дано до рук давши до рук.

Вручитель, -ница - уручник (-ка), уручниця; ( податель ) - подавець (-вця), подавиця.

Всаживать, всадить (деньги) - вгачувати, вгатити.

Всего (бухг.) - усього, разом.

Вселение - вселяння; сов. - вселення; производить -ниє - вселяти, вселити.

Вселять, вселить, -ся - вселяти, вселити, -ся.

Всемерно - всіма способами.

Всенародний (о переписи ) - всенародній, вселюдний.

Всеобщность - загальність (-ности), повсюдність (-ности).

Всеоружие - повне озброєння,- во -жни - у повній зброї, цілком озброєний; во -жни опита
и знания - цілком озброєний досвідом та знанням.

Всесоюзний - всесоюзний.

Всесторонний (о рассмотрении ) - всебічний.

Всеукраинский - всеукраїнський.

Всеусльїшание (в виражений) «во всеуслишание» - щоб усі почули, щоб усім чути (було).

Всецело - цілковито, цілком.

Вскрьівать, -рьіть - 1) ( обнаруживать что-либо) - викривати, викрити, виявляти,
виявити; 2) ( распечативать сейф, запечат. двери) - відкривати, відкрити; ( конверт ) -
розпечатувати, розпечатати; ( посилку, тюк) - розпаковувати, розпакувати; 3)

( анатомировать труп) - розтинати, розтяти.

Вскрьітие - 1) ( обнаружение ) - викриття, виявлення; 2) ( распечатание сейфа,
запечатанних дверей) - відкриття; {письма) - розпечатання: ( посилки ) - розпакування; 3)
( анатомирование трупа) - розтин (-ну).

Вследствие чего - 1) через що, з чого, наслідком чого,- -виє вашего отказа - через те
(вважаючи на те), що ви відмовили(ся); 2) (а позтому) - (а) тому, (а) через те, з тієї, цієї
причини; -виє изложенного - тому, вважаючи (зважаючи) на сказане.

Вспомогательньїй (о мероприятиях) - помічний, допоміжний.

Вспомогать, вспомоществовать, вспомочь кому - запомагати, запомогти кого чим,
допомагати, допомогти.

Вспомоществование - запомога, допомога,- дающий -ниє - запомагай (-ча), допомагач (-
ча).

Вставка (в рукописи, разговор) - вставка; ( действие) - вставляння, вставлення.

Вставлять, вставить - 1) вставляти, вставити; ( вделивать) - вправляти, вправити; 2)
-лять слова (в разговор) - докидати, докинути (слово).

Вставной, вставочньїй (о замечании) - вставний.

Встречаться, встретиться (в значен. «бивать», «оказиваться») - траплятися,
трапитися, бувати, бути,- встречаются препятствия - є (трапляються) перешкоди.

Встречньш (о направлений) - зустрічний, стрічний; (об иске) - супротивний.

23

Російсько-український словник ділової мови

Вступать, -пить - вступати, вступити, входити, увійти; в. в должность - ставати, стати на
уряд, на посаду; в. в пререкания - починати, почати (заходжуватися, заходитися)
сперечатися, заходити, зайти (вдаватися, вдатися) в суперечки; в. в силу - набувати,
набути, набирати, набрати чинности (сили), входити в силу; в. в сношения - нав'язувати,
нав'язати стосунки, заходити, зайти в стосунки; в. в союз - входити, увійти в спілку,
приставати, пристати до спілки,- в. в спор - зазмагатися,- в. в тяжбу - запізватися.

Вступающий (существ.) - вступник (-ка); вновь -щий (о лице ) - 1) нововступник (-ка) (Я);
2) ( прилаг.) (об оф. бумаге ) - вступний, одержуваний.

Вступительньїй (о речи ) - вступний.

Вступление - 1) ( действие ) - вступання, вступ (-пу); по -нии в должность - прийнявши
посаду; 2) (в книге , в речи) - вступ (-пу), вступне слово.

Вторгаться, -гнуться - вдиратися, вдертися; ( вмеиіиваться ) - втручатися, втрутитися;
-гаться в чужие права - втручатися, втрутитися в чуже право.

Вторинно - удруге; -но являться - приходити вдруге.

Вторичньїй ( повторний , о напоминании) - другий, повторний, другоразовий.

Вторник - вівторок (вівтірка); происходящий по -кам (о собрании) - вівтірковий.

Второбрачие - другий шлюб, другошлюб'я.

Второбрачньїй - одружений удруге, другошлюбний; -ньій сьін - син з другого шлюбу
(СЖМ).

Второстепенньїй (о нуждах) - другорядний.

Вход - вхід (-ходу), ( действие ) - вступання, вступ (-пу); в. платний - входити за плату,- в.
воспрещается - входити не вільно, заборонено,- где вход? - кудою входити, увійти, де
вхід?,- разреиіение на вход - дозвіл увійти.

Входить, войти - 1) (к уда) - увіходити, увійти, входити, вступати, вступити куди; 2)

(і входить - принадлежать к составу чего) - бути в (складі), належати до (складу).

Входной (о двери ) - вхідний, входовий.

Входящий (о бумаге ) - вступний, одержуваний; (о книге) - вписовий; (о номере) -
вступний.

Вчерне - начорно.

Вьібаллотировьівать, -ровать - обирати, обрати голосуванням.

Вьібирать, -брать - 1) вибирати, вибрати; 2) (избирать кем) - обирати, обрати, вибирати,
вибрати на кого, за кого.

Вьібор - вибір (-бору); в. больиюй (чего) - багато до вибору чого, багато чого вибрати,
великий вибір; в. недостаточний (чего) - немає чого вибрати, малий вибір,- на вьібор - на
вибір, на сподобання, на вподобу,- нет -ра - ні з чого вибирати, вибрати, нема вибору;

(нет другого вьіхода) - а) іншого не вибрати; б) нема іншого способу, ані способу; по -ру
(взять) - на вибір, з вибору, на (сподобання) вподобу,- предоставлять вибор - давати
вибрати, полишати на вибір,- при -ре (депутата) - вибираючи, коли вибирають, вибирали,-
сделать вибор - вибрати, зробити вибір.

Вьіборка - 1) вибране; (извлечение из протоколов, ведомостей) - витяг (-гу); 2) (действие
) - вибирання, вибір (-бору); день -ки патентов - день брати патенти; день, коли беруть
патенти; сейчас происходит -ка патентов - (саме) тепер беруть патенти.

Вьіборность - вибірність (-ности).

Виборний (о представителе) - виборний (-ного).

Виборочний - вибірний.

Виборщик - виборець (-рця).

Вибори - вибори (-рів); в. повторние - повторні вибори,- в. прямие - безпосередні вибори,-
по -рам (должность) - з обрання.

Вибивать, -бить - вибувати, вибути.

Виведивание - вивідування, розвіди (-дів), випитування, розпити (-тів).

Вьіведьівать, -дать - 1) вивідувати, вивідати; 2) випитувати, випитати.

Вьшерка - вивіряння, вивірення, перевір (-ру).

Вивеска - 1) вивіска, таблиця; ( действие ) - вивішування, вивішення; 2) (на весах) -
виважування, виваження.

Вьшешивать, -весить - 1) вивішувати, вивісити; в. флаги - викидати прапори; 2) (на весах
) - виважувати, виважити; (тару) - витаровувати, витарувати.

Вьівод - 1) (лог.) - висновок (-вку); в. обоснованний - у[об]ґрунтований висновок; делать
вьівод - робити висновок, висновувати, виснувати; 2) (действие) - виводіння (СЖМ),
виведення, вивід (-воду).

Вьшодить, вьівесть - 1) виводити, вивести,- в. на свежую воду - виводити на чисту воду; 2

24

Російсько-український словник ділової мови

) (делать заключение) - робити, зробити висновок, висновувати, виснувати.

Вьівоз - 1) ( жспорт ) - вивіз (-возу); 2) ( действие ) - вивіз (-возу), вивозіння,- запрещение
-за - заборона вивозу, заборона вивозити,- разрешение на вьівоз - дозвіл вивозити.

Вьшозить, вивезти - вивозити, вивезти.

Вьшозка - вивіз (-возу), вивозіння.

Вьшозной - 1) (о товаре ) - вивізний; 2) ( напр., о пошлине) - вивозовий.

Вьшозчик - вивізник (-ка).

Вьіговаривать, -ворить - 1) ( произносить ) - вимовляти, вимовити; 2) (делать вьіговор) -
вимовляти кому, зробити кому вимову; 3) -ать право, возможность - застерігати,
застерегти право, можливість.

Вьіговор - 1) ( произношение ) - вимова; 2) ( дисциплинарний ) - нагана,- полупать в-р -
діставати, дістати нагану; 3) (права и пр.) - застереження.

Вигода - вигода, інтерес (-су); ( прибьіль ) - зиск (-ку); для своей -дьі - на свою користь, собі
на користь,- извлекать -ду - мати з чого зиск, користуватися, покористуватися з чого,-
полупить -ду от пего - зискати на чому.

Вьігодность - вигідність (-ности); ( прибильность ) - зисковність (-ности).

Вьігодньїй (о деле, предприятии) - вигідний; ( прибильний ) - зисковний, пожитний (СЖМ
)•

Вьігодополучатель - вигодоємець (-мця).

Вьігружать, -зить - вивантажувати, вивантажити.

Вьігрузка - вивантажування, вивантаження.

Вьігрузчик - вивантажник (-ка).

Вьідаваемость - видаваність (-ности), видавання.

Вьідавальїцик, -щица - видавач (-ча), видавачка.

Видавать, видать - 1) видавати, видати,- в. себя за кого - видавати себе за кого; 2)
(предавать) - виказувати, виказати на кого (що).

Видача - видача,- ( действие ) - видавання; в. денег - виплата грошей,- в. натурная -
видавання натурою, натурна виплата, натурне видавання; в. премий - видавання премій,-
отказать в -че пего (удостоверения) - відмовити видати що,- подлежит -че - належить
видати; при -че - видаючи, коли видають, під час видавання; производить -чу - видавати.

Вьідающий - видавач (-ча).

Вьідающийся (о работнике) - видатний, визначний; (о факте ) - визначний.

Вьідвигать, -двинуть {на должность ) - висувати, висунути, відзначувати, відзначити.

Вьідвиженец - висуванець, відзначенець (-нця).

Вьідвижение {на должность ) - висування, відзначення; по -нию (полупать должность) -
як висуванець, відзначенець.

Вьідвиженство - висуванство, відзначенство.

Вьіделение - 1) вирізнення, вилучення, вилука,- 2) {из хозяйства) - виділ (-лу); 3) {на
должность) - відзначення; необходимость -ния пего (средств) - потреба виділити що.

Виделка, вьідельївание - виріб (-робу), робливо; {действие) - виробляння,
вироблювання, вироблення; заниматься -кой пего (тканей) - вироблювати, виробляти
що, працювати, вироблюючи що.

Вьіделять, вьіделить, -ся - 1) вирізняти, вирізнити, вилучати, вилучити, -ся,- 2) {на
должность) - відзначати, відзначити, виділяти, виділити; 3) (из хозяйства) - виділяти,
виділити, -ся,- -ся на отдельний упасток - піти на одріз, на волоки, на відруб.

Вьідельївать, -лать - виробляти, вироблювати, виробити.

Вьідержанность - витриманість (-ности); (о етиле) - додержаність (-ности).

Вьідерживать, -жать - 1) {стиль, тон, характер) - додержувати, додержати чого; 2)
{жзамен) - складати, скласти іспит(а), екзамен; 3) (о продуктах) - видержувати,
видержати; (о сире) - відкладати, відкласти.

Видержка - 1) {характера) - витриманість (-ности); 2) {извлепение) - витяг (-гу), випис (-су
)•

Вьіезд - виїзд (-ду).

Вьіезжать, -ехать - виїздити, виїжджати, виїхати; {двигаться с места) - (ви)рушати, (ви)
рушити.

Вьіемка {конфискованное при обиске) - вийняток (-тку); {действие) - виймання, вийняття,
конфіскація; в. писем (из поптового ящика) производитея - виймають листи.

Вьіемочньїй {подлежащий виемке, конфискации) - вийнятний.

Вьіздоравливать, -роветь - одужувати, одужати, видужувати, видужати.

Вьізов - викликання, виклик (-ку); в. врапа - викликання лікаря,- в. к суду - викликання на

25

Російсько-український словник ділової мови

суд; в. по телефону - виклик телефоном; производить вьізов - викликати; с -вом сторон
(расследовать) - викликавши сторони.

Вьізьіватель - викликач (-ча); ( юридич .) - визовник (-ка).

Вьізьівать, вьізвать, -ся - 1) кликати, викликати, викликати, покликати, -ся; в. на суд (об
истце ) - (за)позивати, запозвати кого; 2) (бить, послужить причиной чего) -
спричинювати, спричинити що, споводувати (СЖМ), спричинятися, спричинитися до
чого; многие причини визивают зто, зто визивается многими причинами - до цього є
багато причин, це виходить з багатьох причин; 3) (кого на что ) - зрушувати, зрушити кого
на що; призводити, призвести кого на що; 4) -ся на что (-ся сделать что-либо) -
зголошуватися, зголоситися, зохочуватися, зохотитися до чого, на що.

Вьізьівной (о повестке ) - викличний.

Вьшгрьівающий - вигравач (-ча).

Вьіигрьівать, -грать - 1) вигравати, виграти,- в. процесе, тяжбу - виграти справу,
випозивати що; в. время - вигадати час,- 2) (получать пользу на чем) - (по)зискувати, (по)
зискати на чому, вигадувати, вигадати на чому.

Вьшгрьіш - вигра (Г); в. лотерейний - лотерійна вигра,- в. пал на облигацию - вигра
випала на обліґацію.

Вьіигрьішньїй (о билете ) - 1) витравний; 2) ( виигранний ) - виграний.

Вьшскивать, -кать - вишукувати, вишукати, нашукувати, нашукати що, дошукуватися,
дошукатися чого.

Вьїказьівать, -зать - виявляти, виявлювати, виявити, показувати, показати.

Вьїкидной (об отбросах) - викидний, викидуваний.

Вьікладка - 1) (в цифрах) - вирахування; (действ.) - вираховування, вирахування; 2)
(соображение, предположение) - мірковання; (действ.) - розмірковування,
розміркування.

Вьікладчик - вирахівник (-ка); (груза) - вивантажник (-ка).

Виключать, -чить - вилучати, вилучити; (злектр. ток) - вимикати, вимкнути.

Вьїколачивать, -лотить - 1) (мебель) - вибивати, вибити, витріпувати, витрепати; 2)
(налоги) - здирати, здерти (СЖМ).

Вьїколка (льда) - вирубування, вирубання.

Вьікрадьівать, -расть - викрадати, викрасти.

Вьікраивать, -кроять - викроювати, викраяти.

Викуп - викупне (-ного), викуп (-пу); (действ.) - викупання, викупівля, викуп (-пу).

Викупать, викупить, -ся - викупати, викуповувати, викупляти, викупити, -ся.

Внкупка - викупання, викупівля, викуп (-пу).

Викупной (о платеже) - викупний.

Внкупщик, -щица - викупник (-ка), викупниця.

Внлечивать, внлечить, -ся - лікувати, виліковувати, вилікувати, -ся; (о ране) -
вигоювати, вигоїти, -ся.

Вьімен, вьіменивание (действие) - вимінювання, вимін (-ну).

Вьіменивать, -нять - вимінювати, виміняти.

Вьімеривать, вьімерять, -рить и -рять - вимірювати, виміряти, виміряти, зміряти.

Вьіметальщик, -щица - вимітальник (-ка), вимітальниця.

Вьіметка (заметка) - вимітка, нотатка.

Вьімечивать, -метить - значити, позначати, позначити.

Вьімогание, вьімогательство (денег, взятки) - вимагання.

Вьімогатель (денег, взятки) - вимагач (-ча).

Вьімогать, -мочь - вимагати, вимогти, правити, виправити.

Вьімьішлять, -мислить - см. Измьішлять.

Вьінимать, -нуть что - виймати, вийняти що; (жребий) - витягати, витягти,- в. деньги из
банка - брати, узяти, вибирати, вибрати гроші з банку.

Вьінос - винос (-су), винесення; на винос - на винос,- распивочно и на винос (продавать) -
розпивно та на винос.

Вьіноска (при тексте) - виноска.

Вьіносной (о графе) - виносний.

Вьінуждать, -нудить к чему - змушувати, змусити, силувати, присилувати до чого; (у кого
что) - вимушувати, вимусити.

Вьгаечатать - 1) видрукувати; 2) (окончить наложение печатей) - випечатати.

Вьіпечка (хлеба) - печиво; (действие) - печення,- в. утренняя - вранішнє печиво.

Вьшиска - 1) (вьіпись из протокола, книги) - випис (-су), виписка; (действ.) -

26

Російсько-український словник ділової мови

виписування, виписання; 2) {книги, товара, по предварительной подписке) -
передплачування, передплачення; 3) (из партии, союза и т. д.) - виписування,
виписання.

Вьіпись - випис (-су), витяг (-гу); в. бранная - випис про шлюб; в. метрическая -
метричний випис.

Вьіписной (о товаре ) - виписний; ( виписанний ) - виписаний.

Вьіписчик - виписувач (-ча).

Вьіписьівать, вьіписать, -ся - 1) {книги, товар, по предвар. подписке) - передплачувати,
передплатити, -ся; 2) {кого из партии, союза и т. д.) - виписувати, виписати, -ся.

Вьіплата - сплата; в. жалования - видавання, видача платні; в. по частям - сплата
ратами, виплат (-ту); на -ту - на рати, на виплат,- на -ту купить - на виплат купити,-
производящий -ту - виплатний (-ка).

Вьіплачивать, -платить {деньги) - виплачувати, виплатити, сплачувати, сплатити.

Вьіполнение {исполнение) - виконання; при -нии ими условий (видать) - коли вони
виконають умови,- содействие по -нию - допомога виконати.

Вьшолнять, -нить - виконувати, виконати; в. условие - виконувати умову, додержувати
умови,- в. функции - виконувати функції; (о неодушевл.) - правити за що.

Вьіправка {исправление) - поправляння, поправа, направляння, направа.

Випуск {вьтущенное) - випуск (-ску); {действие) - випускання, випущення, випуск (-ку);
в. акций - випуск, випускання акцій,- в. кредитних билетов - емісія кредитових білетів,-
ускорить випуск (инженеров) - прискорити випускання.

Випускать, -стить - випускати, випустити; в. в свет - випускати в світ; (об издании) -
видавати, видати.

Внпускающий {типогр.) - випускач (-ча).

Вьгаускной - 1) (о товаре) - випускний; (о лице) - випускник (-ка) (Я); 2) (о праве банка) -
випусковий, емісійний.

Вьірабативать, внработать, -ся - вироблювати, виробити, -ся.

Внработанность - виробленість (-ности).

Внработка - 1) {действие) - вироблювання, виробляння, вироблення; 2) {виделка) - виріб
(-робу), робливо.

Вьіравнивать, -нять - вирівнювати, вирівняти.

Вьіражать, вьіразить, -ся - 1) {определять) - визначати, визначити, -ся; 2) {словами) -
висловлювати, висловити, -ся,- е. желание принять участив в чем, присоединиться к
чему - зголошуватися,- сов. - зголоситися до чого,- в. согласие - давати, дати згоду; 3)
{передавать) - віддавати, віддати, -ся; 4) {обнаруживать) - виявляти, виявити, -ся; 5)
{матем.) - виражати, виразити.

Вьіражение - 1) {словесное) - вислів (-лову); {действие) - висловлювання, вислів (-лову); в.
доверия - вислів довіри,- извините за -ниє - даруйте (пробачте, вибачайте) на цім слові; 2)
{матем.) - вираз (-зу); в. ценностное - ціновий вираз (-зу); в. численнеє - числовий вираз,-
3) {обнаруживание) - виявляння, виявлення, вияв; 4) {лица) - вираз на лиці (на обличчі).

Вьіразитель, -ница - висловник (-ка), висловниця, виразник (-ка), виразниця.

Вьіразительность - виразність (-ности), вимовність (-ности).

Вьірезка {вирезанная) - вирізка, виріз (-зу), витинок (-нку); {действие) - вирізування.

Виручать, -чить - 1) {спасать) - визволяти, визволити, рятувати, вирятувати, порятувати,-
в. свои деньги - повертати, повернути свої гроші; 2) {иметь виручку) - здобувати, здобути;
{от продажи) - уторговувати, уторгувати.

Виручка - 1) {помощь) - визвіл (-волу), порятунок (-нку), допомога,- 2) {добиток) -
здобуток (-тку); {от продажи) - уторгування, уторг (-гу).

Висадка - 1) {висаживание) - висаджування, висад (-ду) (Я); 2) {виседание) - висідання.

Виселок - виселок (-лка), хутір (-тора).

Виселять, виселить, -ся - виселяти, виселити, -ся.

Висказивать, -зать - висловлювати, висловити, виповідати, виповісти, вимовляти,
вимовити.

Висказиваться, -заться - висловлюватися, висловитися, забирати (забрати) голос {СЖМ
); в. в чью пользу - озиватися, озватися за ким, за кого,- в. по вопросу - висловлюватися,
висловитися в справі про...

Вислуга - вислуга; {вислуживание) - вислуження,- по -ге лет - вислуживши свої літа, по
вислужених літах,- по -ге лет (награда) - за вислугу літ.

Вьіслуживать, вислужить, -ся - вислужувати, вислужити, -ся,- в. срок - вибувати,
вибути, добувати, добути часу.

27

Російсько-український словник ділової мови

Вьіслушивать, -шать - вислухувати, слухати, вислухати.

Вьісокосортньїй (о товаре) - вартний.

Вьісота - вишина; -той - заввишки; стоять на -те требований времени - іти нарівні з
часом.

Вьіспрашивать, -росить - випитувати, випитати що в кого, допитуватися, допитатися що
в кого.

Вьіставка - 1) вистава,- передвижная -ка картин , вьіставка-передвижка - переїзна
(мандрівна) вистава картин; 2) ( действ. в качестве кого , чего) - становити, поставити
кого, за що,- в. число - ставити, поставити дату, датувати, задатувати; 2) ( удалять ) -
викидати, викинути.

Виставочний - 1) (о сборе) виставовий, з вистав; 2) (о пьесе) - виставний.

Виступать, -пить - виступати, виступити; (в путь) - вирушати, вирушити; в. из границ
чего - переходити, перейти межі чого,- в. на суде - ставати, стати на суд, виступати,
виступити на суді; в. против кого - ставати проти кого.

Вьіступление - виступ (-пу); (в путь) - вирушання, вирушення; (на суде) - виступ (-пу),
ставання.

Вьісчитьівать, -тать - 1) вираховувати, вирахувати, обраховувати, обрахувати, вилічувати,
вилічити; 2) ( учитивать ) - облічувати, облічити, числити, вичислити, обчислити; 3) (из
заработка) - відвертати, відвернути, вивертати, вивернути.

Висилать, -слать - ( отправлять кого , что) - висилати, вислати; ( что ) - надсилати,
надіслати; ( отправлять кого) - виряджати, вирядити; ( ссилать кого) - висилати, вислати,
засилати, заслати,- в. письмо с нарочним - вислати листа нарочним; в. товар с товарним
поездом - вислати крам вантажним поїздом.

Висилка - 1) (действ.) (кого, чего) - висилання, виправа; (кого) - виряджання, виряд (-ду);
2) (ссилка) - вислання, заслання; (действие) - висилання.

Вьітекать, -течь - 1) витікати, витекти; 2) (логически) - виходити, вийти, випливати,
випливти.

Вьіторговьівать, -говать - виторговувати, виторгувати.

Вьіторжка - виторгування, вторгування.

Вьітребовать - виправити.

Вьіход - 1) вихід (-ходу); (ухоб) - відхід (-ходу); (вибитие) - вибуття, виступлення,- в. в
отставку - подання на відстанбву, на демісію,- в. из положения - рятунок, порятунок,
рада, порада; за -дом его (из состава совета) - (в зв'язку з тим, бо, через те), що він
вийшов; найти виход из положения - зарадити себе (або кого), дати собі раду,- нет
вихода из положения - нема (по)рятунку, нема (по)ради,- с -дом одного члена (никаких
изменений не произойдет) - коли вийде один учасник,- указать виход - показати, кудбю
(як) вийти; 2) (продукта) - видаток (-тку) (Г) ( СЖМ ), видобуток (-тку).

Вьіходец - виходень (-дня), вихбдько (-ка).

Виходить, вийти - виходити, вийти, виступати, виступити; в. без убитков - виходити,
вийти не втратившись (невтратно); в. из вагона - висідати, висісти, виходити, вийти,- в. из
затруднения - поборювати, побороти труднощі; в. из употребления - виводитися,
вивестися, (виходити, вийти) з ужитку.

Вьіходит - виходить; (следовательно) - отже, значить.

Вьіходка (о поведений) - вихватка.

Вьіходной (о дне) - вихідний.

Вьічеркивать, -кнуть - викреслювати, викреслити.

Вьічерчивать, -ртить - вирисбвувати, вирисувати.

Вьічет - відлічка, відрахування; (действие) відвертання, вивертання, відлічування,
відрахування; в. в положенном размере - відрахування в належному розмірі,- за -том
расходов по пересилке - відвертаючи (коли одвернути) витрати на пересилання; сделать
вьічет из жалованья - вивернути, одвернути, відрахувати з платні.

Вьічисление - обчислювання, обчислення; обрахунок (-нку); (действие) обчислювання,
обчислення, обраховування, обрахування; по моєму -нию - як я обчислив, за моїм
обчисленням.

Вьічислитель - обчислювач (-ча).

Вьічислительньїй (об аппарате) - обчислювальний.

Вичислять, -лить - обчисляти, обчислювати, обчислити, обраховувати, обрахувати.

Вичитать, -честь (удерживать из платні) - відвертати, відвернути, вивертати, вивернути,
відраховувати, відрахувати.

Вьішеизложенньїй (о заявлений) - вищеподаний.

28

Російсько-український словник ділової мови

Вьішеименованньїй (о лице) - вищеназваний.

Вьішеисчисленньїй ( вишевичисленний, о сумме) - вищевичислений.
Вьішеозначенньїй (о факте ) - вищезазначений.

Вьішеописанное - вищенаписане.

Вьішепоименованньїй (о лице) - вищеназваний.

Вьішеприведенньїй (о факте) - вищеподаний.

Вьішесказанньїй (о словах) - вищесказаний.

Вьішеуказанньїй (о факте) - вищепоказаний.

Вьішеупомянутьій (об обстоятельстве) - вищезгаданий.

Вьішина - височінь (-чіні).

Вияснять, вияснить, -ся - вияснювати, виясняти, вияснити, з'ясовувати, з'ясувати, -ся,-
в. вопрос - з'ясувати справу,- в. долги - виявити довги,- в. себе (что) - з'ясувати самому
собі що, усвідомити собі що.

Гавань - гавань (-ні).

Гадательно ( предположительно) - здогадно, за здогадом; ( сомнительно ) - непевно.
Газета - газета; г. стенная - стінна газета, стіннівка (Я).

Газетний (о статье) - газетний; (об относящемся к работе или к работающему в
газете) - газетярський.

Газетник ( продающий газети) - газетник (-ка); ( работающий в газете) - газетяр (-ра).
Галантерейний (о торговле) - ґалянтерійний.

Галантерейщик - ґалянтерійник (-ка).

Галантерея - ґалянтерія.

Галлерея - ґалерія.

Гарантийннй (об обязательстве) - ґарантійний.

Гарантировать - ґарантувати, сов. - уґарантувати.

Гарантия - ґарантія.

Гардеробная - ґардеробня.

Гардеробщик - ґардеробник (-ка).

Гармонировать - гармоніювати з чим, до чого, ладнати з чим; ( подходить ) - пасувати до
чого, лицювати до чого.

Гарнец - гарець (-рця).

Гарнизон - залога.

Гарнизонний (о службе) - залоговий.

Гасильщик - гасильник (-ка).

Гастролировать - ґастролювати.

Гастроль - ґастроля.

Гастрономический (о магазине) - гастрономічний.

Гауптвахта - гавптвахта, (головна) вартівня.

Генеральний (о балансе) - генеральний.

Гербовий (о бумаге, сборе) - гербовий.

Гибельний (о последствиях) - згубний.

Гибкость - гнучкість (-кости).

Гиль дня - ґільдія.

Гильзовий (о фабрике) - гільзовий.

Гиря - вага, важок (-жка).

Гирька - тягарець (-рця), важок (-жка).

Глава - 1) (в книге) - розділ (-лу); 2) ( глава учреждения) - голова,- во главе (учреждения) -
на чолі.

Главарь - ватажок (-жка).

Главенствовать - головувати, старшувати; ( заправлять) - верховодити.
Главнокомандующий - головний командувач (-ча).

Главноначальствующий - головний начальник (-ка).

Главноуполномоченний - головний уповноважений, головний відпоручник (-ка).
Главноуправляющий - головний управитель (-ля).

Главний (о вопросе) - головний, найбільший.

Главное - головне, головна річ,- самое -ное - найголовніше, найголовніша річ.

Глаз - 1) око,- в глаза - у вічі,- за глаза - позаочі, узавіч,- с глазу на глаз - віч-на-віч, сам-на-
сам; 2) ( надзор ) - догляд (-ду); нужен глаз - треба (потрібно) догляду,- прикладивать на
глаз - брати, взяти на око.

Гласить ( юрид.) (в виражений) закон гласит - в законі сказано, закон приписує.

29

Російсько-український словник ділової мови

Гласно - при(все)людно ; не криючись.

Гласность - вселюдна знаність, привселюдність (-ности); предавать -сти - подавати,
подати до вселюдного відома, робити, зробити вселюдно знаним (відомим), знаним,
відомим усім.

Гласньїй (о суде) - прилюдний, привселюдний.

Глубина - глибина.

Глубокоуважаемьш ( при обращениях к почтенной особе) - високошановний,
високоповажний.

Глухонемой, -мая - глухонімий (-ого),глухоніма (-мої).

Говорить о ком, о чем - говорити, казати про кого, про що, за кого, за що,- г. на каком-либо
язьіке - говорити якою мовою; г. пространно - широко говорити; г.

покровительственним тоном - говорити (з) протекторським тоном,- г. чистую правду -
казати саму правду,- начинать -рить - знімати мову, починати говорити,- не -ря о чем-
либо - поминувши що,- продолжать -рить - казати далі, провадити далі.

Год - рік (-року), мн. роки, літа,- г. бюджетний - бюджетний рік,- г. високосний -
переступний рік, бісекстовий рік,- г. круглий - цілий рік, цілісінький рік, увесь рік,- г.
отчетний - звітний рік,- г. проиїлий - минулий рік,- г. позапроиїлий - передминулий рік,-
г. следующий - наступний рік,- г. текущий - цей рік, поточний рік,- г. учебний - шкільний
(навчальний, академічний) рік,- в будущем году - прийдешнього року; наступного року, на
другий рік, нарік; в год (два раза ) - на рік,- в наступающем году - наступного року,- в один
год (сделать) - в один рік, за один рік,- в позапроиїлом году - позаторік; в проиїлом году -
торік, минулого року, того року,- в текущем году - цього року,- в течение года, в
продолжение года - в рік, через рік, протягом року,- в тисяча девятьсот тридцатом
году - тисяча дев'ятсот тридцятого року,- за истекший год (отчет) - за минулий рік,- из
года в год, каждий год - щороку, рік-у-рік; круглий год - цілий рік,- относящийся к
зтому году - сьогорічний,- по истечении года - як вийшов, як вийде рік, за рік,- с каждим
годом - з року на рік, рік від року,- с позапрошлого года - -позаторік; с прошлого года - з
того року,- через год - за рік,- зтого года (випуск) - сьогорічний.

Годиться, пригодиться - 1) придаватися, придатися на що, до чого; ( бить полезним) - в
пригоді ставати, стати,- г. в продажу - придаватися, бути годящим на продаж,- работа
никуда не -тся - робота ні до чого; 2) ( годится - безл.) - годиться, личить, подобає.

Годичньїй, годовой (об отчете) - роковий.

Годность - придатність (-ности), здатність (-ности) до чого, на що.

Годньїй (о вещах, о материале) - придатний, годящий на що, до чого; (о человеке) -
здатний на що, до чого.

Годовщина - роковини (-вин), річниця.

Голова (о должностном лице) - голова,- бить -вой - головувати.

Голод - голод (-ду); г. денежний - скрута на гроші, грошова скрута,- г. товарний - голод на
товари, крам, недостача товару, краму, товарова, крамова скрута,- на случай -да - про
голод, про голодний час,- обострение товарного -да - загострена товарова, крамова
криза.

Голос - голос (-су); г. избирательний - виборчий голос; г. реиіающий - ухвальний
(присудний) голос,- г. совещательний - дорадчий голос,- иметь право -са - мати право
голосувати, мати право на голос,- отбирать голова - збирати, позбирати голоси,- по
больиіинству -сов (проходить) - більшістю (перевагою) голосів,- подавать г-с за кого -
подавати, подати голос на кого, голосувати на кого, за кого,- право решающего -са - право
ухвалювати; подача -сов - подавання голосів, голосування.

Голословность - самі слова, безпідставність (-ности).

Голосование - голосування; г. закритое - таємне голосування,- г. откритое - відкрите,
одверте, голосування; приступить к голосованию - почати голосувати.

Голосовать - голосувати; г. поднятием рук - голосувати, підносячи руки.

Гольїй (о цифрах, словах, фактах, предположениях) - самісінький, самий тільки.

Гонение на кого ( притеснение) - утиски (-ків), упосліджування кого.

Гонец - гінець (гінця), посланець (-нця).

Гонка ( нагоняй) - нагінка.

Гонки - перегони (-нів).

Гонорант - гонорант (-нта).

Гонорар - гонорар (-ру), заплата, винагорода,- г. авторский - авторське (-ського).

Гонорат - гонорат (-та).

Горнист - сурмач (-ча).

ЗО

Російсько-український словник ділової мови

Горничная - покоївка.

Горнозаводский (о промисле ) - гірничий.

Горнозаводство - гірництво.

Горнопромьішленник - гірнопромисловець (-вця).

Горнопромьішленность - гірнопромисловість (-вости).

Горнопромьішленньїй - гірнопромисловий.

Горнорабочий - гірник (-ка); (в каменоломнях) - каменяр (-ра); (е рудниках) - рудник (-ка);
(в шахтах) - шахтяр (-ра), шахтар (-ря).

Горнослужащий - гірничник (-ка).

Город - місто; г. главний - головне (найбільше) місто; ( столица ) - столиця; г. торговий -
торговельне місто; в городах - по містах; центр -да - середмістя.

Городовой, городской (о совете) - міський.

Горожанин, -нка - городянин (-на), городянка, містянин (-на) (Г).

Горячо ( браться за дело) - щиро.

Госпиталь - шпиталь (-лю), військова лікарня ( СЖМ ), госпіталь (-лю).

Госпитальньїй - шпитальний (СЖМ), госпітальний.

Господство, -твование - панування; ( власть) - зверхність (-ности); приобрести -во -
запанувати.

Господствовать - 1) панувати; 2) (преобладать) - переважати, домінувати.

Господствующий (о классе) - владущий, владучий, владний; (о положений) - владний;

( преимущественний о черте, характере) переважний.

Гостинница - готель (-лю).

Гостинньїй (о дворе) - купецький.

Государственник - державник (-ка).

Государственньїй (об учреждении) - державний; (о преступлении) - проти держави,
державний; делать -ньім - удержавлювати, удержавити.

Государство - держава.

Готовить, -ся - готувати, лаштувати, лагодити, -ся,- -ться к отьезду - збиратися виїхати,-
-ться к ревизии - готуватися до ревізії; -ться к сдаче дел - лагодитися здавати справи,-
готовишся проект - готують проект.

Готовность - готовість (-вости); по моей -сти ви можете заключить - з того, як я
готовий, ви можете зробити висновок; с -ность ю - з охотою, залюбки, радо.

Готовьій (о вещи) - готовий, злагоджений; (о лицах) - готовий до чого, на що.

Грабеж - 1) грабіж (-бежу); (действие) - грабування; 2) (обирательство) - здирство.

Грабитель, -ница - 1) грабіжник (-ка), грабіжниця; 2) (обирала) - здирник (-ка), здирниця.

Грабить, ограбить - 1) грабувати, ограбувати; (загребать) - гарбати, загарбати; 2)
(обирать) - дерти, обдерти, здирати, здерти.

Гравировать, вьігравировать - ритувати, виритувати.

Градация - ґрадація.

Градобитие, градобой - градобій (-бою).

Градоопасность - градонебезпека.

Градус - градус (-са), ступінь (-пеня).

Гражданин, гражданка - громадянин (-на), громадянка; -не - громадяни (-дян), громада
(ж. р.).

Гражданский - 1) (о повинности, о войне) - громадянський; 2) (штатский) (о службе) -
цивільний; 3) (юридич.) (о деле) - цивільний; 4) (о похоронах) - громадський.

Гражданство - громадянство; пользоваться правами -ства - мати громадянські права,
користати з громадянських прав.

Грамота - 1) грамота, письмо; 2) (документ) - лист (-та); г. охранная - охоронний лист,
охоронна грамота.

Грамотность - письменність (-ности), грамотність (-ности).

Грамотний - 1) (о работе) - грамотний; (о лице , обученном чтению и письму) -
письменний, грамотний.

Граница - 1) межа, границя,- вийти из границ - перейти край, ступити через край;
определять -цьі (чего) - визначати межі,- провести -цу (между чем) - покласти межу; 2)
(государственная) - кордон (-ну); за-границей - закордоном.

Граничить - межувати.

Гранка (в типографии) - гранка.

Графа - графа, шпальта; (столбец) - шпальта, колона,- г. виносная - виносна графа,- г.
ссилочная - графа (шпальта) посилання; г. частная - частинна графа, (шпальта).

31

Російсько-український словник ділової мови

График - графік (-ка).

Графить, награфить, разграфить - лініювати, налініювати, полініювати, лініїти,
полініїти, графити, потрафити.

Графический (о почерке) - графічний.

Графовка - ліновання, графовання; ( действие ) - лінієння, графування.

Гривенник - гривеник, двадцятка (20 шагів).

Грифель - грифель (-ля).

Грифельньїй (о доске) - грифельний.

Громить - розбивати.

Громко - голосно, уголос, наголос.

Громоздкость - завальність (-ности), невкладистість (-стости).

Грош - шаг (-га), шеляг (-га); ни гроша - ні шеляга.

Груз - вантаж (-жу); без груза - впорожні, порожнем, без вантажу.

Грузить, нагрузить - вантажити, навантажувати, навантажити.

Грузовик - ваговіз (-воза).

Грузовладелец - власник вантажу.

Грузовое (о пошлине ) - вантажеве.

Грузовщик, грузчик - вантажник (-ка).

Грузооборот - вантажообіг (-гу).

Грузоотправитель - посилач вантажу, вантажопосилач (-ча).

Грузоподьемность - вантажність (-ности).

Грузополучатель - одержувач, відбирач вантажу.

Грузоприниматель - приємець вантажу, вантажоприємець (-мця).

Группа - група, гурток (-тка), громада.

Группировать, -ся - групувати, гуртувати, -ся.

Группировка ( группа ) - група, угруповання; ( действ .) - групування, угрупування.
Групповой (о подсчете) - груповий.

Грязелечебница - грязелікарня.

Грязнить, загрязнить - занечищати, занечистити, бруднити, забруднити, брудити,
забрудити.

Губерния - губерня.

Губернский (об учреждениях) - губерський.

Губить, погубить - губити, погубити, занапащати, занапастити, збавляти, збавити,- г.

время - марнувати, змарнувати (гаяти, згаяти) час.

Гудок ( паровой ) - гудок (-дка).

Гужевой (о налоге, повинностіі) - возовий, тягловий.

Гужом ( обозом ) - валкою.

Гулевой (о дне ) - гулящий.

Гуляние, гулянье - гуляння, гулянка; г. пароходное - гуляння пароплавом.

Гумми-арабик - арабська ґума.

Гуртовщик - гуртівник (-ка).

Гуртом - огулом, гуртом, загалом.

Густота (о плотности населения) - густість (-тости), густота.

Давка - тіснота, (с)тиск (-ку).

Давление - тиск (-ку), натиск (-ку); {действ.) - тиснення; делать что-либо под -ниєм кого
- під тиском чиїм робити що; оказьівать -ниє - робити натиск, натискувати.

Давность - давність (-ности), задавнення; д. исковая - позовна давність (-ности); д.
погасительная - покривна давність (-ности); -сть истекла - вийшла давність; за -стью -
через задавнення; погашенньш -тью - покритий давністю; погашаться -стью -
покриватися, покритися давністю, заходити, зайти в давність; пришедший в -сть -
задавнений, задавнілий; течение -сти - задавнювання.

Дальнейший (о заседании ) - дальший; на -шее, в -шем - надалі.

Дальновидньїй (об администраторе) - передбачливий, далекоглядний.

Дальность - далекість (-кости); за -стью расстояния - через велику відлеглість, бо
далеко.

Дамский (о вагоне) - жіночий, дамський.

Данная ( юрид .) - дана (даної).

Данньїє - дані (р. даних), дані відомості, відомості; -ньіе биографические - біографічні дані,
відомості, дані (з життєпису); -ньіе ориентировочньїе - орієнтовні дані; -ньіе
статистические - статистичні відомості; -ньіе цифровьіе - цифрові дані (відомості);

32

Російсько-український словник ділової мови

работать по собиранию -ньіх - працювати, збираючи дані, працювати над збиранням
даних,- по банним статистики - за статистикою, за даними статистики.

Дантист - зубний лікар (-ря), дантист (-ста).

Дань (є виражений ) «отдать дань уважения» - віддати належну шанобу.

Дар - 1) ( подарок ) - дар (-ру), (по)дарунок (-нка); принести в дар - подарувати, дати як
подарунок; 2) ( дарование, одаренность) - хист (-ту), кебета, дар (-ру).

Даритель, -ница - дарівник (-ка), дарівниця, дародавець (-вця), дародавиця.

Дарительньїй (об акте ) - дарувальний.

Дарить, подарить - дарувати, подарувати.

Даровой - 1) (о пользовании) - дармовий, даровий; 2) (о подаренном) - дарований,
подарований.

Даром - 1) даром, задарма; 2) ( напрасно ) - даремно, дарма.

Дарственньїй (о записи) - дарчий, даровизний.

Дата - дата.

Датировать - датувати, сов. задатувати.

Дача - 1) дача; 2) ( действие ) - давання,- д. свидетельских показаний - свідчення.

Дачник, -ница - дачник (-ка), дачниця, літник (-ка), літниця.

Дачньїй (о поселке) - дачний, літниковий.

Дачевладелец, -лица - дачовласник (-ка), дачовласниця.

Дваждьі - двічі.

Дверь - двері (-рей); заседание при откритих дверях - прилюдне засідання; при
откритих дверях (заседать) - прилюдно.

Двигатель (техн.) - руїні (-ія); ( переноси. значен.) - чинник (-ка); (о лице) - діяч (-ча); д.
просвещения - чинник освіти; (о лице) - діяч освіти.

Движение - рух (-ху); (к известной цели) - прямування, простування; ( суетливое) -
ворушня, метушня; ( вперед ) - поступ (-пу); д. грузовое - вантажевий рух, рух вантажів,- д.
железнодорожное - залізничий рух,- д. пешеходное - піший рух,- д. по делу - рух у справі,-
д. уличное - рух вулицями; без -ния (оставаться) - нерухомо, без руху; оставлять без
движения - не давати, не дати руху (ходу), лишати без руху; приводить в -ниє - давати,
дати рух, рухати.

Движимость - рухоме майно,- д. домашняя - домове рухоме майно.

Движимьій (об имуществе) - 1) рухомий; 2) (прич.) - зрушений, порушуваний; -мьій
благим желанием оказать содействие - маючи добрий намір допомогти, зрушений
добрим бажанням допомогти.

Двоебрачие - шлюб удруге, другий шлюб.

Двоебрачньїй - 1) удруге одружений; 2) ( двоеженец) - двожон (-на), двоєженець (-нця).

Двоевластие - двовлада.

Двоеженец - двожон (-на), двоєженець (-нця).

Двоєженство - двоженство.

Двоекратньїй (о приеме) - дворазовий.

Двоеточие - двокрапка.

Двойни - двійнята (-нят).

Двойной (о размере) - подвійний.

Двойственность - двоїстість (-тости).

Двойственньїй (о смисле) - двоїстий.

Двор - 1) двір (р. п. двора, двору), подвір'я, надвір'я,- д. гостинний - купецький двір,- д.
задний - задвірок (-рка); д. лесной - лісний склад, лісна; д. монетний - монетарня,
монетна виробня,- д. постоялий , заезжий - заїзд (-ду), заїзний, постоялий двір,- д.
проходной - прохідний (наскрізний) двір,- д. таможенний - митниця, митна комора,- вход
со двора, через двор - входити, увіходити двором; 2) ( жономич.) - господарство.

Дворец - палац (-цу).

Дворник, -чиха - (по)двірник (-ка), двірничка.

Дворницкая - двірницька (-кої).

Дворницкий, дворничий (об обязанности) - двірницький, двірничий, (обов'язки)
двірники.

Дворовьій - (о постройке) - дворовий, двірський.

Дворцовьій (об имуществе) - палацовий.

Двоюродньїй {брат, сестра) - у перших.

Двугривенньїй - сороківка; ( устар.) - семигривеник (-ка).

Двуклассньїй (о школе) - двоклясовий.

33

Російсько-український словник ділової мови

Двукратно - двічі, два рази; (в два приема) - двома нападами, двома наворотами.

Двукратньїй (о напоминании) - дворазовий.

Двумужие - двомужність (-ности).

Двумужница - двомужня (-ньої), двомужниця.

Двусторонний - 1) двобічний; 2) (взаимньїй, о соглашении ) - обопільний, обосторонній
(СЖМ).

Двухдневньїй (о сроке) - дводенний.

Двухместньїй - на два місця, на дві особі.

Двухмесячньїй (об отпуске, о сроке) - двомісячний, на два місяці.

Двухнедельньїй (об отпуске, о сроке) - двотижневий, на два тижні.

Двухстепенньїй (о виборах) - двоступневий.

Дебати - дебати (-тів), дискусія, обміркування справи.

Дебет - дебет (-ту), прибуток (-тку); записать в дебет - записати на дебет.

Дебитовать - дебітувати.

Дебитор - дебітор (-ра).

Дебют - дебют (-ту), перший виступ (-пу).

Дебютант, дебютантка - дебютант (-та), дебютантка.

Девальвация - девальвація.

Девальвировать - девальвувати.

Девиз - девіза.

Дееспособность - дієздатність (-ности).

Дееспособньїй - дієздатний.

Дежурить - чергувати, бути черговим, дежурити.

Дежурньїй - черговий, дежурний; ( сторожевой) - вартовий.

Дежурство - черга, чергування, дежурство,- моє -ство - я черговий, чергую, моє
чергування, я на дежурстві,- -ство принять - ставати, стати на (чергування) дежурство.

Дезертир - дезертир (-ра), збіглець з війська, збіглець (-леця).

Дезертировать - дезертувати, сов. - здезертувати; тікати, утікати, сов. - утекти з війська.

Дезертирство - дезертирство, тікання, утікання з війська, збізтво з війська.

Дезинфекцировать - дезинфікувати, сов. - подезинфікувати, зробити дезинфекцію.

Дезинфекция - дезинфекція,- производить -цию - робити дезинфекцію, дезинфікувати.

Действие - 1) (деяние ) - дія, чин (-ну); {поступок) - учинок (-нку); -вия военние - воєнні
дії (операції); комитет -вия - комітет чину,- круг -вия - обсяг роботи,- образ -вия -
поведінка, поводження, спосіб поводитися,- оскорблять -виєм - зневажати чинно (чином,
учинком); открьіть -виє - почати функціонувати (працювати); происходит, -дило -виє -
діється, діялось; 2) ( влияние ) - вплив (-ву); (непосредственное воздействие) - діяння,
подіяння,- оказивать, производить -виє - впливати, вплинути, робити, зробити вплив,
діяти, подіяти на кого; 3) ( юрид.) - чин (-ну), дія: (о законе , актах) - чинність (-ности),
сила,- д. договора - чинність договору,- д. обратное - зворотна чинність, зворотна сила,- д.
правное - правочин (-ну); д. преступное - злочин (-ну), злочинство; д. судебное - судочин
(-ну); д. юридическое - юридичний чин, юридична дія,- вводить в -виє - надавати, надати
сили, чинности,- в распространение -вия - на поширення чинности; щоб поширити
чинність; закон входиш в -виє - закон стає чинним,- подводить под -вия закона -
підводити, піддавати під чинність закону; 4) ( театральн.) - дія, акт (-ту); во время -вия -
під час дії; драма в трех -виях - драма на три дії (акти); 5) ( аппарата) - робота; время
-вия на телефонной сети - час, коли працює телефонна сітка,- завод в -вии - виробня
працює; машина в -вии - машина працює,- открить телефонное -виє - відкрити
телефонне сполучення; приводить в -виє машину - приводити в рух, пускати (в роботу)
машину.

Действительно - справді, до правди; {пожалуй) - щоправда; -но так - справді так.

Действительность - дійсність (-ности); {подлинность) - справжність (-ности), правдивість
(-вости), {д. обязательства) - чинність, важність, сила,- в -сти - на ділі, справді.

Действительньїй - 1) (о факте) - дійсний; {подлинний) - справжній, правдивий; 2)
{юридич. о документе) - чинний, правосильний, важний; бить -ньім - мати силу, бути
важним; перестать бить -ньім - втратити силу; {удостоверение); действительно до... -
має силу до...

Действовать - 1) {поступать) - діяти, чинити, робити,- -вать в качестве истца - бути,
виступати позивачем (як позивач); действовать против закона - переступати закон,
чинити проти закону,- 2) {работать) - робити, працювати; телефон -вует - телефон
працює; 3) {влиять) - впливати, вплинути; {непосредственно воздействовать) - діяти.

34

Російсько-український словник ділової мови

подіяти; д. на кого - впливати на кого, діяти на кого; 4) (о законе) - мати силу, мати
чинність; 5) ( д. чем) - орудувати чим.

Декабрь - грудень (-дня).

Декан - декан (-на).

Декларация - деклярація, оголошення.

Декларировать - деклярувати, сов. - задеклярувати, оголошувати, сов. - оголосити.

Декоратор - декоратор (-ра); (є театре ) - декоратор (-ра), лаштункар (-ря).

Декрет - декрет (-ту); издать декрет о чем - видати декрет про що, декретувати що.

Декретировать - декретувати, сов. - задекретувати.

Делать, сделать, -ся - робити, зробити, діяти, чинити, учинити, -ся,- д. вид (для виду) -
вдавати про око,- д. возможньїм - уможливлювати, уможливити; д. вред - шкоду робити,
шкодити,- д. давним - давнити, задавнити, удавнити, -ся,- д. наглядним - унаочнювати,
унаочнити,- д. наперекор кому - перекір робити, робити наперекір; д. невозможним -
унеможливлювати, унеможливити; д. не спеиіа, толком - покладаючи, повільно робити,
не поспішаючи робити,- д. по своєму - чинити свою волю, своїм робом (ладом) робити.

Делаться, сделаться - 1) робитися, зробитися; 2) ( становиться) - ставати, стати.

Делегат - відпоручник (-ка), делеґат (-та).

Делегатский (о полномочии) - делегатський.

Делегация - відпоручництво, делеґація.

Делегировать - делегувати кого.

Дележ - дільба, діленина; ( раздел) - поділ (-лу), паювання.

Деление - 1) поділ (-ду); 2) (арифм.) - діління.

Делец - діловик (-ка) ( СЖМ ),- д. банковий - банковець (-ківця).

Делимость - подільність (-ности); д. обязательства - подільність зобов'язання.

Делить, поделить, -ся - ділити, поділити, -ся; (на определ. части) - паювати, попаювати,-
д. на двоє , раздваивать - роздвоювати, роздвоїти, ділити на двоє,- <9. на троє - троїти,
ділити на троє.

Дело - 1) справа, діло,- <9. гражданское - цивільна справа,- д. истребованное - одержана на
вимогу справа; д. копеечное - копійчана справа, справи на копійку,- д. личное - а) особова
справа; б) особиста справа ( напр ., в виражений: «прийти по личному делу»); д. основное

- головна, (основна) справа,- <9. очередное - чергова справа; д. рублевое - справи на
карбованець,- д. секретное - таємна, секретна справа,- д. служебное - урядова (службова)
справа; <9. спеииное, срочное - негайна, пильна (нагальна) справа; д. судебное - судова
справа; <9. тайное - таємниця; <9. текущее - поточна справа; д. тяжебное - позов (-зву),
справа позовна,- <9. уголовное - кримінальна справа; д. жстренное - негайна справа,-
браться за дело - братися, взятися до справи, заходжуватися, заходитися коло справи,- в
самом деле (на самом деле) - справді; вести дело - провадити справу,- возбуждать дело
(в суде) - розпочинати, розпочати, заводити, завести справу; (в гражд, делах) - позивати,
запозивати кого,- возобновлять дело - поновляти, поновити справу,- войти в дело: а) (в
качестве сторони) - увійти в справу; б) (вникнуть) - вглянутися в справу,- дело вигорит

- справа вийде на добре,- давать делу надлежащее направление - належно скеровувати
справу; давать делу движение, ход - зрушувати, зрушити справу, пускати, пустити,
посувати, посунути справу,- движение дела - рух справи, посування справи,- дела должньї
поправиться - справи мають піти на краще,- дело лежит, остаєшся без движения -
справа не рушає наперед; д. обстоит так - стан справи такий, справа в такому стані,- д.
очень нужное - пильна справа,- <9. о кем иметь - мати з ким діло,- знакомий с делом -
обізнаний із справою, на справі; круг дел - обсяг справ,- на деле доказать - ділом довести,-
обратиться по делу (к кому) - вдатися в справі (до кого); переходить к очередним делам

- переходити, перейти (далі) до порядку денного; по делам - у справах,- по личному делу -
в особистій справі; по настоящему делу - у цій справі; понимающий дело - тямущий у
справі; прекращать дело - закривати, закрити справу, прикінчувати, прикінчити справу,-
при делах оставить - залишити в справах,- приобщение к делу - долучення, приєднання
до справи; приходить по делу - приходити, прийти в справі; проиграть дело - програти
справу; расклеилось дело - справа не вдалася,- слуииание дела - розгляд справи,- зто дело
особое - 1) (иное) - це що інше, це інша справа; 2) (исключительное, особенное) - це
особлива справа; зто дело исключительной важности - це надто важлива справа,- зто
дело реиіенное - це вже рішено (вирішено); 2) (труд, занятие, ремесло) - робота, праця,
справа; <9. банковеє - банківство (Я); д. газетнеє - газетярство; д. канцелярское -
канцелярська справа,- д. комиссионерское - комісіонерство, комісіонерська справа,- д.
маклерское - маклерство; д. основное - головна (основна) праця,- д. переплетное -

35

Російсько-український словник ділової мови

палітурництво,- д. печатное, типографское - друкарська справа, друкарство; д. писарское
- писарство; д. счетоводное - рахівництво; д. табачное - тютюнництво; д. торговеє -
торговельна справа, торгівля,- браться за дело - братися до праці, заходжуватися коло
роботи,- знать своє дело - знатися на свойому ділі, уміти свого діла,- не у дел остаться -
без праці лишитися,- у дела - на (коло) праці; 3) ( предприятие ) - діло, підприємство; дело
книжное - книгарня; д. мануфактурнеє - мануфактурна крамниця; д. основное - головне
(основне) підприємство; зложить деньги в дело - вкласти гроші в підприємство,-
вступать в дело компаньоном - (при)ставати, (при)стати компаньйоном у підприємстві,-
входить в дело - приставати, пристати до підприємства; вийти из дела - відійти від
справи, вийти з підприємства; делать большие дела - великі справи провадити, добрі
зиски мати,- отривать от дела (кого) - відривати, відірвати від діла,- расиїирить дело -
збільшити підприємство; 4) ( обстоятельство ) - річ, (речі), справа; дело случайное - річ
випадкова,- случилось такое дело - трапилося так, сталася така річ.

Деловито - діловито, по-діловому.

Деловитость - діловитість (-тости).

Деловитьій (о тоне) - діловитий.

Деловод, делопроизводитель - діловод (-да).

Деловодство, делопроизводство - діловодство; -во на украинском язике - діловодство
українською мовою,- работать по -ву - працювати на діловодстві.

Деловой (о замечании, документе) - діловий.

Делопроизводственньїй (о поряд ке) - діловодний, справоводний.

Дельньїй (о замечании) - путній, доладний, додільний, доділа.

Делянка ( земли ) - ділянка.

Демобилизация - демобілізація.

Демобилизировать - демобілізувати, сов. - здемобілізувати.

Демонстрировать - демонструвати, сов. - продемонструвати.

Демонстрированньїй - продемонстрований.

Денационализация (об имуществе) - денаціоналізація.

Денационализировать ( имущество ) - денаціоналізувати, сов. - зденаціоналізувати.

Денежньїй (о пособии) - грошовий; (об удовлетворении кого) - грішми, грошима.

День - день, днина; д. базарний - базарний день, базар (-ру); д. будничний - будній день,
будень (-дня); д. виходной - вихідний день,- д. клубний - клюбний день,- д.
неприсутственний - неурядовий день,- д. нерабочий - день неробітний; неробочий; (для
учрежд.) - неурядовий день,- д. отдиха - день на відпочинок, день відпочинку; д.
отработанний - відбутий, вироблений день,- д. памяти - день на спомин про кого,- д.
праздничний - свято, свят(еш)ний день,- д. предпраздничний - переддень свята,- д.
приємний - день на приймання, приймальний день,- д. присутственний - робочий день,
день урядовий; д. прогульний - утрачений, прогуляний день,- д. рабочий - робітний,
робочий день,- д. торговий - торговий день,- д. траурний - день жалоби,- день на жалобу;
в день (получать) - денно, на день,- в один из дней, в один день - одного дня,- в
определенние дни - певними, визначеними днями, у певні, визначені дні,- в
предпраздничние дни - напередодні свят,- в продолжение (целого) дня - через (цілий)
день, протягом (цілої) днини (дня); в течение дня , в день - протягом дня, денно, у день,- в
течение первих дней - у перших днях, протягом перших днів,- днем - удень,- днем вперед -
на день уперед; изо дня в день - день-у-день, день-придні; к зтому дню - на цей день,-
каждий день (являться) - щодня, щодень, день-у-день; на днях - цими днями,- на другой
день - другого дня, назавтра; на несколько дней (об отпуске, поездке, и т. п.) -
кількаденний, на кілька день,- на следующий день - другого дня, на другий день,- по дням
(платить) - від дня, поденно; по сей день - по сю днину, понині; третьего дня -
позавчора,- через день (бивает) - що другого дня,- через день состоится концерт - за
день відбудеться концерт; через каждие два дня - що третього дня,- что ни день то - як
день, то й...

Деньги - гроші (-шєй); д. весовие (за взвеїиивание) - вагове,- д. вкладочние - випадкові
гроші,- д. задаточние - завдаток (-тку), завдаткові гроші,- д. за доставку - доставне,- д.
запасние - покладні гроші, гроші про запас,- д. за помол - млинове; д. золотив - золоті
гроші,- д. карманние - кишенькові гроші, дрібні гроші,- д. квартирние - комірне, гроші за
квартиру; д. командировочние - відрядне, відрядні гроші, гроші на відрядження; д.
кормовие - харчове, гроші на годівлю; д. ликвидационние - ліквідаційне; д. мелкие -
дрібні, дрібні гроші, дрібняки; д. медние - мідні, мідні гроші, мідяки,- д. набавочние -
приплат (-ту); д. наличние - готові гроші, готівка,- д. незаработанние (доставитеся

36

Російсько-український словник ділової мови

даром) - легкий гріш, незароблені гроші; <9. оборотньїе - оборотні гроші; д. остальньїв -
решта з грошей; <9. передаточние (переданние в излишке) - передані гроші; ( следуемие к
передане) - належні до передання гроші; д. передовие - завдаткові гроші, авансові гроші,-
д. поверстние - (по)верстове; д. под~ьемние - гроші на виїзд, виїзні гроші; д. подделанние
- підроблені гроші, фалшовані, фалшиві гроші; <9. полученние от продажи - уторговані
гроші, уторг (-гу); д. причитающиеся - належні гроші; д. провозньїе - гроші на (за)
перевіз,- д. прогонние - прогони, переїзні гроші; д. разгездние - подорожні гроші, гроші
на подорож, роз'їзні гроші; д. расходньїе - гроші на витрати; д. сборньїе (собранние) -
складка, збірні гроші, збирані гроші; д. свободние - вільні, гулящі гроші; д. серебрянньїе -
срібні, срібні гроші, срібняки; д. спорние - спірні гроші; д. столовие - харчові гроші,
харчове; д. суточние - добові гроші; д. счетньїе - полічені, лічені гроші; д. фальшивив -
фалшовані гроші; <9. фрахтовие - перевізне, перевозове, фрахт (-хту); <9. хожалие - ужитні
гроші, гроші на першу потребу; д. чаевие - чайові гроші, чайове,- затруднительно с
деньгами - скрутно, сутужно на гроші; изнашивание денег - стирання грошей; обратить
в деньги - повернути в гроші, згрошити (Г); при -гах бить - бути з грошима,-
употреблять -ги на что - обертати, обернути, повертати, повернути гроші на що.

Депеша - депеша.

Депо - депо,- д. пожарное - пожежня.

Депозит - депозит (-ту); вносить в -зит - класти на депозит, депонувати.

Депозитний (о квитанции) - депозитний.

Депрессия - депресія.

Депутат - депутат (-та), посол (-сла); присланний в качестве -та - депутований.

Депутатский (о собрании) - депутатський, посольський.

Депутатство - депутатство, послування.

Депутация - депутація, посли, посланці.

Деревенский (о мире) - сільський; (к рестьянский) - селянський.

Держатель, -ница - 1) ( лицо) - держальник (-ка), держальниця; (в сложних словах) -
держець (-жця); д. векселя - векселедержець (-жця); д. краденного - передержець (-жця);
2) (в папке для бумаг) - державка.

Держать, -ся - держати, тримати, -ся,- д. в свежей памяти - добре пам'ятати; д. себя -
поводитися,- -ться вижидательно - вичікувати,- -ться своего (прежнего) взгляда - не
кидатися свого погляду, додержувати (переднішого) свого погляду.

Десть - лїбра.

Десятилетие - 1) ( десять лет) - десятиріччя, десятиліття,- 2) ( юбилей ) - десятиріччя,
десяті роковини.

Десятина - десятина.

Десятичньїй (об исчислении) - десятковий.

Десятирублевка - десятка.

Десятка - десятка.

Десятник, десятский - десятник (-ка), десятський (-кого); бить -ком - бути за десятника,
бути десятником, десятникувати.

Десяток - десяток (-тку); не один -ток - не одно десять,- несколько -ков - кїлькадесять (-ти
)•

Детализация - деталізація, деталізування.

Деталь - деталь (-лю, м. род.), подробиця.

Детальний (о плане) - детальний, докладний.

Детский (о приюте) - дитячий.

Дефект - дефект (-кту), хиба; (изт^ян) - ґанч (-чу).

Дефектний (о материале) - дефектовий, дефектний, з ґанчем.

Дефицит - дефіцит (-ту); д. по (местному) бюджету - дефіцит (місцевого) бюджету,-
покривать д-т - вирівнювати, вирівняти дефіцит.

Дефицитний (о предприятии, о товаре) - дефіцитний.

Деформировать - деформувати, сов. - здеформувати.

Децентрализация - децентралізація.

Дециметр - дециметр (-тра).

Дешеветь, подешеветь - дешевшати, подешевшати, дешевіти, подешевіти.

Дешевизна - дешевина, дешевїнь.

Дешевка - 1) ( дешевизна ) - дешевина, дешевїнь; 2) ( дешевив вещи) - дешеві речі,
дешевина, дешевїнь; по -ке - за дешево, за півдарма.

Дешифровать - розшифровувати, сов. - розшифрувати.

37

Російсько-український словник ділової мови

Деяние - вчинок (-нку); д. наказуемое - карний (карогідний) вчинок; д. преступное -
злочин (-ну), злочинство.

Деятель, -ница - діяч (-ча), діячка.

Деятельность - діяльність (-ности); д. писательская - письменництво, письменницька
діяльність; д. продуктивная - плідна діяльність; д. сбервгатвльная - зберігальна
(щаднича) діяльність; д. хозяйственная - господарча діяльність.

Деятельньїй (об участии) - діяльний, активний.

Диагноз - діягноза, розпізнання (хвороби).

Диаграмма - діяграма.

Диаметр - поперечник (-ка), діяметр (-ра); в -ре - у поперечнику, у діяметрі.

Дивиденд - дивіденд (-ду).

Дивизионньїй ( относ. к дивизиону ) - дивізіонний; (об отн. к дивизии) - дивізійний.

Дивизия - дивізія.

Диктатура - диктатура.

Диктовать - диктувати, проказувати.

Диктовка - 1) ( диктант ) - диктат (-ту); 2) ( действие ) - диктування, проказування; писать
под -ку - писати з голосу.

Динамика - динаміка.

Диплом - диплом (-му).

Дипломат - дипломат (-та).

Директива - директива.

Директор - директор (-ра).

Дирекция - дирекція.

Дисконт - дисконт (-ту), дисконте.

Дисконтер - дисконтер (-ра).

Дисконтировать - дисконтувати, сов. - з дисконтувати.

Дисконтний - дисконтовий.

Дискредитировать - дискредитувати, сов. здискредитувати.

Дискуссия - дискусія.

Диспонент - диспонент (-нта), розпорядник (-ка).

Диспут - диспут (-ту).

Диспутант - диспутант (-та).

Диспутировать - диспутувати.

Дистанция - віддаль, дистанція.

Дисциплина - дисципліна.

Дисциплинарньїй (о мерах) - дисциплінарний.

Дисциплинированность - дисциплінованість (-ности).

Дифференцировать - диференціювати, сов. - здиференціювати.

Дизта - дієта.

Длина - довжина; в длину - вдовж, завдовжки.

Длительность - довгість (-ости), довгочасність (-ности), тривалість (-лости), тяглість (-
лости).

Длительньїй (о процессе ) - довгий, довгочасний, тривалий.

Длиться, продлиться - тривати, точитися, тягтися, протяг(ну)тися,- дело длиться
полгода - справа тягнеться пів року,- день длится 12 часов - день триває 12 годин.

Для: а) {при обозначении назначения предмета ) - на (с вин. пад.); б) {для кого, чего, в см.
«кому, чему») - для (с род. пад.) или же формой дат. пад. им. существительного; в) (в
розвернутих предложениях обст. цели) - щоб (с неопред. накл.); г) (в знач, «к») - до (с
род. п.); д. (другой) цели - на (іншу) потребу; д. исполнения, ограждения - щоб виконати,
захистити; д. использования - щоб використати; д. магазина, учреждения (нужно) -
крамниці, установі (треба); д. моих потребностей - мені на потреби,- д. начала, д. образца
- на початок, на зразок,- д. обсуждения - на обміркування; д. осуществления - щоб
здійснити, на здійснення; д. ответа (взять слово) - на відповідь; д. предостережения -
щоб застерегти; д. проверки - щоб провірити (перевірити); д. производства торговли -
щоб торгувати; д. разноски бумаг (кюветка) - розносити папери,- д. рассмотрения,
рецензии - на розгляд, рецензію; д. служащих - службовцям,- д. (собственного)
употребления - на (власний) ужиток,- д. торгових целей - на торгівлю; д. увеличений -
щоб збільшити; д. удовлетворения (чего, нужд) - щоб задовол(ьн)ити що, на задоволення
чого,- д. утверждения - на затвердження; д. зтой цели - на це,- инструкция для
руководства - інструкція на керування, інструкція, (щоб) керуватися; материал для

38

Російсько-український словник ділової мови

введений, отчетов - матеріал до відомостей, до звітів; кредит для организации - кредити
на організацію; не для чего - нема чого, нема нащо, нічого,- платне для кого - одіж на
кого,- срок (день) для сдачи, подачи и т. п. - термін (день) здавати, подавати; иікаф для
бумаг - шафа на папери,- ящик для чего (писем,жалоб) - скринька на що.

Дневалить - днювалити.

Дневальньїй - днювальний (-ного).

Дневка - днювання.

Дневник - щоденник (-ка); вести -ник - писати щоденника.

Дневной (о работе ) - денний.

Добавка, добавление - 1) (то, что добавлено) - додаток (-тку), додача; в -ниє ко всему -
на додаток до всього; 2) ( процесе добавления) - додавання, додання.

Добавочньїй (о вознаграждении) - додатковий.

Добиваться, -биться - добиватися, добитися чого, доходити, дійтй чого; ( домагаться ) -
домагатися чого, про що, домогтися чого,- д. своего - доходити свого; ( поставить на
своем) - довести свого.

Добрачньїй (о детях) - передшлюбний.

Доброволец - охотник (-ка), доброволець (-вільця).

Добровольно - з доброї волі, з своєї волі, своєю охотою, доброхїтно, добровільно.

Добровольньїй (о пожертвовании, взносе) - добровільний, доброхітний.

Добровольческий (об организации) - охотний, добровольчий.

Доброжелательньїй (об отношении) - прихильний, (добро)зичливий.

Доброкачественность - добротність (-ности), добра якість (-кости).

Доброкачественньїй (о материи, продукте) - добротний, доброї якости.

Добросовестньїй (об исполнении) - сумлінний, совісний.

Добротньїй (о товаре) - добротний, доброї якости.

Добивать, -бить - діставати, дістати, (з)добувати, (з)добути.

Добьіча - 1) здобич; ( техн.) - здобуток (-тку), видобуток (-тку); 2) ( действие) - здобування,
здобуття, видобування, видобуття.

Доверенность - 1) ( доверие) - віра, довіра, довір'я до кого; ( полномочие) - уповаження,
уповажнення, уповноваження; 2) (документ) - вірчий лист, довіреність (-ности); д. с
правом передоверия - довіреність з правом передовіряти; д. ерочная - термінований
вірчий лист, довіреність на певний реченець; по -сти (действовать) - на підставі
довірености (вірчого листа); прекращать -ность - касувати довіреність; совершать
-ность - укладати, укласти довіреність (вірчий лист).

Доверенньїй - 1) (кому, причастив) - довірений кому, повірений, звірений на кого; 2) (-
ное лицо) вірник (-ка), повірник (-ка); (о женщ.) - вірниця, повірниця.

Доверие - віра, довіра, довір'я,- внушающий -риє - певний, віригідний,- возбуждать -риє в
ком - вселяти кому довіру; достойний, заслуживающий -рия - віригідний, певний,-
злоупотреблять -риєм - надуживати віри,- облеченньш -риєм - наділений довірою, з
наданою довірою, кому надано довіри,- оказивать -риє кому - звірятися, звіритися кому,
на кого, (вірити, повірити на кого), здаватися на кого,- по -рию к кому (видать) - з довіри
до кого, віривши на кого, віривши кому,- с полним -риєм - з цілковитою довірою; терять
-риє к кому, к чему - зневірятися, зневіритися в кому, в чому.

Доверитель, -ница - віродавець (-вця), віродавиця (СЖМ).

Довєрительньїй (о письме) - вірчий, довірчий, довірочний (СЖМ).

Доверять, довєрить кому - вірити, повірити кому, на кого, звіряти, звірити на кого, що.

Доверять, -риться - звірятися, звіритися на кого; (полагаться) - здаватися, здатися на
кого.

Довесок - доважка.

Довзьіскивать, -окать - доправляти, доправити.

Довод - довід (-оду), арґумент (-ту); обращаться к -дам - братися (до) доводів.

Доводить, довести, довесть - доводити, довести (до) чого, допроваджувати, допровадити
до чого; (приводить к каким-либо результатам) - спричиняти, спричинити що,
спричинятися, спричинитися до чого,- д. до разорения - спричиняти руйнацію, доводити
до руїни; д. до сведения - подавати, подати до відома, подавати, подати відати, давати,
дати знати,- д. работу до конца - доводити кінця роботі; остаться -ньім чем - задовол(ьн)
итися, вдовол(ьн)итися з чого.

Довоєнньїй (о времени) - передвоєнний, довоєнний.

Довольньїй чем (о потребителе) - задоволений, вдоволений з чого.

Довольствие - 1) (конкретние види довольствия); д. денежное - платня, гроші,- д.

39

Російсько-український словник ділової мови

квартирнеє - квартира; ( деньгами ) - гроші на квартиру, комірне, квартирне; д. пищевое -
харч (-чу, -чі), харчування; (в. деньгах) - гроші на харч, харчові гроші, харчове; д.
приварочное - приварок (-рку); ( деньгами ) - гроші на приварок; д. путевое - харч на
подорож, подорожнє; ( деньгами ) - гроші на подорож,- <9. суточное ( деньгами ) - добові
гроші; ( натурой ) - пайка, харчі на добу,- д. табачное - тютюн (-ну); ( деньгами ) - гроші на
тютюн; д. чайное - чай; ( деньгами ) - гроші на чай; 2) ( довольствование ) - постачання
кому чого,- ( едой ) - харчування; д. вещевое - речове постачання.

Довольствовать кого чем - постачати кому що; (в см. -ать вдою) - харчувати кого.

Довольствоваться чем - за(в)довольнятися, за(в)довол(ьн)итися чим, з чого.

Договаривать, -ворить - єднати, поєднати, годити, погодити, рядити, порядити кого.

Договариваться, договориться ( уславливаться ) - єднатися, поєднатися, годитися,
погодитися, умовлятися, умовитися, поряджатися, порядитися з ким.

Договаривающиеся (о сторонах) - рядні (договірні) сторони, контрагенти.

Договор - договір (-вору), рядна (-ної); д. издательский - договір про видання (на видання
); д. кабальний - кабальний договір,- д. коллективний - договір колективний; д.
письменний - договір на письмі, писаний договір,- д. покупной - купівельний договір,
договір на купівлю,- д. словесний - усний договір, договір на словах,- д. страхования -
договір на убезпечення; д. торговий - торговельний договір,- д. трудовой - трудовий
договір, договір про працю,- д. условленний - (об)умовлений договір,- заключать -вор -
укладати, уложити договір, брати, узяти договір,- заключающийся в -ре - договірний,-
наруилать -вор - ламати, зламати договір,- необусловленний в -ре - незастережений у
договорі,- обуславливать что -ром - зумовляти що в договорі,- по -рам - згідно з
договорами, на підставі договорів,- право по -ру - право з договору,- предусмотренний в
-ре - застережений, зазначений у договорі; прекращать действие -ра - касувати,
скасувати чинність договору,- расторгать -вор - розривати, розірвати договір,- совершать
-вор - укладати, укласти договір,- согласно -ра - згідно з договором,- условия -ра - умови
(пункти) договору.

Договорньїй {об условиях, началах ) - договірний, договоровий.

Договорщик ( заключ. договор ) - договірний (-ка).

Догрузка - 1) ( предмет ) - довантага (СЖМ); 2) ( действие ) - довантажування,
довантаження.

Додавать, -дать - додавати, додати.

Дожизненньїй (о пользовании ) - довічний.

Дозволенне - дозволений, дозвіл (-волу); с -ния - з дозволу, за дозволом,- с вашего -ния -
як ви дозволите, з вашого дозволу.

Дозволено, дозволительно - вільно, дозволено.

Дозволительность - дозволенність (-ности), дозволеність (-ности).

Дозволительньїй - 1) {допустимий, о поступке ) - дозволенний, дозволений; 2)

( разрешительний , о распоряжении, надписи) - дозвільний.

Дозволять, -лить - дозволяти, дозволити.

Дознание - дізнавання, дізнання; производить -ниє - чинити, провадити дізнавання.

Дозор - обхід (-ходу); {конний) - об'їзд (-ду); ходить -ром - дозором (обходом) ходити.

Дозорньїй - 1) {сущ.) - дозорець (-рця), доглядач (-ча); {конний) - об'їзний (-ого); 2)
{прилаг., о патруле) - дозорний.

Дозорщик - дозорець (-рця); д. конний - об'їзний (-ного).

Доимка - залеглість (-лости), недоплата.

Доимщик - стягач залеглостей.

Доискиваться, -каться - дошукуватися, дошукатися, доходити, дійти чого;
{расспрашивая) - допитуватися, допитатися.

Доказанность - доведеність (-ности).

Доказательность - довідність (-ности).

Доказательньїй (об аргументе) - довідний.

Доказательство - 1) {логический довод) - довід (-воду); д. неопровержимое - незламний
довід,- д. основательное - слушний довід,- д. письменное - писаний довід, довід на письмі;
д. прямое - безпосередній довід,- -ва убедительние - переконливі доводи,- без приведения
-ств (утверждать) - не подаючи, не подавши доводів,- в -ство - на довід, доводячи, щоб
довести; давать -ство - давати, дати довід, доводити, довести, стверджувати, ствердити
доводом,- представлять , приводить -ства - подавати, подати доводи; 2) {улика) - доказ (-
зу); д. вещественньїе - речові докази,- предьявлять вещественние -ства - показувати,
показати речові докази.

40

Російсько-український словник ділової мови

Доказуемость - доводженість.

Доказчик, -чица - доводець (-дця), доводниця; ( уличитель ) - доказник (-ка), доказниця,
виказувач (-ча), виказувачка.

Доказьшать, -зать - доводити, довести.

Доклад - 1) ( реферат ) - доповідь; д. в письмвнной форме - писана доповідь; д.
обстоятельний - докладна, ґрунтовна доповідь; д. пространньїй - широка доповідь,-
вносить -лад в собрание (входить с -дом) - подавати, подати доповідь зборові; делать
-лад - доповідати, доповісти, робити, зробити доповідь; по -ду взять слово - з приводу
доповіді (на доповідь, до доповіді) забрати слово; прения по -ду - обміркування доповіді,
дискусія з приводу доповіді (на доповідь); резолюция по -ду - резолюція на доповідь; 2) (в
вьіражениях): без -да не входить - не оповістившись не входити,- явиться с -дом( к кому,
к начальнику) - ходити доповідати кому.

Докладьівать, -ложить - 1) докладати, докласти; 2) ( делать доклад) - доповідати,
доповісти; 3) ( сообщать кому что) - повідомляти, повідомити кого про що, подавати,
подати до відома кому що.

Доктор - 1) ( ученая степень) - доктор (-ра); 2) ( врач) - лікар (-ря); (о женщ.) - лікарка.

Докторство - 1) ( степень) - докторат (-ту); 2) ( профессия ) - лікарювання.

Докторша ( женщина-доктор) - лікарка.

Документ - документ (-та); д. оправдательний - виправдний документ; д. подделанний,
подложньїй - підроблений (зфалшований) документ; д. товаро-распределительньїй -
краморозподільчий документ; д. явленний - показаний, поданий документ; -тьі
долженствующие бить представленньїми - документи, що треба подати; записивать в
-мент - задокументовувати, задокументувати; надлежащие -тьі (представленьї) -
належні документи; получать по -менту - одержувати на підставі документа;
проживание по чужому документу - проживання з чужим документом; служить -том -
бути, правити за документ.

Документальний (о доказательстве) - документальний, документовий.

Докупать, -пить - докуповувати, докупати, докупити.

Докупка - 1) (о предмете) - докупка; 2) ( действие ) - докуповування, докуп (-пу).

Долг - 1) ( обязанность ) - повинність (-ности), обов'язок (-зку); д. гражданский -
громадянська повинність; исполнять, соблюдать долг - чинити (виконувати) повинність
(обов'язок), додержувати повинности (обов'язку); отдавать последний долг кому
(умериіему) - складати (віддавати) останню шану кому, вшановувати пам'ять кого;
перейм -том - щонайперше, передусім; по долгу служби - з повинности урядової, з
урядового обов'язку; поставляю, считаю долгом - вважаю за повинність, за обов'язок; я
у вас в большом долгу - я дуже вам зобов'язаний; 2) ( денежний ) - довг (-гу); д.
безнадежний - пропащий довг; д. капитальний - стовп (-па); д. ненадежньїй -
ненадійний (непевний) довг; д. пассивний - пасивний довг; д. переводной - переписаний
(переписуваний довг); д. погашенний - сплачений довг; д. покритий - сплачений довг,- д.
сомнительний - непевний довг,- бить в -гах - мати довги; взискивать долг - правити,
справити довг,- возвращать, отдавать долг - віддавати, віддати, повертати, повернути
кому довг,- входить в долги, делать долги - позичатися, напозичатися; истребование
долга - справлення довгу; оторочить долг - відкласти сплату довгу,- перевод долга (на
чье имя) - переписування довгу на кого; погасить долг - виплатити, сплатити довг;
погаиіение долга: а) сплата, сплачення довгу; б) п. -га давностию - покриття довгу
давністю; попасть в долги - завинуватіти, завинуватитися; удовлетворение долгов -
сплата (сплачення) довгів; 3) (кредит): а) (о деньгах) - позика; б) (о товарах) - віра, борг
(-гу); (в вьіражениях); брать в долг (о товарах) - брати набір, на віру,- (о деньгах) -
позичати, позичити в кого,- в долг - позикою, позичково, (о товарах) - набір; верить,
давать в долг (о товарах) - давати набір, боргувати, поборгувати кому, навіряти, навірити
кому,- (о деньгах) - позичати, позичити кому, у позику давати; взятий в долг (о товаре) -
борговий, взятий набір,- (о деньгах) - взятий у позику,- данний в долг (о товаре) - (по)
боргований, заборгований, даний набір; (о деньгах) - позичений; свободний от долгов -
незавинувачений, нікому невинний, вільний від довгу.

Долговой (об обязательстве) - довговий, кредитовий.

Долговременньїй (о пребивании, службе) - довгочасний.

Долгосрочньїй (об обязательстве) - довгореченцевий, довгочасний, на довгий час, на
далекий термін.

Долевой (о части) - частковий, пайовий.

Должать, задолжать - робити довги, зробити довг (позичку), позичатися, запозичатися;

41

Російсько-український словник ділової мови

сколько задолжали? - скільки винні?

Должен, должньїй - 1) ( обязан ) - повинен, зобов'язаний; бить -ньім (обязанним) -
зобов'язаним бути; заведующий хозяйством -жен следить за целостью инвентаря -
завідувач господарства повинен (має) глядіти, щоб інвентар був цілий; 2) (должен деньги)

- винен; бить -ньім (имвть денежний долг ) - бути винним, мати довг, завинити; он нам
-жен 15 рублей - він нам винен 15 карбованців; 3) (я, ти, он винужден) - мушу, мусиш,
мусить; бить -ньім - мусити; вследствие болезни я должен остаться дома - через
хворість я мушу лишитися вдома; 4) ( имеет бить, имеет состояться) - має; (о людях)
(предполагаю, намериваюсь) - маю, маєш, гадаєш,- совещание должно состояться в 7
часов - нарада має відбутися о 7-ій годині; я должен (предполагаю) сегодня пойти в
театр - я маю сьогодні піти до театру.

Долженствующий (об имеющем бить заседании, собрании, докладе) - що має бути;

-щий бить представленним (об отчете) - що треба подати,- долженствующий
прибить - що має прибути.

Должник, -ница - винуватець (-тця), винуват(н)иця (Г); д. вечний - довічний (невиплатний
) винуватець; д. неоплатний - невиплатний винуватець; д. несостоятельний -
неспроможний винуватець; он мой -ник - він мені винен.

Должно - 1) слід, треба; ( полагается ) - належить; ( подобает ) - годиться, повинно,- как
должно бить - як слід, як треба, як повинно бути, як належить (бути); отого не должно
бить - цього не повинно бути; 2) (должно бить, вероятно) - мабуть, певно.

Должностной (о лице) - урядовий, службовий.

Должность ( место ) - посада; ( должностние функции, обязанности) - уряд (-ду); д.
общественная - громадський уряд, громадська посада; д. ответственная -
відповідальна посада; д. по вибору, по назначению - посада з обрання, з призначення; д.
подчиненная (зависимая) - залежна посада,- бить в -ности кого - бути на посаді кого,
заступати яку посаду,- вступать в -сть - ставати, стати на посаду,- видвигать на -сть -
висувати, висунути на посаду, відзначати, відзначити для посади,- заместить все
свободние -сти - попризначати на всі посади,- занимать, иметь -ность - мати уряд,
посаду, бути на уряді, на посаді; замещать кого-л. по -сти - заступати, заступити кого на
посаді, уряд справувати за кого,- заместить -ность (кем) - призначити на посаду,-
исполнять -ность (напр., кассира) - заступати посаду; исправлять, исполнять -ность
кого (временно замещать кого) - заступати кого на посаді, уряд справувати за кого,-
исправляющий -ность кого - заступник кого на уряді, на посаді; назначать на -ность -
призначати на посаду, настановляти на уряд,- освободить от занимаемой -ности -
відзволяти, відзволити від теперішньої посади; оставлять за кем -ность - зберігати кому
посаду; отказаться от -сти - зректися посади,- отправлять -ность - урядувати, уряд
справувати; отреиіать, отстранять от -ности - відстановляти, відстановити від посади,
від уряду, звільняти, звільнити з уряду,- отставленний от -ности - відстановлений від
уряду, відстановленець (-нця) (Я); повьішение в -ности - підвищення на уряді,- по
занимаемой -ности - відповідно до своєї посади,- получать повьішение в -ности -
діставати більшу (значнішу) посаду; получать по -ности кассира - одержувати, як касир,-
получать по двум -стям - одержувати за дві посади,- пребивание в -ности, напр.,
ректора - ректорування,- с оставлением в -сти - залишаючи, залишивши на посаді; с
оставлением -сти - залишивши, облишивши посаду; сложить -ность - здати уряд,-
состоять в -ности - бути на уряді (на посаді); товарищ по -ности - товариш посадою, на
службі; утвердить в -ности - затвердити на посаді (на уряді).

Должньїй - 1) (о внимании, участии, плате) - належний; -ное - належне; 2) см. Должен.

Доля - частка, пайка,- д. в имуществе - частка з майна,- д. третья, пятая, десятая -
третина, п'ятина, десятина; д. участия в работе - частина в роботі,- вступать в долю -
приставати, пристати до спілки,- делить на доли - паювати, попаювати,- приходиться на
долю - припадати, припасти кому на пайку.

Дольник - пайовик (-ка).

Дом - 1) (жилое строение) - дім (дому); ( здание ) - будинок (-нку); д. каменний -
кам'яниця; д. обитаемий - заселений будинок; 2) (учреждений - дім (дому); д. арестний

- (а)рештарня, дім на арешт,- д. детский - дитячий дім,- д. заезжий - заїзд (-ду); д. игорний

- гральний дім, гральня, картярня,- д. инвалидний - шпиталь для інвалідів; д.
исправительно-трудовой - дім направнотрудовий,- д. крестьянина - селянський будинок,-
д. молитвенний - молитовня, молитовний дім,- д. ночлежний - нічліг (-гу), поночівля,
нічліжня,- д. отдиха - дім відпочинку, дім на відпочинок кому,- д. питейний - шинок (-нку
); д. призрения - шпиталь (-лю); д. принудительних работ - дім примусової праці,- д.

42

Російсько-український словник ділової мови

рабочий - робітничий дім; д. родильний - поліжничий, породільний дім; д. сиротский -
дім для сиріт; д. суконний - дім сукон; д. торговий - торговий, торговельний дім; д.
умалииївнних - дім (лікарня) для божевільних, божевільня; д. иіелковий - дім шовку; 2)

( домаиіний кров ) - господа, домівка; жить своим домом - мати своє господарство; на дом
приглаиіать (врача) - додому запрошувати; на дому принимать - вдома приймати; по
домам разослать - на домівки розіслати, по домах розіслати.

Домашний (об аресте) - домашній; (о движимости) - домовий; (о хозяйстве) - домовий,
хатній; (об образовании) - домашній.

Домеривать, -рить - домірювати, домірити.

Доминировать - домінувати, панувати над чим, над ким.

Домовладелец, -лица - домовласник (-ка), домовласниця, домодержавець (-вця),
д омо д ержавиця.

Домовладельческий (о правах) - домовласницький, д омо державний.

Домовладение - домоволодіння, домодержава.

Домовод, -дка - домоводник (-ка), домоводниця (СЖМ).

Домоводство - домове (хатнє) господарювання.

Домовьій (об управлений) - домовий.

Домоправитель - доморядець (-дця) (СЖМ), доморядник (-ка) {СЖМ).

Домоправительство - доморядництво (СЖМ).

Домостроитель - будівничий (-чого), будівник (-ка).

Домостроительство - домобудування, домобудівництво.

Домоуправитель - адміністратор дому, доморядець (-дця) (СЖМ), доморядник (-ка) ( СЖМ
)•

Домоуправление - 1) доморядництво, домова адміністрація; 2) ( помещение
домоуправления) - канцелярія домової адміністрації.

Домоустройство - домоустрій, домовпорядкування, домовий лад (-ду).

Домохозяин, -зяйка - господар (-ря), господарка (дому).

Домохозяйство - домогосподарство, домохазяйство.

Донесение - донесення; д. секретное - таємне донесення; д. срочное - термінове
донесення; делать -ниє - доносити, донести, подавати, подати до відома,- по -ниям с
мест - за відомостями (за дописами) з місць,- табель срочних -ний - табеля терміновим
донесенням.

Донос - донос (-су) {СЖМ), виказ (-зу) (Г), {СЖМ); д. ложньїй - неправдивий донос.

Доносить, -несть - 1) {на кого о чем) - доносити, донести на кого про що, виказувати що
на кого,- 2) {докладивать) - до відома подавати, подати, доповідати, доповісти.

Доносчик, -счица - виказувач (-ча), виказувачка {Н).

Дописка - дописка,- (о действ.) - дописання,- сделать -ку - дописати.

Доплата - доплата, приплата; {доплачивание) - доплачування, приплачування,-
производить -ту - доплачувати, доплатити.

Доплатний (о письме) - доплатний, приплатний.

Доплачивать, -латить - доплачувати, доплатити, приплачувати, приплатити.

Доподлинно - напевне, довідне, достеменно.

Дополнение к чему - додаток (-тку), доповнення до чого,- в -ниє к (приказу) - додаючи до,
на додаток до.

Дополнительно - додатково, додатком, в додаток.

Дополнительньїй (о налоге) - додатковий.

Дополнять, -нить - доповняти, доповнювати, доповнити, додавати, додати.

Дополучать, -чить - добирати, добрати, дібрати.

Дополучка - добирання, добрання, дібрання.

Доправа - доправа.

Доправщик - доправник (-ка).

Допрашиватель, допрашивающий - допитувач (-ча).

Допрашивать, -росить - допитувати, допитати.

Допризовник - передпризовник (-ка).

Допризьівной (о возрасте) - передпризовний.

Допрос - допит (-ту); подвергать -су - брати, взяти на допит,- снимать -рос с кого ,
производить -рос кого - робити, зробити, чинити, вчинити допит кому, допитувати,
допитати кого.

Допросньїй (о листе) - допитний.

Допросчик - допитник (-ка), допитувач (-ча).

43

Російсько-український словник ділової мови

Допуск - допуст (-ту), допуск (-ку).

Допускать, -стить - 1) ( пропускать к кому, к чему) - допускати, допустити; 2) ( терпеть,
дозволять) - попускати, попустити, дозволяти, дозволити,- д. себя до чего - допуститися
чого,- не допускайте зтого - не попускайте на це; 3) (предполагать) - припускати,
припустити, гадати; допустим, что (предположим) - покладімо, припустімо, даймо на те,
що...

Допустимость - 1) {разрешенность) - дозвбленість (-ности); 2) ( предполагаемость ) -
припущенність (-ности).

Допустимий - 1) ( разреіиаемьш, о поступке) - дозволений, дозволенний; 2) (о
предположениях) - припущенний.

Допущенне - 1) допуст (-ту) (Г); -ниє ликвидации не имело места - не трапилося ще, щоб
допустилися ліквідації,- прошу о -нии меня - прошу дозволити мені; 2) ( предположение) -
здогад (-ду); подобное -ниє не имеет никаких оснований - такий здогад не має собі ніяких
підстав.

Дорабатьівать, доработать - доробляти, доробити, допрацьовувати, допрацювати.

Дореволюционньїй (о времени ) - передреволюційний, дореволюційний.

Дорога - дорога, шлях (-ху); д. грунтовая - ґрунтовий шлях,- д. гужевая - возовий шлях,- д.
железная - залізниця; д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога,- д. столбовая - шлях
(-ху), верстовий (широкий) шлях,- д. шоссейная - сошовий шлях,- городские и пригородньїе
жел. дороги - міські та коломіські залізниці; по дороге: а) (во время пути) - дорогою,- б)
(по пути) - по дорозі; по железной дороге (ехать) - залізницею.

Дорого - дорого,- в три дорога - дуже дорого, утроє дорожче.

Дороговизна - дорожнеча.

Дорогой - 1) (о товаре) - дорогий; 2) (о ценной вещи) - коштовний, дорогий.

Дорожать, вздорожать, подорожать - дорожчати, подорожчати.

Дорожньїй (о повинности) - дорожній, шляховий.

Доска ( классная) - таблиця,- д. красная - червона таблиця, таблиця похвали, таблиця на
похвалу; д. черная - чорна таблиця, таблиця догани, таблиця на догану,- на красную доску
- на червону таблицю, на таблицю похвали,- на черную доску - на чорну таблицю, на
таблицю догани.

Доследование - додаткове слідство.

Доследо[ьі]вать - провадити (робити) додаткове слідство.

Дословньїй (о пересказе) - дослівний, слово в слово.

Дослуживать, дослужить, -ся - дослужувати, дослужити, -ся.

Досматривать, -смотреть - 1) ( примечать) - додивлятися, додивитися, добачати,
добачити; 2) ( иметь досмотр) - доглядати, доглянути.

Досмотр - 1) догляд (-ду); 2) (в таможне) - огляд (-ду), перегляд (-ду).

Досмотровьій - дозорчий.

Досмотрщик, -щица - доглядач (-ча), доглядачка, дозорець (-рця), дозориця, доглядниця,-
д. таможенньїй - митний оглядач, митничий переглядач.

Досрочньїй (об освобождении) - передтермінбвий.

Доставаться, -таться - припадати, припасти.

Доставка - 1) ( доставление ) - достава, пристава, приставлення,- деньги за -ку - доставне,
приставне; предприятие для -ки - доставний (приставний) заклад,- с -кой на дом - з
доставок» додому; 2) ( поставка, снабжение) - постачання кому чого; 3) ( введений ) -
подавання.

Доставлять, -вить - 1) доставляти, доставити, приставляти, приставити; д. сведения -
подавати, подати відомості,- д. под охраной - припроваджувати, припровбдити з
вартовими; д. сведения - подавати, подати відомості,- товар может бить доставлен -
товар, крам можна приставити; 2) ( приставлять, снабжать) - постачати, постачити,
достачати, достачити; 3) ( причинять) - завдавати, завдати,- д. беспокойство - завдавати
турбот.

Доставщик - 1) доставник (-ка); 2) ( поставщик ) - постачальник (-ка).

Достаток - достаток (-тку), достатки (-ків), ужитки (-ків); припаси имеются в -ке - запасу
є досить.

Достаточность ( зажиточность) - заможність (-ности); имеется достаточное
количество чего - є досить чого, довільно на що,- при -сти денежних средств - як є
досить грошових засобів, грошей.

Достаточньїй - 1) ( зажиточний ) - заможний, достатній (Г); 2) ( имеющийся в
достаточном количестве) - довільний на що, якого є досить, вистачний (Я); бить -ньім

44

Російсько-український словник ділової мови

- ставати, вистачати; имеется достаточное основание - є досить підстави, є вистачна
підстава; имеется достаточно чего - є досить чого.

Достигать, достигнуть, достичь - доходити, дійти чого, досягати, досягти чого,
здобувати, здобути що; д. совершеннолетия - доходити повних літ; д. цели - доходити,
дійти, досягти мети.

Достижение - здобуток (-тку), досягнення, дійдення; ( действ .) - доходження, дійдення,
досягання, досягнення, здобування, здобуття чого; большие -ния - великі здобутки; до
-ния совершеннолетия - поки літа вийдуть,- по -нии совершеннолетия - дійшовши
повних літ, як літа (вийшли) вийдуть,- по -нии токових сумм до 100 рублей - коли тих сум
набереться 100 карбованців,- по мере -ния - у міру доходження, як дійшли, як дійдено.

Достижимость - досяжність (-ности).

Достоверность - певність (-ности), правдивість (-вости), віригідність (-ности).

Достоверньїй (о сведениях) - (цілком) певний, правдивий, віригідний.

Достодолжньїй - 1) (об уважений, признательности) - заслужений; 2) ( надлежащий ) -
належний.

Достоинство - 1) ( личности ) - гідність (-ности), повага, поважність (-ности); с -вом -
поважно; умаление -ва - приниження гідности,- чувство собственного -ва - самоповага,-
(монети) - вартість (-тости); ( качество ) якість (-кости); хорошеє -во чего - добротність (-
ности) чого, добра якість (-кости) чого.

Достойньїй чего - 1) (доверия, наказания, похвали) - гідний, вартий чого; 2) (почтенньш,
о лице) - поважний, шановний.

Достопамятньїй (о собитии) - вікопомний.

Достопочтенньїй (о собрании) - (високо) шановний, чесний.

Достопримечательность - знакомита річ (речі), славнозвісна річ; (о памятнике старини
) - славна пам'ятка.

Достояние - надбання, добро; (имущество) - майно.

Достраивать, -роить - добудовувати, добудувати.

Достройка - добудова; (действ.) - добудування.

Доступ - доступ (-пу), приступ (-пу); получить доступ - здобути доступ, доступитися.

Доступность - 1) (учреждения для посетителей) - приступність (-ности); 2) (по цене) -
поцінність (-ности).

Доступний - 1) о цене - приступний, доступний; д. для всех - приступний всім, загально¬
приступний; 2) (по цене, о товаре) - нецінний.

Досуг - дозвілля, вільний час (-су); на -ге - на дозвіллі; у меня нет -га - у мене (мені) нема
вільного часу.

Досчитьівать, досчитать, -ся - долічувати, долічити, -ся, дораховувати, дорахуватися.

Досьілка - 1) (досланное) - досилка; 2) (действие) - досилання, дослання.

Досьє - досьє.

Досягаемость - досяжність (-ности); бить вне пределов -сти - бути недосяжним.

Дотация - дотація.

Доход - добуток (-тку); д. валовой - гуртовий добуток,- -дьі посторонние - побічні добутки,-
д. чистий - добуток чистий, зиск,- -дьі и расходьі - добутки та вибутки,- в доход
государства - державі на добуток,- вносить в доход - вкладати на добуток,- поступать в
доход - надходити на добуток,- умаление доходов - зменшення добутків.

Доходить, дойти - доходити, дійти; (поступать) - надходити, надійти.

Доходность - добутність (-ности), добутковість (-вости); (прибильность) - зисковність (-
ности); д. текущая - поточна добутність.

Доходньїй (о статье) - добутний, добуткбвий; (прибильний, о предприятии) - зисковний.

Доцент - доцент (-та).

Драгоценность - коштовність (-ности), дорогоцінність (-ности).

Дробить, раздробить - дробити, роздробити.

Дробность (операций) - дрібність (-ности).

Дробь (арифм.) - дріб (-робу).

Дровяник - 1) (сарай для дров) - дровітня; 2) (дровоторговец) - дровник (-ка).

Дрогист - дрогіст (-ста), купець-корінник ( СЖМ ).

Дружина - 1) (рабочая) - дружина, ватага, гурт (-ту); д. пожарная - пожежний загін (-гону
); 2) (воєнная) - загін (-гону).

Дружинник - дружинник (-ка), ватажник (-ка); (из отряда) - загінник (-ка), загінчанин (-
на).

Дублет - дублета (ж. р.), дублет (-та); д. книг - дублета книги, книжкова дублета, другий

45

Російсько-український словник ділової мови

примірник.

Дубликат - дублікат (-та); д. ассигновки - дублікат від асиґнати.

Дублировать ( векселя ) - дублювати, подвоювати.

Духовная - духівниця, духовна.

Душевой (о норме) - подушний.

Душеприказчик, -чица - виконавець (-вця), виконавиця духівниці (духовної).

Дьірокол (канц. принадл.) - пробивач (-ча).

Дюжина - дюжина.

Дюйм - цаль (-ля).

Единение - 1) єднання, поєднання; 2) (единство) - єдність (-ности).

Единица - одиниця; е. измерения - одиниця вимірна, одиниця виміру,- е. окладная -
окладна, одиниця,- е. производственная - виробнича одиниця.

Единичньїй ( отдельний, о случае) - поодинокий, поєдинчий.

Единобрачие ( вообще ) - одношлюбб'я; (о мужч.) - одноженство; (о женщ.) - одномузтво,
одномужжя.

Единобрачньїй: (общ.) - одношлюбний; (о мужч.) - одноженний; (о женщ.) - одномужня.

Единовластие - одновлада.

Единовременньїй - 1) ( происходящий в одно и то же время ) - одночасний; 2)

(і однократний, о пособии) - одноразовий.

Единогласно - в один голос, одноголосно; ( единодушно ) - одностайно.

Единогласньїй (о решении) - одноголосний; ( единодушньїй , о возгласе ) - одностайний.

Единолично - одноособово, самодин.

Единоличньїй (о решении) - одноособовий, одноособистий (СЖМ); моє -ное мнение - моя
особиста думка.

Единомьішленник, -ница - однодумець (-мця) однодумиця.

Единоначальньїй (об управлений) - єдиноначальний.

Единообразие - одновзірність (-ности), одноманітність (-ности); е. учета - одноманітність
в обліку (о порядке).

Единообразньїй - одно-взірцевий, на один взірець, одноманітний.

Единственно - єдино, тільки; -но потому (оттого) что - єдино (тільки) тому, єдино через
те, що.

Единственньїй (о случае) - єдиний, одним один.

Единство - 1) ( единение ) - єдність (-ности); 2) ( обьединение ) - об'єднаність (-ности),
одність (-ности); система -ва кассьі - система єдиної каси.

Единьїй (о налоге) - єдиний.

Едок - їдець (їдця).

Ежегодник - річник (-ка), щорічник (-ка).

Ежегодно - щороку, щорічно.

Ежегодньїй (о взносе) - щорічний.

Ежедневник - 1) ( дневник) - щоденник (-ка), денник (-ка); 2) ( издание, виходящее
ежедневно) - щоденник (-ка), щоденне видання.

Ежедневно - щодня, щоденно, день-у-день.

Ежедневньїй (о приемах) - щоденний.

Ежемесячник - (що)місячник (-ка), щомісячне видання.

Ежемесячно - щомісяця, щомісячно.

Ежемесячньїй (о виплате) - щомісячний.

Ежеминутно - щохвилини, раз-у-раз.

Еженедельник - тижневик (-ка).

Еженедельно - щотижня.

Еженедельньїй (об издании) - щотижневий, потижневий.

Езда - їзда,- бистрая езда по мосту воспрещается - мостом швидко їхати забороено
(невільно).

Емкость - місткість (-кости); е. ринка - місткість на ринку.

Жалоба - скарга; ж. аппеляционная - апеляційна скарга,- ж. кассационная - касаційна
скарга; ж. частная - побічна скарга, окрема скарга; делопроизводство по -бам -
діловодство в справі скарг (про скарги); -бьі по налогам - скарги в справі податків, про
податки; подавать -бу - подавати скаргу на кого, оскаржувати, оскаржити кого,-
подавать -бу на решение суда - оскаржувати, оскаржити судову постанову,- приносить,
заявлять -бу - подавати (заносити) скаргу на кого куди, оскаржувати кого.

Жалобщик, -щица - скаржник (-ка), скаржниця; ( истец ) - позовник (-ка), позовниця.

46

Російсько-український словник ділової мови

позивач (-ча), позивачка.

Жалованье ( заработная плата ) - платня, плата; ж. окладнеє - положена платня; бить
на -ньи - служити за плату; -ниє в увеличенном размере - збільшена (побільшена)
платня; жить на -нье - жити з платні; полагающееся, причитающєеся -нье - належна
платня; прибавлять -нье - збільшувати, збільшити платню.

Жаловаться, пожаловаться - 1) скаржитися, поскаржитися, жалітися, пожалітися кому,
на кого, на що; 2) ( приносить жалобу в суд) - скаржитися на кого в суд, заносити
(подавати) на кого скаргу в суд.

Жгучий (о вопросе) - пекучий; (о потребности) - нагальний.

Ждать кого, чего - 1) ( бить в ожидании) - ждати, чекати кого, чого, на кого, на що; 2)

( надеяться ) - сподіватися кого, чого, на кого, на що.

Желание - бажання; ( стремление ) - прагнення; виражать -ниє принять участив в чем
- зголошуватися, зголоситися до чого; движимий -ниєм (оказать содействие) -
зрушений бажанням, бажаючи...; из -ния оказать помощь - бажаючи допомогти;
имвющий -ниє - охочий до чого; исполнять -ниє - чинити волю, вволяти волю,- по -нию
кого - на бажання чиє, на волю чию, з чийого бажання, волі, чиєю волею,- по
собственному -нию - своєю волею, з власної волі, з власного бажання, охотою, самохіть;
придавать -ниє - заохочувати, заохотити.

Желательность - бажаність (-ности); ж. оставления на должности - бажаність
залишити на посаді.

Желательньїй (об исходе, результате) - бажаний.

Желать - бажати; ( предпочитать ) - воліти.

Железнодорожник - залізничник (-ка).

Жєлєзнодорожньїй (о ветви) - залізничний.

Железоторговец - залізняк (-ка).

Жєна - жінка; ( супруга ) - дружина,- ж. законная - шлюбна жінка,- ж. разведенная -
розлучена жінка; жена брата - братова,- ж. дяди - дядина; брать в жени - за жінку
брати, взяти.

Жєнатьій - жонатий, одружений, оженений.

Жєрєбьєвка - жеребкування.

Жертва - 1) жертва; жертва долга - жертва з обов'язку; 2) ( пожертвование) - пожертва,
офіра, дар,- собирать жертви - збирати пожертви.

Жертвователь, -ница - жертводавець (-давця), жертводавиця, офірник (-ка), офірниця,-
пожертвовать - жертвувати, пожертвувати.

Жесткий (о политике) - твердий.

Жетон - жетон (-на).

Живописец - маляр (-ра); (о женщ.) - малярка; ( художник ) - артист-маляр, артистка-
малярка, мальовник (-ка), (о женщ.) - мальовниця.

Животноводство - тваринництво.

Жизненньїй (о вопросе) - життьовий, життєвий.

Жизнеописание - життєпис (-су).

Жизнь - життя; ( пребивание ) - перебування, пробування; (в значений прожиточная
стоимость) - прожиток (-тку); ж. дорогая (дешевий) - прожиток дорогий (дешевий); ж.
общественная - громадське (суспільне) життя,- вводить, проводить в жизнь -
запроваджувати в життя,- для жизни - на життя,- лишить кого жизни - позбавити кого
життя; лишить себя жизни - собі смерть заподіяти, (вкоротити), збавити собі віку,- образ
жизни - пожиття; пожертвовать жизнью - віддати життя за що; ( поплатиться жизнью
) - наложити життям; посягать, покушаться на жизнь - важити, робити замах на життя,-
пощадить жизнь кому - дарувати життя кого,- при жизни - за життя.

Жилец, -лица - пожилець (-льця), пожилиця, комірник (-ка), комірниця.

Жилище - житло.

Жилищньїй (о кооперации) - житловий.

Жилой (о помещении) - жилий, житий, житловий; (о площади) - житловий.

Жирировать - джирувати, переносити на кого (вексель).

Жиро - джиро, напис на звороті векселя.

Житель, -ница - житель (-ля), жителька, житець (-тця), мешканець (-нця), мешканка;
(жители) - житці, мешканці; ( население ) - людність (-ности); ж. горний - верховинець (-
нця); ж. городской - міська людина, міський мешканець, містянин ( Г ), городянин,
городянка; ж. известной части села - кутчанин (-на); ж. коренной - тубілець (-льця); ж.
Києва, Харькова, Одесси - киянин (-на), харківець (-вця), харків'янин (-на), одесець (-сця);

47

Російсько-український словник ділової мови

{ж. р.) одесчанка; ж. местньш - місцевий житель, мешканець; -ли окраинние - покутні
мешканці, покутяни; ж. подгородний - пригородянин (-на); ж. предместья -
передмістянин (-на) (Н); ж. приграничньїй - узграничанин (-на); ж. страми природний -
краянин (-на), краянка; ж. сельский - селянин (-на), селянка; ж. столици - столичанин (-
на).

Жительство - проживання, пробування, мешкання; вид на -во - посвідка на проживання
(пробування); место -ва - місце проживання (пробування); по -ву (по месту
жительства) - на місце, на місці проживання (пробування); поселиться на постоянное
-во - осістися, оселитися (на завжди); постоянное место -ва - сталий осідок, стале
пробування; раздельное -во - життя нарізно, нарізне життя,- уйти с места -ва неведомо
куда - змандрувати без вісти.

Жительствовать - жити, пробувати, мешкати.

Жить на нетрудовой доход - жити з нетрудового добутку.

Жребий - жереб (-ба), жеребок (-бка); бросать, метать -бий - кидати жереб(ок),
жеребкувати,- избирать по -бию - обирати жеребками, на жеребки.

Журнал - журнал (-лу); ( вообще периодическое издание) - часопис (-су), журнал (-ЛУ); ж.
входящих бумаг - журнал на одержувані (вступні) папери,- ж. двухнедельний -
двотижневик (-ка), двотижневий часопис; ж. ежедневний - щоденник (-ка); ж.
ежемесячньш - (що)місячник (-ка), щомісячний часопис; ж. еженедельний - тижневик (-
ка); ж. исходящих бумаг, исходящий - журнал (вихідних) відсиланих паперів,- ж.
кондуитний - кондуїтний журнал,- ж. поступления товаров - журнал надходженню,
прибуванню товарів, краму,- вести журнал - писати журнал.

Журналист, -листка - журналіст (-ста), журналістка.

Журнальний (о постановлений) - журнальний.

Жюри - жюрі.

За: за год - річно; (в течение года) - протягом року, через рік; за исключением - окрім,
вилучивши; за истечением срока - (через те), що минув термін, що вийшов реченець, час;
за короткий срок , время - за малий час, протягом малого часу,- за (месяц, год) перед
зтим - (місяць, рік) перед цим, перед (місяцем, роком); за недостатком мест - через
брак місць, що бракує, бракувало місць,- за неимением денег - не мавши, (через те), що
немає, що не було (грошей), через брак (грошей); за ненадобностью (исключен со списка)

- як непотрібний; за неполучением - не одержавши, бо не одержано; за несогласием -
через незгоду,- за N° 57 - під ч. 57,- за печатью - з (під) печаткою; за покритием расходов

- покривши витрати, як покрити витрати,- за последнее время - останніми часами,
останнім часом,- за свой счет - своїм коштом, на власні кошти,- за счет (страхового)
фонда - з фонду,- за работу взяться - до роботи стати, почати працювати; посилать за
кем, за чем - посилати по кого, по що.

Заарендовьівать, -довать - заорендовувати, заорендувати, брати, взяти на оренду.

Заарестовьівать, -товать - заарештовувати, заарештувати.

Забаллотировьівать, -ровать - забальотовувати, забальотувати, не обирати, не обрати
(бальотуванням).

Забастовка - страйк (-ку).

Забастовочньїй (о комитете) - страйковий.

Забастовщик, -щица - страйкар (-ря), страйкарка.

Заблаговременно - заздалегідь, заздалегоди, завчасно, загодя.

Заблаговременньїй (о реиіении) - завчасний, заздалегідний.

Заболевание чем - захорування, захворіння, занедужання на що,- -ния спорадические -
спорадичні, разові захорування; -ния зпидемические - пошесні захорування.

Заболевать, -леть чем - занедужувати, занедужати, захворіти, захорувати, заслабати,
заслабнути на що.

Забор - 1) забір (-бору), забирання; 2) в долг - брання набір; 2) ( изгородь ) - паркан (-на).

Заборньїй ( относящийся к забору в долг , о книжке ) - набірний.

Заборщик, -щица - забїрник (-ка), забірниця; ( берущий в долг) - набїрник (-ка), набїрниця.

Забота о чем ( старание) - дбання про що; (попечение) - піклування про кого, за що;

( беспокойство ) - турбота, турбування, клопіт (-поту); брать на себя -ту о чем - братися,
дбати (піклуватися) про кого, за що, переймати, перейняти на себе піклування про кого,
за що.

Заботиться, позаботиться о ком, о чем - дбати чим, подбати про (за) кого, про (за) що,
клопотатися, поклопотатися ким, чим, про (за) кого, про (за) що, турбуватися,
потурбуватися про (за) кого, що.

48

Російсько-український словник ділової мови

Заботливость - дбайливість (-вости).

Забраковьівать, -ковать - бракувати, збракувати що.

Забронировьівать, -ровать что за кем ( место, сумми ) - забезпечувати, запезпечити що
за ким.

Заброс - занедбання; оставаться в -се - лишатися занедбаним, бути й надалі занедбаним.

Заваливать, -лить ( загромождать ) - завалювати, завалити; з. работой - закидати
роботою.

Заведение - 1) заклад (-ду); з. воспитательно-исправительное - заклад на виховання та
направу, виховно-направний заклад; з. красильнеє и пятновиводное - фарбарня та
плямовибавний заклад; з. лечвбное - лікарня; з. ремесленное - ремісничий заклад; з.
родовспомогательное - поліжничий (породільний) дім; з. торговеє - торговельний
заклад; з. учебное - шкільний заклад, школа; з. частное - приватний заклад,- открьівать
заведение (основивать) - відкривати заклад; 2) ( действие ) - запровадження, заведення.

Заведомо - напевно, вочевидь; з. ложний (о сведении) - вочевидь неправдивий.

Заведующий, -дьівающий чем ( должность ) - завідач (-ча), завідувач (-ча) чого,- з.
канцелярией - завідач (завідувач) канцелярії.

Заведьівание - завідування,- во время -ния (кого) - коли був за завїдача,- поручать -ниє -
доручати завідувати чим.

Заведьівать чем - завідувати чим.

Завербовувать, -бовать - завербовувати, завербувати, затягати, затягти.

Заверение - 1) ( личности , документа) - посвідчення; 2) ( кого в чем) - запевнення,
упевнення.

Заверитель - посвідник (-ка).

Заверстьівать, -тать - 1) ( долги ) - зараховувати, зарахувати, вирівнювати, вирівняти; 2)

( типогр.) - заверстувати, заверстати.

Завертьівальщик, -ца - загортальник (-ка), загортальниця, загортач (-ча,- загортачка.

Завертьівать, заворачивать, завернуть ( чем-нибудь ) - загортати, загорнути, завивати,
завинути в що.

Заверять, -рить что - 1) {свидетельствовать подайсь, документ) - посвідчувати,
посвідчити, засвідчувати, засвідчити,- 2) ( уверять ) - запевняти, запевнити, упевняти,
упевнити.

Завещание - 1) заповіт (-ту); ( духовное ) - духівниця, духовна (-ної); з. домашнєє - домашня
духовна,- вскрить -ниє - відкрити духівницю; по -нию - на підставі заповіту, згідно з
заповітом.

Завещатель, -ница - заповідач (-ча), заповідачка; з. наследства - спадкодавець,
спадкодавиця.

Завещательньїй (о распоряжении) - заповітний.

Завещать - заповідати, заповісти; ( имущество) - відказувати, відказати, відписувати,
відписати.

Зависеть - залежати від кого, чого.

Зависимость от кого , чего - залежність (-ности) від кого, від чого; ( подчиненность ) -
підлеглість (-ости), підпорядкованість (-ности) кому, чому,- в -ти от чего - як до чого,
залежно від чого,- в тесной -сти от чего - в близькій, щільній залежності від чого,-
находиться в -сти: а) (от чего) - залежати від чого; б) [от кого) - підлягати кому,
залежати від кого.

Зависимьій, зависящий от кого - залежний від кого; (подчиненньїй) - підлеглий,
підпорядкований кому,- делать все -щее от - робити, зробити все, що залежить (все
залежне) від.

Завладевать, -деть чем - опановувати, опанувати, запосідати, запосісти що;
(захвативать) - захоплювати, захопити що; (воєн.) - здобувати, здобути що.

Завод - 1) виробня,- з. бездействующий - нечинна, непрацівна виробня,- з. действующий -
чинна, працівна виробня; 2) ( для размножения животних) - стадниця, розплідник (-ка);
з. конский - кінська стадниця, конярня.

Заводить, -вести - 1) заводити, завести, запроваджувати, запровадити; завести процесе -
позов у суді заложити,- 2) (речь) - знімати, зняти; 3) {часи) - накручувати, накрутити
(годинника).

Заводский, заводской (об ученичестве) - виробневий; ( племенной, о животних) -
расовий.

Заводоуправление - адміністрація (на) виробні.

Заводчик - виробничник (-ка); ( животнов .) - стадарник (-ка).

49

Російсько-український словник ділової мови

Завоевание ( достижение ) - здобуток (-тку); (воєн.) - завоювання, ( завладение ) - здобуття
чого.

Завоз - довіз (-возу), завіз (-возу); большой завоз - завізно.

Завозной (о товаре ) - девізний.

Заворачивать, -вернуть - загортати, загорнути, завивати, завинути в що; (поворачивать
куба) - завертати, завернути куди,- з. в проулок - завертати, завернути в завулок.

Завтрак - сніданок (-ку), снідання.

Завязьівать, -зать - зав'язувати, зав'язати; з. торговие сношения - нав'язувати,
нав'язати торговельні стосунки.

Заглавие - заголовок (-вку), титул (-лу); под -виєм - з (під) заголовком.

Заглавньїй (о листе) - титульний, (о букве) - початковий.

Заглазньїй (о реіиении) - (в)завічний, позаочний.

Заговор - змова; составить -вор - змовитися, змову вчинити.

Заголовок - заголовок (-вку).

Загонщик - загонич (-ча).

Загородньїй (об орендних статьях) - заміський.

Загородье - замістя.

Заготовитель, -ница - заготівник, заготівниця, заготовець (-вця).

Заготовительньїй (о стоимости) - заготовний; ( заготовляющий, об аппарате) -
заготовчий.

Заготовка - 1) ( предмети ) - заготовлене; хлебние -ки - заготовлений хліб; 2)

( заготовливание ) - заготівля, заготування, заготовлення; отправить на хлебние -ки -
вирядити заготовляти хліб; 3) {для обуви) - заготовка.

Заготовлять, -вить - заготовлювати, заготовляти, заготувати.

Заграничньїй (о товаре ) - закордонний, заграничний.

Заграфньїй (о счете) - позаграфний.

Загромождать, -моздить - завалювати, завалити; ( мебелью ) - заставляти, заставити.

Загружать, -грузить - завантажувати, завантажити; з. работой - закидати, закидати
роботою; з. средства в пай разних организаций - вкладати, повкладати, гроші в паї різних
організацій.

Загрузка - завантажування, завантаження; ( средств в предприятие ) - вкладання.

Загрязнять, -нить - забруднювати, забруднити.

Задавать, -дать {делать задание ) - давати, дати завдання, загадувати, загадати; з. много
труда - великої праці завдавати, завдати.

Задание - завдання, загад (-ду); з. ударное - нагальне, бойове завдання; давать -ниє -
давати завдання, загадувати; по -ниям - на завдання, згідно з завданнями.

Задаток - завдаток (-тку); сила -ка - важність завдатку; юридические действия -ка -
правні наслідки завдатку.

Задаточньїй (о деньгах) - завдатковий.

Задача - завдання; з. первостепенная - щонайперше завдання, першорядне завдання;
входить в чьи -чи - чиїм завданням бути, належати до чиїх завдань.

Задельно - від роботи, відрядно.

Задельньїй (о плате) - від роботи, відрядний.

Задельщина - закладна робота, закладчина, відрядна робота.

Задельївать, -лать - запаковувати, запакувати.

Задержание - 1) (кого, чего) - затримання, задержання; личное -ниє - затримання особи,-
подвергнуть личному -нию - персонально затримати; противозаконное -ниє жалованья
- неправне затримання платні; 2) ( задержка в чем) - загаяння, гаянка ( Г ), загай (-гаю) (Г).

Задерживать, задержать, -ся - 1) затримувати, затримати, задержувати, задержати,-
виплата задержана - сплату затримано; 2) ( замедлять ) - гаяти, загаювати, загаяти, -ся;

( тормозить, приостанавливаться ) - припиняти, припинити, гальмувати, загальмувати.

Задержка - затримання, задержання; ( промедление , приостановка) - загаяння, загай (-
гаю), припин (-ну), загальмування; ( препятствие ) - перешкода,- вследствие -ки - через
затримання, через загаяння; дело прошло без -ки - справа пройшла без перешкод,- -жек
(в пути) не встречалось - перешкод не було, не траплялося; исполнить без -ки -
виконати не гаючись, негайно,- отправляйтесь без -ки - вирушайте негайно; робота с
-ками - гаяна, гальмована робота,- следуйте (в пути) без -жек - в дорозі не спиняйтеся;
чтоби не било -ки - щоб не було загаяння.

Задолжавший - 1) {кому) - винний кому; 2) {обремененний долгами) - завинувачений.

Задолжать - завинити, завинуватїти (Г), бути винним кому; {набрать в долг товаров) -

50

Російсько-український словник ділової мови

набір понабирати.

Задолжаться - завинуватитися ( Г ), напозичатися (Г).

Задолженность - завинуваченість (-ности), довги; ( оставитеся неуплаченними,
несделанньїми) - залеглість (-лости); з. вексельная - векселева завинуваченість; з. по
зарплате - залеглість у зарплатні; покрьітие -ности (денежной) - оплата довгів.

Задолженньїй - 1) ( взятий в долг, о товаре ) - заборгований; 2) ( обремененний долгами )

-завинувачений.

Заезд (на бегах) - виїзд (-ду).

Заезжий (о лице) - заїжджий, наїжджий, приїжджий, подорожній; (о дворе ) - заїзний.

Заем - позика; ( действ .) - позичання; з. по векселю - векселева позика, позика на (під)
вексель; з. с залогом - позика під заставу; з. срочний - а) термінова (термінована) позика,
до певного терміну; б) позика на визначений (певний) час, на (певний) реченець; брать ,
делать заем - позичати в кого, брати позику в кого,- в виде займа - як позика,- взятий в
заем - позичений, взятий в позику,- давать в заем - позичати, позичити кому, давати,
дати позику,- совериіать заем - позичати, позичити; разреиіение займа - дозвіл на позику.

Заемньїй - 1) ( служащий для займа , об обязательстве) - позичковий; 2) (взятий в заем ,
о деньгах) - позичений.

Заемщик, -щица - позичальник (-ка), позичальниця, позичник, позичниця.

Зажитое - зажиток (-тку), зажиті гроші.

Зажиточно - у достатку, заможно.

Зажиточньїй (о хозяине ) - заможний.

Заимодавец, -вица, заимодатель, -ница ( кредитор ) - позикодавець (-вця),
позикодавиця.

Заимообразно - у позику, позичково,- взять -но - позичити в кого,- дать -но - позичити
кому.

Заимствование - (за)позичення; (действие) - запозичання, запозичення; (подражание) -
переймання від кого, наслідування кого.

Заимствовать, позаимствовать у кого - (за)позичати, (за)позичити в кого; (подражать)

- переймати що в кого, наслідувати кого.

Заинтересованность - зацікавленість (-ности), зацікавлення; ( материальная ) -
заінтересованість (-ности), заінтересування, інтерес (-су).

Заинтересовьівать, -совать - цікавити, зацікавлювати, зацікавити; (материально) -
інтересувати, заінтересовувати, заінтересувати.

Заказ - І) замовлення, замова, загад (-ду); делать заказ - давати, дати (робити, зробити)
замовлення, замовляти, замовити,- -зьі на немедленную присилку - замовлення, (щоб)
негайно прислати; по -зу (исполнять работу ) - на замовлення,- получать заказ -
діставати замовлення,- при -зах - замовляючи, коли замовляють; принимаются -зьі
(изготовляются) - робимо на замовлення що; 2) ( запрет ) - заборона, заказ (-зу) (Г).

Заказной (о вещи) - замовлений, на замовлення зроблений; (о письме) - реєстрований.

Заказньїй (о запретном) - заказаний, заборонений.

Заказчик, -чица - замовець (-вця), замовник (-ка), замовиця, замовниця.

Заказьшать, -зать - 1) замовляти, замовити; 2) (запрещать) - забороняти, заказувати,
заказати, заборонити.

Заканчивать, -кончить - кінчати, закінчувати, закінчити.

Заклад - 1) застава,- в -лад отдавать - давати, дати на заставу, заставляти, заставити,
застановляти, застановити; данное в заклад - заставщина; 2) (пари) - заклад (-ду); биться
об заклад - битися (заходити, іти) в заклад.

Закладная - заставна (-ної).

Закладной (о записи) - заставний.

Закладодержатель, -ница - заставоємець (-мця), заставоємиця.

Закладчин, -чица - заставник (-ка), заставниця.

Закладьівать, -ложить - 1) (основивать) - закладати, закласти, заложити; 2) (отдать
под залог) - заставляти, заставити, застановити, давати, дати в заставу.

Заключать, -чить - 1) (делать заключение) - виводити, вивести, робити, зробити
висновок; 2) (заключать в тюрьму) - ув'язнювати, ув'язнити, садити, посадити, замикати,
замкнути до в'язниці; 3) (оканчивать) - закінчувати, кінчати, закінчити; з. свою речь -
закінчувати свою промову; 4) (книги, счета) - закінчувати, закінчити, зводити, звести,- з.
баланс - зводити балянс,- 5) (в себе) - мати, містити в собі, обіймати; 6) (условие, договор)

- укладати, укласти, брати, взяти,- договори заключаются у нотариуса - договори
укладають перед нотарем.

51

Російсько-український словник ділової мови

Заключаться - 1) ( находиться в чем) - міститися, бути в чому; 2) ( состоять) - бути в
чому (полягати в чому); в чвм заключается причина - в чім (є) причина; ошибка
заключалась в том - помилка була в тому.

Заключение - 1) (вьшоб) - висновок (-вку) на що, з чого; з. обвинительное - висновок на
обвинувачення; з. предварительное (по делу) - попередній висновок; виводить -ниє -
робити, зробити висновок, висновувати, виснувати; давать, делать своє -ниє - подавати,
подати, робити, зробити свій висновок; на ваше -ниє - на ваш висновок, на вирішення, на
присуд; -ниє по докладу - висновок на доповідь; по -нии, после -ния - після висновку; по
-нию (исполнять) - на підставі висновку; по -нию чьему (следует) - за чиїм висновком;
прийти к -нию - прийти до висновку; согласно вашего -ния - згідно з вашим висновком;
с присоединением -ния - долучаючи, долучивши висновок, з долученим висновком; 2)

( тюремное ) - ув'язнення, замкнення; з. одиночнеє - окреме ув'язнення; з.
предварительное - передсудове ув'язнення (замкнення); держать в -нии - держати у
в'язниці; он в -нии - він ув'язнений, він у в'язниці; подвергать -нию - ув'язнювати,
ув'язнити, держати у в'язниці, садити, посадити у в'язницю; 3) (окончание) - кінець (-нця),
закінчення; в -ниє (сказать) - на закінченні, закінчуючи, кінчаючи, наприкінці,
напослїдок, наостатку; 4) (книг, счетов) - закінчування, закінчення, зведення; з. баланса
- зведення, закінчення балянсу; 5) ( условия, договора) - укладання; з. займа - укладання
позики,- з. мира - замирення; по -нии условия - уклавши умову,- с -ниєм договора дела
должни поправиться - як буде укладений договір (як укладуть договір), справи мають
піти на краще.

Заключенньїй - ув'язнений, в'язень (-зня).

Заключительньїй (о балансе) - кінцевий, прикінцевий.

Закон - право, закон (-ну); (законоположение) - закон (-ну); з. действующий - чинне
право, чинний закон,- з. квартирний - квартирний закон, закон про комірне; з. основной -
основний закон,- -ньі существующие - теперішні закони, сучасні закони, сьогочасні
закони,- в обход -на - обминаючи закон; во имя -на - іменем закону (права); в силу -на -
силою закону (права), за силою закону (права); вводить закон в силу, действие -
надавати законові сили (чинности); вне -на - поза законом,- з-н входит в силу - закон
набирає сили, стає чинним,- закон гласиш - в законі сказано,- нарушать закон - ламати
право, переступати закон,- обратное действие -на - зворотна сила закону,- по -ну - згідно
з законом, як закон велить, правно,- полное собрание -нов - повна збірка законів,-
поступать по -ну - чинити, діяти правно; предусмотренний -ном - передбачений у
законі,- прилагать, применять закон - застосовувати закон,- противний -ну - суперечний
законові,- противоречащий -ну - суперечний законові, що перечить законові.

Законвертовьівать, -товать (бумаги) - заковертовувати, заковертувати.

Законник - законник (-ка).

Законно - правно, законно, по закону.

Законность - правність (-ности), законність (-ности).

Законний (о порядке, требовании) - законний, правний.

Законоблюститель - праводоглядач (-ча).

Законоблюстительньїй (об органе) - праводоглядчий.

Законовед - правознавець (-вця), законознавець (-вця), правник (-ка).

Законоведение - правознавство, законознавство.

Законодатель - праводавець (-вця), законодавець (-вця).

Законодатєльньїй (о мерах) - праводавчий, законодавчий, законодатний.

Законодательство - праводавство, законодавство.

Закономерньїй (о связи) - закономірний; (юрид.) - правомірний.

Законоположение - закон (-ну).

Законопреступник, -ница - праволомець (-мця), праволом(н)иця, переступник закону.

Законопроект - проект закону, законопроект (-ту).

Законотолкователь - з'ясувач закону, законоз'ясувач (-ча).

Законтрактовьівать, законтрактовать, -ся - законтрактовувати, законтрактувати, -ся.

Закреплять, -пить - закріпляти, закріпити.

Закругляти, -лить (цифри) - закругляти, закруглювати, закруглити.

Закривать, -крить - 1) (прекращать) - закривати, закрити, припиняти, припинити;
(упразднять) - касувати, скасувати, закривати, закрити,- з. воду, злектричество -
припиняти воду, електрику; з. заседание - закривати засідання; з. кредит - закривати
кредит; з. подписку - закривати передплату; з. прием грузов - припиняти приймати
вантаж; з. список ораторов - припиняти записувати промовців, більше не записувати

52

Російсько-український словник ділової мови

промовців; предприятие реиіено закрить - вирішено закрити підприємство; 2)

(, затворять) - зачиняти, зачинити; ( временно закривать учреждение, заведение ) -
зачиняти, зачинити; клуб закрит на летнев время (о помещении ) - клюб на літо
зачинений; 3) ( глаза на что) - заплющувати, заплющити.

Закрьітьій (о заседании, спектакле) - закритий; (о дверях ) - зачинений.

Закупать, -пить - закуповувати, закупити.

Закупка - 1) ( покупка ) - закуп (-пу), закупка, покупка; 2) ( действ .) - купування,
закуповування, закуп (-пу), купівля.

Закупной (о материале, продуктах) - закупний.

Закупочний (об аппарате) - закупний.

Закупщик, -щица - закупник (-ка), закупниця.

Зал - заля,- з. для чтения - читальна заля,- з. зрительний - заля для глядачів,- з.
концертний - заля на концерти, концертова заля,- з. лекционньш - лекційна заля,- з.
ожидания - заля чекати, чекальня.

Заламьівать, -ломить (цену) - заправляти, правити, заправити.

Залежальїй, залежавшийся (о товаре) - лежалий, залеглий, залежалий.

Залежь (в делах) - залеглість (-лости), залегле.

Залог - 1) застава, застанова,- в залог отдать - заставити, віддати (на) в заставу, під
заставу; освободить из-под -та - викупити з застави,- отданное в залог - заставгцина,- под
залог - під заставу,- состоящий в -ге - заставлений, що є в (на) заставі, заставний; 2)

( гарантия денежная и иная) - за(по)рука,- -гом отого является - запорука цього є; 3)
{пари) - заклад (-ду); идти в залог - іти, піти на заклад, битися, побитися об заклад,
закладатися, закластися з ким.

Залоговой (об обязательстве, квитанции) - заставний.

Залогодатель, залогодательница - заставник (-ка), заставниця.

Залогодержатель, -ница - заставодержець (-жця), заставодержиця; ( залогоприниматель)
- заставоємець (-мця), заставоємиця.

Заложение (от гл. «залежить» — «основать») - заснування; з. текущих записей -
заснування поточних записів.

Заложник, -ница - заставленець (-нця), заставленик (-ка), заставлениця, заручник (-ка),
заручниця.

Замедление - гаянка, (за)гаяння, загай (-гаю) (Г); {об уменьиіении темпа) - сповільнення,
сповільніння,- без -ния - не гаючись, небавом,- в случае -ния - якщо буде загаяння, якщо
загається; з. темпа работьі - сповільнення, сповільніння темпу в роботі, зменшення
темпу в роботі,- з. собирания паевого капитала - гаянка у збиранні пайового капіталу.

Замедленньїй (о телеграме) - загаяний; (о темпе работи) - повільний, сповільнений.

Замедлять, -лить - гаятися, загаятися, баритися; {задерживать что) - гаяти,
придержувати, придержати що,- з. движение - придержати рух,- не замедлим ответить -
не гаючись, відповімо.

Замен, замена - 1) заміна, замін (-ну); 2) {заместительство) - заступання.

Заменять, -нить - заміняти, замінити на що; {замещать) - заступати, заступити, ставати,
стати за кого.

Заместитель - заступник (-ка).

Заместительство - заступництво; {замещение) - заступлення.

Заметна - замітка, нотатка; (в газете) - замітка,- -ки карандаиіем, карандаиіние - нотатки
олівцем; бить в -ке - бути (стояти) на замітці.

Заметньїй (о случае) - примітний, помітний; {значительний, о размере) - чималий; стать
-ньім - позначитися.

Замечание - 1) {примечание) - увага, зауваження; з. уместное - слушна увага,- иметь на
-нии - мати на увазі (на оці); 2) {дисциплинарное) - зауваження; {действ.) -
зауважування, зауваження; з. строгое - сувора догана,- делать -ниє - робити, зробити
зауваження, зауважувати, зауважити.

Замечать, -метить - 1) {отмечать) - зазначати, зазначити, позначати, позначити; 2)

( видеть , наблюдать) - помічати, помітити, спостерігати, спостерегти, зауважувати,
зауважити; замечу при зтом - скажу до цього, зауважу до цього; 3) {делать замечание) -
робити, зробити зауваження, зауважувати, зауважити.

Замешательство {смущение) - збентеження; 2) (в делах) - перебій (-бою); {минутное в
делах) - перебій на хвилину.

Замешивать, -шать {впутивать) - вплутувати, вплутати.

Замешиваться, -шаться {впутиваться) - втручатися, втрутитися, устрявати, устряти.

53

Російсько-український словник ділової мови

Замещать, -местить - 1) (кого) - заступати, заступити кого; 2) ( заменять что чем) -
заміняти, замінити, заміщати, замістити; 3) ( должность кем ) - призначати, призначити
кого на посаду; должность не замещена - на посаду не призначено, посада вільна.

Замок (в виражений) , под замком (держать) - за замком.

Замужество - заміжжя,- состоять в -ве - бути одруженою.

Замужняя - заміжня, одружена.

Занимать, -нять - 1) (одалживать) - позичати, позичити в кого, кому; 2) (квартиру) -
займати, зайняти; 3) (должность) - заступати, заступити посаду, бути на посаді, мати
посаду; я занимаю должность делопроизводителя - я працюю за діловода, на посаді
діловода,- з. вьісокое положение - бути на великій посаді, мати великий уряд,- з. место -
забирати, забрати, місце,- (о лице) - займати, зайняти місце,- (должность) - мати посаду,-
з. время - брати, забирати час.

Заниматься, -няться - 1) (чем) - робити що, працювати коло чого, жити з чого,- з.
вьтолнением чего - виконувати що, (почати) виконувати що,- з. каким-либо делом - бути
при якому ділі,- з. какой-либо деятельностью - працювати в якій галузі; з. составлением
чего - складати що, працювати над складанням чого, складаючи що; 2) (в значений -
иметь какую-либо профессию); з. врачебной практикой - жити з лікарської практики,
лікарювати; з. земледелием - хліб робити, працювати коло землі, жити з хліборобства,- з.
комиссионерскими делами - комісіонерувати (Я), факторувати; з. коммерцией -
комерціювати,- з. научной деятельностью - працювати в науковій галузі, працювати
науково; з. ремеслом - ремісникувати, жити з ремества,- з. спекуляцией - спекулювати; з.
торговлей - крамарювати; з. учительством - учителювати; 3) (учиться) - учитися; 4)
-ться с учеником - вчити учня.

Заносить, нести - 1) заносити, занести (що куди); 2) (в книгу) - заводити, завести,
вписувати, вписати; з. в протокол - вписувати, вписати, записувати, записати до
протоколу,- з. в счет - вписувати, вписати в рахунок, до рахунку.

Занумеровьівать, -вать - занумеровувати, занумерувати.

Занятие - 1) (работа) - праця, робота; (школьное обучение) - навчання; (занятие ученика)
- вчиття,- (состояние при деле) - придільність (-ности) (Я); з. личное - особиста праця,- з.
населения - на чому працює людність, над чим (коло чого) працює людність, що робить (з
чого живе) людність; з. основное - основна праця,- з. профессиональное - професія; з.
ремеслом - ремісникування; з. торговлей - крамарювання; з. учительством -
учителювання; ваше -тне? - при якому ви ділі?; род -тий - праця, професія; часи -тий -
робітні, урядові години; человек без определенних -тий - людина без певної праці, без
певної придільности (Я), людина не при ділі,- человек , имеющий (определенное) -тне -
людина при (певному) ділі, придїльна (Я) людина; 2) (должности) - заступання,-
подготовленность к -тию должности - підготованість (щоб) заступити посаду (стати на
посаду); право на -тне должности - право вступити (стати) на посаду; 3) (квартири) -
займання, зайняття.

Занятьій - 1) (одолженний, о вещи, о деньгах) - позичений; 2) (о месте, квартире,
телефоне и т. п.) - зайнятий, не вільний,- место занято - місце не вільне; 3) (не
имеющий времени) - за ділом, за роботою,- ми так заняти - у нас стільки роботи,- он
занят зтим делом - він працює коло цієї справи,- я занят - я працюю, мені ніколи.

Заочно - взаочі.

Заочньїй (о решении) - (в)завічний.

Запаздьівать, -поздать - запізнюватися, запізнитися, спізнюватися, спізнитися.

Запас - запас (-су); в (на) запас - про запас,- видимьіе запаси - навічні запаси,-
отложенний в запас - покладний,- солдат -са - запасник (-ка).

Запасной, запасньїй (о капитале) - запасний, про запас.

Запечатьівать, -тать - запечатувати, запечатати; з. в конверт - заковертовувати,
заковертувати.

Запирать - замикати, замкнути.

Записка - 1) записка; (действ.) - записування; (е книги , списки) - вписування; з.
докладная - доповідна записка, писана доповідь,- з. об'ьяснительная, пояснительная -
поясняльна записка, записка на пояснення, писане пояснення; з. служебная - уряднича
записка, службова записка; 2) (заметка) - нотатка.

Записки - записи, записки.

Записник, -ца, записьіватель, -ница - записувач, записувачка.

Записьівать, -сать - записувати, записати; (е книги , списки) - вписувати, вписати,
заводити, завести (до книг, до списків); з. в протокол - до протоколу вписувати, вписати.

54

Російсько-український словник ділової мови

запротокольовувати, запротоколювати; з. в расход - записувати на вибуток,- з. на приход -
записувати на прибуток; з. на счет - записувати на рахунок.

Запись - запис (-су); ( действ .) - записування, запис (-су), вписування, впис (-су); з.
бухгалтерская - бухгальтерський запис; з. дарственная - даровизний лист,- з.
дозволитвльная - запис про дозвіл, дозвільний запис; з. закладная - заставний лист,- з.
запродажная - запродажна, запродажний лист (запис); з. из документов - запис на
підставі документів; з. маклерская - маклерський запис,- з. метрическая - метричний
запис,- з. мировая - мирова; з. обратная - зворотний запис,- з. погодньїе - річні записи,- з.
раздельная - (по)дільчий лист,- з. сторнировочная - сторновний запис; з. счетная -
рахунковий запис, запис рахункам; з. уравнительная - урівняльний запис; з. уступочная

- відступний запис,- при -си - записуючи, коли записують; производить запись -
записувати, записати, вписувати, вписати.

Запломбировать - запломбувати.

Заповедник - непорушенець (-нця) ( Н ), непорушнина (Я), первісник (-ка) (Я).

Заповедньїй (об участке) - непорушний, заказаний, заборонений.

Заподозревать, -зрить - підозрювати, запідозрити.

Заподозренньїй - підозрений, кого підозрюють, на кого є підозрення, на кого мають
призру.

Запоздание - запізнення, спізнення, припізнення; являться, прибивать с -ниєм -
приходити, прибувати запізнюючись (запізнившись, спізнившись).

Заполнять, -нить - заповнювати, заповняти, заповнити,- з. анкету - відповідати,
відповісти на анкету.

Запрашивать, -просить - 1) ( спрашивать предварит.) - запитувати, запитати, робити,
зробити запит; 2) (о цене) - правити, заправляти, заправити.

Запрет - заборона, заказ (-зу).

Запретньїй - заборонений, заказаний.

Запретительньїй (о распоряжении) - заборонний, заказовий, заказник.

Запретчик - заборонену (-нця).

Запрещать, -ретить - боронити, забороняти, заборонити, заказувати, заказати; вход -тся

- не вільно (заборонено, заказано) входити.

Запрещение - заборона,- налагать -ниє - забороняти, накладати заборону,- снимать,
снять -ниє - касувати, скасувати заборону.

Запрєщено - заборонено, не вільно, не дозволено.

Заприходовать - заприбуткувати, записати на прибуток.

Запродавать, -дать - запродувати, запродавати, запродати.

Запродажа - запродаж (-жу).

Запродажная - запродажна, запродажний лист(запис).

Запрос - 1) запит (-ту), запитання; входить с -сом - вдаватися з запитом (запитуючи,
запитавши); 2) (о цене) - заправа, зацінка,- цени без -са - ціни без торгу, сталі ціни; 3)

( потребность ) - потреба,- -сьі ринка - потреби ринку.

Запускать, -стить ( дело ) - занедбувати, занедбати, запускати, запустити, занехаювати,
занехаяти, занехати.

Запутьівать, -тать - заплутувати, заплутати.

Запущение - занедбання; в состоянии -ния - занедбаний, запущений, занехаяний.

Зарабатьівать, -ботать - заробляти, заробити.

Зарабатьівающий ( живущий заработком ) - зарібник (-ка), зароблящий (Г).

Заработньїй (о плате ) - заробітний, зарібний.

Заработок - заробіток (-тку), зарібок (-бку); ( отхожие промисли ) - заробітки,- з. побочний

- побічний (побічній) заробіток, заробіток на стороні,- з. посторонние - побічні заробітки,-
з. случайний - випадковий заробіток, зарібок,- дающий -ток (о деле, местности, где
можно найти заработок ) - заробітний; идущий на -тки, ищущий -тка, работающий
только для -ка - заробітчанин (-на); имеющий, хороиіие -тки - зароботящий,- ходить на
-тки - ходити на заробітки, зарібкувати.

Зарекомєндовьівать, -довать - зарекомендовувати, зарекомендувати; з. себя хорошим
работником - зарекомендувати себе, як доброго робітника.

Заручаться, -читься чем - забезпечувати, забезпечити собі що,- з. согласием -
забезпечувати собі згоду.

Засвидетельствовать - засвідчити, посвідчити; з. акт - засвідчити акт.

Заседание - засідання, рада,- з. вечернее - вечірнє засідання, вечірня рада,- з. закритое -
засідання неприлюдне (закрите), закрита (неприлюдна) рада,- з. пленарное - пленарне.

55

Російсько-український словник ділової мови

повне засідання, пленарна рада; з. откритое (при откритих дверях) - засідання
прилюдне, прилюдна рада,- з. соединенное - сполучене (об'єднане, спільне) засідання,
спільна рада; з. утреннее - (в)ранішне засідання, (в)ранішня рада; з. жстренное -
нагальне засідання, позачергове засідання; нагальна, позачергова рада; в -нии - на
засіданні, на раді; закривать заседание - закривати раду, засідання; обьявляю -ниє
откритим - оповіщаю, що засідання почалося; що рада почалася; откривать заседание
- відкривати (починати) раду, засідання; очередное -ниє - чергова рада, чергове
засідання; предстоящее -ниє - наступна рада, наступне засідання; следующее -ниє -
наступне (дальше) засідання.

Заседатель, -ница - радник (-ка), радниця.

Заседать (участвовать в заседании) - радувати, (Г) засідати.

Заселенность - заселеність (-ности), залюдненість (-ности).

Заселять, -лить - заселяти, заселити; (о заселений людьми) - залюднювати, залюднити.

Заслуга - заслуга; ставить в -ту - ставити, поставити, покладати, покласти на заслугу
кому.

Заслуженньїй (о деятеле , профессоре) - заслужений, вислужений.

Заслуживать, -жить - заслужувати, заслужити, вислужувати, вислужити: (чего) -
заслуговувати, заслужити на що; з. особенного внимания - бути вартим особливої уваги,-
он -вает того , чтобьі... - він вартий того, щоб...; він заслуговує, заслужив на те, щоб...

Заслушивать, -шать - слухати, вислухувати, вислухати; (на суде) - розбирати, розібрати.

Засрочньїй - позатерміновий, позареченцевий.

Застава (таможенная) - митниця.

Застой - стоянина (Я); з. в делах - стоянина в справах,- з. в торговле - безторжя,- з. на
мельнице - безмлив'я,- в совершенном застое (дело) - зовсім без руху, зовсім стоїть;
зовсім стало.

Застраивать, застроить - забудовувати, забудувати.

Застраховьівать, -ховать - убезпечувати, убезпечити.

Застройка - забудова, забудовання.

Застройщик - забудовник (-ка).

Заступник, -ница - заступник (-ка), заступниця, оборонець (-нця), оборонниця.

Засчитьівать, -тать - зараховувати, зарахувати.

Засилать, -слать - засилати, заслати.

Затворять, -рить - зачиняти, зачинити.

Затишье (в виражениях) «з. на фронте» - тихо на фронті,- з. на рьінке - мало торгу,
малоторжя.

Затоваривать, затоварить, -ся - затоварювати, затоварити, закрамовувати, закрамувати,
-ся.

Затрагивать, -тронуть - зачіпати, зачепити, порушувати, порушити; з. вопрос -
порушувати справу; з. вскользь - казати, сказати, згадувати, згадати між іншим,- з. чьи-
либо интереси - стосуватися до чиїх інтересів, зачіпати чий інтерес.

Затрата - витрата: (действ.) - витрачання; з. производительние - продуктивні (доцільні)
витрати; производить -тьі - витрачати, робити витрати.

Затрачивать, -ратить - витрачати, витратити.

Затребовать - поставити (подати) вимогу на що; запропонувати подати що, наказати що
зробити. Затребовали представленая сведений - вимагають подати (щоб подано)
відомості.

Затруднение - трудність (-ности), труднота, труднощі (-щів); ( помеха ) - перешкода,- з.
денежное - грошова скрута, скрута на гроші; главное -ниє заключается в... - найбільша
перешкода (є) в...,- бить в -нии - вагатися; (материально) - бути в скруті; бить в
денежном -нии - бути в грошовій скруті; встречать -ния - натрапляти, натрапити на
трудноти,- перешкоди; встречались -ния - були (траплялися) трудноти, перешкоди,-
испитать -ниє - зазнавати труднот,- после долгих -ний - по великих перешкодах
(труднотах); поставить в -ниє - завдати трудносте; сопряженний с -ми - зв'язаний,
сполучений з труднотами, труднотний,- зто сопряжено с большими -ми - це зв'язане,
сполучене з великими труднотами.

Затруднительньїй (о деле, вопросе) - трудний; ( материально , о положений) - сутужний,
скрутний.

Затруднять, -нить - кого утрудняти, утрудните, клопотати, заклопотати кого,- (ставать
препятствия) - перешкоджати, перешкодити кому.

Затрудняться, -ниться - 1) (брать на себя труд) - клопотатися; не стоит -ться - не

56

Російсько-український словник ділової мови

варто клопотатитися; 2) (не реіиаться) - вагатися, завагатися; з. в виборе решения -
вагатися вирішити; затрудняюсь Вам ответить - мені важко (не легко) Вам відповісти.

Затягивать, -тянуть (дело ) - тягти, затягати, затягти.

Затяжка ( дела) - проволока із справою, гаяння справи.

Заурядньїй (о деле, факте) - звичайний; (о лице) - середній.

Захват - захоплення, загарбання.

Захватьівать, -ватить - захоплювати, захопити, загарбувати, загарбати.

Захватчик, -чица - загарбай (-ча), загарбачка.

Захожий (о прицілом злементе населения) - зайшлий.

Зачеркивать, -кнуть - закреслювати, закреслити.

Зачерчивать, -ртить - зарисовувати, зарисувати.

Зачет - зарахований, залік (-ку); ( действ .) - зараховування, зарахування; в зачет, с -том
(видать) - зараховуючи, зарахувавши; ( получить) - з зарахуванням; не в зачет (видать)

- не зараховуючи; (получить) - без зарахування; с -том ваиіего счета за вами долг 120
рублей - коли зарахувати ваш рахунок, довг ваш становитиме 120 карбованців.

Зачетньїй (об испитаниях) - залічний, на зарахування, на залічення; (о книжке)
іспитовий.

Зачинщик, -чица - призводник (-ка), призводниця.

Зачисление - 1) ( засчитивание ) - зараховування, зарахування, залічування, залічення; 2)
(на должность) - призначання, призначення, зачислення; постановление о -нии на
должность - ухвала призначити (зачислити) на посаду; с -ниєм на должность (нового
лица) - коли (як) призначено на посаду, призначивши на посаду...

Зачислять, -лить - 1) (засчитивать) - зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити; 2)
(на должность) - призначати, призначити, зачисляти, зачислити на посаду.

Зачитьівать, -честь - зараховувати, зарахувати, залічувати, залічити.

Зачитьівать, -читать ( протокол, постановление) - читати, прочитувати, прочитати.

Защита - 1) оборона, захист (-ту); виступать, подниматься, вставать на (в) -ту (кого,
чего) - ставати, стати до оборони, в обороні кого, чого; обставати, обстати за ким, за чим;
заступатися, заступитися за кого; говорить в -ту (кого, чего) - говорити в обороні кого,
чого, промовляти за ким, за чим; 2) (заграждение) - заслона, захист (-ту).

Защитительньїй (о речи) - оборонний; (предохраняющий, о заграждении) - захисний; (о
знаке) - охоронний.

Защитник, -ница - оборонець (-нця), оборонниця; заступник (-ка), заступниця; захисник (-
ка), захисниця; з. на суде - правозаступник (-ка), правозаступниця.

Защитньїй (о доводе) - оборонний; (предохраняющий, о цвете) - захисний.

Защищать, защитить, -ся - боронити, обороняти, оборонити, захищати, захистити, -ся.

Заявитель, -ница - заявник (-ка), заявниця.

Заявка (пред'ьявление) - показ (-зу), подання,- -ка паспортов - реєстрування паспортів.

Заявление (кому) - заява до кого; з. в писанной форме - писана заява, заява на письмі; з.
нотариальное - нотаріяльна заява,- з. отказ - заява про відмовлення (про зречення); з.
словесное - усна заява, заява на словах,- по -нию (давать оправки) - на заяву,- заключение
по -нию - висновок на заяву; по Вашему -нию (виходит, что) - з Вашої заяви,- сделать
-ниє - скласти заяву, заявити.

Заявлять, заявить, -ся - заявляти, заявити, -ся,- з. иск - закладати, закласти позов,- з.
мнение - подавати, подати думку,- з. о своем согласии - зголошуватися, зголоситися; з.
себя наследником - зголошуватися, зголоситися до спадщини.

Заявщик (паспортов) - реєструвач (-ча).

Звание - стан (-ну).

Звездиньї - зорини (-рин).

Звено - ланка, кільце.

Звєринєц - звіринець (-нця).

Звонок - дзвінок (-нка); з. к дворнику - дзвінок до двірника; по -ку (являться) - на дзвінок.

Здание - будинок (-нку); (каменное) - кам'яниця; з. иікольное - будинок на школу,
шкільний будинок.

Здравоохранение - охорона здоров'я.

Зеленщик, -щица - зеленяр (-ра), зеленярка.

Земельний (о наделе) - земельний.

Землевладелец, -лица - землевласник (-ка), землевласниця.

Землевладение - землеволодіння.

Земледелец - хлібороб (-ба).

57

Російсько-український словник ділової мови

Земледелие - хліборобство; заниматься -лием - хліборобити, хліб робити.

Землемер - землемір (-ра), мірний (-чого).

Землепользование - землекористування.

Землепользователь, -ница - землекористувач (-ча), землекористувачка.

Землеустроитель - землевпорядник (-ка).

Землеустроительньїй (о комиссии) - землевпорядний.

Землеустройство - землевпорядження.

Земля - 1) земля, ґрунт (-ту); з. неудобная - непридатна земля,- з. огородная - городня
земля; з. пахотная - орна земля, нив'я (Г); з. полевая - польова земля,- з. пустующая -
гуляща земля; з. сенокосная - сіножатна земля, сіножать; з. удобная - ужиткова
(придатна) земля,- з. усадебная - садиба, садибна земля; 2) ( страна ) - країна, край (краю).

Зерновой ( продукт ) - зерновий.

Зерноочистительньїй (об аппарате, складе) - зерноочисний.

Зернохранилище - зерносховище.

Злодеяние - лиходійство, злочинство, злочин (-ну).

Злонамеренность - зловмисність (-ности).

Злонамеренньїй, злостивій (о поступке) - зловмисний, підступний.

Злоумьішленник, -ница - зловмисник (-ка), зловмисниця.

Злоумьішленньїй (о поступке) - зловмисний.

Злоупотребление ( чем ) - 1) зловживання чого,- з. по службе - зловживання урядовця,
уживання уряду на зле,- 2) ( неумеренное употребление) - надуживання, надужиття чого,-
з. властью - надуживання влади.

Злоупотреблять, -бить (чем) - зловживати, зловжити чого, вживати на зле, на зле вжити;

( неумеренно употреблять) - надуживати, надужити чого,- з. доверием - зловживати
довіри.

Знак - 1) ( признак ) - знак (-ку), ознака,- з. межевой - межовий знак, копець (-пця); з.
надстрочньїй - надрядковий знак,- знаки граничньїе - межеві, граничні знаки,- з.
денежний - грошовий знак,- з. сигнальний - гасло, гасловий знак,- в знак чего-либо - на
знак, на ознаку чого; 2) ( пометка ) - зазначка; з. погасительний - тамівка (Я), значкївка
(Я); з. препинания - розділовий знак; 3) (знак отличия) - відзнака.

Знайомить, ознайомить кого с чем - давати, дати обізнатися кому з чим, знайомити,
познайомити кого з чим.

Знайомиться, познайомиться с кем, с чем - знайомитися познайомитися,
зазнайомлюватися, зазнайомитися з ким, з чим; (ознакамливаться) - обізнаватися,
обізнатися з чим, на чому, знайомитися, познайомитися з чим; дізнавати, дізнати що.

Знайомство - 1) (ознакомление) - обізнавання; 2) (ознакомленность) - обізнаність (-ности
), знайомство,- иметь -ство - мати знайомство,- свести -ство - познайомитися з ким.

Знаменательньїй (о дне) - знаменний, показний.

Знаменитьій (об ораторе) - знаменитий, славнозвісний.

Знамя - знамено, прапор (-ра); виставлять -мя - викидати, викинути прапора.

Знание - знання; нельзя отказать докладчику в -нии дела - не можна заперечити, що
доповідач знає справу (знається на справі).

Знаток - знавець (-вця); бить -ком по части чего - знатися на чому.

Знать - знати, відати,- з. делать что - вміти чого,- з. толк в чем - знатися на чому,
розумітися на чому,- дать -ть кому - сповістити кого, дати знати кому.

Значение - 1) (смисл) - значення, зміст (-ту); з. зтого закона - значення (зміст) цього
закону,- 2) (важность) - значення, вага, сила,- з. служебное - помічне значення; иметь
-ниє - значити, мати значення, важити, мати силу, мати вагу,- иметь большое -ниє -
багато важити, великоважити,- иметь первостепенное -ниє - бути першорядним; мати
першорядну вагу; иметь ударное -ниє - бути нагальним, мати бойове значення,-
потерять -ниє - втратити чинність, вагу, значення, уневажнитися,- придавать -ниє чему
- надавати ваги чому,- придавать мало -ния чему - надавати мало ваги чому, легковажити
що,- приобретать -ниє - набувати значення (ваги), уважнюватися; 3) (матем.) - вартість
(-тости); з. приближенное - наближена вартість; з. числовеє - числова вартість.

Значит - отже, отож, виходить.

Значительньїй - 1) (о величине) - чималий; 2) (о личности) - значний, визначний,
важний.

Значить - 1) (означать) - значити, означувати; 2) (иметь знач.) - важити, силу (вагу)
мати.

Значиться (числиться) - бути,- з. по списку в квитанции - записано в списку, в квітанції,-

58

Російсько-український словник ділової мови

товар значишся в описи - крам є в опису, крам занесений до опису.

Знающий (о сведущем лице) - що знається на чому, тямущий, знающий, досвідчений.

Зодчий - будівничий (-чого).

Золото - золото; з. настоящее - щире, суте золото; з. чистеє - щире золото; в -те
(исчислять) - золотом, на золото.

Зона - зона, смуга.

Зрелище - видовище; з. театральное - вистава,- з. увеселительное - веселе видовище.

Зрение (в виражений) «с точки зрения» - з погляду,- с зтой точки -ния - з цього погляду.

Зритель, -ница - глядач (-ча), глядачка.

Итнорировать - іґнорувати, сов. - зігнорувати що, не зважати, сов. - не зважити на що;

( пренебрегать чем) - нехтувати, сов. - знехтувати що.

Игра - (і)гра; ( действ .) - грання,- и. азартная - газардова гра,- и. картонная - гра в карт(и);
и. на повишение - гра на підвищення; и. на понижене - гра на зниження.

Идти, пойти - 1) (куда, к кому, за кем, за чем, на кого, на что) - іти, піти (куди, до кого, по
кого, по що, на кого, на що); и. вперед (прогрессировать) - поступати, поступити; и.
впереди (предводительствовать) - перед вести, передувати; и. к лучшему, улучиїаться -
на добре йти(ся) на добре кластися; и. к чему (к добру) - іти(ся) на що (на добре); и. по
стопам чьим - іти (за) чиїм слідом, іти за чиїм прикладом; идет время - час минає,
спливає; идет к тому, что... - ідеться до того (на те), що; 2) ( соглашаться на что) -
приставати, пристати, пускатися, пуститися, іти, піти на що; 3) ( начаться ) - піти,
початися; пошли разногласия - пішло на нелад, почався нелад.

Иждивенец, -нка - накоштник (-ка) (Я), накоштниця (Я).

Иждивение - кошт (-ту); -ниєм - коштом,- иметь на -нии кого - утримувати своїм коштом
кого,- состоять на -нии - жити коштом кого.

Иждивенческий (о положений) - накоштницький (Я).

Из(о) - (і)з, зі, зо; изо всех сил - як мога, чимдужч, з усієї сили, щосили,- изо дня в день -
день-у-день, день-придні,- из своего состава - у-помїж себе, у-помїж свого складу; из
среди кого - -поміж, -посеред кого.

Из-за - 1) ( откуда ) - з-за, з-поза; 2) (по причине) - через (кого, що), за (ким, чим); из-за вас
- через Вас, за Вами; 3) задля, ради, для: работать из-за денег - працювати грошей ради,
для грошей.

Изба - хата,- и. сборная - збірня.

Избач - хатник (-ка).

Избавлять, избавить, -ся - визволяти, визволити, -ся; ( спасать ) - рятувати,
порятувавати, вирятовувати, вирятувати, -ся.

Избавляться, -виться от чего (отдвливаться) - (по)збуватися, (по)збутися чого.

Избегать, -бежать чего - 1) обминати, обминути що, стерегтися, остерігатися,
остерегтися чого,- ( уклоняться) - ухилятися, ухилитися від чого,- и. ошибок - остерігатися
помилок; 2) ( очуждаться) - цуратися кого, чого.

Избежание (в виражений) «во избежание чего» - остерігаючись, обминаючи, щоб
остерегтися чого, обминути що, запобігаючи, щоб запобігти чому.

Избираемость - обираність (-пости); право -сти - право бути обраним,- частая -мость
кого - часте обирання (вибирання) кого.

Избиратель - виборець (-рця).

Избирательньїй (о списке) - виборчий.

Избирать, -брать - обирати, обрати, вибирати, вибрати,- и. кого, кем - обирати кого (за),
на кого,- и. кого-либо подачей голосов - обирати, обрати голосуванням кого,- и. на
должность - обирати на уряд (на посаду); и. надлежащий путь к работе - знайти
належний спосіб працювати.

Избрание - обрання.

Избранник, -ница - обранець (-нця), обранка, вибранець (-нця), вибранка.

Избранньїй (о представителе) - обраний, вибраний; ( отборньш, об жземпляре) -
добірний.

Избьіток - надлишок (-шку), лишок (-шку), надмір (-ру). зайвина,- в -ке - здобіль, надто
багато; -ок рабочих рук - зайві робітники; с -ком - з надлишком, надмір.

Избьіточньїй (о запасе) - здобільний (Я).

Известие - вість(сти), (з)вістка,- и. ответное - відвість (-сти), відповість (-сти) (Я).

Известность - 1) (в виражениях); привести в -ность - вияснити, з'ясувати; ставить кого
в -ность о чем - повідомляти кого про що, подавати (кому), відати (що); с приведением в
-сть - вияснивши, з'ясувавши; 2) (слава) - слава,- пользоваться -ностью - бути відомою

59

Російсько-український словник ділової мови

(знаною, славнозвісною) людиною; приобрести -ность - стати відомим (знаним),
уславитися, зажити слави.

Известньїй - 1) (о факте), відомий, звісний, знаний; 2) ( определенний , о величине) -
певний.

Извещать, -вестить кого - сповіщати, сповістити, повідомляти, повідомити кого, давати,
дати знати кому.

Извещение - оповіщення, оповістка, повідомлення про що; ( действ .) - оповіщання,
ПОВІДОМЛЯННЯ; без -ния - безоповідно, не СПОВІСТИВШИ; по -нии - СПОВІСТИВШИ; по -нию
явиться - на оповіщення (за оповіщенням, з оповіщення) прийти.

Извинение - 1) ( перед кем) - перепрошення, {действ.) - перепрошування, перепрошення
кого; 2) (кого) - пробачення, вибачення; (действ.) - пробачання, пробачення, вибачання,
вибачення кому,- просить -ния - перепрошувати, просити вибачити; служить -ниєм -
ставати, стати за виправдання, виправдувати, виправдати.

Извлекаемость - видобутність (-ности).

Извлекать, -влечь - видобувати, видобути, витягати, витягти, виймати, вийняти,
вибирати, вибрати; и. деньги (из предприятия) - вибирати, вибрати гроші; и. доход - мати
добуток з чого,- и. вигоду - мати з чого зиск, користуватися, покористуватися з чого; и.
пользу из чего - використовувати, використати що, мати користь з чого.

Извлечение - 1) (из протокола, книги) - витяг (-гу), випис (-су), виписка; путем -ний -
витягом, на витяг; 2) (изимание) - вибирання; и. иіаров из урни - вибирання кульок із
урни; 3) извлечение доходов, пользьі из чего - використовування, використання чого; в
целях из-ния прибили - щоб мати зиск.

Извоз - фурманка; (занятие) - фурування фурманство; и. конний ломовой - возова, кінна
фурманка, биндюжне фурування; и. легковой конний - візникування. Заниматься -зом -
фурувати, фурманувати.

Извозньїй (о промисле) - фурманський.

Извозчик - візник (-ка); и. ломовой - биндюжник, возовий фурман,- и. легковой - легковик
(-ка); и. одноконний - однокінний візник,- и. пароконний - двокінний (парокінний) візник.

Извозчичий (о свидетельстве) - візницький.

Извращать, -вратить (факти) - перекручувати, перекрутити.

Изготавливать, изготовлять, изготовить (производить) - вироблювати, виробляти,
виробити; (приготовлять) - готувати, зготувати, виготовляти, виготовити.

Изготовитель - вироблювач (-ча), виготувач (-ча).

Изготовление ( изделие ) - 1) виріб (-робу), робливо, вироблювання, вироблення, виріб (-
робу); 2) (действие) - виготовляння, виготовлення, виготова.

Издавать, -дать - видавати, видати,- и. иждивением кого - видавати чиїм коштом.

Издание - 1) видання; и. годовое - річник (-ка); и. ежемесячное - (що)місячник (-ка); и.
еженедельное - (що)тижневик (-ка); и. периодическое - часопис (-су), періодичне
видання; и. повременное, периодическое - часопис (-су), періодичне видання,- и. погодное
- річник (-ка); 2) (действие) - видавання, видання.

Издатель, -ница - видавець (-вця), видавниця.

Издательский - 1) (о деятельности, плане) - видавничий; (принадл. издательству , о
магазине) - видавницький; 2) (свойств. издателю) - видавецький.

Издательство - видавництво.

Изделие - виріб (-робу); (виработка) - виріб (-робу), робливо,- -лия кондитерские - цукерні
вироби, цукеркові вироби; -лия кустарние - домашні, домові, хатні вироби, саморобка,-
-лия машинного призводства - машинові вироби,- -лия необандероленние -
незабандеролені вироби,- -лия фабричние - фабричні вироби,- домашнего -лия -
доморобний, саморобний, свого роблива.

Издельньїй (о работе) - закладний, відрядний, від штуки, від роботи.

Издельщик - закладник (-ка), відрядний (-ного).

Издерживать, издержать, -ся - тратити, потратити, -ся, витрачувати, витрачати,
витратити, -ся.

Издержки - витрати; и. накладние - накладні витрати,- и. по ремонту - витрати на ремонт,-
ч. производства - витрати на виробництво; и. путевие - витрати на дорогу, подорожні
витрати; и. судебние - витрати на судівнидтво, судові витрати,- возлагать -ки - покладати
витрати; нести -ки - робити витрати, сплачувати витрати.

Изживать, -жить что (виводить из обихода) - позбуватися, позбутися чого, вибавляти,
вибавити що,- зто необходимо изжить - треба позбутися цього.

Излагать, -ложить (дело) - викладати, викласти; (мнение) - висловлювати, висловити;

60

Російсько-український словник ділової мови

( содвржание ) наводити, навести, переказувати, переказати; и. в следующей редакции -
викласти так,- изложите в письмвнной форме - подайте на письмі.

Излечение - лікування, вилікування; (рань/) - гоїння, вигоєння.

Излиневать - полініювати, полініїти.

Излишек ( остаток ) - лишок (-піку), ( излишнев ) - зайвина,- и. при отдаче - передаток (-тку
),- с -ком - надлишком.

Излишество - надмірність (-ности); ( неумер. пользование чем) - надуживання чого.

Излишне - зайве, зайва річ; (сверх мери ) - над міру,- и. говорить о том, что - зайва річ
говорити про те, що; (нема) що вже й говорити про те, що; и. поступивший - над міру
надійшлий, зайво надійшлий,- и. разглагольствовать - надто багато говорити.

Излишний (о расходе ) - зайвий; (сверх мери о требовании) - надмірний.

Изложение - 1) виклад (-ду); и. безукоризненное - виклад бездоганний; 2) ( действ .) -
викладання; (мисли) - висловлювання; ( содвржание ) - переказування, переказ (-зу); и.
обстоятельств дела - викладання, переказування належного до справи.

Изложенньїй - викладений ( словами ) - висловлений; -ное в докладе - подане, з'ясоване в
доповіді,- об -ном сообщается - про зазначене повідомляємо (сповіщаємо).

Изменение - зміна, одміна,- и. существенное - ґрунтовна одміна,- без -ния чего - без зміни
чого, не зміняючи чого,- в о -ниє чего (приказа) - зміняючи що, на зміну чого, щоб змінити
що,- вносить -ниє во что - змінити що, запроваджувати зміну до чого,- впредь до -ния
настоящего пункта - надалі до зміни цього пункту, поки буде змінений цей пункт,-
неподлежащий -нию - незмінний; подвергаться -ниям - зазнавати, зазнати змін, (з)
мінятися, змінюватися, змінитися.

Изменять, изменить, -ся - 1) (з)міняти, змінювати, змінити; и. своєму слову - ламати,
зламати своє слово, не додержувати, не додержати свого слова,- -ся к лучіиему - на краще
йти, кращати; 2) (кому) - зраджувати, зрадити кого.

Измерение - вимір (-ру); (действ.) міряння, виміряння.

Измеривать, измерять, измерить - міряти, зміряти, виміряти, виміряти.

Измеритель - вимірник (-ка).

Измерительньїй (о приборе) - вимірчий.

Измьішлять, измьіслить - вигадувати, вигадати.

Изнасиловать - зґвалтувати.

Изнашиваться, -носиться (о машинах, механизмах) - зношуватися, зноситися,
ужитковуватися, зужитися, спрацьовуватися, спрацюватися.

Износ (в виражений) «до -су» - до зносу.

Изношенность - зношеність (-ности), зужиткованість (-ности).

Изнурительньїй (о болезни, работе) - виснажливий.

Изобилие чего - ряснота (Секц.), рясота (Секц.), багато чого,- «в -лин» - здобіль, багато,
рясно.

Изобиловать чем - бути багатим на що, рясніти чим (на що); книга изобилует
опечатками - книга рясніє друкарськими помилками.

Изобличать, -чить что - викривати, викрити що; (кого в чем) - доказувати на кого що.

Изобличение чего - викриття; (кого) - доказ на кого; (действ.) - викривання, викриття
чого; доказування на кого.

Изобретатель, -ница - винахідник (-ка), винахідниця.

Изобретать, -ресть - винаходити, винайти.

Изобретение - винахід (-ходу): (действ.) - винайдення.

Изолировать - ізольовувати, ізолювати, відокремлювати, відокремити.

Изоляция - ізоляція, відокремлення; и. строгая - цілковита ізоляція.

Израсходованиє - витрачення, витрата.

Израсходовать, -ся - витратити, -ся; (только о вещах) - зужиткувати, -ся,- и. весь товар -
випродати ввесь крам, спродати геть (чисто) увесь крам,- бумага и чернила
израсходовались - папір і чорнила вийшли.

Изрядньїй (о количестве, размерах) - чималий.

Изувечивать, -чить - калічити, скалічити, покалічити.

Изучать, -чить что - вивчати, вивчити, студіювати, вистудіювати що,- и. язик - вивчати,
студіювати мову.

Изьявлять, -вить - виявляти, виявити; и. согласие - згоджуватися, згодитися, давати,
дати згоду, погоджуватися, погодитися.

Изьян - вада, ґанч (-чу); находить -ньі - ґанчувати, зґанчувати.

Изьяснять, -снить - з'ясовувати, з'ясувати; виясняти, вияснити.

61

Російсько-український словник ділової мови

Изьятие ( исключение ) - вийняток (-ку); ( действ .) - вилучання; ( средств из предприятия)

- вибирання, вибрання; без -тия - без вийнятку, не вилучаючи; в -тие закона - як
вийняток із закону; в -тие из (общего правила) - як вийняток.

Изьімать, извять - вилучати, вилучити; ( средства из предприятия) - вибирати, вибрати,-
и. из обращения - вилучати з обігу.

Изьіскание - 1) ( отьіскание) - вишукування, винайдення; ( способов) - добирання,
добрання,- поручить -нке средств - доручити вишукати засоби; 2) ( исследование ) -
розвідування,- и. железнодорожное - залізниче розвідування; 3) ( научное ) - дослід (-ду);
{действ.) - досліджування, дослідження.

Изьіскатель - вишукувач (-ча); ( исследователь ) - дослідник (-ка).

Изьіскивать, -кать - 1) вишукувати, вишукати; и. способ - добирати способу,- 2) {научно) -
досліджувати, дослідити.

Иллюстрация - ілюстрація.

Иллюстрировать - ілюструвати.

Именной ( список) - іменний.

Именовать, -ся - називати, -ся, звати, -ся.

Иметь - мати,- ( йметься ) - бути,- и. место (бьівать, происходить) - бувати, траплятися;
имеется - є, єсть,- -ся в виду: а) ( принимается во внимание) - береться на увагу; б)
{предполагается) - є думка,- имеется в продаже - продається, є в продажу,- если в отих
учреждениях -тся - якщо ці установи мають, якщо в цих установах є,- если -тся
надобность - якщо треба, коли є потреба, в разі потреби,- не имеется - немає,- если
таковьіе имеются - якщо вони є,- имевший бить - що мав бути,- имевшийся - що був,-
имеющий бить - що буде,- имеющийся - що є,- все -щиеся - всі, що є,- -щие место случаи

- випадки, що бувають, що трапляються; села, -щиеся на территории района - села, що в
межах району,- -щий силу (закон) - чинний.

Имитация - імітація, підроблення.

Импорт ( ввоз) - довіз (-возу), імпорт (-ту).

Импортньїй (о товарах) - девізний, імпортовий; (о торговле) довозовий, імпортовий.

Импровизированньїй (о речи) - імпровізований.

Имущественньїй - (об ответственности) - майновий.

Имущество - майно, добро,- и. благоприобретенное - придбане, нажите добро, набуток (-
тку), доробок (-бку); и. вибившеє - вибуле, занепале, зужитковане майно,- и. виморочное -
відумергцина,- и. движимое - рухоме майно,- и. нажитое - придбане майно, нажиток (-тку
),- и. наследственное - спадкове майно,- и. недвижимое - нерухоме майно,- и.
неоперационное - неопераційне майно,- и. неотчуждаемое - невивласненне майно,- и.
отчуждаемое - вивласнюване майно,- и. отчужденное - вивласнене майно,- и.
производительное - майно продукційне,- бесполезная растрата, расточение -ва -
перевід майна, марнування; -ство обременено долгами - на майні великі довги, багато
довгів.

Имущий (о состоятельном лице) - заможний, маючий, маєтний.

Имя - 1) ім'я, імення; и. подложное - підмінне (підроблене, фалшиве) ім'я,- по имени - на
ім'я,- от (моего) имени - (моїм) іменем, від мене,- 2) ( известность) - слава, ім'я,-
запятнать имя - знеславити.

Инвалид - інвалід (-да).

Инвалидность - інвалідність (-ности).

Инвентаризовать - інвентаризувати.

Инвентарньїй (об описи) - інвентарний; (в сельском хозяйстве) - реманентний,
інвентарний.

Инвентарь - інвентар (-рю); ( сельск.-хоз .) - реманент (-ту), інвентар (-рю); и. живой -
живий реманент, худоба,- и. мертвий - мертвий реманент, неживий реманент; списать
-тарь, пришедший в негодность - викреслити із списку інвентар, що (став) непридатний.

Индекс - індекс (-ксу), показник (-ка); и. бюджетний - бюджетовий індекс,- и. групповой -
груповий індекс; и. мемориальний - меморіяльний індекс.

Индивидуальньїй (о карточке) - індивідуальний, особовий; (об опите) - особистий.

Индикатор - індикатор (-ра), показник (-ка); и. предметний - індикатор предметовий.

Индосамент - індосамент (-нту).

Индоссант - індосант (-та).

Индоссат - індосат (-та).

Инженер - інженер (-ра).

Инициатива - ініціятива, почин (-ну); по -ве (возбудить дело) - з ініціятиви, з почину.

62

Російсько-український словник ділової мови

Инициатор - ініціятор (-ра), починач (-ча).

Инкассатор - інкасатор (-ра).

Инкассировать - інкасувати.

Инкассо - інкасо.

Инкриминировать - інкримінувати, привиняти, сов. - привинити, сов. - приінкримінувати,
заінкримінувати.

Иногородец - з іншого міста, іномістець (-стця) (Я).

Иногородний (о кореспонденте) - іноміський, з іншою міста.

Иной в виражений-, «по иному» - інакше, на інакше.

Иностранец - чужоземець (-мця), чужоземка, чужинець (-нця), чужинка.

Иностранньїй (об обьічае) - чужоземний; (о валюте) - закордонний; (о язьіке ) - чужий.

Инспектировать - інспектувати.

Инспектор - інспектор (-ра).

Инспекция - інспекція.

Инстанция - інстанція; и. кассационная - касаційна інстанція; в подлежащие -ции
(передать): а) (е надлежащие ) - до належних інстанцій; б) (в подчиненньїе) - до
підлеглих, підпорядкованих інстанцій; по -циям (проходить) - інстанціями, через
інстанції.

Институт - інститут (-ту).

Инструктаж - інструктаж (-жу); навід (-воду).

Инструктировать - інструктувати, сов. - поінструктувати, навід давати, сов. - навід дати.

Инструктор {для чего) - інструктор (-ра) чого, навідник (-ка) (Я); и. по кооперации -
інструктор кооперації.

Инструкция - інструкція; и. по чему - інструкція до чого, на що,- и. по составлению смет
- інструкція (як) складати кошториси, інструкція на складання кошторисів; давать, дать
и-и - інструктувати, поінструктувати, давати, дати інструкції.

Инструмент - струмент (-ту); ( музикальний) - інструмент (-та); набор -тов - справилля.

Инструментальщик - струментар (-ря).

Инструментщик - доглядач інструментів, інструментник (-ка).

Интендант - інтендант (-та).

Интендантство - інтендантство.

Интенсивньїй (о работе) - інтенсивний, напружений.

Интервьюировать кого - мати інтерв'ю з ким.

Интерес - 1) інтерес (-су); и. деловой - діловий інтерес; и. личний - особистий інтерес; и.
общий - спільний; {общественний) - громадський інтерес; и. страховоїі - інтерес
убезпечний; фінансові інтереси; в -сах вовлечений масо (в работу) - щоб утягти маси,- в
-сах дела - для справи; действовать в чьем-либо -се - чинити на чий інтерес; ограждать
-сьі - боронити, оборонять, оборонити інтереси; зто не в наших -сах - це не наші
інтереси; 2) {любопитство) - цікавість (-вости); 3) ( интересность ) - цікавість (-вости),
інтерес (-су); дело не представляет -са - справа не має інтересу, справа нецікава; 4)
{заработок, прибиль) - зиск (-ку), інтерес (-су).

Интересующийся чем - цікавий чого, до чого; ( заинтересованний ) - зацікавлений у
чому.

Инфекционньїй (о болезни) - інфекційний, заразливий.

Информационньїй (об отделе) - інформаційний, повідомний.

Информация - інформація; (дебете.) - інфомування, поінформування, повідомляння,
повідомлення кого; ( ознакомление с чем) - обізнавання, обізнання з чим.

Инцидент - інцидент (-ту), випадок (-ку); и. ликвидирован - інцидент зліквідовано
(зліквідований).

Ипподром ( гипподром) - гіподром (-му), біговище.

Иррегулярньїй (о частях) - іреґулярний, непостійний, несталий.

Иск - позов, поз(о)ву; и. встречний - супротивний позов; и. первоначальний - початковий
позов; возбуждать, возбудить иск - розпочинати, розпочати позов,- виступить с иском
против кого - позивати кого, виступати з позовом на, проти кого; пред'являть,
предьявить иск (к кому) - позивати, позов закладати, заложити на кого; по делу по иску
гражданина Я. - в справі поз(о)ву громадянина Я,- поддерживать иск - підпирати,
підтримувати позов.

Искажать, -казить - 1) (факти, слова) - перекручувати, перекрутити; (текст) - нівечити,
понівечити; 2) (образ) - спотворювати, спотворити.

Искаженность (фактов) - перекрученість (-ности), спотвореність (-ности).

63

Російсько-український словник ділової мови

Искать - 1) шукати; и. предлога - шукати чим вимовитись; (в смисле искать повода ) -
шукати зачіпки (приключки); и. роботи - напитувати роботи; ищут сторожа - питають
сторожа; 2) ( искать в суде) - позиватися, судом правити.

Исключать, исключить, -ся - вилучати, вилучити, -ся; и. из обихода - виводити з
ужитку; и. из списка - виписувати кого, що, вилучати із списку,- и. со счета - вилучати,
викидати з рахунку.

Исключая - опріч, окрім, вилучаючи; не исключая - не вилучаючи.

Исключение - вийняток (-тку); {дебете.) - вилучання, вилучення; в виде -ния - як
вийняток, виїмково,- -ния допускаются - вийнятки можливі, можна робити вийнятки,- и.
из служби - позбавлення посади,- за -ниєм - (о)крім, опріч,- составлять -ниє - бути
вийнятком, бути за вийняток, становити вийняток; подлежит -нию - треба, належить
вилучити.

Исключительно - 1) ( только) - тільки; (с именем существ.) - самий, самий тільки,-
говорить -но по делу - говорити тільки в справі; говорить -но деловим язиком -
говорити тільки діловою мовою,- принимать -но безработних - приймати самих (тільки)
безробітних; 2) ( исключая) - не долучаючи, вилучно,- по 20 число -но - по двадцяте, не
долучаючи його; по двадцяте вилучно, до двадцятого вилучно.

Исключительньїй ( особенний ) - вийнятковий, особливий.

Исковой (о давности) - позовний.

Искомьій (о числе, величине) - шуканий, відшукуваний.

Искоренять, -нить {злоупотребления) - викоріняти, викорінювати, викоренити.

Искупать, -пить (вину) - покутувати, спокутувати.

Искуссньїй (об изделии) - майстерний.

Искуссность - майстерність (-ности).

Искусственньїй (о тоне) - штучний, роблений; (о минеральн. воде) - роблений.

Искусство - 1) ( изящн. искус.) - мистецтво; 2) ( умение ) - умілість (-лости).

Исписьівать, -сать - списувати, списати; {испачкать писанием) - пописати.

Исполнение - виконання; (длит. действие) виконування; и. предварительное (реіиения) -
попереднє виконання; бумага находитея в стадии -ния - папір саме виконують,- в
добросовестном -нии будьте уверени - що совісно виконаємо, будьте певні,- в порядке
-ния - виконуючи, викональним порядком; во -ниє сего - виконуючи це, щоб виконати це,-
для -ния - щоб виконати, на виконання; к -нию - виконати, на виконання; к неуклонному
-нию - неодмінно виконати; к сведению и -нию - до відома й (на) виконання; находиться
в стадии -ния - бути в стадії виконання; об -нии донести - виконати, повідомити, про
виконання повідомити,- по -нии - виконавши, коли був виконаний, коли буде виконаний;
подлежащий -нию - що, треба (належить) виконати; подлежит -нию - треба виконати;
предлагаю к неуклонному -нию - пропоную неодмінно (непохитно) виконати; приведение
в -ниє - виконання; при -нии нами служебних обязанностей - виконуючи службові
обов'язки, коли ми виконували службові обов'язки,- приводить -ниє - виконувати,
виконати; принимать закази на дальнейиіее -ниє - брати замовлення, щоб пізніше (потім
) виконати; приостанавливать -ниє - припиняти, припинити виконання; -ниєм зтого
окажете мне услугу - виконавши це, зробите мені послугу.

Исполнено - виконано, зроблено,- и. будеш - а) буде зроблено, зробиться; б) (о спектакле)

- виставлене буде.

Исполнитель, -ница - виконавець (-вця), виконавиця; и. судебний - судовий виконавець,
судовиконавець (-вця).

Исполнительньїй - 1) (о листе) - виконавчий; 2) (о сотруднике) - акуратний, ретельний.

Исполнять, -нить - ( обязанности ) виконувати, виконати, робити, зробити; (слово) -
додержувати, додержати, справджувати, справдити; и. волю , желание - учинити волю,
вволити волю, бажання; и. должность - а) заступати посаду; б) (замещать кого по
должности) - заступати кого на посаді, уряд справувати за кого.

Исполняться, -ниться - 1) виконуватися, виконатися, робитися, зробитися; 2)

( вбиваться) - справджуватися, справдитися; 3) (о времени) - виходити, вийти, кінчатися,
скінчитися; исполнился год - вийшов рік.

Исполу, с исполу (с половини) - з половини.

Использовать - використовувати,- сов. - використати.

Исправительньїй (об учреждении) - направний, поправний.

Исправление - 1) (исправленное , напр., в документе место) - поправка, поправлення;

( дебете .) - поправляння, поправлення, поправа,- местами встречаются -ния - подекуди
трапляються поправки,- -ния не допускаются - поправляти не можна; 2) ( починка) -

64

Російсько-український словник ділової мови

лагодіння, направа, полагодження, ладнування; 3) и. должности - справування уряду,
урядування; (за кого ) - заступання кого на посаді, справування уряду за кого.

Исправлять, исправить, -ся - 1) поправл'яти, поправити, -ся; 2) ( починять, -ся) -
лагодити, полагодити, направляти, направити, -ся; 3) и. должность - уряд справувати,
урядувати; (за кого) - заступати кого на посаді, уряд справувати за кого.

Исправно (є исправности) - гаразд, справно; (и. работать, о человеке) акуратно,
ретельно.

Исправность (инструмента) - справність (-ности); (служащего) - акуратність (-ности),
ретельність (-ности); все в -сти - все гаразд; (о предмете, машине) - все ціле.

Исправньїй - 1) (о приборе , инструменте) - справний; 2) (о человеке) - акуратний,
ретельний.

Испрашивать, -просить - просити, допроситися чого, прохати чого, випрохати,
виклопотати що.

Испробовать - 1) випробувати, спробувати; 2) (испитать, изведать) - зазнати.

Испьітание - 1) спроба, випроба; (дебете.) - випробування; 2) (жзамен) - іспит (-ту).

Испьітательньїй (служащий для испитания , о приборе) - випробний; (жзаменационний,
о комиссии) - іспитовий.

Испьітьівать, -тать - 1) (проверять) - пробувати, випробовувати, випробувати, брати,
взяти на спробу; 2) (изведать) - зазнавати, зазнати чого; 3) (ощущать) - відчувати,
відчути.

Исследование - 1) (научное) - дослід (-ду); (научньїй труд) - розправа (Г), розвідка про що;
2) (дебете.) - досліджування, дослідження, розвідування; и. психофизическое -
психофізичне дослідження; по тщательном -нии, ми... - добре дослідивши, ми...

Исследователь, -ница - дослідник (-ка), дослідниця.

Исследовательский - 1) (о методе) дослідний; 2) (об относящемся к исследованию
приборе) - дослідницький.

Исследьівать, -довать - досліджувати, дослідити, розвідувати, розвідати.

Иссякать, -кнуть - вичерпуватися, вичерпатися, виходити, вийти.

Истекать, -течь (о времени) - минати, минути, виходити, вийти, кінчатися, скінчитися;
завтра истекает ерок - завтра термін, завтра виходить реченець; истекает ерок
отпуска - кінчається відпустка; истекли все ероки - всі терміни минули.

Истец, истица - позовник (-ка), позовниця, позивач (-ча), позивачка.

Истечение (в виражениях)-. до -ния ерока - до терміну; поки вийде реченець; по -нии
каждого месяца - щоразу, коли мине місяць,- по -нии некоторого времени - трохи
згодом, коли минув (мине) деякий час,- по -нии ерока - коли (як) вийде (мине) реченець;
коли вийде термін.

Истолкователь - тлумач (-ча), товмач (-ча).

Истолковьівать, -ковать - тлумачити, витлумачити, товмачити, витовмачити,- -вьівать в
дурную сторону - зле розуміти.

Истопник, -ница - грубник (-ка), грубниця.

Источник - джерело,- и. авторитетний - авторитетне (поважне) джерело,- и.
достоверний - (цілком) певне (віригідне) джерело,- и. подлинний - автентичне джерело;
по достоверним -кам - з певних джерел; (о людях) - від певних людей.

Истощать, -щить (средства) - вичерпувати, вичерпати, (сили, почву) - виснажувати,
виснажити.

Истрачивать, истратить, -ся - витрачувати, витратити, тратити, потратитися.

Истребитель - нищун (-на), винищувач (-ча).

Истреблять, -бить - нищити, винищувати, винищити, вигубляти, вигубити, вибавляти,
вибавити.

Истребование - вимога, виправлення, виправа,- впредь до -ния - до вимоги, поки не
правитимуть, поки не вимагатимуть.

Истребовать - виправити; и. по суду - виправити судом.

Исход - кінець (-нця); на -де (года, месяца) - наприкінці; деньги на -де - кінчаються гроші
(доходять краю).

Исходатайствование - виклопотання.

Исходатайствовать - виклопотати що, вистаратися.

Исходить - виходити,- зто исходит из того положения - це ґрунтується (базується) на
тому, це виходить (іде) з того пункту.

Исходньїй (о пункте) - вихіднйй, виступний.

Исходящий (о бумаге) - вихідний, відсиланий; (о номере) - вихідний.

65

Російсько-український словник ділової мови

Исчезать, исчезнуть - зникати, зникнути.

Исчерпьівать, -пать - вичерпувати, вичерпати; нами исчерпани все средства
воздействия - ми вжили (геть) усіх заходів, щоб вплинути; исчерпьівающе перечислить
(условия ) - (геть) усі чисто перелічити.

Нечисленне - обчислення, обрахування, обрахунок (-нку); ( действие ) - обчислювання,
обчислення, обраховування, обрахування, вираховування, вирахування, вилічування,
вилічення; и. золотое - обчислення золотом, на золото; -ния сметньїе - кошторисні
обчислення, обрахування; и. червонное - червінцеве обчислення; в золотом -нии -
обчисляючи на золото; не повдаваться -нию - не надаватися до обрахування; по -нии -
обрахувавши, коли був (буде) обрахований, були (будуть) обраховані; по
предварительному -нию - за попереднім обчисленням, обрахуванням; при -нии - а)
вираховуючи, коли вираховую (вираховуєш); коли вираховував (вираховували); б) коли
вираховувати; работа по -нию (налога) - праця над вираховуванням.

Исчислять, -лить - обчисляти, обчислити, обраховувати, обрахувати, вираховувати,
вирахувати.

Итак - отже; ( следовательно ) - виходить.

Итог - підсумок (-мку); и. конечний - остаточний підсумок; и. общий - загальний підсумок;
и. предварительний - попередній підсумок; и. частний - частковий підсумок; в итоге
значитея - в підсумку є; в общем итоге - загальним підсумком, загальною сумою;
подведение итогов - підсумовування, підсумування.

Итого, в итоге ( для част. итога) - разом; (для общего итога), а всього; в итоге
полугодия - за все півріччя; в конечном итоге - після всього, кінець-кінцем,- подводить
итог - підсумовувати, підсумувати, робити, зробити підсумок.

Итоговьій (о подечете) - підсумковий.

Итожньїй (о цифре) - підсумковий.

Ищейка - стежійка, слідець (-дця), дойда.

Июль - липень (-пня).

Июнь - червень (-вня).

К ( предл. с дат. пад.) - а) до (с род. пад.) на (с вин. пад.); б) (при отгл. существ.) - щоб
(неопр. накл.); бумаги к делу - папери до справи; к сведению - до відома,- к сожалению -
на жаль,- к ероку - на термін,- мери к поднятию (производительности) - заходи, засоби
(щоб) збільшити.

Кабальний (о договоре) - кабальний.

Кабинет - кабінет (-ту).

Кавалерист - кіннотник (-ка).

Кавалерия - кіннота.

Кадастр - кадастр (-етру), реєстр (-ру).

Кадр - кадр (-дру).

Кадровий (о составе) - кадровий.

Казарма - касарня.

Казарменньїй (о принадлежности) - касарневий.

Казаться - здаватися; факти кажутея неправдоподобними - факти видаються (здаються)
неправдоподібними; факти, здається, неправдоподібні; здається, що факти
неправдоподібні.

Казенний (о средствах) - скарбовий, державний.

Казна - скарб (-рбу); поступило в казну - надійшло до скарбу, до скарбниці.

Казначей - скарбник (-ка).

Казначейский (о квитанции) - скарбницький.

Казначейство - скарбниця.

Казнить - карати, сов. - скарати на смерть, страчувати, сов. - стратити.

Казнокрадство - крадіж скарбового майна, окрад (Я) скарбу.

Казнохранилище - скарбівниця, скарбівня.

Казнохранитель, -ница - скарбівничий (-ого), скарбівнича (-чої).

Казнь (наказание) - кара, страта; (казнение) - карання,- к. смертная - кара на смерть (на
горло), кара смерти,- место казни - місце страти, страчення,- предать казни - скарати,
стратити.

Каланча - вежа дозорча.

Календарний (о плане) - календарний.

Календарь - календар (-ря); к. отривной - відривний календар; к. рабочий, к. работи -
календар роботи,- к. стенной - стінний календар.

66

Російсько-український словник ділової мови

Калибер, калибр - калібр (-бру).

Каллиграфически ( переписать ) - каліграфічно, краснописно.

Каллиграфия - каліграфія, краснопис (-су).

Калькулировать - калькулювати.

Калькулятор - калькулятор (-ра).

Калькуляция - калькуляція; по последней -ции - за останньою калькуляцією.

Камера - камера; к. одиночная - камера на одного, опрічна камера; к. примирительная -
єднальна камера.

Кампания - кампанія; ( воєнная ) - похід (-ходу), кампанія; к. посевная - засівна кампанія,-
к. ударная - нагальна кампанія; -ния по борьбе с... - кампанія боротьби з..; -ния по
ликвидации неграмотности - кампанія ліквідації неписьменносте,- вести против кого
-нию - іти походом проти кого,- во время настоящей -нии - за теперішньої кампанії,-
откривать -нию - розпочинати, розпочати кампанію, відкривати, відкрити кампанію,-
при проведений -нии - провадячи (коли провадять, провадили, провадитимуть) кампанію.

Канализация - каналізація.

Кандидат - кандидат (-та); к. в члени - кандидат на члена (учасника).

Кандидатский (о списке ) - кандидатський.

Кандидатура - кандидатура.

Канун - переддень (щодня); накануне - напередодні, упереддень,- канун базара - підторжя.

Канцелярист - канцелярист (-ста).

Канцелярия - канцелярія.

Канцелярский (о принадлежностях) - канцелярський.

Капелла - капеля.

Капельдинер - капельдинер (-ра).

Капельмейстер - капельмайстер (-тра).

Капитал ( вообще ) - капітал (-лу); ( денежний ) - гроші (-шей); к. безоборотний -
безоборотний капітал; к. вспомогательний - помічний, допоміжний капітал,- к. запасний -
запасний капітал, капітал про запас; к. паличний - готовий капітал,- к. оборотний -
оборотний капітал; к. основной - капітал основний; к. паевой - пайовий капітал,- к.
первоначальний - початковий капітал,- к. предпринимательский - капітал
підприємницький; к. производительний - капітал продуктивний; к. резервний -
резервний; к. складочний - складковий капітал,- погашать капитал - сплачувати капітал,-
размещать капитал - розміщати капітал,- в состав оборотного капитала входит - в
оборотному капіталі є.

Капитализировать - капіталізувати.

Капитан - капітан (-на).

Капитулировать - капітулювати, сов. - скапітулювати.

Каптенармус - каптенармус (-са).

Карандаш - олівець (-вця); к. цветной - кольоровий олівець,- к. чернильний - чорнильний,
атраментовий олівець.

Карантин - карантена,- находиться под -ном - відбувати карантену.

Карательньїй (о мерах) - карний, (об органах ) каральний.

Карать, покарать - карати, покарати.

Караул - варта, сторожа,- к. строгий - пильна сторожа,- брать , взять под караул - брати,
взяти під сторожу,- вступать на караул - ставати, стати на сторожу,- начальник -ла -
начальник сторожі,- стоять на -ле - бути на сторожі.

Караулить - вартувати, стерегти.

Караулка - сторожївня, вартівня.

Караульньїй ( прил .) - сторожовий; ( сущ .) сторож (-жа), вартовий.

Карета - карета; к. скорой помощи - карета негайної допомоги, карета на негайну
допомогу.

Карта - 1) карта; -тьі игральние - карти до гри, гральні; поставлен на карту не только
мой интерес, но и мой кредит - поважено не самим тільки моїм інтересом, але й
кредитом ( Секц .); 2) ( геогр .) - мапа,- к. топографическая - топографічна мала.

Картежничество - картярство.

Картограмма - картограма.

Картон - тектура.

Картотека - картотека.

Карточка - картка; к. должностная - картка про посаду; к. наблюдательная - картка на
спостереження, картка спостережень; к. по учешу - картка для обліку (на облік), облікова

67

Російсько-український словник ділової мови

картка; к. почтовая - листівка, поштова картка; к. регистрационная - реєстраційна
картка; к. справочная и указательная - картка довідкова й указова,- к. ссилочная - картка
посилання (покликання).

Карточньїй - 1) (о системе) - картковий; 2) (об игре) - картярський.

Карцер - карцер (-цера).

Касательно чего - про що.

Касательство - дотичність (-ности), стосунок (-нку); (о лице) - причетність (-ности),
дочинення до чого; -во иметь к чему либо - бути дотичним до чого, стосуватися,
належати до чого; (о лице) - бути причетним до чого, мати дочинення до чого; я к зтому
не имею -ва - я до цього непричетний.

Касаться, коснуться чего - І) ( вопроса , дела) - порушувати, порушити, зачіпати,
зачепити що,- теперь коснемся следующего - тепер скажемо про таке; 2) ( соприкасаться ,
относиться к чему) - стосуватися, належати до чого,- вопрос касается (ассигнования) -
справа йде про...; что касается меня, то... - що(ж)до мене, то...; зто дело меня не
касается - ця справа мене не обходить; зто касается его специальности - це належить
до його фаху.

Касса - каса; к. больничная - каса на лікування, лікувальна; к. взаимного
вспомоществования - каса на взаємну допомогу; к. взаимопомощи - каса на взаємну
допомогу, каса на взаємодопомогу,- к. вспомогательная: а) (дающая вспомоществование)

- каса на допомогу; б) ( дополнительная) - каса допоміжна; к. для виплати - каса
виплати, платнича каса,- к. несгораемая, огнеупорная - вогнетривала каса; к.
сберегательная - щадниця, щаднича каса; к. ссудная - позичкова каса,- к. ссудо-
сберегательная - позичково-щаднича каса; к. страховая - убезпечна каса,- поступили
деньги в. кассу - гроші надійшли (вступили) до каси,- поступления в кассу - надходження
до каси.

Кассационньїй (об инстанции) - касаційний.

Кассация - касація.

Кассир, -рша - касир (-ра), касирка.

Кассировать, скассировать - касувати, скасувати, понасувати.

Кассовьій (об обороте) - касовий.

Каталог - каталог (-гу), реєстр (-тру), список (-ку).

Каталогизатор - каталогізатор (-ра).

Каталогизация - каталогізація.

Каталожная ( комната ) - каталожня.

Категорически - категорично.

Категория - категорія,- подвести под -рию - прилучити до категорії; (о лице) - залічити
до категорії.

Кафедра - катедра; к. ораторская - катедра для промовця.

Качественно (в качественном отношении) - якістю, на якість, якісно.

Качество - якість (-кости); ( свойство ) - властивість (-вости); к. високое - висока якість,- в
-ве докладчика - як доповідач, за доповідача; в -ве чего - як що,- испитивать -во -
випробовувати якість,- материя хороиіего -ва - добротний крам,- повииіение качества -
поліпшення якости,- по -ву - якістю, (як) на якість; товар -вом похуже - крам на якість
гірший.

Квадрат - квадрат (-ту).

Квадратний (об измерении) - квадратовий.

Квадратура - квадратура.

Квалификация - кваліфікація.

Квалифицировать - кваліфікувати, сов. - скваліфікувати,- -вать, как упущение по службе

- визнати за службовий недогляд.

Квартал - 1) ( города ) - квартал (-лу); ке. рабочий - робітничий квартал; 2) (четверть года)

- чверть року, квартал; по -лам - кварталами, на квартали, по кварталах; по -лам
отчитиваться - за (кожний) квартал звітувати.

Квартальний (о расположении) - квартальний; {за четверть года) - за чверть року,
квартальний.

Квартира - 1) квартира, помешкання; к. совместная - спільна квартира; к.
стеснительная - невигідна квартира; агент по подисканию к-р - аґент шукати
(підшукувати) квартири; очистить -ру - звільнити квартиру (помешкання), уступитися з
квартири (помешкання); 2) {для войск) - постій (-тою); предоставить -рьі для войск -
дати приміщення (військові) під постій.

68

Російсько-український словник ділової мови

Квартирант, -тка - квартирант (-та), квартирантка, пожилець (-льця), пожилиця, комірник
(-ка), комїрниця.

Квартирньїй (о плате) - квартирний, комірний; (о воре ) - квартирний; (о вопросе) -
житловий.

Квартирование - 1) квартирування, мешкання; 2) ( войск ) - постій (-стою).

Квартировать - квартирувати, мешкати, мати мешкання.

Квартировладелец ( собственник квартири) - власник квартири, квартировласник (-ка).

Квартиронаниматель, -ница - 1) ( снимающий квартиру) - квартиронаймач (-ча),
квартиронаймачка; 2) ( сдающий в наем квартиру) - квартиродержець (-жця),
квартирод ержиця.

Квартирохозяин - господар квартири.

Квитанционньїй (о книге) - квітанційний, квитковий.

Квитанция - квитанція, квиток (-тка); к. багажная - багажний квит,- к. зачетная -
квітанція про зарахування; к. о приеме вещей на хранение - пакункова квітанція; к.
платежная - платіжна квітанція; к. по платежу - квиток на виплату; к. покупная -
квиток про купівлю; к. почтовая - поштовий квиток, поштова квітанція; к. приемочная -
квітанція про прийняття; к. продажная - квиток про продаж,- по -ции значится - у
квітанції (квитку) записано; по -ции получить - на квітанцію одержати.

Квитаться, поквитаться - квитуватися, поквитуватися.

Кворум - кворум (-му); за отсутствием -ма - (через те) що нема (не було, не буде)
кворуму,- начать заседание при наличии -ма - почати засідання (раду) з кворумом (коли є
кворум); при наличии -ма - заседание действительно - засідання чинне, якщо є кворум.

Квота - квота, частка; к. налоговая - квота податкова.

Кило - кіло.

Киловат - кіловат (-та).

Килограмм - кілограм (-ма).

Кинематограф - кінематограф (-фа).

Кинофикация - кінофікація.

Киоск - будка, ятка,- к. книжний - ятка книжкова.

Кипа - пака; бумага в кипах - папір паками.

Кипяток - окріп (-опу), вар (-ру) (Г).

Кладбище - кладовище.

Кладовая - комора.

Кладовщик - комірний (-ного), комірничий (-чого).

Кладь ( груз) - вантаж (-жу), вага, поклажа.

Класе - 1) кляса; 2) ( общественний ) - суспільна кляса; ( слой ) - суспільна верства,- к.
господствующий - владуща (владуча) кляса.

Классификация - класифікація; ( действ.) - класифікування, клясування.

Классифицировать - клясифікувати. сов. - поклясифікувати, клясувати, сов. -
поклясувати.

Классовьій (о тарифе) - клясовий.

Класть - класти, покласти; к. на ечетах - кидати на рахівниці.

Клевета - обмова, наклеп (-пу); взводить клевету - обмовляти, обмовити.

Клеветать на кого - обмовляти кого.

Клеветник, -ница - обмовець (-вця), обмовник (-ка), обмовниця.

Клеенка - церата.

Клеймить, поклеймить (товар) - таврувати, потаврувати, клейнувати, прклейнувати,
штампувати, поштампувати.

Клеймильщик, -щица - таврувач (-ча), таврувачка.

Клеймо - тавро, клейно,- к. пробирное - пробарний карб (-бу), пробарне тавро,- к.
фабричное - фабричне клейно.

Клиент - клієнт (-та).

Клиентура - клієнтеля.

Клиника - клініка.

Клинический (о лечении) - клінічний.

Кличка - назвище.

Клонить, склонить, -ся - хилити, схиляти, схилити, -ся; действия, клонящиеся ко вреду -
вчинки, що мають пошкодити,- дело клонитея к тому - до того йдеться,- к чему клонитея
- до чого йдеться, на що повертає.

Клочок - шматок (-тка); ( бумаги ) - клапоть (-птя), клаптик (-ка).

69

Російсько-український словник ділової мови

Клуб - клюб (-бу); к. рабочий - робітничий клюб; в клубах - в клюбах, по клюбах.

Ключ - ключ (-ча); ( источник ) - джерело.

Ключник, -ница - ключар (-ра), ключарка, ключниця, шафар (-ря), шафарка.

Клякса - ляпка, клякса.

Клятва - присяга; к. ложная - кривоприсяга; давать -ву - присягатися, присягнутися.

Клятвенно - під присягою, присягаючись.

Клятвопреступление - кривоприсяжство, зламання присяги.

Клятвопреступник, -ница - кривоприсяжник (-ка), кривоприсяжниця.

Кляуза - клявза, обмова.

Книга - книга, книжка; к. адресная - адресова книга, книга на адреси, адресник (-ка); к.
актов гражданского состояния - книга для актів цивільного (громадянського) стану,- к.
вспомогательная - книга допоміжна; к. входящая - вписова книга; к. долговая - книга
довгова, книга довгів,- к. домовая - домова книга,- к. жалоб - книга на скарги,- к. заборная

- набірна книжка; к. записная - нотатник (-ка), записна книжка, книжка на нотатки,- к.
зачетная - іспитова книжка,- к. инвентарная - інвентарна книга,- к. конторская - книга
конторська,- к. материальная - книга матеріялів,- к. метрическая - книга метрик,- к.
настольная - підручна книга; к. окладная - оплатна книга,- к. памятная - пам'яткова
книжка; к. параллельная - книга паралельна, рівнобіжна,- к. паспортная - паспортна
книжка; -ги первопечатньїе - першодруки,- к. по учету - книга на облік, для обліку,- к.
подворная - домова книга,- н. подержанная - держана книжка,- к. подручная - підручна
книжка; к. приходная - прибуткова книга, книга прибутків; к. приходо-расходная - книга
прибуткововибуткова, книга на прибутки та вибутки,- к. рабочая - робітна книга,- к.
разносная - розносна книга; к. рассильная - розсильна, розносна книга,- к. расходная -
книга на вибутки, вибуткова книга,- к. расчетная - розрахункова книга, книжка на
розрахунки; к. сберегательная - щаднича книжка,- к. сборов - книга оплат,- к. срочная
(сроков) - книга термінова, книга термінів; к. счетная - книга на рахунки,- к. талонная -
книжка з талонами, талонна книжка; к. товарная - товарова, крамова книга; к. частная-
подавательская - книга приватного подавана,- к. чековая - чекова книжка,- к. членская -
учасницька, членська книжка,- вести книги - провадити (вести) книжки,- вносить в книгу

- вписувати до книги, заносити в книгу, заводити до книги,- заводить книги - заводити,
завести книги, запроваджувати, запровадити книги,- по книге значится - в книзі
записано.

Книговодство - киговодство.

Книгоиздательство - видавництво.

Книгопечатание - друкування, друкарство.

Книгопечатник - друкар (-ря).

Книгопечатня - друкарня.

Книгопродавец, книготорговец - книгар (-ря).

Книготорговля ( занятие ) - книгарство; ( магазин ) - книгарня.

Книгохранилище - книгосховище,- ( библиотека ) - книгозбірня; -ньій илкаф - шафа на
книжки.

Кнопка - пришпилька; ( злектрическая ) - ґудзик (-кг).

Кодекс - кодекс (-ксу); к. гражданский - цивільний кодекс,- к. земельний - земельний
кодекс; к. процессуальний - процесовий кодекс,- к. трудовой - трудовий кодекс,- к.
уголовньш - кримінальний кодекс.

Кодификатор - кодифікатор (-ра).

Кодификация - кодифікація.

Кодифицировать - кодифікувати.

Кожевенник (еообще) - шкіряник (-ка); (на дуб. зав.) - чинбар (-ря).

Койка - ліжко.

Колбасная (-ное заведение) - ковбасня.

Колбасник, -ница - ковбасник (-ця), ковбасниця.

Колебание - 1) (о цене, курсе) - хитання,- к. вексельного курса - хитання векселевого
курсу,- 2) ( нерешительность ) - вагання.

Колебаться - 1) (о ценах) - хитатися; 2) ( бить в нерешительности) - вагатися.

Колея - колія,- к. железнодорожная - залізнича колія,- войти в свою колею - піти своєю
колією.

Количественно (в количественном отноиіении) - кількістю, кількісно; (в отноиіении
поддающегося исчислению количества) - числом, на число.

Количество (о массе, чего) - кількість (-кости); (о поддающемся исчсилению количестве)

70

Російсько-український словник ділової мови

- число; к. потребное - потрібна кількість, скільки треба; в большом -ве случаев - у
багатьох випадках; в -стве - кількістю, числом,- в достаточном -ве имеется что - с
досить чого, довільно на що; в недостаточном -ве имеется что - обмаль, чого, не досить
чого,- давать в достаточном -ве что - давати, дати чого досить,- давать в ограниченном
-ве - обмеженою мірою давати; при таком -ве - з такою кількістю, з таким числом,- при
таком ничтожном -ве чего - коли (так) занадто мало чого, з такою занадто малою
кількістю; товар в огромном -ве - величезна кілкість товару, краму,- иметь порядочное
-во чего - мати чимало чого,- иметь потребное -во чего - мати скільки треба чого.

Коллегиальньїй (об учреждении ) - колеґіяльний.

Коллегия - колегія.

Коллектив - колектив (-ву), громада.

Коллективньїй (о труде) - колективний, гуртовий.

Коллекция - збірка, колекція.

Колокольчик - дзвінок (-ика), дзвонк (-ка).

Колонизация - колонізація.

Колонист - колоніст (-ста).

Колония - колонія.

Колонка - стовпець (-пця), проділ (-лу); (в газете) - шпальта.

Колотильник (в ломбарде) - вибивач (-ча).

Команда - 1) ( приказание ) - команда,- по команде - за командою, з команди; 2) ( отряд) -
команда; к. пожарная - пожежна, вогнева сторожа.

Командир - командир (-ра), старшина.

Командировать - відряджати, відряджувавати, відрядити кого.

Командировка - відрядження, відряд (-ду); в -ке - у відряді; он поехал по -ке - він поїхав
як відряджений; по служебной -ке - як службово відряджений.

Командировочньїй (о деньгах) - відрядний.

Командование - командування; под -ниєм - під командуванням.

Командовать - командувати.

Командующий - 1) ( сущ.) - командувач (-ча); 2) (прилаг.) - командний, владущий,
владучий.

Комбинат - комбінат (-ту).

Комбинация - 1) комбінація,- 2) ( сочетание ) - сполучення.

Комбинировать, скомбинировать - 1) комбінувати, скомбінувати; 2) - сполучати,
сполучити, поєднувати, поєднати.

Комендант - комендант (-та).

Комиссар - комісар (-ра).

Комиссариат - комісаріят (-ту); к. внешних вношений - комісаріят закордонних справ,- к.
директивний - директивний комісаріят; к. здравоохранения - комісаріят охорони
здоров'я,- к. народного образования (просвещения) - комісаріят народньої освіти,- к.
народний - народній комісаріят; к. обьединенньш - об'єднаний комісаріят; к. по
внутренним делам - комісаріят внутрішніх справ,- к. по воєнним делам - комісаріят
військових справ; к. по морским делам - комісаріят морських справ,- к. почтьі и
телеграфа - комісаріят пошти й телеграфу; к. путей сообщения - комісаріят шляхів,- к.
рабоче-крестьянской инспекции - комісаріат робітничо-селянської інспекції; к.
самостоятельний - самостійний комісаріят; к. торговли - комісаріят торгівлі; к. труда -
комісаріят праці; к. финансов - комісаріят фінансів; к. юстиции - комісаріят юстиції; во
всех -тах - в усіх комісаріятах, по всіх комісаріятах,- приказ по -ту - наказ комісаріятові,-
служить по -ту - працювати в комісаріяті.

Комиссионер - комісіонер (-ра), фактор (-ра); держать -ра - мати комісіонера; состоять
-ром - бути за комісіонера.

Комиссионерство - комісіонерство, посередництво; плата за -ство - комісійне, комісове.

Комиссионньїй (о вознаграждении) - комісійний, комісовий,- -нньїе - комісійне, комісове.

Комиссия - 1) {учреждение) - комісія,- к. ведомственная - зарядова комісія,- к.
землеустройтельная - землевпорядна комісія, комісія на землевпорядження; к.
конфликтная - конфліктна комісія,- к. лавочная - крамнична комісія,- к.
междуведомственная - межизарядова комісія,- к. наблюдательная - комісія для нагляду,-
к. особая - окрема комісія,- к. оценочная - цінувальна комісія,- к. по охране труда - комісія
на охорону праці; к. по рационализации - комісія (в справі) раціоналізації; к. предметная

- предметова комісія; к. приємная , приемочная - приймальна комісія, комісія на
приймання; к. ревизионная - ревізійна комісія,- к. ручательная - поручна комісія,- к.

71

Російсько-український словник ділової мови

следственная - слідча комісія; к. согласительная - (по)єднальна комісія; рассмотреть в
расширенной -сии - розглянути в ширшій (поширеній) комісії; 2) ( посредничество) -
комісія, коміс (-су); брать на -сию - брати на комісію; отдавать на -сию - давати, дати
на комісію; плата за -сию - комісове.

Комитент - комітент (-та), доручник (-ка), (о женщ.) - доручниця.

Комитет - комітет (-ту); к. действия - комітет чину,- к. исполнительньш - виконавчий
комітет; к. крестьянской беднотьі - комітет незаможних селян,- к. местньш - місцевий
комітет; к. раскладочньш - розкладний комітет,- к. по оказанию помощи - комітет на
допомогу,- к. центральний исполнительньш - центральний виконавчий комітет,- член -та
- комітетник (-ка).

Комментарий - коментар (-ря), пояснення.

Комментатор - коментатор (-ра).

Комментировать - коментувати, сов. - скоментувати, пояснювати, поясняти, сов. -
пояснити.

Коммерсант - комерсант (-та).

Коммерция - комерція.

Коммерческий (о переписке) - комерційний.

Коммивояжер - комівояжер (-ра); в качестве коммивояжера (служить) - за
комівояжера.

Коммуна - комуна.

Коммунальньїй (о хозяйстве ) - комунальний.

Коммуникация - комунікація, сполучення.

Коммунист, -стка - комуніст (-ста), комуністка.

Коммутатор - комутатор (-ра), сполучник (-ка).

Комната - світлиця, покій (-кою), кімната; к. сборная - збірня (-ні); к. меблированная -
мебльована світлиця; к. для ожидания - чекальня, дожидальня; к. служительская -
служницька кімната,- к. совещательная - нарадча (-ої), нарадча світлиця (кімната),
кімната для нарад,- квартира из 4-х комнат - квартира на чотири покої.

Комнатонаниматель - наймач покою; ( сдающий комнату в наем) - (ви)наймач покою.

Компактньїй (об изложении) - компактний; (сжатьш) - стислий.

Компания - компанія; ( торгово-промишленная ) - товариство, спілка, компанія; к.
акционерная - акційне товариство; вступить , войти в -нию - стати, пристати в спілку, до
спілки; в -нии делать - спілкою, в спілці робити.

Компаньон (-нка) - спільник (-ка), спільниця, компаньйон (-ка), компаньйонка,- принимать
-ном в дело - приймати, прийняти за компаньйона в підприємство.

Компенсация - компенсата, компенсація; (за вред) - відшкодування.

Компенсировать - компенсувати, сов. - укомпенсувати; (за вред) - відшкодовувати, сов. -
відшкодувати.

Компетентность - компетентність (-ности); (осведомленность) - обізнаність (-ности).

Компетентний (о лице) - компетентний; (осведомленний) - обізнаний, знаючий.

Компетенция - компетенція; (осведомленность) - обізнаність (-ности); зто в моей -ции -
це в моїй компетенції, це до мене належить.

Компилировать - компілювати, сов. - скомпілювати.

Компиляция - компіляція.

Комплект - комплекту (-ту); (комплект инструментов) - справилля.

Комплектовать - комплектувати.

Компостир - тавровиця.

Компостировать (билети) - таврувати, сов. - затаврувати.

Компрометировать - компромітувати, сов. - скомпромітувати.

Компромисс - компроміс (-су), угода, поступка,- идти на -мисе - іти на компроміс, іти на
поступки,- пойти по линии -са - піти на компроміс.

Компромиссньїй (о решении) - компромісовий.

Конвенция - конвенція, угода.

Конверсия - конверсія, заміна.

Конверт - коверта,- запечативать в конверт - заковертовувати, заковертувати.

Конвоир - конвоїр (-ра).

Конвоировать - конвоювати, супроводити під сторожею.

Конвой - конвой (-вою); к. почетньш - почет (-чету).

Конвойний - конвойний (-ного); с -ми - з конвоєм, з конвойними.

Конгресе - конґрес (-су).

72

Російсько-український словник ділової мови

Кондитер - цукерник (-ка).

Кондитерская - цукерня.

Кондиционньїй (о началах) - кондиційний.

Кондиция - 1) кондиція, умова; 2) ( частньїе уроки) - приватні лекції.

Кондуит - кондуїт (-ту).

Кондуитньїй (о журнале) - кондуїтний; ( стат ., о списке) - контрольний.

Кондуктор - кондуктор (-ра).

Конец - кінець (-нця), край (краю); в конце - в кінці, кінець (чого), наприкінці; в конец, до
конца - украй, до краю, до останку, до решти; до щенту; в конце (месяца) - наприкінці, з
кінцем; в конце концов - кінець-кінцем,- в самом конце - на самий кінець, на самкінець, аж
наприкінці; к концу (года) - на кінець, перед кінцем,- на худой конец - в гіршому разі;
положить конец чему (волоките) - припинити що, покласти край чому,- под конец чего
(работи) - перед кінцем чого, закінчуючи що,- приводить к концу - (до) краю, (до) кінця
доводити, довести; приходить к концу - доходити краю (кінця).

Конечньїй (о станции) - кінцевий; ( последний, об зтапе) - останній; ( окончательньш , об
итоге) - остаточний; в -ном итоге (в конце концов) - кінець кінцем, наприкінці всього.
Конкретизировать - конкретизувати; сов. - сконкретизувати.

Конкретний (о предложении) - конкретний, певно визначений, певний.

Конкурент, -тка - конкурент (-та), конкурентка.

Конкуренция - конкуренція.

Конкурировать - конкурувати.

Конкурс - конкурс (-су) на що; поступить куда по -рсу - вступити за конкурсом,- прием по
-рсу - приймання за конкурсом, з конкурсу.

Конкурсний (об жзамене) - конкурсний, конкурсовий.

Конница - кіннота.

Коннозаводство - конярство.

Консерватор ( должность в музее) - консерватор (-ра).

Консерватория - консерваторія.

Консервация - консервація.

Консилиум - консиліюм (-му), лікарська нарада.

Конспект - конспект (-ту).

Конспективний (об изложении, обзоре) - конспективний.

Конспектировать - конспектувати, сов. - сконспектувати; ( записьівать конспективно) -
законспектовувати,- сов. - законспектувати.

Констатировать - констатувати, сов. - сконстатувати.

Конституция - конституція.

Конструктировать - конструктувати, сов. - сконструктувати, конструювати, сов. -
сконструювати.

Конструкция - конструкція.

Консул - консул (-ла); к. генеральний - генеральний консул.

Консульство - консульство.

Консультант - консультант (-та), порадник (-ка).

Консультация - консультація, порада,- давать -цию - консультувати, давати поради.
Консультировать - консультувати, давати поради.

Контакт - контакт (-ту); бить в -те - бути в контакті (контактувати).

Контактировать, сконтактировать - погоджувати, погодити, контактувати,
сконтактувати.

Контингент - континґент (-ту).

Конто - конто, рахунок (-нку).

Контокоррент - контокорент.

Контокорренто - контокоренте.

Контора - контора,- к. меняльная - міняльна контора, міняльня,- к. посредническая -
посередницька контора,- к. справочная - довідкова контора,- к. погребальная , похоронная -
похоронна контора,- к. транспортная - транспортова контора.

Конторка - конторка, бюрко.

Конторщик, -щица - конторник (-ка), конторниця.

Контрабанда - 1) ( предмети) - контрабанда; 2) ( занятие) - пачкарство, контрабанда,-
заниматься -дой - пачкарювати.

Контрабандист, -стка - пачкар (-ря), пачкарка, контрабандист, контрабандистка.
Контрабандний (о товаре) - пачкарський, контрабандний.

73

Російсько-український словник ділової мови

Контрагент - контраґент (-та).

Контрагенство - контрагентство.

Контракт - контракт (-ту); заключать контракт - брати, взяти контракт; по -ту - за
контрактом, з контракту.

Контрактньїй (о договоре) - контрактовий.

Контрамарка - контрамарка.

Контрассигновка - контрасиґната.

Контрассигновьівать, -новать - контрасиґновувати, контрасигнувати.

Контрибуция - контрибуція, окуп (-пу).

Контролер - контролер (-ра); (о женщ.) - контролерка.

Контролерский (об обязанности) - контролерський.

Контролировать - контролювати.

Контроль - контроль (-лю), перевір (-ру); к. взаимньш - обопільний контроль; к.
предварительньїй - попередній контроль; к. сплошной - повний (поспільний) контроль,-
под -лем - під контролем, під доглядом.

Контрольний (о листке) - контрольний.

Конференция - конференція.

Конфетчик - цукерник (-ка), цукерниця.

Конфиденциально - таємно, конфідеційно.

Конфискация - конфіскація, конфіската.

Конфисковать - конфіскувати, сов. - сконфіскувати.

Конфликт - конфлікт (-ту), сутичка. Комиссия по розбору -тов - конфліктова комісія.

Конфликтировать - конфліктувати.

Концентрировать - концентрувати, сов. - сконцентрувати, зосереджувати, сов. -
зосередити.

Концерт - концерт (-ту).

Концертировать - концертувати.

Концессионер - концесіонер (-ра).

Концессионньїй (об условии) - концесійний.

Концессия - концесія.

Коньюнктура - коньюнктура,- к. рьіночная - ринкова коньюнктура.

Кооператив - кооператив (-ву).

Кооператор - кооператор (-ра), (о женщ.) - кооператорка.

Кооперация - кооперація.

Кооперировать - кооперувати, сов. - скооперувати.

Кооптация - кооптація.

Кооптировать - кооптувати, сов. - закооптувати.

Копилка - щадничка.

Копирка ( бумага ) - перебивка.

Копировальщик, -щица, копировщик, -щица - копіїст (-та), копіїстка.

Копировать, скопировать - копіювати, скопіювати.

Копить, скопить - збивати, збити, складати, скласти.

Копия - копія,- к. рукописи - копія (з) рукопису; к. точная - точна, достотна копія,- бумага
в копии - копія (з) папера,- -копни - в копії,- в виде копии - як копію,- снять точную копию
с документа - достотно списати копію з документа; снятие копии - скопіювання, зняття
копії.

Коренной (о вопросе) - ґрунтовний.

Корешок ( переплета ) - спинка, корінець (-нця); к. ордера - спинка ордера, ордеровий
корінець.

Кормить, прокормить - годувати, прогодувати; ( продовольствовать ) - харчувати,
прохарчувати.

Корпорация - корпорація.

Корпус - корпус (-су).

Корректировать - кореґувати, поправляти, правити.

Корректньїй (об обращении) - чемний, коректний.

Корректор - коректор (-ра), поправляй (-ча).

Корректорская - коректорська.

Корректура - коректа, правня (Я).

Корректурньїй (о листе) - коректовий.

Корреспондент - дописувач (-ча), кореспондент (-та); к. научньш - науковий

74

Російсько-український словник ділової мови

кореспондент.

Корреспондентский (о материале ) - кореспондентський; ( относ. к корреспонденту, об
отделе) - дописувацький.

Корреспонденция - 1) (е газете) - допис (-су), кореспонденція; 2) ( переписка ) -
листування, кореспонденція, листи,- к. вскрьітая - перлюстрована кореспонденція; к.
заказная - реєстрована кореспонденція; к. секретная - таємне листування; к. спешная -
негайна кореспонденція; к. переходящая - перехідна кореспонденція; к. простая -
звичайна кореспонденція; вести -цию - листуватися, провадити листування,
кореспонденцію.

Корреспондировать - 1) дописувати (кому); 2) - листуватися (з ким).

Корридор - коридор (-ру).

Корьість ( польза ) - користь (-сти).

Косвенньїй (о налоге) - посередній; (о виновнике ) - побічний.

Котировать - квотувати.

Котировка - квотування.

Котировочньїй - квотувальний, котирувальний.

Котировщик - квотувальник (-ка), квотувач (-ча).

Кофейня - кав'ярня, кафе.

Кража - крадіж (-дежу), крадіжка.

Крайнє - конче, доконче.

Крайнє необходимо - (до)конче потрібно, (до)конче треба.

Крайний (о мерах, сроке ) - крайній, останній; (о пункте) кінцевий, конечний;

( чрезмерньїй ) - надмірний; {предельньїй) - граничний.

Крайность ( чрезмерность ) - надмірність (-ности); ( неминуемость ) - конечність (-ности);
{нужда) - скрута, злидні; в крайности - при конечній потребі; -ность заставила - скрута
примусила.

Красильня - фарбівня.

Красноармєец - червоноармієць (-ійця).

Красть, украсть - красти, украсти; {заниматься воровством) - красти, злодіячити.

Краткий (о докладе) - короткий, стислий, недовгий; я буду краток - скажу коротко.

Кратковременность - короткочасність (-ности), малий час, малочасовість (-вости).

Кратковрєменньїй (об отпуске) - недовгочасний, недовгий, малочасовий, короткочасний,
на малий час.

Краткосрочньїй (о кредите, отпуске) - на малий час, малочасовий; на короткий
реченець; (о курсах) - короткочасний.

Краткость - короткість (-ости); к. времени - малий час, недовгий час,- к. доклада -
короткість доповіді; в виду -сти имеющегося у меня времени - (через те) що я маю мало
часу, маючи мало часу.

Кредит - 1) {бухг. и фин.) - кредит (-ту); к. взаимний - взаємний кредит,- к.
восстановительньш - відбудовчий кредит, кредит на відбудування; к. краткосрочньїй -
кредит на малий час,- к. мелкий - дрібний кредит,- к. мелколавочньїй - кредит на дрібний
крам,- к. по сметам - кредит із кошторисів, кредит на підставі кошторисів,- к.
сверхсметньїй - (по)надкошторисний кредит,- к. условньїй - умовний кредит,-
восстановлять кредит - поновляти, поновити кредит,- отказьівать в -те - відмовляти в
кредиті; открьівать кредит - відкривати, відкрити кредит,- отпускать -тьі - давати, дати
кредити; располагать -том - мати кредит; 2) ( долг) в вьіражениях: брать в кредит -
брати, взяти набір, на борг, на віру,- отпускать в к-т - давати, дати набір, на віру,
боргувати, поборгувати; 3) ( доверие ) - кредит (-ту), віра,- к. личньш - особистий кредит,-
подривать чей кредит - хитати, похитнути чий кредит, віру до кого.

Кредитив - кредитива, вірче.

Кредитний (об операциях) - кредитовий.

Кредитование - кредитування; к. долгосрочное - кредитування на довгий час,- к.
мелколавочное - кредитування дрібним крамом, на дрібний крам.

Кредитовать - кредитувати; (о лавочном кредите) - набір давати кому, кредитувати.

Кредитоваться - кредитуватися; (о лавочном кредите) - набір (на віру) брати,
кредитуватися.

Кредитор - кредитор (-ра).

Кредитоспособность - кредитоздатність (-ности); к. вексельная - вексельна
кредитоздатність.

Крематориум - крематорій (-рія).

75

Російсько-український словник ділової мови

Крепость - 1) міцність (-ности); ( прочность ) - тривкість (-кости); 2) {укрепление) -
фортеця, твердиня; 3) ( закладная -сть) - заставний лист, заставна; {купчая -сть) - купчий
запис (-су), купчий лист (-та), купча,- совершать купчую крепость - укладати, укласти
(робити, зробити) купчий запис (купчу); 4) (о вине, спирте) - міцність (-ности).

Крестьянин, -яка - селянин (-на), селянка; (лш.) - селяни.

Крестьянство - селянство.

Кривосудие - неправий суд, кривдний суд, кривосуд (-ду).

Кризис - криза; ( стеснение ) - скрута; к. денежньш - криза грошова, скрута грошова,
скрута на гроші,- к. жилищньш - житлова криза,- к. топлива - паливна криза, криза на
паливо; к. жономический - економічна криза,- смягчение -са - зменшення кризи.

Криминалист - криміналіст (-ста).

Критерий - критерій (-рія); служить -риєм - бути за критерій.

Критик - критик (-ка).

Критика - критика; ниже всякой -ки - не варте жадної критики,- подвергать -ке -
піддавати, піддати критиці.

Критиковать - критикувати.

Критический - 1) (о статье ) - критичний; 2) (о положений ) - скрутний.

Круг - круг (-гу); ( окружность круга ) - коло; (в см. об~ьем) - обсяг (-гу); к. деятельности -
обсяг діяльносте,- к. знаний - обсяг знання,- к. общества - товариство; -ги партийние -
партійні кола,- -ги руководящие - міродайні кола,- в круг обязанностей входит - до
обов'язків належить; в своем кругу - поміж своїх, у свойому гурті.

Кругозор - круговид (-ду), кругогляд (-ду); с широким -ром - широкого погляду.

Кругооборот - кругооборот (-ту); к. бумаги - кругооборот папера,- нормаль -та - нормаль
кругообороту.

Кругообращение - кругобіг (-гу).

Кружка - 1) кухоль (-хля); 2) ( для денег) - карнавка.

Кружок - гурток (-ка). Кружки устраивать - закладати гуртки.

Крупний (о печати ) - великий, буйний; (о предприятии ) - великий; (об ученом) -
видатний; (о разговоре) - гострий.

Крушение ( планов ) - загибель (-белі); ( поезда ) - розбиття; потерпеть -ниє (о поезде) -
розбитися.

Куб - куб (-ба); {дров) - стіс (стосу).

Кубатура - кубатура; по -ре - кубатурою.

Кубический (об измерении) - кубічний, кубовий.

Кулак ( мироед ) - глитай (-тая).

Кулинария - кулінарство.

Культ - культ (-ту); служитель культа - служитель культу.

Культивировать - культивувати, плекати.

Культурний - культурний.

Купе - купе,- ехать в отдельном купе - їхати в окремому купе, окремим купе.

Купец - купець (-пця).

Купля - купівля,- купля на наличние деньги - купівля за готівку,- купля-продажа в кредит
с рассрочкой платежа - купівля-продаж на виплат.

Купон - купон (-на), відтинок (-нку); к. отрезной - відрізний купон.

Купчая ( крепость ) - купча (-чої), купчий лист.

Купюра - купюра.

Курение {табака) - куріння, палення,- -ниє запрещается - курити, палити заборонено.

Курилка ( комната для курения) - курильня.

Курить - курити, палити.

Курящий - курець (-рця); вагон для -щих - вагон для курців.

Курорт - курорт (-рту).

Курортний - курортний (-ного).

Курс - 1) {денег, ценностей) - курс (-су); к. биржевой - курс біржовий; к. дня - курс
денний; курс бумаг пал - курс паперів упав,- курс идет в гору - курс іде вгору,- падение,
понижение курса - спадання (спад) курсу,- по курсу дня - за чинним курсом, за курсом
денним; потерять на курсе - утратити на курсі,- устанавливать курс - установляти
(визначати) курс; 2) {направление) - напрямок (-мку), курс (-су); к. государственной
политики - напрямок державної політики,- держать курс на что - прямувати до чого; 3)
{наук) - курс (-су); к. трехлетний - навчання трирічне.

Курсив - письмівка, курсив (-ву).

76

Російсько-український словник ділової мови

Курсировать - курсувати, ходити, обігати; вагони курсируют по всем улицам - вагони
обігають усі вулиці (всіма вулицями); пароход курсирует между Києвом и Черкассами -
пароплав ходить від Києва до Черкас.

Курсовой - курсовий (-вого).

Курси - курси (-сів); к. кроя и иіитья - кравецькі курси; к. по бухгалтерии -
бухгальтерські курси; к. по политграмоте - курси політграмоти (політзнання); к.
счвтоводние - курси рахівництва.

Куртаж - куртаж (-жу), факторове (-вого).

Куртажньїе - куртажне (-ного), факторове (-вого).

Курьер - кур'єр (-ра), посланець (-нця); к. дипломатический - дипломатичний кур'єр; к.
спвциальний - спеціяльний (нарочитий) кур'єр; передавать через -ра - передавати
кур'єром; позвать, окликнуть курьера - покликати кур'єра, гукнути на кур'єра.
Курьерский (о поезде) - кур'єрський; на -ских (следовать) - кур'єрськими.
Кустарничество - доморобство.

Кустарний (об изделии ) - доморобний, саморобітній, хатній, домовий.

Кустарь - домороб (-ба).

Кустарь-обиночкп - однороба, домороб (-ба), одинак (-ка), одинець (-нця).

Кухарка - кух(ов)арка.

Кучер - хурман (-на).

Куш ( большая сумма денег) - купа грошей.

Кюветка ( для разноски бумаг) - обгортка.

Лабаз ( мучной ) - шпихлір (-ра), борошенна комора.

Лабазник ( торговец мукой) - борошенник (-ка), борошняник (-ка); ( хозяин лабаза) -
власник шпихліра, шпихлірник (-ка).

Лаборант - ляборант (-та).

Лаборатория - лябораторія, робітня.

Лавировать - маневрувати; ( увертиваться ) - викручуватися, викрутитися; л. в трудних
вопросах - раду собі давати із складними справами, в складних справах.

Лавка - крамниця; л. книжная - книгарня; л. мелочная - крамниця дрібного продажу; л.
меняльная - міняльня,- л. мясная - різниці (-ниць); л. овощная - крамниця з городиною,
крамниця городини,- л. семенная - крамниця насіння, насіннєва крамниця; л. сьестная -
харчова крамниця; открить лавку - закласти, заложити крамницю.

Лавочник, -ница - крамар (-ря), крамарка.

Лавочньїй (о комиссии) - крамничний.

Лагерник - таборник (-ка).

Лагерньїй (о сборах, о времени) - таборовий.

Лагерь - табор (-ра), кіш (-коша); место -ря - таборище; стать , расположиться -рем -
табором, кошем оташуватися, стати, отаборитися.

Ладиться, наладиться - налагоджуватися; дело ладишся - справа налагоджується.

Лаж - ляж (-жу).

Лажньїй - ляжовий.

Лазарет - шпиталь (-лю).

Лазаретньїй - шпитальний, шпиталевий; ( сущ .) - шпитальний (-ого).

Лампа - лямпа,- л. настольная - лямпа на стіл, настільна лямпа.

Ламповщик ( зажигающий лампи) - лямпівник (-ка).

Ларь, ларек - рундук (-ка).

Легализация - леґалізація, узаконення.

Легализировать - леґалізувати, сов. - злеґалізувати, узаконювати, узаконяти, сов. -
узаконити.

Легальний (о поступке ) - леґальний, законний.

Легковесньїй - легкий на вагу; ( несолидний ) - легковажний.
Легковоспламеняющийся (о веществе) - займистий.

Легкоисправимьій (о повреждении) - (легко)поправний, легконаправний.
Легкореализуемьій - що легко зреалізувати, легкозреалізовуваний.

Ледоход - кригоплав (-ву).

Лекарство - лікарювання.

Лекарство от чего, против чего - ліки (-ків) на що.

Лекарь, -рка - лікар (-ря), лікарка; бить лекарем - лікарювати.

Лектор - лектор (-ра); ( женщ .) - лекторка.

Лекторская - лекторія.

77

Російсько-український словник ділової мови

Лекция - лекція; л. по (бухгалтерии) - лекція (з бухгалтерії).

Лента (к пииіущ. шаиіинке, телеграфная) - стьожка, стрічка.

Лес заповедний - непорушний ліс ( Секц .), ліс-непорушенець (Я).

Лесник (лесной сторож ) - побережник (-ка).

Лесничество - лісництво.

Лесничий - лісничий (-чого).

Лесовладелец - лісовласник (-ка).

Лесовод - лісівник (-ка).

Лесоводство - лісівництво.

Лесовщик - лісник (-ка).

Лесозаготовительньїй (о сезоне) - лісозаготовчий, лісозаготовний.

Лесозаготовка - заготівля лісу, лісозаготівля.

Лесоистребление - нищення лісу.

Лесоохранительньїй (о комитете) - лісоохоронний.

Лесопорубка - поруб лісу.

Лесопромьішленник - лісопромисловець (-вця).

Лесопромьішленность - лісова промисловість (-вости).

Лесоразработки - розроблення лісу, лісорозроблення.

Лесорубочньїй (о сезоне) - лісорубний.

Лесосека - ділянка лісу.

Лесоуправление - заряд (-ду) лісовий.

Лестница ( переносная) - драбина; ( неподвижная ) - сходи (-дів).

Лета - 1) {годи) - літа, роки; 2) ( возраст ) - вік (-ку); в зрелих летах - літнього віку, літній;
в совершенних летах - у повних літах; одних лет - одного віку,- преклонние лета -
похилий вік,- средних лет - середнього віку.

Летоисчисление - літочислення.

Летопись - літопис (-су) {м. р.).

Летчик - літун (-на).

Лечебница - лікарня.

Лечебньїй - лікувальний.

Лечение - лікування; (о ранах) - гоїння; запишаться -ниєм - лікарювати.

Лечить - 1) лікувати; {рани) - гоїти; 2) {запишаться врачебной практикой) - лікарювати.
Лечиться - лікуватися.

Лжедонос - неправдивий виказ (донос), наклеп (-пу).

Лжесвидетель - кривосвідок (-дка).

Лжесвидетельство - кривосвїдчення.

Лжесвидетельствовать - кривосвідчити, неправдиво свідчити.

Либретто - лібретто.

Лидер - лідер (-ра), проводир (-ря).

Ликвидант - ліквідант (-та).

Ликвидат - ліквідат (-та).

Ликвидатор - ліквідатор (-ра); (о женщ.) - ліквідаторка.

Ликвидационньїй (в периоде) - ліквідаційний; -нньїе - ліквідаційне.

Ликвидация - ліквідація; {дебете.) - ліквідування; л. окончательная - остаточна
ліквідація; л. полная - повна ліквідація; л. частная - часткова ліквідація; в случае -ции
учреждения - якщо установу ліквідуватимуть (зліквідують); подлежащий -ции -
ліквідний; работа по -ции неграшотности - робота в справі ліквідації неписьменносте.
Ликвидировать - ліквідувати, сов. - зліквідувати.

Ликвидность - ліквідність (-ности).

Ликвидньїй (о шатериале) - ліквідний.

Лимит - ліміт (-ту).

Линеить, разлинеить - лініювати, лінїїти, полініювати, полініїти.

Линейка - 1) лінійка; 2) {линия) - лінія,- бушага в две линейки - папір у дві лінії.

Линия - 1) лінія; {черта) - риска; л. обозначенная пунктирош - лінія крапками; л.
пограничная - прикордонна лінія,- работать по профессиональной линии - працювати в
професійній лінії; 2) {войска) - ряд (-ду), лава; 3) {жел. дороги) - колія; 4) {направление) -
лінія,- л. твердая - непохитна лінія.

Линовальщик - лініювач (-ча).

Линовать - лініювати, лініїти.

Лист - лист (-ста); {бушаги) - аркуш (-шу); л. вводний - уводний лист,- л. заглавний -

78

Російсько-український словник ділової мови

титульна сторінка; л. исполнительньїй - виконавчий лист; л. окладної1 - податковий,
окладний лист; л. опросньїй - опитний, запитний блянок; л. печатний - аркуш друку,
друкований аркуш,- л. подписной - підписний лист,- л. похвальний - похвальний лист,-
книга в 5 листов - книга на 5 аркушів; по исполнительному листу - стягати на підставі
виконавчого листа.

Листок - картка; л. больничний - картка хворого,- л. контрольний - контрольна картка,- л.
счетний - рахункова картка.

Литера - літера.

Литератор - літератор (-ра), письменник (-ка); (о женщ.) - літераторка, письменниця.

Литература - література, письменство; л. изящная - красне письменство.

Литограф - літограф (-фа).

Литографировать - літографувати.

Литография - літографія.

Литографский - літографський.

Литр - літр (-ра).

Лифт - ліфт (-ту).

Лихвенньїй (о проценте ) - лихварський.

Лихоимец - хабарник (-ка).

Лихоимство - хабарництво.

Лицевой (о стороне ) - правий, лицевий; (о счете) - іменний.

Лицо - 1) ( личность ) - особа,- л. авторитетнеє - авторитетна (поважна) особа,- л.
действующее - дійова особа,- л. должностное - урядова особа, урядовець (-вця); л.
заинтересованное (в деле) - особа, що має інтерес, заінтересована особа,- л. неподсудное
- а) неприсудна особа; б) (несостоящее или же несостоявиїее под судом) - непідсудна
особа,- л. официальное - офіційна особа,- л. подозреваемое - підозрена особа,- л.
подозрительное - непевна особа, підозренна особа,- л. подотчетное - підзвітна особа,- л.
подставное - підставна особа,- л. постороннее - стороння особа,- л. подсудное - а)
присудна особа,- б) (состоящее или же бившеє под судом ) - підсудня особа,- л. сведущее -
знаюча (досвідчена) особа,- л. третье - третя особа; (в договоре) - третя сторона; л.
физическое - фізична особа,- л. частное - приватна особа; л. юридическое - юридична
особа,- в лице его - в ньому, в його особі,- будем иметь в лице его хорошего работника -
матимемо в ньому гарного робітника, він буде для нас гарний робітник; посторонним
лицам вход воспрещен - стороннім (особам) входити не вільно (заборонено); 2) бить на
лицо: а) (об одушевл.) - бути присутнім, бути навіч; б) (о неодушевл.) - бути навіч, бути,-
полагать налицо - уважати, що є,- 3) ( чего-либо ) - лице, правий бік, верх (-ху); (фасад) -
перед (-ду), фасад (-ду); на лицо - на лице, спереду,- показать товар лицом - показати
крам лицем,- 4) ( поличное ) - речові докази.

Личность - 1) особа,- л. значительная - (ви)значна особа,- л. неизвестная - невідома,
незнана особа; вопроси для определения -сти - питання, щоб вияснити особу; 2)

( индивидуальность ) - особистість (-стости).

Лично - особисто, сам, особово, персонально; знать кого лично - персонально (особисто)
знати кого,- он явился лично - він прибув особисто, він прибув сам.

Личньїй ( свойственний , принадлежащий или относящ. к данной личности, напр., о
мотивах) - особистий; ( персональний , напр., о пенсии) - особовий, персональний.

Лишаться, -шиться - утрачати, утратити, збуватися, збутися чого,- л. доверия у кого -
утрачати, утратити чию довіру,- л. речи - утрачати мову,- л. сили - знесилюватися,
знесилитися, знемагатися, знемогтися; л. ума - позбавлятися, позбавитися розуму,
божеволіти, збожеволіти,- л. чувств - зомлівати, зомліти, непритомніти, сов. -
знепритомніти.

Лишек - лишка, лишок (-шку).

Лишение - 1) ( потеря) - втрата; ( недостаток , нужда) - нестатки (-ків), злидні (-днів);
терпеть -ния - зазнавати злиднів; 2) (действ.) - позбавлення, позбава (Н); л. свободи -
позбавлення волі, ув'язнення кого,- подвергать лишению прав - позбавляти, позбавити
прав.

Ловля - 1) (в)лови (-вів); 2) (промисел): зверинная ловля - ловецтво; рибная ловля -
рибальство, риболовля.

Лодка (спасательная) - рятунковий човен.

Лодочник (мастер) - човенник (-ка), човнар (-ря); (перевозчик) - перевізник (-ка);

(дающий лодки на прокат) - човновий (-вого).

Ложньїй (о доносе) - неправдивий; (о тревоге) - фалшивий.

79

Російсько-український словник ділової мови

Лозунг - гасло, льозунґ (-ґу); лозунг виставлять - викидати, викинути гасло.

Локализация - льокалізація.

Локализировать - льокалізувати,- сов. - зльокалізувати.

Локаут - льокавт (-вту).

Лом ( материалов ) - ламань (-ні); л. разний - усяка ламань,- л. золота и серебра - ламане
золото і срібло.

Ломать, сломать - ламати, зламати; (о постройке) - розкидати, розкидати.

Ломбард - льомбард (-ду), заставня (Я).

Ломбардний (о квитанции) - льомбардний.

Ломка ( льда ) - ламання.

Ломовик ( ломовой извозчик) - биндюжник (-ка).

Лотерея - льотерія, гра на щастя.

Лото - льото.

Лотерея-аллегри - льотері-алеґрі.

Лотерейний (о билете) - льотерійний.

Лоцман - лоцман (-на).

Льгота - пільга,- л. налоговая - податкова пільга; л. по промисловому налогу - пільга в
промисловому податку; л. по семейному положених) - пільга через родинний стан,- л. при
уплате налогов - пільга платникові податків, пільга, коли сплачуються податки,- давать
льготу кому - давати, дати пільгу кому, пільгувати, попільгувати кого,- лица,
пользующиеся льготой - особи, що мають пільгу, пільговики; пользоваться, иметь -ту -
мати пільгу, пільгуватися.

Льготньїй (о сроке ) - пільговий.

Любитель, -ница (в какой-н. области , в противоположность специалисту ) - дилетант (-
та), дилетантка; (об актере) - аматор (-ра), аматорка.

Мавзолей - надгробок (-бка), мавзолей (-ею).

Магазин - 1) магазин (-ну), крамниця; м. антикварний - антикварня,- м. готового платья
- крамниця готового вбрання,- м. книжний - книгарня; м. мебельний - магазин меблів,- м.
меховой - магазин хутра, хутровий магазин,- м. обойний - магазин шпалер,- м. оптовой
продажи, оптовий - гуртовий магазин,- м. парфюмерний - парфумерня, парфумерна
крамниця; м. писчебумажний - паперова крамниця; м. пищевой - харчова крамниця; м.
посудний - посудна крамниця; м. продуктовий - харчова, продуктова крамниця; м.
розничной продажи - роздрібна крамниця; м. с подсобним помещением для хранения
товара - крамниця з коморою,- м. складочний - склад (-ду); м. скобяной - залізна
крамниця; м. стекольньш - магазин скла,- м. универсальний - універсальний магазин
(крамниця); м. хлебний, зерновой - шпихлір (-ра); м. цветочний - крамниця квіття,
квіткарня, квіттярня,- м. ювелирний - юбілерня; 2) (склад) - магазин (-ну), склад (-ду).

Магазинер - магазинер (-ра).

Магазинщик, -щица - магазинник (-ка), магазинниця.

Магистраль - маґістраль, маґістраля.

Май - травень (-вня).

Майский (о торжествах ) - травневий.

Маклер - маклер (-ра); м. биржевой - біржовий маклер; м. торговий - торговельний
маклер.

Маклерство - маклерування; заниматься -ством - маклерувати.

Маклерствовать - маклерувати.

Максимальний (о требованиях) - максимальний, найбільший.

Максимум - найбільше (-ого), максимум (-му).

Малодоходньїй (о предприятии ) - малодобутковий, з малим добутком.

Малозаселенньїй, малонаселеннньїй (о местности ) - малозалюднений, малозаселений.

Малоземелье - малоземелля.

Малоземельний (о хозяйстве) - малоземельний.

Малоимущий (о части населения) - незаможний.

Малолетний (о правонаруиіителе) - малолітній.

Малолеток - малоліток (-тка).

Малолетство - малоліття.

Маломощньїй, маломочньїй (о предприятии) - малосилий, кволий; ( малоимущий) -
незаможний.

Малонаселенность - малозаселеність (-ности), мала залюдненість (-ности), мала
заселеність (-ности).

80

Російсько-український словник ділової мови

Малоприбьільность - малозисковність (-ности), малий зиск (-ку).

Малоприбьільньїй (о предприятии) - малозисковний.

Малосостоятельньїй - незаможний.

Малоупотребительньїй (о приеме) - маловживаний.

Малоценньїй (о ввщи) - малоцінний.

Малочисленность - нечисленність (-ности), мале, невелике число.

Мандат - мандат (-ту), припоручення,- поехать по -ту учреждения - поїхати з мандатом від
установи.

Маневр - манер (-вру). Маневрьі - маневри (-врів).

Маневрировать - маневрувати.

Манифестация - маніфестація; ( действ .) - маніфестування.

Манкировать чем - недбало ставитися до чого, нехтувати чим, що,- м. своими
обязанностями - нехтувати своїми обов'язками, свої обов'язки.

Мануфактура - мануфактура.

Мануфактурист - мануфактурник (-ка), мануфактурист (-ста).

Мануфактурний (о товаре ) - мануфактурний.

Марка - марка; м. гербовая - гербова марка; м. погашенная - тамована марка; м.
почтовая - поштова марка,- м. рублевая - марка на карбованець,- м. товарная - крамова
марка, крамовий знак,- м. фабричная - фабрична марка, фабричний знак.

Маркер - значник (-ка).

Маркировать - маркувати, значити.

Маркировщик - значій (-ія), марківник (-ка).

Марочний (о системе ) - марочний, марковий.

Март - березень (-зня).

Маршрут - маршрут (-ту).

Маскировать, -ся - маскувати, сов. - замаскувати, личкувати, сов. - заличкувати (-ся).

Маслобойня {где вьігнет. постное масло ) - олійниця, олійня; {где изготовл. коровье
масло ) - маслоробня.

Маслодел - маслороб (-ба).

Маслоделие - маслоробство.

Масса - 1) ( вещество ) - маса; 2) ( множество ) - сила, маса,- в общей массе - загальною
масою,- в общей массе случаев - у загальній масі випадків.

Мастер, -рица - 1) майстер (-стра), майстриня; м. главньїй - головний майстер,- м.
старший - старший майстер; м. молочний - молочар (-ря); 2) ( искусньїй в чем-нибудь
человек) - митець (-тця) на що, дільник (-ка).

Мастеровой - майстровий (-вого).

Мастерская - майстерня; м. главная - головна майстерня; м. граверная - ритовня,- м.
белошвейная - швацька майстерня; м. бочарная - бондарня; м. жестяная - бляхарня,- м.
зеркальная - люстрівня,- м. кондитерская - цукерня,- м. красильная - фарбівня,- м.
кузнечная - кузня,- м. мебельная - меблярня,- м. меховая - кушнірня,- м. модельная -
моделярня,- м. паяльная - лютувальня,- м. переплетная - оправня, палітурня, палітурна
майстерня; м. портняжная - кравечня, кравецька майстерня; м. сапожная - шевня,
шевська майстерня, чоботарня,- м. слесарная - слюсарня; м. стекольная - склярня,- м.
столярная - столярня; м. ткацкая - ткальня,- м. токарная - токарня,- м. формовочная -
формувальня,- м. художника - робітня,- м. часовая - годинникарня,- м. чулочная -
панчішня,- м. шапочная - шапкарня,- м. швейная - кравечня; м. шляпочная - капелюшня,
брильня,- м. шорная - лимарня,- м. щеточная - щіткарня,- м. зкипажная - стельмашня; м.
ювелирная - юбілерня.

Мастерски - майстерно.

Мастерство - 1) майстерство; 2) ( искуссность ) - майстерність (-ности).

Масштаб - мірило,- в -бе округа - відповідно до мірила округи, мірилом округи.

Материал - матеріял,- м. вспомогательньїй - допоміжний матеріял,- м. горючий - пальний
матеріял,- м. перевязочньїй - в'язальний, перев'язувальний матеріял; м. посевной - сійний
матеріял, сійво, насіння,- м. следственньїй - матеріял слідства; м. статистический -
матеріял статистичний, статистичні відомості,- м. строительньїй - будівний, будівельний
матеріял; м. сьірой - сировинний матеріял, сировина; м. упаковочньш - пакувальний
матеріял, матеріял на пакування, матеріял, щоб пакувати, паківний,- имеется обильний
-риал - є багато матеріялу,- испитивать -риал - випробовувати матеріял; м-л по
изучению чего - матеріял на вивчення чого, щоб вивчати що,- м-л по обследованию -
матеріял (про) дослідження.

81

Російсько-український словник ділової мови

Материальньїй (о положений ) - матеріяльний.

Машина - машина; м. пишущая - друківниця (Н), машинка друкувати; м. пожарная -
пожарна машина; м. счетная - лічильна машина, рахівна машина.

Машинизировать - машинізувати.

Машинист, -стка - машиніст (-ста), машиністка; ( работ. на пишущей маиіине) друкарник
(-ка), друкарниця.

Мебель - меблі (-лів), ( только во мн. ч.).

Меблировать - меблювати, сов. - умеблювати.

Меблировка - меблі (-лів), умебльбвання,- ( действ .) - меблювання, умеблювання.

Медик, -чка - медик (-ка), медичка.

Медикамент - медикамент (-нту).

Медицинский (об институте) - медичний; (о помощи врача) - лікарський.

Медленность - повільність (-ности); м. производства - повільність у виробництві; м.
роботи - повільність роботи.

Медлительньїй (о плательщике) - забарливий; (о работе) - забарний, загайний.

Медлить, замедлить - баритися, забаритися, гаятися, загаятися; м. с ответом - не
поспинатися відповісти; не медля - негайно, не гаючи часу.

Межа - межа; ( между нивами) - обміжок (-жка); проводить межу - робити, зробити
(класти, покласти) межу.

Междуведомственньїй (о сношениях ) - межизарядбвий.

Междугородний (о сообщении) - межиміський.

Междуконторньїй (о расчете) - поміжконтбрний, між конторами.

Международньїй (о сношениях) - міжнародній.

Межевание - межування; м. генеральнеє - генеральне (загальне) межування.

Межевать, размежевать - межувати, розмежовувати, розмежувати.

Межевой (о знаке) - межовий.

Межевщик - мірник (-ка), мірчий (-чого).

Мелиоративньїй (о роботах) - меліоративний, меліораційний.

Мелкий (о деньгах, о производстве) - дрібний.

Мелколавочньїй (о кредите) - на дрібний крам.

Мелочньїй (о товаре) - дрібний; (о человеке) - дріб'язковий.

Мелочь - 1) дрібниця; заниматься -ми - гаяти час на дрібниці; по -чам - дрібницями; 2)

(. мелкие деньги) - дрібні гроші, дрібняки.

Меморандум - меморандум (-му).

Мемориал - меморіял (-лу).

Мемориальньїй (о таблице) - меморіяльний.

Мена - міна; (действ.) - міньба,- договор мени - міновий договір (-вору); заниматься меной
- менджувати.

Меновой (о торговле) - міновий, вимінний.

Меновщик, -ца - міняльник (-ка), міняльниця.

Меновщина - міняння, мінянина, міньба.

Меньшинство - меншість (-шоста).

Меняло - міняйло (-ла).

Меняльньїй (о конторе) - міняльний.

Менять - міняти.

Мера - 1) ( единица измерения) - міра,- м-и висоти - міри вишини,- м-и длини - міри
довжини; м-и жидких тел - міри рідини, міри на рідину,- м-и метрические - метричні
міри,- м-и сипучих тел - міри сипкого, міри на сипке,- м-и ширини - міри ширини,- в
большей, меньшей мере - більшою, меншою мірою; в достаточной мере - а) належною
(вистачнбю) мірою; б) досить , досить добре; в меру , по мере брать - брати до міри, за
мірою; в меру того , по мере того - в міру того,- в полной мере - цілком,- в равной мере -
однаково, однаковою мірою, зарівно,- в той или иной мере - так чи інакше; видавать
мерою - видавцем видавати, до міри давати, (за) мірою давати,- висшая мера наказания -
найвища кара,- испитивать меру терпения - терпець випробовувати,- мерами
принуждения - примусом; по крайней мере , по меньшей мере - щонайменше,
принайменше, принаймні; по мере надобности - до потреби, як до потреб; по мере
получения - в міру того, як одержувано; як одержуємо, як одержуватимемо; по мере сил ,
возможности - по змозі, в міру змоги, що змога, як змога,- переступать всякую меру -
переходити всяку міру, перебирати міру, братися над усяку міру,- превишать меру
терпения - виходити за межі терпіння; продавать на меру - продавати мірою; 2)

82

Російсько-український словник ділової мови

( средство, мєроприятие ) - спосіб (-собу), засіб (-собу), заходи (-дів); м-и борьбьі - способи
боротися, заходи до боротьби; м-и законодательние - праводавчі, законодавчі заходи; м-
ь/ исправительние - направні заходи; м-ьі обеспечения - способи забезпечити; м-ьі
понудительние - спонукні заходи; м-ьі поощрительньіе - заходи (щоб) заохотити, заходи
на заохочування; м-ьі практические - практичні заходи; м-и првввнтивнив - запобіжні
(превентивні) заходи; м-ьі предупредительние - запобіжні заходи; м-ьі пресечения -
препинні заходи, заходи (щоб) перепинити що, покласти край, чому; м-ьі регулятивние -
правильні, реґулятивні, реґуляційні заходи; м-ьі социального обеспечения - способи
соціяльного захисту; м-ьі по охране здоровья - заходи (в справі) охорони здоров'я,-
изьіскивать мери - добирати, добрати способу; прибегать к мерам - вдаватися, вдатися
до заходів; употреблять принудительние мери взискания - вживати заходів, щоб
примусом стягнути, вживати примусових заходів до стягання; употреблять
решительние мери - вживати, вжити твердих заходів.

Мерило - мірило; служить -лом - бути за мірило, правити за мірило.

Мерить, измерить - міряти, зміряти, виміряти, виміряти.

Мерка - мірка, міра; снимать мерку - брати міру (мірку).

Мєроприятие - заходи (-дів); м-я решительние - тверді заходи; проведение в жизнь отих
-тий дает нам возможность - ці заходи, запроваджені в життя, дадуть нам змогу; коли
ці заходи будуть запроваджені в життя, ми матимемо змогу.

Мертвец - мрець (мерця), мертвяк (-ка).

Мертвецкая - трупарня.

Мертворожденньїй - мертвонароджений (-ного); (о деле) - мертвий.

Мертвьій (о часе) - мертвий.

Мерщик - мірщик (-ка), мірчий (-чого).

Местечко - містечко.

Местком - місцевком (-му).

Местность - місцевість (-вости).

Местньїй (об осмотре, комитете, о властях) - місцевий; (об обитателе) - тутешній,
тамошній.

Место - 1) місце; м. дворовое - дворище; м. для лежания - місце лежати; м. для поселения
- селище, сельбище; м. для сидения, сидячеє - місце сидіти; м. жесткое (в вагоне) -
тверде місце; м. назначения кого - призначене кому місце; м. новозаселенное -
новоселиця; м. общее, вираженеє (в речи) - загальник (-ка); м. отхожее - виходок (-дку),
відходок (-дку); м. платежа - місце виплати; м. постоянного жительства - місце
(постійного) проживання; м. председательское - місце (для) голови; м. присутственное -
урядова установа; м. проезда - проїзд (-ду), переїзд (-ду); -ста развлечения - місця
розваги; м. сохранное - схованка, безпечне місце; м. спальное - місце (щоб) спати; места
судебние (о здании) - судовий будинок; (об учреждении) - судові установи, суди; м.
торговое - місце торгове; м. усадебное - садиба, ґрунт (-нту), місце під садибу, садибне
місце; м. хранения - схованка; в места не столь отдаленние (сослать) - в не дуже
далекі місця; в подлежащих местах (искать) - в належних місцях; местами - де-не-де,
місцями, подекуди; не к месту - не до речі; занимать место - займати місце; иметь
место (бить) - бути; на видном месте вивесить - вивісити на видноті; на месте
постоянного жительства Н. не оказалось - на місці, де Н. постійно проживає, його не
знайшли; определить Н. место постоянного жительства в г. Києве - призначити Н.
постійно проживати в м. Києві; освобождать место - звільняти, звільнити місце;
отправлять по месту назначения - посилати (надсилати) до призначеного місця; по
местам (кое-где) - місцями; по местам (разослать) - на місця; по всем местам - скрізь,
всюди; по месту жительства, рождения: а) {на вопрос «куда?») - в (на) місце
проживання, народження; б) {на вопрос - где) - в місці, на місці проживання, народження;
с указанием места нахождения - зазначаючи, зазначивши, де вони є; зто имело место
(происходило) - це відбувалося; ( случилось, било) - трапилося, сталося, було; 2)
{должность) - посада; м. секретарское - секретарство, секретарська посада; м.
штатнеє - штатна посада; занимать место - мати посаду, бути на уряді; занимать
видное место - бути на визначній посаді; занять место (должность) - дістати посаду,
стати на посаді; искать места - шукати посади,- лишиться места - втратити посаду;
освобождать место - звільняти, звільнити посаду; отчислять от места - звільняти,
звільнити з посади; получать место - діставати, дістати посаду,- поступать на место -
діставати, дістати посаду, ставати, стати на посаду; предоставлять место - давати, дати
посаду; хлопотать о месте - клопотатися за посаду, шукати собі посади; 3) (о вещах) -

83

Російсько-український словник ділової мови

пакунок (-нка); сдано на хранение три места багажа - здано до схову три пакунки
багажу.

Местожительство - домівка; ( постоянное ) - осілість (-лости).

Местонахождение (о лице) - місце пробування; (о предмете) - місце; м. документа -
місце, де є документ; по -нию: а) (куда) - в місце (на місце) пробування; б) (где) - в місці
пробування.

Местоположение - місцевість (-вости).

Местопребьівание - місце пробування; ( постоянное ) - осілість (-лости); по -нию Н .: а)

(куда) - у місце, де Я. пробуває (пробував, пробуватиме); б) (где) - у місці, де Я. пробував
(пробував, пробуватиме).

Месяц - місяць (-ця); в позапроиїлом -це - передостаннього місяця; в текущем -це - цього
місяця; за истекший месяц (отчет) - за минулий місяць,- каждий месяц (полупать) -
щомісяця.

Месячньїй (об отпуске) - 1) місячний; (помесячньїй, о жалованьи) - помісячний; 2)

( ежемесячньїй, об отчетности) - щомісячний.

Металл - металь (-лю), метал (-лу); м. благородний, драгоценний - доброродний,
коштовний, дорогоцінний металь; -льі цветние - кольорові металі[и].

Металлообрабатьівающий (о промииїленности) - метальообробний.

Металлопромьішленность - метальопромисловість (-вости), метальоіндустрія.

Метеорологический (о станции) - метеорологічний.

Метка - знак, зазначка, (фабричная) - тавро, клейно; (действие) - значіння, позначання,
таврування, клейнування; м. нарезная - карб (-бу); м. товарная - крамове тавро (клейно).

Метод - метод (-ду); м. виборочний - метод витягів.

Метр - метр (-ра); в (квадратних) метрах - (квадратовими) метрами.

Метранпаж - верстальник (-ка), метранпаж (-жа), головний складач (-ча).

Метрика - метрика.

Метрический (о записи) - метричний.

Механизировать - механізувати.

Механик - механік (-ка); м. старший - головний механік.

Мешать, помешать - 1) (бить помехой) - перешкоджати, перешкодити, заваджати,
завадити; 2) (перемешивать) - мішати, змішати.

Метаться, вмешаться (в дело, в разговор и т. п.) - втручатися, втрутитися, встрявати,
встряти.

Мешечник, -ница - торбар (-ря), торбарка.

Мещанин, -нка - міщанин (-на), міщанка.

Мзда (взятка) - хабар (-ря).

Милицейский - 1) (прил., о районе) - міліційний; 2) (существ.) - міліціонер (-ра).

Милиционер, -рка - міліціонер (-ра), міліціонерка.

Милиционньїй (о системе) - міліційний.

Милиция - міліція; м. сискная - розшукна міліція, міліція для розшуку.

Миллиард - міліярд (-да).

Миллион - мільйон (-на), міліон (-на).

Миллионер - мільйонер (-ра), міліонер (-ра).

Милосердне - милосердя; брат -дня - брат-жалібник,- сестра -дня - сестра-жалібниця.

Милость - ласка,- -сти просим - просимо, будь ласка,- сделайте -сть - будь ласка.

Миля - миля,- плата от мили - плата від милі, мильове.

Минимальньїй (о требовании) - мінімальний, найменший.

Минимум - мінімум (-му), найменше; прожиточний -мум - мінімум на прожиття,
прожитковий мінімум.

Министерство - міністерство.

Министр - міністр (-тра), міністер (-тра).

Минование (в вьіражениях): по -нии надобности - коли мине потреба, як не треба буде;
по -нии опасности - як минула, як мине небезпека, коли вже не було, коли вже не буде
небезпеки.

Минута (времени) - хвилина; без двадцати минут 8 часов - за двадцять хвилин восьма
година; в настоящую минуту - цієї хвилини; в решительную минущу - в хвилину кризи,
у вирішну (переломову, кризову) хвилину; десять минут 9-го (часа) - десять хвилин на
дев'яту (годину).

Минутньїй (о замешательстве) - хвилинний, хвилевий, (о стрелке) - хвилинний.

Мир - 1) мир (-ру); (мирние отношения) - згода, (з)лагода,- заключать мир - укладати.

84

Російсько-український словник ділової мови

укласти мир, замир'ювати, замирити, замиритися; покончить дело миром - кінчити
справу миром, змиритися, поладнати справу; 2) ( вселенная ) - світ (-ту), всесвіт (-ту); 3)

( деревенская община) - (сільська) громада.

Мириться, помириться - миритися, помиритися, приходити, прийти до згоди.

Мировой (сущ.) - мировий (-ого).

Миссия - місія, доручення, завдання; на него возложена миссия - йому доручено, він має
завдання, доручення, місію.

Митинг - мітинґ (-ґу), віче.

Митинговьій (о речи) - мітинговий.

Мнение - думка, гадка, погляд (-ду); м. общепринятое - думка загалу, думка всіх, (скрізь,
всюди) засвоєна думка,- м. общественное - громадська думка,- м. особое - окрема думка,-
бить иного мнения - мати іншу думку,- висказивать своє мнение - висловлювати
(подавати) свою думку,- ми остаємся при своем мнении - ми й надалі так думаємо, наша
думка лишається та сама,- обмениваться , обменяться мнениями - обраджуватися,
обрадитися, порозуміватися, порозумітися про що, спільно обмірковувати, обміркувати
що,- оставаться при особом мнении - лишатися з окремою думкою,- по моєму мнению -
на мою думку, як на мене, як я гадаю,- по общему мнению - на думку всіх, на думку
загалу; поддерживать мнение - підтримувати думку; ( новими аргументами) - підпирати
думку,- придерживаться такого мнения - додержувати такої думки,- разделять чье-л.
мнение , соглаиіаться с чьим-л. мнением - приставати, пристати на чию думку, приймати,
прийняти чию думку.

Мнимоумерший - завмерлий (-лого), нібивмерлий (-лого).

Мнимьій ( притворний , о больном) - удаваний; ( ложний, о сделке) - неправдивий,
несправжній.

Многобрачие - многошлюб'я.

Многобрачньїй - многошлюбний.

Многоженец - многоженець (-нця).

Многоженство - многоженство.

Многоземельньїй (о хозяйстве) - багатоземельний.

Многозначньїй (о числе) - многоцифровий.

Многократность - багаторазовість (-вости), кількаразовість (-вости); несмотря на -ность
напоминания - дарма що багато раз нагадувано.

Многократньїй (о напоминании) - багаторазовий, кількаразовий.

Многолетний (об опите) - довгорічний, довголітній.

Многолюдньїй (о собрании) - велелюдний, людний.

Многомужие - многомузтво.

Многооплатньїй - великооплатний.

Многосемейньїй - великосімейний, з великою родиною (сем'єю).

Многотомньїй - на багато томів, багатотомовий.

Многоуважаемьій (при обращении к почтенному лицу, собранию) - високоповажний,
вельмишановний.

Многоценньїй - (велико)коштовний, великоцінний, багатоцінний.

Многочисленность - численність (-ности).

Мобилизационньїй (о плане) - мобілізаційний.

Мобилизация - мобілізація (кого, чого).

Мобилизовать - мобілізувати, сов. - змобілізувати.

Моделировать - моделювати.

Модель - моделі (-лі), зразок (-ка).

Модус - модус (-су), спосіб (-собу).

Мойка - миття, прання; отдать в мойку - дати випрати.

Молодеж учащаяся - шкільна молодь.

Молочная - молочарня.

Молочник, -ница - молочник (-ка), молочниця.

Молчание - мовчання, мовчанка,- обходить -ниєм - замовчувати, замовчати що.

Момент - момент (-ту); м. благоприятний - слушний момент,- -тьі отрицательние в
работе - недобре (неґативне) в роботі,- м. реиіительний - вирішний (Я), (кризовий)
момент; м. текущий - теперішній момент,- в настоящий момент - тепер, в цей момент.

Монета - монета; м. звонкая - дзвінка (металева) монета; м. золотая - золота монета; м.
медная - мідна монета; м. мелкая - дрібна монета,- м. находящаяся в обращении - обігова
монета; м. разменная - розмінна монета, дрібні гроші,- м. серебрянная - срібна монета,- м.

85

Російсько-український словник ділової мови

ходячая - приймана монета; ( находящаяся в обращении ) - обігова монета; в мо-те -
монетою.

Монетчик - монетник (-ка).

Монография - монографія.

Монометаллизм - монометалізм (-зму).

Монометалический (о денежном обращении) - однометалевий.

Монополизировать - монополізувати, сов. - змонополізувати.

Монополист - монополіст (-ста).

Монополия - монополія; м. винная - горілчана монополія, монополія на вино; м.

картонная - монополія на карти; м. правительственная - урядова монополія.
Мораториум - мораторій (-рію).

Мореплавание, мореходство - мореплавство, мореплавання, мореплавба.

Морзист - морзист (-ста).

Мостить ( досками ) - мостити, стелити; ( камнем ) - брукувати.

Мостовая - мостинець (-нця); м. каменная - мостинець кам'яний, брук (-ку), бруківка.

Мостовое, мостовщина - мостове (-вого).

Мотив ( основание ) - мотив (-ву); по мотивам личного характера, по личньїм мотивам - з
особистих мотивів, причин.

Мотивировать - мотивувати, сов. - умотивувати, подавати, подати мотиви (причини).
Мотивировка - мотиви, умотивування; ( действ .) - мотивування.

Мотовство - марнотратство.

Мотоциклет - мотоциклет (-та).

Мотоцикл(ет)ист - мотоциклетист (-ста), мотоцикліст (-ста).

Мошенник, -ница - шахрай (-ая), шахрайка.

Мошенничать - шахраювати.

Мощность - потужність (-ности), міць (моці).

Мощньїй (о предприятии) - потужний, міцний, дужий.

Муж (супруг) - чоловік (-ка), муж (-жа), дружина.

Муж и жена - чоловік і жінка, подружжя.

Музей - музей (-зею).

Музейник - музейник (-ка).

Музейний (о вещи) - музейний.

Музикальний (о магазине) - музичний.

Музикант - музика, музикант (-та).

Муниципальний - муніципальний.

Мусор - сміття; (щебневьш) - груз (-зу); место, куда сбрасьівают мусор - смітник (-ка).
Мусорщик, -щица - сміттяр (-ра), сміттярка.

Мучник ( торговец мукой) - борошенник (-ка).

Мучной (о складе) - борошняний.

Муштровать - муштрувати.

Муштровка - муштра; (действ.) - муштрування.

Миловар - миловар (-ра).

Мнловарение - миловарство.

Мислить - думати.

Мисль - думка, гадка,- м. руководящая - провідна думка,- наводить на мьісль кого - давати
кому на розум,- придти на мьісль - на думку спасти.

Мясник - різник (-ка); -ком бьіть - різникувати.

Мясницкий (о ряде) - різницький.

Мясной (о рьінке) - м'ясний.

На: на вид - з вигляду,- на глаз - на око,- на днях - цими днями,- на запас - про запас,- на
предмет получения - щоб одержати; на разработке (торфа) - на добуванні; на хранение
- до схову.

Набавка - набавка, накидка; (действ.) - набавляння, набавлення.

Набавлять, -вить - набавляти, набавити, накидати, накинути.

Набат - дзвін на сполох, дзвін на ґвалт,- бить в набат - бити (дзвонити) на сполох.

Набело - начисто.

Набивать, -бить - набивати, набити; (о цене) - наганяти, нагнати.

Набирать, -брать - набирати, набрати, понабирати; н. в долг - брати набір,- н. книгу (в
типографии) - складати, скласти, набирати, набрати книгу.

Наблюдатель, -ница - 1) (наблюдающий какое-либо явление) - спостережник.

86

Російсько-український словник ділової мови

спостережниця; 2) ( надзиратель ) - наглядач, наглядачка; 3) ( находящийся на
наблюдательном пункте ) - дозорець (-рця).

Наблюдательньїй - 1) (о человеке) - спостережливий; 2) (о совете, комиссии ) -
наглядний; 3) (о пункте ) - дозорчий.

Наблюдать - 1) ( рассматривать явление) - спостерігати; в городе наблюдаются
заболевания - зауважено (помічено), що в місті захорування; 2) ( надзирать, следить за
кем) - стежити за ким; 3) ( присматривать за кем, за чем) - наглядати, пильнувати,
доглядати кого, чого.

Наблюдение - 1) спостереження; (дебете.) - спостерігання; н. непосредственное -
безпосереднє спостереження; по -ниям - як спостережено, за спостереженнями; по
моим -ниям - як я спостеріг, спостерігаю, за моїми спостереженнями; 2) (надзор,
присмотр ) - догляд (-ду), нагляд (-ду); ( дебете .) - наглядання, доглядання; н. агентурное

- агентурний нагляд; возлагать обязанность -ния - покладати обов'язок доглядати; под
-ниєм - під доглядом.

Набор - 1) набір (-бору); (дебете.) - набирання; н. рекрутский - бранка, рекрутчина, набір
(-бору), рекрутський набір; 2) (ассортимент) - набір, асортимент (-ту) краму; (комплект)

- комплет (-ту); (инструментов) - справилля; 3) (типографекий) - складене (Я), склад (-ду
); (дебете.) - складання.

Наборка - набір (-бору); (дебете.) - набирання, (шрифта) - складання, набирання.

Наборньїй (состоящий из частеб) - збірний, штукований; (относящийся к типографек.
набору) - складальний.

Наборщик (в типограф.) - складач (-ча).

Набрасьшать, -росить (делать набросок) - накреслювати, накреслити, робити, зробити
начерк.

Набросок - начерк (-ку); н. черновой - чорнетка, начерк начорно.

Наверстьівать, -тать - надолужувати, надолужити.

Навигационньїй (о времени) - навіґація, плавбовий.

Навигация - навіґація, плавба,- открьіть -цию - (роз)почати навіґацію (плавбу).

Наводить, -вести - наводити, навести,- н. оправку - довідку брати, взяти, довідуватися,
довідатися.

Наводнение - повідь (-воді), залива; (в рудниках) - затоплення.

Навьік - навичка, вправа,- приобретать навик - набувати навички.

Навязьівать, -зать кому что - накидати, накинути кому що,- н. кому свои товарні -
накидати, накинути кому свій крам.

Нагоняй - нагїнка.

Награбленньїй (о вещах) - грабований.

Награда - нагорода,- в награду - у нагороду,- в виде -дьі - як нагорода,- получать награду -
діставати (мати) нагороду,- представлять к награде - подавати, подати до нагороди.

Наградньїе - нагорода грішми.

Награждать, -радить - нагороджати, нагороджувати, нагородити, винагородити.

Награждение - нагорода, винагорода; (дебете.) - нагороджування, нагородження,
винагородження.

Нагромождать, -моздить - нагромаджувати, нагромадити, накопичувати, накопичити.

Нагружать, -рузить - 1) (грузить) - вантажити, навантажувати, навантажити; 2)
(работоб) - а) давати роботу; б) (обременять работой) - обтяжувати, обтяжити.

Нагружаться работоб - набирати, набрати роботи, обтяжувати, обтяжити себе роботою.

Нагрузка - 1) (груз) - вантаж (-жу); вантага, навантаження; 2) (дебете.) -
навантажування, вантаження, навантаження; 3) (о нагрузке работоб) - обтяження; дать
работу в порядке -ки - дати працю як навантаження; работать в порядке -ки -
працювати з навантаження; 4) (плата за сверхурочную нагрузку работоб) - приплат (-ту).

Нагрузчик - навантажувач (-ча), навантажник (-ка).

Надбавка - набавка, накидка, націнка; (дебете.) - набавляння, набавлення, накидання,
накинення,- н. процентная - відсоткова набавка.

Надбавлять, -вить - набавляти, набавити, накидати, накинути.

Надбавочний - набавний.

Наддавать (на торгах) - набавляти, набавити.

Наддача - набавка; (дебете.) - набавляння, набавлення.

Надежда (в вьіражениях): в надежде на что - сподіваючись чого,- в надежде на свои сили

- покладаючись на свою силу,- бить в -де - мати надію, сподіватися; с -дой на скорое
окончание дела - сподіваючись (з надією), що справа скоро скінчиться.

87

Російсько-український словник ділової мови

Надежньїй (о долге) - певний, надійний.

Надел - наділ (-лу).

Надельньїй (об участке земли ) - надільний.

Наделять, -лить ( давать земельний надел) - наділяти, наділити кого (землею),
нарізувати, нарізати землі кому.

Надзиратель, -ница - наглядач (-ча), наглядачка, доглядач (-ча), доглядачка, дозорець (-
рця), дозориця; н. тюремний - дозорець в'язниці.

Надзирательский (об обязанностях) - наглядацький, доглядацький, дозбрницький.

Надзирательство - наглядництво.

Надзирать - наглядати, доглядати.

Надзор - нагляд (-ду), догляд (-ду); н. бдительний - пильний нагляд, невсипущий нагляд,-
н. негласний - неявний нагляд,- н. неослабний - пильний нагляд,- н. прокурорский -
прокурорський нагляд; н. санитарний - санітарний нагляд, догляд,- отдать кого кому
под надзор - віддати кого кому під догляд,- состоящий под -ром - піддоглядний.

Надлежать - належати; -жит: а) ( исполнить ) - слід, треба, повинно, належить; б)

( причитается ) - належить.

Надлежащий (о подписи) - належний, ( соответствующий , об образе действия ) -
відповідний; ( удобний , подходящий, о времени ) - слушний.

Надобность - потреба; в случае -сти - як буде потреба, коли треба,- по встретившейся
-сти (просить) - вважаючи на потребу, маючи потребу,- по мере -сти - в міру потреби,- по
миновании -сти - коли минула, коли мине потреба, коли вже не було, коли вже не буде
потреби; при -сти - коли була, буде потреба,- смотря по -сти - скільки треба, як до
потреби, вважаючи на потребу.

Надписание - напис (-су); ( действ .) - надписування, надписання.

Надписатель - надписувач (-ча); (на векселе) - джирант (-нта).

Надписьівать, надписать - надписувати, надписати; н. вексель - ставити свій підпис на
векселі, давати своє джиро на векселі.

Надпись - напис (-су); н. безоборотная - беззворбтний напис,- н. бланковая - блянковий
напис, джиро; н. доверительная - вірчий напис,- н. заглавная - титульний напис,- н.
исполнительная - виконавчий напис,- н. на векселе - напис, джиро,- н. передаточная -
відступний напис,- (на договоре) - напис про передачу договору,- н. погасительная -
тамівний напис,- н. поручительная - поручний, запоручний напис,- н. препоручительная -
доручний напис,- н. промежуточная - проміжний напис,- н. разрешительная - дозвільний,
дозвільний напис.

Надсматривать - наглядати, доглядати.

Надсмотр - догляд (-ду), нагляд (-ду).

Надсмотрщик, -щица - доглядач (-ча), доглядачка, наглядач (-ча), наглядачка, дозорець
(-рця), дозориця.

Надстройка - надбудова, надбудування; (действ.) - надбудовування, надбудування.

Надувательство - ошуканство.

Надувать, надуть - ошукувати, ошукати.

Наездник (наколка на верхний край картонки) - нашпилька.

Наем - 1) (личньш) - найми (-мів); (действ.) - наймання; н. рабочей сили - наймання
робочої сили,- в наем - у найми,- в наем брать - наймати, брати в найми,- служить по
найму - у наймах бути (працювати); в наймах служити; 2) (имущественний) -
винаймлення, наймання; брать в наем (имущество) - винаймати, наймати в кого;
отдавать в наем - наймати кому квартиру; отдается в наем квартира - наймають
квартиру, віддають під найми,- плата за наем - винайманщина, найманщина,- наемник, -ца
- найманець (-нця), найманка; (батрак) - наймит (-та), наймичка.

Наемнический (о подозрении, батрацкий) - наймитський.

Наемньїй (о рабочей силе, нанимаемий) - найманий; (относящийся к найму) - наймовий.

Наемщик, -щица - наймач (-ча), наймачка.

Нажива - нажива, зиск (-ску); с целью -вьі - для наживи, для зиску.

Наживать, -жить - набувати, набути, нажити, надбати,- н. долг - завинуватити,
завинуватитися.

Наживаться, -житься на чем (богатеть, разбогатеть) - розживатися, розжитися на
чому.

Нажим - натиск (-ску); (действ.) - натискання.

Нажимать, -жать - натискувати, натиснути.

Название - назва,- без -ния - без назви, безіменний; носить -ниє - зватися, мати назву,- по

88

Російсько-український словник ділової мови

-нию, под -ниєм - з назвою, що зветься.

Назидание - наука, напоумлення.

Назначать, -чить - 1) (на должность) - призначати, призначити, настановлювати,
настановляти, настановити, наставляти, наставити (за кого, на кого); н. в командировку -
призначити на відрядження, до вїдряду; н. курьером - призначити на (за) кур'єра; н. на
ревизию - призначити на ревізію; он назначен ревизором - його призначено на (за)
ревізора; товариш, Н. назначаєшся на должность (в приказах) - товариша Н. призначити
на посаду; говорят, что товариш, Н. назначаєшся на должность - кажуть, що товариша
Н. призначають на посаду; 2) ( определять, установлять) - визначати, визначити,
призначати, призначити, покладати, покласти; н. срок - визначати, визначити реченець
(термін); н. цену - визначати, визначити, покладати, покласти, складати, скласти ціну.

Назначенец - призначенець (-нця).

Назначение - 1) (на должность) - призначення, настановлення, настанова; н. сметное -
кошторисне призначення, призначення в кошторисі; в порядке -ния (отправиться куда)

- за призначенням, як призначений; должность по -нию - посада з призначення; -ниє
на должность - призначення (настанова) на посаду; оставаться без -ния - лишитися
непризначеним,- по месту -ния - на призначене місце; по -нию служить - з
призначення працювати (на уряді); получить -ниє - дістати призначення; при -нии -
призначаючи, коли призначають, коли призначали, коли призначатимуть; производить
-ниє - призначати, настановляти; 2) (определение) - визначення; н. срока - визначення
реченця (терміну); при -нии срока - визначаючи реченець (термін), коли визначають
реченець (термін); 3) (цель) - призначення; н. кредитов - призначення кредитів; станция
-ния - станція призначення; отправить по -нию - відіслати куди призначено.

Наизусть - напам'ять; (по памяти) - з пам'яті; заучить -сть - завчити напам'ять; читать
-сть - читати з пам'яті.

Наименование - назва; (дебете.) - (на)йменування.

Наименовать - назвати, найменувати.

Найденьїш - знайденя.

Наймьі - найми (-мів); ходить по наймам - наймитувати.

Наказ - наказ (-зу); согласно наказа - згідно з наказом.

Наказание - кара; (дебете.) - карання, покарання; в -ниє - за кару, як кару; вьісшая мера
-ния - найвища кара; достойний, заслуживающий -ния - кари гідний; неподлежащий
наказанию - некарний; нести, отбьівать -ниє - відбувати, відбути кару, діставати,
дістати кару; нести незаслуженное наказание - безневинно каратися; под страхом -ния

- під загрозою кари; подвергаемий -нию - караний, каранець (-нця); подвергнутьш -нию

- покараний; подлежащий -нию - (о лице) повинний карі, кого треба (належить)
покарати; (о поступке) - що за нього треба покарати; карний; подлежит -нию - підлягає
карі.

Наказной (о пункте наказа) - наказний (-ного).

Наказуемость - карність (-ности).

Наказьівать, -зать - карати, покарати.

Накануне - напередодні, упереддень.

Накидка (на стоимость товара) - накидка; набавка, націнка; (дебете.) - накидання,
набавляння.

Наклад - утрата; в -де вказаться - утратитися.

Накладная (сопроводит. документ) - накладна (-ної); (на жел. дор.) - перевізний лист (-та
)•

Накладно - утратно, невигідно.

Накладной (о расходе) - накладний.

Накладньїй - утратний, невигідний.

Накладчик, -чица, накладьіватель, -ница - накладач (-ча), накладачка.

Накладьівать, -ложить - накладати, накласти; н. пошлину - накладати мито.

Наклеивать, -клеить - наліплювати, наліпити, наклеювати, наклеїти.

Наклейка - 1) (зтикетка) - наліпка; 2) (дебете.) - наліплювання, наклеювання.

Накопировать (наделать копий) - накопіювати.

Накопление - назбір (-бору) (Н), нагромадження; (дебете.) збирання, нагромадження;
большое -ниє денег - чималий назбір грошей.

Накоплять, -пить - збирати, назбирати, нагромаджувати, нагромадити.

Накрьівать, -крьіть - 1) (поймать) - застукувати, застукати, захоплювати, захопити; н. на
месте преступления - заскочити (застукати) на гарячому; 2) (обмошенничать кого) -

89

Російсько-український словник ділової мови

обшахраювати, обшахраїти кого.

Накупка - накуповування, накуп (-пу).

Налагать, -ложить - накладати, накласти, накидати, накинути, що на кого; н. взьіскание -
карати, накладати кару; н. денежное взьіскание - накладати грошову кару (кару грішми),
накладати штраф; н. запрещение - накладати заборону; н. на себя руки (самому ) - собі
смерть заподіювати, заподіяти; н. налоги - оподатковувати, оподаткувати, накладати
податки; н. свой отпечаток - відбиватися, відбитися, позначатися, позначитися на чому,-
н. штемпель - штампувати, накладати штамп.

Налаживать, -ладить - налагоджувати, налагодити, направляти, направити, ладнати,
наладнати.

Налегать, -лечь {на что ) - налягати, налягти; {на кого ) - напосідати, напосісти,
натискати, натиснути.

Налет {бандитов) - наскік (-коку), напад (-ду).

Налетчик, -чица - наскочник (-ка), наскочниця, нападник (-ка), нападниця.

Налитографировать - налітографувати.

Налицо - навіч; все налицо - усі навіч,- проверить , все-ли налицо товарні - перевірити, чи
всі товари є (навіч).

Наличие, наличность - 1) навічність (-ности), наочність (-ности); н. товаров совпадает с
ведомостью - краму є (справді) стільки, як показано в розпису; бить в -сти - бути навіч,-
в виду наличия чего - зважаючи на те, що навіч є,- в виду -чия кворуме - зважаючи на те,
що є (був) кворум,- в случае -чия чего - (в разі), коли є що,- все имеется в -сти - все навіч
є,- при -сти, -чии - коли є, коли навіч є, якщо є,- при -чии кворума - коли є, коли буде
кворум,- при -сти трех членов - коли є (буде, було) три учасники, три члени,- проверить
-сть товаров - перевірити скільки є товару (краму); 2) (о деньгах) - готівка, готові гроші;
н. касси - готівка каси, касова готівка; н. свободная - вільна готівка,- в -сти имеется 100
рублей - готівкою є 100 карб.

Наличньїй - 1) (о населений) - що є навіч, навічний; 2) (о деньгах ) - готовий,- за наличньїе -
за (на) готівку, за (на) готові гроші,- за наличньїй расчет - за (на) готові гроші,- платить
-ньіми - платити готівкою (готовими грішми).

Налог - податок (-тку); н. гужевой - возовий, тягловий податок,- н. денежньїй - грошовий
податок; н. дополнительньїй - додатковий податок,- н. земельний - поземельне; н.
квартирний - податок житловий; н. косвенний - податок посередній; н. на лиц - податок
з осіб,- н. натуральний - натуральний податок, податок натурою,- н. невиплаченний -
залеглий податок; н. окладной - окладний податок,- н. обще-гражданский - податок
загальногромадянський; н. от души - подушне; н. поголовний - подушне, подушний
податок; н. подоходно-поимущественний - податок з добутку та майна, віддобутково-
майновий податок; н. подоходний - податок з добутку, віддобутков податок,- н.
поземельний - поземельний податок, поземельне; н. прогрессивньїй - податок
прогресивний, проґресійний (поступний); н. прогрессивно-подоходний - податок
прогресійно-віддобутковий,- н. промисловий - податок промисловий, податок з промислу;
н. прямой - безпосередній, податок; н. раскладочний - податок розкладковий,- н. сельско-
хозяйственний - сільсько-господарський податок, податок із сільського господарства; н.
таможенний - мито,- н. уравнительний - урівняльний податок, вирівняльний податок,-
-ги чрезвичайние - надзичайні податки,- взьіскание -га - стягання податку,- внесение -га
за что - сплачення (сплата) податку,- облагаемий -гом - оподатковуваний,- облагать -ми
- оподатковувати, оподаткувати, накладати податки,- обложение -гом, -ми -
оподаткування; накладання податків: освобождать от налогов - звільняти, звільнити від
податків; подлежащий -гу - що належить оподатковувати,- поступление налогов -
надходження податків; распределять -ги - розкладати, порозкладати податки,- свободний
от налога - неоподаткований.

Налоговик, -чка {финанс. работник) - податковець (-вця), податковиця.

Налоговой (об отделе) - податковий.

Налогоплательщик - платник податків.

Налогоспособность - податкова спроможність (-ности).

Намежевьівать, -жевать - межувати, намежовувати, намежувати.

Намекать, -кнуть - натякати, натякнути, на (з)догад давати.

Намереваться, -риться, вознамериться - мати намір, мати думку, взяти думку,-
депутати намеривались прибить на совещание - депутати мали прибути на нараду.

Намерение - намір (-ру), думка,- н. заранее обдуманное - заздалегідь (наперед) узятий
намір, наперед узята думка,- имея преступное -ниє - маючи злочинний намір,- не в моих

90

Російсько-український словник ділової мови

-ниях (делать зто) - не мій намір; с заранее обдуманним -ниєм - наперед зваживши;
зто не входиш в наиіи намерения - ЦЕ не є наш намір; ми не маємо цього наміру, наміру
це робити.

Намеренньїй (о поступ}се) - умисний, навмисний, з наміром.

Намечать, -метить - визначати, визначити, намічати, намічувати, намітити;

( набрасьівать ) - накреслювати, накреслити, робити, зробити начерк; н. кандидатом -
визначати, визначити на кандидата; н. проект - накреслювати, накреслити проект,
проектувати, запроектувати,- н. цель - визначати, визначити мету.

Наниматель, -ница - наймач (-ча), наймачка.

Нанимать, -нять - наймати, найняти; (н. помещение) (у кого) - (ви)наймати, (ви)найняти
(кому) - наймати, найняти; (н. рабочего) - єднати, поєднати, наймати (найняти).

Наниматься, -няться - найматися, найнятися, ставати, стати до кого за наймита.

Наносить, -нести - 1) ( вред, убиток) - завдавати, завдати чого, заподіювати, заподіяти
що,- н. обиду, несправедливость - кривдити, скривдити; н. оскорбление - ображати,
образити; 2) (о линиях в чертеже) - значити, назначити, накреслювати, накреслити (лінії
)•

Нападать, -пасть - нападати, напасти; (набрасьіваться) - накидатися, накинутися на
кого, напускатися, напуститися; н. на след - напасти на слід, натрапити на слід, слід
узяти.

Нападение - напад (-ду); н. вооруженное - збройний напад.

Наперечет - переліком, наперелік,- все наперечет - всі, чисто всі, геть усі.

Напиток - напій (-пою); -ки крепкие - міцні напої; -ки прохладительньїе - холодні напої,-
-ки спиртние - трунки (-ків), спиртові напої, п'янкі напої.

Напльш ( просителей ) - наплив (-ву), наплин (-ну).

Напоминание - нагад (-ду); (дебете.) - нагадування; н. вторичное - другий нагад,-
делаетея второе, вторичное -ниє - нагадується вдруге,- несмотря на неоднократние
-ния - дарма що скільки раз нагадувано (нагадувалося), хоча не раз нагадувано.

Напоминать, напомнить - нагадувати, нагадати.

Напор - натиск (-ку).

Направление - 1) (устремление) - напрямок (-мку), напрям (-му), спрямовання,
скеровання,- н. грузов - напрям, спрямовання вантажів; держать -ниє - прямувати,
простувати; по -нию к - прямуючи до, в напрямі до,- сохранять -ниє - додержувати
напряму; 2) (сообщение направления) - спрямовування, спрямування, скеровування,
скерування; давать -ниє делу - скеровувати, скерувати справу; 3) (руководство) -
направа, навід (-воду), провід (-воду); давать направление чему - давати навід в чому.

Направлять, -вить - 1) направляти, направити, скеровувати, скерувати, спрямовувати,
спрямувати (що), керувати чим,- н. работу - керувати роботою, скеровувати роботу; 2)
(посилать) - посилати, послати кого, що, надсилати, надіслати що.

Напримєр - наприклад; как, например - як от, як ось,- так, например - отож.

Напрокат - на користання.

Напрягать (сили) - напружувати, напружити.

Напряжєнность - напруженість (-ности); н. труда - напруженість праці.

Нарицатєльньїй (о стоимости) - названий.

Народний (о суде) - народній, людовий (Г).

Народонаселение - людність (-ности), населення.

Нарождаемость - народжуваність (-ности).

Наростать, -сти - наростати, нарости; (о процентах) - рости, зрости,- процент нарастает
- процент росте.

Нарочньїй - 1) (существ.) - посланець (-нця); вислать письмо с -ьім - вислати (послати)
листа посланцем; 2) (прилаг.) - навмисний, умисний.

Наружньїй - зокільний, зоколишній, надвірний.

Наружное - зокільне.

Нарушать, -шить - порушувати, порушити, порушити, (слово, закон, право) - ламати,
зламати, порушувати, порушати, порушити; н. договор - ламати договір,- н. интереси -
порушувати інтереси; н. ход роботи - перебивати роботу.

Нарушитель, -ница - порушник (-ка), порушниця; н. закона - праволомець (-мця),
правопорушник (-ка); н. спокойствия - порушувач спокою.

Наряд - 1) (урок) - завдання, загад (-ду); 2) (приказание о посилке людей на работу) -
виряд (-ду); н. робочих - виряд робітників; 3) (отправленная на работу группа людей) -
виряд (-ду), загін (-гону).

91

Російсько-український словник ділової мови

Нарядчик - вирядник (-ка).

Наряжать, -рядить ( кого на роботу ) - виряджати, вирядити.

Население - людність (-ности), населення; ( действ.) - заселення, залюднення,- н.
городское - міська людність; н. наличное - навічна людність; н. постоянное - стала
людність; н. пришлое - зайшла людність; плотность -ния - залюдненість (-ности),
густота людности.

Населенность - залюдненість (-ности), заселеність (-ности).

Населять, -лить - залюднювати, залюднити; заселяти, заселити.

Насилие - насильство; путем -лия - насильством, силою, примусом.

Наследник, -ница - спадкоємець (-мця), спадкоємиця.

Наследование ( имущества ) - спадкоємство, спадкоємність (-ности), діставання у спадок.

Наследовать ( имущество ) - діставати, сов. - дістати спадок по кому, одбирати, сов. -
узяти спадок.

Наследователь - спадкодавець (-вця).

Наследственность - спадковість (-вости).

Наследственньїй (о праве ) - спадковий, спадкоємний.

Наследство - спадок (-дку), спадщина; н. (оставшеєся) после матери - материзна; н.
(оставшеєся) после отца - батьківщина; н. по завещанию - заповітна спадщина;
вступать в -ство - обіймати, обняти спадщину; оставаться в -во кому - спасти на кого,
припасти кому,- оставить в -ство - спадком (у спадок) лишити кому; по -ству - в спадок,
спадково.

Настаивать, -стоять {на чем ) - стояти на чому, допевнятися, допевнитися чого; н. на
немедленном удовлетворении - допевнятися, щоб негайно задовольнили.

Настойчиво - уперто, долегливо (Н); ( очень ) - дуже,- требовать настойчиво - уперто,
долегливо вимагати.

Настольньїй (о лампе ) - настільний; (о служащей постоянньїм руководством книге) -
підручний.

Настоятельность - нагальність (-ности), пильна потреба, пильність (-ности).

Настоятельньїй (о потребности) - нагальний, пильний.

Настоящее ( сущест .) - теперішнє (-нього), теперішність (-ности).

Настоящий - 1) {действительньш) - справжній, щирий, сутий; 2) ( теперешний ) -
теперішній, ( современньїй ) - сучасний; в -щее время - тепер; во время -щей кампании -
за теперішньої кампанії; 3) ( зтот ) - цей, оцей; -щий закон - цей закон,- по -щему делу - в
цій справі.

Настрого - щонайтвердіше, якнайсуворіше; -то воспрещается - щонайтвердіше
заборонено.

Настроение - настрій (-рою); н. крепкое - настрій твердий; н. на повьішение,
повьниательное - тенденція збільшувати,- н. рьінка, биржи - настрій на ринку, біржі,- н.
сдержанное (покупателей) - стриманий настрій, стриманість (-ности).

Настройщик, -щица - настроювач (-ча), настроювачка.

Наступать, наступить - наступати, наступити; (о времени) - наставати, настати,
надходити, надійти.

Наступление - 1) ( действие ) - наступання, наступлення; (о времени) - наставання,
настання, надходження,- по -нии срока - як надійшов, як надійде термін; 2) ( войска ) -
наступ (-пу).

Насущний - 1) (о потребностях) - насущний; ( обьіденньш ) - щоденний; 2) ( неотложньш ,
о вопросе ) - доконечний, невідкладний.

Насчет {нар.): а) {в см. предлога «о, об») - про (за) кого, про (за) що; б) (в см. «что
касается»..., то...) - щодо..., то...; насчет кого , чего - про кого, про що, за кого, за що;
насчет отого дела: а) (об зтом деле) - про (за) цю справу; б) {что касается..., то...)
щодо цієї справи, то...

Насчитьівать, насчитать, -ся - налічувати, налічити, нараховувати, нарахувати, -ся,- в
учреждении -ется до 80 работников - в установі є щось із 80 робітників.

Насчитьівать, -честь - налічувати, налічити нараховувати, нарахувати.

Натура - натура, природа; {характер) - вдача,- получать плату -рою - одержувати платню
в натурі (натурою).

Натурализовать - натуралізувати.

Натуральний (о повинности) - натуральний, ( естественньш , напр., о явлений) -
природний.

Натурний (о вкладе) - натурний, натурою.

92

Російсько-український словник ділової мови

Натяжка - прибільшення, силування; большая -ка - велике прибільшування; вивод с -кой

- силуваний висновок; с большой -кой (можно дать ) - од сили.

Наущать - намовляти, намовити, підмовляти, підмовити.

Наущение - намова, направа; {дебете.) - намовляння, направляння; по -нию ( учинять ) - з
направи, з намови.

Находить, найти - (з)находити, (з)найти, натрапляти, натрапити; н. нужним, возможньїм

- вважати, визнавати, визнати за потрібне, за можливе; н. при обьіске - витрушувати,
витрусити; н. распросом - напитувати, напитати; н. способ , средство - добирати способу.

Находиться, найтись ( отьіскиваться ) - знаходитися, найтися, знайтися.

Находиться {бить где) - бути де, пробувати; (о вещах) - бути де, лежати (стояти, висіти)
де; н. в зависимости от кого , чего - залежати від кого, чого; н. в стадии исполнения -
бути в (на) стадії виконання; н. на военной службе - бути на військовій службі, служити у
війську; н. на сохранении - бути на схові (на схованці).

Находка - знахідка.

Находчик, -чица - знахідник (-ка), знахідниця.

Нахождение - 1) {отискание, кого, чего ) - знаходження, знайдення, нашукування,
нашукання,- в случае -ния - якщо знайдуть, якщо найдеться, якщо найдене буде; на
месте -ния (арестовать) - де знайдуть, де знайдений (знайдено) буде; 2) {пребивание
кого где) - перебування, пробування.

Национализация - націоналізація.

Национализировать - націоналізувати, сов. - знаціоналізувати.

Национальность - національність (-ности), народність (-ности).

Начало - 1) початок (-ку), почин (-ну); в -ле (года, книги) - на початку; для -ла - на почин,
на початок; с -ла существования - відколи існує; 2) {основание, принцип) - основа,
засада, принцип (-пу); начала корпоративние - корпоративні засади; -ла паритетние -
паритетні, рівні, однакові засади; вести дело на компанейских -лах - мати підприємство
(провадити справу) в компанійстві, провадити справу на спілку,- на коллегиальньїх
началах - колеґіяльно, на колеґіяльних засадах,- на комиссионньїх началах - комісово, на
комісійних засадах; на полноправних -лах - на повноправних засадах.

Начальник, -ница - начальник (-ка), начальниця; н. караульний - начальник сторожі,- н.
областной - начальник краю, крайовий начальник.

Начальнический, начальственньїй (о распоряжении) - начальницький.

Начальство - зверхність (-ности), начальство; {начальники) - начальство; под -ством - під
зверхністю, під проводом.

Начальствовать - бути за начальника, начальникувати, старшинувати.

Начернить {написать начерно) - накидати, написати начорно.

Начерно - начорно, у чернетці.

Начерчивать, -ртить - нарисовувати, нарисувати; {циркулем) - нациркулювати,
нарисувати циркулем.

Начерчивать, -ртать - накреслювати, накреслити, визначати, визначити.

Начет - нарахування; еделать начет - зробити нарахування, нарахувати.

Начинание - 1) почин (-ну), захід (-ходу); {дебете.) - починання, розпочинання чого,
заходжування коло чого,- благое -ниє - гарний почин, добрі заходи; 2) ( предприятие) -
підприємство; н. промишленное - підприємство промислове.

Начинатель, -ница - починальник (-ка), починальниця, починач (-ча), починачка.

Начинать, -чать - починати, почати, розпочинати, розпочати що, заходжуватисяг
заходитися коло чого,- н. говорить - починати говорити, знімати, зняти голос,- н. исковое
дело - закладати, закласти позов.

Начисление - нарахування; {дебете.) - нараховування, нарахування; путем -ния -
нараховуючи, нарахувавши, через нарахування.

Начислять, начислить - нараховувати, нарахувати.

Начисто - 1) {набело) - начисто, чисто; 2) {вполне) - начисто, цілком, геть усе, усе чисто.

Неаккуратность - неакуратність (-ности).

Неаккуратньїй ( неисправний, о служащем) - неакуратний.

Небезвьігодньїй - небезкорисний, не без користи.

Небезопасньїй (о мерах) - небезпечний.

Небезосновательньїй (о предположениях) - небезпідставний.

Небережливость - неощадливість (-вости), неощадність (-ности).

Неблаговременно - невчасно, не в свій час.

Неблагонадежньїй {политически) - непевний.

93

Російсько-український словник ділової мови

Неблагополучно - негаразд.

Неблагополучньїй - небезпечний; (об исходе) - нещасливий; -ньій в отношении
зпидемии - незабезпечений від пошесті, загрожений пошестю, пошесть, що загрожує.

Неблагоприятньїй (об обстоятельстве ) - несприятливий; (о времвни) - неслушний; (об
исходе) - нещасливий.

Небрежение к чему - нехтування чого.

Небрежность - недбальство, недбайливість (-вости), недбалість (-лости); н. сплоиіная -
саме недбальство, цілковите недбальство; н. явная - видиме (явне) недбальство; по -сти -
через недбальство.

Небрежньїй (об отношении к делу) - недбалий, недбайливий.

Неведение - незнання; оставаться в -нии относительно чего - не знати про що.

Неверньїй ( неправильний , о сведении) - неправдивий, хибний; ( сомнительньїй , о деле) -
непевний; ( изменчивий ) - невірний.

Невзирая - не вважаючи на що, дарма що, без огляду (на що).

Невзнос - неплатіж (-тежу), несплата, невиплата, невнесення.

Невиновность - (без)невинність (-ности).

Невиновньїй - (без)невинний, невинуватий.

Невменяемость - невсудність (-ности); бить в состоянии -сти - бути в невсудному стані,
невсудним бути.

Невменяемьій (о поступке, состоянии) - невсудний.

Невнесение - невнесення; (в списки) - невнесення, невписання; ( налога ) - неплатіж (-тежу
), несплата; -ниє в список послужило причиной - те, що не внесли до списку, спричинило;
невнесення до списку спричинило.

Невнимание - неуважність (-ности), неувага.

Невозвращение (чего) - неповернення чого; (кого) - невороття; в случае -ния его из
отпуска - якщо він не повернеться з відпустки; в случае -ния им денег - якщо не поверне
він грошей.

Невозможность - неможливість (-вости), незмога; ( материальная ) - неспромога,
неспроможність (-ности); в случае -сти - якщо не можна; при -сти немедленного
оповещения - якщо не можна негайно повідомити,- ставить кого в -сть -
унеможливлювати кому що; зто ставит меня в -сть - через це я не можу.

Невозможно ( исполнить ) - неможливо.

Невозможньїй (о требовании) - неможливий; делать -ньім - унеможливлювати,
унеможливити.

Невостребование - незапит (-ту), непоспит (-ту); в виду -ния - що (бо) не запитували.

Невостребованньїй (о суммах) - невідібраний.

Невручение (денег, повестки) - невручення.

Невьігодность - невигідність (-ности), некорисність (-ности), незисковність (-ности);
(убиточность) - утратність (-ности).

Невьігодньїй (о предприятии) - невигідний, некорисний, незисковний; (убиточний, о
сделке) - утратний.

Негласньїй (о надзоре) - неявний, таємний.

Негодньїй (о материале) - непридатний, негодящий; признать -ньім - визнати за
непридатне.

Неграмотность - неграмотність (-ности); (в чтении и письме) - неписьменність; в случае
-сти получателя - якщо одержувач неписьменний.

Неграмотньїй - неграмотний; (неумеющий читать и писать) - неписьменний.

Недвижимость - нерухоме майно.

Недействительность - нечинність (-ности), недійсність (-ности); (отсутствие юрид. сили
) - неважність (-ности), нечинність (-ности).

Недействительньїй (о мерах) - нечинний, недійсний.

Недельньїй (о сроке) - тижневий.

Неделя - тиждень (-жня); в течение -ли - протягом тижня, через тиждень,- каждую -лю
(собираться) - щотижня,- на предидущей -ле - того тижня, минулого тижня,- -лю тому
назад - тиждень тому, перед тижнем,- с будущей недели - з неділі; через -лю - за
тиждень.

Недеятельньїй - недіяльний, неактивний.

Недобор - недобір (-бору), (недоимка) - недоплата.

Недоброкачественность - недобротність (-ности), погана якість (-кости); н. упаковки -
погане пакування.

94

Російсько-український словник ділової мови

Недоброкачественньїй (о продукте) - недобротний, недоброї якости, поганий.
Недобросовестньїй (об отношении к делу) - несумлінний, несовісний.

Недоверье - недовіра; питать -риє - мати недовіру, недовіряти; по -рию - через недовіру,
з недовіри до кого, не довіряючи кому.

Недовес - недовага, неповна вага.

Недовешивать, -весить - недоважувати, недоважити.

Недовольство чем - незадоволеність (-ности), невдоволення з чого.

Недовьіработка {норми) - недовиріб (-робу), недовироблення.

Недовьіручка - недобір (-бору).

Недодача - недодання, недодача.

Недоделка - недороблення, недокінчення.

Недоимка - залеглість (-лости), недоплата.

Недоимочность - недоплатність (-ности).

Недоимочньїй (о суммах) - залеглий, недоплатний.

Недоимщик, -щица - недоплатите (-ка), недоплатниця.

Недоказанность - недоведеність (-ности).

Недомер - недомір (-ру).

Недооценивать, -нить - недооцінювати, недоцінити, легковажити.

Недоплата - недоплата, недоплат (-ту), недоплатка.

Недопоказанньїй (о доходах) - недопоказаний.

Недополучать, -чить - недобирати, недобрати, не все діставати, дістати, не все
одержувати, одержати.

Недопустимость - недозволенність (-ности), недозволеність (-ности).

Недопустимий (о поступке) - недозволенний, недозволений.

Недопущенне ( куда ) - недопущення, недопускання, недопуст (-ту): ( чего) - недозволяння,
недозволення, недозвіл (-олу).

Недоработка - недороблене (-ного), недоріб (-робу); ( действ.) - недороблювання,
недороблення.

Недоразумение - непорозуміння; вишило -ниє - сталося непорозуміння; по -нию - з
непорозуміння, через непорозуміння.

Недород - недорід (-роду).

Недосмотр - недогляд (-ду); по -тру - через недогляд, з недогляду; поплатиться за -тр -
приплатитися через недогляд.

Недосмотреть - недоглядіти, недодивитися, недобачити чого.

Недоставать - бракувати, не ставати, не вистачати.

Недостаток - 1) ( дефект) - вада, хиба, ґанч (-чу); 2) ( недостаточность чего) - брак (-ку),
недостача; вследствие -ка - (через те) що бракує, бо бракує; в случае -ка - якщо не
вистачить місця; по -ку (за -ком) времени, средств - через брак, бо бракувало часу,
засобів; 3) {нужда) - нестаток (-ку).

Недостаточно - недосить, мало чого.

Недостаточность - 1) {недостача чего) - недостача, брак чого; 2) {малосостоятельность
) - незаможність (-ности); н. питания - злиденне (мізерне) харчування; {организма) -
погане живлення.

Недостаточньїй (о количестве) - малий для чого, невистачний; (о малосостоятельном) -
незаможний.

Недостача - брак (-ку), недостача, недостача, нестача,- в случае -чи - коли бракує,
бракуватиме; за -чу веса - за недоваження,- при -че - коли бракує, коли бракуватиме.
Недостоверность - непевність (-ности).

Недочет - 1) недолік (-ку); н. сумм - недолік сум; 2) (в работе) - хиба, огріх (-ху).

Нежилой - 1) (о доме , где не живут) - нежилий; 2) (о строєний , где нельзя жить) -
нежитловий, непридатний, щоб жити (мешкати).

Независимьій (о положений) - незалежний.

Незакономерно - неправомірно, незакономірно.

Незаконньїй (о требовании) - неправний, незаконний.

Незамедлительно - негайно, не гаючись.

Незаменимость - незамінність (-ности), незаступність (-ности).

Незаменимьій (о работнике) - незамінний, незаступний.

Незанятой (о служащем) - вільний, гулящий.

Незаполненньїй (об анкете) - без відповідей; (о бланке) - незаповнений.

Незаслуженно - не по заслузі; {без вини) - безвинно, безневинно.

95

Російсько-український словник ділової мови

Незастроенньїй (о месте) - незабудований.

Незатребованньїй (багаж, письмо) - невзятий, незапитаний.

Нездоровий - 1) (о больном) - недужий, слабий; 2) ( вредньш, об атмосфере) - вадливий,
шкідливий.

Незначительньїй (о количестве чего) - невеликий, малий; (о личности ) - незначний.
Неизбежньїй (о последствии) - неминучий.

Неизвестньїй - невідомий.

Неизмеримьій (о потере) - незмірний; (о величине) - невимірний.

Неимение - брак (-ку), недостача чого,- за -ниєм - не маючи, не мавши, через брак, бо не
було, бо немає.

Неимущий - бідний, незаможний, незасібний.

Неисполнение - невиконання; ( несоблюдение ) - недодержання.

Неисправимьій (об упущений) - непоправний, ненаправний.

Неисправность - 1) (об инструменте, вещи) - ненаправленість (-ности), несправність (-
ности); 2) (о лице) - неакуратність (-ности), неретельність (-ности).

Неисправньїй - 1) (об инструменте, вещи) - ненаправлений, несправний; 2) (о лице) -
неакуратний, неретельний.

Неистребованньїй (о документе) - невзятий, незапитаний.

Нейтрализовать - невтралізувати, сов. - зневтралізувати.

Некредитоспособность - некредитоздатність (-ности).

Некролог - некролог (-гу).

Неликвидньїй (об имуществе) - неліквідний.

Немедленно - негайно, не гаючи часу.

Немногие (в вьіражениях): в -гих словах - кількома словами,- в -гих случаях - в небагатьох
випадках, не часто,- для -гих - небагатьом, мало кому,- немногие смогут - мало хто зможе,
не багато тих, що зможуть.

Ненадежньїй (сомнительний, о долге) - непевний.

Ненаказуемьій (о поступке) - некарний.

Неналоговой (о поступлениях) - неподатковий.

Ненарушимьій (о законе) - непорушний, незламний.

Необандероленньїй (об изделии) - незабандеролений, без перепаски.

Необеспеченность - незабезпеченість (-ности).

Необеспеченньїй (о материальном положений) - незабезпечений.

Необжалованньїй (о реиіении) - неоскаржений.

Необлагаемьій ( налогами) - неоподатковуваний, непідлеглий оподаткуванню.
Необнаруженньїй (о преступнике) - невиявлений,- оставаться необнаруженньїм - бути
невиявленим.

Необоснованньїй (о вьіводе) - необґрунтований, безпідставний.

Необусловленньїй - незумовлений; (в договоре) - незастережений.

Необходимо - треба, потрібно; крайнє необходимо - доконче треба.

Необходимость - (до)конечність (-ности), потреба; н. крайняя, насущная - (до)конечна
потреба; в случае, при -сти - якщо є, якщо буде потреба, в разі потреби,- иметь -сть в чем

- потребувати чого,- имеется -сть в чем - є потреба на що,- приводить к -сти - змушувати,
змусити, примушувати, примусити.

Необходимьій (нужньш) - потрібний; ( без чего нельзя обойтись, чего нельзя заменить) -
необійденний (Я), незамінний; ( неминуемий) - неминучий; ( непременньш, обязательньш)

- неодмінний, доконечний; -моє зло - неминуче лихо; -моє условие - неодмінна, (до)
конечна умова,- крайнє -мьій - доконче потрібний, необійденний; нужньш и даже -мьій
(расход) - потрібний і навіть доконче потрібний.

Необьяснимьій (о причине, явлений) - нез'ясовний, нез'ясненний, непоясненний.
Необязательньїй (о работе) - необов'язковий.

Неограниченньїй (о полномочиях) - необмежений, без обмеження.

Неоднократно - скільки раз, не раз.

Неоднократньїй (о случае) - неодноразовий, кількаразовий.

Неодобрительньїй (об отзьіве) - непохвальний.

Неоказаниє - неподання; за -ниє помощи (виговор) - що неподано допомоги.

Неокладной (о сборе) - посередній.

Неокончательньїй (о реіиении) - неостаточний.

Неоперационньїй (об имуществе) - неопераційний.

Неоплата - несплата, несплачення.

96

Російсько-український словник ділової мови

Неоплатний (о должнике) - невиплатний; (о долге) - неоплатний.

Неоправданньїй ( документом ) - невиправ даний, неоправданий.

Неопределенность - невизначність (-ности), неозначеність (-ности); ( сомнительность ) -
непевність (-ности); ( неясность ) - невиразність (-ности).

Неопределенньїй - 1) (о времени, сроке) - невизначений, неозначений; ( сомнительний,
об успехе) - непевний; 2) ( неясний, об ответе ) - невиразний.

Неорганизованность - неорганізованість (-ности), невпорядкованість (-ности).
Неослабний (о надзоре) - пильний.

Неосмотрительность - необачність (-ности), необережність (-ности).

Неосновательность - безпідставність (-ности), безґрунтовність (-ности).
Неосновательннй ( без оснований, о требовании ) - безпідставний, безґрунтовний;

( несолидньш ) - неґрунтовний; (о человеке) - нестатечний.

Неоспоримий (о праве) - незаперечний.

Неосторожний (о поступке, шаге) - необережний.

Неосуществимнй (о плане ) - нездійсненний.

Неответственннй (о работнике) - невідповідальний.

Неотложность - невідкладність (-ности), нагальність (-ности), пильність (-ности).
Неотложннй (о деле) - невідкладний, пильний, негайний.

Неотлучно - невідгодно, не відгоджаючись, невідлучно.

Неотменньїй, неотменяемнй (о декрете) - неодмінний, нескасовний ( Н ).

Неотступний (о ходатайстве) - невідступний, настирливий; ( настойчивий) - долегливий
(/')•

Неотчуждаемьій (о владении) - невивласнюваний, невивласненний.

Неотьемлемьій (о принадлежности, части, чего) - невіднятний.

Неотьіскание - незнайдення; за -ниєм (документа) - що не знайшли, не знайшовши, бо
не знайдено (бо не знайшли).

Неоффициальньїй (о сообщении) - неофіційний.

Непартийньїй - непартійний.

Неплатеж - неплатіж (-тежу), несплата, несплачення.

Неплатежеспособность - неплатоспроможність (-ности).

Неплательщик, -щица - неплатник (-ка), неплатниця; н. злостньїй - зловмисний
неплатник.

Непман - непман (-на).

Неподатной (о свободном от налогов) - неподатковий, вільний від податків.
Неподведомственньїй (о деле) - непідурядний.

Неподдельньїй (о вещи) - непідроблений, незфалшований, нефалшивий; (о тоне) - щирий.
Неподкупньїй (о свидетеле) - непідплатний, непідкупний.

Неподлежащий ( неотносящийся к чему, о примере) - неналежний до чого.

Неподсудньїй (о лице) - неприсудний.

Неподходящий (о вещи) - непридатний; (о времени) - незручний; (о виражений) -
невідповідний, неслушний; (-щий по цене) - непоцінний.

Неподчиненность - непідпорядкованість (-ности), непідлеглість (-лости), непідвладність (-
ности).

Непозволительньїй (о поступке) - недозволений, недозволенний.

Неполновозрастие - неповноліття, неповні літа, недоліття.

Неполноправньїй (о гражданине) - неповноправний.

Неполнота ( введений) - неповність (-ности).

Непомерньїй (о требовании) - незмірний; (о количестве) - надмірний.

Непорядок - безладдя, нелад (-ду).

Непоследовательно - непослідовно.

Непосредственньїй (о наблюдении) - безпосередній.

Неправильность - неправильність (-ности), невірність (-ности), хибність (-ности),
помилковість (-вости).

Неправомерньїй (о поступке) - неправний.

Неправомочний - неправоможний, неправосильний.

Неправоспособность - неправоздатність (-ности).

Неправосудне - кривосуд (-ду), неправний суд, неправосуддя.

Непредвиденньїй, непредусмотренньїй (об осложнении) - непередбачений; н. (в
договоре) - незастережений.

Непредусмотрительно - непередбачливо, необачно.

97

Російсько-український словник ділової мови

Непреложньїй (о решении) - незмінний; (о намерении) - непохитний, (об истине) -
незаперечний.

Непременньїй (об условии) - неодмінний; ( несменяемьш , о секретаре) - незмінний.
Непрерьівно - без перерви, без перестанку, беззупинно.

Непрерьівньїй (о недвле) - безперервний.

Неприбьітие - неприбуття; за -ем Н. - що не прибув Н.

Непригодность - непридатність (-ности).

Непригодньїй (о вещи ) - непридатний, негодящий.

Неприемлемьій (о предложении ) - неприйнятний.

Непризнание - невизнання.

Неприкосновенность - 1) непорушність (-ности), незайманість (-ности); н. личности -
незайманість особи; в -сти - непорушно; 2) ( непричастность ) - непричетність (-ности).
Неприкосновенньїй (о запасе) - 1) непорушний, незайманий; 2) ( непричастньш , о лице) -
непричетний до чого.

Неприменимость - незастосовність (-ности), непридатність (-ности).

Непринятие - неприйняття; в случае -тия - якщо (коли) не приймають, не приймуть, не
прийматимуть.

Неприсутственньїй (о дне) - неробітний; (о часе) - неурядовий.

Неприсутствующий (о лице) - неприсутній.

Непродолжительньїй (о времени, сроке) - недовгий, короткий, недовгочасний.
Непроизводительность - непродуктивність (-ности); ( тщетность ) - марність (-ности).
Непроизводительньїй (о труде) - непродуктивний; ( напрасньш) - марний, даремний.
Неработоспособньїй (о лице) - непрацездатний.

Нерабочий (о времени) - неробітний, гулящий; (о скоте) - неробочий, гулящий.
Нерадение - недбалість (-лости), недбальство.

Неразборчивьій - 1) (о почерке) - нечиткий, невиразний; 2) (н. в средствах) -
невибагливий на..., неперебірливий.

Неразменньїй (о ден. знаках) - нерозмінний.

Неразрешенньїй - 1) ( непозволенньш , о собрании) - недозволений, заборонений; 2)

( нерешенньш, о вопросе) - нерозв'язаний, невирішений.

Неразрешимьій (о вогіросе) - що не можна вирішити, розв'язати, нерозв'язний.
Нераспорядительньїй (о лице) - нерозпорядливий.

Нерасторжимость ( условия) - нерозривність (-ности).

Нерасчетливость - нерахубність (-ности), неощадливість (-вости).

Нерасчитанность - необрахованість (-ности), незваженість (-ности).

Нерегулярно - нереґулярно, непостійно, нестало.

Нерозьіск - нерозшук (-ку); за -ком адресата - не розшукавши, що не розшукано, бо не
розшукано, не розшукали адресата; при -ке - коли не розшукано (не буде розшуканий).
Несвоевременньїй (о заявлений, замечании) - невчасний, несвоєчасний, що не в свій час.
Несгораемьій (о иікафе) - неспаленний, вогнетривалий, вогнетривкий.

Нескончаемьій - нескінченний, безконечний, безкраїй; (только о работе) - невиводний

(Г).

Несменяемость - незмінність (-ности).

Несменяемьш (о должности, лице) - незмінний, незміненний.

Несмотря на... - дарма що..., не вважаючи на..., не зважаючи на..., хоча...; -ря на
неоднократнеє напоминания - дарма (не вважаючи на те), що не раз нагадувано, хоча не
раз нагадувано.

Несоблюдение - недодержання, невиконання; в виду -ния (условии) - що не додержано,
бо не додержано.

Несовершеннолетие - неповноліття, недоліття.

Несовершеннолетний (о лице) - неповнолітній, недолітній.

Несовместимость - несполучність (-ности); ( стат .) - незбіжність (-ности).
Несовместимьій (об обязанности) - несполучний; (стат.) - незбіжний.

Несогласие - незгода, не(з)лагода; н. во мнениях - розбіжність думок,- по -сию,
вследствие -сия - через незгоду.

Несогласованность - непогодженість (-ности), незгідність (-ности).

Несогласованньїй (о действиях) - непогоджений.

Несоответствие с чем, несоответственность чему - невідповідність (-ности) до чого.
Несоответственньїй чему - невідповідний до чого.

Несоразмерньїй с чем - недомірний, незавмірний (Я), невідповідний до чого.

98

Російсько-український словник ділової мови

Несостоявшийся - 1) (о заседании) - що не відбувся, невідбутий; (о товариществе ) -
неутворений; в виду -шейся продажи - зважаючи на те (через те), що продаж не
відбувся; 2) (об условиях договоре) - нездійснений.

Несостоятельность - 1) неспроможність (-ности), неспромога; ( долговая ) - невиплатність
(-ности); н. злостная - зловмисна невиплатність; 2) (бедность) - незаможність (-ности),
несаток (-тку,) нестатки (-ків); по -сти - через неспроможність, через незаможність, через
нестатки; 3) ( неимущий, о гражданине) - незаможний; ( неосновательньш , об
аргумвнтации) - неслушний, невлучний.

Несправедливость - 1) несправедливість (-вости), неправда; 2) ( обида ) - кривда,-
причинить -сть (кому) - заподіяти кривду кому, скривдити кого.

Нестарательность - нестаранність (-ности), недбайливість (-вости).

Нести, понести: н. наказание - відбувати, відбути кару, дістати кару,- н.
ответственность - відповідати; н. служебние обязанности - відбувати, виконувати
службові обов'язки; н. убьітки - зазнавати, зазнати втрат, мати втрати, утрачатися,
утратитися; н. убьітки при работе - проробляти, проробити.

Несудимость - 1) несудженість (-ности); 2) (неподсудность) - неприсудність (-ности); 3)

( невменяемость) - невсудність (-ности).

Несудимьій - 1) несуджений; 2) (неподсудньш) - неприсудний; 3) (невменяемьій) -
невсудний.

Несущественньїй (о замечании) - непосутній.

Несходньїй (о деле) - невигідний; (о несходном по цене) - непоцінний.

Несчетньїй (о количестве) - незліченний, незчисленний.

Нетактичньїй (о поведений) - нетактовний.

Нетерпящий отлагательства (о деле) - невідкладний, що не можна відкласти.

Неточность - неточність (-ности), недостатність (-ности), нестотність (-ности).

Нетрудовой (о хозяйстве) - нетрудовий; (о части населения) - нетрудящий, нетрудовий.

Нетрудоспособньїй (об инвалиде) - непрацездатний.

Нетто - нетто.

Неубьіточность - невтратність (-ности).

Неуважительньїй (о причине) - 1) неважливий; 2) (об отноиіении к кому) - зневажливий.

Неувязка - непогодженість (-ности), непоєднаність (-ности), непоєднання.

Неудача - невдача; потерпеть -чу - зазнати невдачі.

Неудачньїй (об исходе) - невдалий.

Неудобньїй (о положений) - невигідний, незручний; (о земле) - непридатний.

Неудобство - невигода, незручність (-ности); причинять кому -ство - завдавати кому
незручности.

Неудовлетворение - незадоволення,- в случае -ния ходатайства - якщо не буде
задоволене прохання.

Неудовлетворительность - недогідність (-ности), незадовільність (-ности), недоладність (-
ности).

Неудовлетворительньїй (о работе) - недогідний, незадовільний, недоладній;

( недостаточний , об ответе) - незадовільний, невистачний; ( отрицательний) -
неґативний; робота -льна - робота не задовольняє; робота незадовільна.

Неудовольствие кем, чем - невдоволення, незадоволення кого, з чого; вьісказьівать -виє
по поводу чего - висловлювати невдоволення, незадоволення з чого, з приводу чого.

Неуказание - незазначення,- за -ниєм точного адреса - (через те), що не зазначено точно
адреси, бо не зазначено точно адреси.

Неуклонньїй (об исполнении) - непохитний, неу(в)хильний, неодмінний.

Неуместньїй (о замечании) - недоречний, недоладній.

Неумьшіленно - ненавмисне, без наміру.

Неумьшіленньїй (о поступке) - невмисний, ненавмисний.

Неуплата - несплата, несплачення.

Неупотребительньїй (о средстве) - невживаний.

Неуправка - невпорання, невпоранка; в виду неуправки - що не впоралися, бо не
впоралися.

Неурочний (о работе) - незагаданий, ненормований; (о времени) - невизначений,
ненормований; ( несоответствующий , о времени) - невідповідний, неналежний;

( сверхурочньш ) - наднормовий.

Неустановленность - 1) невизначеність (-ности); н. срока - невизначеність терміну; 2)

( недоказанность ) - недоведеність (-ности); н. факта - недоведеність факту.

99

Російсько-український словник ділової мови

Неустановленньїй - 1) ( времени ) - невизначений; 2) ( недоказанньїй , о факте) -
недоведений.

Неустойка - 1) ( неисполнение условия) - недодержання; при -ке - якщо не додержано,
якщо не додержать; 2) ( пеня за неустойку) - недодержка ( Н ),- заплатить -ку - сплатити
недодержку.

Неустойчивьій (о цене) - хиткий, несталий, нестанівкий.

Неустранимьій (о препятствии) - невідвбдний.

Неустройство - невпорядкованість (-ности).

Нефтепромьішленник - нафтопромисловець (-вця).

Нехозяйственность - негосподарність (-ности).

Нецелесообразно - недоцільно.

Неценньїй (о вещи) - некоштбвний.

Нелеткий (о почерке, пенати) - нечиткий, невчитний; (невиразительньїй, о речи) -
невиразний.

Нечетньїй - непарний, нечітний.

Неявившийся - неприбулий.

Неявка - неоказ (-зу) (Н), неприбуття, неприхід (-ходу); ( непредг>явление) - непбказ (-зу),
неподання, неоказ (-зу); н. на работу - нестання, неприбуття на роботу; за -кою их - бо
вони не з'явились, не вказалися,- при -ке - якщо не прибували, не прибувають, не
прибудуть.

Неясньїй (об ответе) - невиразний, неясний.

Нижеизложенньїй - поданий далі, нижчеподаний.

Нижеименованньїй - названий далі, нижченазваний.

Нижеозначенньїй - зазначений далі, нижчезазначений.

Нижеподписавшийся - що підписався далі, нижчепідписаний.

Нижеприведенньїй - наведений далі, нижченаведений.

Нижеследующий - дальший, поданий далі, нижчеподаний, наведений далі,
нижченаведений.

Нижеупомянутьій - згаданий далі, нижчезгаданий.

Низкий (о намерении, поступке) - ниций, негідний.

Низкопробньїй - малопрббний, малої проби.

Ничтожньїй (о спросе , цене , потреблении) - зовсім малий, мізерний.

Нищенствовать - старцювати, жебрачити.

Нищий, -щая - жебрак (-ка), жебрачка, старець (-рця), старчиха.

Новаторство - новинництво.

Новобранец - новобранець (-нця), рекрут (-та).

Нововведение - новина, новозапроваджене; (действ.) - запровадження вперше; путем
-ния - уперше запроваджуючи.

Новогодие - новоріччя.

Новозаселенньїй (о пункте) - новозаселений.

Новоизбранньїй (о депутате) - новообраний, нового обрання.

Новоизданньїй (о распоряжении) - нововиданий.

Новообразовавшийся (о селений) - новопосталий, новоутворений, що недавно утворився,
недавно утворений.

Новооснованньїй (об учреждении) - новозаснбваний, новозалбжений, недавно
залбжений.

Ножик (перочинний) - ножик (-ка), цезбрик (-ка), складанчик (-ка); (разрезной) - різак (-ка
)•

Ноль - нуль (-ля), зеро.

Номенклатура - номенклятура.

Номенклатурний (о списке) - номенклятурний.

Номер - 1) число (40) нумер (-ра) (№); н. входящий - вступне число, вступний нумер; н.
исходящий - вихідне число, вихідний нумер; н. по порядку - число (нумер) з ряду, чергове
число,- н. по журналу - журнальний нумер,- н. порядковий - рядове, порядкове число
(нумер); за № таким - число таке, під таким числом,- подбирать по -рам - укладати
(складати) за нумерами; 2) (в гостиннице) - номер (-ра), кімната,- -ра для приезжающих -
номера для приїжджих; 3) (газети) - число, нумер (-ра).

Номерной, номерант - номерний (-ного), номерант (-нта).

Номеровать - нумерувати, числами позначати.

Номеровщик - нумерувальник (-ка).

100

Російсько-український словник ділової мови

Номинал - номінал (-лу); по -лу - за номіналом.

Номинальньїй (о стоимости ) - номінальний, іменований.

Норма - норма; н. возрастная - норма літ, вікова норма; н. вьіработки - норма виробу,
виробляння; н. дешевая - норма на душу, подушна норма; н. оценочная - цінувальна,
таксаційна норма,- н. предельная - гранична, кінцева норма; н. средняя - пересічна
норма; -мьі количественньїе - норми кількосте,- входить в норму - ставати, стати на
нормі; ( сделаться нормой) - ставати, стати за норму,- по норме - за нормою,- вверх (свииіе
) нормьі - понад норму.

Нормализация - нормалізація; ( действ .) - нормалізування.

Нормальний (об окладе) - нормальний.

Нормировать - нормувати, сов. - унормувати.

Нормировщик - нормувальник (-ка).

Носильщик - носильник (-ка), вагоноша.

Носитель - носій (-сія); н. фамилии - власник прізвища.

Носить - носити; н. имя - зватися, мати ім'я (назву).

Нотариальньїй (о заявлений) - нотаріяльний, нотарний.

Нотариус - нотар (-ря); профессия -са - нотарство.

Нотариат - нотаріят (-ту).

Нотация - нотація, вимова,- прочитать кому -цию - вимовити кому, вичитати нотацію
кому.

Ночной (о дежурстве, работе) - нічний.

Ноябрь - листопад (-да).

Нужда - 1) ( потребность в чем) - потреба на що,- ( крайняя ) - скрута на що,- -дьі
повседневньїе - повсякденні (щоденні) потреби; -дьі текущие - поточні потреби,- без
видимой нужди - без явної, очевидної потреби,- по крайней, неотложной нужде - з
конечної (кончої) потреби; удовлетворение нужд - задовольнений потреб; 2) ( бедность ,
состояние нужди) - нужда, нестаток (-тку), злидні (-нів).

Нуждаться - 1) (в чем-либо) - потребувати чого; 2) ( терпеть нужду) - бідувати, терпіти
злидні (нестаток).

Нуждающийся - бідний, убогий; (є чем) - що потребує чого,- предоставить работу, как
более -муся - дати роботу, бо більш потребує.

Нужньїй (о расходе) - потрібний; н. и даже необходимий - потрібний і навіть доконче
потрібний; находить -ньім - вважати за потрібне; очень -ньій - дуже потрібний, пильний.

Нумератор - нумератор (-ра); -ром проставлять - значити нумератором.

Нумерация - нумерація; {действ.) - нумерування, числування.

О, об, обо - 1) (с. предл. над.) - за, про (с вин. пад.); вопрос об утверждении - справа про
затвердження; донести о происшествии - сповістити за пригоду,- ходатайствовать о
ком, о чем - клопотатися за кого, за що,- 2) (с качеств. прилаг. и числ.) - на (с вин. пад.), з
(с твор. пад.); дом о трех зтажах - будинок на три поверхи.

Обандероливать, -лить - забандеролювати, забандеролити.

Обанкручиваться, -рутиться - банкрутувати, збанкрутувати.

Обвертка ( обложка) - обгортка, обкладинка; {обвертивание) - обгортання.

Обверточньїй, оберточньїй (о бумаге) - обгортковий.

Обвертьівать, -вернуть - обгортати, обгорнути чим, угортати, угорнути в що.

Обвес - 1) ( обман в весе) - обважування, обваженн-я; 2) ( оиіибка в весе) - помилка на вазі;
3) (о недовеиіенном количестве чего) - недоважка.

Обвешивать, обвесить кого - обважувати, обважити кого.

Обвешиваться, обвеситься - помилятися, помилитися важивши.

Обвинение - обвинувачення, обвина; (действ.) - звинувачення, обвинувачування,
обвинувачення; о. встречное - супротивне обвинувачення; брать назад обвинение -
зрікатися, зректися обвинувачення; взводить -ниє на кого - прикидати кому вину,
винуватити, обвинувачувати, обвинуватити кого,- возбуждать -ниє - починати, почати
винувачення,- дело по -нию в чем - справа про обвинувачення за що (в чому); он судится
по -нию в измене - його судять, обвинувачуючи за зраду,- предьявлять -ниє - ставити,
поставити обвинувачення; признавать -ниє - визнавати обвинувачення; свидетели со
сторони -ния - свідки сторони винувачення, свідки з поводової сторони.

Обвиненньїй - 1) (на кого взведено обвинение) - винувачений, оскаржений; 2)
(осужденний) - засуджений.

Обвинитель, -ница - обвиновник (-ка), обвиновниця,- о. частний - оскаржник (-ка), (о
женщ.) - оскаржниця.

101

Російсько-український словник ділової мови

Обвинительньїй (о речи) - обвиновний.

Обвиняемьій - винувачений (-ного).

Обвинять, -нить кого в чем - винити, винуватити, обвинуватити кого за що (у чому);

-нять напрасно - винуватити безпідставно; он -нен за злоупотребления - його
обвинуватили у зловживаннях; суд -нил его - суд визнав його за винного, суд обвинуватив
його.

Обвиняться, -ниться - винитися, винуватитися, обвинуватитися.

Обдирала - здирник (-ка), здирця; ( взяточник ) - хабарник (-ка).

Обдирательство - здирство, здирництво, здирщина; ( действ .) - обдирання.

Обдумьівать, -мать - обмірковувати, обміркувати що.

Обед - обід (-ду); обед из двух, из трех блюд - обід на дві, на три страви[і]; даются обеди -
дають обіди.

Обеденньїй (о перерьіве ) - обідній, на обід; (оставшийся от обеда ) - обідняшній.

Обеднеть (о лице ) - збідніти, зубожіти, зійти на злидні, звестися нінащо; (о хозяйстве ) -
підупасти, збідніти, звестися нінащо.

Обезвреживать, -редить - знешкоджувати, знешкодити (СЖМ).

Обезденежеть - витратитися з грошей, звестися з грошей.

Обезземеливать, -лить - збезземелювати, збезземелити, знеземелювати, знеземелити.

Обезлюдеть - збезлюдіти.

Обезоруживать, -жить - знезброювати, знезброїти, роззброювати, роззброїти.

Оберегатель - оберігай (-ча), охоронець (-нця), охоронник (-ка).

Оберегать, -речь - берегти, оберігати, оберегти кого, що, стерегти, устерегти кого, чого.

Обеспечение - забезпечення, забезпека; о. имущественное - забезпечення майном,
майнове забезпечення; о. социальное - соціяльне забезпечення; о. страховеє - убезпечне,
убезпеччина (Я); в -ниє - на забезпечення, щоб забезпечити, забезпечуючи; в целях -ния

- щоб забезпечити; давать в -ниє - класти, покласти, що на заставу; дать -ниє - дати
забезпечення, забезпечити; с -ниєм плати - забезпечуючи, забезпечивши плату, з
забезпеченою платою.

Обеспеченность - забезпеченість (-ности).

Обеспечиватель, -ца - забезпечили (-ка), забезпечниця.

Обеспечивать, -чить кого чем или в чем - забезпечувати, безпечити, забезпечити кого
чим, кому що.

Обеспечительньїй (о договоре) - забезпечний.

Обесценивать, -нить - знецінювати, знецінити.

Обещание - обіцянка, обітниця; ( обет ) - зарік (-року), обітниця; о. клятвенное - обіцянка
під присягою, заприсяжена обіцянка; о. торжественное - урочиста обітниця; давать
торжественное -ниє - урочисто обіцятися; исполнить -ниє - додержати обіцянки.

Обещать, пообещать - обіцяти (-ся), пообіцяти (-ся).

Обжалование - оскарження; в случае -ния их - якщо їх оскаржать.

Обжаловать - оскаржувати, оскаржити.

Обзаведение, обзавод, обзаводка - 1) ( оборудование ) - завід (-оду); 2) {действ.) -
справляння, оправлення, облаштовування, облаштування.

Обзаводить, -вести кого чем - справляти, справити кого що, облаштовувати, облаштувати
кого чим.

Обзаводиться, -вестись чем - заводити, завести (собі) що, справляти, справити (собі) що.

Обзор - огляд (-ду); {действ.) - оглядання; о. беглий - побіжний огляд; о. конспективний -
конспективний огляд.

Обзорщик, -щица - оглядач (-ча), оглядачка.

Обивать, обить {пороги) - оббивати, оббити.

Обида {несправедливость) - кривда, покривдження; {оскорбление) - образа; о. кровная -
тяжка, образа; виносит -ду - терпіти кривду; наносить , причинять -ду - а) чинити
кривду, кривдити, скривдити, покривдити; б) ображати, образити.

Обидчик, -чица - кривдник (-ка), кривдниця.

Обиженньїй - скривджений (-ного), покривджений (-ного); {оскорбленний) - ображений.

Обилие чего {множество чего) - багатосила, велика кількість, здобіль чого; большое -лие

- дуже багато.

Обильньїй (о материале) - достатній, що його багато є, рясний; {об урожае) - великий.

Обирало[а] - здирник (-ка), здирниця, драпіжник (-ка).

Обирать, обобрать кого - обдирати, обдерти, обідрати кого.

Обитаемьій (о заселенном доме) - заселений, залюднений.

102

Російсько-український словник ділової мови

Обитатель, -ница - житець (-тця), мешканець (-нця), мешканка.

Обиход ( хозяйство и его принадлежности) - господарство; (текущий расход,
потребность ) - обіхідка, обіхідність (-ности); ( употребление) - ужиток (-тку); для
домаиінего -да - до хатнього господарства, для хатнього вжитку; для своего -да - на
власну обіхїдку, собі на обіхідку, собі на вжиток; пустить в -ход - пустити до вжитку,
запровадити в ужиток.

Облава - облав (-ву), облава.

Облатать, -пожить - 1) (кого чем) - обкладати, об(і)класти, обложити; о. податью,
налогом - оподатковувати, оподаткувати кого, накладати, накласти податок на кого,- о.
пошлиной - накладати мито на що; 2) ( окружать ) - облягати, облягти, оточувати,
оточити, обступати, обступити.

Обладание чем - посідання чого.

Обладатель, -ница - посідач (-ча), посідачка, володар (-ря), володарка.

Обладать чем - посідати що, володіти чим,- о. всеми правами - мати всі права; о.
полномочиями - мати вповноваження.

Областной (о потреблении ) - крайовий, країнний.

Область - 1) край, країна; 2) ( переносно ) - поле, царина, обсяг (-гу), галузь (-зі); о. влияния

- обсяг (поле) впливу; о. действия - поле діяння (чину); (о законе , правилах) - сфера
(обсяг) чинности,- о. применения - царина вжитку (застосування); о. распространения -
терен поширений; в данной -сти - в цій галузі; в научной -сти - в царині науковій; вне
-сти - поза обсягом, поза сферою.

Облегчать, -чить - полегшувати, полегшити, улегшувати, улегшити; ( давая льготу) -
пільгувати, попільгувати, попільжити.

Облегчение - полегшання, полегкість (-кости); ( льгота ) - пільга,- о. налогов - зменшення
податків, полегкість у податках; о. положения (больного) - полегшення стану,- больной
получил -ниє - хворому полегшало, стало легше,- в целях -ния - щоб полегшити, на
полегшення; замечается -ниє налогов - укмічено, що податки полегшали; получить -ниє

- діставати, дістати полегкість (-кости).

Облекать, -лечь кого чем ( властью , доверием ) - надавати, надати кому чого.

Облигационер - обліґаціонер (-ра), обліґаційник (-ка).

Облигационньїй (о листе) - обліґаційний.

Облигация - обліґація.

Обличать, -чить - 1) ( показивать, обнаруживать) - виявляти, виявити, показувати,
показати; 2) ( уличать , изобличать) - доказувати, доказати на кого, доводити, довести
кому що, викривати, викрити кого, що,- о. кого во лжи, измене - доводити кому його
брехню, зраду.

Облипаться, -читься - виявлятися, виявитися; виновний обличается всем ходом дела -
винуватця виказує (виявляє) увесь хід справи.

Обличатель, -ница - виявник (-ка), виявниця, викривач (-ча), викривачка, доказник (-ка),
доказниця.

Обличительньїй (о свидетельствовании) - виявничий, виявний, викривний.

Обложение - 1) оподаткування; о. косвенное - посереднє оподаткування; о. подоходное -
віддобуткове оподаткування; о. пропорциональное - пропорційне оподаткування; о.
прямое - безпосереднє оподаткування; неподлежащий обложению - неоподатковуваний;
при -нии - а) оподатковуючи; б) коли оподатковують (оподатковували,
оподатковуватимуть); 2) (осада) - облога.

Обложка ( обертка ) - обгортка, обкладинка.

Обложковьій (о бумаге) - обгортковий, на обгортку.

Обман - 1) (надувательство) - ошуканство, ошук (-ку); о. явний - видиме ошуканство,-
добить обманом - витуманити, видурити; 2) ( заблуждение ) - омана,- вводить в обман
кого - омиляти, омилити кого,- вдаваться , впадать в обман - омилятися, омилитися,
допускатися, допуститися омани.

Обманньїй - 1) (надувательский, о виде , весе) - ошуканський, шахрайський; 2)

( призрачний , о явлений) - оманний.

Обманщик, -щица - ошуканець (-нця), ошуканка, ошукач (-ча), ошукачка.

Обманьївать, -нуть - обманювати, обманити, ошукувати, ошукати,- о. в весе -
недоважувати, недоважити; о. в мере - недомірювати, недомірити.

Обмежевьівать, обмежевать, -ся - обмежовувати, обмежувати, -ся.

Обмен - вимін (-ну), заміна, обмін (-ну); о. грамотами - обмін грамотами; о. мнениями -
обрада, порозуміння про що, спільне обміркування чого,- о. торговий - торговельний

103

Російсько-український словник ділової мови

вимін, торговельна міньба; в обмен - на вимін, на заміну; в порядке -на материалами -
щоб помінятися матеріалами, міняючись, помінявшись матеріялами; для обмена - на
вимін, на заміну; после обмена мнений по докладу мьі... - спільно обміркувавши доповідь,
обрадившись про доповідь, ми...

Обменивать, обменять, обменить, -ся - обмінювати, обміняти, обмінити, міняти,
поміняти, -ся; -ться письмами - мінятися листами; -ться мнениями - обраджуватися,
обрадитися, порозуміватися, порозумітися.

Обменньїй (о предмете) - замінний, вимінний, на вимін призначений, обмінний.

Обмер - 1) ( измерение ) - вимір (-ру); 2) (мера) - міра; 3) ( недомер ) - недомір (-ру); ( дебете .)
- недомірювання, недомірення; 4) (обмен в мере) - обмір (-ру); ( дебете.) - обмірювання,
обмірення.

Обмеривать, обмерять, обмерить - 1) (измерять) - вимірювати, виміряти що; 2)

( недомеривать) - недомірювати, недоміряти, недоміряти; ( обманьївать в мере) -
обмірювати, обміряти, обміряти.

Обмерок, обмерьіш - недомірок (-рку).

Обмеренньїй (о приборе, измерительньш) - вимірний.

Обмерщик ( обманивающий мерой) - недомірник (-ка).

Обмолвка - помилка на слові.

Обморок - обмирання, зомління; в состоянии -ка - зомлілий; упасть в о-в - зомліти.

Обмошенничать - обшахрувати, обшахрати, обшахраїти, обкрутити.

Обмундировка, обмундирование - 1) ( одежда) - умундурування; 2) (дебете.) -
умундурування, споряджання уніформи.

Обмундировьівать, -ровать - умундуровувати, умундурувати, споряджати, спорядити,
справляти, справити уніформу кому.

Обнадеживать, -жить - забезпечувати, забезпечити кого, подавати, подати надію кому.

Обнародьівать, -довать - оголошувати, оголосити що, знаймувати, ознаймувати,
знаймити, ознаймити що, оприлюднювати, оприлюднити що, про що.

Обнаруживать, -жить - виявлювати, виявляти, виявити що; (о преступлении) -
викривати, викрити; (находить) - находити, знайти; о. по следам - слідом доходити, дійти,
вистежувати, вистежити по слідах; о. при обьіске - витрушувати, витрусити що в кого; о.
своє нерадение - виявляти, показувати свою недбалість.

Обнимать, -нять что - охоплювати, охопити, обіймати, обійняти що; район обнимает
территорию - район охоплює територію.

Обновлять, -вить - о(б)новляти, о(б)новити, поновляти, поновити.

Обобщать, обобщить, -ся - узагальнювати, узагальнити, -ся,- частние законні не могут
-ться - поодиноких законів не можна узагальнювати.

Обобщение - узагальнення; делать, еделать обобщение - узагальнювати, узагальнити.

Обобществлять, -ствить - усуспільнювати, усуспільнити.

Обогащаться, -гатиться чем - збагачуватися на що, багатитися, збагатитися з чого,
багатіти, збагатіти на що; о. на чей ечет - багатіти чиїм коштом.

Обогревать, обозреть, -ся - о(бі)грівати, о(бі)гріти, -ся (о здании) - огрівати, -ся.

Обоз - валка; (воєн.) - обоз (-зу); о. пожарньїй - пожежна валка; о. санитарньш - валка
санітарна.

Обозначать, -чить - 1) (отмечать знаком) - зазначати, зазначувати, зазначити,
позначати, позначувати, позначити; 2) (определять) - визначати, визначити; о.
направление - визначати напрям; 3) (значить) - означати.

Обозначаться, -читься - зазначуватися, зазначитися, позначатися, позначитися;
(определяться) - визначатися, визначитися.

Обозничий (нач. обоза) - отаман валки, валковий.

Обозньїй (об имуществе) - валковий.

Обозревать, -реть - оглядати, оглянути, оглядіти, озирати, озирнути що.

Обозреватель, -ница - оглядач (-ча), оглядачка.

Обозрение - огляд (-ду); о. конспективное - конспективний огляд.

Оборачиваемость (денег, товара) - швидкість обігу (обертання).

Оборона - оборона,- стать в -ну кого - стати на обороні кого, заступатися, заступитися,
оступатися, оступитися за ким, стати в оборону за ким.

Оборонять, оборонить, -ся - боронити, обороняти, оборонити, відбороняти, відборонити,
-ся.

Оборот - 1) оборот (-ту); (обращение) - обіг (-гу), обертання; о. денежньш - грошовий
оборот; о. к ассовьш - касовий оборот; о. торговий - торговельний оборот,- о.

104

Російсько-український словник ділової мови

хозяйственньїй - господарчий оборот; бить в -те - бути в обороті; без оборота на меня,
на вас (надайсь на векселе) - не обертаючи на мене; дать делу другой оборот -
повернути справу на інакше; дело приняло хороший, дурной обороні - справа повернула
на добре (лихе); пускать деньги в -рот - пускати гроші в оборот; 2) (речи) - зворот (-оту).

Оборотливость - промітність (-ности), (у справах) - спритність (-ности).

Оборотливьій (об агенте) - спритний, промітний, меткий (у справах).

Оборотний - 1) (о капитале) - оборотний; 2) ( обратний , о стороне листа) - зворотний.

Оборудьівание, -дование - 1) ( завода , мастерской и т. п.) - урядження, статок (-тку),
опорядження, устаткування; ( дебете .) - уряджання, урядження, опоряджання,
опорядження, устатковування, устаткування; 2) (о. дела) - лагодження, полагодження,
облагоджування, облагодження.

Оборудьівать, -довать - 1) (дело) - зробити справу, полагодити справу, справити справу,
справитися; 2) ( снабжать всем нужним) - уряджувати, урядити, обмислити чим (Г),
опоряджати, опорядити, устатковувати, устаткувати.

Обосновьівать, -новать что чем - уґрунтовувати, уґрунтувати що на чому,
обґрунтовувати, обґрунтувати.

Обособлять, -бить - відокремлювати, відокремити.

Обострять, -рить ( отношения , положение) - загострювати, загострити.

Обоюдньїй (о риске) - 1) двосторонній, двобічний; ( обоюдоострий , о вопросе) - двосічний;
2) ( взаимньїй , о соглашении) - обопільний.

Обрабатьівать, -ботать - 1) обробляти, оброблювати, обробити, опрацьовувати,
опрацювати; 2) (землю) - порати, упорати, оброблювати, обробляти, обробити.

Обработка - обробка; (дебете.) - обробляння, опрацювання; производить -ку - обробляти,
обробити.

Образ (способ) - спосіб (-собу), чин (-ну), побит (-ту); о. действия - поводження, поводіння,-
о. мислей - напрям думок,- о. правления - система урядування, уряд (-ДУ); главним -зом -
найбільше, найголовніше, головне,- коренним -зом - ґрунтовно,- надлежащим -зом -
належно, як слід, як годиться; насильственним образом - ґвалтовно,- некоторим -зом -
якоюсь мірою,- никаким -зом - ніяк, жадним способом, жадною мірою,- обманним -зом -
ошукавши, ошуком; обикновенним -зом - звичайним способом, звичайно; равним -зом -
так саме, теж,- решительним -зом - твердо, рішуче,- самим решительним -зом -
щонайтвердіше,- самим обикновенним -зом - звичайнісіньким способом,- таким -зом
(так) - так, таким способом, таким робом, чином, побитом; (итак) - отже, отож, виходить,-
частним -зом - приватно.

Образец - зразок (-зка), взір (-зору), взірець (-рця); -зцьі товарние - зразки товару (краму
),- брать для -зца - брати на зразок,- брать за -зец - брати, взяти на зразок,- по -зцу - на
зразок, на взірець,- продавать по -зцам - на зразки продавати; служить -зцом - бути за
зразок,- существующего -зца (марки) - теперішнього зразка.

Образование - 1) освіта; о. висшее - вища освіта,- о. домашнєє - домашня освіта; о.
начальнеє - початкова освіта,- о. низшее - нижча освіта; о. общее - загальна освіта,- о.
профессиональное - професійна освіта,- о. специальное - спеціяльна (фахова) освіта,-
получать -ниє - діставати освіту,- 2) (созидание, формирование) - творення, утворення,
утворювання, формування, зформування; о. нових учреждений - утворення, формування,
зформування нових установ; 3) (результат процесса) - утвір (-вору), витвір (-вору).

Образованньїй - 1) (прил., о получившем образование) - освічений; 2) (прич.) - утворений,
зформований,- вновь -ньій - новоутворений.

Образовательньїй - 1) (о цензе) - освітній; 2) (о процессе) - творчий, формувальний.

Образовьівать, -зовать - 1) (давать образование) - освічувати, освітити кого, давати,
дати освіту (науку) кому; 2) (создавать) - утворювати, творити, утворити; 3) (составлять)
- становити що, дати що,- образует что - становить що, є що,- зто образует большую
сумму - це становить (дає) велику суму.

Образовьіваться, -зоваться из чего - утворюватися, утворитися, зформовуватися,
зформуватися, складатися, скластися; (возникать) - поставати, постати з чого.

Образцовьій (об уставе) - зразковий, взірцевий.

Образник - зразок (-зка); для -ка - на зразок.

Обратно - назад,- получать деньги -но - одержувати гроші назад, одержати гроші
зворотом.

Обратньїй (о действии) - зворотний; (о расписке) - поворотний.

Обращаемость (денег, товаров) - обігання, обіг (-гу), обертання; (предметов) -
уживаність (-ности).

105

Російсько-український словник ділової мови

Обращать, -ратить - 1) (у стремлять ) - повертати, повернути, звертати, звернути;

( направлять ) - навертати, навернути; о. внимание - звертати, звернути увагу,
зауважувати, зауважити, зауважити; о. внимание кого на что - давити, подати до уваги
кому що, звертати увагу чию на що; обратить иск (к кому-нибудь) - розпочати позов
проти кого, запозивати, запозвати кого; 2) ( употреблять на что) - повертати, повернути
на що, обертати, обернути, уживати, ужити на що; о. в доход - повертати, повернути на
прибуток; 3) ( превратить во что) - переводити, перевести на що, повертати, повернути
на що, у що; о. в деньги - переводити, перевести на гроші, повертати, повернути в гроші,
згрошити (Г).

Обращаться, -ратиться - 1) (к кому , к чему) - вдаватися, вдатися до кого; о. к кому по
делу - вдаватися до кого в справі; о. с вопросом - вдаватися запитуючи (з запитанням); 2)

( во что) - повертатися, повернутися на що; ( физ .) - братися, взятися чим,- о. в развалиньї -
повертатися в руїни, руїною стати; 3) (с кем) - поводитися, повестися, об(і)ходитися,
обійтися; (с чем) - ходити коло чого; о. пренебрежительно (с кем) - поневіряти ким; 4) (о
деньгах, товаре) - обігати, обертатися, ходити; деньги -ются (на рьтке) - гроші ходять;
товар -ется (на рьтке) - крам обертається, ходить.

Обращение - 1) {к кому по делу) - вдавання до кого; 2) (с кем) - поводження, обходження;
(с чем) - ходження коло чого; о. вежливое - чемне поводження; о. грубое - нечемне
поводження; о. обходительное - обіхїдливе поводження; о. унизительное - зневажливе
поводження; вменяется в обязанность вежливое обращение с посетителями -
ставиться за обов'язок чемно поводитися з одвїдувачами; в -нии (бьіть корректньїм) - в
поводженні, поводячись, поводившись; 3) ( денег , товаров) - обіг (-гу), обертання; о.
денежное - грошовий обіг; о. капитала - обертання капіталу; о. ценностей - обертання
цїннощів; вводить деньги в -ниє - запроваджувати гроші до обігу; из~ьять из -ния -
вивести, вибрати з ужитку, з обігу; 4) (во что) - повертання, обертання в що, на що; с
-ниєм в доход - повертаючи на добуток; 5) (в учение, секту) - навертання, навернення,
кого (до кого, на що).

Обревизовьівать, -зовать - ревізувати, обревізовувати, обревізувати кого, що.

Обрез (книги) - край, краю, берег (-га); в обрез - без лишку.

Обремененность - обтяженість (-ности), обтяження.

Обременительньїй (о поручении) - обтяжливий, важкий, тяжкий.

Обременять, -нить - обтяжати, обтяжувати, обтяжити.

Обрисовьівать, -совать (положение) - змальовувати, змалювати.

Обрьівать, оборвать (разговор, смех) - уривати, увірвати, урвати (розмову, сміх); о. кого в
разговоре - урвати кому мову.

Обрьівок - уривок (-вка).

Обрьівочньїй (о сведениях) - уривчастий, уриваний.

Обселять, -лить - обселяти, обселити, осаджувати, осадити, залюднювати, залюднити що
ким.

Обселяться, -литься - обселятися, обселитися.

Обсерватория - обсерваторія.

Обсєрвационньїй (о пункте) - обсерваційний, наглядний, спостережний.

Обследование - досліджування, дослідження, дослід (-ду), обслїджування, обслідження.

Обследователь, -ница - дослідник (-ка), дослідниця, обслідник (-ка), обслїдниця.

Обследовательньїй (об аппарате) - дослідний.

Обследьівать, -довать - досліджувати, дослідити, обсліджувати, обслідити що.

Обслуживать, -жить - обслуговувати, обслугувати кого, що, кого в чому.

Обставлять, обставить, -ся - обставляти, обставити, -ся.

Обстаивать, -стоять (защищать кого) - обставати, обстати за ким, стояти за кого.

Обстановка - обстава, обстанова; (об окружающем бите , строе) - оточення; о. внешняя -
оточення,- о. домашняя - хатня обстанова, хатнє оточення; о. неблагоприятная -
несприятливі умови, несприятливе оточення; о. окружающая - оточення, околишні
умови,- о. стеснительная - непридоба; при (иной) -вке - в (інших) обставинах, умовинах, в
(іншому) оточенні; снабженньш -кой - обставлений, з обстановок».

Обстоятельность - 1) докладність (-ности), ґрунтовність (-ности); 2) (положительность) -
статечність (-ности).

Обстоятельньїй - 1) (об изложении) - докладний, ґрунтовний; 2) (о человеке) - статечний.

Обстоятельство - обставина; (чаще во мн. числе) - обставини, річ (-речі), факт (-у); -ва
дела - обставини справи, факти справи, належне до справи; о. побочное - побічна річ,
побічність (-ности); -ва привходящие - побічні обставини; -ва случайньїе - випадок (-дку).

106

Російсько-український словник ділової мови

випадкова річ; -ва, сопровождающие дело - супровідні в справі обставини; -ва
стесненние - скрутні обставини, скрута; -ва уличающие - доказні обставини, виявні
обставини; бить в стесненних -вах - у скруті бути,- вникать в -ва (дела) - зважати на
обставини; изложить все -ва дела - подати всі факти справи,- не случайним является и
то -во - не випадкове (не випадкова річ) і те...; обнаруживаются новие -ва -
виявляються нові факти,- по личньїм (домаиіним, независящим, непредвиденним) -вам - з
особистих (з хатніх, з незалежних, з непередбачених) обставин (причин), через особисті
(хатні, незалежні, непередбачені) обставини (причини); поправить -ва - поліпшити
справи; последнее -во указивает - це показує, ця обставина показує; препятствует
одно -во - одна (така) річ стоїть на заваді (на перешкоді); при благоприятних -вах, при
благоприятном стечении о-в - за сприятливих обставин, за сприятливими обставинами,-
при разньїх -вах - в різних обставинах, за різними обставинами; применяться к -вам -
пристосовуватися до обставин; сообразно -вам, смотря по -вам - відповідно до обставин,
як до обставин, зважаючи на обставини; сообразоваться с -вами - зважати на обставини,-
существенние -ва дела - посутнє в справі; упомянуть некоторьіе -ва дела - згадати
дещо (деякі факти) із справи.

Обстоять - бути,- все обстоит благополучно - усе гаразд, усе добре; все обстояло
благополучно - все було гаразд, добре,- дело обстоит так - справа така, етап справи
такий; дело обстояло так - справа була така.

Обстраивать, обстроить, -ся - оббудовувати, оббудувати, будувати, побудувати, -ся.

Обсуживание, обсуждение - обмірковування, обміркування; о. всестороннее - всебічне
обмірковування, обміркування; о. предварительное - попереднє обмірковування,
обміркування; о. совместное - обрада, спільне обмірковування, обміркування; входить в
-ниє - починати (заходжуватися, братися) обмірковувати,- для -ния - на обміркування,
щоб обміркувати; неподлежащий -нию - необмірковний (Я); приниматься за -ниє чего -
починати, почати обмірковувати, братися, взятися обмірковувати що,- подвергать -нию -
брати, взяти на обміркування.

Обсуживать, обсуждать, -судить - обмірковувати, обміркувати, зважувати, зважати,
зважити що,- о. всесторонне - обмірковувати всебічно (усіма сторонами).

Обсчитьівать, -тать и обчесть - 1) ( сосчитать ) - облічувати, облічити, -ся; 2) ( обмануть
при счете ) - ошукувати, ошукати на рахунках; скривдити кого на лічбі.

Обсчитьіваться, -таться ( оиіибаться в счете) - помилятися, помилитися на рахунках;

( давать промах) - огулюватися, огудитися.

Обувньїй (о магазине) - взуттьовий, взуттяний.

Обусловленньїй чем ( зависящий) - залежний від чого; успех обусловлен хорошим
началом - успіх залежить від гарного початку.

Обусловливать, -словить - 1) обмежувати, обмежити умовою, зумовлювати, зумовити,
узалежнювати, узалежнити, ставити, поставити в залежність від чого; 2) ( договором ) -
застерігати, застерегти, вимовляти, вимовити; 3) ( собою что) - становйти підставу,
ставати, стати на підставу, спричинятися, спричинитися до чого.

Обусловливаться чем - залежати від чого, виходити з чого.

Обучать, обучить, -ся ч ему - навчати, навчити, -ся чого.

Обход - 1) ( осмотр ) - обхід (-ходу); о. докторский - лікарський обхід,- окончился
докторский обход - лікар кінчив обходити, лікарі кінчили обходити; 2) ( уклонение от
чего) - обхід (-ходу), обминання чого,- в обход закона - щоб обійти, обминути, закон,
обходячи, обминаючи закон.

Обходить, обойти - 1) ( кругом чего) - обходити, обійти; 2) ( пройти мимо) - обминати,
обминути; о. вопрос - обминати, обминути питання; о. молчанием - замовчувати,
замовчати.

Обходиться, обойтись - 1) (без чего-нибудь) - обходитися, обійтися; о. без помощи -
обходитися, обійтися без ДОПОМОГИ; 2) (с кем-либо) - поводитися, повестися, обіходитися,
обійтися з ким; 3) ( кому во что) - коштувати, вийти, ставати, стати кому в що,- постройка
дома обойдется очень дорого - збудувати (поставити) будинок дуже дорого вийде;
ремонт обошелся нам в сто рублей - сто карбованців (став) вийшов нам ремонт.

Обчет - помилка, обмилка в лічбі (в рахунках), невлічка (Я).

Обширность ( доклада ) - широкі, великі розміри; ( помещения ) - просторість (-рости).

Обширньїй (о докладе) - широкий; (о помещении) - просторий, великий.

Общеармєйский - загальновійськовий.

Общедоступньїй (о цене) - 1) загальноприступний, загальнодоступний, усім, приступний,
доступний; 2) (о книге , изложении) - загальнозрозумілий, усім зрозумілий.

107

Російсько-український словник ділової мови

Общежитие ( интернат ) - бурса, інтернат (-ту).

Общежитньїй (о распорядке) - бурсовий, інтернатський.

Общенародньїй (о интервсе ) - всенародній, вселюдний.

Общеобразовательньїй (о литературе ) - загальноосвітній.

Общеобязательньїй (о распоряжении ) - обов'язковий для всіх, загальнообов'язковий.

Общеполезньїй (о мероприятиях) - загальнокорисний, корисний для всіх.

Общепризнанньїй (о факте ) - визнаний від усіх, загальновизнаний.

Общепринято - звичайно, заведено; зто здесь -то - це тут звичайно, так тут ведеться, так
тут повелося.

Общепринятьій (о формуле) - скрізь уживаний, скрізь засвоєний: (о порядке ) - звичайний.

Общераспространенньїй (о правиле) - скрізь поширений, загальнопоширений.

Общесоюзньїй (об учреждении) - всесоюзний.

Общественньїй - 1) ( социальний, о классе) - суспільний; 2) (публичний, об учреждении,
работе , жизни ) - громадський; ( гражданский, о долге) - громадянський.

Общество - 1) суспільство; о. капиталистическое - капіталістичне суспільство; 2)

(і общественно-самосознательная часть населения) - громадянство; о. советское -
радянське громадянство; 3) ( крестьянское общество и проч. об'ьединения) - громада; о.
земельное - земельна громада; 4) ( товарищество ) - товариство; о. акционерное - акційне
товариство; о. кооперативное - кооперативне товариство; о. кредитнеє - кредитове
товариство; о. научное - наукове товариство; о. потребительское - споживче товариство;
5) ( сообщество ) - компанія, товариство; бить в -стве кого - бути в компанії з ким, в
чиєму товаристві, в товаристві з ким.

Общеуважаемьій (о деятеле ) - від усіх шанований.

Общеукраинский (об учреждении ) - всеукраїнський.

Общеупотребительньїй (о приеме) - скрізь уживаний, звичайний.

Общеустановленньїй (о порядке) - загальновстановлений.

Общий - 1) ( совместний , о пользовании ) - спільний, гуртовий; 2) ( относящийся ко всему,
ко всем, об итоге, плане ) - загальний; ( повальний, об обиске ) - поспільний; в общем -
загалом, взагалі, у цілому; в общем и в частности - зокрема і взагалі.

Община ( общество ) - громада; о. религиозная - релігійна громада; о. сельская - сільська
громада.

Общинньїй - громадський, спільнинний; (о принадлежащем участникам общества) -
спільницький.

Общность - спільність (-ности), поспільність (-ности).

Обьединение - об'єднання, гурт (-рту); ( дебете .) - об'єднування, об'єднання,гуртування,
згуртування.

Обьединение конфессиональное - конфесійне об'єднання; о. профессиональное -
професійне об'єднання.

Обьединительньїй (о мероприятии) - єднальний.

Обьединять, обьединить, -ся - об'єднувати, об'єднати, гуртувати, згуртувати, -ся.

Обьезд - 1) ( обгезжание ) - об'їзд (-ду); в об'ьезд - на об'їзд, об'їздом; 2) ( об'ьездной путь) -
об'їздка, обминка; 3) ( конная стража) - роз'їздка.

Обьездчик - об'їзний, об'їзник (-ка), побережник (-ка).

Обьект - об'єкт (-ту); о. обложения - об'єкт до оподаткування.

Обьем - обсяг (-гу), обшир (-ру); (мат.) - об'єм; в полном обьеме - цілим обсягом, в цілому
обсягу (-зі), на повний обсяг; увеличиваться в об'ьеме - більшати обсягом.

Обьемистьій ( вместительний, о ящике) - укладистий, місткий.

Обьявитель, -ница - оповісник (-ка), оповісниця, об'явник (-ка), об'явниця.

Обьявка - оповідь (-ді).

Обьявление - оповіщення, оповістка, оголошення; ( заявление ) - заява; (действ.) -
оповіщування, оголошування; заявляння; о. газетнеє - оповіщення в газеті; о.
страхователя - заява від убезпечувана; без -ния - без оповістки, не оповіщаючи, не
оповістивши.

Обьявлять, -вить - оповіщати, оповістити, оголошувати, оголошати, оголосити;
(всенародно) - ознаймовувати, ознаймувати, ознаймити; о. амнистию - ознаймовувати
амнестію; о. безвестно отсутствующих - визнавати, визнати за безвісного; о. в печати -
оголошувати, оголосити друком; о. во всеобщее сведение - оповіщати, подавати до
вселюдного відома; о. кому свои намерения, цель, мнение, волю - освідчувати кому свої
заміри, мету, думку, волю; о. недействительним - уневажнювати, уневажнити,
унедїйснювати, унедійснити,- о. о себе - оповіщатися, оповіститися; о. приказ - оповіщати

108

Російсько-український словник ділової мови

наказ; о. себя кем, чем - об'являтися, об'явитися чим, називатися, назватися чим.

Обвявляться, -виться - 1) ( показьіваться ) - об'являтися, об'явитися, знаходитися,
знайтися; ( заявиться ) - оповіщатися, оповіститися, зголошуватися, зголоситися куди, до
кого; 2) (бить об^явленним) - оповіщатися, оголошуватися, оповіститися, оголоситися;
настоящим -ться - цим оповіщаємо, подаємо до відома.

Обвяснение чвго или к чему - пояснення до чого; (дебете.) - пояснювання, пояснення,
з'ясовування, з'ясування чого; (с кем ) - розмова з ким,- о. по жалобе - пояснення до
скарги; в -ниє - на пояснення, щоб пояснити, пояснюючи; дать исчерпьівающие -ния -
дати повні пояснення; иметь с кем -ниє - мати з ким розмову,- принять -ниє - прийняти
пояснення, взяти на увагу пояснення.

Обвяснительньїй (о тексте , записке) - пояснювальний, поясняльний, на пояснення.

Обьяснять, -нить - поясняти, пояснювати, пояснити, з'ясовувати, з'ясувати.

Обвясняться, -ниться - 1) з'ясовуватися, з'ясуватися; 2) (об'ьясняться с кем) -
порозуміватися, порозумітися з ким, виясняти, вияснити непорозуміння; ( говорить с кем)

- говорити, розмовляти; ( иметь разговор с кем) - мати розмову з ким,- о. жестами -
порозуміватися на кивах, на митах,- о. на каком-либо язьіке - розмовляти (говорити) якою
мовою.

Обьіватель - обиватель (-ля), обивателька, громадянин (-на), громадянка.

Обьїкновение - звичай (-чаю); било -ниє - поводилось, було заведено, був звичай; воиїло в
-ниє - повелося,- наруиіать -ниє - ламати звичай; по заведенному -нию - заведеним
звичаєм; по -нию - звичайно, звичне, як звичайно; по своєму -нию - своїм звичаєм,-
такое -ниє - так ведеться, поводиться, такий звичай; там зто в большом -нии - там це
дуже звичайне, там цього дуже додержують.

Обьіск - 1) (для обнаружения украденного, запрещенного) - трус (-су); о. домовий - хатній
трус, трус удома,- о. личний - особовий трус,- о. повальний , поголовний - поспільний трус;
делать обиск у кого , подвергать кого обиску - трусити, потрусити кого, трус робити
кому, в кого; находить при -ке - витрушувати, витрусити; 2) (при браке) - запис (-су).

Обьіскивать, -кать - трусити, потрусити, обшукувати, обшукати кого, що.

Обьічай - звичай (-чаю); входить в обьічай - ставати, стати за звичай; согласно
(торговому) обичаю - згідно з (торговими) звичаями.

Обьічньїй (о явлений) - звичайний, звичний; (о правових отноиіениях) - звичаєвий.

Обязанность - обов'язок (-зку), повинність (-ности); о. общественная - громадська
(громадянська) повинність; -сти по службе - урядові обов'язки,- в круг -стей входиш - до
обов'язків належить; вменять в -ность - зобов'язувати кого, ставити за обов'язок, за
повинність кому,- возлагать -ность - накладати обов'язок,- исполнять свои -сти -
виконувати свої обов'язки, пильнувати своїх обов'язків,- круг -стей - обсяг
обов'язків,обов'язки; нести (служебние) -сти - відбувати, виконувати (службові)
обов'язки,- освобождать от -стей - звільняти, звільнити від обов'язків,- по -сти - з
повинности, з обов'язку,- слагать -сти - скидати обов'язки,- считать своєю -стью - мати
за свій обов'язок, мати собі за обов'язок, вважати за повинність.

Обязанньїй - (з)обов'язаний, повинний; много обязан - дуже вдячний; -ньім бить кому
чем - завдячувати кому що,- чувствовать себя -ньім - почуватися до обов'язку,- я обязан -
я повинен.

Обязательность - неодмінність (-ности), (до)конечність (-ности), обов'язковість (-вости); о.
участия - обов'язок брати участь,- в порядке -сти - порядком обов'язковосте, як
обов'язковий (-а, -е, -і).

Обязательньїй (непремнний) - неодмінний, (до)конечний; (обязательний к исполнению)

- обов'язковий.

Обязательственньїй (о расписке) - обов'язний.

Обязательство - зобов'язання; о. вексельное - вексельне зобов'язання; о. взаимние -
зобов'язання обопільні (взаємні); о. долговое - зобов'язання довгове,- о. заемное -
позичкове зобов'язання; о. письменнеє - зобов'язання на письмі, писане зобов'язання; о.
ерочное: а) (на год, напр.) - зобов'язання на (певний) реченець, реченцеве зобов'язання; б
) (к определенному числу) - термінове зобов'язання, зобов'язання до (певного) терміну,-
брать , принять на себя -ство, входить в -ство - брати, взяти на себе зобов'язання,
зобов'язуватися, зобов'язатися; давать письменное -ство - давати зобов'язання на
письмі, зобов'язуватися, зобов'язатися на письмі; иметь неопределенние -ства - мати
невизначені зобов'язання; исполнять свои -ства - виконувати свої зобов'язання,
додержувати своїх зобов'язань; -ва по отноиіению к кому - зобов 'язання до кого.

Обязьівать, -зать - (з)обов'язувати, (з)обов'язати, покладати, покласти обов'язок,- о.

109

Російсько-український словник ділової мови

подпиской кого - зобов'язувати, зобов'язати кого на письмі; о. кого весьма многим - надто
зобов'язати кого; договор -вает - договір зобов'язує; ото ни к чему не -вает - ні до чого
це не зобов'язує.

Обязьіваться, -заться - (з)обов'язуватися, (з)обов'язатися, брати, взяти на себе обов'язок
(зобов'язання); о. письменно - підписуватися, зобов'язуватися на письмі.

Овладевать, -деть кем, чем - опановувати, опанувати кого, що, запановувати, запанувати
над ким, заволодіти ким, чим,- о. землей, имуществом - посідати, посісти, опановувати,
опанувати землю, майно, добро,- о. позицией - здобувати, здобути (опановувати, опанувати
) позицію; о. производством - опановувати виробництво; о. язиком - опановувати мову.

Оглавление (книги) - зміст (-ту), оглав (-ву) що є в книзі, перелік змістові.

Огласитель - оповісник (-ка), оголосник (-ка), окличник (-ка).

Огласительньїй (об акте) - оповісний, оголосний.

Огласка - оголоска, розголос (-су); ( действ.) розголошування, розголошення; получить
-ку - набувати, набути розголосу, оголошуватися, оголоситися; предать -ке, пустить в
-ку что - оголосити, розголосити що, дати оголоску, розголос чому,- сделать без -ки -
зробити не розголошуючи.

Оглашать, огласить - 1) оголошувати, оголосити; ( опубликовьівать) - оповіщати,
оповістити, опубліковувати, опублікувати; 2) ( ослишаться, роздаваться где) - лунати,
залунати в чому; возгласи негодования огласили зал - окрики обурення залунали в залі.

Огнестрельньїй (об оружии) - вогневий, пальний; (о ране) - стрільний, стріляний.

Огнетушение - гашення вогню, вогнегасіння.

Огнетушитель - гасилник (-ка).

Оговаривать, -ворить - 1) ( делать оговорку) - застерігати, застерегти, завважити,
завважити; 2) ( оклеветивать , опорочивать) - обмовляти, обмовити, о(б)говорювати, о(б)
говорити.

Оговариваться, -вориться - 1) ( делать оговорку) - застерігати(ся), застерегти(ся); я
наперед оговорился, что... - я наперед, застерігся, що...; 2) (оправдиваться) -
вимовлятися, вимовитися; 3) (ошибаться в речи) - помилитися, помилитися словом.

Оговор - обмова.

Оговорка - застереження; внести -ку в протокол - зробити застереження, застерегти в
протоколі; сделать -ку - зробити застереження, застерегтися.

Оговорньїй (о речах) - обмовний.

Оговорочньїй (о пункте в договоре) - застережний.

Огородник, -ца - городник (-ка), городниця.

Огородньїй (о ринке) - городинний.

Огосударствление - удержавлення.

Ограбление - ограбування, пограбування; ( грабеж) - грабунок (-нку).

Ограждать, -градить ( защищать ) - захищати, захистити, боронити, обороняти,
оборонити.

Ограничение - обмеження; (действ.) - обмежування, обмеження; о. в правах кого -
обмеження прав кому,- о. для количества сортов - обмеження кількости ґатунків.

Ограниченность - обмеженість (-ности); в виду -сти средств - що засоби обмежені,
вважаючи на обмежені засоби, через обмежені засоби.

Ограничивать, ограничить, -ся в чем - обмежувати, обмежити, -ся на чому,- -ться
краткими замечаниями - обмежитися на самі короткі уваги, на самих коротких увагах.

Ограничительньїй (о постановлений) - обмежний.

Огромньїй (о больиіинстве) - величезний, величенний.

Огулом - гуртом, загалом, огулом.

Огульний (о счете) - гуртовий, огульний.

Одежда и одежа - одіж (-діжу), одяг (-гу), одежа,- о. производственная - виробничий одяг,-
о. рабочая - робочий, робітний одяг,- о. форменная - уніформа, форма.

Одиночка - одинець (-нця), одинак (-ка); (о женщ.) - одиначка; кустарь -ка - домороб-
одинець (род. п. - домороба-одинця); по -ке - поодинці, по одному; 2) (одиночная камера) -
опрічна камера.

Одиночний - 1) (о заключении , отдельний) - окрем(н)ий, опрічнин; (о хозяйстве) -
відрубний; 2) (единичний, о случае) - поодинокий.

Одновременно - одночасно, рівночасно; -но с зтим (пересилаєм) - одночасно з цим,
разом із цим.

Однодневннй (о сборе) - одноденний; (сделанний в один день) - обиденний.

Одноженец - одноженець (-нця).

110

Російсько-український словник ділової мови

Однократний (о видане) - одноразовий.

Однолавка - однокрамничний кооператив, однокрамничник (-ка).

Одноместньїй (об жипаже) - на одно місце.

Однородньїй (о явлений ) - того самого роду, одностайний; ( сходньїй ) - однаковий.

Односелье - хутір (-тора).

Односельчанин, -нка - односелець (-льця), односелиця, з одного села.

Одностепенньїй (о виборах) - одноступневий.

Однотипний (о произведениях) - того самого типу, однотипний.

Однофамилец - однопрізвигцний, що має те саме прізвище, однопрізвищник.

Одобрение - 1) {хвала) - похвала; заслужить -ниє - заробити похвали; 2) ( апробация) -
ухвалення, ухвала; по -нии совета - коли ухвалить, коли ухвалила рада,- с -ния цензури -
за ухвалою цензури, з цензурної ухвали.

Одобрительньїй (об отзиве) - похвальний, хвальний.

Одобрять, одобрить - 1) ( апробировать ) - ухвалювати, ухвалити; 2) ( хвалить ) -
похваляти, похвалити.

Одолжать, -жить кому, у кого - позичати, позичити кому, у кого; о. кого услугой - робити
кому послугу, зобов'язувати кого послугою.

Одолжаться, -житься у кого ( брать взайми) - позичатися, позичитися, зазичатися,
зазичитися,- о. услугой у кого - користуватися, скористатися з чиєї послуги, приймати,
прийняти чию послугу.

Одолжение - послуга, ласка; за -ниє - за послугу; оказивать одолжение - робити
послугу, ласку робити (чинити) кому,- сделайте -ниє - зробіть ласку, будьте ласкаві.

Оживление - жвавість (-вости); ( действ .) - пожвавлювання, пожвавлення; ( чего ) -
жвавішання, пожвавішання (в чому); для -ния профработи - щоб пожвавити профроботу,-
замечается -ниє торговли (в торговле) - помітно, що торгівля жвавішає (пожвавішала).

Оживлять, -вить ( роботу) - пожвавлювати, пожвавити.

Ожидальня - дожидальня, чекальня.

Ожидание - дожидання, чекання кого, чого, на кого, на що; ( надежда) - сподівання,
сподіванка; зал -ния - заля чекати, чекальня, дожидальня; в -нии ваиіего распоряжения

- чекаючи на Ваше розпорядження; в -нии чего (в надежде) - сподіваючись на що,- после
долгого -ния - довго прождавши; сверх общего -ния - несподівано для всіх, над
сподівання всіх.

Ожидать кого, чего - ждати, дожидати(ся) кого, чого, чекати; {надеяться) - сподіватися
кого, чого, на кого, на що,- о. в очереди - застоювати черги, ждати в черзі; о. удобного
случая - ждати нагоди,- нет основания ожидать (надеяться) - а) нема підстави
сподіватися; б) ( напрасно ) шкода сподіватися.

Озабочиваться, -ботиться чем - клопотати(ся), поклопотати(ся), дбати, подбати про (за)
що,- о. своевременной посилкой чего - подбати вчасно надіслати що.

Озаглавленньїй (о книге) - затитулований, з заголовком,- неправильно -ньій - з
неправильним заголовком.

Озаглавливать, -главить - давати, дати заголовок, затитуловувати, затитулувати.

Оздоравливать, оздоровлять, -вить - оздоровляти, оздоровити.

Ознакомливать, -мить кого с кем - знайомити, ознайомлювати, ознайомити; ( кого с чем)

- дати обізнатися кому з чим, ознайомитися.

Ознакомливаться, -миться с чем - знайомитися, ознайомлюватися, ознайомитися,
обізнаватися, обізнатися з чим.

Ознамєновьівать, -новать - відзначати, відзначити, відзнаменовувати, відзнаменувати.

Ознаменовьіваться, -новаться - відзначатися, відзначитися, позначатися, позначитися.

Означать, -чить - 1) ( отмечать знаком) - значити, позначати, зазначити, зазначати,
зазначувати,- 2) ( значить) - означати.

Оказия - 1) оказія, нагода,- по первой -зии - при першій-ліпшій нагоді,- прислать при -зии

- прислати при нагоді, з нагодою; 2) ( приключение ) - пригода.

Оказьівать, -зать - 1) ( обнаруживать) - виявляти, виявити,- о. пренебрежение - виявляти
зневагу до кого, зневажати, зневажити кого; 2) ( подавать) - (по)давати, (по)дати,- о.
предпочтение - давати, дати перевагу кому; 3) ( делать ) - робити, зробити, чинити,
учинити; о. влияние, действие - робити вплив на кого, на що, впливати;

( непосредственно ) - діяти на кого, на що.

Оказьіваться, -заться ( безл.) - виявлятися, виявитися, виходити, вийти,- о. в безвиходном
положений - опинятися, опинитися в скрутному становищі,- оказивается, оказалось,
что... - виявляється, виявилось, що..., виходить, вийшло, що...,- в пакете оказалось - в

111

Російсько-український словник ділової мови

пакеті було; он оказался невинним - виявилось, що він невинний; у него вказалась
лихорадка - виявилось, що в нього пропасниця.

Оканчивать, -чить - кінчати, (с)кінчити, докінчувати, докінчити, закінчувати, закінчити,
доводити, довести (до) краю,- о. депо - кінчати, закінчувати справу (роботу), доробити
роботу; о. жизнь - віку доживати, дожити, довікувати,- о. (полевие или другие
хозяйственньїе) работьі - оброблятися, обробитися (на полі, вдома).

Оканчиваться, -читься - 1) ( когда, где) - кінчатися, (с)кінчитися, докінчуватися,
докінчитися, закінчуватися, закінчитися, доходити, дійти (до) краю; {истекать) -
виходити, вийти, кінчатися; -ется два месяца с тех пор, как... - виходить два місяці,
відколи...; год работи -тся 1 октября - 1 жовтня кінчається, виходить рік роботи; 2) (чем
) - виходити, вийти на що, стати на що і на чому, вершитися чим,- о. благополучно,
неблагополучно - виходити, вийти на добре, на зле; зтим дело не -лось - на тім не стало,
тим не завершилося.

Оклад (налоговая ставка ) - оплата; ( содержание ) - платня, утримання; о. жалования -
положена платня; о. налога - положений податок,- о. убавочний - зменшена платня.

Окладной (о единице налога, листе, книге) - бплатний, податковий; (о налоге) -
безпосередній.

Оклеветьівать, -ветать - обмовляти, обмовити кого, наклепувати, наклепати на кого.

Около - 1) ( вокруг, кругом) - коло, навколо, довкола,- около зтого вопроса - навколо цієї
справи; 2) ( возле, подле ) - коло, (по)біля, край, (по)бік кого, чого, попри кого(що);
постовой стоит около учреждения - постовий стоїть коло установи; 3) ( приблизительно
) - трохи чи не, мало не, (і)з що, щось, із,- ему около тридцати лет - йому щось із
тридцять років,- лет тридцать или около зтого - років з тридцять, або трохи чи не
стільки; около двадцати минут тому назад - хвилин за двадцять перед цим,- он получает
около ста рублей - він дістає щось із сотню карбованців,- туда будет около десяти верст

- туди буде верстов із десять; я не видал его около трех лет - я не бачив його мабуть чи
не 3 роки,- я приходил к вам около девяти часов - я приходив до вас годині о дев'ятій.

Окололежащий (о селений) - околишній, поблизький.

Околоток - 1) (часть села, города) - куток (-тка), кут (-та); (жители околотка) - кутяни,
кутчани,- 2) - лікарський пункт, лікарська дільниця.

Околоточньїй - 1) кутковий; 2) районний.

Окольньїй - окрлишній, окружний, поблизький, довколишній; -ньім путем - манівцем,
манівцями, об'їздкою, обходом.

Окончание (к онец) - кінець (-нця) чому; ( действие ) - скінчення, закінчення; о. работи -
скінчення, закінчення праці; о. (конец) статьи - кінець статті; близкий к -нию - на
скінченні; дело близится (приіило) к -нию - справа доходить (дійшла) кінця (краю); перед
-ниєм чего - наприкінці, наприконеччі чого,- по -нии года, срока - як рік, термін вийшов,
вийде; по -нии работи - по роботі, скінчивши роботу, коли скінчили роботу,- по -нии чего

- по чому, скінчивши що; при -нии работи - закінчуючи роботу, коли закінчували роботу.

Окончательно - остаточно, цілком, вкрай, до решти,- -но исследовать - остаточно

дослідити; -но не бить в состоянии - зовсім, цілком не в спромозі бути,- -но розорить -
до решти, до щенту, вкрай зруйнувати.

Окончательньїй (об отказе) - остаточний; (о слове, о форме) - останній; (о балансе) -
кінцевий.

Окраина ( города, деревни) - край, крайниця (Я); ( государства) - прикордонна країна (Я),
покуття (Секц.); о. города - край міста,- -ньі УССР - покуття УСРР (Секц.); на -не города -
на краю міста.

Окраинньїй (о жителях) - покутній.

Окрестность - околиця, окіл (-колу).

Окрестньїй (о местности) - околишній, окільний.

Округ - округа; в -га - на округи,- в -гах - на округах,- по -гу (ездить) - по окрузі.

Округлять, -лить - заокруглювати, заокруглити, заокруглити, округлити, округлити; о.
фрази - округляти речення,- о. цифри, сумми - заокруглити цифри, суми.

Окружать, -жить ( облегать ) - оточувати, оточати, оточити, обступати, обступити;

( неожиданно ) - обскочити.

Окружающие ( сущ.) - що навколо, прибічні (-них).

Окружность - коло,- в -сти - кругом, навколо,- город имеет милю в -сти - місто має одну
милю кружини,- на пять километров в -сти - на п'ять кілометрів кругом.

Окружний, окружной (о селениях округа) - окружний.

Октябриньї - червоні вводини.

112

Російсько-український словник ділової мови

Октябрь - жовтень (-втня).

Октябрьский (о торжествах ) - жовтневий.

Окуп - викуп (-пу).

Окупать, -пить - 1) ( давать викуп) - викупляти, викупити, давати викуп; 2)

( вознаграждать расходи) - оплачувати, оплатити, повертати, повернути витрати; ото
издание не окупит всех издержек - видання це не оплатить (не поверне) усіх витрат.

Окурок - недокурок (-рка); для -ков - на недокурки.

Окурочница - недокурниця.

Омнибус - омнібус (-са).

Онколь - онколь (-ля).

Онкольньїй (о счете) - онкольний.

Опаздьшать, опоздать - спізнюватися, спізнятися, пізнитися, запізнитися, спізнитися;

( немного ) - припізнюватися, припізнятися, припізнитися; опоздать к поезду - спізнитися
на поїзд.

Опасаться - 1) ( бояться чего) - боятися чого, побоюватися чого; (за что) - потерпати за
що; (не решаться, колебаться) - варуватися; 2) (остерегаться) - опаску мати,
стерегтися, вистерігатися кого, чого.

Опасение, опаска - 1) побоювання, опаска,- без -ний - безпечно, не боячись,- возникает
-ниє - заходить опаска; из -ния чего - побоюючись чого, боячися чого; 2)
(предосторожность) - обачність (-ности), обережність (-ности); с опаской - бережко.

Опасно - небезпечно, непевно,- опасно заболеть - тяжко зах(в)оріти, тяжко занедужати.

Опасность - небезпека, небезпечність (-ности); о. пожарная - пожежна небезпека,
небезпека від пожежі; (следует воздержаться) в виду -сти отравления - бо можна
отруїтися; возникает о. - заходить небезпека; находиться в -сти - бути (перебувати) в
небезпеці; находиться вне -сти - безпечним бути, в безпеці бути, поза небезпекою бути,-
подвергаться -сти - давати, дати себе під небезпеку, наражатися, наразитися на
небезпеку; повишение, увеличение -сти - збільшення небезпеки; предупреждать об -сти

- перестерігати про небезпеку кого,- сопряженньїй с -стью - сполучений, зв'язаний з
небезпекою.

Опасньїй (о положений ) - небезпечний, непевний; бить -ньім (для кого) - стояти
небезпекою для кого, загрожувати кому..

Опека - опіка; брать кого в опеку - брати, забирати опіку над ким,- состоящий под опекой

- опікуваний, опікуванець (-нця) (Я); (о женщ.) - опік(ув)анка (Я).

Опекаемьій, -мая - опіканець (-нця), опіканка, опікуванець (-нця) (Я), опікуванка (Я),

підопічний.

Опекать (бить опекуном кого, чего) - опікуватися ким, чим, опікувати кого, що.

Опекаться - бути під опікою.

Опекун, -нша - опікун (-на), опікунка; бить, состоять чьим-либо -ном - опікуватися ким,
чим, опікувати кого.

Опера - опера.

Оперативний (об отделе) - оперативний.

Операционньїй (о плане, годе) - операційний.

Операция - операція; -ции валютние - валютові операції, операції з валютою,- -ции
военние - воєнні операції; -ции коммерческие - комерційні операції; -ции по продаже -
операції продажу,- -ции сбитовие - збутові операції, операції в збуті, операції збуту,- -ции
товарообменние - товаровимінні, крамовимінні операції; дробность операции - дрібність
операції; откривать -ции - розпочинати операції; по причине дробности операций -
(через те) що операції дрібні; при записях -ции обезличиваются - записувані операції
знеособлюються,- производить, соверииать -ции - провадити, провести операції; расходи
по -циям - операційні витрати.

Оперировать - 1) (делать операцию) - оперувати кого, що, робити операцію кому; 2)
(производить операции с чем) - оперувати чим; (действовать) - орудувати чим.

Опечатка - друкарська помилка; досадная -ка - прикра друкарська помилка.

Опечатьівать, -тать - запечатувати, запечатати; (прикладивать печать) - печатати,
припечатати, накладати, накласти печатку.

Описание - опис (-су); (действ.) - описування, описання, опис (-су).

Описка - огріх (-ху), огріх (помилка) руки, (помилка) на письмі, писарська помилка.

Описчик (описивающий) - цінувальник (-ка), переписувач (-ча).

Описьівать, -сать - 1) описувати, описати списувати, списати; 2) (для продажи с торгов)

- цінувати, (п)оцінувати, переписувати, переписати; о. имущество за долг - поцінувати

113

Російсько-український словник ділової мови

(переписати) майно за довг.

Опись - 1) ( документ ) - опис (-су), реєстр (-ру), перепис (-су); о. имущества - опис на
майно, опис майну,- о. инвентарная - реєстр інвентарю, інвентарний опис; о. подворная -
подвірний перепис; составить опись инвентаря - укласти інвентарний реєстр; 2)

( действ.) - описування, описання, опис (-су); переписування, переписаний, перепис (-су),
реєстрування; ( имущества для продажи с торгов ) - цінування, (п)оцінування,-
производить опись - цінувати, (п)оцінувати.

Оплата - оплата; ( долгов , налогов) - сплачування, сплата,- о. лекционная - полекцїйна
оплата, оплата від лекції; о. от штуки - оплата від штуки,- о. повременная - почасова
оплата, плата від часу,- о. построчная - відрядкова оплата, оплата від рядка (за рядок); о.
почасовая - оплата від години,- о. сдельная - оплата відрядна (від роботи); о. частями -
сплата ратами, виплат (-ту); на оплату чего (средства) - щоб оплатити що,- подлежащее
-те - що належить оплатити.

Оплачивать, -латить - оплачувати, оплатити; ( долги , налоги) - сплачувати, сплатити; о.
расходи - сплачувати, сплатити витрати,- о. счет (уплатить по счету ) - сплачувати,
сплатити рахунок.

Опломбировка - пльомби; (действ.) - запльомбування.

Оплошность - хиба, недбалість (-лости); ( неосторожность ) - необачність (-ности);
допустить -ность - схибити.

Оповещать, -вестить (о чем) - оповіщати, оповістити, оголошувати, оголосити про що;
(кого) - сповіщати, сповістити, оповіщати, оповістити про що,- о. посредством об'ьявлений
- оповіщати об'явами, оголошувати оповіщеннями,- о. через посланцов - сповіщати
(оповіщати) посланцями.

Оповещение - оповіщення, оголошення, оповістка; (действ.) - оповіщання, оголошування.

Опоздание - спізнення, запізнення; (незначительное) - припізнення; с -ниєм явиться -
спізнившись (запізнившись) прибути,- со значительньїм -ниєм - чимало запізнившись.

Опознавать, -нать - пізнавати, пізнати.

Опознаваться, -наться (осмотреться) - орієнтуватися, зорієнтуватися.

Опозорение - знеславлення.

Опозоривать, -рить - неславити, знеславлювати, знеславити, ганьбити, зганьбити кого.

Ополченец - ратник (-ка).

Ополчение - 1) узброювання, опоряджування до війська; 2) рушення; о. всенародное -
посполите рушення; ратник -ния - ратник (-ка).

Опорочение - заплямування, зганений.

Опорочивать, -чить - плямити, заплямовувати, заплямити, ганити, зганити, ґанчувати,
зґанчувати.

Оппозиционньїй (о настроєний) - опозиційний.

Оппозиция - опозиція.

Оппонент - заперечник (-ка), опонент (-та).

Оппонировать - заперечувати кому, опонувати.

Оправданиє - 1) виправдання, оправдання; в -ниє себя - щоб виправдати себе,- сказать в
-ниє - сказати на виправдання; 2) (осуществление) - справдження, здійснення.

Оправданньїй - виправданий, оправданий.

Оправдательньїй (о приговоре, документе) - виправдний.

Оправдьівать, оправдать, -ся - 1) виправдувати, виправдати, виправдити, оправдувати,
оправдати, -ся,- затратні -ются - витрати не підуть на марне, витрати оплатяться; не
оправдать чьего-либо доверия - не виправдати (не справдити) чиєїсь довіри,- суд оправдал
подсудимого - суд виправдив підсудного; 2) (осуществлять, -ся) - справджувати,
справдити, здійснювати, здійснити, -ся.

Опрашиваємьій - опитуваний (-ного).

Опрашивать, -росить - опитувати, опитати кого.

Опрашивающий - опитувач (-ча).

Определение - 1) (логич.) - визначення; (действ.) - визначування, визначення; 2) (кого
куда) - призначання, призначення, настановляння, настановлення, настанова; (детей в
школу) - віддавання, віддання; 3) (постановление) - ухвала,- о. суда - вирок (-ку).

Определенность - 1) певність (-ности), виразність (-ности), твердість (-дости); 2) (стат.) -
визначеність (-ности).

Определенньш - 1) (прилагат., о мнении) - певний, визначений; (ясний) - виразний,-
вполне определенньш - цілком виразний; 2) (прич., назначенний на должность) -
призначений, настановлений; (постановленний) - ухвалений, постановлений,- о. к аресту

114

Російсько-український словник ділової мови

- що його ухвалили арештувати.

Определять, -лить - 1) (что) - визначати, визначувати, визначити; ( предназначать ) -
призначати, призначити, приділяти, приділити; ( вияснять ) - виясняти, вияснити,
з'ясовувати, з'ясувати що; 2) ( кого куда) - призначати, призначувати, призначити,
настановляти, настановити до кого, до чого, за кого, на кого, на що, пристановляти,
пристановити до кого, до чого; ( отдавать кого куда) - віддавати, віддати; о. на
должность - призначати, настановляти на посаду; 3) (постановлять) - ухвалювати,
ухвалити, вирішити, вирішити, постановляти, постановити; (в суде) - вирікати, виректи.

Оприходовать - заприбуткувати, записати на прибуток.

Опровергать, -гнуть - заперечувати, заперечити що, спростовувати, спростувати.

Опровержение - заперечення, спростовання; ( действ.) - заперечування, заперечення,
спростовування, спростування; служить -ниєм чего - становити заперечення (чому),
бути за довід проти (чого), свідчити проти чого, спростовувати що.

Опрометчивость - необачність (-ности), нерозважність (-ности).

Опрометчивьій (о решении) - необачний, нерозважний.

Опрос - опит (-ту), допит (-ту); (действ.) - опитування, допитування.

Опросньїй (о бланке) - опитний, запитний.

Опротестовьівать, -товать - 1) запротестовувати, запротестувати проти чого,
опротестовувати, опротестувати що; 2) (вексель) - протестувати, опротестувати; 3)
(опровергать) - спростовувати, спростувати що.

Опрятность - охайність (-ности), чепурність (-ности).

Оптовик, оптовщик - гуртовик (-ка).

Оптовий (о продаже , складе) - гуртовий.

Оптом - гуртом, нагурт, огулом.

Опубликовьівать, -ковать - оголошувати, оголосити, опубліковувати, опублікувати; о. в
пенати - оголошувати друком; о. во всеобщее сведение - оголошувати, подавати до
загального відома, ознаймовувати, ознаймити.

Опустошительность чего - пустошення, спустошення, нищення через що; (об зпидемии) -
згубність (-ности), вигубність (-ности); о. наводнения - пустошення через повідь; о.
зпидемии - пошесна згубність; огромная -ность случивиїегося пожара - величезне
спустошення через пожежу, що сталася; -ность пожара ужасна - пожежа страшенно
пустошить, нищить.

Опит - 1) (проба) - спроба, спиток (-тку); (зксперимент) - дослід (-ду); в виде , в качестве
опьіта - як спроба, на спробу; производить опити - робити досліди; 2) (опитность) -
досвід (-ду), досвідченість (-ности); на личном опите, из личного опита (узнать) - з
особистого досвіду, особистим досвідом, на собі, по собі; приобретать опит - набувати
досвіду; узнавать по опиту - досвідчатися, досвідчуватися, досвідчитися; умудренний
опитом - добре досвідчений, удосвідчений.

Опьітность - досвід (-ду), досвідченість (-ности); (как результат упражнения) - вправність
(-ности).

Опьітньїй - 1) (о станции, поле) - дослідний, експериментальний; (о служащем для
опитов, о материале) - спробний; 2) (о человеке) - досвідчений у чому; (бивалий) -
бувалий; (в техническом смисле) - досвідчений, вправний.

Орабочивать, -ботить - зробітничувати, зробітничити.

Оранжерея - теплиця, оранжерія.

Оратор - промовець (-вця), промовник (-ка); (женщ.) - промовниця; о. красноречивьш -
красномовець (-вця).

Ораторский (о дарований) - промовницький.

Ораторствовать - промовляти (до маси).

Орган - орган (-ну); о. налоговой - податковий орган; о. планирующий - пляновний орган;
о. правящий - керівний орган,- о. регулирующий - правильний, регулятивний,
реґуляційний орган,- о. руководящий - провідний орган,- о. судебний - судовий орган,- -ньі
наблюдающие - наглядні органи, органи для нагляду,- -ньі хозяйственньїе - господарчі
органи.

Организатор - організатор (-ра), упорядник (-ка).

Организаторский (о способностях) - організаторський, упорядницький.

Организационньїй (о заседании) - організаційний; упорядний (Я).

Организация - 1) (обьединение) - організація, об'єднання, згуртування; о. подпольная -
потайна організація; о. самочинная - самовільна організація; 2) (действ.) - організація,
упоряджування, упорядження чого, (обтзвдинение) - організація, гуртування, згуртування.

115

Російсько-український словник ділової мови

об'єднування, об'єднання кого; разрешить -цию чего - дозволити організувати що.

Организовьівать, -зовать - 1) (что) - організовувати, організувати; зорганізувати,
упоряджувати, упорядити що; 2) {кого) - організовувати, організувати, зорганізувати,
гуртувати, згуртувати, об'єднувати, об'єднати.

Орден - 1) ( организация ) - орден (-ну); 2) ( знак отличия) - орден (-на), відзнака.

Ордер - ордер (-ру), наказ листовний; о. мемориальньїй - меморіяльний ордер; о.
приходний - прибутковий ордер; по ордеру (получить) - за ордером, на підставі ордеру,
на ордер.

Ординарец - ординарець (-рця).

Ординарний (о деле) - звичайний; (о сукне) - простий, ординарний; (о профессоре)
ординарний.

Оригинал - 1) первотвір (-твору), оригінал (-лу); ( рукописи ) - первопис (-су); с -лом верно -
з оригіналом згідно; з первописом згідно; согласно -ла - згідно з оригіналом; точная
копия -ла - достотна копія з оригіналу; 2) ( типогр .) - оригінал (-лу); ( писанний) - рукопис
(-су).

Оригинальность ( подлинность ) - первотворність (-ности,) оригінальність (-ности); о.
документа доказана - доведено, що документ оригінальний.

Ориентация, ориентировка - орієнтування, орієнтація.

Ориентироваться - орієнтуватися, сов. - зорієнтуватися серед чого, в чому, на що; о. в
массе чего - дати собі раду з чим.

Ориентировочньїй (о программе, плане) - орієнтовний.

Оркестр - оркестра.

Орудне - 1) знаряддя; -дня земледельческие - хліборобське знаряддя; о. труда - знаряддя
(до) праці; бить слепим орудием в чьих-либо руках - бути за сліпе знаряддя в чиїх руках;
2) {воєн. - пушка) - гармата.

Оружие - зброя, броня; о. военное - військова зброя; браться , взяться за оружие -
братися, взятися до зброї, ставати, стати до зброї; к оружию - до зброї, до броні; ношение
огнестрельного и холодного оружия без надлежащего разрешения воспрещено -
заборонено мати (носити) стрільну і січну зброю без належного дозволу,- поднять оружие
- зняти зброю проти кого, на кого; при оружии - озброєний, у зброї.

Осведомитель - повідомник (-ка), інформатор (-ра), повідомлювач (-ча).

Осведомительньїй (о бюро) - повідомний, інформаційний.

Осведомленность (в чем) - обізнаність (-ности) із чим, на чому; (о чем) -
поінформованість (-ности) про що; необходима полная -ность о положений дела -
потрібна цілковита, повна поінформованість про стан справи,- обнаружить техническую
-ность - виявити обізнаність із технікою, на техніці.

Осведомленньїй - 1) (в чем) - обізнаний з чим, на чому; 2) {кем о чем) - повідомлений,
сповіщений, поінформований від кого за що, про що,- я уже осведомлен об зтом - мене
вже повідомлено про це.

Осведомлять, -мить кого , о чем - повідомляти, повідомити кого про що, сповіщати,
сповістити, інформувати, поінформувати кого за (про) що.

Осведомляться, -миться о ком,о чем - довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися
про що, про кого.

Освещать, -ветить - освітлювати, освітлити; {вопрос, собитие) - висвітлювати,
висвітлити.

Освещение - 1) {свет) - освітлення, світло,- о. злектрическое - електричне освітлення,- 2)
{дебете.) - освітлювання, освітлення; {вопроса, собития) - висвітлювання, висвітлення; в
целях постороннего -ния вопроса - щоб висвітлити справу цілком,- при надлежащем
-нии дела - коли висвітлити як слід справу.

Освидетельствовать - освідувати, оглядіти кого, що, зробити огляд кому, чому;
{проверить) - перевірити,- о. больного - освідувати (оглядіти) хворого; о. кассу -
перевірити касу.

Освобождать, -бодить - 1) {кого откуда - давать свободу заключенному) - визволяти,
визволити кого з чого; (о мног.) - повизволяти кого з чого; 2) {кого от чего , от наказания,
налогов) - звільняти, відзвільнити; {от занимаемой должности) - відзволяти, відзволити,
звільняти, звільнити; {что от чего , напр., место) - звільняти, звільнити; {от
содержимого) - спорожняти, спорожнити; о. детей от учения (для отдиха) - відзволяти,
відзволити дітей від науки,- о. имущество от залога - викупати майно з застави,- о.
помещение: а) {переходить в другое помещение) - звільняти приміщення; б) {очищать
от вещей) - спорожняти приміщення; о. посуду - спорожняти посуд.

116

Російсько-український словник ділової мови

Освобождаться, -бодиться - 1) ( избавляться ) - визволятися, визволитися з чого,
позбуватися, позбутися чого; 2) ( уволиться ) - звільнятися, звільнитися від чого,
відзволятися, відзволитися від чого; 3) (о помещении, посуде ) - спорожнятися,
спорожнитися, звільнятися, звільнитися.

Оседлость - осілість (-лости); иметь -лость - мати житло, мати осілілість.

Оседльїй (о населений ) - осілий.

Оскорбитель, -ница - образник (-ка), образниця.

Оскорбительность - образливість (-вости).

Оскорбительньїй (о виражений) - образливий, уразливий.

Оскорбление - образа, ураза; ( действ .) - ображання; о. действием - образа чином
(вчинком); о. словом - образа словом; наносить -ниє - ображати, образити.

Оскорбленньїй кем,чем - ображений від кого, з чого, ображенець (-нця) (Н).

Оскорблять, -бить - ображати, образити; о. словом, действием - ображати, образити
словом, чином, учинком, діянням.

Ослабевать, ослабеть, ослабнуть - ослабати, ослабнути, слаб(і)шати, послаб(і)шати,
підупадати, підупасти; дисциплина -вает - дисципліна підупадає, слабшає.

Ослабление - ослаба.

Ослаблять, -бить - послаблювати, послабити.

Осложнение - ускладнення.

Осложнять, осложнить, -ся - ускладняти, ускладнювати, ускладнити, -ся.

Осматривать, -реть - оглядати, оглядіти, оглянути, обдивлятися, обдивитися.

Осмеливаться, -литься - зважуватися, зважитися, наважуватися, наважитися,
насмілюватися, насмілитися.

Осмотр - огляд (-ду), оглядання; о. местний - огляд на місці, місцевий огляд; о.
поверхностний - побіжний огляд; производить осмотр - робити, зробити огляд,
оглядати, оглянути, обдивлятися, обдивитися.

Осмотрительно - обачно, обачливо.

Осмотрительность - обачність (-ности), обачливість (-вости); без -сти - необачно, без
обачности.

Осмотрщик, -щица - оглядач (-ча), оглядачка.

Осмьісленность - розумність (-ности), свідомість (-мости).

Основа - основа, засада, підвалина, ґрунт, підстава; полагать -вьі - закладати підвалини;
полагать в -ву - ставити в основу чого.

Основание - 1) основа; ( обоснование ) - підстава; о. достаточное - вистачна підстава; о.
законнеє - правна підстава; о. непринятия на работу - підстава, чому не прийнято на
роботу; о. первое - первопідстава,- о. приказа - підстава до наказу; без -ния -
безпідставно; без достаточного -ния - без вистачної підстави (причини); брать в -ниє -
брати за підставу; брать что за -ниє - засновувати на чому,- бить -ниєм - бути за
підставу; в деле два -ния - в ділі є дві основи,- иметь -ниє (бить правим) - мати рацію,-
имеется достаточно -ний - є досить підстав,- иметь -ниє для предположения - мати
підставу гадати, думати,- лишенний -ния - безпідставний, безґрунтовний,- ложиться, лечь
в -ниє (чего) - за основу чому ставати, стати,- на -нии закона - на підставі права (закону),
на правній підставі; на каком -нии (ви зто говорите?) - з якої рації? з якої причини?,- не
иметь твердого -ния - не мати твердого ґрунту (твердих підстав); по многим -ниям - з
багатьох причин,- послужить -ниєм - стати за підставу до чого,- признать -ниє за нем -
визнати рацію кому,- служить -ниєм - бути за підставу; уничтожать до -ния - нищити
до тла (до щенту); 2) (действ.) - засновування, заснування, закладання, закладення,
закладини; о. общества - заснування товариства; 3) ( принцип) - засада, основина ( Секц .);
работать на указанних -ниях - працювати на зазначених засадах; 4) (в постройке) -
підвалина; ( каменное ) - підмурок (-ка).

Основатель, -ница - засновник (-ка), засновниця, фундатор (-ра), фундаторка, основник (-
ка), основниця.

Основательно - ґрунтовно; ( обстоятельно ) - докладно; ( резонно) - слушно,- о. изучить -
докладно (добре) вивчити,- о. обследовать - ґрунтовно обслідити,- о. предполагать -
слушно гадати.

Основательность - грунтовність (-ности); ( обстоятельность ) - докладність (-ности);

( резонность ) - слушність (-ности).

Основательньїй ( глубокий , об исследовании) - ґрунтовний; ( обстоятельний , об
изложении) - докладний; ( резонний , о доказательстве) - слушний; (о жалобе) -
умотивований; ( изрядний , солидний о количестве) - чималий, засадний; (степенний.

117

Російсько-український словник ділової мови

солидний, о человеке ) - статечний, поважний.

Основной (о капитале ) - основний; (о части ) - головний.

Основоположение - засада, принцип (-пу).

Основьівать, -вать - 1) ( учреждение ) - засновувати, заснувати, закладати, закласти;

( поселение ) - осаджувати, осадити; 2) ( обосновивать чем) - засновувати, заснувати,
базувати, убазувати на чому, ґрунтувати, уґрунтовувати, уґрунтувати чим, на чому,
спирати, сперти на що, будувати, збудувати на чому,- о. заключения на фактах - спирати
свої висновки на факти, будувати, ґрунтувати висновки на фактах.

Особа - особа.

Особенно (в особенности) - особливо, надто, найбільше,- о. благоприятний (факт) - надто
сприятливий; не -но давно - нещодавно, не дуже давно.

Особенность ( свойство ) - особливість (-вости), властивість (-вости); ( отличие ) -
відмінність (-ности), відмітність (-ности); в -сти - особливо, надто, найбільше.

Особенньїй ( исключительний , о причинах) - особливий; ( своеобразний , о форме) -
відмінний; ( специальний, о назначений) - спеціальний, особливий.

Особо - 1) ( отдельно ) - окремо, нарізно, осібно; жить особо - жити нарізно, окремо; 2) (е
особенности) - особливо; особо важний (о деле) - особливо важний.

Особьій - 1) ( отдельний, о мнении) - окремий; 2) ( особенний , о причине) - особливий.

Особь (в виражений) «зто особи статья» - це річ інша.

Оспаривать, -порить что - змагатися проти чого, заперечувати, заперечити що; (у кого
что) - змагатися, сперечатися з ким за що,- о. чье-либо мнение, взгляд - змагатися проти
чиєї думки, проти чийого погляду, заперечувати, заперечити чию думку, чий погляд,- о.
чье-либо право - сперечатися, змагатися з ким за право.

Оспопрививатель, -ница - віспар (-ря), віспарка, щепій (-пія), щепійка.

Оставаться, -таться - (за)лишатися, (за)лишитися, зоставатися, (з)остатися,- о. без
влияния - не впливати, не вплинути; о. без последствий - не мати наслідків, лишатися
без наслідків; о. верним кому - додержувати вїрности кому,- о. должним кому - бути
винним, завинити кому,- о. необнаруженним - бути невиявленим,- о. откритим (о
вопросе) - лишатися нерозв'язаним; о. при своем мнении - залишатися, залишитися з
своєю думкою, не відмінити своєї думки, стояти, стати на свойому,- продолжать -ться -
надалі лишатися; преступник остается необнаруженним - злочинця не виявлено.

Оставлять, -вить - (за)лишати, (за)лишити, облишати, облишити; ( бросать) - кидати,
кинути, покидати, покинути; о. без удовлетворения - не задовольняти, не задовольнити;
о. в покое - давати покій,- о. в пренебрежении - занехаювати, занехаяти, занедбувати,
занедбати; о. в стороне - лишати без уваги, минати що, обминати що.

Остальной, оставшийся - 1) ( вказавшийся в остатке, о деньгах, работе, долге) - решта
(від) чого,- в -ном - в решті, щодо решти, то...,- -ная часть - решта; 2) ( прочий ) - інший,
інші,- -ньіе, вийдите - інші, повиходьте; -ньіе товарні мне не нужни - інший крам мені
не потрібний.

Останавливать, -новить - зупиняти, зупинити, спиняти, спинити, впиняти, впинити;

( приостановить ) - припиняти, припинити; ( преривать ) - перепиняти, перепинити; о.
работу - припинити роботу,- пусть нас зто не останавливает - хай це нас не спиняє, не
зважаймо на це, цим не зупиняймося.

Останавливаться, -новиться - спинятися, спинитися, зупинятися, зупинитися, ставати,
стати,- ( приостанавливаться) - припинятися, припинитися; о. в гостинице - стати в
готелі; не -ваясь - не спиняючись, не зупиняючись; ( без отдиха) - без перерви, без
відпочинку; работа -лась - робота стала (спинилась).

Остановка - 1) зупинка; ( перерив) - перестанок (-ку), перерва; ( действие ) - припинення,
припин (-ну), упинення, упин (-ну); о. в торговле - перерва в торгівлі; о. работьі -
перестанок (у) праці,- о. трамвайная - зупинка трамваю,- во избежание -ки в работе -
щоб не припинилася робота,- десять минут -ки - стояти десять хвилин; (в работе) -
перерви 10 хвилин; до полной -ки трамвая виходить на переднюю площадку
воспрещается - поки вагон цілком не стане, виходити на передній ґанок не вільно,-
остановка только за тем , что - тільки те на заваді, що,- остановка только за тем , что
он болен - на заваді тільки те, що він хворий, тільки те на заваді, що він хворий; 2)

( стоянки ) - постоянка (Г) (Секц.).

Остаток ( матем .) - решта, остача; ( лишек) - (за)лишок (-ку), зайвина,- о. по счету - лишок
на рахунку; без -на - до останку, до решти, геть чисто, вкрай, все цілком,- в виде -ка (сумм
) - як решта (сум).

Остаточний (о сумме) - остатковий.

118

Російсько-український словник ділової мови

Остерегать, -речь кого - остерігати, остерегти, перестерігати, перестерегти кого.

Осторожно - обережно, обачно; (не спеиіа ) - помалу, поволі; -но идти - обережно йти,
стерегтися йдучи; -но, окрашено! - обережно, пофарбовано!; -но, трамвай идет! -
стережіться, трамвай іде! ( двигаєшся с места) - трамвай рушає!

Осторожность - обережність (-ности), (о)бачність (-ности), осторога.

Острьій - гострий; (о вопросе, потребности) - пекучий; (о недостатке чего ) величезний.

Осуждать, осудить - 1) засуджувати, засудити, осуджувати, осуджати, осудити кого на
що, до чого; 2) ( порицать ) - судити, осудити, гудити, огудити, ганити, зганити (Г).

Осуждение (по суду) - осуд (-ду), засуд (-ду); о. условное - умовний засуд; 2) ( порицание ) -
догана; винести -ниє - давати догану,- достойний -ния (порицания) - вартий догани.

Осужденньїй - засуджений, осудженик (-ка) (Я).

Осуществимо - можливо (можна) здійснити; вполне -мо - річ цілком здійсненна, цілком
можна здійснити.

Осуществлять, -вить - 1) ( проводить в жизнь) - здійснювати, здійсняти, здійснити,
запроваджувати, запровадити; 2) ( исполнять ) - виконувати, виконати.

От, ото: доход от торговли, от продажи - добуток із торгівлі, з продажу,- лекарство,
средство от чего - ліки (засіб) проти чого, на що,- от голови (рогатого скота ) - з голови
(худоби); от имени - іменем кого, в імені; от строки (5 копеек) - за рядок, від рядка,- от
тифа, от тяжкой болезни (умереть) - з тифу, з тяжкої хвороби,- циркуляр от 15 декабря

- обіжник з 15 грудня.

Отапливать, отопить, -ся - опалювати, опалити, -ся.

Отбирать, отобрать - 1) ( что от (у) кого ) - відбирати, відібрати що в кого, від кого, кому,-
о. показания у свидетелей - допитувати, допитати свідків, вислухувати свідків,- по
отобранним у свидетелей показаниям, оказивается - з того, що свідчили свідки,
виходить; 2) ( что от чего) - відбирати, відібрати; (из масси) - вибирати, вибрати,
добирати, дібрати; ( уменьшать массу) - надбирати, надібрати.

Отбой ( отражение удара) - відсіч (-чі); ( отступление) - відступ (-пу); дать отбой (по
телефону) - дати віддзвїн (Я).

Отбор, отбирание, отборка - добір (-бору); ( действ.) - добирання, відбирання.

Отборньїй (об обществе) - добірний, виборний, вибірний; ( крупний , видающийся, о зерне)

- чільний, добірний.

Отборщик, -щица - добирач (-ча), добирачка, добірник (-ка), добірниця.

Отбросьі (о предметах) - покидь (-ді) (ж. р.), відпадок (-дку).

Отбьівать, отбьіть - 1) ( работу , повинность) - відбувати, відбути; 2) ( уезжать ) -
від'їжджати, від'їхати; поезд отбивает - поїзд відходить.

Отвергать, -гнуть - відкидати, відкинути, не приймати, не прийняти чого; ( отрицать) -
заперечувати заперечити що.

Ответ - 1) відповідь, вїдказ (-зу); ( только письменний) - відпис (-су); о.
неудовлетворительний - відповідь, незадовільна, невистачна (Я), негативна відповідь,- о.
отрицательньш - відмовна відповідь,- о. письменний - писана відповідь, відповідь на
письмі; (в форме письма) - відповідь листом, листовна відповідь, відпис (-су); о.
положительний - позитивна (сприятлива) відповідь; о. удовлетворительний
(достаточний) - задовільна, вистачна відповідь,- ( положительний ) - позитивна відповідь,-
о. уклончивий - одниклива (Я) відповідь,- о. устний - усна відповідь, відповідь з уст,
відповідь словами; о. утвердительний - позитивна відповідь,- ( согласие ) - згода,- без -та
оставить - не відповісти, без відповіді лишити,- в ответ - відповідаючи, на відповідь,- в
ответ на ваше отношение ми... - (відповідаючи) на ваш лист (на вашого листа), ми...,- в
ответ на ваше письмо сообщаем - на ваш(ого) лист(а) повідомляємо (сповіщаємо);
держать, давать , дать ответ - давати, дати відповідь, відповідати, відповісти; ( только
письменний) - відписувати, відписати, дати відпис,- для -та (взять слово) - на відповідь,-
ответ удовлетворителен - відповідь задовольняє; подлежащий -ту - що на нього треба
відповісти,- 2) ( ответственность ) - відповідальність (-ности); бить в -те за что -
відповідати за що,- принять что на свой ответ - взятися відповідати за що, взяти що на
свою відповідальність.

Ответвление - відгалуження, галузь.

Ответньїй (о слове, письме) - відповідний, відповісний (Я), відказовий.

Ответственность - відповідальність (-ности); о. взаимная - кругова відповідальність; о.
долевая - відповідальність за (свою) частку,- о. законная - відповідальність перед законом,
правна відповідальність; о. имущественная - відповідальність майном, майнова
відповідальність; о. личная - особиста відповідальність; о. полная - цілковита

119

Російсько-український словник ділової мови

відповідальність; о. уголовная - кримінальна відповідальність; на полной -сти - під
цілковитою відвідальністю; нести -сть - відповідати; -сть падает на вас - ви відповідаєте;
под вашу -сть - на вашій відповідальності, на вашу відповідальність, за це ви
відповідатимете; подвергнуть ответственности - підпадати, підпасти під
відповідальність; привлекать, подвергать кого к -сти - притягати до відповідальносте (до
відповіді); привлекать кого к судебной -сти - позивати до суду (в суд) кого, подавати до
суду на кого, віддавати, віддати під суд кого; принимать -сть - брати на себе
відповідальність; слагать с себя -сть - зрікатися, зректися відповідальносте.

Ответственньїй (о работнике) - відповідальний; бить -ньім за что перед кем - бути
відповідальним (відповідати) за що перед ким.

Ответчик, -чица - відповідач (-ча), відповідачка; ( поручитель за кого ) - поручник (-ка),
поручниця; ( только юрид.) - позиванець (-нця), позиванка.

Отвечать, -ветить - 1) відповідати, відповісти; ( только словом) - відказувати, відказати,
відрікати, відректи,- о. письмом, письменно - відписувати, відписати, повідписувати,
відвіщати, відвістити кому; 2) ( откликаться, отзиваться) - обзиватися, обізватися до
кого; 3) {за что чем): а) ( ручаться ) - ручитися, поручитися, відповідати, відповісти за що
чим; б) ( платиться ) - сплачувати, сплатити що; о. головою за что - ручатися, ручитися
головою.

Отвешивать, отвесить, отвешать - відважувати; відважити що.

Отвлекать, отвлечь, -ся от чего - відривати, відірвати, відтягати, відтягти, відвертати,
відвернути, -ся від чого; о. к ого-либо от работи - відтягати кого від роботи, заваджати
кому робити (в роботі); о. чье-либо внимание от чего - відвертати чию увагу від чого.

Отвод - 1) {куда) - відведення, відпровадження; ( действ .) - відводження, відведення,
відпроваджування, відпровадження; 2) ( отклонение ) - відвертання, відвернення,
відводження, відведення; 3) ( предоставление ) - визначення, приділення; ( действие ) -
визначання, визначення, приділяння, приділення; 4) {юридич.) - відсторонення;

( действие ) - відсторонювання, відсторонення; делать отвод кому - відстороняти кого;
заявить об -де - заявити, що маємо відсторонити; заявление об -де - заява про
відсторонення; право -да - право відсторонити, відводити; предгявлять о-д кому -
подавати, щоб відсторонити кого; у нас имеются к -ду два лица - маємо відсторонити дві
особи.

Отводить, отвести, отвесть - 1) [куда] - відводити, відвести, відпроваджувати,
відпровадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити кого куди; 2) ( отклонять )
- відводити, відвести, відвертати, відвернути кого, що від чого; 3) ( предоставить ) -
визначати, визначити, приділяти, приділити кому що; о. землю колонистам - приділити
землю, колоністам (осадникам); о. квартирні - приділяти кому приміщення, ставити кого
на постій; 4) {свидетелей, кандидатов) - відстороняти, відсторонити.

Отвращать, -вратить ( предотвращать ) - відвертати, відвернути, відводити, відвідвести,
відхиляти, відхилити що від кого.

Отговаривать, -ворить (кого что-либо делать) - відмовляти, відмовити, відговорювати,
відговорити, відраджувати, відрадити.

Отговорка - відмога, відмага, відмагання, відмовляння, вимовляння; -ки - відмагання; без
-рок - не відмагаючись.

Отграничивать, -ничить - відмежовувати, відмежувати.

Отгружать, отгрузить - відвантажувати, відвантажити.

Отдавать, отдать, -ся - віддавати, віддати, -ся; ( уступать кому что) - відступати,
відступити кому що,- о. назад - повертати; о. рукописи в печать - віддавати рукопис до
друку, пускати рукопис у друк; -ется в наем квартира - наймають квартиру.

Отдаленность ( нахождение на расстоянии) - відлеглість (-лости); ( большая даль) -
далечінь; по -сти - що далеко, бо далеко.

Отдаленньїй ( отстоящий , о селений, городе) - відлеглий; (о месте, расстоянии) -
далекий, дальній; (о времени) - давній.

Отдалять, -лить - 1) віддаляти, віддалити кого, що від кого, від чого; о. уплату -
відкладати сплату; 2) ( отстранять ) - відстороняти, відсторонити кого, що від кого, від
чого.

Отдача - віддання, віддача; (действ.) - віддавання, віддання; о. в наем - наймання,
винайми; о. долга - віддання (повертання) довгу.

Отдежуривать, -журить - чергувати, відчергувати, відбувати, відбути чергу.

Отдел - 1) відділ (-лу); о. агитации и пропаганди - відділ агітації та пропаґанди; о.
административний - адміністративний відділ; о. бюджетний - бюджетовий відділ; о.

120

Російсько-український словник ділової мови

взьісканий - відділ справлянь; о. здравоохранения - відділ охорони здоров'я; о. земельньш

- земельний відділ; о. коммерческий - комерційний відділ; о. контро льно-бухгалтерский -
контрбльно-бухгальтерський відділ; о. местного хозяйства - відділ місцевого
господарства; о. налоговой - податковий відділ; о. народного образования - відділ
нарбдньої освіти; о. общий - загальний відділ; о. окружной - окружний відділ; о.
организационний - організаційний відділ; о. особьій - окремий відділ; о. сдаточний -
здавальний відділ; о. статистический - статистичний відділ; о. счетний - рахунковий
відділ; о. таксационний - відділ таксування; о. технический - технічний відділ; о.
торговий - торговельний відділ; о. труда - відділ праці; о. управления - відділ керування;
о. учебний - навчальний відділ; о. финансовий - фінансовий відділ; о. хозяйственний -
господарчий відділ; о. юридический - юридичний відділ; 2) (в книге) - розділ (-лу), відділ (-
лу).

Отделение - 1) ( учреждения, предприятия и т. п.) - відділ (-лу), підвідділ (-лу), частина,
секція; (филиальное) - філія; о. государственного банка - філія державного банку; о.
исправительное - направний відділ; о. недоимочное - відділ недоплат; о. счетное -
рахунковий відділ, рахункова частина; о. счетоводное - рахівнича частина; о. сискное -
відділ розшуку, частина розшуку; 2) (в вагоне, комнате) - переділ (-лу); (в иікафу, в
ящике) - перебірка; о. для курящих - переділ для курців; 3) (действ.) - відокремлювання,
відокремлення, відділяння, відділення, відмежовування, відмежування.

Отделенность - відокремленість (-ности), відмежованість (-ности).

Отделенньїй - відділовий.

Отделенский (о стороже ) - відділовий.

Отделка - обробка, оброблення; (действ.) - оброблювання, оброблення.

Отдельївать, -лать - обробляти, обробити.

Отдельїваться, -даться - 1) (от кого, от чего) - збуватися, збутися кого, чого; 2)
(покончить с работой ) - упоратися, обробитися з чим.

Отдельньїй (о мнении) - окремий; (обособленний, о камере ) - опрічний; (об участке
земли) - відрубний; (единичний, о случае) - поодинокий.

Отделять, -лить - 1) (часть от целого) - відділяти, відділити, відокремлювати,
відокремити кого, що від кого, від чого; (виделять) - виділяти, виділити; 2)
(отграничивать) - відмежовувати, відмежувати.

Отдьіх - відпочинок (-нку), відпочивок (-вку), спочинок (-нку), спочивок (-вку); без -ха - не
спочиваючи, без спочинку; во время -ха - на спочинку, на відгалі, коли спочивають,
спочивали; время -ха - час відпочивати, час на відпочинок, час відпочинку; дом -ха - дім
відпочинку, дім на відпочинок; не давать -ха - не давати відпочинку, не давати відпочити.

Отдьіхать, -дохнуть - відпочивати, відпочити.

Отдьіхающий - відпочиванець (-нця).

Отель - готель (-лю).

Отзьів - 1) ( отзивание ) - відкликання, відклик (-ку); 2) (мнение о ком, о чем) - а) вислів (-
лову), думка; б) (в чью-либо пользу) - озвання, бзва за кого (Я); о. лестньїй - похвала,
прихильна оцінка,- о. неодобрительний - вислів непохвали, бзва проти кого, чого; о.
одобрительний - вислів похвали, бзва за кого, за що; давать на отзив - давати на
розгляд (на оцінку); дать отзив - подати думку, висловитись; 3) ( ответ ) - відповідь (-ді),
відказ (-зу); (письменний) - відпис (-су).

Отзьівать, отозвать кого - відкликати, відкликати кого.

Отзьіваться, отозваться - 1) (заявлять о себе) - зголошуватися, зголоситися на що,
подавати, подати голос, відгукуватися, відгукнутися; 2) (давать отзив о ком, о чем) -
висловлюватися, висловитися, висловити свою думку про кого, що; -ться о ком с похвалой

- висловлюватися, висловитися похвально (з похвалою) - за кого; 3) (отражаться) -
позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися.

Отзьівной, отзьівньїй (о приказе) - відкличний.

Отказ - 1) (кому в чем) - відмова, відмовлення кому чого,- о. в принятии - відмова
прийняти; о. окончательний - остаточна відмова; о. от места - звільнення кого з посади;
о. положительний - цілковита відмова; надеюсь не встретить с вашей сторонні -за -
сподіваюся, що Ви не відмовите мені; получить отказ в своей просьбе - дістати відмову
на своє прохання; 2) (чей-либо от чего) - відмовлення, відмовляння від чого, зречення
чого, відмага, відмагання від чого; о. от наследства - зречення спадщини; о. от работи

- відмовлення (зречення) працювати; в случае -за магазина в принятии товара - якщо
магазин відмовиться прийняти крам; он заявил отказ - він заявив, що відмовляється;
ответить -зом - відмовити; 3) (имущества) - відказ (-зу), відпис (-су) кому чого; о. по

121

Російсько-український словник ділової мови

завеїцанию - відказування, відказання, відписування, відписання.

Отказьівать, -зать - 1) {кому в чем) - відмовляти, відмовити кому чого (в чому); о. в
принятии - відмовляти прийняти; о. в просьбе - відмовлятися задоволити прохання; о. на-
отрез - цілком відмовляти; о. окончательно - остаточно відмовити,- ему нельзя отказать
в знаний дела - не можна заперечити, що він знає справу; 2) ( что кому завещать) -
відписувати, відписати, відказувати, відказати; 3) {отрешать, увольнять) - звільняти,
звільнити кого з чого, від чого, скидати, скинути з чого; о. от места - звільнити з посади.

Отказьіваться, -заться от кого, от чего - відмовлятися, відмовитися (Г), зрікатися,
зректися чого, кого, відрікатися, відректися від кого, від чого; ( усиленно ) - відмагатися,
відмогтися від чого,- о. от занимаемой должности - зрікатися, зректися своєї посади.

Откладьівать, откласть, отложить - відкладати, відкласти, відложити,- о. дело в долгий
ящик - відкладати справу на безрік,- не -вая далее дела - не відкладаючи справи надалі;
орок бьіл отложен - термін відклали.

Отклонять, отклонить - 1) (что, кого ) - відхиляти, відхилити; о. просьбу - відхиляти,
відхилити прохання; 2) ( отговаривать ) - відраджувати, відрадити кого від чого.

Откомандирование, откомандировка {куда) - відрядження, відряд (-ду); {от чего) -
відстанбвлення, відстанбва, відкликання; сделано распоряжение о вашей -ке в... - дано
рбзказ (наказано) відрядити вас до....

Откомандировьівать, -ровать {кого куда) - відряджати, відрядити: {кого от чего) -
відстановляти, відстановити, відкликати, відкликати від чого, з чого; о. в распоряжение
(партийного комитета) - відряджати в розпорядження; о. от полка и
прикомандировивать к штабу - відстановляти від полку і відряджати до штабу.

Открьівать, пооткрьівать, открьіть, -ся - 1) (ч то-либо закрьітое) - відкривати,
відкрити; {что-либо затворенное) - відчиняти, відчинити; {что-либо запертое) -
відмикати, відімкнути; {книгу) - розгортати, розгорнути, -ся,- о. кредит - відкривати
кредит; о. лавку (в 8 часов утра) - відчинити крамницю; 2) {находить) - находити, знайти,
відшукувати, відшукати; {делать открьітия) - винаходити, винайти що,- открьівать
дорогу (к чему) - знаходити шлях до чого; 3) {обнаруживать) - викривати, викрити,
виявляти, виявити; открьівать преступление, виновника - викривати злочин, винуватця;
4) ( основьівать, о курсах, камере суда, предприятии и пр.) - відкривати, відкрити,
закладати, закласти, заводити, завести; {начинать дело, собрание) - відкривати, відкрити,
починати, почати, розпочинати, розпочати; о. дело за свой счет - своїм коштом
закладати підприємство; редседатель открьівает собрание - голова розпочинає
(відкриває) збір; 5) {открьіваться, появляться) - відкриватися; открьілось место: а)
{учреждена должность) - заведено посаду; б) {освободилось место) - звільнилася
посада; 6) {сообщить кому что) - сказати кому про що, відкрити кому що.

Открьітие - 1) {начало) - початок (-ку); 2) {результат изьісканий) - знайдення, знахід (-
ходу); {изобретение) - винайдення, винахід (-ходу); 3) {дебете.) - см. Открьівать.

Открьітка - листівка, листовна картка.

Открьіто - відверто; {публично) - прилюдно.

Открьітьій - 1) {прилаг., публичньш, о заседании) - прилюдний; (о помещен. в газете,
письме) - одвертий; 2) {прич.) - см. Открьівать.

Откуп - відкуп (-пу).

Откупать, -пить - 1) відкуповувати, відкупити що в кого; 2) {брать на откуп, арендовать)
- відкуповувати, відкупити, орендувати, брати в оренду; 3) {викупить) - викуповувати,
викупити, окупати, окупити кого з чого, від чого.

Откупной - відкупний.

Откупщик, -щица - відкупник (-ка), відкупниця.

Отлагательство - відклад (-ду) (Г), проволока (Г); без -ства - не відкладаючи, без
проволоки,- в случаях, не терпящих -ства - в негайних випадках, якщо не можна
відкласти; дело, не терпящее -ства - невідкладна справа, пильна, нагальна справа.

Отлагать, -пожить - відкладати, відкласти.

Отличать, -чить - 1) {различать) - відрізняти, відрізнити; {виделять) - вирізняти,
вирізнити; 2) {ставить вьіше) - відзначати, відзначити.

Отличаться, -читься - 1) різнитися, порізнитися, відрізнятися, відрізнитися від кого, від
чого чим; 2) {вьіделяться) - відзначатися, відзначитися чим від чого, визначатися,
визначитися чим, вирізнятися, вирізнитися чим, між ким, між кого.

Отличие - 1) відміна від кого, від чого, різниця між ким, чим; в -чиє от кого, от чего - а)
відрізняючись від кого, чого,- б) відрізняючи, щоб відрізнити від кого, чого, на відміну від
кого, чого; 2) {награда) - відзнака; 3) {заслуга) - заслуга,- знак -чия - відзнака за заслуги,-

122

Російсько-український словник ділової мови

награждать за отличие - нагороджувати за заслуги.

Отличительньїй (о признаке) - відмінний, відмітний.

Отличньїй - 1) ( отличающийся ) - відмінний, відмітний; 2) ( превосходньш , об исполнении)
- чудовий, дуже добрий.

Отлучаться, -читься - 1) (от чего, отторгаться, отделяться) - відлучатися,
відлучитися від чого, від кого; 2) ( удаляться, оставлять) - відгоджатися, відгодитися,
відбавлятися, відбавитися від кого, від чого.

Отлучка - відгода, відлука,- о. самовольная - відгода без дозволу; без -ки - не
відгоджаючись, невідгодно,- бьіть в -ке - перебувати на стороні, відгодитися; -ки
запрещаются - відгоджатися заборонено (не вільно).

Отмежевьівать, отмежевать, -ся - відмежовувати, відмежувати, -ся.

Отмена - 1) касування, скасовування, скасування; в -ну постановленая - касуючи
постанову, на скасування постанови; подлежащий -не - що треба (що належить)
скасувати; 2) ( разница ) - відміна, різниця.

Отменимость - скасовність (-ности) (Я).

Отменительньїй (о распоряжении) - касувальний.

Отменньїй - 1) ( различньїй ) - відмінний, відмітний; 2) ( превосходньш, об исполнении) -
чудовий; ( изьісканньш, о приемах обращения с кем) - виборний, добірний.

Отменять, -нить - касувати, скасовувати, скасувати; о. постановление - касувати,
скасувати постанову; о. собрание - відкладати, відкласти збір; спектакль отменяется -
вистави не буде, вистава не відбудеться.

Отмеривать, отмерять, -рить - відмірювати, відміряти, відміряти.

Отмета, отметка - 1) зазначка, позначка, значка; ( окончен. дебете.) - зазначення,
занотування, позначення; 2) ( балл ) - значка, бал.

Отмечать, отметить, -ся - 1) зазначити, зазначити, позначати, позначити, нотувати,
занотовувати, -ся; 2) (отличать) - відзначати, відзначити, -ся.

Отнимать, -нять - відбирати, відібрати, відіймати, відняти кому що; ( лишать кого чего) -
позбавляти, позбавити кого чого; отнимать у кого время - відбирати кому час.

Относительно - 1) (в знач, предлога) - за, про,- -но чего зто сказано? - проти чого це
сказано?; -но зтого дела: а) (об зтом деле) - за цю справу, про цю справу, в цій справі; б)
( что касается зтого дела, то...) - щодо цієї справи, то...; -но зтого существуют
различньїе мнения - про це (на це) є різні думки; 2) (в знач , наречия, в см. «условно»,
«сравнительно») - умовно, з порівняння, порівнюючи, споглядно (Я); все надо понижать
-но - все треба розуміти умовно (з порівняння, порівнюючи).

Относительньїй - релятивний, розмірний, стосунковий; ( условньш , о большинстве) -
умовний; ( приблизительньш о подечете) - приблизний; (о числах) - релятивний; (о
средствах) - обмежений.

Относить, отнести, отнесть - 1) (куда) - відносити, віднести, заносити, занести; 2) (на
чей-либо ечет) - прикидати, прикинути кому,- о. на ечет чьей-либо неаккуратности -
бачити, добачати причину в чиїй неакуратності; судебние издержки отнести за ечет
виновного - судові витрати перенести на винуватця; убьітки отнести за ечет банка -
втрати прикинути банкові; 3) (к какой-либо категории или виду) - прилучати, прилучити;
(на письме) - записувати, записати; отнести к первой категории - записати до 1-ої
категорії.

Относиться, -нестись - 1) (к чему) - належати до чого; 2) (обращаться с кем) -
ставитися, поставитися до кого,- о. враждебно - ворогувати на кого, проти кого, ставитися
вороже проти кого, чого; 3) (обращаться к кому) - вдаватися, вдатися до кого; -ться
письменно - вдаватися з листом, листовно до кого.

Отношение - 1) (касательство к чему) - стосунок (-нку), доділ (-лу) (Я), дочинення,
притока (до чого), зв'язок (-зку) між чим; в -нии аккуратности - акуратністю, щодо
акуратносте,- в процентном -нии - відсотково, на відсотки,- в санитарном -нии -
санітарним станом, щодо санітарії; в зтом -нии - з цього погляду, цією стороною,- во всех
-ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом,- во всех других -ниях - у всьому
іншому, всіма іншими сторонами,- завязьівать -ния с кем - нав'язувати стосунки з ким,
заходити в стосунки з ким,- иметь -ниє к чему - стосуватися до чого, мати дочинення з
чим до чого,- имеющий -ниє к чему - причетний до чого,- опасно в пожарном -нии -
небезпечно супроти пожежі; по -нию к кому, чему: а) супроти кого, чого; (судить о ком
по его отношению к делу) - міркувати про кого з того, як він ставиться до справи; 2) (о. к
кому, к чему, в см. обращения с кем, с чем) - ставлення до кого, до чого,- о.
несправедливое - кривдження кого, кривда кому,- о. отрицательное (к кому) -

123

Російсько-український словник ділової мови

несприятне (негативне) ставлення; ( к чему) - заперечне негативне ставлення; о. ровное -
однакове ставлення; халатнов о. к служебним обязанностям - недбайливе ставлення до
службових обов'язків, службове недбальство; 3) ( вид бумаги) - лист (-та), завідомлення; в
ответ на ваше -ниє от 15 ноября текущего года за №... - відповідаючи на ваш лист (на
вашого листа) з 15 листопада цього року під ч... (під нумером); вследствие вашего -ния -
(вважаючи) на Вашого листа; прислать при -нии - надіслати разом з листом; согласно
-ния - згідно з листом.

Отношения ( между кем) - взаємини (-ин), стосунки (-ів) між ким; о. взаимньїе - взаємини
(-ин), обопільні стосунки; о. враждебние - ворогування, ворожнеча, ворожі стосунки між
ким; о. мирньїе, миролюбивие - (з)лагода, мирні взаємини, мирні стосунки між ким; о.
правовие - правні взаємини, правні стосунки; о. родственние - родацькі стосунки; о.
хозяйственние - господарчі стосунки; у нас -ния обостренньїе - наші стосунки зіпсовані.

Отождествлять, -вить - ототожнювати, тотожнити, ототожнити.

Отопление, отопка - опал (-лу), опалення; ( паровое ) - огрівання; без -ния (квартира ) -
без опалу; с -ниєм (квартира) - з опалом; (о паровом о.) - з огріванням.

Отопительньїй (о периоде) - огрівний.

Оторванность - відірваність (-ности).

Отпадать, -пасть - відпадати, відпасти.

Отпечаток - відслід (-ду), відбиток (-тка); ( типогр. оттиск ) - відбиток (-тка).

Отпечатьівать, -чатать - друкувати, віддруковувати, віддрукувати, надрукувати,
відбивати, відбити.

Отпирательство - відмагання, відрікання.

Отписка - відписка, відпис (-су); ( действ .) - відписування, відписання.

Отписьівать, отписать, -ся - відписувати, відписати, -ся.

Отплата - відплата.

Отпльївать, -льіть - відпливати, відплити, відплисти.

Отпор - відсіч (-чі) {ж. р.); дать отпор кому - дати відсіч кому.

Отправитель, -ница - посилач (-ча), посилачка.

Отправление - 1) ( отправка кого куда ) - виряджання, вирядження, виряд (-ду), виправа;
о. поезда - виряд поїзду; 2) ( почтовое ) - відсилка, пересилка; (действ.) відсилання,
пересилання, виправа; заделка отправлений - запаковування відсилок; о. бандерольное -
бандерольна пересилка; 3) ( оппезд, отход) - вирушання, відхід (-ходу); перед -ниєм в
дорогу - рушаючи в дорогу, перед тим, як рушити в дорогу; 4) ( должности ) - урядування,
справування уряду; ( исполнение) - виконання службових обов'язків; (повинностей) -
відбуток (-тку), відбування; вступать в -ниє обязанностей - починати виконувати
обов'язки.

Отправлять, -вить - 1) (кого куда) - виряджати, вирядити, виправляти, виправити,
посилати, послати; (услать) - відсилати, відіслати; 2) (посилать что) - відсилати,
відіслати, посилати, послати; о. товари по железной дороге - посилати товар, крам
залізницею; 3) (отправлять должность) - урядувати, справляти, справувати уряд,
виконувати урядові обов'язки; о. повинность - відбутки відбувати.

Отправляться, -виться - виряджатися, вирядитися, виправлятися, виправитися, іти, піти,
їхати, поїхати; (двигаться) - рушати, рушити, вирушати, вирушити; о. аеропланом - їхати,
поїхати аеропланом; о. в поход, на заработки - виряджатися (виправлятися, піти) в похід,
на заробітки; о. (двинуться) в путь - рушати, вирушати в дорогу.

Отправной (пункт) - вирядний, відпровідний.

Отпрашиваться, -проситься (в отпуск) - відпрошуватися, відпроситися, відпрохуватися,
відпрохатися.

Отпуск - 1) (професіональний) - відпустка; (действ.) - відпускання; о. по болезни -
відпустка через хворість; о. срочний - а) відпустка на певний реченець, на (певний) час,
реченцева відпустка; б) відпустка до (певного) терміну; получить отпуск - дістати
відпустку; уволенний в отпуск - відпускник (-ка), (о женщ.) - відпускниця; 2) (видача) -
видавання; о. безакцизний (чего) - безакцизне видавання чого; о. кредитов - видавання
кредитів; 3) (товаров заграницу) - вивіз (-возу); 4) (копия отправляемого документа) -
відбиток (-тку), копія.

Отпускать, -стить - 1) (пускать кого) - пускати, пустити, відпускати, відпустити;
(освобождать) - звільняти, звільнити кого; 2) (кому что) - видавати, видати кому що; о. в
кредит - давати набір, на (в) борг, на віру, боргувати, поборгувати, навіряти, навірити
кому; о. товари (за границу) - вивозити, вивезти товари, крам (за кордон).

Отпускной (сущ.) - відпускник (-ка).

124

Російсько-український словник ділової мови

Отпускной ( прилаг .) - 1) (о билете) - відпускний, відзвольний; 2) (о цене) - видавний; 3) (о
вьівозном товаре) - вивізний.

Отрабатьшать, -ботать - 1) відробляти відроблювати, відробити, відбувати, відбути що,
чим,- о. прогульние дни - відбувати (за) прогуляні дні; 2) ( окончить работу) - відробити,
скінчити робити.

Отработок - відробіток (-тку), відбуток (-тку); брать на -ток (в счет работьі) - брати на
відробіток.

Отравление - отруювання, отруїння,- смерть от -ния - смерть від отрути.

Отравлять, -вить - труїти, отруїти, струїти; ( делать ядовитьім ) - затруювати, затруїти.

Отражать, отразить, -ся (на ходе работьі) - відбивати, відбити, -ся.

Отрапортовьівать, -вать - рапортувати, відрапортувати.

Отрасль - галузь, парость (-рости); во всех -лях промьішленности - в усіх галузях
промисловосте.

Отрезанность - відокремленість (-ности), відрубність (-ности).

Отрезной (о купоне) - відрізний, обрізний.

Отрезьшать, -зать - відрізувати, відрізати, відтинати, відтяти; ( часть чего-либо ,
укоротить) - урізувати, урізати.

Отрекаться, -речься - зрікатися, зректися кого, чого, відрікатися, відректися кого, чого
(від кого, від чого), вирікатися, виректися кого, чого.

Отрекомендовьівать, отрекмендовать, -ся - відрекомендовувати, відрекомендувати, -ся.

Отречение от чего - зречення чого, відречення (від) чого.

Отрешать, -шить - відстановлювати, відстановити кого від чого,- о. от должности -
звільняти, звільнити, з посади.

Отрешаться, -шиться от чего - звільнятися, звільнитися від чого, позбуватися,
позбутися чого.

Отрицательньїй - 1) (об ответе) - відмовний, заперечний; (о результате) - неґативний,
уємний (Я); (об отношении, к кому) - неґативний, несприятний, (к чему) - неґативний,
заперечний; 2) (матем., о величине) - від'ємний.

Отрицать - заперечувати, відкидати що...

Отруб - відруб (-бу).

Отрьівок - уривок (-вка).

Отрьівочньїй (о сведениях) - уривчастий, уриваний.

Отряд - загін (-гону), відділ (-лу); о. конньш - кінний загін,- о. санитарньїй - відділ
санітарний; о. сторожевой - чата.

Отряжать, -рядить - виряджати, вирядити, виправляти, виправити; о. агента - вирядити
аґента.

Отсидка ( под арестом) - висидка.

Отсиживать, -сидеть - відсиджувати, відсидіти, висиджувати, висидіти.

Отслуга - відслуга.

Отслуживать, -жить - відслужувати, відслужити, вислужувати, вислужити, відбувати,
відбути, вибувати, вибути,- о. прогульньїе дни - здобувати, добути прогуляні дні.

Отсоветьівать, -товать кому что - відраджувати, відраджати, відрадити кого від чого,
розраджувати, розраджати, розрадити кому що.

Отсортировьівать, -ровать - відсортовувати відсортувати.

Отсроченньїй - відтермінований, відкладений (до терміну).

Отсрочивать, отсрочить, -ся - відкладати, відкласти (термін), відтерміновувати,
відтермінувати; о. время взноса налогов - відкладати термін (вносити) сплачувати
податки; о. уплату - відкладати термін сплати.

Отсрочка - відклад (терміну), відтерміновання,- о. призива - відтерміновання призову,-
дать -ку на месяц - відкласти (відтермінувати) на місяць,- подвергать дело дальшей -ке -
відкладати ще на новий термін,- получить -ку на месяц - дістати відтерміновання на один
місяць.

Отставать, -стать ( оставаться позади) - відставати, відстати; (тянуться в хвосте) -
отягатися.

Отставка - відстанова, демісія,- виходить, уходить в -ку - подаватися, податися на
відстанову (на демісію); вииіедиіий, уволенньїй в -ку - відстановний, відстановленець (-нця
) (Я); давать -ку кому - відстановляти, відстановити кого від уряду,- находящийся в -ве -
відстановлений; (с пенсией) - пенсіонований,- просить об -не - просити відстановити,
просити дати відстанову,- уволенньїй в -ку - відстановленець (-нця) (Я), (о женщ.) -
відстановлениця (Я).

125

Російсько-український словник ділової мови

Отставлять, -вить - 1) (что от чего) - відставляти, відставити, відсувати, відсунути що від
чого; 2) (кого от должности) - відстановляти, відстановити кого (від уряду).

Отставной (о бив. служащем) - відстановлений; (о солдате.) - вислужений.

Отстаивать, -стоять - 1) (кого, что) - обставати, стояти за кого, за що, за ким,
обстоювати, обстояти кого, що, за кого, за що; (защищать) - боронити кого, що, чого,
оборонити, відборонити кого, що, від кого, від чого; 2) (долго простоять) - вистоювати,
вистояти.

Отсталость - відсталість (-лости).

Отстальїй (об учащемся) - відсталий.

Отстоять - 1) (от чего) - відлежати від чого, відлягати; деревня отстоит от города на
шесть верст - село відлежить (відлягає, відлегле) від міста на шість верстов; 2) см.

Отстаивать, отстоять кого, что.

Отстраивать, отстроить, -ся - відбудовувати, відбудувати, -ся.

Отстранять, -нить кого, что - відстороняти, відсторонити, відстановляти, відстановити;
(что) відсувати, відсунути; о. от должности - відстановляти від уряду (посади); о.
свидетелей (юрид.) - відстороняти свідків.

Отступать, -пить - відступати, відступити, відходити, відійти від чого; о. от закона, от
правил - відступати (відходити) від закону, правила.

Отступаться, -питься - відступитися, відступитися від чого, відрікатися, відректися,
зрікатися, зректися чого.

Отступление - 1) (отход) - відступ (-пу); 2) (отказ, отпадение) - відступання, відбігання,
зрікання; 3) (уклонение) - збочення, відбіг (-гу), відхилення; о. от общих правил -
порушення загальних правил,- позвольте сделать маленькое -ниє - дозвольте трохи
ухилитися.

Отступное - відкупне (-ного), відступне (-ного).

Отсуждать, отсуживать, -судить - відсуджувати, відсудити.

Отсутствие (неимение) - брак (-ку); (неприсутствие) - неприсутність (-ности);
безвестное -виє - безвість (-сти), перебування невідомо де,- в виду -вия - що нема, що не
було, черіз неприсутність (кого), через брак (чого); (в конце фрази) - бо не було, бо немає,-
в наиіем -вии - коли нас не було, як нас не було, не при нас,- в случае -вия - якщо немає,
не буде,- в чье-либо -виє - коли (як) кого нема, не було, не буде; во время -вия кого, чего -
поки нема, поки не було кого, чого; за -виєм - (через те) що нема, що небуло; (только о
вещах, деньгах) - немаючи, не мавши,- за -виєм времени, доказательства - через брак
часу, доводів, бо бракувало часу, доводів,- находиться в -вии - не бути,- по причине -вия
средств - що нема (що не було) засобів, не маючи, не мавши засобів,- по причине -вия
председателя - що нема (не було) голови,- при -вии средств - якщо нема (не буде) коли
нема (не буде) засобів.

Отсутствовать - не бути, бути неприсутнім, не бути присутнім; ми отсутствовали - нас
не було, ми не були (присутні) при тому.

Отсутствующий (о члене правления, общества) - неприсутній, якого (якої) нема,- о.
безвестно - що безвісно де подівся.

Отсчитьівать, -читать - відлічувати, відлічити, відраховувати, відрахувати що.

Отсчитьіваться, -таться, отчесться - 1) відлічуватися, відлічитися, відраховуватися,
відрахуватися; 2) (давать денежний отчет) - здавати, здати грошовий звіт.

Отсьілать, отослать - відсилати, відіслати, відпроваджувати, відпровадити кого, що,- о.
обратно (возвращать) - повертати, повернути.

Отсьілка - відсилання, відіслання; (в книге, ссилка на кого, на что) - покликання,
посилання на кого, що.

Отсьіпное (плата зерном) - відсипне (-ного).

Оттиск - відбиток (-тка).

Оттискивать, -снуть что на чем - вибивати, вибити що на чому; (о книге) - друкувати,
видрукувати; о. печать - вибивати печатку.

Оттягивать, -тянуть - 1) (время, дело) - протягувати, протягти, проволікати, проволокти;
2) (медлить с чем) - отягатися, зволікати, зволокти з чим...

Оттяжка (дела, времени) - протягування, протягнення, проволікання, проволока,
відкладання, відклад (-ду) чого.

Отход - відхід (-ходу); (отступление) - відступ (-пу); о. поезда - відхід поїзду,- на -де - при
кінці, відходячи.

Отходить, отойти - відходити, відійти, іти, піти; осторожно, поезд отходит! -
стережіться, поїзд рушає!; почта отходит по вторникам - пошта відходить (іде)

126

Російсько-український словник ділової мови

щовівтїрка.

Отчасти - почасти, частково.

Отчеканивать, -нить ( монету ) - бити, вибивати, вибити.

Отчеркивать, -кнуть - відкреслювати, відкреслити.

Отчество - (ім'я) по-батькові.

Отчет - звіт (-ту) про що, за що; о. годинний - звіт за рік, річний звіт; о. денежньш -
грошовий звіт; о. ежемесячньш - щомісячний звіт; о. месячний - звіт за місяць; о.
операционньш - операційний звіт; о. по Н. операциям - звіт із Н. операцій; о. по
предприятиям - звіт за підприємства; о. подробний - докладний звіт; давать отчет -
давати, дати звіт, звітувати; давать, брать под отчет - давати, дати, брати, взяти що на
звіт,- давать денежньш отчет - (по)давати, (по)дати, укладати, укласти грошовий звіт,-
давать себе (полньїй) отчет в чем-либо - (цілком) усвідомлювати, усвідомляти,
усвідомити собі що,- поступить, не отдавая отчета - чинити несвідомо,- представить
отчет - подавати, подати звіт.

Отчетливость - виразність (-ности), чіткість (-кости).

Отчетливьій (о произношении ) - виразний; (о письме - четкий) - чіткий.

Отчетность - 1) звітність (-ности); о. годинная - річна звітність; о. денежная - грошова
звітність; о. первинная - первинна звітність; о. по расходам - звітність про витрати,- о. по
счетоводству - звітність з рахівництва; неблагополучний по отчетности (отдел ) -
неакуратний (непевний) у (щодо) звітності; неподача -стей - неподавання, неподання
звітів; обязанний -стью кому-либо - зобов'язаний подавати звіт, звітувати кому,- подавать
-ность - звітувати, подавати звіт,- ускорить представленеє -оти - прискорити подання
звіту; 2) ( ответственность ) - відповідальність (-ности).

Отчетньїй - 1) ( период ) - звітний; 2) (по денежним счетам) - рахунковий.

Отчетчик - звітодавець (-вця).

Отчисление - відрахування, відлічення; ( действ .) - відраховування, відрахування,
відлічування; сделано -ниє из жалования - відраховано, вивернено з платні.

Отчислять, -лить - 1) відраховувати, відрахувати; ( удерживать ) - вивертати, вивернути з
чого,- о. в чью-либо пользу - відраховувати на кого, (на чию користь); 2) ( кого куда) -
переводити, перевести; он отчислен в запасние войска - його переведено до запасного
війська; 3) ( уволить отчего) - звільняти, звільнити з чого, відстановляти, відстановити від
чого.

Отчитьівать, -читать кого - вимовляти, вимовити, вичитувати, вичитати кому.

Отчитьіваться, -читаться (перед кем) - давати, дати, складати, скласти звіт кому, перед
ким, звітувати; о. о своей работе - давати звіт (звітувати) про свою роботу,- о. перед кем в
деятельности - (по)давати звіт кому про діяльність.

Отчуждаемость - вивласненність (-ности), вивласнюваність (-ности).

Отчуждатель, -ница - вивласнювач (-ча), вивласнювачка.

Отчуждать, -ждить - вивласнювати, вивласнити.

Отчуждение - вивласнювання, вивласнення,- неподлежащий отчуждению - невивласний,
невідбірний,- полоса -ния - смуга вивласнення.

Отьезд - від'їзд (-ду), виїзд (-ду); готовий к -ду - готовий від'їхати; за от~ьездом, по случаю
от-ьезда - з причини від'їзду (виїзду), з нагоди від'їзду (виїзду), через від'їзд (виїзд).

Отьезжать, от-ьехать - від'їжджати, від'їхати.

Отьезжающий (о пассажире) - від'їжджий, що від'їздить.

Отьзкзаменовьівать, -новать кого - робити, зробити іспит кому, іспитувати,
проіспитувати кого.

Отьіскивать, отьіскать, -ся - шукати, відшукувати, відшукати, -ся, знаходити, знайти,

-ся,- о. путем расспросов - напитувати, напитати кого, що.

Отяготительньїй (об условиях ) - обтяжливий, тяжкий.

Отягощать, отягчать, отяготить, отягчить - обтяжати, обтяжувати, обтяжити,
отягчати, отягчитий,- о. вину - збільшувати, збільшити провину.

Оформливать, оформлять, -мить - оформлювати, оформити.

Оффициально - урядово, з уряду, офіційно.

Оффициальность - офіційність (-ности).

Оффициальньїй (о сообщении) - урядовий, офіційний.

Охват - охоплення,- о. рабочего бюджете - охоплення робітничого бюджету.

Охватьівать, -тить - 1) о(б)хоплювати, о(б)хопити, обіймати, об(ій)няти, осягати, осягти
кого, що,- зпидемия охватила весь город - пошесть о(б)хопила все місто,- зтот период
охвативает - цей період обіймає; 2) (окружать) - оточувати, оточити кого, що.

127

Російсько-український словник ділової мови

Охота ( промисел ) - мисливство, ловецтво, стрілецтво; ( процесе охотьі) - (в)лови,
полювання; о. воспрещается - полювати заборонено; заниматься -той - жити з ловецтва,
ходити на влови, на полювання; место для охоти - ловище.

Охотиться - полювати (на) кого, (на) що, ходити на (в)лови, на полювання.

Охотник - 1) мисливець (-вця), ловець (-вця), стрілець (-льця); 2) ( волонтер ) - охочий (-чого
)•

Охотничий (о промисле, сборе) - мисливський, ловецький, стрілецький.

Охрана - 1) ( охранение ) - охорона; о. труда - охорона праці; о. усиленная - збільшена
охорона; аппарат по охране труда - апарат охорони праці, на охорону праці; мери
охрани - заходи до охорони; 2) ( стража ) - сторожа, варта,- иметь под своей -ной -
держати за своєю вартою, сторожею.

Охранение - 1) охорона, вартування; ( сторожевое ) сторожа, варта; (воєн.) бекет (-ту); 2)

( действ .) - вартування.

Охранник - охоронник (-ка).

Охранньїй, охранительньїй (о грамоте) - охоронний, охоронний.

Охранять, -нить - охороняти, охоронити; ( стерень ) - стерегти, устерегти кого, що й чого
від кого, від чого,- о. от убитка - забезпечити від утрат,- о. порядок - стерегти ладу,- о.
бдительно кого, что - пильнувати кого, чого, пильно (чуйно) охороняти кого, що, чуйно
(пильно) стерегти кого, чого.

Оценивать, оценить, -ся - цінувати, цінити, оцінювати, оцінувати, оцінити, поцінити, -ся,-
о. в деньгах - цінувати (оцінювати) на гроші,- о. в рублях - цінувати (оцінювати) на
карбованці,- о. для продажи с торгов - цінувати, оцінувати, поцінувати.

Оценка - оцінка чому, чого; (действ.) - цінування, оцінування; о. балльная - оцінка
балами, балова оцінка,- о. качественная - оцінка якости,- о. относительная - умовне
оцінування; о. сравнительная - порівняльна оцінка,- делать -ку - цінувати; к -ке привлечь
жспертов - запросити експертів оцінити, запропонувати експертам оцінити,- согласно с
-кой - відповідно до оцінки.

Оценочньїй (о списке) - 1) оцінний; 2) (о комиссии для оценки) - цінувальний.

Оценщик, -щица - оцінник (-ка), цінувальник (-ка), цінувальниця; (лесов и земель)
таксатор (-ра).

Оцеплять, -пить - оточувати, оточити, обступати, обступити.

Очаг (для варки) - ватра, кабиця; (кузнечний) - горно (-рна); о. для безпризорньїх детей -
дитячий захисток (притулок); о. епидемии - джерело (осередок) пошести.

Очевидец, -дица - самовидець (-дця), самовидиця,- бить -цем - самому бачити,
самовидцем бути, бачити на власні очі.

Очередной (о номере, вопросе, посетителе) - черговий; стать -ньім (о деле, вопросе) -
стати на порядку денному.

Очередность - черговість (-вости); в порядке -сти - порядком черги, за чергою.

Очередь - черга,- о. живая - жива черга,- о. за кем - черга кому,- о. за мной - моя черга,
мені черга,- бить, стоять на -ди (о текущих делах, вопросах) - бути, стояти на деннім
порядку, на черзі дня,- в первую -дь - у першу чергу; (прежде всего) - насамперед,
уперед, передусім, перше,- в порядне -ди - за рядом, за чергою,- в свою -дь - і собі теж, так
само, своєю чергою,- вне -ди - не в ряд, позачергово, поза чергою,- вистаивать в -ди -
застоювати черги,- ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу,- не в -дь - не в ряд,
без черги, не в чергу, поза чергою,- по -ди - за рядом, чергою, в чергу, за чергою,- попасть
в -дь - під чергу прийтися,- соблюдать -дь - ряду, додержувати черги,- ставить,
поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (на чергу дня).

Очерк (краткое описание) - нарис (-су), начерк (-ку).

Очеркивать, -ртить - о(б)креслювати, о(б)креслити.

Очеркивать, очернять, -нить (порочить) - ославлювати, ославити, заплямовувати,
заплямувати, знеславлювати, знеславити кого.

Очинивать, -нить (карандаш) - загострювати, загострити, підстругувати, підстругати.

Очистительньїй (о поиїлине) - очисний.

Очистка - 1) чищення, очищання, вичищання, вичищення; о. улиц - чищення вулиць; 2)
(опорожнение) - спорожнення, випорожнення.

Очищать, очистить - 1) чистити, очищати, очистити, вичищати, вичистити; 2) (хим.) -
чистити, очистити, рафінувати; 3) (освобождать) - звільняти, звільнити, спорожняти,
спорожнити; о. место - звільняти місце,- о. посуду - спорожнити посуд.

Очной (о свидетеле) - (на)бчний.

Очутиться - опинитися; о. в безвиходном положений - опинитися в безпорадному стані

128

Російсько-український словник ділової мови

(становищі); о. в неловком положений - опинитися в прикрому стані.

Ошибаться, -биться - помилятися, помилитися, (об)милятися, о(б)милитися на чому,
чим,- о. в отношении чего - помилятися на чому,- о. в расчете - в рахунку помилитися,
помилитися, прогадувати, прогадати; о. в цене - на ціні помилитися, процінувати,
процінити.

Ошибка - помилка, о(б)милка; о. исправимая - поправна помилка,- о. неисправимая -
непоправна помилка,- о. явная - явна, видима помилка,- вводить в -ку - омиляти, омилити
кого,- вкралась -ка - трапилася (сталася) помилка,- впадать в -ку - допускатися,
допуститися помилки,- по -ке ( ошибочно ) - у помилку, помилково, помилившись; при
допущений -ки - якщо трапиться, трапилася помилка, якщо є (буде) помилка.

Ошибочно - помилково, помилечно, хибно, помилкою, у помилку, помиляючись,
помилившись.

Ошибочность - хибність (-ности), помилечність (-ности), помилковість (-вости).

Ошибочньїй (о взгляде ) - хибний, помилечний, помилковий.

Оштрафовьівать, -фовать - штрафувати, оштрафувати.

Ощущать, ощутить, -ся - відчувати, відчути, -ся,- всеми ощущается крайняя
потребность - всі відчувають гостру потребу.

Павильон - павільйон (-ну).

Пагинация - пагінація, зазначення сторінок, сторінкування.

Падать, упасть - падати, упасти; ( понижаться ) - спадати, спасти; ( приходить в упадок) -
підупадати, підупасти, занепадати, занепасти; ( приходиться ) - припадати, припасти,
випадати, випасти,- п. в цене - спадати з ціни (на ціні); жребий пал на него - жеребок йому
випав (дістався); курс бумаг пал - курс паперів упав,- подозрение падает на... - думають
на..., є підозра на...,- товар падает в цене - крам спадає з ціни.

Падеж чего ( повал на что) - упадок (-ку), упадь.

Паевой (о взносе) - пайовий.

Паек - пайка,- п. продовольственний - харчова пайка,- п. суточний - пайка на добу,-
относящийся к пайку - пайковий; полупать причитающийся паек - діставати, дістати
належну пайку.

Пай - пай (паю); {доля) - пайка,- п. учредительский - засновницький (фундаторський) пай;
на паях - на паях, пайовий; товарищество на паях - пайове товариство, товариство на
паях.

Пайщик, -ца - пайовик (-ка), пайовичка; принять в -ки - прийняти до пайовиків.

Пакгауз - пакгавз (-взу), комора.

Пакет - пакет (-та); ( сверток ) - пакунок (-нка); п. индивидуальньїй - особистий пакет,- п.
срочний - спішний пакет,- в -те послать - пакетом послати.

Пакетньїй (о размере) - пакетний, пакетовий.

Палата - 1) ( учреждение) - палата; п. мер и весов - палата міри та ваги, міровивірна
палата; п. пробирная - пробарня,- п. поверочная, проверочная - перевірна палата; 2)

( помещение в больнице и т. д.) - покій (-кою), палата; 3) {палати - дворец) - палац (-цу).

Палатка - 1) {иіатер) - намет (-ту), шатро; п. походная - похідний намет; 2) {базарная) -
ятка.

Памятник - 1) (в честь кого, монумент) - пам'ятник (-ка), честень (чесня) кому,-
открьівать п-к - відкривати, відкрити пам'ятника; 2) {надгробний) - надгробок (-бка); 3)

(п. старини) - пам'ятка старовини.

Памятньїй (о дне) - пам'ятний; {для памяти, о книжке) - пам'ятковий.

Память - пам'ять; в здравом уме и твердой -ти - в добрій пам'яті і при розумі (бувши); с
-ти, по -ти - з пам'яті; держать в -ти - пам'ятати.

Панама - панама; открита целая панама - відкрили справжню панаму.

Паника {на бирже) - паніка.

Панорама - панорама.

Пансион - пансіон (-ну); на полном -не - з повним пансіоном (утриманням), на повному
пансіоні (утриманні).

Пансионер, -ка - 1) {живущий на полном пансионе) - пансіонер (-ра), -ка; 2) {воспитанник
пансиона) - пансіонер (-ра), пансіонерка, вихованець (-нця), вихованка пансіону.

Папка - тека,- {обложка) - обгортка, обкладинка; {из картона) - палітурка; п. для дел,
бумаг - обгортка (палітурка) на справи (на папери); папка раздувается - тека повнішає.

Параграф - параграф (-фу); остаток по -фу - лишок на параграфі.

Парад {военн.) - парада.

Парадировать {участвовать в параде) - парадувати, брати участь у параді.

129

Російсько-український словник ділової мови

Парадний - 1) (о двери) парадний, чільний; 2) ( торжественньїй, о заседании) -
урочистий, парадний.

Парализовать - паралізувати, сов. - спаралізувати.

Параллель - 1) ( параллельная линия) - паралеля, рівнобіжний (-ка), рівнобіжна (лінія); 2)

( сравнение ) - паралеля, порівняння; проводить -ли - робити порівняння, порівнювати.
Параллелизм - рівнобіжність (-ности), паралелізм (-му).

Пари - заклад (-ду); держать пари - закладатися, йти у заклад, битися об заклад,-
держащий пари - закладник (-ка).

Парикмахер - голяр (-ра).

Парикмахерская - голярня, перукарня.

Паритет - паритет (-ту), рівність (-ности), рівнозначність (-ности); п. покупательной сили -
паритет купівельної сили.

Паритетний (о начале) - паритетний, рівний, однаковий.

Парк - парк (-ку); п. трамвайний - трамвайний парк.

Парламентар - парляментський діяч (-ча), парляментар (-ра).

Парламентер - парляментер (-ра).

Пароль - пароль (-ля), гасло.

Пароход - пароплав (-ва); п. отходит - пароплав від'їздить; п. прибиваєш - пароплав
прибуває; п. уходит - пароплав відпливає.

Пароходний (о сообщении) - пароплавний.

Пароходство - пароплавство, пароплавба.

Партнер, -ка - партієць (-ійця), партійка, партійник (-ка), партійниця.

Партийность - партійність (-ности), сторонництво.

Партийний (о работнике) - партійний.

Партикулярний (об одежде, о портном ) - цивільний, партикулярний.

Партионний (о продаже ) - партіонний, партіями, гуртами.

Партия - 1) партія; 2) (торг.) - партія, гурт (-ту); аванс под -тию товара - аванс під партію
товару, краму.

Паспорт - паспорт (-та); п. заграничний - закордонний паспорт,- п. подложний -
підроблений, зфалшований паспорт,- п. прописанний - записаний паспорт,- по -ту
значишся - в паспорті записано; по -ту проживать - з паспортом проживати; прописка
паспорта - запис паспорта, записання паспорта.

Паспортний (о книжке) - паспортовий, паспортний.

Пассаж - пасаж (-жу).

Пассажир, -ка - пасажир (-ра), пасажирка; п. отьезжающий (с поездом, пароходом) -
від'їжджий пасажир.

Пассажирний, пассажирский (о поезде ) - пасажирний.

Пассив - пасив (-ву).

Пассивний (о балансе , долге) - пасивний.

Патент - патент (-ту); п. на изобретение - патент на винахід,- вибирать -нт - брати патент,-
виборка -та - брання патенту.

Патентний (о сборе) - патентний, патентовий.

Патентовать - патентувати, сов. - упатентувати кого, що, видавати, сов. - видати патент
кому, на що.

Патронировать - патронувати.

Патруль - патруль (-ля).

Пауза - павза, зупинка.

Пахотний (о земле) - орний; (об орудиях) - хліборобський.

Пахоть - рілля, нив'я (Г).

Пациент, -ка - пацієнт (-та), пацієнтка.

Пачка - пачка.

Паштетная - паштетня.

Педагогический (о совете) - педагогічний.

Пекарня - пекарня.

Пекарь, -ка - пекар (-ря), пекарка.

Пенал - пеналь (-лю).

Пенсионер, -ка - пенсіонер (-ра), пенсіонерка, вислуженець (-нця), вислужениця (Я).
Пенсионннй (об уставе) - пенсійний.

Пенсион, пенсия - пенсія; жить на -сню - жити з пенсії; получающий пенсию, на -сни -
пенсіонер (-ра), вислуженець (-нця) (Я).

130

Російсько-український словник ділової мови

Пеня (штраф) - грошова кара, штраф (-фу); налагать пеню - штрафувати, оштрафувати,
накладати, накласти грошову кару.

Пепельница - попільничка.

Первенство - першість (-шости), першенство.

Первичньїй - первинний; (первоначальньїй) - початковий, первісний.

Первобрачие - перший шлюб.

Первобрачньїй (о детях) - від першого шлюбу, первошлюбний.

Первоисточник - перше джерело, перводжерел6.

Первоклассньїй ( наилучший , об отеле) - першорядний.

Первоначальньїй (об иске) - початковий, первісний.

Первопечатньїй (о книге) - перший друком.

Перворазрядньїй, перворядньїй - першорядний.

Первьій - перший; во-первих - перше, поперше, раз що.

Переадресовьівать, -совать - переадресовувати, переадресувати.

Перебаллотировьівать, -ровать - переголосовувати, переголосувати (кульками),
перебальотувати.

Перебой - перебій (-бою), перерва; на -бой - навперейми, назахват, перебиваючи один
одного; работа без -оев - неперебивана робота.

Перебор - 1) перебір (-бору); 2) ( действие ) - перебирання, перебір (-бору).

Переборна - 1) ( сверх мерьі взятое) - перебір (-бору); (дебете.) - перебирання,
перебрання; 2) (перегородка) - переділка.

Переборний (о деньгах) - перебраний, перебірний.

Перебрасьівать, -бросить - перекидати, перекинути; (о лицах, учреждениях) -
переносити, перенести.

Переваливать, -лить (грузи) - перевантажувати, перевантажити.

Перевалка (грузов) - перевантаження.

Перевалочний (о пункте) - перевантажний.

Переверка - перевіряння, перевір (-віру), (СЖМ).

Переверять, -рить - перевіряти, перевірити.

Перевес - 1) (перевешивание) - переважування, переваження; 2) (лишек веса) - перевага,
лишок ваги; 3) (преимущество) - перевага; иметь, получить, -вес - переважати,
переважити, мати, здобути перевагу, брати, взяти гору над чим; данное мнение получило
-вес - ця думка взяла гору, ця думка переважила.

Перевешивать, -весить - 1) (взвесить многое) - важити, поважити; 2) (вторично) -
переважувати, переважити, наново важити, наново зважити, попереважувати що; 3)
(перетягивать весом, превосходить) - переважувати, переважити, перетягати,
перетягти.

Перевод - 1) (кого через что) - переправа, перевід (-воду), перепровід (-воду); п. через
границу - перепровід через кордон; п. учащихся (в следующ. группьі) - перевід учнів; 2)
(перемещение) - переміщення, перенесення; п. служащих - переміщення службовців,- п.
учреждения - перенесення установи; 3) (денежний) - грошовий переказ; (дебете.) -
переказування грошей; (бланк) - переказ (-зу), блянок на (гроші) (грошовий) переказ; п.
денег по почте , телеграфу - переказування грошей поштою, телеграфом; п. почтовий -
переказ поштовий, переказ поштою,- п. телеграфний - переказ телеграфний, переказ
телеграфом; по -ду (получить) - переказом; 4) (о долге, имуществе) - переписування; п.
долга - переписування довгу; 5) (о векселе) - джирування, переписування на кого
векселя; 6) (на другой язик) - переклад (-ду); (дебете.) - перекладання; п. дословний -
переклад слово в слово,- п. точний - достотний, точний переклад; не поддаетея -ду - не
надається до перекладу, не можна перекласти; еделать перевод на украинский язик -
перекласти українською мовою.

Переводитель, -ница (коммерч.) - переписувач (-ча).

Переводить, -вести - 1) переводити, перевести; 2) (перемещать кого через что) -
переправляти, переправити, переміщати, перемістити, переносити, перенести; п. по
службе - переміщати на уряді; 3) (деньги по почте или телеграфу) - переказувати,
переказати поштою, телеграфом, пересилати, переслати переказом; переведено по почте
(сто рублей) - переказано поштою; 4) (имущество на чье-либо имя) - переписувати,
переписати що на кого,- п. долг - переписувати довг; 5) -ить вексель на кого - джирувати,
переписувати, переписати на кого вексель; 6) -ить, что-либо на деньги - обертати,
обернути що на гроші, згрошити що; (в см. исчислять в деньгах) - вираховувати,
вирахувати в грошах,- п. рубли на франки - обертати карбованці на франки.

131

Російсько-український словник ділової мови

Переводньїй - 1) (об относящемся к переводу денег, бланке, отношении, операции) -
переказовий, на переказ; 2) (о долге) - переписаний; 3) (о векселе) - джирований,
переписаний; 4) {пере вед енний с другого язика , о документе, произведении) -
перекладний; (к переводу относящийся) - перекладовий,- -ная литература - перекладна
література; 5) (о бумаге ) - перебивний, копіювальний.

Переводчик, -чица ( произведения ) - перекладач (-ча), перекладачка; п. векселя -
джирант (-та), переписувач векселя.

Перевоз ( переправа ) - перевіз (-возу); п. лодочний - човновий перевіз, перевіз човном,-
заниматься -зом - держати перевіз; плата за -воз (перевозное) - перевозове.

Перевозить, -везти на чем - перевозити, перевезти чим,- п. на лошадях - перевозити
кіньми.

Перевозка - перевіз (-возу), перевезіння,- -ки гужевие - тяглові перевози,- -ки
железнодорожние - залізничні перевози.

Перевозочньїй (о средствах) - перевозовий, транспортовий.

Перевозчик - перевізник (-ка).

Перевьіборьі - перевибори (-рів), переобрання.

Перевиручка - переторг (-ргу).

Перевязочньїй (о пункте) - перев'язний; (о материале ) - перев'язувальний.

Переговорить с кем о чем - переговорити з ким про що; п. по делу - переговорити в
справі.

Переговори - переговори (-рів), пересправи (-справ); вести -рьі - провадити переговори
(пересправи) з ким, пересправляти з ким,- вступать в -рн - розпочинати переговори,
стати до переговорів,- прекратить -рьі - припинити переговори (пересправи).

Переграфливать, -фить - переграфлювати, переграфити, перелініювати, перелініїти.

Перегруженность - перевантаженість (-ности); ( работой ) - переобтяженість (-ности).

Перегруживать, перегружать, -грузить - 1) (что) - перевантажувати, перевантажити; 2
) (кого работой , делами ) - переобтяжувати, переобтяжити кого.

Перегрузка - 1) перевантаження: ( длит. действ.) - перевантажування; 2) ( работой ) -
переобтяження; {длит. действ.) - переобтяжування.

Перегрузочний (о станции) - перевантажний.

Перегрузчик - перевантажник (-ка).

Перегруппировьівать, -ровать - перегруповувати, перегрупувати.

Передавать, -дать - 1) передавати, передати кому що,- п. вексель - переджировувати,
переджирувати, переписувати, переписати на кого вексель,- п. дело в суд - передавати
справу до суду,- п. дело на чье усмотрение - віддавати справу на чий розсуд,- п. по
духовному завещанию - одписувати, одписати,- п. через кого - передавати ким; 2)
{изображать) - віддавати, віддати; 3) {лииінее) - передавати, передати; {деньгами) -
переплачувати, переплатити за що; 4) {на словах) - переказувати, переказати;
{рассказивать) - переповідати, переповісти,- п. через кого (на словах) - переказувати ким.

Передаток {излишне данное) - передаток (-тку).

Передаточний (об акте) - відступний, (о переданних в излииіке деньгах) - переданий,
переплачений.

Передатчик, -чица - передавець (-вця), передавач (-ча), передавачка {на словах) -
переказувач (-ча), переказувачка.

Передача - 1) {что переданное кому или куда) - передача; {действ.) - передавання,
передання,- п. векселя - переджировування, переджирування,- п. права, имущества -
передання права, майна кому,- акти по -че - акти (про) передавання, передання майна; 2)
{отображение) - віддання; 3) {сверх мери) - передання; {деньгами) - переплачення,
переплата за що, зайві, передані гроші; 4) {на словах) - переказ (-зу) розповідь; {действ.)
переказування, розповідання.

Передвигать, -двинуть - пересувати, пересовувати, пересунути; п. кредитні - пересувати
кредити.

Передвижной (о столе) - пересувний, переставний; (о виставке) - мандрівний,
переїзний; (о библиотеке) - перевізний.

Передел - переділ (-лу).

Переделка {переделанное) - переробка, перероблення, перероблене; {действ.) -
перероблювання,перероблення.

Переделнвать, -лать - переробляти, перероблювати, переробити що.

Передержатель, -ница - передержець (-жця), передержувач (-ча), передержувачка.

Передерживать, -жать - 1) передержувати, передержати, перетримувати, перетримати

132

Російсько-український словник ділової мови

кого, що де; 2) ( укривать бегльїх, чужие вещи) - переховувати, переховати,
передержувати, передержати; 3) ( издержать лишнее) - перетрачувати, перетратити,
перевитрачувати, перевитратити.

Передержка - 1) ( перерасход ) - перетрата, перевитрата; 2) ( извращение фактов, слов ) -
перекручення.

Передняя ( комната ) - передпокій (-кою).

Передобеденньїй (о врвмени) - передобідній, передобідяний.

Передоверие - передовіреність (-ности); ( действ .) - передовіряння, передовірення.

Передоверитель, -ница - передовірець (-рця).

Передоверять, -рить - передовіряти, передовірити.

Передовица - провідна стаття, передова (-ої).

Передовой - 1) (о позиции, части ) - передовий, передній, начільний, чільний; 2) (в
работе , вожаке) - передовик (-ка); 3) ( прогрессивньш , о взгляде) - поступовий.

Передокладьівать, -доложить ( дело или кому о чвм) - знов доповідати, доповісти про
справу, или кому про (за) що.

Передопрашивать, -просить - передопитувати, передопитати, знов (удруге) допитувати,
передопитати, знов (удруге) допитувати, допитати.

Передопрос - передопит (-ту), новий допит, допит удруге.

Переезд - 1) ( переезжание ) - переїзд (-ду), переїжджання; 2) ( перегон ) - переїзд (-ду),
перегін (-гону); 3) ( место , где переезжают) - переїзд (-ду), переїздка ( через реку ) -
переправа, перевіз (-возу).

Переезжать, переехать - переїздити, переїжджати, переїхати, перевозитися,
перевезтися.

Пережиток ( остатки прошлого) - рештки (-ків), забуток (-ку), віджиток (-тку).

Перезаклад - перезастава.

Перезакладчесхий (об операции ) - перезаставницький.

Перезакладчик, -ца - перезаставник (-ка), перезаставниця.

Перезакладьівать, -залежить - заставляти, заставити, удруге перезаставлювати,
перезаставляти, перезаставити.

Перезаключать, -чить ( договор ) - переукладати, переукласти, укладати, укласти новий
(договір).

Перезалог - перезастава.

Переизбирать, -брать - переобирати, переобрати, наново обирати, наново обрати.

Переизбрание - переобрання.

Переименовьівать, переименовать, -ся - перейменовувати, перейменувати, -ся.

Переклеймить ( сьізнова ) - перетаврувати; ( поклеймить многое) - потаврувати.

Перекличка - перекликання, переклик (-ку); п. поименованная - поіменний переклик,-
делать -ку - перекликувати, перекликати, перекликати кого.

Перекочевьівать, -чевать - кочувати, перекочовувати, перекочувати.

Перекрещивать ( гербовие марки ) - перекреслювати, перекреслити.

Перекупать, -пить - перекуповувати, перекупити.

Перекупка - перекуповування, перекуп (-пу), перекупївля.

Перекупщик, -щица - перекупник (-ка), перекупень (-пня), перекупка, перекупниця.

Перелатать, -ложить - перекладати, перекласти.

Перелистовьівать, -тать (дело) - перегортати, перегорнути.

Перемежевьівать, -жевать - перемежовувати, перемежувати.

Перемена - переміна, зміна.

Переменньїй (о составе ) - перемінний, змінний.

Перемерка - перемір (-ру); при -ке оказалось - коли переміряли, виявилось, переміривши
виявили.

Перемечать, -метить - перезначувати, перезначити; (о мног.) - поперезначувати,
позначити.

Перемещать, -местить - переміщати, перемістити; ( переводить ) - переводити,
перевести; п. служащего - перемістити урядовця (на іншу посаду).

Перемещение (на другую должность) - переміщення.

Перенаселенность - перелюдненість (-ности).

Перенос, -ка - перенесення; -сьі в главной книге - перенесення в головній книзі; к -су 40
рублей - до (на) перенесення 40 карбованців.

Переносить, -нести - 1) переносити, перенести; п. итог (из книги в книгу) - переносити,
переписувати підсумок; 2) (перетерпевать) - зносити, знести, терпіти, витерпіти.

133

Російсько-український словник ділової мови

Переносний ( иносказательний, о смисле) - переносний; в -ном смисле - в переносному
розумінні, переносно розуміючи.

Перенумеровьівать, -ровать ( наново ) - нумерувати наново, перенумерувати наново,
перенумеровувати, перенумерувати; ( сряду все) - нумерувати, понумерувати.

Переоборудовать - переустатковувати, сов. - переустаткувати, переуряджати,
переурядити.

Переобременять, -нить - переобтяжувати, переобтяжити.

Переосвидетельствование - переосвідування, переосвід (-ду) (Я).

Переосвидетельствовать - переосвідувати кого.

Переоценивать, переоценить, -ся - 1) перецінбвувати, перецілувати; 2) ( оценивать
дороже, чем следует) - перецінювати, перецінити.

Переоценка - перецінка, перецінення; ( действ .) перецінбвування, перецінування,
перецінювання, перецінення.

Перепечатка (перепечатанное издание) - передрук (-ку); {действ.) - передруковування,
передрукування.

Перепечатьівать, -чатать - передруковувати, передрукувати.

Переписка - 1) ( письма) - листи, листування; ( обмен письмами) - листування; п.
коммерческая - комерційне листування; п. служебная - службове листування; вести пк-у
с кем либо - листуватися з ким; 2) {переписивание чего) - переписування, переписання,-
п. на маиіине - друкування машинкою; плата за -ку - плата за переписування,
переписне; принимать -ку на маиіине - брати до друку (друкувати) машинкою.

Переписчик, -чица - переписувач (-па), переписувачка, переписник (-ка), переписниця.

Переписьівать, -сать - 1) ( наново) - переписувати, переписати; 2) {копировать,
составлять список) - списувати, списати, переписувати, переписати; п. имущество,
вещи - списати (переписати) майно, речі.

Переписьіваться, -саться ( обмениваться письмами) - листуватися з ким, зсилатися
листами з ким.

Перепись - перепис (-су); п. всеобщая, всенародная - загальний, вселюдний перепис; п.
народная - перепис людности; п. поголовная - постільний перепис.

Переплата - переплата.

Переплачивать, -платить - переплачувати, переплатити.

Переплет - 1) {книги) - оправа, палітурки (-рок); п. кожаньш - оправа шкірою, шкіряна
оправа, шкіряні палітурки; п. коленкоровий - перкалеві палітурки; 2) {переплетание
книг, действ.) - оправляння, палітурення, опалітурювання,- книги находяться в -лете -
книги (саме) оправляють (палітурять); отдать книги в -лет - віддати книги в оправу,
оправляти.

Переплетчик, -чица - палітурник, палітурниця, оправник, оправниця.

Переподготовка - перепідготбва, перепідготбвлення, перепідготування,- заниматься -кой
- а) перепідготовляти кого; б) перепідготовлятися; курси по -ке - курси перепідготбви
(перепідготбвлення).

Переправа - переправа, перевіз (-возу), переїзд (-ду).

Переправлять, -вить - 1) {кого, что, через что) - переправляти, переправити; 2)

{сьізнова исправлять) - заново поправляти, заново поправити; 3) {переделивать) -
переробляти, переробити.

Переприем - переприймання.

Перепродавать, -дать - перепродувати, перепродавати, перепродати.

Перепродавец, -вщица - перепродувач (-ча), перепродувачка.

Перепродажа - перепродаж (-жу), перепродування.

Перепродажний (о товаре) - перепродажний, на перепродаж.

Перепроизводство - надпродукція, надвиробництво, перепродукція; {населения) -
намнбження.

Перерабатьівать, -ботать - 1) переробляти, перероблювати, переробити; 2) {работать
излииінее время) - працювати з надлишком (Я); п. ежедневно полчаса - щодня півгодини
працювати надлишком.

Переработка - 1) {переработанное) - переробка, переріб (-робу); 2) {действие) -
перероблювання, перероблення, перетворення, переробок (-бку).

Переработок - надлишок праці.

Перераспределение - новий розподіл, пере(роз)пбділ (-лу); {действ.) - нове розподіляння,
нове розподілення, пере(роз)поділяння, пере(роз)поділення.

Перераспределять, -лить - перерозподіляти, перерозподілити, переподіляти.

134

Російсько-український словник ділової мови

переподілити що.

Перерасследование, переследование - новий розслід, розслідження наново.

Перерасследовать, переследовать - розсліджувати, сов. - розслідити наново, робити,
сов. - зробити слідство наново; дело ото перерасслвдовано - цю справу розслїджено
наново, у цій справі слідство зроблено наново.

Перерасход - перевитрата, перетрата; п. по сметв - перетрата проти кошторису.

Перерасходовать - пере(ви)трачати, пере(ви)трачувати, сов. - пере(ви)тратити.

Перерешать, -шить - перерішати, перерішити, пересуджувати, пересудити.

Перерьш - перерва; п. обеденний - перерва на обід, обідня перерва; без -ва работать -
без відгалю працювати.

Пересадка (в пути, дебете.) - пересідання, пересід (-ду) (Я); п. на Харьков - пересідати на
Харків; билет с -кой - пересідний (Я) білет; здесь -ка - тут пересідати; проехать без -ки
- проїхати не пересідаючи.

Переселенец, -нка - переселенець (-енця), переселець (-льця), переселенка, переселиця.

Переселенческий (о пункте) - пересельський, переселенський.

Переселять, переселить, -ся - переселяти, переселити, -ся.

Пересматривать, -смотреть - 1) ( наново ) - переглядати, переглянути (наново); 2)

(просматривать ) - переглядати, переглянути.

Пересмотр - перегляд (-ду) (наново); дело подлежит -тру - справу треба розглянути
наново; п. решения суда - перегляд вироку.

Пересортировьівать, -ровать - пересортовувати, пересортувати.

Переспрос - перепит (-ту).

Переспросньїй (о показаний) - перепитний.

Пересрочивать, -ерочить - призначити інший термін (реченець), перенести на інший
термін, визначати, визначити інший термін (реченець), перетерміновувати,
перетермінувати.

Пересрочка - призначення, визначення іншого терміну (реченця), перенесення на інший
термін, перетермінування.

Перестраивать, -строить - перебудовувати, перебудувати, інакше укладати, інакше
укласти, наново укладати, наново укласти,- п. ассортимент - інакше укладати, укласти
асортимент; п. плани - інакше (наново) укладати пляни, перепляновувати,
переплянувати,- п. работу - інакше укладати, перепляновувати роботу.

Перестрахование - переубезпечення; п. по опасности - переубезпечення через (особливу
) небезпеку.

Перестраховьівать, -ховать - переубезпечувати, переубезпечати, переубезпечити,
убезпечати, убезпечити наново.

Перестраховщик, -щица - переубезпечник (-ка), переубезпечниця.

Пересуд (дела в суде) - пересуд (-ду), пересуджування, пересудження.

Пересчитьівать, пересчитать - перелічувати, перелічити, перераховувати, перерахувати.

Пересилать, -слать - пересилати, переслати.

Пересилка - пересилання, переслання,- -ка дорого будет стоить - переслати багато
коштуватиме; -ка за ечет фирмьі - фірма пересилає своїм коштом.

Пересильний и пересилочний (о пункте) - пересильний.

Переторжка, переторг - переторг (-гу).

Перетрата - перевитрата.

Переупаковивать, -ковать - перепаковувати, перепакувати що.

Переустраивать, -строить - перебудовувати, перебудувати.

Переустройство - перебудова, перетвір (-вору) (Я); (дебете.) - перебудовування,
перебудування, перетворювання, перетворення.

Переуступать, -пить - перевідступати, перевідступити що кому.

Переуступка - перевідступ (-пу); (дебете.) - перевідступання, перевідступлення,-
совершать -ку имущества - укладати акт на перевідступ майна.

Переуступочний (о записи) - перевідступний.

Переучет - 1) переоблік (-ку), новий облік кого, чого; 2) (векселя) - передисконтування,
передисконто.

Переучитивать, -честь - 1) переоблічувати, робити, зробити новий облік; 2) (вексель) -
передисконтовувати, передисконтувати вексель.

Переформировивать, -ровать - переформовувати, переформувати.

Переход - перехід (-ходу); п. на новие методи работи - перехід на нові методи праці;
оставить службу за -дом на другую работу - залишити, (покинути) посаду, перейшовши

135

Російсько-український словник ділової мови

на іншу роботу.

Переходить, перейти - переходити, перейти; перейдемте к следующему вопросу -
перейдімо до дальшого питання (дальшої справи).

Переходной (о времени ) - переступний, переходовий.

Переценивать, -нить - 1) ( наново ) - переціновувати, перецінувати, перецінити наново,
цінувати наново; ( оценить все) - поцінувати наново; 2) ( вьіше достоинства ) -
перецінювати, перецінити.

Переценка - 1) - переціновування, перецінування; 2) - перецінювання, перецінення.

Перечень - перелік (-ку), реєстр (-ру); п. исчерпивающий - повний перелік (реєстр).

Перечеркивать, -кнуть - перекреслювати, перекреслити.

Перечет - перелічення, перераховування, перелік (-ку); п. полистньїй - поаркушний
перелік.

Перечислять, -лить - 1) лічити, перелічувати, перелічити, перераховувати, перерахувати,
( поименно називать) - називати, назвати, перелічувати, перелічити; 2) (бухг.) -
переписувати, переписати, переносити, перенести (на інший рахунок).

Перечислять суммьі (со счета на счет) - переписувати суми.

Перечитьівать, перечитать, перечесть - 1) - перечитувати, перечитати,
поперечитувати, попрочитувати; 2) ( снова) - читати, прочитати наново, перечитувати,
перечитати.

Перечневьій ( отн. к перечню, о ведомости) - переліковий, перелічний, реєстровий.

Перештемпелевать - 1) - поштампувати; 2) (снова) - поштампувати наново,
перештампувати.

Перезкзаменовка - новий іспит (-ту), переіспит (-ту), повторний іспит.

Перезкзаменовьівать, -новать - 1) - іспитувати, поіспитувати; 2) (снова) - іспитувати,
поіспитувати наново, переіспитовувати, переіспитувати.

Перезкзаменовьіваться, -новаться - складати, скласти іспит наново,
переіспитовуватися, переіспитуватися.

Период - період (-ду), доба (род. мн. - діб); п. времени - період часу; п. навигационньїй -
навігаційний, плавбовий період (час); п. отчетний - період звітний; п. жзаменационньш
- період іспитів, іспитовий період.

Периодический (об издании) - періодичний.

Периферия - периферія; работающий на -рии - периферієць (-рійця).

Перо (писчее) - перо (мн. - пера).

Перон - перон (-ну).

Перонньїй (о билете) - перонний.

Персона - персона, особа; плата от -ньі - плата з особи.

Персонал - персонал (-лу), особовий склад (-ДУ); п. нисиїий - (нижчі) технічні робітники; п.
обслуживающий - обслужний персонал; п. регистрирующий - реєстровний персонал; п.
счетний - рахівний персонал.

Персонально - персонально, особисто, сам, своєю особою.

Перфоратор - пробивач (-ча), перфоратор (-а).

Перфорировать - пробивати, перфорувати.

Петит (типогр.) - дрібень (-бню), петит (-ту).

Петиция - прохання, петиція, подання.

Пехота - піхота.

Пехотинец - піхотинець (-нця).

Печатать - 1) (прикладьівать печатку) - печатати, припечатувати, запечатувати що; 2)
(типогр.) - друкувати.

Печатать на пишущей маиіинке - друкувати машинкою.

Печатка - печатка.

Печатник, -ца - друкар (-ря), друкарка; союз -ков - спілка друкарів.

Печатно - друком.

Печатньїй - І) (клейменний, о товаре) - штампований, печатний, значений; 2) (типогр. о
станке) - друкарський: (о напечатанном листе) - друкований.

Печатня - друкарня.

Печаточник, -ница - печаткар (-ря), печаткарка.

Печать - 1) печатка, печать,- л. сургучная - смілкова, сургучна печать,- взлом -тей -
порушення (зірвання) печаток,- -ть взломана - печать зламано; наложить печать -
накласти (покласти) печатку,- подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і
печаткою свідчу; прилагать печать к чему - відтискувати, відтиснути печатку на чому,- с

136

Російсько-український словник ділової мови

приложением -ти - за печаткою (печаттю), з (відтисненою) печаттю; 2) ( клеймо ) - тавро,
відбиток; 3) ( типогр .) - друк (-ку); ( пресса ) преса; п. периодическая - періодична преса,-
опубликовивать в -ти - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком,-
отдавать в печать - віддавати, віддати до друку; постановленая , относящиеся к -ти -
постанови про пресу (про друк); появиться в -ти - з'явитися (появитися, вийти) друком,-
приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку; разрешать, одобрять к -ти (к
печатанию) - дозволити друкувати, ухвалити до друку,- с наложением сургучной печати -
запечатавши смілкою, наклавши смілкову печать; 4) (шрифт) - друк (-ку), шрифт (-ту); п.
крупная - буйний друк,- п. убористая - дрібний, стислий, тісний друк.

Пивная - пивниця, пивна.

Пивовар - бровар (-ря).

Писарский (о столе) - писарський.

Писарь, -ша - писар (-ря), писарка,- бить -рем - бути писарем, писарювати.

Писатель, -ница - письменник (-ка), письменниця.

Писательский (о деятельности) - письменницький.

Писательствовать - письменникувати.

Писать, написать - 1) писати, написати; п. прописью - а) писати ручним письмом; б)
(цифри) писати словами; 2) (красками) - малювати, намалювати.

Писец - переписувач (-ча).

Писчий (о бумаге) - письмовий, писальний, до писання.

Письменно (не устно) - па письмі; (в письме) - листовно, листом,- -но излагать - подавати
на письмі,- -но отвечать - відписувати, відповідати (на письмі) (листовно).

Письменньїй (не устний, о договоре , доказательстве, обязательстве) - на письмі,
писаний, у письмі; (в письме) - листовний; (о приборе) - письмовий; (о работе) -
письмовий, (об уже написанном) - писаний.

Письмо - 1) (писание, почерк) - письмо, писання, рука,- п. отчетливое , разборчивое,
четкое - читка рука, розбірне письмо, читке письмо,- п. убористое - густе письмо,- на -ме
- на письмі; 2) (сообщение на бумаге) - лист (-ста); л. верительное - вірчий лист,- п. до
востребования - лист до запитання; п. доверительное - вірчий, доручний лист,- п.
доплатнеє - доплатний лист,- п. заказное - забезпечений лист,- п. ответное - відписний
лист, відпис (-су), лист на відповідь; п. откритое (в газете) - одвертий лист,- п.
откритое (откритка) - листовна картка, листівка; п. очень нужное - дуже потрібний
лист,- п. подметное - підкидний (підкинутий) лист,- п. поручительное - поручний лист,
ґарантійний лист,- п. просительное - лист із проханням; п. простое - звичайний лист,- п.
расшифрованное - розшифрований лист, розшифрівка (Я); п. рекомендательное -
рекомендаційний лист,- п. ручательное - поручний лист,- п. с об'ьявленной ценностью -
лист з показаною цінністю,- п. со вложением денег, денежное п. - грошовий лист,- п. со
вложением десяти рублей - грошовий лист на десять карбованців,- п. сопроводительное -
супровідний лист,- п. уведомительное - повідомний лист,- п. угрожающее - погрозливий
лист,- п. упразднительное - лист на скасування; п. циркулярнеє - обіжний лист, обіжник (-
ка); весовие деньги за -ма - листове; в ответ на ваше п. - відповідаючи на вашого листа,-
получать -ма - одержувати (відбирати, діставати) листи,- по получении зтого -ма
(сообщите) - одержавши (одібравши, діставши) цього листа,- сноситься -ми -
листуватися.

Письмоводитель, -ница - діловод (-да), діловодна.

Письмоводительство - діловодство.

Письмоносец - листоноша.

Питание - 1) (пища) - харч (-чу), харч (-чі), їжа,- улучшить -ниє - поліпшити харч; 2)
(дебете.) - харчування, живлення; (грудних детей) - годування; п. общественное -
громадське харчування.

Питательньїй - 1) (содерж. много питат. веществ , о продукте) - поживний, тривний (Г);
(доставляющий питание , о жел. ветви) - живний; 2) (пищевой, о пункте) - харчовий.

Питомец, -мица - 1) (вскормленньш) - годованець (-нця), годованка; 2) (воспитанник) -
вихованець (-нця), вихованка.

Пищевик - харчовик (-ка); союз -ков - спілка харчовиків.

Пищевой (о продукте , складе) - харчовий.

Плавание - плавання; (навигация) - плавба; матрос далекого плавания - матрос далекої
плавби.

Плакат - плякат (-ту).

План - плян (-ну); общий п. (работи) - загальний плян,- п. погашения - амортизаційний

137

Російсько-український словник ділової мови

плян, плян амортизації; п. производственний - виробничий плян; п. рабочий - плян
роботи; п. учебньїй - навчальний плян, плян навчання, плян (як) навчати; ввести ,
поставить в п. - занести до плану, заплянувати,- начертить план - зарисувати
(накреслити) плян,- п. не вьідержан - пляну не додержано; по плану видно - з пляну
видно; по плану делать - за планом (пляново) робити,- по определенному плану - за
певним пляном,- снимать план - робити, зробити плян,- согласно плану - згідно з планом,-
составлять план работьі - укладати, укласти плян роботи, плянувати, спляновувати,
сплянувати роботу.

Планировать ( составлять план) - плянувати, укладати плян.

Планировка - плянування.

Плановой (о работе) - пляновий.

Плановость - пляновість (-вости).

Планомерно - пляномїрно, пляново.

Планомерность - пляномірність (-ности), пляновість (-вости).

Планомерньїй (о действии, работе ) - пляновий, пляномірний.

Плантатор, -ша - плянтатор (-ра), плянтаторка.

Плата - 1) плата (о заработной плате) - платня,- п. орендная - орендна плата, оренда; п.
вперед - плата наперед,- п. вступительная - вступне,- п. входная - входове,- п. годинная -
річна плата, плата на рік,- п. дневная - плата на день, денна плата,- л. дополнительная -
додаткова плата,- п. за вход - входове; п. за квартиру , квартирная - комірне, плата за
квартиру; п. за место на базаре - містове,- п. за ночлег - нічліжне,- п. за пользование
весами - вагове; п. за помол натурой - розмір, меливне; п. за право торговли - патент (-ту
),- п. задельная - відрядна плата, плата від роботи, відрядне, зарібне,- п. заработанная -
зароблена платня,- п. заработная - заробітна (зарібна) платня,- п. заслуженная -
заслуженина,- п. наемная - наймова плата, наймиця, наймове,- п. пастушья - пастущина,-
п. поверстная - плата від верст(в)и,- п. повременная - часова плата, плата від часу,
почасове, почасова плата,- п. подесятинная - плата від десятини, віддесятинна плата,- п.
полуторная - півтори платні, плата в півтора рази (більша); п. помесячная - місячна
платня (помісячна платня); п. попенная (от пня дерева) - плата від пня,- п. пословная -
плата від слова,- п. посрочная - плата на реченець; п. построчная - плата від рядка,- п.
посуточная - плата (платня) від доби,- п. поштучная - плата від штуки, відштучне,- п.
провозная - доставне, перевозове, провозове,- п. сдельная - відрядна плата, плата від
роботи, закладна плата,- п. уговорная - умовлена плата,- вносить плату по частям -
сплачувати ратами,- за плату - за плату, платно; 2) ( дебете.) - сплачення, платіж (-тежу).

Платеж - платіж (-тежу), ( уплата) - сплата, сплачення; п. аннуитетньїй - платіж
ануїтетний,- п. в рассрочку - виплат (-ту); п. в ечет - платіж на рахунок,- п. вьїкупной -
викупне, викупний платіж, викуп (-пу); п. наложенньїй - післяплата; п. отероченньш -
відтермінований платіж,- п. по векселю, по ечету - сплачення векселя, рахунку,- п.
последний - остаточний платіж,- п. проероченньш - пореченцевий платіж, платіж по
терміні, потерміновий,- п. рассроченньш - платіж ратами,- п. ерочньш - термінований
платіж,- вносить причитающийся платеж - вносити належний платіж,- к -жу принимать
- приймати до сплати; наложенньїм -жом - (з) післяплатою; наложить п-ж на
отправляемьш товар - посилаючи товар, крам, накласти післяплату; нести -жи -
платити за що, оплачувати що,- отстрачивать п-ж - відкладати, відкласти термін
платежу, відтерміновувати, відтермінувати платіж,- перевод платежа (по почте) -
переказ платежу; производить платеж - платити, сплачувати, сплатити; проерочить
платеж - перепустити, пропустити термін платежу,- рассрочить платеж - розкласти
платіж на рати,- ручательство в верности -жа - гарантування (запорука) певної сплати,-
ерок -жа - термін платити.

Платежеспособность - платежеспроможність (-ности), спроможність платити.

Платежеспособньїй (о предпринимателе, об облагаемом) - платежеспроможний,
спроможний платити.

Платежньїй (о расписке) - платіжний.

Плательщик, -щица - платник (-ка), платниця.

Платить, заплатить - платити, заплатити; ( оплачивать ) - сплачувати, сплатити кому за
що, виплачувати, виплатити; п. вперед - платити вперед,- п. в рассрочку - платити ратами,
платити виплатом; п. долг - сплачувати довг,- п. звонкой монетой - платити (дзвінкою)
монетою; п. паличними - платити готівкою,- п. по частям - виплачувати частинами;
частками (ратами).

Платний (о билете, посещении) - платний, за плату.

138

Російсько-український словник ділової мови

Плацкарта - пляцкарта; п. спальная - пляцкарта спати, пляцкарта на ліжко.

Плевательница - плювальниця.

Пленарний (о заседании) - пленарний, повний.

Пленум - пленум (-му).

Пломба - пльомба.

Пломбировать, запломбировать - пльомбувати, запльомбувати.

Плотничать - теслярувати, теслювати.

Плотность ( заселения ) - густота, густина.

Плохой (об исполнении, о товаре ) - поганий, кепський, недоладній; (негодний) -
негодящий, нікчемний.

Площадка ( детская ) - майданчик (-ка).

Площадь - 1) ( общественная в городе, в деревне ) - майдан (-ну), пляц (-цу); п. базарная -
базарний майдан; {для торговли животньїми) - торговиця (Г); п. торговая - торг (-гу) (Г);
2) ( геометрия ) - площа,- п. жилая - житлова площа,- п. посевная - засівна площа,- по -ди -
площею.

Плутовство - шахрайство, крутійство.

Пляж - пляж (-жу).

По: а) (с дат. падеж.) - 1) (для обозначения места) - по (с предлож. пад.) - на, в (с винит.
пад. на вопрос «куда» и с предлож. пад. на вопрос «где»); по балансу значишся - на (в)
балянсі записано; по всей Украине - на всю Україну, по (на) всій Україні; по книгам вести
учет - в книгах (по книгах) провадити облік,- вручить повестку по месту служби -
повістку вручити, до рук, дати на місці (в місці, при місці), де урядує,-
зарегистрироваться по месту жительства - зареєструватися в місці проживання,-
работать по профессиональной линии - працювати в професійній лінії, працювати в
професійних організаціях; по селам и городам - по селах і по містах,- по учреждениям - по
установах; 2) {для обозначения направления движения и пути следования, а также
способа передвижения, способа сообщения употребляется конструкция с
творительним падежом без предлога): плавание по Днепру - плавба Дніпром,- ехать по
железной дороге - їхати залізницею; переслать по почте, телеграфу - переслати
поштою, телеграфом, телеграфно; по телефону говорить - розмовляти телефоном,- по
улице ехать - їхати вулицею; 3) {на вопрос «куда», для обозначения места назначения) -
на, в (с винит , пад.); по адресу послать - на адресу послати,- обратиться по адресу -
вдатися на адресу; отослать по месту жительства - одіслати, надіслати в (на) місце
проживання; разослать приказ по округам - порозсилати наказ по округах (на округи);
уехать по месту назначений - поїхати в призначене місце, до призначеного місця,- по
месту служби командировать - на місце (в місце) служби відрядити; 4) (с дат. пад.
множ, числа для обозначения времени и действия передаєшся чаще всего творит.
падежом множ, числа, либо конструкциями с предлогом «у» с вин. пад. мн. числа, а
также род. падеж. с «що»): по временам - часами, часом,- по праздникам, по
праздничним дням - у свята, у святні дні, святами, святними днями,- заседания
происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями; {еженедельно
) - щоп'ятниці; он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівторками;

( еженедельно ) - щовівтірка,- пароход отправляется по средам - пароплав відпливає
щосереди; 5) а) (согласно чему, сообразно с чем) - за; (с творит. пад.) - згідно з чим,
додержуючи чого,- по алфавиту - за абеткою; по всем правилам, требованиям - за всіма
правилами, вимогами,- по декрету - за декретом; по его совету - за його порадою, згідно
з його порадою; по закону - за законом, за правом,- по исчислениям, предположениям и
т. п. - за обрахунками, припущеннями і т. ін.,- по Марксу, по Ленину - за Марксом, за
Леніном,- по общему согласию - за спільною згодою,- по определению суда - за вироком
суду,- по очереди - за чергою,- по подписке - за передплатою; по порядку - за порядком,
вряд,- по порядку считать - рахувати (лічити) з ряду, вряд,- по постановлению - за
ухвалою, постановою,- по приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий
зразок,- по следующей форме сделать - зробити за (згідно з) такою формою, зробити,
додержуючи такої форми,- распределять, классифицировать по каким-либо признакам -
поділяти, клясифікувати за якими ознаками; б) (с род. пад.) - з, (на підставі чого); по
ассигновке (видавать, получать) - на підставі асиґнати,- по поручению - з доручення; по
приказу заведивающего - з наказу завідача,- по распоряжению Окрисполкома - з (на
підставі) розказу Окрвиконкому,- по чеку (видать, получить) - на підставі чека, на чек,-
заплатить по векселю - заплатити на підставі векселя, оплатити вексель,- заплатить по
счету - заплатити на підставі рахунку, оплатити рахунок,- налагать взискания по

139

Російсько-український словник ділової мови

докладам управляющего делами - накладати кару на підставі доповідей (від) керівника
справ; он арестован по доносу - він заарештований на підставі доносу, виказу, через
донос, виказ; судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього
(з околишнього) вигляду; судя по отому, по тому, что - судячи з цього, з того, що; в) (в
виду чего ) - (уважаючи) на що; по заказу N°... - на замовлення; по мови просьбе -
(уважаючи) на моє прохання; он уволен (в отставку) по проиіению - його звільнено (у
відстанову) (уважаючи) на (його) прохання (на підставі його прохання); по первому его
требованию - на першу його вимогу,- по прошению, по ходатайству - на прохання, на
клопотання; по требованию - на вимогу; г) (по причине чего, вследствие чего ) - з (с род.
пад.) - через що, з чого; по болезни - через хворість, через хворобу (за хворобою); по
недоразумению - через непорозуміння (з непорозуміння); по недостатку средств -
через брак засобів; по несогласию - через незгоду,- по оиіибке - через помилку, у
помилку,- по принципиальним соображениям - з принципових міркувань (через
принципові міркування); по принуждению - з (при)мусу, з принуки, через примус; по
случаю столетия - з нагоди, з приводу столітніх роковин,- по случаю чего? по поводу
чего? - з якої нагоди? з якого приводу?,- по той причине - з тієї причини, через ту
причину; д) ( соответственно чему) - відповідно до чого, від чого,- зарплата назначается
по занимаемой должности - зарплатню призначають відповідно до посади,- плата по
работе - плата від роботи, як до роботи, плата відповідно до роботи; 6) а) (в каком
отноиіении, чаще всего твор. пад. без предлога) - на, про що, з чого,- по качеству -
якістю, на якість; по количеству народонаселення - числом людносте,- по самой идее -
самою ідеєю, з самої ідеї; по своей величине, по своей силе - своїм розміром, своєю силою,-
по социальному положению он служащий - соціяльним станом він службовець,- по
существу своего содержания - суттям свого змісту,- литература по зтому вопросу -
література до цього питання, література про це (питання); по форме и по содержанию
(интересньїй доклад ) - і формою і змістом,- товарищ по профессии - товариш професією;
б) (по какому способу ) - по (с дат. пад.), на (с вин. пад.); назвать по имени, по фамилии -
назвати кого на ймення, на прізвище (ім'ям, прізвищем); по моєму - (як) на мене, по-
моєму,- по моєму мнению - на мою думку,- по моєму соображению - на мою гадку (думку);
по такому способу - на такий спосіб, по такому, таким способом,- по-украински, по-русски
- по-українському, по-російському; в) (по сравнению с кем, с чем, по отноиіению к кому, к
чему) - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого,- по смете у нас
перерасход - проти кошторису в нас перетрата; г) (на вопрос для чего? для какой цели?
по какому вопросу, делу?) - в справі чого, для чого, на що... (и часто непосредственно
родит. падеж без предлога); по зтому делу - в цій справі; вьісказьіваться по вопросу о
чем - висловлюватися в якій справі (в справі) про що,- делопроизводитель по учету
личного состава - діловод для обліку особового складу, діловод у справі обліку особового
складу; доктор по (нервньт) болезням - лікар (нервових) хвороб,- издержки по
предприятию - витрати підприємства; (вкладьіваемие в самое предприятие) - витрати на
підприємство; издержки по содержанию аппарата - витрати на утримання апарату,-
комиссариат по внутренним делам - комісаріят внутрішніх справ,- комиссия по
землеустройству - комісія (для) землевпорядкування; комиссия по охране труда -
комісія (в справі) охорони праці, комісія для охорони праці; комиссия по составлению
словаря - комісія на (для) складання словника, комісія (в справі) складання словника,-
конференция по разоружению - конференція в справі роззброєння,- обратиться к кому
по делу - удатися до кого в справі; работа по рационализации аппарата - робота над
раціоналізацією, коло (з) раціоналізації апарату,- расходи по операциям - операційні
видатки; специалист по внутренним болезням - спеціялїст на (всерединні) внутрішні
недуги, х(в)ороби,- д) на вопрос из какой отрасли? из какой области?) - з (с родит. пад.);
лекции по истории литературьі - лекції з історії літератури; руководство по
бухгалтерии - підручник (з) бухгальтерії; е) (в вьіражениях): по виборам служить -
служити з вибору; по длине, по ширине, по вьісоте измерять - виміряти на (в) довжину,
на (в) ширину, на (в) височину; по докладу резолюция - резолюція на доповідь,- по дороге,
по пути: а) (е дороге) - дорогою, в дорозі, по дорозі; б) (одна дорога) - по дорозі, одна
дорога, одною дорогою (йти); доход по предприятию - добуток підприємства;
(извлекаемий из самого предприятия) - добуток із підприємства; по закону, по праву - по
закону, по праву,- по командировке - а) як відряджений, з відрядження, з відряду; б) з
документом про відрядження, про відряд; по мере возможности - у міру можливосте,- по
случаю дешево продаєшся мебель - випадком (випадково) дешево продають меблі,- по
справедливосте - по правді; по цене - за ціну; б) (с вин. падеж.) - 1) (на вопрос по
сколько?) - по (с винит. пад.); платить по 2 рубля метр - платити по два карбованці за

140

Російсько-український словник ділової мови

метр; по рублю с каждого - по карбованцю з кожного; получать по 3 рубля в день -
одержувати (по) три карбованці на день; приложить по одному образцу (жземпляру) -
додати по одному зразкові (примірникові); сделать по два вопроса каждому - задати по
два питання кожному; 2) {на вопроси: по что, до какой пори?) - до чого, по що, по кого;
по настоящее время, по сие время - досі, до цього часу, по цей час; по зту, по ту
сторону , по обе сторони - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки,- с 1917
по 1927 год - з 1917 року до 1927 року, з 1917 року по 1927 рік,- с 5 января по 5 марта - з
5 січня до 5 березня; 3) (с предлож. пад. на вопроси: по ком, по чем, после , чего ) - за ким,
за чим, по кому, по чому; по истечении, по прошествии срока - як вийде термін,- по
истечении трех недель - по трьох тижнях, за три тижні після чого,- по окончании
праздников - по святах.

Побег - утеча, утікання; совершить побег - утекти.

Поблажать - потурати кому.

Поблажка - потурання, потур (-ру); делать -ки - потурати.

Побои - бій (-бою), побої (-їв); нанести побои кому - побити кого,- умереть от побоев -
умерти з побоїв.

Побор - 1) - побір (-бору); 2) ( непосильние -рьі) - здирство.

Побочньїй (о заработке) - сторонній, побічний.

Побудительньїй (о причине) - спонукний, спонукальний.

Побуждать, побудить {кого к чему) - спонукувати, спонукати.

Побуждение - 1) {побуждающая причина) - спонука, мотив (-ву), міркування; движимий
такими -ниями - спонукуваний цим (тим), з таких мотивів,- из каких -ний - з яких
мотивів; из користних -ний - з корисливости, гадаючи (с)користатися, щоб (с)
користатися,- по собственному -нию - з власної волі (наміру); 2) {дебете.) -
спонукування, спонукання.

Повальньїй (об обиске) - поспільний, масовий.

Повар, -риха - кухар (-ря), кухарка, куховар (-ра), куховарка; бить -ром - за кухаря бути,
кухарювати.

Поведение - поведінка, поводження,- за предосудительное -ниє - за негідну поведінку; он
дурного -ния - він погано поводиться, погано себе поводить,- он хороиіего -ния - він добре
поводиться, він добре себе поводить,- примерний по -нию - зразковий поведінкою
(поводженням).

Поведерно - відрами, на відра.

Повеление - розказ (-зу), веління.

Поверенньїй, -ная - повірник (-ка), повірниця, вірник (-ка), вірниця,- -ньій в делах -
повірник у справах.

Поверитель, -ница - довірець (-рця), довірниця.

Поверительньїй, поверочньїй (о ечете) - перевірний.

Поверка - перевіряння, перевір (-ру); при -ке (книг) - перевіряючи, коли перевіряють,
перевіряли, перевірятимуть; производить -ку - перевіряти, -вірити.

Поверочньїй - перевірний.

Поверстньїй (о плате ) - поверстовий, від верст(в)и, верстовий.

Поверять, -рить - 1) {проверить) - перевіряти, перевірити; п. ечета - перевірити
рахунки; п. часи - звіряти, звірити годинника; 2) {кому) - вірити, повірити кому.

Повестка - 1) повістка, оповістка,- п. о явке - повістка, щоб прибути, (з')явитися,- п.
об'ьявке в суд - оповістка прибути, стати на суд,- 2) (п. дня) - порядок денний.

Повиниться - признатися до вини, повинитися в чому.

Повинность - повинність (-ности); п. воинская - військова повинність; п. гужевая -
тяглова, возова повинність; п. денежная - податок (-тку), мн. - податки, оплатки (-ток); п.
дорожная - шляховий, дорожній відбуток; п. натуральная - відбуток (-тку); п. повозная -
возове, возовий відбуток; п. постойная - постояле; п. рекрутская - рекрутська
повинність, рекрутчина; п. трудовая - трудова повинність; отбивать воинскую -сть -
відбувати, відбути військову повинність; подлежащий воинской -сти - повинний (що
повинен) відбувати військову службу,- по отбитии повинности, я... - відбувши
повинність, я...

Повинньїй, повинен - 1) {виноватий) - винуватий, винний (у) чому; 2) {обязанний) -
повинний; {должен) - винен; он повинен мне 5 рублей - він винен мені 5 карб,- он повинен
зто сделать - він повинен це зробити; 3) {подлежит) - підлягає.

Повиноваться - слухатися, сов. - послухатися, коритися, сов. - скоритися.

Повиновение - послух (-ху), покора; вийти из -ния - перестати слухатися (коритися).

141

Російсько-український словник ділової мови

Повлечь за собой - спричинити що, спричинитися до чого; п. за собой последствия -
спричинити наслідки, спричинитися до наслідків; п. издержки - спричинити витрати,
спричинитися до витрат.

Повести - 1) (к чему) - спричинити що, спричинитися до чого; 2) ( дело ) - повести справу.

Повод - привід (-воду); -дві кассационние - підстави до касації; без всякого -да - без
ніякого приводу, не маючи ніякого приводу до чого,- по -ду (чего) - з приводу,- по какому
-ду - з якого приводу; подавать, подать п-д к чему - давати, дати привід до чого;
послужить -дом - стати за привід,- зто послужило -дом к жалобе, кассации - це стало за
підставу до скарги, до касації.

Повреждать, -вредить - 1) (что) - ушкоджувати, ушкодити що; ( портить ) - псувати,
попсувати що; 2) (кому, чему ) - шкодити, пошкодити, зашкодити кому, чому,- п. здоровью -
вадити, шкодити, завадити, зашкодити здоров'ю.

Повреждение - пошкодження, ушкодження; (действ.) - ушкоджування, ушкодження,-
констатировать сильное -ниє - сконстатувати велике пошкодження,- исправлять -ниє -
полагоджувати, полагодити пошкоджене,- получать -ниє - зазнавати, зазнати
ушкодження,- причинять -ниє - шкодити, ушкодити, робити, зробити пошкодження.

Повременить - почекати, заждати.

Повремєнно - від часу до часу, періодично.

Повремєнньїй - 1) (об издании) періодичний; 2) (о плате ) - почасовий.

Повседневньїй (о нуждах ) - повсякденний, щоденний.

Повсеместньїй (о распространении) - повсюдний.

Повторение - повторювання, повторення,- во избежания -ния - щоб не повторюватися.

Повторительньїй (о заданий ) - повторний.

Повторность - повторність (-ности).

Повторний (о виборах) - повторний.

Повторяемость - повторність (-ности), повторюваність (-ности).

Повторять, -рить - повторяти, повторювати, повторити, говорити, казати, сказати вдруге;
повторите, что ви сказали - скажіть удруге.

Повьішать, -вьісить - 1) підвищувати, підвищити: ( жалованье, цену) - збільшувати,
збільшити,- повишено жалованье - збільшили платню; ринок повииіает цени - ринок
збільшує ціни,- 2) п. в должности кого - давати, дати кому вищу (визначнішу) більшу
посаду, підвищувати, підвищити кого на уряді; 3) п. качество чего - поліпшувати,
поліпшити що, поліпшувати, поліпшити якість чого.

Повьішаться, -виситься - 1) підвищуватися, підвищитися; (о ценах) - більшати,
побільшати, збільшуватися, збільшитися; цена начала повивчаться - ціна пішла вгору
(пішла рости); цена повиичается - ціна росте (іде вгору, більшає); 2) п. в качестве -
ліпшати, поліпшити,- п. в цене - дорожчати, подорожчати,- акции повиичаются - акції
йдуть угору, дорожчають.

Погасительньїй (о давности ) - покривний; (о надписи, ичтемпеле) - тамівний (Я); (о
фонде) - сплатний.

Погашать, погасить, -ся - 1) ( долги ) - сплачувати, сплатити, посплачувати, поплатити;
(вексель) - оплачувати, оплатити; 2) (гербовие марки, билети, чеки) - тамувати,
потамувати (Я); п. второй участок в билете - значкувати квиток на другу дільницю; 3)
-шать тиражем - тиражувати, стиражувати.

Погашаться, -гаситься - 1) сплачуватися, сплатитися; (о векселе) - оплачуватися,
оплатитися; 2) (п. давностью) - покриватися давністю.

Погашение (долгов) - сплата, сплачування, сплачення; (векселя) оплачування, оплата;
(марок, акций) - тамування; п. давностью - покриття давністю; обращать в погашение -
повертати, повернути на покриття.

Поглощать, -глотить (средства, знергию) - убирати, убрати в себе, забирати, забрати,-
ринок поглощает - ринок убирає (забирає).

Погодньїй, погодичньїй (о записи) - роковий.

Поголовно - поспіль усі, усі до одного, усі чисто, геть усі.

Поголовний (о переписи) - поспільний; (о налоге) - подушний.

Погоня (за кем) - погоня; (за чем) - гонитва,- в погоню (за кем) - у погоню; (за чем) -
навздогін за чим.

Погранична - узграниччя, пограниччя.

Пограничник - узграничанин (-на), пограничанин (-на).

Пограничний - 1) (о полосе) - пограничний, узграничний, межовий; (о страже, на госуд.
границе) - прикордонний; 2) (смежний, об участке) - суміжний.

142

Російсько-український словник ділової мови

Погреб - льох (-ху), погріб (-гребу); п. винний - льох винний; п. пивной - пивниця.

Погребальний (о шествии) - похоронний.

Погребение - поховання, похорон (-ну); место -ния - місце, де поховано; пособие на -ниє

- запомога на похорон, запомога поховати; п. состоится в 2 часа - похорон відбудеться о
2 год, ховатимуть о 2-й годині.

Погребщик - винар (-ря).

Погрешность - огріх (-ху), помилка.

Погружать, -грузить (о грузах) - навантажувати, навантажити.

Погрузка - вантаження, навантажування, навантаження; п. суточная - добове
навантаження.

Погрузочньїй (о материале) - вантажний.

Под, подо - 1) (с винит. над.) - під що, попід що; ( накануне ) - проти чого; (к) - над що,- под
вечер - надвечір; под конец года - наприкінці року, над кінець року; под новий год, под
праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці; взять под
арест - узяти під арешт,- отдать под суд - віддати під суд, поставити перед суд кого; 2) (с
творит. пад.) - а) під ким, під чим,- бить, находиться под следствием, под судом - бути,
перебувати під слідством, під судом,- земля под огородом, лесом - земля під городом, під
лісом; под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом; б) под редакцией - за (під)
редагуванням,- под ружьем бить - бути озброєним,- под руководством - за (під)
проводом,- под тем предлогом - начебто з тієї причини, подаючи ту (ніби) причину, ніби
через те, що.

Подавать, подать - подавати, подати.

Подакцизньїй - підакцизний.

Податель, -ница - подавець (-вця), подавачка,- п. заявления - подавець заяви, заявник (-ка
),- п. письма - подавець листа,- прииїлите с -лем письма - пришліть подавцем листа.

Податной (об аппарате) - податковий.

Подать ( налог ) - податок (-тку); взискивать -ти - правити, виправляти, виправити
податки, стягати, стягти податки,- наложить подать на кого, обложить, -тью кого -
оподаткувати, накласти податок на кого,- раскладивать -ти - розкладувати, розкладати,
розкласти податки; сборщик -тей - побірець (-рця).

Подача - 1) - подавання, подання,- п. голосов - подавання голосів, голосування.

Подачка (в виражениях ): давать подачки кому - давати кому з своєї ласки, давати датки,-
жить подачками - в руки кому дивитися, жити з того, що хто дасть,- получать -ки от
кого - діставати з чиєї ласки, діставати датки від кого.

Подбирать, подобрать что к чему - добирати, добрати, дібрати,- п. по номерам - укладати
(складати) за нумерами,- п. сотрудников - добирати співробітників.

Подбор - добір (-бору); ( действ .) - добирання; на подбор - добірний.

Подборщик, -щица - добирач (-ча), добирачка, добірник (-ка), добїрниця.

Подвал - 1) підмур'я (Я), підмури (-рів) (Я), сутерени (-рен), приміщення в підмурах;

( нежилой ) - склеп (-пу); 2) {склад) - склеп (-пу), льох (-ху).

Подведомственньїй (о лицах, учреждениях) - підурядний.

Подвергать, -гнуть ( чему ) - піддавати, піддати чому, під що, наражати, наразити на що,
виставляти, виставити під що,- п. взисканию, наказанию кого - накладати, накласти кару
на кого,- п. допросу - брати, взяти кого на допит,- п. заключению - ув'язнювати, ув'язнити;
п. испитанию - брати, взяти на спробу, випробовувати, випробувати; п. критике -
піддавати, піддати критиці; п. лииіению прав - позбавляти, позбавити прав,- п. наказанию -
накладати, накласти кару, карати, покарати; п. осуждению - взяти (поставити) на
обміркування; п. обьіску кого - робити трус у кого,- п. опасности - наражати на небезпеку,
виставляти на небезпеку; п. ответственности - притягати, притягти кого до
відповідальности,- п. суду - притягати, притягти до права, віддавати, віддати під суд; п.
штрафу - штрафувати, оштрафувати, накладати, накласти грошову кару (кару грошима).

Подвергаться, -гнуться чему - підпадати, підпасти під що, наражатися, наразитися на
що,- ( испитивать) - зазнавати, зазнати чого,- п. изменениям - зазнавати змін,- п. штрафу

- підпадати штрафові, бути оштрафованим,- он подвергся наказанию - його покарано; он
подвергся нападению - на нього напали.

Подвода - підвода; (с кладью) - хура.

Подводить, -вести - 1) ( итоги, счета) - підсумовувати, підсумувати, підбивати, підбити
рахунки, зробити підсумок; 2) ( обманивать ) - підводити, підвести, підманювати,
підманити; 3) (п. под статью) - застосовувати, застосувати артикул кому до чого.

Подводчик - фурман (-на), хурщик (-ка).

143

Російсько-український словник ділової мови

Подвоз - довіз (-возу), привіз (-возу); подвоз угля налажен - довіз вугілля впорядковано.

Подворньїй (об описи) - подвірний; (о книге) - домовий.

Подворье - подвір'я; ( заезжий двор) - заїзд (-ду), заїзний двір.

Подговаривать, -ворить - намовляти, намовити, підмовляти, підмовити,- его подговорили

- його намовлено (намовили).

Подговор - намова, підмова,- поддаться -ру - датися на підмову.

Подгородньїй (о селений) - передміський, приміський.

Подготовительньїй (о работе) - підготовчий, підготовний.

Подготовка - 1) - підготованість (-ности); слабая -ка - мала підготованість; 2) ( действие ) -
готування, підготовлювання, підготовлений, підготова.

Подготовлять, подготовить, -ся - підготовлювати, підготовляти, підготовити, готувати,
приготувати, наготувати, -ся,- п. исподволь - готувати потроху, поволі.

Поддаваться, -даться чему ( переводу , иссчислению и т. п.) - надаватися, надатися до
чого.

Подданньїй, -ная - підданець (-нця), підданиця; иностранние -ньіе - чужодержавні
підданці.

Подданство - підданство.

Подделка - 1) ( поддельная вещь) - підробка ( под-ньш продукт) - фалсифікат (-ту); 2)

( действие) - підробляння, підроблення, фалшування, зфалшування.

Поддельїватель, -ница - підроблювач (-ча), підроблювачка, підробник (-ка), підробниця,
фалшївник (-к), фалшївниця.

Поддельївать, подделать, -ся - підроблювати, підробляти, підробити, фалшувати,
зфалшувати, -ся,- п. под чью руку - фалшувати, зфалшувати чий підпис, під чию руку
підроблятися, підробитися.

Поддельньїй (о документе, подписи) - підроблений, фалшивий, зфалшований.

Поддерживать, -жать - 1) ( оказьівать поддержку) - піддержувати, піддержати,
підтримувати, підтримати; ( помогать ) - спомагати, спомогти, підпирати кого, підперти
кого,- п. здание (в предупреждение разруиіения) - берегти будівлю від руйнації; 2)

( соблюдать , не прекращать) - держати що, додержувати, додержати чого,- п. переписку с
кем - листуватися з ким,- п. порядок - додержувати порядку (ладу); п. равновесие -
держати рівновагу.

Поддержка - пїдтрим (-му) (Я), підтримання, підпомога (Г); {опора) - підпертя (Г); без
всякой поддержки - без ніякого підтриму,- необходима -ка - треба підтримати; оказьівать
-ку кому - підтримувати кого.

Поденно - поденно; ходить работать -но - ходити на роботу поденно, ходити поденно.

Поденньїй (о плате , работе) - поденний.

Поденщик, -щица - поденний (-ного), поденна (-ої), поденник (-ка), поденниця.

Поденщина - поденне, поденщина, поденна робота.

Подешевельїй (о токаре) - здешевілий.

Подешеветь - см. Дешеветь.

Подзаконньїй - підзаконний.

Подзащитньїй - підоборонний (-ного), підзахисний (-ного).

Подкомиссия - підкомісія.

Подконтрольньїй (об учреждении, должностном лице) - підконтрольний.

Подкрепление - підсилення; для -ния - на підсилення, щоб підсилити; послать -ниє -
післати підмогу.

Подкреплять, -пить - підсилювати, підсилити; {подтверждать) - покріпляти, покріпити,
підкріпляти, підкріпити, стверджувати, ствердити; ( пищей ) - підживляти, підживити; п.
доказательством - стверджувати, ствердити (підпирати, підперти) доводами,- п. присягой

- стверджувати, ствердити присягою.

Подкуп - підкуп (-пу), підплата,- прибегнуть к -ку - вдатися до підкупу,- с помощью -ка -
підкупом.

Подкупать, -пить - 1) підкуповувати, підкуплювати, підкупити; ( деньгами ) - підплачувати,
підплатити кого; 2) {прикупать) - прикуповувати, прикупити, докуповувати, докупити.

Подкупной и подкупньїй (о взяточнике) - підкупний, підплатний.

Подкупщик, -ца - підкупник (-ка), підкупниця, підплатник (-ка), підплатниця.

Подлежать - підлягати, підпадати чому, належати до чого,- п. юридической
ответственности - підлягати правній відповідальності; дело не подлежит спору -
справа безперечна, безсуперечна; дело подлежит суду - справа підлягає судові; -жит
поставке - належить постачити; -жит удовлетворению - належить (треба) задовол(ьн)

144

Російсько-український словник ділової мови

ити; зто не -жит сомнению - ця річ (справа) певна (безперечна, безсумнівна.), сумнівів
нема про це; зто -жит такому-то ведомству - це належить до такого урядництва; зто
-жит упразднению - це належить скасувати; (ходатайство удовлетворению не
подлежит) - не належить (не слід) задовольняти.

Подлинник - первотвір (-твору); ( рукописи ) - первопис (-су), оригінал (-лу); п. контракти -
оригінал контракту; -ни писем - оригінали листів, автентичні листи; согласно -ку - згідно
з первотвором, з оригіналом,- согласно с -ком - з первотвором (з оригіналом) згідно.

Подлинно - 1) ( истинно ) - справді; 2) (в точности) - достоту, нестеменно.

Подлинность - справжність (-ности), справдешність (-ности); (в произведениях,
документах) - первотвірність (-ности), автентичність (-ности).

Подлинньїй (о причине ) - справжній, справдешній; (о произведениях, документах) -
первотвірний, автентичний; ( настоящий, неподдельньш, о правде) - сутий, щирий; с
-ньім верно - з первотвором (оригіналом) згідно; утверждать за -ное - стверджувати, що
так справді було.

Подлог - підроблення, підроб (-робу) (Я), підміна, зфалшовання,- делать, сделать
(соверіиать, совершить) подлог - робити, зробити (чинити, вчинити) підроблення
(зфалшовання), підроблювати, підробити; учинение -га в документах - зфалшовання
(підроблення) в документах.

Подложнический, -ничий (о приеме, ухищрении) - підробницький, фалшівницький.

Подложность - підробленість (-ности), фалшованість (-ности), підмінність (-ности).

Подложньїй - підмінний, підроблений, (з)фалшований.

Подмастерье - підмайстер (-тра).

Подмен, подмена чего чем - підміна чого на що.

Подменивать, -нить что чем - підмінювати, підмінити що на що.

Подменньїй (о предмете, о подставном лице) - підмінний.

Подметньїй (о письме) - підкидний.

Поднадзорньїй {об учрежд.) - піддоглядний.

Поднаем - піднаймлення, піднайми (-мів).

Подначалие - підвладність (-ности), підурядність (-ности).

Подначальньїй (о должности, лице) - підвладний, підурядний.

Поднимать, -нять - підіймати, підійняти, здіймати, здійняти, підносити, піднести, (цену)
збільшувати, збільшити; п. вопрос - порушувати, порушити справу; п. голос в защиту кого
- подавати, подати голос в обороні кого чого, озиватися, озватися за кого; п.
производство - підносити виробництво; п. шум - збивати, збити, здіймати, зняти,
зчиняти, зчинити галас.

Подниматься, подьіматься, подняться - підноситися, піднестися, іти, піти вгору; -ся в
цене - у гроші йти; азроплан поднялся - аероплян злетів, знявся (вгору); свидетель,
подимитесь - свідку, встаньте; хлеб в цене -ся - хліб іде в гроші; цена на хлеб -мается -
ціна на хліб іде вгору (росте).

Подобньїй (є вьіражениях): в -ном случае - в такому разі; и тому -ное - і таке інше, тощо;
ничего -ного - зовсім ні; ничего -ного не наблюдалось - нічого такого не помічали.

Подозревать - думати на кого, призру на кого мати, підозрювати кого в чому.

Подозреваться - бути на підозренні, бути на призрі, бути підозреним,- он -вается в
воровстве - на його думають (його підозрюють, призру на його мають), що він краде.

Подозрение - призра, підозрення, підозріння, думка на кого; бить в (на) -нии - бути на
призрі, бути підозреним,- возбуждать -ниє - викликати підозріння; визивающий -ниє в
ком - підозрений кому; иметь -ниє на кого-либо - мати думку (призру) на кого,- на кого
падает -ниє? - на кого думають, на кого є підозріння, призра?; он на -нии - його
підозрюють,- оставить в -нии - лишити підозреним,- питать -ниє - призру на кого мати,
думати на кого, мати на кого підозріння,- по -нию - з підозрення, як підозрений;
устранять -ниє - відводити, відвести підозрення.

Подозрительньїй (возбуждающий подозрения, о человеке, о случае) - підозрений.

Подопєчньїй (прил.) - опікуваний; ( сущ .) - опікуванець (-нця).

Подорожать - см. Дорожать.

Подорожная - подорожня (-ньої).

Подорожньїй ( путевой, о расходах) - подорожній.

Подответньїй - 1) (ответственний, о должности , лице) - відповідальний за що; 2)

(находящийся под судом) - підсудний (Г).

Подотдел - підвідділ (-лу).

Подотчет - підзвіт (-ту).

145

Російсько-український словник ділової мови

Подотчетность - підзвітність (-ности).

Подотчетньїй (о лице, о сумме) - підзвітний.

Подоходньїй (о налоге ) - віддобутковий, з добутку; прогрессивно-подоходньїй -
проґресійновіддобутковий.

Подочередньїй - підчерговий.

Подпадать, -пасть под что - підпадати, підпасти під що, підлягати, підлягти чому.

Подписавшийся - 1) ( давший подпись) - підписаний, що підписався; 2) (на журнал,
газету) - передплатник, що передплатив; 3) (на заем ) - записаний.

Подписание (подпись) - підпис (-су); (действ.) - підписування підписання; для -ния - щоб
підписати, на підпис; окончить -ниє - закінчити підписувати; по -нии договора -
підписавши договір, рядну,- при -нии условия - підписуючи умову,- производить -ниє -
підписувати.

Подписатель, -ница, подписьівающий, -щая - підписувач (-ча), підписувачка,
підписаний на чому,- п. векселя - підписувач векселя, підписаний на векселі.

Подписка - 1) (действ.) - підписування, підписання; 2) (обязательство на бумаге) -
підпис (-су); п. о невьіезде - підпис не виїздити; обязать -кою кого - зобов'язати кого на
письмі; обязаться -кою, дать -ку - зобов'язатися на письмі, дати підпис на що,-
обг,явить с -кою - оповістити під розписку; 3) (на издание) - передплата; (длит. действ.)
- передплачування; закрить -ку - закрити передплату; по -ке - з передплати,
передплативши; при -ке просят указать... - просять передплачуючи зазначити...,- -ка
принимается - передплату приймають; 4) (на заем) - записування, запис (-су).

Подписной - 1) (о листе) - підписний; 2) (о цене) - передплатний; (о реєстре на заем) -
записний.

Подписчик, -ца, подписьівающийся - 1) - підписувач (-ча), підписувачка; 2) (на газету,
журнал) - передплатник (-ка) передплатниця; п. на заем - записаний на позику.

Подписьівать, -сать - підписувати, підписати; п. доверенность - підписати довіреність,- п.
собственноручно - своєю рукою підписувати, власного рукою підписувати.

Подписьіваться, -саться - 1) - підписуватися, підписатися; п., под чужую руку -
підписуватися під кого, підробляти, підробити чий підпис; бумаги -ваются секретарем -
папери підписує секретар; 2) (на журнал, газету) - передплачувати, передплатити; п. на
заем - записуватися, записатися на позику.

Подписьівающий - см. Подписатель.

Подписьівающийся - см. Подписчик.

Подпись - підпис (-су); п. подделанная - підроблений підпис; п. подлинная - справжній
підпис,- п. подложная - підроблений, (з)фалшований підпис,- п. собственноручная -
власноручний підпис, підпис власного рукою,- за надлежащей -сю - з належним підписом;
за собственноручною -сью - з власноручним підписом,- к -си, на подпись - на підпис,
підписати.

Подпольньїй (об организации) - потайний.

Подправка - 1) - підправа, підправляння, підправлення; 2) (подправленное место в
документе, бумаге) - підмітка, підправка; поправки в документах запрещени -
підправляти в документах заборонено,- обнаружени в документах -ки - виявлено, що в
документах підправки; производить -ки - підправляти, підправити.

Подрабатьівать, -ботать - прироблювати, приробляти, приробити.

Подработка - тимчасова робота, приробіток (-тку), приробок (-бку).

Подразделение - підподіл (-лу), підрозділ (-лу).

Подразделять, подразделить, -ся - поділяти, поділити далі, підподіляти, підподілити,
підрозподіляти, підрозподілити, -ся.

Подразумевать - розуміти (під чим), мати на думці.

Подробно - докладно, в подробицях, в деталях, детально; п. расспросить - докладно
розпитати.

Подробность - 1) (деталь) - подробиця, деталь (-лю, м. р.); входить в -сти - заходити,
вдаватися в подробиці (деталі); 2) (обстоятельность) - докладність (-ности).

Подробньїй (о рассказе) - в подробицях, детальний; (обстоятельний, об отчете) -
докладний.

Подручньїй - 1) - підручний, потрібний; 2) (помощник) - помічник (-ка), помічниця.

Подрьів - 1) - підрив (-ву), підірва, підривання; п. авторитета - підрив (порушення)
авторитету, збавлення авторитету; п. власти - підрив влади; 2) (ущерб) - шкода,- в подрив
торговле - на шкоду торгівлі.

Подрьівать, -дорвать - 1) (авторитет, доверие) - підривати, підірвати, порушувати.

146

Російсько-український словник ділової мови

порушити (авторитет чий, довіру чию); 2) ( наносить ущерб) - шкодити, пошкодити кому,
чому.

Подряд ( сделка ) - підряд (-ду); п. на поставку муки, хлеба - підряд постачати борошно,
хліб; брать подряд - підряджатися, підрядитися, брати, взяти підряд,- взятие -да -
підрядження,- договор -да и поставки - договір про підряд та постачання; по -ду
доставлять - підрядившись (з підряду) постачати; вдавать п-д - здавати на підряд,-
вдать работу с -да - здати роботу з підряду, підрядити кого виконати роботу,- строить,
что-нибудь -дом - будувати щонебудь з підряду (підрядом).

Подрядньїй (о работе) - підрядний, з підряду.

Подрядческий (об обязанностях) - підрядницький.

Подрядчик, -ца - підрядник (-ка), підрядниця,- п. по поставке - підрядник-приставник,- п.
по постройке - підрядник-будівельник.

Подрижать, -рядить - рядити, порядити, підряджати, підрядити.

Подскабливать, -скоблить - підскрібати, підскребти.

Подследственность - підслідність (-ности).

Подследственньїй - підслідний, що (перебуває) під слідством.

Подсобньїй (о предприятии) - помічний, допоміжний.

Подставной (о лице) - підставний, підставлений.

Подстрочньїй (о примечании) - (що) під рядками, підрядковий.

Подсудимость - підсудність (-ности).

Подсудимьій - підсудній (Г), підсудний (-ка) (Г); п. оправдай - підсудного виправдано.

Подсудность - 1) - присуд (-ду), судова підлеглість, підсудність (підлеглість) судові,-
оспаривать -ность дела - заперечувати підсудність справи, судову підлеглість справи; 2)

( судимость) - судженість (-ности), підсудність (-ности).

Подсудньїй - 1) - (о лицах, делах) присудний, підлеглий судові; бьіть -ньім - підлягати
судові, бути присудним; 2) ( бивший под судом, судимий) - суджений, що був підсудним.

Подсчет - підрахунок (-нку); {дебете.) підраховування, підрахування,• п. групповой -
груповий підрахунок; п. итоговий - п. підсумковий підрахунок; п. относительньїй -
примірник, приблизний підрахунок; п. постраничньш - посторінковий підрахунок,
підрахунок по сторінках; п. суммарний - сумарне, загальне підсумовування, підсумок (-
мка); по -ту видно - з підрахунку видно; по -ту оказалось - коли підрахували, виявили, за
підрахунком виявилось; еделать, производить подсчет чего - робити, зробити
підрахунок чому й чого, підраховувати, підрахувати що.

Подсчитьівать, -считать - підраховувати, підрахувати.

Подтвердительньїй (о приказании) - ствердний.

Подтверждать, -твердить - стверджувати, ствердити; п. на деле, делом - стверджувати
ділом; п. присягою - посвідчувати присягою; стверджувати присягою.

Подтверждение - ствердження; в -ниє отого - на ствердження цього, щоб ствердити це,
стверджуючи це.

Подход - приступ (-пу), підхід (-ходу); п. к делу - ставлення справи,- п. классовий - клясова
мірка; п. професіональний (к делу) - професійне ставлення; с классовим -дом - взявши
клясову мірку; такой подход к делу - так брати справу, так братися до справи, таке
ставлення справи; требуетея индивидуальний подход - треба підходити індивідуально; у
него умелий подход к делу - від уміє підійти до справи, уміє ставити, поставити справу.

Подходить, подойти - 1) - підходити, підійти, підступати, підступити; п. ближе к делу -
братися ближче (щільніше) до справи,- п. к теме - підходити до теми,- умело подходить к
делу - ставити справу уміючи; 2) ( соответствовать) - відповідати чому, підходити,
підійти під що; п. под мерку - відповідати мірці, бути відповідної мірки; зто не -дит под
мои требования - це не відповідає моїм вимогам; 3) (о времени) - надходити, надійти,
наближатися, наблизитися; дело подходит к концу - справа доходить кінця,- подходит
ерок платежа - надходить термін платити.

Подходящий ( прилаг.) - 1) (о материале) - годящий, придатний; ( соответств. о
должности) - відповідний; ( похожий) подібний; 2) (о времени, случае) - слушний,
відповідний.

Подчеркивать, -кнуть - підкреслювати, підкреслити.

Подчинение (кому) - підпорядкування, підлягання кого кому; {дебете.)
підпорядковування, підпорядкування; п. закону - підлягання законові,- находиться в -нии
- підпорядкованим бути, підлягати кому,- с -ниєм их - підпорядковуючи, підпорядкувавши
їх; 2) {повиновение) - покора, перед ким, перед чим, послух (-ху).

Подчиненность - підлеглість (-лости), підпорядкованість (-ности).

147

Російсько-український словник ділової мови

Подчиненньїй (о должностном лице) - підлеглий, підпорядкований; ( зависимий ) -
залежний.

Подчинять, -нить - підпорядковувати, підпорядкувати.

Подчиняться, -ниться - І) - підлягати, підлягти; п. власти, постановлених) - підлягати
владі, постанові; 2) ( повиноваться ) - коритися, скоритися, слухатися, послухатися.

Подчистка (в документе, счете) - підчищення, підчищене (місце); ( действ .) підчищання,
підчищення; -ки и поправки - підчищення та поправки; п. на векселе - підчищення у
векселі; -ки и поправки в документах воспрещени - підчищати та поправляти в
документах заборонено, не вільно; производить -ку - підчищати, підчистити.

Подчищать, -чистить - підчищати, підчистити.

Подшивать, -шить ( бумаги ) - підшивати, підшити.

Подьемньїе деньги - виїзні (вирушнї) гроші, гроші на виїзд.

Подьіскивать, -екать - шукати, підшукувати, підшукати.

Подьітоживать, -тожить - підсумовувати, підсумувати, підбивати, підбити підсумок,
робити, зробити підсумок.

Подюжинно - дюжинами, на дюжину, дванадцятками, на дванадцятий.

Поезд - поїзд (-да); п. дачний - літниковий поїзд; п. пассажирский - пасажирний поїзд; п.
почтовий - поштовий поїзд; п. прямого сообщения - поїзд прямого сполучення; п. скорий
- швидкий поїзд; п. служебний - службовий поїзд, поїзд для службовців; п. товарний -
поїзд вантажний; п. жстренний - екстрений поїзд; п. отбивает - поїзд від'їздить,
вирушає; п. прибивает - поїзд прибуває; послать с товарним поездом - послати
вантажним поїздом; скрещивание -дов - розмин (-ну); следование -дов - приходження
поїздів.

Пожаловать - 1) ( кому что, кого чем) - нагородити кого чим; 2) {к кому) - завітати; добро
-вать - просимо завітати.

Пожар - пожежа, пожар (-ру); звонить на пожар - дзвонити на пожежу, вогонь вістити;
при возникновении пожара - коли виникає (виникла, виникне) пожежа.

Пожарньїй ( сущ.) - пожежник (-ка); (прил.) - пожежний, пожарний; пострадавиїий от
пожара - погорілець (-льця).

Пожелание - побажання; виражать пожелание - висловлювати, висловити побажання.

Пожертвование - пожертва, жертва, даток (-тку); {действ.) - пожертвування.

Пожетонньїй (о вознаграждении) - віджетонний.

Пожизненно - довічно, до смерти, до життя, до віку, по вік.

Пожизненность - довічність (-ности), досмертність (-ности), дожитність (-ности).

Пожизненньїй (о пользовании) - довічний, досмертний, дожитний.

Позаниматься чем - попрацювати коло чого, над чим.

Позапрошльїй (о собрании) - передминулий, передостанній; (о годе) - залітошній (Г),
передминулий.

Позволение - дозвіл (-волу); дать -ниє - давати, дати дозвіл, дозволяти, дозволити кому,-
получать -ниє - діставати, дістати дозвіл; просить -ния - питати, спитати дозволу в кого,
просити кого дозволити, дозволятися, дозволитися в кого; с вашего -ния - з вашого
дозволу.

Позволительньїй - 1) {дозволенний, о поступке) - дозволений, вільний; 2) {могущий
бить позволенним) - дозволенний.

Позволять, -лить - дозволяти, дозволити.

Поздравительньїй (о речи, слове) - поздоровний, на поздоровлення.

Поздравлять, -вить - вітати, повітати, поздоровляти, поздоровити кого з чим.

Поземельний (о налоге) - поземельний.

Познания - знання (з) чого; п. специальние - фахові (спеціяльні) знання; иметь в чем-
либо больиіие -ния - багато знати що, добре знатися на чому.

Позорньїй (о поступке) - ганебний.

Поименньїй (о перекличке, о списке) - поіменний.

Поименовать - поіменувати, назвати.

Поимка - піймання, спіймання.

Поимущественньїй (о налоге) - відмайновий, майновий, з майна.

Поиск, поиски - шукання за чим; -ки тщетние - марне шукання; начались -ки - почали
шукати, почалася шуканина; после долгих -ков - попошукавши довго, по довгому
шуканні; потерять время в тщетних -ках - шукаючи, час змарнувати.

Поисправить - поправити, полагодити.

Поистратить, -ся - витратити, -ся.

148

Російсько-український словник ділової мови

Поймать - піймати, спіймати, зловити; п. на месте преступления - спіймати (зловити) на
злочині, спіймати (зловити) на гарячому.

Пойти - см. Идти.

Показание - 1) ( свидвтельствование ) - свідчення; п. ложное - криве свідчення,
кривосвідчення,- п. переспросное - перепитає свідчення; п. свидетельское - свідчення;
давать свидетельские -ния - свідкувати, свідчити, посвідчити; давать ложное -ниє -
криво свідчити, не по правді свідчити; давать разноречивие -ния - суперечно свідчити,
не в одно свідчити (говорити); дача -ния - свідкування, свідчення; засвидетельствовать,
подтвердить свидетельскими -ниями - свідками засвідчити; отбирание свидетельских
-ний - відбирання свідчень, вислухання свідків,- снимать -ния - відбирати свідчення; 2)

(указание термометра, счетчика) - показ (-зу).

Показатель - 1) (указатель) - показник (-ка); ( симптом , примета) - ознака, прикмета; 2)
іуличитель) - доказник (-ка), доказниця, свідок (-дка), свідчиця.

Показательньїй - 1) (о проводке) - показовий; (о поле) - зразковий; 2)

(і симптоматический , о явлений) - знаменний, показний, проречистий.

Показательский (о заявлений) - доказницький.

Показной (о стороне дела) - показний; (о товаре) - виставний.

Показьівать, -зать - 1) показувати, показати; (о примере) - давати, дати; ( проявлять ) -
виявляти, виявити; п. свои намерения - виявляти, виявити свої наміри,- п. себя чем -
виявляти, виявити себе чим; 2) (научить кого чему) - показати кому що, навчити кого
чого; 3) ( свидетельствовать) - свідкувати, свідчити, посвідчити, посвідчити, давати, дати
свідчення.

Покипно - паками, пачками, на паки, на пачки.

Покладчик - покладник (-ка).

Поклажа - вага, вантаж (-жу), кладь.

Поклеймить - потаврувати.

Поклеп - наклеп (-пу).

Покой ( приємний ) - покій (-кою).

Покойник, -ница - небіжчик (-ка), небіжчиця, покійник (-ка), покійниця.

Покончить - скінчити, покінчити; п. жизнь самоубийством - заподіяти собі смерть,
укоротити собі віку,- п. на чем - скінчити, погодитися на чому,- п. с чем - упоратися з чим,
відбути що,- п. счетьі с кем - поквитуватися з ким,- зто дело покопчено - цю справу
скінчено, цій справі доведено кінця, цій справі кінець.

Покража - 1) крадіж (-дежу); 2) ( украденное ) - крадене.

Покровительственньїй ( охранительньш, о поиїлине, системе) - протекційний, захисний,
охоронний; (о тоне) - протекторський.

Покровительство - захист (-ту), протекція, охорона,- брать, взять кого под -во - брати,
взяти кого під свій захист, свою протекцію; бьіть под -вом законов - бути під захистом
(під охороною) законів,- общество -ва животньїх - товариство захисту тварин,- отдаться
под чье -во - стати під чию охорону (під чий захист).

Покровительствовать кому - протеґувати кому, патронувати кому, захищати кого.

Покрьівать, -рьіть - покривати, покрити,- п. дефицит - вирівнювати, вирівняти дефіцит,- п.
долги - сплачувати, сплатити, виплачувати, виплатити, посплачувати довги, оплатитися з
довгів,- п. издержки - повертати витрати, сплачувати витрати,- п. платежем (счет) -
сплатити; п. чей поступок - покривати, покрити що, кого.

Покрьітие - покриття; п. дефицита - вирівнення дефіциту; п. стоимости - сплачування
(сплата) вартосте,- на -тие долга - на сплату довгу.

Покупатель, -ница - покупець (-пця), покупниця.

Покупательньїй (о силе) - купівельний, купівний, купувальний.

Покупательский (об интересах) - покупницький.

Покупать, купить - купувати, купити,- п. в долг - брати набір.

Покупка - 1) ( действие ) - купування, купівля, купля, покуп (-пу); 2) ( купленное) - покупка,-
п. рублевая - покупка на карбованець,- документ на -ку - документ на купівлю,- сделать
-ку - купити.

Покупной - 1) (о цене) - купний (Г), купівельний; 2) ( купленньїй , о вещи) - купований,
куплений.

Покупщик, -щица - покупець (-пця), покупник (-ка), покупниця.

Покушаться, покуситься сделать что-либо - замірятися, заміритися, важити, поважити
(-ся) нащо, чинити, вчинити замах на що,- п. на чью жизнь, на чье имущество - важити,
поважити (-ся) на чиє життя, на чиє добро, на кого.

149

Російсько-український словник ділової мови

Покушение - замах (-ху), важення; п. с негодньїми средствами - замах з непридатними
(негодящими) засобами.

Пол {род мужск. или женск.) - стать; п. женский - жіноча стать; ( женщини) - жіноцтво; п.
мужской - чоловіча стать; ( мущини) чоловіки; населенив обоего пола - людність усякої
статі, чоловіки й жінки; всего обоего пола - разом тієї й тієї (другої) статі.

Полагать, положить, -ся - 1) - класти, покладати, покласти, положити (-ся); положить
(предел) чему - зробити (покласти) кінець (край) чому, прикінчити що,- п. начало,
основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що; 2) ( определять ) -
покладати, покласти, визначати, визначити (-ся); п. жалование - покладати, покласти,
визначати, визначити платню; п. резолюцию - написати, дати резолюцію; 3) ( думать,
держаться мнения ) - гадати, думати, уважати,- п. за хороиіего работника - мати за
гарного робітника; п. своєю обязанностью - уважати (мати) за свій обов'язок; -гаю,
что... - я гадаю, що, думка така, що... я такої (тієї) думки, що..., на мою думку, мені
здається, що...; положим, что - даймо на те, що, нехай і так що,- положим, что (зто) так
- візьмімо, що це й так, нехай (це) буде й так, нехай і так.

Полагаться, -дожиться - 1) ( следовать по положению ) - належати; (по обьічаю)
годитися; п. согласно обьічая, закона - належати згідно з звичаєм, законом, бо велить так
звичай, закон,- -ется (по обьічаю) - годиться, заведено; -тся видавать пищу - належить
видавати харчі; как -тся - як належить, як слід, як годиться; -ся на каждого по одному
фунту хлеба - кожному належить по одному фунтові хліба,- по закону -тся, чтоби... -
закон велить (наказує), щоб...,- по закону так поступать не -тся - закон не дозволяє (не
велить) так чинити (робити); так поступать не -тся (обичаем) - так чинити не годиться;
2) (на кого, на что) - звірятися, звіритися на кого, на що, кому, здаватися, здатися,
покладатися, покластися, спускатися, спуститися, на кого, на що,- п. на свою опьітность -
покладатися на свою досвідченість.

Полаживать, -ладить - 1) (исправлять, приводить в порядок) - налагоджувати,
налагодити; 2) (помириться) - поладнати, дійти ладу, порозумітися.

Полгода - півроку,- через полгода - за півроку.

Поле - 1) поле,- п. опитное - дослідне поле,- п. показательное - зразкове (показове) поле; 2
) (в книге) - край (-краю), берег (-рега); на полях книги - на краях книги; 3) (поприще) -
поле, нива, царина; п. ваиіей деятельности - поле (низа), де ви працюєте; п.
деятельности - нива (поле) праці, царина діяльности.

Полеводство - рільництво, польове господарство.

Полевой (о суде, стороже) - польовий.

Полезность - корисність (-ности); (пригодность) - придатність (-ности); (для
употребления в пищу) - пожиточність (-ности); (для употребления в хозяйстве) -
ужиточність (-ности).

Полезньїй (о мероприятиях) - корисний; (пригодний, о породе) - придатний; (для пищи) -
пожиточний; (в хозяйстве) - ужиточний,- бить -ньім кому - в пригоді бути, стати кому,
бути корисним кому.

Полемика - полеміка.

Полемический (о статье) - полемічний.

Полесовгцик - побережник (-ка).

Полиграфический - поліграфічний, друкарський.

Полиграфия - поліграфія, друкарство.

Полис - поліс (-су); п. страховой - поліс убезпечний.

Полистньїй (о перечете) - поаркушний.

Политехникум - політехнікум (-му).

Политика - політика.

Политический (о деле) - політичний; -кий заключенний - політичний в'язень,
політв'язень (-зня).

Политичньїй (о подходе) - політичний, обережний.

Поличное - лице, речовий доказ,- (при воровстве) - крадене; поймать с -ньім - зловити з
речовими доказами (з краденим).

Полк - полк (-ку).

Полка - полиця, поличка; п. для книг - поличка на книжки.

Полковой (об имуществе) - полковий.

Полновесньїй (о товаре) - повної ваги.

Полновозрастие - повні літа, повноліття.

Полномочие - повноваження, уповноваження; п. вексельное - векселева припорука,- дать

150

Російсько-український словник ділової мови

кому-либо -чия - уповноважувати, уповноважити кого, давати, дати вповноваження;
превьішение полномочий - перебільшення повноважень; облеченний полномочиями -
уповноважений.

Полномочньїй (о представителе) - повноважний.

Полноправньїй (о гражданине) - повноправний.

Полность, полнота - докладність (-ности), повнота; п. содержания - докладність (повнота)
змісту; полностью (возместить ) - цілком, уповні; в такой -те изложить - так докладно
викласти; для -тьі сведений - щоб докладніше дати відомості; с надлежащей -той -
докладно, як належить.

Полньїй (о сведениях) - повний, докладний; (о сумме ) - цілий, увесь; (об
ответственности ) - цілковитий.

Половина - половина; уменьшить наполовину - наполовину зменшити; половинний (о
части) - половинний; видать плату в -ном размере - видати половину плати.

Положение - 1) ( состояние ) - становище, стан (-ну); п. безвиходное - безпорадний стан,-
п. военное (п. войни ) - воєнний стан, стан війни; п. вижидательное - статновище
вичікування, вижидання; п. високое (в обществе, по службе ) - значне становище; п.
господствующее - владне становище; п. дела - стан справи; п. затруднительное -
трудне, скрутне становище; п. имущественное - майнове становище, достатки; п.
материальное - матеріяльний стан; п. команднеє - командне становище; п. неловкое -
ніякове становище,- п. неудобное - невигідне становище; п. общественное - громадське
становище; п. плачевное - гіркий (лихий) стан; (о человеке ) - гіркий (злиденний) стан; п.
первенствующее - першенство,- п. семейное - родинний стан,- п. социальное - соціяльний
стан, суспільний стан,- п. стеснительное - скрутний стан,- п. твердое - становище міцне,-
п. тяжелое - скрутний стан; п. угрожающее - загрозливе становище, загроза; п.
унизительное - упосліджене становище; п. іиаткое - непевне становище, хитке
становище; в угрожающем -нии (находящийся) - під загрозою, загрожений,- входить в
-ниє - уважати на становище; занимать вижидательное -ниє - очікувати, почати
очікувати; находить виход из -ния - давати, дати собі раду в скрутному стані, виходити із
скрути; -ниє изменилось к лучиїему - повернулось на краще, становище покращало;
находиться в бедственном -нии - бідувати; оставаться в одном -нии - пробувати в тому
самому стані; по -нию (своєму) - із (свого) становища, через (своє) становище, своїм
становищем; попасть в затру днительное -ниє - опинитися в трудному становищі,
скруті; ставить в затру днительное -ниє кого - завдавати, завдати труднот (трудносте)
кому, ставити, поставити в трудне становище кого; спасти -ниє дела - урятувати справу,-
удовлетворенность -ниєм - задоволення із становища; человек с -ниєм - людина на
стану, (становищі); 2) ( постановление ) - правила, положення, устава (У); п. о налогах -
положення про податки; п. урочное - робітні норми; (стройтельное) - будівельні норми,-
по -нию - згідно з положенням; 3) (тезис) - теза, твердження; -ния доклада (главние) -
твердження, тези (в) доповіді; -ния основние - засади.

Положено ( законом , уставом) - установлено; (обьічаем) - заведено; как положено: а)

( законом , уставом) - як установлено; б) (обичаем) - як заведено.

Положительно - 1) (в положительном смисле) - позитивно; 2) (совсем) - зовсім,- -но
непонятно - зовсім незрозуміло.

Положительньїй - 1) (утвердительний, об ответе) - позитивний; 2) (о человеке) -
статечний; 3) ( полньїй, об отказе) - цілковитий.

Поломойка - змивальниця.

Полоса - смуга,- п. отчуждения - смуга вивласнення,- п. пограничная - прикордонна смуга,
узграниччя (Г); полоска бандерольная - бандерольна перепаска.

Полтинник - півкарбованця, коповик (-ка).

Полтора - півтора.

Полтораста - півтораста.

Полуверстньїй: (в -ном расстоянии от чего) - за (на) пів верстви від чого.

Полугодие - півріччя, піврік (-року), півроку,- по -дням - щопівріччя, півріччями.

Полугодичньїй (об отчете) - піврічний.

Полугодно - по-півроку, піврічно.

Полуграмотньїй (о заявлений) - напівграмотний; (о лице) - напівписьменний.

Полулист - піваркуш (-ша).

Полумесячньїй (об окладе) - півмісячний, на півмісяця.

Полуофициальньїй (о сообщении) - напівофіційний.

Полусотня - півсотня.

151

Російсько-український словник ділової мови

Полустанок - полустанок (-нка).

Полуторний (о размере ) - у півтора рази більший.

Полуфабрикат - напівфабрикат (-ту), полуфабрикат (-ту).

Получатель, -ница - одержувач (-ча), одержувачка, відбирач (-ча), відбирачка.

Получать, -чить - одержувати, одержати, відбирати, відібрати, діставати, дістати, мати,- п.
возможность чего - діставати змогу на що,- п. перевес над кем, чем - гору брати над ким,
чим, взяти, переважати, переважити кого, що; п. права - здобувати, здобути права,- п.
распоряжвние - одержувати розказ; подсчитавіии, полічим... - підрахувавши, матимемо;
коли підрахувати, вийде....

Получение - одержування, одержання, відбирання, відібрання, діставання, дістання;
{права) - здобуття; впредь до -ния письма - аж поки одержано буде листа,- для -ния - щоб
одержати; известить о -нии - сповістити, що одержано; по -нии - одержавши, як
одержав; подтверждая -ниє ваиівго письма - стверджуючи, що Вашого листа одержано,-
право на -ниє - право одержувати (одержати); при -нии, я... - одержуючи, коли
одержую...,- расписка в -нии - розписка про одержання, що одержано; расписка в -нии
денег - розписка, що одержано гроші (на одержані гроші); следуемое к -нию - що
належить одержати; с -ниєм, по -нии (сего следует) - одержавши, відібравши це,-
являться за -ниєм (материалов) - приходити, приїжджати (щоб) одержати.

Получка - 1) - одержані гроші, одержане; 2) ( действие ) - одержування, одержання,-
сегодня -ка - сьогодні одержують платню, сьогодні виплата; у меня сегодня -ка - я
сьогодні одержую платню.

Полушка - шаг (-га).

Польза - користь (-сти),пожиток (-тку); {прибиль) - зиск (-ку); ( употребление ) - ужиток (-
тку); в -зу кого, чего - на користь (на пожиток) кому, чому,- в свою -зу - собі на користь,-
для чьей -зьі - кому на користь,- извлекать -зу - мати з чого зиск,- иметь, извлекать,
извлечь -зу - мати, брати, взяти, користь з чого,- обращать в свою -зу - на свою користь
обертати, обернути; послужить в -зу - вийти на користь, стати в пригоді,- приносить -зу -
давати, дати, користь,- стоять без всякой -зьі (употребления) - дармувати, лишатися без
ніякого вжитку.

Пользование - користування, користання, пожиткування, ужиткування, уживання; п.
арендное - оренда; ( землей ) - оренда, посесія,- п. вечное - довічне користування; п.
врачебное - лікування; п. общее - спільне користування, співкористування,- п.
пожизненное - довічне, дожитне користування; п. правами - користування з прав,- в -ниє
отдать - на користування віддати,- в чьем-би -нии он не находился - хто б з нього (ним)
не користувався, хоч би хто з нього користувався; для -ния - (щоб) користуватися, на
користування; находиться в -нии - бути на користуванні; (зта вещь находится в моем
-нии) - з цієї речі я користуюсь; обращать в -ниє - обертати, обернути на вжиток,- право
-ния - право користуватися, право користування.

Пользовать кого - лікувати кого.

Пользоваться, воспользоваться - користуватися, скористуватися, з чого, чим,
користати, скористати з чого; ( иметь что) мати що; ( употреблять ) уживати, ужити чого,
ужиткувати, зужиткувати що; {лечиться у кого) - лікуватися в кого,- п. в лечебном
заведений - лікуватися; п. дурной славой - у неславі бути,- п. наемним трудом - вживати
найманої праці; п. льготой - мати пільгу,- п. случаем - користуватися з нагоди, оказії; п.
уважением - у пошані бути,- п. хороиіей репутацией - мати добру славу, гарну репутацію.

Полюбовно - за взаємною згодою.

Помарка - замазане (місце), зачеркнення.

Помесячньїй (о рассчете) - місячний, помісячний, щомісячний.

Пометка - позначка, зазначка, нотатка.

Помещать, поместить - 1) - містити, уміщати, умістити, помістити; п. обг>явление -
умістити оголошення,- 2) {дать помещение) - приміщати, примістити, давати, дати
приміщення; п. на квартире - приміщати на квартирі; 3) (о деньгах в дело) - вкладати,
вкласти; ( банк) - класти, покладати, покласти; 4) (в школу) - віддавати, віддати.

Помещение - 1) приміщення; п. для весов - важня (Г); п. жилое - жиле, житлове
приміщення; п. наемное - наймане приміщення (Я); п. подвальное - приміщення у
підмурах(Я), підмур'я (Я), підмури (-рів) (Я); п. складочное - комора, склад (-ду); п.
станционное - стаційне приміщення, приміщення стації,- п. чердачное - горище,
приміщення на горищі; 2) {денег, к дело) - вкладання, вкладення; (в банк) - покладання,
покладення; 3) {статьи в газету) - уміщання, уміщення.

Помиловать - помилувати.

152

Російсько-український словник ділової мови

Помощник, -ница - помічник (-ка), помічниця.

Помощь - допомога, поміч (-мочі); п. единовременная - одноразова допомога; п.
медицинская - медична, лікарська допомога; п. скорая - негайна допомога,- п.
юридическая - юридична допомога; оказьівать, подавать -щь - допомагати, давати
допомогу, ставати, стати, до помочі кому,- по оказании -щи - в справі допомоги,- при -щи,
с -щью - за (з) допомогою, за (з) поміччю.

Понедельник - понеділок (-лка); ( относящийся к понедельнику) - понеділковий.

Понедельно - тижнево, потижнево; платить -но - від тижня платити, тижнево платити,
потижнево платити.

Понести - см. Нести.

Понижатель (на бирже) - знижувач (-ча), зменшувач (-ча).

Понижать, понизить - 1) знижати, знижувати, знизити,- п. служащего - знижувати
службовця посадою; 2) ( цену ) - зменшувати, зменшити.

Понижаться, понизиться - 1) знижуватися, знизитися; п. в цене - дешевшати,
подешевшати; 2) (о цене ) - меншати, зменшитися.

Понижение - знижування, зниження; ( ценьї ) зменшення; ( падения ) - спадання (ціни); (в
цене) - дешевшання; п. курса - зниження, зменшення курсу,- ценьї в больиюм -нии - ціни
дуже впали, ціни стали дуже малі, ціни дуже зменшилися; ценьї пошли на -ниє - ціни
почали спадати, на спад.

Понимать, понять - розуміти, зрозуміти, тямити, утямити.

Поновлять, -вить - поновляти, поновити, відновляти, відновити.

Понудительньїй (о мерах) - спонукний.

Понуждать, понудить - понукати, спонукувати, спонукати; п. к скорейшему исполнению -
спонукати швидше виконати.

Понятливьій, понимающий - тямущий, тямучий.

Понятой - понятий (-того).

Пооткрьівать - см. Открьівать.

Поочередно - у чергу, за чергою, чергуючись.

Поощрение - заохочування, заохочення, заохота, поохочування, поохочення,
підохочування, підохочення,- в целях -ния - на заохоту, щоб заохотити,- поощрение
торговли и промьішленности - поохочування, поохочення торгівлі й промисловосте.

Поощрительньїй (о мерах) - заохотливий, заохітний.

Поощрять, поощрить - заохочувати, заохотити.

Поперечеркивать - см. Перечеркивать.

Попечение - піклування про (на) кого; дбання про (за) кого; иметь на -нии кого -
опікуватися ким,- иметь -ниє (о ком) - піклуватися про (за) кого, дбати про (за) кого.

Попечитель, -ница - піклувальник (-ка), піклувальниця.

Попечительньїй (о совете) - піклувальник.

Попечительство - піклування, опікування чим, опіка; (над имуществом) - заопікування,
опіка.

Попечительствовать - піклуватися, опікуватися чим.

Пополнять, -нить - поповнювати, поповняти, поповнити.

Поправка (поправленное) - поправка; (дебете.) - полагодження, поправа; все -ки должньї
бить оговореньї - всі поправки треба застерегти, мають бути застережені.

Поправлять, -вить - 1) поправляти, поправити; (починять) - лагодити, полагодити.

Поправляться, -виться - здоровшати, поздоровшати; (после болезни) - видужувати,
видужати, одужувати, одужати.

Поприще - поле, нива, царина; п. деятельности - поле (царина) діяльносте,- п. служебное
- урядова діяльність; на зтом -ще - в цій діяльності, на цій ниві.

Попросить - см. Просить.

Популяризация - популяризація, популяризування.

Популяризировать - популяризувати; сов. - спопуляризувати.

Популярний (о лекции) - популярний.

Попустительство, попущение - попуст (-ту), попуск (-ку), попускання.

Попьітка - спроба, спиток (-тку); п. к побегу - спроба втекти,- при -ке к побегу (убит) -
коли пробував утекти.

Пора - пора, час (-су); п. обеденная - обіди, обідня година; на первьіх порах - спочатку,
перший час,- наступаєш пора профессиональньїх отпусков - настає пора професійних
відпусток.

Поработать над чем - попрацювати над чим, коло чого, рук докласти до чого.

153

Російсько-український словник ділової мови

Поражать, поразить - 1) ( разбивать противника) - розбивати, розбити; 2) ( поражать в
правах) - позбавляти, позбавити прав; 3) ( визивать удивление) - дивувати, здивувати.

Пораженньїй в правах - позбавлений прав.

Порассьілать - см. Рассьілать.

Порицание - догана; п. общественное - громадська догана; винести -ниє - зробити
догану; виразить -ниє - догану дати, висловити догану,- достойний , заслуживающий
-ния - вартий догани; заслужить -ниє - заслужити на догану.

Поровну ( делить) - рівно, на рівні часті, нарівно.

Порочить, опорочить - ганити, зганити, неславити, знеславити.

Порт - порт (-ту).

Портить, испортить - псувати, зіпсувати, нівечити, понівечити.

Портовой (о городе) - портовий.

Портрет - портрет (-та).

Портфель - портфель (-ля).

Порубка, ( вирубленное место) - поруб (-бу); ( действ.) - рубання, рубанка; самовольная
-ка леса запрещена - рубати без дозволу ліс заборонено.

Порука - порука, зарука, запорука; п. круговая - кругова порука (запорука).

Поруки - поруки (-рук); отдать, взять на -ки - віддати, взяти на поруки.

Поручатель, -ница - доручник (-ка), доручниця.

Поручать, -чить - доручати, доручити, припоручати припоручити.

Поручаться, -читься - ручитися, ручатися, поручитись.

Поручение - доручення, припоручення,- п. спеиіние - невідкладні (негайні) доручення,-
браться , взяться за -ниє - брати, взяти доручення; возлагать -ниє на кого -
припоручати кому,- по -нию - з доручення.

Поручитель, -ница - поручник (-ка), поручниця, запоручник (-ка), запоручниця,- п. на
векселе - співпідписник (-ка), співпідписаний на векселі.

Поручительньїй (о надписи) - поручний, запоручний.

Поручительство - порука, зарука, запорука; п. имущественное - порука майном,- п.
личное - особиста порука,- п. по векселю (вексельное п.) - порука на векселі, порука за
вексель, співпідпис на векселі; п. простое - проста порука,- п. судебное - судова порука.

Порционньїй (о вьідаче) - порційний, пайковий.

Порция - порція, пайка,- п. пробная - порція на спробу.

Порча ( испорченное ) - попсоване, зіпсоване; (длит. действ. - псування; ( приведение в
негодность) - нівечення; -чи нет (в доставленном товаре) - зіпсованого нема,- при -че
товаров - коли псується крам,- списание брака и -чи - списання браку й зіпсованого.

Порядковий (о нумерации) - порядковий, рядовий.

Порядок - 1) порядок (-дку), лад (-ду); ( устройство) - лад (-ду); п. государственньш -
державний лад,- п. дня - порядок денний; п. правовой - правний порядок, праволад (-ду),
правний лад,- п. следственний - порядок слідства; п. общежительньш - інтернатський
порядок; п. установленний, существующий - заведений лад,- вводить -ки - заводити,
запроваджувати порядки,- все в -ке - все гаразд,- п. давать чему - порядкувати,
попорядкувати чим, розпоряджати, розпорядити що,- держать в надлежащем -ке -
тримати, як належить (як слід, у порядку); наводить п-к - заводити, завести лад,-
поддержание -дка - додержання порядку,- порядка ради - задля порядку, для порядку,-
приводить в -док что - упорядковувати, упорядкувати, що, лад давати, дати чому,-
смотреть за -ком - глядіти, доглядати порядку,- соблюдать -док - додержувати порядку,-
установлять -док - заводити, завести порядок (лад); утверждать -док -
запроваджувати лад; 2) ( способ ) - порядок (-дку), спосіб (-собу); п. ведения книг - спосіб
(порядок) вести книги; п. ведения предварительного следствия - яким порядком нести
попереднє (передсудові) слідство; п. обжалования решений суда - яким порядком
оскаржуються судові присуди (вироки); п. частний - окремий порядок,- в
административном -ке - адміністративно, адміністративним порядком; в бесспорном -ке
- безсуперечно, безсуперечним порядком; в дискуссионном -ке - способом дискусії,
дискусійно; в законной -ке - правним (законним) порядком; в законодательном -ке -
праводатно, законодатно,- в -ке назначения, нагрузки - як призначення, як
навантаження; в общем -ке - загальним порядком, способом,- в обичном -ке - звичайним
порядком, способом,- в о внесметном -ке - позакошторисним порядком; в надлежащем
-ке (проводить) - уста новленим порядком; в -ке поступления заказов - за тим порядком
(за тою чергою), як надходять замовлення,- в положенном, установленном -ке -
заведеним порядком; в спеиіном, срочном -ке - негайно, спішно; в -ке статьи закона -

154

Російсько-український словник ділової мови

згідно з артикулом закону, на підставі артикулу закону; в том самом -ке - тим самим
порядком; в ударном -ке - нагальним порядком, нагально, в щонайпершу чергу,-
законним -ком - правним способом, правним чином, правно; судебним -ком - судом,
судовно, судовим порядком, через суд; зтапньїм -ком - етапом,- явочним -ком - оказовим
(Я) способом, без дозволу, оказово (Я); 3) ( очередь ) - черга, ряд (-лу); в алфавитном
порядке (расположить ) - за абеткою; номер по -ку - нумер (число) з ряду, черговий
нумер (число); по -ку - в чергу, з ряду,- считать по порядку - лічити зряду,- число по -ку -
порядкове число.

Порядочно (о количестве) - чимало, досить; (о качестве) - порядно, гаразд.

Порядочность - порядність (-ности).

Порядочньїй - 1) (о количестве) - чималий; 2) (о порядочн. человеке) - порядний,
статечний, путній, путящий; (о качестве вещи ) - порядний, путящий.

Посад - слобода.

Посадка - 1) ( растений ) - садіння, садження, насадження; день -ки деревьев
(приближается) - день садити дерево; 2) (о посадке на судно , поезд ) - посадження,- -ка
пассажиров начинается за полчаса до одхода поезда - пасажири починають сідати до
вагонів за півгодини до від'їзду.

Посадский (о жителе) - слобідський.

Посаженно - сажнями, від сажня, на сажні; посаженний (об окладе , оплате) - від сажня,
від сажневий.

Посвидетельствование ( документов ) - засвідчення; посвідчення.

Посевной (о кампании) - засівний; (о материале) - посівний.

Посезонне - посезонно.

Поселенец, -нка - осельник (-ка), осельниця поселенець (-нця), поселениця; ( первьій п-ц) -
осадник (-ка), осадниця, осадчий (-чого), осадча (-чої).

Поселение, селище - осада (Г); (дебете.) - оселення, поселення; п. опустевиїее -
пустовщина (Г); на поселение (ссилка) - на оселення.

Поселок - поселок (-лка), виселок (-лка).

Поселять, поселить, -ся - оселити, оселити, -ся.

Посемейно - родинами.

Посемейньїй (о списке) - родинний.

Посессионньїй (о праве) - посесійний.

Посессия - посесія.

Посетитель, -ница - одвідач (-ча), одвідачка одвідувач (-ча), одвідувачка.

Посетительская ( комната) - кімната (для) одвідачів.

Посещать, поселить - одвідувати, одвідати.

Посещение - одвідання, одвідини (-дин); (дебете.) - одвідування, одвідання,- п. лекций -
одвідування лекцій; число -ний - кількість одвідань.

Послабление - попуск (-ку), попуст (-ту), попускання; делать -ниє - попускати,
попустити, попуск давати, дати.

Посланец, посланньїй - посланець (-нця).

Посланник - посол (-сла), посланник (-ка).

Последний (о ероке) - останній, остатній; (окончательний) - остаточний.

Последовательность - послідовність (-ности); п. определенная - певна послідовність,- п.
сетевая (движения бумаг в учреждениях) - послідовність сіткова,- п. цепная -
послідовність ланкова.

Последовать - 1) піти слідом,- п. указаниям - піти за наводом; 2) (произойти, наступить)

- статися, бути, настати,- -ло определение - сталася ухвала; решение по зтому делу еще
не -ло - постанови в цій справі ще не ухкалено (не сталося, ще не було).

Последствие - наслідок (-дку); п. законнеє - правний (законний) наслідок; нести, влечь за
собой -вия - спричиняти, спричинити наслідки, спричинятися, спричинитися до
наслідків; жалоба осталась без -вий - скаргу залишено без наслідку, скарги не
задоволено; оставаться без -вий - не мати наслідків, лишатися без наслідків; оставить
без -вий - лишити без наслідків.

Последующий (о предстоящем контроле) - дальший, наступний, потомний,- о -щем
прошу уведомить - про дальше прошу сповістити.

Послужить - см. Служить.

Посменно - змінами, міняючись.

Пособие - 1) (вспомоществование) - допомога, запомога,- п. виходное - вибувне, вибувна
допомога,- п. денежное - грошова допомога, запомога грішми (грошима); п.

155

Російсько-український словник ділової мови

единовременное - одноразова допомога; п. натурой - допомога натурою; 2) ( учебное): а)

( учебник) - підручна книга, підручник (-ка); б) (-ньіе принадлежности) - навчальне
приладдя, шкільне приладдя.

Посодействовать - см. Содействовать.

Посол - посол (-сла).

Посольство - посольство.

Поспешать, -шить - поспинатися, поспішитися, спішитися; ( стараться , торопиться ) -
квапитися, поквапитися; п. с исполнением - поспішитися виконати.

Посредник, -ница - посередник (-ка), посередниця; бить -ком - бути за посередника.

Посредничать - посередничати, бути за посередника.

Посреднический (о бюро , об услугах) - посередницький; вознаграждение комиссионеру
за -кие услуги - посередницьке.

Посредничество - посередництво; л. торговеє - торговельне посередництво.

Посредство - 1) (в виражениях: «при -ве», через -во кого ) - за допомогою (кого); при -ве
милиции - за допомогою міліції; 2) ( средство ) - спосіб (-собу); -вом анкетні - анкетою,
анкетним способом,- -вом начислення - нарахування, способом нарахування; -вом
публикации - а) публікуючи, б) публікацією, публікуванням; -вом отого - цим способом.

Посрочно - реченцями, термінами, на реченці, на терміни.

Посрочньїй (о плате) - терміновий, реченцевик.

Пост - 1) ( караул ) - пост (-ста), стійка,- п. наблюдательньїй - пост (с)постережний,- п.
путевой (ж.-д.) - пост колійний; п. сторожевой - охоронна (сторожова) стійка (варта); 2)

( положение ) - становище,- ( должность ) посада; п. високий - високе становище, велика,
висока посада.

Поставить - см. Ставить.

Поставка - постача; ( длит. действ.) - постачання кому чого; договор по -ке - договір
(рядна) про постачання; долги по -кам - довги за постачі,- сдавать -ку кому - годити,
згодити кого до постачання.

Поставлять, поставить ( снабжать кого чем) - постачати, постачити кому що; п. для
учреждения - постачати на установу.

Поставочньїй - постачальний, поетапний.

Поставщик, -щица - постачальник (-ка), постачальниця, постачник (-ка), постачниця.

Постановка - 1) ( вопроса , дела ) - налад (-ду), поставлення (справи); (действ.) - ставлення,
поставлення; п. слабая - поганий, кепський налад, недоладне поставлення; вся
постановка дела - увесь (цілий) налад; справи; такая -на вопроса недопустима - так
ставити справу не можна; 2) (пьесьі, картинні) - постава, постанова, художнє оформлення.

Постановление - постанова; (определение) - ухвала; (действ.) - ухвалювання, ухвала; п.
обязателнное - обов'язкова постанова,- п. ограничителнное - обмежена постанова,-
винести -ниє - ухвалити, постановити; делатн , приниматн -ниє - ухвалювати (постанову
), постановляти; постановление о зачислений (на должностн) - ухвала призначити,-
постановление приговора - ухвала постанови; (судебн.) - ухвала вироку.

Постановлять, -вить - 1) постановляти, постановити; (определятн) - ухвалювати,
ухвалити; п. приговор - ухвалювати постанову; (судебн.) - ухвалювати вирок; 2) (реиіитн,
еделатн) - покладати, покласти.

Постараться - см. Стараться.

Постепенньїй (об улучиїении) - ступневий, повільний.

Постовой - постовий (-вого), стійчик (-ка).

Постой (войска) - постій (-стою); поставити на п. - поставити на постоях,- стояти -ем -
постоєм стояти.

Посторонний (о заработке) - сторонній,- -ним вход воспрещается - стороннім заходити
не вільно (заборонено).

Постоялец, -лица - заїжджанин (-на) (Я), заїжджанка (Я), постоянець (-нця), постояниця;
(квартирант) - пожилець (-льця), пожилиця.

Постоялое (деннги за постой) - заїзне, постояльне.

Пострадавший (о лице , от кого) потерпілий, потерпілець (-льця), скривджений; (от чего)

- ушкоджений, що зазнав шкоди (утрати).

Пострадать от чего (о челов.) - зазнати шкоди, потерпіти через що; (о вещах) - бути
пошкодженим, чим, через що.

Постраничньїй (об оплати) - від сторінки, підсторінковий; (о подечете) - посторінковий,
по сторінках.

Построение ( балланса , бюджета) - будова; (действ.) - будування, збудування.

156

Російсько-український словник ділової мови

Постройка ( строение ) - будівля, будова; ( действ.) - будування, збудування; п. наріжная -
надвірна будівля.

Построчно - від рядка, за рядок.

Построчньїй (об оплате ) - відрядковий, від рядка.

Поступать, -пить - 1) ( действовать ) - робити, зробити, чинити, вчинити, діяти, вдіяти,- п.
целесообразно - робити (чинити) доцільно; 2) ( зачисляться куба) - вступати, вступити; п.
в партию - вступати до партії; п. в услужение - іти в найми, ставати на службу,- п. на
службу - ставати, стати на посаду, заступати, заступити посаду; 3) (о деньгах,
материалах ) - надходити, надійти,- в кассу поступило 15 рублей - до каси надійшло 15
карбованців,- 4) ( вести себя) - поводитися.

Поступаться, -питься - поступатися, поступитися чим кому.

Поступление - 1) (куда) - вступання, вступ (-пу) до чого; 2) ( денег , материалов,
продуктов ) - надходження, прибування; -ния в кассу - надходження до каси,- л. денег в
кассу идет туго - гроші до каси надходять поволі,- -ния неналоговьіе - неподаткові
надходження,- -ния по специальним средствам - надходження спеціяльних коштів.

Поступок - вчинок (-нку); п. наказуемий - карний (каригідний) вчинок,- п.
позволительний - дозволений вчинок,- п. унизительньїй - негідний вчинок.

Посуточньїй (о рассчете) - від доби, добовий.

Посилать, послать - слати, посилати, послати, пересилати, переслати; п. за кем, за чем -
послати по кого, по що,- п. по почте - посилати, пересилати поштою.

Посилаться, послаться на кого, на что - посилатися, послатися, накликуватися,
покликатися на кого, на що.

Посилка - посилка; ( длит. действие ) - посилання; п. бандерольная - посилка під
перепаскою, бандерольна посилка,- п. без ценьї - посилка без ціни,- п. почтовая -
поштовий пакунок, поштова посилка,- п. цепная - цінна посилка,- (с обозначенной ценой ) -
оцінована посилка,- п. цепная на сто рублей - посилка оцінована (пакунок оцінований) на
сто карб.,- задержаться с -кой чего - затримати посилання чого,- с по-кой товара
задержитесь - товару, краму покищо не посилайте.

Посильний - посланець (-нця).

Потерпевший (от кого ) - скривджений, укривджений, що зазнав кривди; (от чего) -
ушкоджений, що зазнав шкоди (утрати); (только о лицах) - потерпілий, потерпілець (-
льця) (Я).

Потерпеть (от кого) - зазнати кривди, бути скривдженим; (от чего) - зазнати шкоди, бути
ушкодженим; (только о лицах) - потерпіти.

Потеря - 1) утрачання, утрачення,- п. времени - утрачання (гаяння) часу,- без -ри времени
- не гаючи часу,- 2) (убьіток) - утрата,- довести до -ри - довести до втрати,- нести -ри при
чем - втрачатися, мати втрати, зазнавати втрат на чому,- 3.) (вещей) - загублення, загуба;
(потерян. веиць) - загуба, згуба,- втискалась -ря - знайшлася згуба.

Потерять - см. Терять.

Потратить - см. Тратить.

Потребитель, -ница - споживач (-ча), споживачка.

Потребительский (об обществе) - споживчий.

Потребление - споживання, спожиття, спожиток (-тку); предметні широкого -ния - речі
загального споживання (спожиття).

Потреблять, -бить - споживати, спожити.

Потребность в чем - потреба на що,- п. настоятельная - нагальна, пильна потреба; п.
необходимая - доконечна потреба,- -сти необходимейшие - щонайперші потреби,- для
наших -стей - на наші потреби, нам на потреби,- для удовлетворения -стей - щоб
задовольнити потреби, на задоволення потреб.

Потребньїй (о количестве) - потрібний, скільки треба.

Потребовать - см. Требовать.

Похвала - похвала; достойний -льі (поступок) - вартий, щоб похвалити.

Похищение - викрад (-ду), викрадення, крадіж (-дежу); обнаружено -ниє денег - виявлено
крадіж грошей, виявили, що вкрадено гроші.

Походньїй (о положений , порядке) - похідний.

Похоронньїй (о конторе) - похоронний.

Похороньї - похорон (-ну), (по)ховання,- п. гражданские - громадський похорон.

Почерк - письмо, рука,- п. отчетливьій - читка рука,- п. убористий - густе письмо,- п.
ясний - розбірна рука.

Почесть (сущ.) - шана, пошана, шаноба,- оказивать -сть - віддавати, віддати шану.

157

Російсько-український словник ділової мови

Почесть ( глаг .) - см. Почитать, почесть.

Почетньїй (о председателе) - почесний.

Почин - 1) ( начало ) - початок (-тку), почин (-ну); на почин - на початок; 2) ( инициатива ) -
ініціятива, почин (-ну); по собственному -ну - з власного почину, з своєї ініціятиви.

Починка - направа, полагода; ( двйствие ) - лагодження, лагодіння, полагодження; давать
в -ку - давати до направи, давати, направити (поправити, полагодити); принесть -ку: а) (в
починку) - принести лагодити, полагодити, направити; б) ( починенное ) - принести
поправу.

Починять, -нить - ла(го)дити, пола(го)дити, поправляти, поправити, направляти,
направити.

Почитать, почтить - шанувати, ушанувати; ( уважать ) - поважати; п. известием -
ласкаво сповістити; п. память вставанием - вставши, пам'ять ушанувати.

Почитать, почесть ( считать чвм) - уважати, визнавати, визнати кого за кого,- п. своим
непремвнньїм долгом - вважати за свій неодмінний обов'язок.

Почта - пошта,- п. внутренняя - внутрішня пошта,- п. воздуиіная - повітряна пошта,- п.
обратная - поворотна пошта,- п. спешная - негайна пошта,- отправить по -те - послати,
переслати поштою,- с обратной -той - поворотною поштою.

Почтальон {разносчик писем) - листоноша; ( развозящий почту ) - поштар (-ря).

Почтамт - пошта,- п. главньш - головна пошта.

Почтение - поважання, пошана; относиться с совериіенним -ниєм к кому - ставитися з
цілковитою пошаною до кого,- с совершенньїм -ниєм к вам остаюсь НН - цілком поважаю
Вас НН.

Почтенньїй ( уважаемьш , о собрании) - шановний, поважаний.

Почтовьій (об отправлении, сборв) - поштовий.

Пошлина - оплата, оплатки (-ток) (Г); ( таможенная ) - мито,- п. базарная - місцеве, плата
за місце; п. ввозная - мито з довозу, довозове,- п. весовая - вагове; п. вивозная - мито з
вивозу, вивозове,- п. гербовая - гербова оплата, гербове; п. за провоз - перевозова плата,
перевозове,- п. исковая - позовна оплата, позовне; п. канцелярская - канцелярська оплата,
канцелярські оплатки,- п. мостовая (за проезд по мосту ) - мостове, мостовщина,- п.
очистительная - очисне мито,- п. покровительственная - протекційне (охоронне) мито,-
п. судебная - оплата судова, судове,- п. таможенная - мито,- очищать товар от
таможенной поиїлиньї - звільняти крам від мита.

Пошлинньїй - оплатковий; (о тамож. поиїлине) - митний.

Поштучний (об оплате) - від штуки, на штуки.

Пояс тарифний - тарифна смуга.

Поясненне - пояснення; ( действ .) - пояснювання, пояснення; для -ния - щоб пояснити,
на пояснення; сопутствующие -ния к чему - супровідні пояснення до чого.

Поясний (о тарифе) - посмуговий.

Пояснять, пояснить - пояснювати, поясняти, пояснити, виясняти, вияснити.

Правило - правило; -ла внутреннего распорядка - правила внутрішнього порядку,- -ла
общие - загальні правила,- по всем существующим -лам - відповідно до всіх, які є,
правил; додержавши всіх, які є, правил; принимать за -ло - брати, узяти за правило,-
соблюдать -ла - додержувати правил,- с соблюдением зтих правил (легко установить) -
додержуючи, додержавши цих правил, коли додержувати цих правил.

Правильность - правильність (-ности), правдивість (-вости).

Правильньїй (о счете) - правильний, вірний; (о весе) - правдивий; (о предположениях -
правдивий, вірний.

Правительственньїй (о сообщении, распоряжении) - урядовий.

Правительство - уряд (-ду); п. советское - радянський уряд.

Править, управить - правувати, правити, управити, керувати, скерувати.

Править, исправить ( исправлять ) - правити, поправляти, поправити.

Правление - 1) {учреждение) - управа,- п. железних дорог - управа залізниці; 2)

( распорядительний орган учреждения) - виділ (-лу); п. союза - виділ спілки; 3)

( двйствие) - керування, правування.

Право - право,- п. авторское - авторське право,- п. вещное - речове право, право на речі,- п.
владения - право володіти, право на володіння, право володіння; п. голова, слова - право
на голос, на слово,- п. горное - гірниче право,- п. гражданства - право на громадянство; п.
давности - право на підставі давности,- п. долговое - довгове право,- п. заклада - право
заставляти, заставне право,- п. застройки - право забудовувати, право на забудування,- п.
землепользования - право користуватися землею (з землі); п. избирательное - виборче

158

Російсько-український словник ділової мови

право; п. имущественное - право на майно, право майнове; п. наследственное - спадкове
право; п. на труд - право на працю; п. обьічное - звичаєве право; п. обязательственное -
право зобов'язань; п. первенства - право першого; п. пользования чем - право на
користування з чого, право користуватися з чого,- п. председательские - права голови; п.
преимущественного удовлетворения - право на переважне задоволення; п.
преимущественное - переважне право; п. производства - право виробляти, право на
виробляння; п. распоряжения - право розпоряджатися, право розпоряджати,- п.
уголовное - кримінальне право; п. утерянное - утрачене право; без поражения в правах
кого (осудить) - не позбавляючи, не позбавивши прав кого; бить вправе - мати право;

( иметь основание) - мати рацію; воспользоваться виговоренним -вом - скористатися з
застереженого права; восстановлять в правах - повертати, відновляти права кому,-
виговорить себе -во - застерегти собі право,- давать кому -во - давати кому право,
надавати, надати кому права (право), управнити кого,- добиваться своего права -
доходити, дійти свого права,- лишать права слова кого - відбирати, відібрати слово кому (в
кого), позбавляти, позбавити слова кого; на каких правах - яким правом,- на правах
(делегата ) - з правами, правом,- наделить -ми - управнити; оговаривать себе право ,
оставлять за собою право - застерігати, застерегти собі право,- ограничивать кого в
правах - обмежувати, обмежити права кому, обмежувати, обмежити кого на праві,- он
вправе - він має право,- отказивать кому в праве - відмовляти, відмовити кому права,-
отнимать у кого право - відбирати, відібрати кому право,- оставлять за собой право -
застерігати, застерегти собі право, лишати собі право,- по праву (пользоваться) - правно,
на підставі права,- по праву давности (владеть) - правом (на підставі права) давности; по
какому праву - яким правом,- пользоваться правом - мати право, користуватися з права,-
поражение в правах - позбавлення, позбава (Я) прав,- предоставляется вам право - Вам
вільно. Ви маєте право,- предоставлять право - давати, дати право (кому); приобретать
право - здобувати право, набувати права,- располагать своими правами - користуватися з
своїх прав,- право распространяется - право поширюється; считать себя в праве -
вважати, гадати, що маєш право,- с предоставлением права (назначить) - надавши права,-
с предоставлением себе права (согласиться на что) - застерігаючи собі право,- терять,
утратить право - відпадати, відпасти права, утрачати, утратити право,- уступить кому
право - поступатися кому правом, відступити право кому,- право утрачивается - право
відпадає.

Правовед - правознавець (-вця), правник (-ка).

Правовой (об отноіиениях) - правний, правовий.

Правозаступник - правозаступник (-ка), оборонець прав.

Правомочне - 1) правоможність (-ности), управнення, правосильність (-ности); 2)

( полномочие ) - уповноваження.

Правомочний (о представителе) - правоможний, управнений, правосильний;

( уполномоченний) - уповноважений.

Правонарушение - праволомство, правопорушення.

Правонарушитель - праволомець (-мця), правопорушник (-ка).

Правопоражение - позбавлення, позбава (Я) прав.

Правоспособность - правоздатність (-ности).

Правоспособньїй - правоздатний.

Правосудне - правий суд, правосуддя.

Правосудний - правосудний.

Правота - правота, правість (-вости); признавать за ним -ту - визнавати, визнати, що він
правий.

Правий - 1) ( справа находящийся) - правий; по -вую сторону - праворуч, правою

стороною,- 2) ( справедливий , о суде, реіиении) - правий; справедливий; ( имеющий ос );

ви правьі - Ваша правда, маєте рацію,- он оказался -вьім - його була правда, він має
рацію,- 3) ( невиновний) - правий, безневинний, неповинний, непровинний.

Правящий (об органе) - керівний; (о классе) владущий, владучий.

Праздник - свято; п. революционний - революційне свято.

Праздновать, отпраздновать - святкувати, відсвяткувати, відбувати, відбути свято.

Практика - практика; в -ке - на практиці; проходить -ку - відбувати практику.

Практикант, -ка - практикант (-нта), практикантка.

Практиковать - практикувати.

Практический (о мерах) - практичний.

Прасольство - гуртоправство.

159

Російсько-український словник ділової мови

Прачешная - пральня.

Пребьшание - перебування, пробування; п. постоянное - постійне (стале) пробування; во
время Ваиіего -ния - під час Вашого перебування, коли Ви були (перебували); место
-ния - місце пробування.

Превращать, превратить, -ся - перетворювати, перетворити, -ся, братися чим.

Превьішать, -вьісить - 1) ( что ) - перевищувати, перевищити, перебільшувати,
перебільшити що, переходити, перейти за що; стоимость не -ает (рубля) - коштує не
більше як, вартість не більша за...; зто -шает мои полномочия - це переходить за мої
повноваження; я не могу п. мои полномочия - я не можу перебільшити моїх повноважень;
2) превьішать власть - надуживати, надужити влади.

Преграда - перепона.

Предавать, -дать - 1) ( изменять кому , чему ) - зраджувати, зрадити кого, що; 2) в
виражениях: п. гласности - подавати, подати до вселюдного відома, оголошувати,
оголосити; п. забвению - забувати, забути; п. смерти - карати, скарати на смерть,- п. суду

- віддавати, віддати під суд, до суду.

Предварительно - уперед, попереду.

Предварительньїй (о заключении по делу) - попередній; (о заключении под стражу ) -
передсудовий; по -ном обсуждении - наперед (попереду) обміркувавши, після того, як
наперед обмірковано.

Предвидеть, -ся - передбачати, передбачити, -ся,- предвидится по плану организация... -
за пляном мають (є думка) організувати...

Предвьіборньїй (о собрании) - передвиборчий.

Предвьіборьі - передвибори (-рів).

Предел - границя, межа,- п. численний - числова границя,- положить предел (чему) -
покласти межі, кінці покласти чому, припинити що.

Предельньїй - 1) (о возрасте, стоимости) - граничний, крайній; (о размере, цене) -
крайній; (о сроке) - останній, крайній.

Предисловие - передмова, переднє слово.

Предлагать, -ложить - 1) - пропонувати, запропонувати, подавати, подати, вносити,
внести; п. вопрос - ставити, поставити питання, запитувати, запитати; п. на обсуждение -
подавати на обміркування; 2) ( предписивать ) - пропонувати, запропонувати.

Предлог - 1) ( повод) - привід (-воду), притока, зачіпка,- под -гом - ніби (з чого, через що),
начебто; под благовидним -гом - через ніби важливу причину, з ніби важної причини,-
под вьімьішленньїм -гом - вигадавши причину, з вигаданою причиною; 2) (отговорка) -
вимовка.

Предложение - 1) - внесення, подання, пропозиція; п. конкретное - конкретне (певне)
внесення, конкретна (певна) пропозиція; п. неприемлемое - пропозиція, на яку не можна
пристати, якої не можна прийняти, неприйнятне подання,- п. письменное - писане
внесення, внесення на письмі, писана пропозиція, пропозиція на письмі; п. словесное -
словесне внесення, внесення на словах; предложение услуг относительно вступления в
сношения - пропонування послуг, (щоб) налагодити (нав'язати) стосунки; внести -ниє -
подати внесення; входить с -ниєм - пропонувати, запропонувати, робити, зробити
внесення; по моєму -нию (последовало) - на мою пропозицію, з моєї пропозиції;
признавать -ниє неприемлемьім - визнавати, визнати, що внесення неприйнятне, що на
внесення не можна пристати, внесення не можна прийняти; принимать -ниє - приймати,
прийняти пропозицію, приставати, пристати на пропозицію; 2) ( предписание ) -
пропонування, загад (-ду); сделано -ниє исполнить - дано загад виконати, запропоновано
виконати; сделать -ниє подведомственньїм органам - запропонувати підурядним
органам; 3) ( товара ) - подавання; -ниє превьішает спрос - подавання більше за попит,-
при большом -нии (товара) - за великого подавання, з великим подаванням; спрос и -ниє

- попит і подавання.

Предместник, -ца - передступник (-ка) (Я), передступниця (Я), на посаді попередник (-ка),
попередниця на посаді.

Предместье - передмістя.

Предмет - 1) річ (речі), предмет (-ту); -тьі вьівоза - вивозові речі, речі на вивіз,- -тьі первой
необходимости - найпотрібніші речі, речі на першу потребу,- -тьі роскоши - речі розкоші,-
п. сделки - об'єкт злади, угоди; 2) ( предмет преподавания) - предмет (-ту), дисципліна,
наука,- 3) (в отдельних виражениях с «на зтот, тот предмет»): действующие на зтот
п. правила - чинні про це правила; на предмет образования фондов - на утворення
фондів, щоб утворити фонди,- на предмет получения - щоб одержати; на зтот предмет: а

160

Російсько-український словник ділової мови

) {видано) - на це, для цього; б) (существующие предположения) - про це.

Предметний (об указателе ) - предметовий.

Предназначать, -чить - (наперед) призначати, призначити, (наперед) приділяти,
приділити.

Предназначение - призначення.

Предоставлять, предоставить, -ся - 1) ( отпуск ) давати, дати; {право) - надавати, надати,
-ся,- п. в распоряжение: а) давати, дати до розпорядження; б) {в пользование) - давати,
дати користуватися з чого, дати що кому на вжиток,- п. сделать что кому - давати
зробити що кому,- предоставлено Вам право - Вам вільно. Ви маєте право; 2) - полишати,
полишити, -ся,- -лять на чье суждение - полишати на чий суд, здавати на чий суд.

Предостережение - пересторога, осторога,- для -ния - щоб перестерегти проти чого, в
пересторогу.

Предосторожность - обережність (-ности); мери -сти - запобіжні заходи.

Предосудительньїй (о поведений , поступке) - вартий догани, негідний, доганний.

Предотвращать, -ратить {что) - запобігати, запобігти чому, відвертати, відвернути що.

Предотвращение чего - запобіг (-гу) (Я), запобігання чому, відвертання, відвернення
чого.

Предохранительньїй (о мерах) - запобіжний, охоронний, застережний.

Предписание - припис (-су), наказ (-зу).

Предписьівать, -сать - приписувати, приписати, наказувати, наказати.

Предполагать, -пожить - 1) {иметь в виду) - гадати, мати на думці,- п. что-нибудь
сделать - мати на думці (гадати) що робити,- -ется сделать - є думка зробити; 2)
{допускать) - припускати, припустити; -жим, что... - даймо на те,- що, припустімо, що.

Предположение - 1) гадка,- (соображение) - міркування; {догадка) - здогад (-ду); -ния о
причине пожара - здогади про причини пожежі; п. по делу - міркування в справі; п.
построить новий завод - гадка (думка) збудувати нову виробню,- п. правильное -
правдиве міркування; существующие на зтот счет -ния - міркування, які є про це; 2)

( допущенне ) - припущення; п. сметное - кошторисне припущення.

Предположительно - здогадно, на здогад, гадано.

Предположительньїй (о соображениях) - здогадний, гаданий, проектований.

Предпоследний (о сроке) - передостанній.

Предпочитать, -честь {вибирать из двух зол меньиіее) - волити, воліти, зволіти;

{считать лучшим) - вважати, визнати, що за краще, перевагу чому давати, дати.

Предпочтение, предпочтительность - перевага; давать , оказивать -ниє чему -
віддавати (давати) перевагу чому, вважати що за краще.

Предпраздничньїй (о дне) - передсвятковий.

Предприимчивость - підприємницький хист, підприємливість (-вости).

Предприимчивьій (об агенте) - підприємливий, промітний.

Предприниматель, -ница - підприємець (-мця), підприємиця.

Предпринимательский (о прибили) - підприємницький.

Предпринимать, -нять {что, какое-л. дело) - починати, почати, братися, узятися до чого,
заходжуватися, заходитися коло чого; {мери) - уживати, ужити чого,- предпринято
массовое перезаключение договоров - почали масово переукладати договори.

Предприятие ( начинание , дело) - підприємство; {заведение) - заклад (-ду); п.
беспроигриитое - невтратне, непрогравне підприємство; п. вспомогательное -
допомічний заклад; п. единоличное - одноособове підприємство; п. зрелищно-
увеселительное - заклад видовищ,- п. коллективное - колективне підприємство; -тия
коммунальние - комунальні підприємства (заклади); п. консервированное - консервоване
підприємство; п. крупнеє - велике підприємство, великий заклад; п. малое - дрібне (мале)
підприємство, дрібний (малий) заклад,- п. маломощное - малосиле, кволе підприємство; п.
мощное - потужне (міцне) підприємство; п. перевозочное - перевозовий заклад; п.
подсобное - помічний заклад; п. производственное - виробничий заклад,- п.
промишленное (дело) - промислове підприємство; {заведение) - промисловий заклад,- п.
работающее - чинний заклад,- п. самоокупаемое, самоокупающееся - самооплатне
підприємство, самооплатний заклад,- п. торговеє (дело) - торговельне підприємство;
(заведение) - торговельний заклад,- п. транспортнеє - транспортове підприємство,
транспортовий заклад,- п. фабрично-заводское - фабрично-виробневе підприємство; вести
-тие (управлять -тием) - керувати закладом (підприємством); всаживать деньги в -тие -
вгачувати, вгатити гроші в підприємство; откривать -тие - закладати, закласти
підприємство; по -тию: а) (доходи) - з підприємства; б) (расходи) - на підприємство.

161

Російсько-український словник ділової мови

Председатель, -ница - голова; п. почетньїй - почесний голова; бить -лем - головувати,
за голову бути; избирать -лем - на (за) голову обрати; товариш, -ля - заступник,
замісник голови.

Председательский (о правах) - належний голові.

Председательство - головування; под -вом - за (під) головуванням.

Председательствовать, председать - головувати, за голову бути.

Председательствующий - голова.

Представитель, -ница - 1) ( виразитель ) - репрезентант (-та), репрезентантка, заступник
(-ка), заступниця, речник (-ка) ( стар .),- п. интересов (безработних) - заступник, (речник)
інтересів; п. общественного мнения - репрезентант, (речник) громадської думки; 2)
(уполномоченньїй на представительство) - відпоручник (-ка), відпоручниця, заступник,
заступниця; п. полномочний (фирми) - повноважний відпоручник; бить -лем - бути за
відпоручника, заступати кого де; в лице своих -лей (иметь) - в особі своїх відпоручників;
3) (принадлежащий к составу , известному классу и т. п.) - хто належить до...; к аждьш
представитель нашего класса - кожний, хто належить до нашої кляси, кожний, хто з
нашої кляси.

Представительственньїй (об органе) - репрезентативний.

Представительство - відпоручництво; п. полномочное - повноважне відпоручництво;
уполномоченньїй от нашего -ва - уповноважений від нашого відпоручництва.

Представление - 1) (о чем) - уявлення; п. отчетливое - виразне уявлення; давать -ниє о
деле - давати уявлення про справу; иметь -ниє о чем - уявляти собі що; иметь
надлежащее -ниє о деле - належно (собі) уявляти справу; никакого -ния не иметь о чем

- зовсім не (ніяк не) уявляти (собі) чого; составить себе -ниє о чем - скласти собі
уявлення про що, уявити собі що; 2) (театр) - вистава,- п. театральнеє - театральна
вистава; 3) (действ.) - подавання, подання,- п. к награде - подання до нагороди,- п.
проекта - подання проекту,- в случае -ния ложньїх сведений - якщо подано неправдиві
відомості,- в целях -ния им возможности дальнейшей работи - щоб дати їм змогу далі
працювати; входить с -ниєм,- делать -ниє - вдаватися з поданням; обязать
(ежемесячним) -ниєм отчетности - зобов'язати (щомісяця) подавати звіт,- по -нии -
подавши, після подання,- потребовать -ния документов - вимагати подати документи,
поставити вимогу, щоб подано документи, зажадати документів; по -ниям (на оснований
-ний) - на підставі подань, на подання,- согласно с -ниєм - згідно з поданням; 4) (кого
кому) - рекомендування кого кому; 5) (подчиненного по начальству) - явлення перед
кого, оказ (-зу).

Представлять, -вить - 1) подавати, подати; (о представлений свидетелей суду) -
ставити, поставити; представляя при сем - подаючи разом з цим; 2) (кого кому) -
відрекомендовувати, відрекомендувати; 3) (представительствовать) - бути
репрезентантом, заступником кого, репрезентувати кого, заступати кого,- общество
представлено агентурой - аґентура, заступає товариство, товариство має своїм
заступником аґентуру, товариство репрезентоване аґентурою; 4) (иметь представление)

- уявляти, уявити; 5) (составлять что) - становити; п. собою , из себя - являти (становити
) собою, бути; 6) (в театре) - виставляти, виставити.

Представляться, -виться - 1) (рекомендоваться) - рекомендуватися,
відрекомендуватися; 2) (по начальству) - являтися, явитися; 3) (влучаться) - траплятися,
трапитися, бувати, випадати; -вился случай - випала (була, трапилася) нагода,- -ется
возможним - можна, (є) можливо,- -ется доступним - (є) приступно; -ется необходимим

- треба, (є) потрібно.

Предстоит - має бути, буде,- п. большой труд - має бути (буде) багато праці (роботи); п.
заседание - має бути засідання; мне -ит поездка - я маю їхати,- может -ять
(командировка) - може бути.

Предстоящий (о виборах, ревизии) - прийдешній, наступний, що має бути, майбутній; в
виду -щей ревизии - вважаючи на те, що має бути ревізія,- план -щей в следующем
сезоне работи - плян роботи, що має бути наступного сезону,- план работи на -щий
сезон - плян роботи на наступний сезон.

Предуведомлять, -мить - наперед (уперед) повідомляти, повідомити, завідомляти,
завідомити, застерігати, застерегти.

Предумьішленньїй (о преступлении) - умисний.

Предупредительньїй (предохранительний, о мерах) - запобіжний.

Предупреждать, -предить - 1) (предварять) - попереджати, попереджувати, попередити;
2) (предостерегать) - перестерігати, перестерегти кого про що; 3) (принимать

162

Російсько-український словник ділової мови

предварительние мери, отвращать что) - запобігати, запобігти чому; п. несчастье -
запобігати лихові.

Предупреждение - 1) ( предостережение ) - пересторога, застереження; делать -ниє -
робити пересторогу, давати пересторогу; 2) ( чего ) - запобіг (-гу) чому (Я); ( действ.) -
запобігання чому; в -ниє чего - щоб запобігти чому.

Предусматривать, предусмотреть, -ся - передбачати, передбачити-ся; (в договоре,
оговоривать) - застерігати, застерегти, -ся; доход предусмотрен в размере... - добуток
має бути розміром....

Предусмотрительность - передбачливість (-вости), обачність (-ности).

Предусмотрительньїй (о начальнике) - передбачливий, обачний.

Предшественник, -ница - передступник (-ка) (Я), передступниця (Я), попередник (-ка),
попередниця; п. по должности - що раніш заступав посаду, передступник (попередник)
на посаді.

Предшествовать - бути раніше, бути перед чим (ким).

Предшествующий (о собрании) - передніший, передущий, раніший.

Предьявитель, -ница - оказовець (-вця) (Я), оказовиця (Я); ( податель ) - подавець (-вця),
подавниця,- п. дубликата - подавець дублікату; бумаги на -ля - папери на оказовця,
оказові папери.

Предьявительский (о документе) - оказовницький (Я), подавецький.

Предьявление (действ.) - оказування, оказанця, оказ (-зу), подавання, подання; п.
вещественних доказательств - показування речових доказів; п. иска - закладання,
закладення позову; п. обвинения - обвинувачення, ставлення обвинувачення; п.
требований - ставлення вимог; по -нию - на подання, на оказ,- сроком по -нию - на
термін, коли подадуть, на термін до подання.

Предьявлять, -вить ( документ ) - оказувати, оказати; ( подавать) - подавати, подати;

( доказательство) - подавати, подати; ( обвинение, требование) - ставити, поставити; п.
вексель ко взисканию - подавати вексель до суду; п. иск - закладати, закласти позов на
кого, позивати, запізвати кого; п. отвод (кому) - заявляти, щоб відсторонено кого.

Предьідущий (об ораторе) - передніший.

Преемник, -ница - наступник (-ка), наступниця.

Прежде всего - насамперед, передусім.

Преждевременньїй (о виводе) - передчасний.

Президиум - президія.

Преимущественньїй (о праве) - переважний.

Преимущество - 1) перевага; дать -во - перевагу дати,- иметь -во (перед кем) - мати
проти кого перевагу, переважати кого,- по -ву - переважно, здебільшого; 2) ( привилегия ) -
привілей (-ю); права и -ва - права та привілеї.

Прейс-курант - цінник (-ка).

Прекращать, прекратить, -ся - кінчати, кінчити, прикінчувати, прикінчити, закривати,
закрити, -ся; ( временно ) - припиняти, припинити, -ся,- п. дело - закривати (прикінчувати)
справу, уморити справу,- п. дело производством - переставати, перестати переводити
справу; п. договор - розривати, розірвати договір,- п. обязательства - касувати, скасувати
зобов'язання; п. переговори - прикінчувати переговори (пересправи); п. работу -
припиняти роботу; (п. свою р.) - переставати працювати; видача денег прекращена (пока)
- (покищо) гроші видавати припинили.

Премиальньїй (о вознаграждении) - преміяльний.

Премировать - преміювати.

Премировочньїй - преміювальний.

Премия - премія; п. валовая - гуртова (огульна) премія,- п. натуральная - премія натурою;
п. страховая от огня - убезпечна пожежна премія, убезпечні пожежні гроші.

Пренебрегать, -бречь - нехтувати, знехтувати.

Прения - дискусія, дебати (-тів), змагання; п. сторон - змагання сторін,- п. судебние -
судові дебати, судові змагання; вести судебние прения - провадити судове змагання,-
откривать -ния - розпочинати дискусію; прекращать -ния - закривати (кінчати)
дискусію.

Преобладать - переважати, перевагу мати.

Преобладающий (о большинстве, о населений) - переважний.

Преобразование ( реформа) - реформа, перебудова, переутворення, перевпорядження;

( дейст.) - реформування, зреформування, перебудовування, перебудування,
переутворювання, переутворення, перевпоряджання, перевпорядження; важность -ния

163

Російсько-український словник ділової мови

- важливість реформи; необходими -ния - потрібні реформи, перевпорядження.

Преобразовьівать, -зовать - реформувати, зреформувати, перебудовувати, перебудувати,

перетворювати, перетворити, перевпоряджати, перевпорядити.

Преодолевать, -леть - перемагати, перемогти, подужувати, подужати, подолати.

Препинание: знаки -ния - розділові знаки; ( Двоеточие ) - двокрапка; ( Запятая ) - кома;
{Знак вопросительньш) - знак запитання; ( Знак восклицатвльньїй ) - знак оклику;
{Кавьічки) - лапки; ( Квадратньїе скобки) - ламані дужки; клямри; ( Многоточие ) - крапки,
багато крапок; ( Скобки ) - дужки; {Тире) - риска; {Точка) - крапка; {Точка с запятой) -
середник (-ка); {Черточка) - розділка.

Преподавание - викладання, виклад (-ду), навчання.

Преподаватель, -ница - викладач (-ча), викладачка, учитель (-ля), учителька.

Преподавать, преподать - викладати, викласти що, навчати, навчити чого; преподать
руководящие указания - дати провід, провідний навід.

Препоручительньїй (о надписи) - доручний, припоручний.

Препроводительньїй (о бумаге) - супровідний.

Препровождать, -водить - надсилати, надіслати, пересилати, переслати; п. под конвоєм -
відпроваджувати, відпровадити з вартовим; при сем -даєм - з цим надсилаємо.

Препятствие - перешкода, перепона, завада,- встречается неустранимое -виє - є
невідводна перешкода; для устранения -ствий - щоб позбутися перешкод, щоб видалити
перешкоди,- -вий не встречается - перешкод нема,- послужить -виєм - стати на
перешкоді (на заваді); о нашей сторонні -вий не встречается - ми не перечимо, ми не
перешкоджаємо, від нас перешкод нема; чинить -вия - робити (чинити) перешкоди,
перешкоджати.

Препятствовать, воспрепятствовать - перешкоджати, перешкодити, на перешкоді
ставати, стати, чинити, вчинити перешкоди.

Пререкание - сперечання, суперечка, змагання; входить в -ния с кем - заходити
(вдаватися) в суперечку з ким, почати сперечатися з ким.

Прерогатива - прерогатива, осібне право.

Прерьівать, -рвать - 1) {чей-либо разговор, чью-либо речь) - припиняти, припинити,
переривати, перервати кому (розмову, промову); п. заседание - припиняти засідання,- п.
судоговорение - припиняти судові промови, судопересправи; 2) {свою речь) - припиняти,
припинити; 3) {пуши сообщения) - перетинати, перетяти.

Пресекать, -сечь {останавливать) - перепиняти, перепинити, припиняти, припинити;
{окончательно) - класти, покласти, край; {уничтожать) - винищувати, винищити,
вибавляти, вибавити; п. в корне - викорінювати, викоріняти, викоренити, перепиняти,
перепинити цілком,- п. в корне злоупотребления - викорінювати зловживання; п.
злоупотребления - класти край зловживанням.

Пресечение - припинення, припин (-ну), зниження, винищення; (в корне) - викорінення; в
целях -ния чего (злоупотреблений) - щоб покласти край чому,- мери -ния - перепинні
заходи, заходи (щоб) перепинити що (покласти край чому).

Преследовать - переслідувати,- п. цель - мати за мету.

Пресс-папье - прес-пап'є, гнітбк (-тка), нагніток (-тка).

Пресса - преса, часописи,- обьявить в -се - оповістити в пресі, в часописах.

Преступление - злочин (-ну), злочинство, переступ (-пу); п. государственное - злочин
проти держави; п. должностное - злочин урядовця, урядовий злочин,- п.
предумииїленное - умисний злочин,- п. уголовное - карний злочин, кримінальний злочин,-
вменять в -ниє - ставити, поставити за провину, привинювати, привинити кому; (по суду)

- всуджувати, всудити кому,- на месте -ния - на місці злочину; (с поличним) - на
гарячому вчинку; уличить кого в -нии - довести (доказати) кому його злочин,- учинение
-ния - заподіяння (учинення) злочину.

Преступник, -ница - злочинець (-нця), злочинниця.

Преступность - злочинність (-ности).

Преступньїй (о попустительстве) - злочинний.

Претендент, -тка - претендент (-та), претендентка.

Претендовать - претендувати на що, заявляти право на що, допоминатися, допевнятися
чого.

Претензия - претенсія, домагання; -зии по договорам - а) претенсії в справі договорів; б)
претенсії на підставі договорів; бить в -зии - мати претенсію до кого, нарікати,
ремствувати на кого,- возбуждать -зии - а) заявляти претенсії, право на що; б)
спричинятися до претенсій; по -зиям - в справі претенсій, на претенсії; предг>являть

164

Російсько-український словник ділової мови

-зию - заявляти претенсію; ставити (подавати) домагання (претенсію).

Преувеличивать, преувеличить - перебільшувати, перебільшити.

Прецедент - прецедент (-ту), передніший випадок; послужить -том - стати за прецедент.

При ( предлог ): при взискании, при обложений - стягаючи, оподатковуючи, під час
стягання, оподаткування, коли (як) стягати, оподатковувати,- при всем том - попри все те,
проте,- при белах - в справах,- при деньгах - з грошима,- при жизни - за життя,- при ком,
при чем (составлять, находиться ) - при кому (бути); при первом появлении (кого) -
щойно з'явиться (з'явився); при помощи - за допомогою, з допомогою,- при режиме
жономии - за режиму ощадности,- при себе - у себе,- при случае - при нагоді; при таких
обстоятельствах - за таких обставин, при таких обставинах; при том (кроме того) - до
того, та ще й,- при условии (исполнить) - з умовою.

Прибавка - додаток (-тку), добавка, накидка (Г); (день/) - набавка, прибавка; (дебете.) -
додавання, додання; ( цени) - набавляння, набавлення, прибавляння, прибавлення.

Прибавление - 1) - додаток (-тку), добавка, збільшення; п. семейства - збільшення
родини; 2) (дебете.) - додавання, додання; (цени) - набавляння, набавлення, накидання,
прибавляння; с -ниєм расходов - долучаючи, долучивши витрати, коли долучити витрати.

Прибавлять, -вить - додавати, додати, добавляти, добавити, накладати, накинути; (цену) -
набавляти, набавити, накидати, накинути, прибавляти, прибавити; п. жалованье -
збільшувати платню, добавляти платні.

Прибавочньїй (о ценности) - додатковий.

Прибегать, -гнуть к кому, к чему - удаватися, удатися до кого, до чого,- (к чему) -
удаватися, удатися до чого, братися, взятися чого,- п. к закону - удаватися до права,- п. к
(крайним) мерам - удаватися, удатися до (надзвичайних) заходів,- п. к средствам -
братися способів (засобів); п. к суду - удаватися, удатися до суду.

Приближенньїй (о значений) - наближений.

Приблизительньїй (о размере, рассчете) - примірний, приблизний.

Прибор - прилад (-ду); п. письменний - прилад до письма; п. столовий - обідній прилад,-
-рьі ечетние - лічильний прилад,- п. чернильний - прилад до писання.

Приборка - прибирання, прятання.

Прибрежньїй (о полосе, жителях) - прибережний, надбережний, береговий.

Прибьівать, -бьіть - прибувати, прибути.

Прибьіль - зиск (-ку); (бариш) - бариш (-шу); п. валовая - гуртовий зиск,- п. на напитал -
зиск із капіталу; п. от дела - зиск із підприємства; п. предпринимательская -
підприємницький зиск,- п. окритая - затаєний зиск,- л. чистая - чистий зиск,- извлекать
прибиль - зискувати, мати зиск,- получить прибиль - мати зиск, убаришувати.

Прибьільность - зисковність (-ности).

Прибьільньїй (о предприятии) - зисковний.

Прибьітие - прибуття, прихід (-ходу); п, поезда - прибуття поїзду,- по -тии, с -тием (на
станцию ми...) - прибувши, коли (як) прибули, коли (як) прибудемо.

Приват-доцент - приват-доцент (-та).

Приветственньїй (об адресе, слове) - вітальний, привітальний.

Приветствие - привітання, вітання, привіт (-ту).

Приветствовать - вітати, сов. - привітати.

Привилегированньїй (о положений) - упривілейований, привілейований, що має привілеї.

Привилегия - привілей (-лею), переважне право,- пользоваться -ми - мати привілеї.

Привлекать, -лечь - 1) (к суду, к ответственности) - притягати, притягти, притягнути,-
п. к оценке жспертов - запрошувати експертів оцінити, запропоновувати експертам
оцінити; п. к (со)участию - запрошувати (притягати) до участи; 2) (на чью сторону) -
привертати, привернути на чию руч.

Привод - приведення, припровадження; п. к присяге - приймання чиєї присяги,- п. под
конвоєм - припровадження з вартовим; п. принудительний - примусове приведення,-
подвергнуть -ду через милицию - загадати міліції привести.

Приводить, -вести - 1) (кого, куда) - приводити, привести; 2) (в виражениях)-.приводить
под стражей - припроваджувати, припровадити з вартою,- п. в известность -
з'ясовувати, з'ясувати, виясняти, вияснити; п. в исполнение - виконувати, виконати; п. в
порядок (что) - упорядковувати, упорядкувати що, давати, дати лад чому,- п. в разорение -
до розору (руїни) доводити, довести, нищити, знищити, руйнувати, зруйнувати; 3)
(цитировать, представлять) - подавати, подати,- п. пример - подавати приклад,- п.
факти - подавати факти,- п. чьи слова - подавати чиї слова; 4) (к чему) - причиняти,
спричинити, викликати, викликати що, спричинятися, спричинитися до чого,-

165

Російсько-український словник ділової мови

активность приведеш к - активність спричиниться до...

Привоз ( импорт ) - довіз (-возу); ( место привоза) - привіз (-возу); купить на -зе - на
привозі купити.

Привозной (о товаре ) - девізний, довозовий, привізний.

Привозить, -везти - довозити, довезти, привозити, привезти.

Привратник - воротар (-ря).

Пригласительньїй (о билете) - запросний, із запрошенням.

Приглашать, -гласить - запрошувати, просити, прохати, запросити; п. председателем -
запрошувати на (за) голову.

Приглашение - запрошення, запросини (-син); по -нию (явиться) - а) на запрошення; б) з
запрошення, як запрошений; он бил по пр-нию - він був як запрошений; он прибьіл по
-нию - він прибув на запрошення.

Приговаривать, приговорить (на суде ) - присуджувати, присудити до чого, засуджувати,
засудити на що; п. к штрафу - присуджувати, присудити оштрафувати; п. на два года
принудишельних работ - засуджувати на два роки примусової праці.

Приговор ( суда по уголовн. делу) - вирок (-ку); (по гражд, делу) - присуд (-ду); (сельского
общества) - приговїр (-вору); п. обвинительний - засуд (-ду), вирок засудний, вирок із
засудженням; п. окончательньїй - остаточний вирок; п. оправдательньїй - виправдний
вирок; п. смертний - вирок на смерть, смертний вирок, осуд на смерть,- -вор виносить -
видавати, видати вирок, вирішувати, вирішити вирок, ухвалювати, ухвалити вирок,- -вор
исполнен - вирок виконано; по -ру - згідно з вироком, за вироком,- постановить -вор -
ухвалити, видати вирок,- смягчение -ра - полегшення вироку,- состоялся -вор - вирок
стався (відбувся); ходатайствовать о смягчении -ра - просити полегшити вирок.

Пригонка (карточек) - припасування.

Пригонять, пригнать (карточки) - припасовувати, припасувати.

Пригород - примїстя.

Пригородньїй (о селениях, сообщении) - приміський.

Приготовлять, приготовить, -ся - готувати, приготувати, наготувати, лагодити,
налагодити, -ся,- п. к отьезду - лагодити, налагодити, готувати, приготувати до від'їзду,
споряджати, спорядити до від'їзду; п. к поступлению в школу - готувати до вступу в
школу, готувати до школи,- п. отчет - готувати, приготувати звіт.

Придавать, -дать - 1) (приписивать) - надавати, надати,- п. большое значение - надавати
великої ваги,- п. чему слишком мало значения - надто легковажити що; 2) ( прибавлять ) -
додавати, додати.

Придаточньїй - додатковий.

Придача - додаток (-тку), придаток (-тку); в -чу - на додаток, на придання.

Придерживаться - додержувати чого, дотримувати чого,- п. данних указаний -
додержувати даного наводу,- п. принципа - додержувати принципу; -ться строго - пильно
додержувати чого, пильнувати чого.

Придирка - пріичїпка; ( нападки ) - напад (-ду).

Приезд - приїзд (-зду), прибуття.

Приезжий, приезжающий (о пассажирах ) - приїжджий.

Прием - 1) ( приемка ) - приймання; (в солдати ) - набір (-бору), бранка (Г); п. денег и
посилок - приймання грошей та посилок,- день -ма - день на приймання; прием
корреспонденции происходит с 10 часов утра - приймають кореспонденцію з 10 год.
ранку,- оказать хороший прием - добре прийняти (привітати); прием посетителей
(происходит) ежедневно - одвїдувачів приймають щодня,- производить прием -
приймати; сейчас нет приема - тепер не приймають; 2) (принятие) - прийняття; на один
прием (о лекарстве ) - за один раз прийняти; 3) (способ) - спосіб (-собу); 4) ( начинание ) -
захід (-ходу); в два , три приема - двома, трьома заходами (нападами), за другим, третім
наворотом.

Приемка (вещей, материалов) - приймання, відбирання.

Приемлемьій (о предложении ) - прийнятний.

Приємная - приймальня.

Приемньїй (о дне, о комиссии ) - на (для) приймання, приймальний; (об жзамене) -
вступний.

Приемочньїй (о комиссии ) - приймальний.

Приемщик, -щица - приймач (-ча), приймачка, приймальник (-ка), приймальниця.

Приз - приз (-зу).

Призвание - покликання.

166

Російсько-український словник ділової мови

Признавать, -знать - визнавати, визнати; ( кого чем, что чем) - вважати, визнавати,
визнати за кого, за що; п. документ недействительним - визнавати документ за
нечинний; п. необходимьім - визнавати за потрібне; п. свою вину, п. себя виповним -
повинуватитися, повинитися в чому, визнавати, визнати свою провину, визнавати себе за
винного, признаватися, признатися, до вини.

Признак - ознака, прикмета; п. существенньїй - суттьова, істотна ознака,- п. ясно
вираженний - виразна ознака; отвечать -кам каким - мати ознаки які; по таким -кам -
за такими ознаками; узнать по таким признакам - пізнати з таких ознак.

Признательньїй - вдячний; буду весьма признателен - вельми вдячний буду.

Призовой (о вознаграждении) - призовий.

Призрение, призор - догляд (-ду), піклування; п. общественное - громадське піклування,-
дом -ния - притулок (-лку); оставлять без призора - лишати, лишити без догляду.

Призьів - 1) - заклик (-ку); обращаться с -вом - вдаватися, вдатися з закликом; 2) {на
воєнную службу ) - призов (-ву), призва (Г).

Призьівать, призвать - кликати, покликати; (к чему) - закликати, закликати до чого,- п. к
порядку - просити (закликати) до порядку,- п. на воєнную службу - кликати на військову
службу.

Призьівной (о возрасте, о пункте) - призовний.

Приискивать, -екать - нашукувати, нашукати, підшукувати, підшукати що, чого, шукати
чого, знайти що,- {путем расспросов ) - напитувати, напитати чого, що.

Приказ - наказ (-зу); п. обратний - протилежний наказ,- п. по гарнизону - наказ залозі,- п.
по городу - наказ місту,- п. по комиссариату - наказ комісаріятові,- дать приказ - дати
наказ,- обьявить -зом - оповістити наказом,- отдавать приказ - видавати наказ,
наказувати; по -зу - з наказу; ( согласно с приказом) - за наказом.

Приказание - веління, загад (-ду), наказ (-зу); п. запретительное - заборонний наказ,- п.
подтвердительное - ствердний наказ,- делать по чьему -нию - робити, чинити з чийого
наказу, за чиїм наказом.

Приказчик - 1) (в лавке, магазине) - продавець (-вця), продавачка, крамарний (-ного); п.
подросток - крамарчук (-ка); 2) ( надсмотрщик за работой) - наглядач (-ча); (в поле) -
лановий (-вого), пригінчий (-чого).

Приказьівать, -зать - наказувати, наказати; ( велеть) - загадувати, загадати, веліти,
звеліти.

Прикасаться к чему - торкатися, дотикатися чого,- просят к жспонатам не -ться -
просять не чіпати експонатів.

Прикладной (о знаний) - застосовний.

Прикладьівать, приложить - прикладати, прикласти; (печать) - відтискувати,
відтиснути, прикладати, прикласти; к сему руку приложил - під цим підписався, це
підписав.

Приколка - 1) ( предмет) - пришпилька, зашпилька,- 2) (дебете.) - пришпилювання,
зашпилювання.

Прикомандировьівать, -ровать - приряджувати, прирядити.

Прикосновенность - причетність (-ности) до чого.

Прикреплять - прикріплювати, прикріпити.

Прикривать, -крить - прикривати, прикрити.

Прикупать, -пить - прикуповувати, прикупити, докуповувати, докупити.

Прилавок - прилавок (-ку), прилавиця.

Прилатать, -ложить - 1) додавати, додати, долучати, долучити, прикладати, прикласти; п.
старания - дбати, подбати,- п. документи - додавати, долучати документи; п. труд -
докласти праці,- п. усилия - докладати сил,- при сем прилагаю - до цього додаю; 2) (в
виражениях): прилагать руку к чему - підписувати що, підписуватися під чим;
прилягать печать - відтискувати, відтиснути печатку.

Прилегающий (о селениях) - прилеглий.

Прилив (денег, средств) - наплив (-ву), приплив (-ву).

Приложение - 1) додаток (-тку); п. к протоколу - додаток до протоколу,- в качестве -ния -
як додаток; 2) (действие) - додавання, долучання; письмо с -ниєм документов - лист з
доданими (долученими) документами; посилаєм с -ниєм копии - надсилаємо додаючи
(долучаючи) копію,- 3) (печати) - відтиск (-ску), відтиснення; с -ниєм печати - за
печаттю, з (відтисненою) печаткою; 4) (применение) - застосування; (употребление) -
уживання, ужиття; не находить приложения - не мати застосування.

Примєнєние - застосування; (употребление) - уживання, ужиття,- п. закона -

167

Російсько-український словник ділової мови

застосування закону; п. системи - застосування системи; без -ния наемного труда - не
користуючи (коли не користати, не користають) з найманої праці; в -нии к чему -
застосовуючи (коли застосовувати) до чого; инструкция по -нию - інструкція на
застосування (як застосувати); оставаться без применения - лишатися, лишитися
незастосованим, невжитим.

Применительно к чему - відповідно до чого, згідно з чим, пристосовуючись до чого,
застосовуючи до чого; -но к обстоятельствам - відповідно до обставин.

Применять, применить, -ся - застосовувати, застосувати, -ся; ( употреблять ) - уживати,
ужити, -ся,- п. мери - уживати, ужити заходів,- п. к требованиям ринка - зважати на
вимоги ринку.

Пример - приклад (-ду); ( образец ) - зразок (-зка); на ряде -ров - низкою прикладів, з
багатьох прикладів; не в п-р прочим - не як (не на) зразок іншим,- показивать пример -
давати, дати приклад,- по -ру (действовать) - за прикладом, з прикладу; послужить -ром

- бути, стати за приклад.

Примерньїй - 1) ( образцовий , о работе, об исполнении ) - зразковий, взірцевий; 2)

( приблизительний , о расчете ) - примірний.

Примета - ознака, прикмета; особие -тьі - особливі ознаки.

Примечание (в тексте) - увага, примітка; ( дописка ) - приписка; п. подстрочное -
примітка під рядками; п. пояснительное - примітка на пояснення; в сопутствующих
-ниях - у супровідних примітках.

Примиренне - 1) замирення; 2) ( соглашение ) - поєднання, погодження, угода.

Примирительньїй (о камере, разбирательстве) - єднальний.

Примирять, примерить, -ся - мирити, помирити, примиряти, примирити, -ся.

Принадлежать кому - належати, приналежати до кого, кому; (к чему) - належати до чого;
п. к числу (кого, чего) - належати до числа,- дом -жит Иваненко - будинок належить до
Іваненка, будинок належить Іваненкові,- зто мне -жит по праву - це правно належить
мені.

Принадлежность - 1) (к кому чему) - належність (-ности), приналежність (-ности) до кого,
до чого,- по -сти - за належністю кому, куди належить; составлять -ность чего -
належати до чого; 2) ( прибор) - прилад (-ду), приладдя, справа,- -сти канцелярские -
канцелярське приладдя; -сти письменние - писальне приладдя, приладдя до письма (до
писання); -сти писчебумажние - приладдя до письма, писальне приладдя; п. конторская

- конторський прилад.

Приниматель, -ница - приймач (-ча); приймачка, приймальник (-ка), приймальниця.

Принимать, принять - 1) приймати, прийняти що або кого, брати, взяти що; (получать) -
одбирати, одібрати; п. в рассчет, в соображение, во внимание - брати на увагу (до уваги),
уважати, уважити на що,- п. в своє распоряжение - брати, взяти під свою оруду, до свого
розпорядження; п. в число - зачисляти, зачислити; п. в члени профсоюза - приймати за
профспілчанина, приймати до профспілки,- п. во внимание - брати до уваги, зважати на
що,- п. к отправке - приймати до пересилання (пересланий); п. к сведению - брати до
відома; п. мери - уживати, ужити заходів,- п. предложение - приймати пропозицію,
приставати на пропозицію; п. реиіение - ухваляти, ухвалити (постанову), вирішати,
вирішити, покладати, покласти зробити що,- п. участив в чем - брати, взяти уділ (участь) у
чому,- 2) (в ком) - опікуватися, почати опікуватися, заопікуватися ким,- принимая во
внимание - беручи до уваги, зважаючи на що, з уваги на що; 2) (кого, что, за кого, за что
) - вважати, мати кого за кого, що за що.

Приниматься, -няться за что - братися, взятися до чого, заходитися, заходжуватися,
заходитися коло чого,- п. за дело - узятися (стати) до роботи, заходитися коло роботи.

Приносить, -нести - приносити, принести; п. благодарность , присягу - складати, скласти,
зложити подяку, присягу; п. поздравление - вітати, повітати, складати вітання
(поздоровлення); п. пользу - давати, дати користь.

Принудительньїй (о мерах) - примусовий, приневільний.

Принуждать, -нудить - примушувати, примусити, неволити, приневолювати,
приневолити, силувати, присилувати.

Принуждение - примус (-су), приневолення, неволення, принука; без -ния (исполнять) -
без примусу, не з примусу; по -нию (делать) - з примусу, з принуки.

Принцип - принцип (-пу), засада; п. необходимого основания - принцип (до)конечної
підстави; держаться принципе - додержувати принципу; по -пу (поступать) - за
принципом, з принципу.

Принципиальньїй (о реиіении) - принциповий.

168

Російсько-український словник ділової мови

Принятие (в услужении) - прийняття; (мер) - уживання, ужиття; прошу о -тии меня на
службу - прошу прийняти мене на посаду; с -тием ео внимание - взявши на увагу.

Приобретатель, -ница - набувач (-ча), набувачка.

Приобретать, -ресть что - набувати, набути чого, придбати що; (значение .) - набирати,
набрати; п. известность - здобувати, здобути (заживати, зажити) слави,- п. право -
набувати права, здобувати право,- п. силу - набирати (-ся), набрати (-ся) сили.

Приобретение - набуток (-тку), здобуток (-тку), придбання, надбання; ( действ .) -
набування, набуття, придбання; п. прав - набуття прав,- для -ния - щоб набути,- с -ниєм -
придбавши, коли придбали; сделать -ниє - придбати.

Приобщать, -щить - долучати, долучити, прилучати, прилучити, приєднувати, приєднати,-
п. к делу - долучати до справ.

Приостанавливать, -новить - припиняти, припинити; п. производство дела - припиняти,
припинити справу, припинити переведення справи.

Приостановка (в работе) - припинення, припин (-ну).

Припас - припас (-су), запас (-су); -сьі сгестньіе - харч (-чу, -чі), харчі (-чів), харчові речі,
окорм (-му) (Г).

Припєк ( хлеба ) - припічка.

Припечатьівать, -чатать - припечатувати, припечатати.

Приписка - приписка, приписане; (действ.) - приписування, приписання,- п. к призьівному
участку - приписування до призовного району (призовної ділянки).

Приписной - приписаний; (к приписке относящийся, об участке) - приписний.

Приписьівать, -сать - приписувати, приписати, дописувати, дописати.

Приплата - доплата, приплата.

Приплачивать, -платить - доплачувати, доплатити, приплачувати, приплатити.

Прирабатьівать, -ботать - приробляти, приробити.

Приработок - приробок (-бку), приробіток (-тку).

Приравнивать, -внять - рівняти, прирівнювати, прирівняти кого до чого, з ким, з чим.

Приращєниє, прирост - приріст (-росту); п. на капитал - приріст до капіталу; п.
населения - приріст людности.

Присваивать, -своить - 1) присвоювати, присвоїти, привласнювати, привласнити; 2)
(присваивать кому форму , право) - надавати, надати.

Присвоитель, -ница - присвоювач (-ча), присвоювачка, привласнювач (-ча),
привласнювачка.

Приселок - присілок (-лку).

Прискорбие - сум (-му), жаль (-лю); к -бию - на жаль,- с большим -ием извещаем - з сумом
(жалем) повідомляємо.

Прислуга (мужч.) - служник (-ка); (женщ.) - служниця; (собират.) - слуги, челядь,
служба; п. домашняя - хатній служник, служниця, челядник (-ка), челядниця; (в собир.
см.) - челядь; п. обозная - погоничі, хурщики.

Присматривать, -реть - доглядати, доглянути кого, чого.

Присмотр - догляд (-ду).

Присмотрщик, -щица - доглядач (-ча), доглядачка.

Присоединять, присоединить, -ся - приєднувати, приєднати, долучати, долучити,
прилучати, прилучити, -ся,- -ся к мнению большинства - приставати на думку більшосте,
приєднуватися до думки більшосте.

Приставний (о кресле) - приставний.

Пристань - пристань.

Приступать, -пить (приниматься за что-либо) - братися, взятися до чого, (роз)починати,
(роз)почати що, заходжуватися, заходитися коло чого,- п. к исполнению - починати
виконувати,- п. к сдаче дел - починати передавати справи,- п. к составлению (сметьі) -
починати укладати; п. ко взьісканию - починати стягати (справляти); приступая к чему -
починаючи що.

Присуждать, -судить - присуджувати, присудити; п. к чему - присуджувати до чого, на
що.

Присутственньїй (о месте , о дне) - урядовий.

Присутствие - 1) присутність (-ности); в его -вии - при ньому, коли він був (при тому); в
-вии инспектора - коли був (при тому) інспектор, з присутнім інспектором; при вашем
-вии - при Вас, коли Ви (при тому) були, з Вами присутнім; -виє всех обязательно - всі
неодмінно повинні бути при тому (бути присутні); 2) (функционирование учреждения) -
урядування; ео время -вия - під час урядування; 3) (зал заседаний) - радна заля, радна (-

169

Російсько-український словник ділової мови

ної).

Присутствовать - бути (при тому), бути присутніми; я на зтом заседании не -вал - я на
цих зборах не був.

Присутствующий - присутній.

Присущий (об знергии, настойчивости ) - властивий, притаманний.

Присчитьшать, -читать - прираховувати, прирахувати, црилічувати, приліпити.

Присилать, -слать - присилати, прислати, надсилати, надіслати.

Присьілка - 1) ( предмет ) - прислане, присилка; 2) ( действие ) - присилання, приспання,
надсилання, надіслання; просьба о -ке чего - прохання прислати що.

Присяга - присяга; нарушить -ту - зламати присягу; приводить к -ге кого - приймати,
прийняти чию присягу; принесение -ги - зложення присяги.

Присягать, -гнуть - присягати, присягнути, заприсягнути, складати, скласти, зложити
присягу.

Присяжний - присяжний (-ного); суд присяжних - суд присяжних.

Притекать, -течь - припливати, приплинути.

Приток - приплив (-ву) наплив (-ву); (п-к реки) - доплив (-ву); п. денег - приплив грошей; п.
нових средств - приплив (наплив) нових засобів.

Приторговьівать, -говать - приторговувати, приторгувати.

Притязание - домагання, претенсія.

Приурочивать, -чить ( к определ. месту) - пристосовувати, пристосувати; (к определ.
времени) - відносити, віднести; п. к 1 Мая - віднести на 1 Травня.

Приход - 1) ( прибьітие ) - прихід (-ходу), прибуття; 2) ( бухг ., поступления ) - прибуток (-тку
); в приход записать - записати на прибуток, заприбуткувати.

Приходить, прийти - 1) приходити, прийти, надходити, надійти, прибувати, прибути; п. в
упадок - занепадати, занепасти; п. к соглашению - доходити, дійти згоди, приходити,
прийти до згоди; 2) (о времени) - наставати, настати; 3) (о мисли ) - спадати, спасти (на
думку); п. к заключению - робити, зробити висновок.

Приходиться, -тись - 1) доводитися, довестися; -тся отсрочить платеж - доводиться
відкласти, відтермінувати виплату; 2) ( причитаться кому) - припадати, припасти,
випадати, випасти на кого, кому; на вашу долю -дится - Вам припадає; 3) (-ться в пору) -
приходитися, прийтися, пасувати.

Приходний (об ордере , книге, статье) - прибутковий.

Приходовать, заприходовать - записувати на прибуток, заприбутковувати,
заприбуткувати.

Приходящий (о лицах) - приходящий (Г) ( Секц .), прихожий, відвідувач (-ча); (о посилках ,
бумагах) - одержуваний, вступний.

Прихожая - передпокій (-кою).

Прицениваться, -ниться - прицінюватися, прицінятися, прицінитися.

Причастие, причастность (к чему) - причетність до чого.

Причастньїй (о соучаснике) - причетний до чого.

Причем - 1) а) (к тому же) - і, та ще й, і крім того; б) {а, же) - а, же; неуплатившие в срок
подвергаются принудительному взисканию, причем за каждий просроченньш день
насчитивается пеня - з тих, що не сплатили своєчасно, стягають примусово і (та ще й)
за кожен день по терміні нараховують штраф; наш представитель исполнял
возложенное на него поручение, причем соответствующие учреждения охотно
оказивали ему содействие - наш відпоручник виконував дані йому доручення, а
відповідні установи охоче допомагали йому; 2) (при обозначении одновременности
действия) - і тоді, тоді ж і, разом і; вскоре откривается кампания, причем подлежащие
органи должни развить максимум своей деятельности - незабаром починається
кампанія і тоді відповідні органи повинні щонайбільше розгорнути свою діяльність; на
собрании обсуждают и принимают наказ для депутатов, причем намечают и
кандидатов - на зборі обмірковують і приймають наказ депутатам, разом і кандидатів
намічають; 3) ( однако) - проте, але; рекомендованний вами работник явился и
приступил к работе, причем надлежащие документи им не представленні -
рекомендований від вас робітник прибув і почав працювати, проте (але) потрібних
документів він не подав; 4) ( когда «причем» служит лиіиь формальної) связью между
предложениями, в таком случае в укр. тексте не бивает специального слова,
соответствующего русск. «причем»): к учрежденческим органам относится
ревизионная комиссия, причем организация ее происходит в общем порядке - до
установських органів належить ревізійна комісія; її організують загальним порядком.

170

Російсько-український словник ділової мови

Причина - причина; п. неу важите льна я - неважлива (неслушна) причина; п.
основательная, уважительная - важлива (слушна) причина; п. побудительная -
спонукна причина; п. подлинная - справжня причина; без ведомой -ньі - не знати з якої
причини, без явної (очевидної) причини; без особих п-н - без особливих причин; бить
-ной чего - (с)причинятися, (с)причинитися до чого, спричиняти, спричинити ЩО;
виставлять -ну - подавати, подати причину; имеются особие причини к тому - на те є
особливі причини; вказаться -ной чего - статися за причину чого, до чого;
побудительние -ньі бивиїие у Н - причини, що спонукали Н; по каким-нибудь -нам -
через якісь причини, з якихось причин, через щось; по какой -не - з якої причини, через
що,- по многим -нам - з багатьох причин; по неуважительним -нам - з неважливих
(неслушних) причин; по основательним, уважительним -нам - з важливих (слушних)
причин; по -нам отдаленности - через далекість, через віддалення, через те, що далеко,
бо далеко; по -не чего - через що,- послужить -ной - статися за причину, спричинитися
до чого; по зтой -не - через це, з цієї причини; устранить -ну - видаляти, видалити
причину.

Причинять, -нить - заподіювати, заподіяти, учиняти, учинити, робити, зробити,
завдавати, завдати,- п. неприятности - чинити прикрості; п. ущерб в здоровье - шкодити,
пошкодити чиєму здоров'ю, здоров'я позбавити когось.

Причислять, -лить - 1) зачисляти, зачислити, залічувати, залічити; 2) ( присоединять ) -
прилучати, прилучити.

Причитать, -честь - прилічувати, прилїчити, долічувати, долічити.

Причитаться - належати, належатися, припадати, припасти; -тается на мою долю -
припадає на мене.

Приют - притулок (-лку); п. детский - дитячий притулок.

Проба - 1) ( испитание) - проба, спроба, спиток (-тку); взять на пробу - узяти на пробу, на
спиток; делать пробу - знімати пробу, робити пробу, випробовувати, випробувати; 2)

( образец ) - зразок (-зка), проба; пиіеница ниже проби - пшениця гірша від зразка (проби
); товар не подходит под пробу - крам не відповідає зразкові (пробі); 3) (на золоте ,
серебре) - проба.

Пробел - прогалина; пополнять -льі - заповнювати, заповнити прогалини.

Пробиватель ( отверстий в бумагах) - пробивач (-ча).

Пробирер, пробирщик, -щица - пробар (-ря); пробарниця.

Пробирньїй (о клейме, уставе) - пробарний.

Пробировать - ставити пробу, сов. - поставити пробу, пробувати.

Проблема - проблема.

Пробньїй (о порции) - пробний, спробний, на спробу; ( служащий в качестве образца, о
товаре) - зразковий.

Пробовать, попробовать - 1) (питаться) - пробувати, попробувати, спробувати; 2)
(испитивать) - випробовувати, випробувати, випробувати, опитувати, брати, взяти на
спиток (на спробу).

Проверка (длительн. действ.) - перевіряння, перевір (-ру); п. по существу - перевіряння
змісту, перевір змісту, ґрунтовне перевіряння, ґрунтовний перевір,- п. сплоиіная -
поспільне перевіряння, поспільний перевір; п. часов - звіряння годинника; по -ке
вказалось - коли перевірили, виявилось; перевіривши, виявили; производить -ку касси -
перевіряти касу, провадити перевірку каси.

Проверочньїй (о подсчете) - перевірний, перевірний.

Проверять, -рить - перевіряти, перевірити; п. часи - вивіряти, вивірити годинника;
(сверять) - звіряти, звірити годинника.

Провес (недовес) - недовага, недоважка, неповна вага.

Провешивать, -весить - недоважувати, недоважити.

Провиант - провіянт (-ту), харч (-чу, -чі).

Провизия - провізія, харч (-чу, -чі).

Провизор - провізор (-ра).

Провиниться - провинити чим, завинити чим.

Провинция - провінція; в -ции - на провінції.

Провод - 1) (техн.) - провід (-воду), дріт (дроту); 2) (бухг.) - запис (-су); п. бухгалтерский -
бухгальтерський запис,- п. по счетам - запис на рахунки.

Проводить, -вести - 1) (кого, что, куда) - проводити, провести; 2) (заводить) -
запроваджувати, запровадити; п. реформу - запроваджувати, запровадити реформу; 3)
(бухг.) - записувати, записати; п. по балансу - записувати, записати до балянсу,- п. по

171

Російсько-український словник ділової мови

книгам - записувати, записати по книжках; п. по счету - записувати, записати на
рахунок; 4) ( вьтолнять ) - провадити, робити, зробити,- п. кампанию - провадити (робити)
кампанію; п. ревизию - провадити (робити) ревізію; 5) ( время ) - перебувати, перебути,-
-водить отпуск - використовувати відпустку.

Проводка - 1) провід (-воду), проведення; 2) (п. бухгалтерская) - (бухгальтерський) запис,-
(дебете.) - (бух.) записування; п. показательная - (бух.) показовий (бухгальтерський)
запис; (действ.) - показове (бух.) записування.

Проводник - провідник (-ка), проводар (-ря).

Провоз, провозка - провіз (-возу), перевезення, перевіз (-возу).

Провозглашать, провозгласить кого что - проголошувати, проголосити кого, що; (что)

- виголошувати, виголосити що.

Провозить, -везти - провозити, провезти.

Провозной (о плане, свидетельстве) - провізний, перевозовий.

Проволочка - відклад (-ду) (Г), проволока (Г); (времени) - гаяння.

Прогонньїй (о деньгах) - подорожній.

Прогоньї - подорожні гроші, подорожнє; -ньі видавать кому - дати кому подорожні гроші
(подорожнє).

Программа - програма.

Прогрессивность (обложения) - проґресійність (-ности).

Прогрессивньїй (о налоге) - проґресивний (о хозяйстве) - поступовий, проґресивний.

Прогрессировать - поступувати, поступати наперед у чому, проґресувати в чому.

Прогрессия - проґресія.

Прогул - прогул (-лу), прогули (-лів).

Прогульний (о дне) - утрачений, прогуляний.

Продавать, продать, -ся - продавати, продати, -ся,- п. в розницу - продавати на роздріб,- п.
все - спродувати, спродати все, спродуватися, спродатися; п. все имущество -
випродуватися, випродатися; п. вьігодно - вигідно (з зиском) продавати; п. оптом -
продавати на гурт,- п. распивочно и на винос - продавати розпивно та на винос,- п. с
публичного торга - продавати з прилюдного торгу (з торгів), ліцитувати,- п. с у битком -
продавати втратно,- -етея мебель - продають меблі, (є) мебліна продаж.

Продавец, -вщица - продавець (-вця), продавачка.

Продажа - продаж (-жу); (длит. дебет.) - продавання; п. в кредит - продаж набір (на борг
),- п. мелочная - дрібний продаж,- п. обратная - відпродаж (-жу); п. оптовая - гуртовий
продаж, продаж на гурт,- п. питебная - продаж напоїв,- п. поведерная - продаж відрами,
на відра; п. публичная - прилюдний продаж, продаж із торгів,- п. распивочная - продаж
розливний,- п. розничная - роздрібний продаж, продаж на роздріб,- п. ручная - продаж з
рук,- п. с аукциона - продаж з прилюдного торгу, ліцитування,- п. с рассрочкоб платежа -
продаж на виплат (ратами); в -же имеетея - в (на) продажу є,- для -жи имеетея - на
продаж є,- поступать в -жу - іти у продаж,- потерять на -же - утратити на продажу,- при
несостоявиїейся -же - якщо продаж не відбувається (не відбувся, не відбудеться); с
публичноб -жи - з торгів, з прилюдного продажу.

Продажньїй (о товаре) - продажній.

Продлять, продлить, -ся (удлинять) - продовжувати, продовжити, подовжувати,
подовжити, здовжувати, здовжити, -ся,- -лить ерок - продовжити реченець (час).

Продовольственньїй (об отделе) - харчовий.

Продовольствие (продукти) - харчі (-чїв); (продовольствование) - харчування.

Продовольствовать кого (кормить) - харчувати; (снабжать, довольствовать) -
обмислити, обмислити кого чим (Г), постачати, постачити кому що.

Продолжать - 1) (п. что-либо делать) - робити що далі, провадити що далі; п. говорить -
говорити (казати) далі,- продолжабте говорить - кажіть далі,- продолжабте заниматься
своим делом - працюйте далі, робіть далі своє діло,- продолжабте работать - працюйте
далі,- дебати будем продолжать на следующем собрании - на наступному зборі
провадитимемо дебати далі (дебатуватимемо далі, будемо проводити дебати далі); 2)
продолжать, -лжить (удлинять, удлинить) - см. Продлять, -лить.

Продолжаться - тягтися, тривати,- переписка продолжаетея - листування триває далі;
совещание продолжалось 5 часов - нарада тривала (тяглася) 5 годин.

Продолжение - 1) дальша частина, далі; (дебствие) - провадження далі,- -ниє дискуссии
состоится на следующем собрании - на наступному зборі відбуватиметься
(провадитиметься) дискусія далі,- -ниє следует - далі буде,- зто -ниє того-же доклада -
це проваджена далі та сама доповідь, це дальша частина тієї самої доповіді; 2) (удлинение)

172

Російсько-український словник ділової мови

- продовжування, продовження, подовжування, подовження, здовжування, здовження; 3)

( течвнив времвни) - протяг (-гу); в -ниє - протягом,- в -ниє лета - через (усе) літо,
протягом (усього) літа, все літо,- в -ниє трех дней - протягом трьох день, (через) три дні, у
три дні.

Продолжительность - тривалість (-лости), довгість (-гости); ( долговременность ) -
довгочасність (-ности); п. рабочего дня - тривалість робочого дня.

Продолжительньїй - (о собрании, заседании) довгий; ( долговременньїй, об отсутствии)

- довгочасний.

Продукт - 1) - продукт (-ту); -тьі молочньїе - молочні продукти, набіл (-лу); -тьі пищевьіе,
сьестние - харчові продукти, харч (-чу, м. р.); харч (-чі, ж. р.); п. производства - продукт
виробництва, виріб (-робу); получать продукти в свежем виде - діставати свіжі
продукти; сберечь скоропортящиеся -тьі - зберігати скорогнилі (нетривкі, що скоро
псуються) продукти; 2) ( результат ) - наслідок (-дку); п. исследованний - вислід (-ду); 3)

( достижение ) - здобуток (-тку).

Продуктивность - продуктивність (-ности), видатність (-ности); ( плодотворность ) -
плідність (-ности); повьішение пр-сти - збільшення продуктивности.

Продуктивний (о работе ) - продуктивний, видатний; ( плодотворний, о деятельности ) -
плідний, продуктивний.

Продукция - продукція.

Продумьівать, -мать - продумувати, продумати, обмірковувати, обміркувати.

Продуцент, -тка - виробник (-ка), виробниця, витворець (-рця), витворниця, продуцент (-та
), продуцентка.

Проезд - проїзд (-ду), переїзд (-ду).

Проект - проект (-ту).

Проектировать - проектувати, сов. - запроектувати.

Проживать где-л. - жити, проживати, перебувати, пробувати.

Прожитие - прожиття, прожиток (-тку).

Прожиточньїй (о минимуме) - прожитковий.

Проигрьіш - програ (Г); бить в -ше - програти.

Проигрьішньїй (о билете ) - протравний; ( убьіточньш, о предприятии) - утратний.

Произведение - 1) ( изделие ) - виріб (-робу); ( создание ) - витвір (-вору); 2) {литературное ,
художественное) - твір (-твору); п. искусства - мистецький твір; п. печати, печатное -
друкований твір.

Производитель, -ница - 1) ( продуцент ) - виробник (-ка), виробниця, витворець (-рця),
витворниця, продуцент (-та), продуцентка; 2) (п. работ ) - виконавець (-вця).

Производительность - продукційність (-ности), виробність (-ности); (продуктивность) -
продуктивність (-ности), видатність (-ности); п. машини - продукційність машини; п.
труда - продуктивність, вдатність праці.

Производитєльньїй (создающий ценность, о силах ) - продукційний, витворний,
виробничий, виробний; (дающий продукт , продуктивний , о работе) - продуктивний,
видатний; ( целесообразний, о затратах) - продуктивний, доцільний.

Производить, -вести - 1) ( воздавать ценности ) - продукувати, випродукувати,
витворювати, витворити; 2) ( вирабативать, изготовлять) - виробляти, виробити; 3)

( соверіиать что-либо: операции, работу) - робити, зробити, чинити, учинити, провадити,
провести; п. опись и оценку - робити, зробити опис та оцінку,- п. разбор дела - розглядати,
розглянути справу; п. расследование дела - досліджувати, дослідити справу; ( через
допрос) - допит чинити (робити) в справі; п. торговлю - вести торг (торгівлю), провадити
торг (торгівлю), торгувати; п. учет - провадити (робити) облік, облічувати, облічити;

( должностному лицу в израсходовании денег) - перевіряти, перевірити кого,- п. учет
векселей - дисконтувати векселі.

Производственник, производственница - виробничник (-ка), виробничниця.

Производственньїй (о единице) - виробничий.

Производство - 1) ( производственное предприятие) - виробництво; (дебете.) -
виробляння, вироблення, виріб (-робу), продукування, продукція; п. машинное - машинове
виробництво, продукування машинами; поднять -во - піднести продукцію, виробництво; 2
) (по службе) - призначення на уряд (посаду); (повьішение) - підвищення на посаді (на
уряді); 3) (роботи, дела) - провадження, переведення; п. дел - справування, провадження
справ; п. работ - виконання, провадження робіт,- п. судебное - судочинство, судове
провадження справи,- в -ве суда - в справах суду,- дело -вом временно прекратить - тим
часом припинити провадити справу,- массовое п. переоценок (домов) - масове

173

Російсько-український словник ділової мови

перецінування.

Произвол - самоволя, самочинство, сваволя,- оставлять на -вол судьби - покидати,
залишати на призволяще.

Произвольньїй - 1) (о поступках) - самовільний, самочинний, свавільний; 2) (-но взятий,
о цифре), - довільний.

Произносить, -нести (тост) - виголошувати, виголосити.

Происходить, -изойти - 1) ( делаться) - відбуватися, відбутися, діятися, вдіятися,
робитися, зробитися, чинитися, вчинитися; -дит заседание - відбувається засідання; -дит
ревизия - відбувається ревізія; 2) ( возникать) - виникати, виникнути, ставатися, статися,-
-ло неожиданное обстоятвльство - сталася несподіванка; -ло несогласие - сталася
(виникла) незгода,- -шел пожар - сталася пожежа; 3) (о происхождении) - походити,- п. из
крестьян - походити з селян, бути селянського роду.

Происхождение - походження; ( возникновение) - настання ( Г ),- -ниє обьічая - звідки
взявся (походить) звичай, походження звичаю; по -нию - родом, роду, з походження,
походженням.

Происшествие - пригода,- п. уличное - пригода на вулиці.

Прокат - 1) (временное пользование) - користування, користання, визичання; отдать,
взять вещь на прокат - віддати, взяти річ на корист(ув)ання, визичити річ; 2) (плата за
пользование) - плата за користування, за визичання, позичальне, користівне.

Прокатньїй (о вещи) - визичний, випозичний, даваний на корист(ув)ання; (о пункте) -
випозичний,визичний.

Прокормление (людей) - харчування, прохарчування; бить на -нии кого - бути на
харчуванні в кого, бути на (чиїх) харчах.

Прокуратура - прокуратура.

Прокурор - прокурор (-ра).

Прокурорский (о надзоре) - прокурорський.

Пролет (на железн. дороге) - прогін (-гону), перегін (-гону).

Пролетарский (о происхождении, классе) - пролетарський.

Пролонгация - прольонґація, подовження, продовження (чинности, сили).

Промедление - загаяння, забара,- без -ния - негайно, не гаючись.

Промедлять, -лить - гаятися, загаятися.

Промежуток - 1) (между чем) - проміжок (-ку), відсталь, відстань; 2) (времени) -
проміжний час, протяг часу між чим,- в -ке времени между чем (сьездами) - протягом
часу між чим.

Промежуточньїй (о слое) - проміжний; (об учреждении) - посередній.

Промен - промін (-ну), проміна,- (действие) - міньба; плата за -мен - промінне.

Променивать, променять - міняти, поміняти, промінювати, проміняти.

Промер - 1) (измерение) - вимір (-ру); 2) (ошибка в мере) - помилка на мірі.

Промисел - промисел (-слу); п. воровской - злодійство, злодійський роздобуток (-тку); п.
горний - гірництво; п. извозний - фурування, фурманство,- п. извозчичий - візництво; п.
кустарний - доморобство, саморобство; хатнє виробництво; п. отхожий - заробітки (-ків);
п. охотничий - мисливство, ловецтво, стрілецтво; п. рибний - рибальство; заниматься
отхожим промислом - ходити на заробітки; занимающийся отхожим промислом -
заробітчанин.

Промьішленник - промисловець (-вця).

Промьішленность - промисловість (-вости); п. деревообрабативающая - деревообробна
промисловість,- п. домашняя - хатня промисловість,- п. добивающая - добувна
промисловість,- п. обрабативающая - обробна промисловість.

Промьішленньїй (о предприятии) - промисловий.

Проникать, -кнуть - просягати, просягнути, проходити, пройти.

Пропагандировать - пропаґувати.

Пропагандист, -тка - пропаґандист (-ста), пропаґандистка, пропаґатор (-ра),
пропаґаторка.

Пропадать, пропасть - пропадати, пропасти; п. без вести - піти (зникнути) в безвість.

Пропажа (исчезнувшее) - зникле, пропале,- (исчезновение) - зникнення, щезнення, пропад
(-ду); нашлась пропажа - знайшлося пропале; обнаружена -жа документов - виявлено,
що зникли (пропали, щезли) документи; произошла -жа документов - зникли, пропали,
щезли документи; случилась -жа - сталося щезнення.

Прописка (в книгу) - впис (-су), запис (-су); (действие) - записування, записання,
вписування, вписання.

174

Російсько-український словник ділової мови

Прописьівать, прописать, -ся (в книге) - записувати, записати, вписувати, вписати, -ся (в
книзі).

Пропозиция - внесення, пропозиція.

Пропорциональньїй (об обложений) - пропорційний.

Пропуск - 1) ( разрешение на вход ) - перепустка; 2) (в книге , письме) - пропуск (-ку),
пропустка, прогалина; 3) ( срока ) - пропуск (-ку), пропустка, перепуск (-ску); 4) {дебете.) -
пропускання, перепускання.

Пропускать, -стить - 1) {кого, что, куда) - пускати, пропускати, пропустити, перепускати,
перепустити; 2) {читая) - пропускати, пропустити, минати, проминути, обминати,
обминути; 3) (о пропуске срока) - пропускати, пропустити, перепускати, перепустити.

Пропускной (о способности) - перепускний, пропускний.

Прорабатьівать, -ботать - розробляти, розроблювати, розробити, опрацьовувати,
опрацювати.

Просветительньїй - освітній; культурно-просветительньш - культурно-освітній.

Просвещение {образование) - освіта,- по народному -нию работать - працювати в царині
(на ниві) народньої освіти, працювати в народній освіті.

Проситель, -ница - прохач (-ча), прохачка.

Просительньїй (о письме) - з проханням, прохальний; -ньім тоном - тоном прохача,
тоном, як у прохача.

Просить, попросить - прохати, попрохати, просити, попросити; п. извинения - прохати
вибачити, перепрошувати, перепросити; п. настойчиво - дуже просити,- п. у кого совета -
просити чиєї поради; просят не курить - просять не палити,- просят не иіуметь -
просять не гомоніти.

Проследить - прослідити, простежити; {вьіследить) - вислідити.

Проследовать {проехать) - проїхати; {пройти) - пройти.

Просматривать, -реть - переглядати, переглянути, передивлятися, передивитися (в чому
)•

Просмотр - 1) - прогляд (-ду); 2) {осмотр) - перегляд (-ду), розгляд (-ду).

Проспект - проспект (-ту).

Просрочивать, -чить - перепускати, перепустити, пропускати, пропустити термін,- п.
вексель - перепускати термін векселя,- п. платеж - перепускати термін платити.

Просрочка - перепуск терміну.

Простой {сущ.) - перестій (-стою); п. вагонов - перестій вагонів.

Пространньїй {подробньїй, о докладе) - докладний.

Пространство - просторінь (-роні).

Проступок - провина.

Просчет - помилка в рахунку, прорахунок (-нку).

Просчитьівать, -тать - помилятися, помилитися рахувавши, прораховувати, прорахувати,
пролїчувати, пролічити.

Просчитьіваться, -таться - помилитись рахувавши, не дораховувати, не дорахувати, не
долічувати, не долічити.

Просьба - прохання; по чьей -бе (исполнить) - на чиєсь прохання, за проханням (від кого);
оставить -бу без удовлетворения - не задовольнити прохання; уступить усиленной -бе
- уважити на велике прохання.

Протеже - протеже, протеґованець (-нця), протеґований (від кого).

Протежировать - протеґувати.

Протекционизм - протекціонізм (-зму).

Протекция - протекція; получить по -ции - дістати через протекцію; составить -цию -
зробити протекцію.

Протест - протест (-сту); {дебете.) - протестування; п. векселя - протестування векселя,-
протест по принятьім постановлениям - протест на ухвалені постанови,- заявлять п. -
заявити (піднести) протест,- подавать п. - подавати, подати протест,- пред'являть к -ту
вексель - подавати, подати вексель до протесту, протестувати, опротестувати вексель,-
учинять -ст - учиняти, учинити протест.

Протестовать - 1) {против чего) - протестувати, запротестувати; 2) (п. вексель) -
протестувати, опротестувати.

Противньїй чему (о мнении, несогласньш) - суперечний чому (і з чим);
{противоположньїй) - протилежний, противний.

Противодействовать - проти чинити, перешкоджати; {оказьівать сопротивление) - опір
чинити.

175

Російсько-український словник ділової мови

Противозаконньїй (о требовании) - протизаконний, протиправний.

Противопожарньїй (о мерах ) - протипожежний.

Противополагать, -пожить - протиставляти, протиставити.

Противоположньїй (о мнении) - протилежний.

Противоречивьій (о суждениях) - суперечний із чим, розбіжний із чим.

Противоречие кому, чему - противенство, суперечність (-ности), З КИМ, З ЧИМ;

( расхождение ) - розбіжність (-ности) з ким, з чим,- -чия классовьіе - клясові
противенства, суперечності; в виду -чия - зважаючи на суперечність; в -ие (с законом) -
всупереч із законом, законові; сглаживать -чиє - залагоджувати, залагодити,
вирівнювати, вирівняти (противенство).

Противоречить кому, чему - перечити, суперечити кому, чому; ( расходиться в чем) -
розбігатися, розминатися чим.

Противоставлять, -вить - протиставляти, протиставити.

Противостоять, -стать - ставати, стати проти, опиратися, опертися чому.

Протокол - протокол (-лу); вносить в п. - вписувати, вписати до протоколу,
протоколювати, запротоколювати; составлять п. - укладати, укласти, писати, написати
протокол.

Протоколировать, запротоколировать - протоколювати, запротоколювати.

Протокольний (о постановлений) - протокольний.

Проторговьівать, проторговать ( терять в торговле) - проторговувати, проторгувати,
утрачати, утратити на торгівлі.

Проторжка - утрата на торгівлі, проторжя.

Профессиональньїй (о билете, союзе) - професійний.

Профессия - професія; п. свободная - вільна професія.

Профессор - професор (-ра); п. заслуженньїй - заслужений професор; п.
жстраординарний - екстраординарний професор.

Профессорский (об окладе) - професорський.

Профессура - професура.

Проход - прохід (-ходу); {дебете.) - проходження; п. воспрещен - проходити заборонено,-
свободний для прохода - прохідний; сквозной п. закрит - наскрізний прохід закрито.

Проходить, пройти - 1) ( что, через что) - проходити, пройти, переходити, перейти; 2)

( службу, стаж) - відбувати, відбути; 3) {курс учения) - проходити, пройти; 4) (о времени)

- минати, минути; 5) {происходить) - відбуватися, відбутися; проходить безболезненно -
відбуватися нормально (без перешкод).

Проходная - подорожня, подорожня посвідка.

Проходной (о дворе) - прохідний, наскрізний.

Процент - відсоток (-тку), процент (-ту); п. валовой - огульний (гуртовий) процент; п.
договоренний - умовлений відсоток (процент); п. законний - законний відсоток (процент);
-тьі недоимочние - відсотки з залеглости (на залеглість); -тьі по займу (по ссуде) -
проценти за позику,- п. ростовщический - лихва; п. осудний - процент за позичку,
позичковий процент; п. учетний - дисконтовий процент; дающий -тьі - процентовий,-
наращение -тов - наростання процентів (відсотків); отдавать деньги на -тьі - віддавати
гроші на ріст, на процент,- платить причитающиеся -тьі - платити належні відсотки.

Процентировать - відсоткувати, процентувати.

Процентний (о надбавке) - відсотковий, процентовий, процентний.

Процесе - 1) - процес (-су); в -ссе производства (процесе) - в процесі виробництва; 2)
{юридич.) - процес, справа; п. бракоразводний - шлюборозлучний процес; п. гражданский

- цивільний процес; п. судебньш - судовий процес, судова справа; {тяжба) - позов,- п.
уголовний - кримінальний процес; п. в суде заведен - позов у суді заложено (вчинено);
вести с кем-либо п. - позиватися, мати суд (процес), судитися з ким?,- возбуждать,
возбудить процесе - закладати, заложити позов.

Процессия - процесія, похід (-ходу); п. похоронная - похоронний (жалібний) похід,- п.
траурная - жалібний похід.

Процессуальньїй (о кодексе) - процесовий, процесуальний.

Прочет {бухгал.) - помилка в рахунку.

Прочет {книги) - читання, прочитання.

Прочий (в виражениях): и прочее - тощо, і таке інше,- при прочих равних условиях - при
інших однакових умовах,- прочие (остальние) - решта, інші.

Прочитьівать, -тать - прочитувати, прочитати; {публично) - відчитувати, відчитати,
прочитувати, прочитати.

176

Російсько-український словник ділової мови

Прочньїй (о положений) - тривалий; (крепкий) міцний.

Прошение - прохання; вследствие -ния - зважаючи на прохання; по -нию (постановить)
- на прохання.

Прошествие (в виражений): по прошествии - як мине, як минуло.

Прошивать, -шить - прошивати, прошити.

Прошнуровьівать, -ровать - прошнуровувати, прошнурувати.

Прозкзаменовьівать, -новать - іспитувати, проіспитувати.

Проявление - прояв (-ву), вияв (-ву), виявлення.

Проявлять, проявить - виявляти, виявити; п. небрежное отноиіение к делу - виявляти,
виявити себе недбалим у справі, недбало ставитися, поставитися до справи.

Прямой ( непосредственний , о доказательстве, налоге) - безпосередній.

Прятать, спрятать, -ся - ховати, сховатися; (на время) - переховувати, переховати, -ся.

Псевдоним - прибране ім'я, псевдонім (-му).

Психофизический (об исследовании) - психофізичний.

Публика - публіка (-ки); много -ни - багато люду, велелюддя.

Публикационньїй (о листе) - публікаційний, оповісник, оголосний.

Публикация - оповіщення, оголошення, публікація; -ции текущие - поточні оповіщення;
подлежит -ции - треба (належить) опублікувати.

Публиковать, опубликовать - оповіщати, оголошувати, оголосити, опубліковувати,
опублікувати.

Публичньїй (о диспуте) - прилюдний, привселюдний, публічний.

Пункт - 1) (артикул) - пункт (-кту); первий п. договоре - перший пункт договору; 2)
(место) - пункт (-кту), місце; п. конечний - кінцевий пункт,- п. наблюдательний -
спостережний пункт; п. обменний - обмінний пункт,- п. перевязочний - перев'язний
пункт; п. переговорний - переговірний пункт,- п. передаточний - передатний пункт,- п.
питательний - харчовий пункт,- п. призивной - призовний пункт,- п. прокатний -
випозичний пункт, позичальня (Я); п. распределительний - розподільчий пункт,- п.
сборний - збірний пункт, пункт (до) збиратися; п. свалочний - смітник (-ка), смітничище.

Пунктир - пунктир (-ра), крапчак (-ка), точковання.

Пунктуация - пунктуація, розділові знаки.

Пускаться, пуститься во что - братися, взятися чого, іти, піти на що, заходити, зайти в
що,- п. в рассуждения - заходити, зайти в міркування, починати, почати міркувати; -ться
в рискованное предприятие - а) братися, взятися (непевного) ризикованого підприємства,
ризикованої справи; піти на ризиковані (непевні) підприємства.

Пустовать - пустувати; (о земле) - ваканшовати, вакувати.

Путаница - плутанина, плутанка.

Путевая (ж.-д.) - подорожниця.

Путевка - виряд (-ду), подорожниця.

Путеводитель (книга) - провідник (-ка), подорожник (-ка); л. по Києву - провідник по
Києву.

Путевой (об издержках) - подорожній, дорожній.

Путешествие - подорож.

Путь - 1) - шлях (-ху), дорога, путь (ж. р.); п. железнодорожний - залізнича колія,
залізничий шлях,- п. окольний - об'їздка, манівець (-вця); п. июссейний - соша, сошовий
шлях,- -ти сообщения - шляхи, шляхи сполучення; в обратний путь - назад,- водним
путем - водою,- на пути (на путях) к нормальному порядку - прямуючи до нормального
порядку; на обратном пути - вертаючись, поворітьма, ідучи (ідучи) назад,- по пути - а) по
дорозі; б) (при случае, попутно) - принагідно, при нагоді,- по железнодорожним путям -
залізницею, залізничними шляхами, залізничною колією,- попутно - принагідно, при
нагоді,- товар в пути - крам у дорозі; 2) (способ) - спосіб (-собу); бить на ложном пути -
стояти не на правдивому шляху,- законним путем - правним способом, законно,-
легальним путем - леґально,- мирним путем - мирним способом, мирно,- на такой путь
становиться - братися (удаватися до) такого способу,- незаконним путем - неправним
способом, незаконно,- прислать наиболее скорим путем - надіслати якнайшвидшим
способом,- путем авансирования - авансуючи, авансуванням; путем изучения чего -
вивчаючи, вивчавши, студіюючи, студіювавши що,- путем опубликования - оголошенням,
оголосивши, публікуючи, опублікувавши; путем участия - через участь, беручи, бравши
участь; судебним путем - судом, через суд,- таким путем - таким способом.

Пчеловодство - бджільництво, пасічництво; заниматься -вом - пасічникувати.

Пятидневка - п'ятиденна, п'ятидення.

177

Російсько-український словник ділової мови

Пятилетие - п'ятиліття, п'ятиріччя.

Пятилетка - 1) (о времени) - п'ятиріччя, п'ятилітка; 2) ( прибавка на 5 лет служби) -
п'ятирічне; 3) (план) - п'ятилітка; п'ятирічка.

Пятница - п'ятниця; относящийся к -це - п'ятницький.

Пятно - пляма; п. несмиваемое - пляма, якої не збутися; п. позорное - ганебна пляма.

Работа - робота; ( труд ) - праця, робота; р. аккордная - акордова робота; р. задельная -
відрядна робота; р. земляная - грабарювання; р. на урок - завдання; р.
общеобязательная - вселюдний відбуток; р. общественная - громадська праця; р.
оплачиваемая, платная - оплачувана, платна робота; р. отрядная - відрядна (закладна)
робота; р. письменная - робота на письмі, письмова робота; (уже написанная) - писана
(написана) робота; р. повременная - зачасова робота; р. поденная - поденна робота,
поденщина, поденне; р. подрядная - робота з підряду, підрядна робота; р. постоянная -
постійна робота; р. поштучная - поштучна робота, робота від штуки; р. примерная -
зразкова робота; р. принудительная - приневільна (примусова) праця; р.
производительная - продуктивна праця; р. ремесленная - ремісна робота; р.
сверхурочная - понаднормова робота; понадробота; р. сдельная - відрядна робота; р.
сезонная - сезонна робота; р. сообща (артелью) - гуртова робота; р. спешная , р. к спеху -
негайна (нагальна) робота; р. справочная - праця на довідках, довідкова робота; р.
срочная - робота на певний термін; ( неотложная ) - негайна (нагальна) робота; р.
урочная , р. на урок - нормова робота; -тьі хозяйственние - господарчі роботи; р.
хубожественная - мистецька робота; р. часовая - погодинна робота, робота від години; р.
черная - чорна робота; брать в счет работи - брати, узяти на відбуток, на відроб(іт)ок;
вести -ту - провадити роботу; заваливать -той - закидати, закидати роботою,-
заниматься -той - працювати; к -те способний - здатний до роботи, здатний працювати;
командировать для -тьі - відрядити на працю, працювати; придти в разгар работи -
прийти під гарячу роботу, коли саме гаряча робота,- приняться за -ту - стати до праці,
заходитися працювати; разгар -тьі - робота кипить (горить); работа удовлетворительна
- робота задовольняє; следить за -той - доглядати роботи, праці; робота задовільна.

Работать - працювати, робити; р. исполу - робити з половини; р. по собиранию
материалов - збирати матеріяли, працювати над збиранням матеріялів,- р. по
счетоводству - працювати в рахівництві; р. сдельно - працювати від роботи.

Работающий - робітний; (о предприятии) чинний; (в см. зарабативающий ) - зароблящий
(Г); -щий (человек) - робітник (-ка).

Работник, -ница - робітник (-ка), робітниця; ( труженник ) - працівник (-ка), працівниця;

( батрак ) - наймит (-та), наймичка; р. квалифицированний - кваліфікований робітник; р.
ответственний - відповідальний робітник; р. партийний - партійний робітник, партієць
(-тійця); р. рядовой - середній (звичайний) робітник; р. сменний - змінний робітник; р.
технический - технічний робітник (техробітник); р. ходящий на заработки - заробітчанин
(-на); р., цеховой - цеховик (-ка); работодатель, -ница - роботодавець (-вця),
работодавиця.

Работоприниматель - 1) ( берущий работу ) - роботоємець (-ємця); 2) ( приемщик ) -
приймач роботи.

Работоспособность - працездатність (-ности), здатність до праці.

Рабочий ( существ .) - робітник (-ка), робітниця; ( рабочие ) - робітництво, робітники; р.
водопроводний - водогінник (-ка); р. горнозаводский - гірник (-ка); р. сезонний - сезонний
робітник, робітник; на сезон; р. судовий - робітник на судні; интереси -чих - інтереси
робітництва, робітничі, робітницькі інтереси.

Рабочий (прилаг.) - 1) (относящийся к работе, об одежде, времени , книге, комнате ) -
робітний, робочий; ( работающий , о силе , руках, о скоте) - робочий; 2) ( относящийся к
рабочему, о доме, квартале , клубе) - робітничий.

Равенство - рівність (-ности).

Равно - 1) зарівно; все равно - однаково, все одно,- ровно как - так саме, а так саме; 2)

( равняется ) - дорівнює, становить (стільки).

Равновесньїй (о предмете) - однакової ваги, рівноваговий.

Равнодействующая - вислідна (-ної).

Равнозначущий (о величине) - рівнозначний.

Равномерньїй (о распределении) - рівномірний, рівний.

Равноправие, равноправность - рівноправність (-ностн), рівні права.

Равноправньїй (об участвующем в чем-л.) - рівноправний.

Равносильньїй (о доводах) - рівносильний, рівноважний.

178

Російсько-український словник ділової мови

Равность - рівність (-ности).

Равноценньїй ( одинаковой ценности, о помещении ) - рівновартий, рівноцінний;
{одинаковой цени) - в одній ціні, одноцінний.

Равньїй ( одинаковий, о мере) - рівний, однаковий; ( равняющийся ) - рівний, що дорівнює.

Равнять, сравнять - 1) рівняти, зрівняти, вирівнювати, вирівняти; 2) ( делать сравнение) -
рівняти, порівнювати, порівняти.

Равняться чещу - дорівнювати чому.

Радно - радіо; вноситься по радио - зсипатися радіом, через радіо.

Радиопередача - радіопередача.

Радиоприемник - радіоприймач (-ча).

Разассигновьівать, -новать - розасиґновувати, розасиґнувати.

Разбивать, -бить - розбивати, розбити; {на группьі) - поділяти, поділити на групи,
групувати, згруповувати, погрупувати; р. лагерь - табором ставати, стати, отаборюватися,
отаборитися.

Разбиратель, -ница {дела) - розглядач (-ча), розглядачка.

Разбирательство - розгляд (-ду), розглядання; р. примирительное - мирова (єднальна)
розправа, розсуд на замирення, єднальний розсуд; р. судебное - розгляд справи в суді,
судовий розгляд, розсуд справи.

Разбирать, разобрать - 1) {на части) - розбирати, розібрати; 2) (по сортам) - сортувати,
посортувати, розбирати, розібрати, розкладати, розкласти на сорти; (о бумагах) -
розкладати, розкласти, упорядковувати, упорядкувати; 3) {дело) - розглядати,
розглянути; р. хорошо дело - добре зважувати, зважити справу,- р. дело в суде -
розглядати справу в суді, розсуджувати справу,- дело разбирается судом - справу
розсуджують, розглядають у суді, справу розглядає суд; 4) {понимать) - розбирати,
розібрати, розуміти, зрозуміти; 5) {раскупать) - розбирати, розібрати, розкуповувати,
розкупити, порозкуповувати; 6) {произведение, книгу, доклад) - аналізувати,
проаналізувати, розбирати, розібрати, розкладати, розкласти; 7) {почерк) - читати,
прочитати, розбирати, розібрати.

Разбираться, разобраться в чем - розумітися на чому, давати, дати собі раду з чим.

Разбор - 1) розбір (-бору), вибір (-бору); {действ.) - розбирання; без -ра - не перебираючи,
не розбираючи; с -ром - перебираючи, розбираючи; {дела) - розгляд (-ду), розглядання; к
-ру дела визьівать - викликати на розгляд справи,- начать дело -ром - почати розглядати
справу; (по сортам) - сортування, розкладання на сорти; {бумаг) - упорядковування,-
первого -ра - першого сорту; {спрос) - попит (-ту), покуп (-пу) (Г); товар имеет большой
-бор - на крам великий попит.

Разборка - 1) розбирання, розібрання, розбір (-бору); {сортирование) - сортування,
розкладання на сорти.

Разборчиво {четко) - розбірно, виразно.

Разборчивость - 1) {четкость) - розбірність (-ности), читкість (-кости); р. печати -
читкий друк,- с полной -стью написано - цілком розбірно (читко) написано; 2) (р. в
средствах) - розважність (-ности).

Разборчивьій - 1) ( четкий , о почерке) - розбірний, читкий; 2) ( осторожньш , о лице) -
розважливий, розважний, обачний на що: {переборчивьій) - перебірливий (Г).

Разбросанность - розкиданість, розпорошеність (-ностн).

Развал - розпад (-ду).

Разведенец, -нка - розлучений, розлучена, розлученець (-нця),розлученка.

Разведка - 1) розвідки (-док), розвідини (-дин); {действ.) - розвідування; 2) ( отряд ) -
розвідковий загін, розвідка.

Разведочньїй (об отряде) - розвідковий.

Разведчик - розвідач (-ча).

Разведьівать, -дать - розвідувати, розвідати; {узнавать) - довідуватися, довідатися.

Разверстка, разверстание - 1) - розподіляння, розподілення, розподіл (-лу); 2) (-ка
налога в смисле определен. размера взноса) - розкладка; {действ.) - розкладання,
розклад (-ду); внести -ку - заплатити розкладку.

Разверстьівать, -тать - розподіляти, розподілити; {налог) - розкладати, розкласти.

Развертьівать, -рнуть - розгортати, розгорнути.

Развес - важення, розважування, розваження; на развес - на вагу.

Развесной (о товаре) - на вагу.

Развешивать, -весить {на весах) - розважувати, розважити.

Развивать, -вить {деятельность) - розвивати, розвинути.

179

Російсько-український словник ділової мови

Развитие - розвиток (-тку), розвій (-вою); в -тие постановленая - на розвиток постанови,
розвиваючи постанову; помочь -тию дела - допомогти розвинутися справі.

Развод ( брачньїй ) - (шлюбна) розлука, розвід (-воду).

Разводить, -вести - 1) розводити, розвести; р. караул - розставляти сторожу; р. солдат по
квартирам - розставляти, розставити (розміщати, розмістити) салдатів по квартирах; 2)

( давать развод) - розлучати, розлучити, давати, дати (шлюбну) розлуку; 3) ( чернила ) -
розпускати, розпустити.

Разводиться, -вестись - розлуку брати, розлуку взяти.

Разводная - розлука, розлучний лист; ( просьба о разводе) - заява на розлуку, заява
розлучити; подать -ную - подати на розлуку.

Разводящий - розвідний (-ного).

Развоз, развозка - розвіз (-возу), розвозини (-зин); в развоз - розвозом,- в развоз и разнос
- розвозом і розносом,- начать -зку - почати розвозити.

Развозить, развести - розвозити, розвезти.

Развозчик - розвізник (-ка).

Разворачивать, -вернуть - розгортати, розгорнути.

Разворовьівать, -ровать - розкрадати, роз(і)красти, порозкрадати.

Развязка {дела) - розв'яз (-ву).

Разгласка, разглашение - розголос (-су), розголошення, розславлення; получить -ку -
розголоситися, набути розголосу.

Разглашать, -гласить - розголошувати, розголошати, розголосити, розславлювати,
розславляти, розславити.

Разговаривать - розмовляти, провадити розмову,- р. по телефону - розмовляти
телефоном, говорити в телефон.

Разговор - розмова,- вести (крупний) -вор - провадити (гостру) розмову, (гостро)
розмовляти; возобновлять -вор - знову починати розмову,- вступать в -вор - ставати до
розмови, заходити в розмову,- заводить -вор - починати розмовляти, заходити в розмову,-
иметь -вор с кем - на розмові з ким бути,- -вор идет о... - (мова) мовиться за...,- -вор
касается чего - мова йде про (за) що,- прекращать -вор - переставати, перестати
розмовляти, припиняти припинити розмову,- преривать -вор - уривати, урвати (кому)
розмову, перебивати, перебити (кому) розмову.

Разграблять, -бить - грабувати, пограбувати, розграбувати.

Разграничивать, разграничить, -ся - розмежовувати, розмежувати, -ся.

Разрафка - 1) ( транспарант ) - раштра; 2) ( действ .) - розграфлювання, розграфлення.

Разграфлять, разграфить - графити, потрафити, розграфлювати, розграфити.

Разгружать, -грузить - 1) (от груза , тяжести) - розвантажувати, розвантажити; (из
чего-либо) - вивантажувати, вивантажити; 2) (уменьшать кому работу) - зменшувати,
зменшити кому праці; ( освобождать от чего) - звільняти, звільнити від чого; р. отдел от
излишней работи - звільняти відділ від зайвої праці.

Разгрузочньїй (о пункте) - розвантажний.

Разгрузчик - розвантажник (-ка).

Разгруппировьівать, -ровать - групувати, погрупувати.

Раздавать, раздать - роздавати, роздати, пороздавати кому що,- р. в долг, в займьі -
розпозичати, розпозичити.

Раздаточньїй (о ведомости) - роздатний.

Раздатчик, -чица - роздавець (-вця), роздавачка, роздатник (-ка), роздатниця.

Раздача - роздача; (действ.) - роздавання, роздання.

Раздевальная ( комната) - роздягальня, розбиральня.

Раздевать, раздеть, -ся - роздягати, роздягнути, роздягти, -ся.

Раздел - поділ (-лу), дільба, розділ (-лу); р. полюбовний - поділ за взаємною згодою.

Раздельность - нарізність (-ности); р. жительства - життя нарізно,- р. пользования -
користування нарізно; в случае -ности их жительства - якщо вони живуть нарізно.

Раздельньїй ( отдельний , о жительстве) - нарізний, окремий; (о записи) - (по)діль чий.

Разделять, -лить - 1) поділяти, ділити, поділити; (перегородкой) - переділяти, переділити;
2) (кого с кем) - різнити, порізнити кого з ким, розрізняти, розрізнити; 3) (распределять
на части) - розподіляти, розподілити, паювати, розпаювати; 4) (разделять мнение) -
думати так само (як хто)..., мати таку саму думку, приймати, прийняти чию думку,
приставати, пристати на чию думку,- ми разделяем ваш взгляд - ми так само, як ви,
думаємо, ми маємо таку саму думку, ми пристали на вашу думку.

Раздобьівать, -бьіть - старатися, розстаратися чого й на що, роздобуватися, роздобутися

180

Російсько-український словник ділової мови

на що, розживатися, розжитися на що.

Раздробленность - роздробленість (-ности), дрїбність (-ности).

Раздроблять, -бить - дробити, роздробляти.

Раздуваться, -дуться (о папке) - повнішати, поповнішати; (о штатах ) - розростатися,
розростися.

Разлагать, -ложить - розкладати, розкласти.

Разлагаться, -ложиться - розпадатися, розпастися; ( физ .) - загнивати, загнити.

Разлив - 1) (реки) - розлива; ( половодье ) - повідь (-воді); 2) ( разливание ) - розлив (-ву),
розливання; местного разлива (вино) - розливане на місці.

Разлинеивать, -неить - лініювати, полініювати.

Разлиновка - лініювання.

Различать, -чить - відрізняти, відрізнити; ( распознавать ) - розпізнавати, розпізнати.

Различие - відміна, різниця; (несходство) - відмінність (-ности); без -чия чего (пола и
возраста) - не зважаючи на що.

Различньїй - відмінний, різний; ( всякий ) - усякий.

Разложение - 1) ( распадение ) - розпад (-ду); повести к разложению - спричинитися до
розпаду; 2) ( разбивка ) - розклад (-ду); -ниє счетов - розклад рахунків.

Размежевьівать, -жевать - межувати, розмежовувати, розмежувати.

Размен - розмін (-ну); производить размен - міняти, розмінювати, розміняти.

Разменивать, -нять - міняти, поміняти, розмінювати, розміняти; р. много денег на
мелочь - наміняти дрібних.

Разменньїй (о монете ) - розмінний.

Размер - розмір (-ру), міра; ( об-ьем ) - об'єм (-му), обсяг (-гу); ( размеривание ) - вимір (-ру),
виміряння, розмірювання, розміряння,- р. налогов - розмір податків; р. половинний -
половина; р. полуторний - у півтора рази більший розмір,- р. предельний - крайній
розмір,- р. приблизительний - примірний розмір,- в больших -рах - на велику міру,
великою мірою, у великій мірі,- в двойном, тройном -ре - подвійно, потрійно, вдвоє, втроє
більше,- в ограниченном -ре - в обмеженому розмірі, обмеженою мірою, малим розміром,-
в скромном -ре - невеликого розміру,- в увеличенном -ре (взнос) - збільшений,
побільшений,- в уменьшенном -ре - зменшений; вознаграждение в -ре... - винагорода
(плата) розміром...,- видать в половинном -ре - видати половину; разного -ра - різної
міри.

Размеривать, -рить - розмірювати, розміряти, розмїрити,- -ть землю - розмежовувати,
розмежувати.

Разметка - 1) - роззначення, знаки; 2) ( действие ) - роззначування, роззначання,
роззначення; делать -ку - роззначати.

Размечать, -метить - роззначувати, роззначати, роззначити.

Размещать, разместить, -ся - розміщати, розмістити, -ся; ( располагать , -ся) -
розташовувати, розташувати, -ся; ( помещать ) - приміщати, примістити, вкладати,
вкласти; р. капитали - розміщати капітали; р. мебель - розміщати (розташовувати) меблі,-
р. учреждения - розташовувати (розміщати) установи.

Размьішление (в виражениях) - «по зрелом размьішлении» - гаразд обміркувавши; на
размишление (дать время) - щоб обміркувати.

Разница - різниця,- р. курсовая - різниця на курсі, курсова різниця.

Разновес - важок (-жка), важки (-кїв).

Разновременно - в різні часи, різночасно.

Разногласия (спори) - незгода, суперечки; ( расхождение) - розбіжність (-ности), різнація

(Г).

Разноречивость - суперечливість (-вости), розбіжність (-ности); р. показаний -
суперечливість свідчень.

Разноречивьій (о показаниях) - суперечливий, розбіжний.

Разноречить - не в одно казати, суперечити; показания разноречат - свідчення не в одно
кажуть, свідчення суперечать собі, свідчення не тотожні.

Разнородньїй ( разний , о сведениях, предположениях) - усякий, різний; ( неодинаковий ) -
різностанний, неоднаковий, різний.

Разнос, разноска - рознос (-су), розношення; (действ.) - розношування, рознесення; р.
писем - розношування листів,- р. по счетам - записування в рахунки,- продавать в разнос
- продавати в рознос, розносячи, розносом.

Разносить, -нести - розносити, рознести, порозносити.

Разносной (о книге) - розносний.

181

Російсько-український словник ділової мови

Разность - різниця.

Разносчик, -чица - розносник (-ка), розносниця, розносець (-сця); р. газет - газетоноша,
розносник газет; р. книг - книгоноша; р. писем - листоноша; р. товаров - крамоноша,
розносник краму.

Разноценньїй (о товаре) - різної ціни, різноцїнний.

Разньїй ( неодинаковий, о фактах ) - різний; ( разногородец ) - усякий, різний.

Разоблачать, -чить ( изобличать ) - викривати, викрити.

Разоблачение - викриття; р. сенсационное - сенсаційне викриття.

Разобщать, -щить - роз'єднувати, роз'єднати, різнити, порізнити.

Разовой (о сборе ) - разовий.

Разорение - руїна, руйнація; ( действ.) - руйнування, зруйнування; привести в -ниє -
зруйнувати.

Разорительньїй (о хозяйничании) - руїнницький; (о процессе ) - надто втратний.

Разоружать, разоруживать, -жить - роззброювати, роззброїти.

Разорять, -рить - руйнувати, зруйнувати.

Разоряться, -риться - зводитися, звестися зо статку, убожіти, зубожіти; ( банкротиться )
- банкрутувати, збанкрутувати; фирма розорилась - фірма збанкрутувала.

Разрабатьівать, -ботать - 1) - розробляти, розроблювати, розробити, опрацьовувати,
опрацювати; р. законопроект - опрацьовувати законопроект; 2) ( горнопром .) - добувати,
добути; р. торф - добувати торф.

Разрастаться, -растись - розростатися, розростися.

Разрез - розріз (-зу); в -зе чего - в розрізі чого,- идти в разрез (с кем) - перекір робити
кому, наперекір кому робити; (с чем) - суперечити чому.

Разрешать, -решить что - 1) (позволять ) - дозволяти, дозволити, (на) що давати, дати
дозвіл на що; 2) ( реиіать) - розв'язувати, розв'язати, вирішувати, вирішити.

Разрешение - 1) ( позволение ) - дозвіл (-волу) на що; р. на вход - дозвіл увійти, входити,
заходити,- испрашивать -ниє - просити дозволу,- нужно истребовать -ниє - треба
виправити дозвіл,- по особому каждьш раз -нию - з особливого щоразу дозволу; 2)

( реиіение ) - розв'язування, розв'язання, вирішування, вирішення; вопрос остается без
-ния - справа залишається нерозв'язана.

Разрешительньїй (о надписи) - дозвільний, дозвільний.

Разрознивать, -нить - порівнювати, порізнити, розрізняти, розрізнити; р. пару чего -
розпаровувати, розпарувати що.

Разрушать, -шить - руйнувати, зруйнувати, розвалювати, розвалити.

Разрушение - руїна; (действ.) - руйнування, зруйнування; бить в состоянии -ния -
руїною бути,- придти в состояние -ния - руїною стати.

Разрушительньїй (о процессе) - руїнний, руїнницький.

Разрьів - 1) ( сношений , связей) - розрив (-ву), розірвання; (действ.) - розривання,
розірвання; (мирних сношений) - розмир (-ру); произошел разрив сношений - стосунки
припинено; 2) (условий) - зірвання, зламання.

Разрьівать, разорвать - розривати, розірвати, роздирати, роздерти.

Разрьівать, -рьіть - розривати, розрити, розкопувати, розкопати.

Разряд - розряд (-ду), категорія,- р. налогового обложения - категорія (на) оподаткування,-
р. по торговле - категорія торгівлі.

Разрядка (типогр.) - розбивка.

Разрядньїй (о списке) - розрядний.

Разузнавать, -знать - довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися про що.

Разумеется (само собой) - певна річ, зрозуміло, звичайно.

Разьединять, -нить - роз'єднувати, роз'єднати; (разрознить) - розрізнювати, розрізнити,
порізнити.

Разьезд - 1) роз'їзд (-ду); (жел. дор.) - розминка; 2) (раз~ьезжание) - роз'їжджання; (при
встрече) - розминання; р. театральний - роз'їжджання з театру,- бить, находиться в
постоянних -дах - бути раз-у-раз у роз'їздах.

Разьездной (об агенте) - роз'їзний; (о деньгах) - подорожній, роз'їзний.

Разьяснение - пояснення, роз'яснення, з'ясування; (толкование) - тлумачення; в -ниє
закона - на тлумачення закону,- в -ниє зтого - на пояснення цього, щоб пояснити це,
пояснюючи це,- давать , делать надлежащее разьяснение - давати, дати належне
пояснення.

Разьяснять, -нить - пояснювати, поясняти, пояснити, роз'яснювати, роз'яснити,
з'ясовувати, з'ясувати; (толковать) - тлумачити, витлумачити.

182

Російсько-український словник ділової мови

Разьігрьівать, -грать - розгравати, роз(і)грати.

Разьіскиватель, -ница - розшукувач (-ча), розшукувачка, шукач (-ча), шукачка.

Разьіскивать, -кать - шукати, розшукати; р., спрашивая - напитувати, напитати.

Разьіскной - розшуковий.

Район - район (-у); в -не - в районі, на районі.

Районировать - районувати, сов. порайонувати.

Районньїй (о к омитете) - районний, районовий.

Ранг - ранґ (-ту).

Ранговий - ранґовий.

Ранение {рана) - рана, поранення; ( действ .) - поранення; вследствие -ния - як
поранений, бо (був) поранений, через (внаслідок) поранення.

Ранить, поранить - ранити, поранити.

Рантьє - рантьє.

Рапорт - рапорт (-ту).

Рапортовать, отрапортовать - рапортувати, відрапортувати.

Раритет - раритет.

Раскассировать - скасувати, розкасувати.

Расквартировьівать, -вать - розміщати, розмістити по квартирах, ставити, поставити по
квартирах.

Расквитаться - поквитуватися, поквитатися.

Раскладка ( сумма, причитающаяся по раскладке ) - розкладка; {действ.) - розкладання,
розклад (-ду); внести раскладку - сплатити розкладку.

Раскладочньїй (о комитете) - розкладний; (о ведомости) розкладковий.

Раскладчик - розкладай (-ча).

Раскладьівать, -класть, разложить - розкладати, роз(і)класти; р. подати - розкладати,
розкласти податки; р. цени на товар - визначати, визначити ціну.

Расклейщик, -щица {афииї) - афішник (-ка).

Раскрадьівать, -красть - розкрадати, роз(і)красти; (о многих) - порозкрадати.

Раскритиковать - розкритикувати.

Раскрупнение - подрібнення.

Раскрьівать, -крьіть - 1) {закрьппое чем-либо) - розкривати, розкрити; (завернутое) -
розгортати, розгорнути; {отворять) - розчиняти, розчинити, відчиняти, відчинити; р.
книгу - розгортати книжку; 2) {обнаруживать) - викривати, викрити; р. преступление -
викривати злочин.

Раскрьітие {обнаружение) - викриття.

Раскупать, -пить - розкуповувати, розкупати, розкупити.

Распадаться, -пасться - розпадатися, розпастися, розвалюватися, розвалитися;
{делиться) - ділитися, поділитися; книга распадается на две части - книга ділиться на
дві частині[и].

Распаковщик, -щица - розпаковник (-ка), розпаковниця.

Распаковьівать, -ковать - розпаковувати, розпакувати.

Распечатьівать, -тать - розпечатувати, розпечатати; {посилки) - розпаковувати,
розпакувати.

Распивочно - розпивно, на винос; -но и на винос (продавать) - розливно та на винос.

Распивочньїй (о продаже спиртних напитков) - розливний.

Расписание - розклад (-ду); р. движения поездов - розклад руху поїздів; р. лекций -
розклад викладів (лекцій); р. расходное - вибутковий розклад.

Расписка - 1) розписка; {длит. действ.) - розписування; р. в получении - розписка, що
одержано (про одержання); р. задаточная - завдаткова розписка; р. обратная -
поворотна розписка; р. платежная - платіжна розписка, платіжний квиток; р. сохранная
- сховна розписка,- видавать под -ску - видавати, видати на розписку; 2) (р. красками) -
розмальовування, розмалювання.

Расписьівать, -сать - 1) - розписувати, розписати; 2) {красками) - розмальовувати,
розмалювати.

Расписьіваться, -саться в чем - розписуватися, розписатися, підписуватися, підписатися
про що; -ться в получении - розписатися, що одержав (одержала), розписатися про
одержання.

Расплата - розплата, поквитування,- при -те паличними - платячи готівкою, коли
платиться готівкою.

Расплатньїй - розплатний.

183

Російсько-український словник ділової мови

Расплачиваться, -платиться с кем - розплачуватися, розплатитися з ким, виплачувати,
виплатити кому, квитуватися, поквитуватися з ким; -ться паличними - платити готівкою,
розплачуватися готівкою,- -ться с долгами - платити, виплачувати довги, виплачуватися з
довгів.

Располагать, -ложить - 1) (что) - розташовувати, розташувати, розміщати, розмістити;
(раскладивать) - розкладати, розкласти, порозкладати; р. войска - розташовувати
військо; 2) ( распоряжаться ) - порядкувати чим, розпоряджати чим, користатися з чого;

(иметь в распоряжении время, средства ) - мати; (пользоваться чем, напр., правами ,
услугами) - користатися з чого; р. врвменем - мати час; р. своим имуществом -
порядкувати своїм майном,- не располагать свободним временем - не мати вільного часу;
3) ( предполагать ) - гадати, мати намір, мати думку,- я -гаю сегодня виехать - я гадаю
(маю намір, маю думку) сьогодні виїхати; 4) (р. в свою пользу ) - прихиляти, прихилити до
себе; 5) (р. кого к чему) - заохочувати, заохотити кого до чого.

Располагаться, -ложиться - 1) - розташовуватися, розташуватися; -ться за столом -
сідати до столу (коло столу); -ться лагерем - отаборюватися, отаборитися, ставати, стати
табором; -ться с товарами - розташовуватися з крамом, розкладатися, розкластися з
крамом; 2) (к кому ) - прихилятися, прихилитися до кого.

Расположение - 1) ( комнат , ввщей) - порядок (-дку), розміщення; ( войск, строєний, улиц)
- розташування, розміщення; 2) (к кому ) - прихильність (-ности) до кого; (к чему) - нахил
(-лу), охота до чого,- оказивать -ниє к кому - виявляти прихильність (доброзичливість) до
кого.

Распорядитель, -ница - розпорядник (-ка), розпорядниця.

Распорядительность - розпорядливість (-вости).

Распорядительньїй (долженствующий распоряжаться , о совете) - розпорядчий;
(умеюиций распоряжаться , о лице ) - розпорядливий.

Распорядок - лад (-ду), порядок (-дку), розпорядок (-дку); р. внутренний - середовий,
всерединний розпорядок (порядок); сделать распорядок - дати лад чому, розпорядити
що.

Распоряжаться, -рядиться - 1) порядкувати, попорядкувати, порядок давати, дати;

(, распределять ) - розпоряджати, що; ( главенствовать ) - верховодити,- -диться суммой -
розпорядити суму; 2) (отдавать распоряжение) - наказувати, наказати, давати, дати
наказ (розказ).

Распоряжение - 1) (чем) - порядкування, орудування, розпорядження чим,- бить,
находиться в -нии - під чиєю орудою бути (стояти), бути в чиїм розпорядженні, бути
кому до розпорядження; в моем -нии два часа - я маю дві години часу,- иметь в -нии -
мати; 2) ( приказание) - розказ (-зу); р. завещательное - заповіт (-ту); р. отменительное -
касувальний розказ,- р. правительственное - урядовий розказ,- р. устное - словесний
наказ, словесний розказ,- издавать -ниє - видавати розказ,- по -нию (сделано) - з розказу,-
сделать -ниє - дати (зробити) розказ; согласно -ния - згідно з розказом.

Расправа - розправа; учинить расправу над кем - розправитися з ким.

Распрашивать, распросить - розпитувати, розпитати, випитувати, випитати.

Распределение - поділ (-лу), розподіл (-лу); ( действ .) - поділяння, розподілювання, (роз)
поділення, (роз)поділ (-лу); р. по группам - групування, розподіл на групи, розподіл по
групах; р. по классам - а) розподіл по кляссам; б) розподіл на кляси, класифікування; при
-нии должно руководствоваться - розподіляючи, треба керуватися.

Распределенческий (о пункте) - розподільницький.

Распределитель, -ница - розподільник (-ка), розподільниця.

Распределительньїй (о пункте) - розподільний; (об аппарате) - розподільчий.

Распределять, -лить - розподіляти, розподілити; (предроложительно - на бумаге) -
розписувати, розписати, розраховувати, розрахувати; р. налоги - розподіляти податки,
розкладати податки,- р. по группам: а) (для групп) - (роз)поділяти по групах; б)
(группировать) (роз)поділяти на групи, групувати; р. по категориям - (роз)поділяти на
категорії.

Распродавать, -дать - спродувати, спродати, -ся, розпродувати, розпродати, випродувати,
випродати.

Распродажа - спродаж (-жу), розпродаж (-жу); при -же - розпродуючи, коли розпродують,
з розпродажем, коли був (буде) розпродаж.

Распространенность - поширеність (-ности), розповсюдженість (-ности); (р. изложения) -
широкомовність (-ности).

Распространитель, -ница - поширювач (-ча), поширювачка, розповсюджувач (-ча).

184

Російсько-український словник ділової мови

розповсюджувачка.

Распространительньїй ( широкий, о толковании ) - широкий, поширений; ( служащий для
распространвния, об аппарате) - на поширення, поширювальний.

Распространять, распостранить, -ся - ширити, поширювати, поширити,
розповсюджувати, розповсюдити; р. действие законе - поширювати силу закону,- р.
литературу - розповсюджувати літературу; право распространяется - право,
поширюється.

Распубликовьівать, -ковать - опубліковувати, опублікувати, оголошувати, оголосити.

Распускать, -стять - розпускати, розпустити.

Распускать слухи - розносити (розголошувати) чутки.

Рассадник - розсадник (-ка); р. племвнной - розплідник (-ка).

Расселять, -лить - розселювати, розселяти, розселити.

Расследование - розслід (-ду), розслідування; ( разузнавание ) - розвідини (-дин).

Расследователь, -ница - розслідник (-ка), розвідувач (-ча).

Расследьівать, -довать - розслідувати, розслідити; ( разузнавать ) - розвідувати,
розвідати.

Рассматривать, рассмотреть, -ся - розглядати, розгянути, -ся,- дело рассматривается в
суде - справу розглядають у суді.

Рассмотрение, рассмотр - розгляд (-ду); дело подлежит не наиіему -нию - справу не
нам належить розглядати; дело подлежит -нию суда - справу має суд розглянути; новое
-ниє дела в суде - пересуд (-ду) (Г); оставлять без -ния - залишати, залишити не
розглянувши (не розглянутим), залишати, залишити без розгляду,- по ближайиіем -нии -
як уважніше розглянути (розглянули); предназначать к -нию - призначати до розгляду,
призначати розглянути.

Рассортировьівать, -ровать - сортувати, посортувати.

Расспрашивать, расспросить, -ся - розпитувати, -ся.

Рассрочивать, рассрочить ( платеж ) - розкладати, розкласти сплату на терміни,
розтерміновувати, розтермінувати,- р. долг - розкладати сплату довгу на терміни,
розтерміновувати довг.

Рассрочка ( платежа ) - розклад на терміни, на рати, розтерміновання,- взнос по -ке - рата,-
в -ку, с -кой - на виплат, з розкладенною на терміни (з розтермінованою) сплатою,-
платеж с -кой - виплат ратами, розтермінована сплата; платить в -ку - виплачувати
ратами,- представлять -ку - давати, дати на виплат, давати розтерміновання (сплати);
предоставляется -ка - дають на виплат, дають виплачувати ратами, сплату розкладають
на рати (на терміни); с -кой платежа - на виплат, з розкладеною (на терміни) сплатою, з
розтермінованою сплатою.

Расстояние - віддаль, віддалення, приближність (-ности) (Г); р. далекеє (отдаленность
-ния) - велика далечина (далечінь) (Г); р. приблизительное - примірна віддаль, примірна
приближеність (Г); за дальностью -ния - через (велику) далечінь; на некотором -нии
от... - трохи оддалік від...,- на -нии пяти верст - за п'ять верст(ов).

Расстраивать, расстроить, -ся - розладжувати, розладити, розладновувати,
розладнувати, розладнати, -ся.

Расстроить хозяйство - розладнувати господарство.

Расстрел - розстріл (-лу).

Расстройство - розлад (-ду), розладнання; прийти в -во - розладитись.

Рассудить кого - розсудити кого.

Рассуждать, рассудить - міркувати, розмірковувати, розміркувати, обміркувати,
розважати, розважити; р. дело - розібрати (розміркувати) справу.

Рассуждение - міркування; ( исследование ) - розправа, розвідка,- р. ученое - наукова
розправа, наукова розвідка; в -ниє сего - щодо цього, то..., з (п)огляду на це,- -ниє ни на
чем не основано - міркування не має підстави, ні на чому не оперте.

Рассчитьівать, -тать, расчесть - 1) розраховувати, розрахувати, розчислювати,
розчисляти, розчислити; 2) ( увольнять ) - звільняти, звільнити, відправляти, відправити
кого,- 3) (на кого, на что) - мати надію, сподіватися, покладатися, покластися на кого, на
що,- р. на получение - сподіватися одержати; рассчитьіваться , -таться (расплачиваться)
- розплачуватися, розплатитися, квотуватися, поквитуватися, рахуватися, порахуватися.

Рассьілать, разослать - розсилати, розіслати, порозсилати.

Рассьілка - розсилання, розіслання, розсил (-чу) (Я).

Рассьільньїй - 1) ( сущ .) - посланець (-нця), посильний, гінець (-нця); 2) {прил. о книге) -
розсильний; розносний.

185

Російсько-український словник ділової мови

Рассьільщик, -щица - розсилач (-ча), розсилачка.

Рассьіпка - розсип (-пу).

Растолковьівать, -ковать - тлумачити, витлумачити, розтлумачувати, розтлумачити.

Расторгать, -гнуть ( договор ) - розривати, розірвати; р. брак - розлучати.

Расточать, -чить - марнувати, промарнувати, змарнувати, марнотратити,
промарнотратити, переводити, перевести.

Расточитель, -ница - марнотратник (-ка), марнотратниця.

Расточительность - марнотратство.

Растрата - розтрата.

Растратчик, -чица - розтратник (-ка), розтратниця.

Растрачивать, -тратить - розтрачувати, розтратити.

Раструска - розтрус (-су).

Расхищать, -хитить - розтягати, розтягти; ( раскрадивать ) - розкрадати, роз(і)красти.

Расход - 1) ( противоположен приходу) - вибуток (-тку); ( издержка ) - витрата; р.
матерьялов - вибуток матеріялів,- р. топлива - вибуток палива; -дьі - витрати,- -дьі
гостиничние - витрати на готель,- -дьі накладньїе - накладні витрати,- -дьі по (доставке,
посьілке) - втрати на...; -дьі прямьіе - безпосередні витрати,- -дьі текущие - поточні
витрати; доходи и -дьі - добутки та витрати,- приход и расход - прибуток і вибуток,- в
расход - на вибуток,- в расход вводить кого - уводити у витрати кого,- записать в расход -
записати на вибуток,- наименование -дов - назва витратам; нести -дьі - робити витрати,-
расходи по зтому делу несеш учреждение - в цій справі витрати робить установа,-
сносить в расход - списувати на вибуток,- сопряженний с расходами - що потребує
витрат; списивать в расход - записувати, записати на вибуток,- зто небольшой расход
(издержка) - це невелика витрата; 2) ( сбит ) - збут (-ту); на зтот товар большой расход -
на цей крам великий збут.

Расходиться, разойтись - 1) (не совпадать) - розходитися, розійтися, розминатися,
розминутися, різнитися, порізнитися; -ться в мнениях - розходитися думками
(розминатися), різнитися думками; 2) (о товарах) - розходитися, розійтися, виходити,
вийти.

Расходньїй (о книге) - вибуткбвий; ( предназнач. для расходов, о деньгах) - на витрати,
витратний.

Расходовать, израсходовать, -ся - витрачати, витратити, тратити, -ся.

Расходчик, -чица - видавник (-ка), видавниця.

Расхожий (о товаре) - попитний, що на нього є попит; (о вине) - звичайний.

Расценивать, -нить - розцінювати, розцінувати, розцінити.

Расценка - розцінка; ( действ .) - розцінювання, розцінення,- по такой -не - за такою
розцінкою.

Расчет - 1) розрахунок (-нку), розрахування; ( предварительний ) - обрахунок (-нку);

( окончательний ) - поквитування, поквитання; (расплата) - розплата, остаточний
розрахунок; р. копеечньїй - а) обрахунок на копійки; б) розплата до копійки,- р.
междуконторний - розрахунок між конторами, міжконторний,- р. предварительний -
попередній обрахунок; р. приблизительний - примірний, приблизний розрахунок; р.
примерний - примірний розрахунок; р. хозяйственний - господарчий розрахунок; за
паличний р-т - на готівку, на готові гроші,- покончить -тьі - розрахуватися,
поквитуватися; получить расчет (посчитаться) - розрахуватися, порахуватися, взяти
розрахунок; по следующему -ту - з такого розрахунку, обрахунку; произвести расчет
рабочим - поплатити робітникам; учинить расчет - робити, зробити розрахунок; 2)

( предположение ) - міркування, сподіванка, обрахунок; взять , принять в расчет - взяти
на увагу, взяти під увагу, мати на увазі, зважати на що,- -тьі не оправдались - сподіванки
не справдились; оіиибиться в -те - прогадати; переместить сотрудников с таким -том -
перемістити співробітників з таким обрахунком; строить -тьі на чем - важити,
покладаючись на що; 3) ( увольнение ) - звільнення; дать расчет кому - звільнити,
відправити кого; 4) ( вигода , интерес) - вигода, інтерес (-су); иметь расчет что делать -
мати вигоду що робити,- нет -та - невигідно.

Расчетливость - 1) ощадливість (-вости), рахубність (-ности); 2) (в деле, поступке) -
розважливість (-вости).

Расчетливьій - 1) ( бережливий , о хозяине) - ощадний, ощадливий, рахубний; 2) (в деле,
поступке) - розважливий.

Расчетньїй (о книжке) - розрахунковий.

Расчислять, -лить - обраховувати, обрахувати, обчисляти, обчислювати, обчислити.

186

Російсько-український словник ділової мови

Расширять, -рить - ширити, поширювати, поширити, розширяти,, розширити; р. кредит -
збільшувати кредит.

Расширяться, -риться - ширшати, поширшати; ( распространяться ) - поширюватися,
поширитися.

Расшифровьшать, -фровать - розшифровувати, розшифрувати.

Ратифицировать - ратифікувати, стверджувати, сов. - ствердити.

Ратник {воєн.) - ратник (-ка).

Рационализация - раціоналізація.

Рационализировать - раціоналізувати, сов. - зраціоналізувати.

Реабилитировать - реабілітувати, сов. - зреабілітувати.

Реализация - реалізація, реалізування.

Реализовать, реализировать - реалізувати, сов. зреалізувати; (осуществлять) -
здійснювати, здійсняти, сов. - здійснити; р. капитал - реалізувати капітал; р. план -
здійснювати плян.

Ревизионньїй (о комиссии) - ревізійний.

Ревизия - ревізія; путем -зии - ревізією, ревізуючи, зробивши ревізію, обревізувавши;
производить -зию - провадити, робити, зробити ревізію, ревізувати, обревізувати.

Ревизовать, обревизовать - ревізувати, обревізувати.

Ревизор - ревізор (-ра).

Революция - революція.

Регент, -ша ( хормейстер ) - дириґент (-та), дириґентка.

Регистратор, -ша - реєстратор (-ра), реєстраторка.

Регистратура - реєстратура.

Регистрационньїй (о листе) - реєстраційний.

Регистрация - реєстрування, реєстрація.

Регистрировать, зарегистрировать - реєструвати, зареєструвати, записати до реєстру.

Регламент - реґлямент (-ту).

Регулировать, урегулировать - управильнити, управильнити, ладнати, поладнати,
урегульовувати, уреґулювати; все ото легко можно урегулировать - все це легко можна
поладнати.

Регулировка - управильнення, уреґулювання.

Регулярний (о представлений отчетов , напр.) - реґулярний.

Редактировать, проредактировать - редаґувати, сов. - зредаґувати.

Редактор - редактор (-ра).

Редакция - редакція; {редактирование) - редакція, редаґування,- под -цией - під (за)
редаґуванням; примечание в следующей -ции - примітка такої редакції, в такій редакції;
согласно -ции - за редакцією, згідно з редакцією.

Реєстр - реєстр (-ру), список (-ска); заносить в реєстр - вписувати, вписати до реєстру,-
записанньїй в реєстр - вписаний до реєстру, зареєстрований; сделать реєстр чему -
зареєструвати що.

Режим - режим (-му); р. карантинний - карантенний режим,- р. жономии - режим
ощадности, економії.

Режисер - режисер (-ра).

Резерв - 1) резерв (-ву), запас (-су); 2) (о войске) - запасне військо, резерв (-ву).

Резервировать - резервувати.

Резервний (о капитале) - резервний, запасний.

Резкий (об ответе) - гострий, різкий; (об отклонении от норми) - крутий.

Резник ( мясник ) - різник (-ка).

Резолютивний (о части) - резолютивний, висновний, висновковий.

Резолюция - резолюція, висновок (-вку); р. по докладу - резолюція на доповідь.

Результат - наслідок (-дку), результат (-ту); р. исследования - вислід (-ду); р.
отрицательний - уємний (неґативний) наслідок; р. положительний - позитивний
наслідок; в -те (чего) - наслідком; видно по -там - бачимо (видно) з наслідків; к -там
приводить - давати (спричиняти) наслідки, спричинитися до наслідків); не полупилось
никакого -та - нічого не вийшло, ніякого наслідку не було,- оставаться без -та -
лишатися без наслідків; оценивать по -там - цінити з наслідків; по своим -там - своїми
наслідками; судить по -там - міркувати, гадати (думати) на підставі наслідків; зто
является -том - це є наслідок.

Резюме - резюме.

Резюмировать - резюмувати, сов. - зрезюмувати, підсумовувати, сов. - підсумувати.

187

Російсько-український словник ділової мови

Рейс - райс (-су).

Реквизировать - реквізувати, сов. - зреквізувати.

Реквизиционньїй (об ордере) - реквізиційний.

Реквизиция - реквізиція.

Реклама - реклама.

Рекламировать, порекламировать - рекламувати, сов. - зреклямувати.
Рекомендательньїй (о письме) - рекомендаційний.

Рекомендация - рекомендація.

Рекомендовать (кого кому представлять) - рекомендувати кого кому, знайомити кого з
ким; (советовать кого , что) - рекомендувати, радити кого, що.

Религиозник ( неологизм , принадлежащий к религиозной общине) - релігійник (-ка).
Религиозньїй (об общине) - релігійний.

Ремесленник, -ница - ремісник (-ка), ремісниця; -ки (собир.) - ремісники, ремісництво.
Ремесленничать - ремісникувати.

Ремесленнический, ремесленничий (о промисле , организации) - ремісницький,
ремісничий.

Ремесленничество - ремісництво, ремісникування.

Ремесленньїй ( обозн. качество , о работе) - ремісний; ( обозн. отноиіен., о цехе, иіколе) -
ремісницький, ремісничий.

Ремесло - ремесло, ремество,- заниматься -лом - жити з ремесла, ремісникувати,-
занятие -лом - ремісникування, ремісництво.

Ремонт - 1) ремонт (-нту), поправа; р. капитальний - капітальний ремонт,- р. текущий -
поточний ремонт; 2) (воєн.) - ремонт (-нту).

Ремонтер - ремонтер (-ра).

Ремонтировать - ремонтувати, сов. - поремонтувати, поправляти, сов. - поправити,
направляти, сов. - направити.

Ремонтний (о сезоне.) - ремонтний.

Рента - рента; приносить, давать ренту - давати ренту, давати добуток.

Рентабельний (о предприятии) - рентабельний.

Рентний - рентний.

Реорганизовьівать, -зовать - реорганізовувати, реорганізувати, сов. зреорганізувати,
перебудовувати, сов. перебудувати.

Репатриация - репатріяція.

Репатриировать - репатріювати.

Репетиция - репетиція, проба.

Репозиторий (ящик с откидной стеной) - репозиторій (-рія).

Репрезентант, -тка - репрезентант (-та), репрезентантка, відпоручник (-ка),
відпоручниця.

Репрезентовать - репрезентувати.

Репресивний (о мерах) - примусовий, репресивний.

Репутация - слава, репутація; р. плохая - недобра слава, неслава,- р. хорошая - добра
слава,- иметь -цию, пользоваться -цией - мати репутацію; пользоваться дурной -цией -
мати недобру славу, у неславі бути,- пользоваться хорошей -цией - мати добру славу,-
составить себе -цию - зажити доброї слави,- уронить свою -цию - зіпсувати собі
репутацію, пошкодити свою репутацію.

Республика - республіка.

Республиканский (о законах) - республіканський.

Рессурсн - ресурси (-сів), засоби (-бів).

Реставрировать - реставрувати, відновляти, сов. - відновити.

Ресторан - ресторан (-ну), ресторація.

Рефакция - рефакція.

Реферат - вїдчит (-ту), реферат (-ту).

Референдум - референдум (-му), всенародне голосування.

Референт - відчитник (-ка), референт (-та).

Референция - референція, рекомендація.

Реферировать - відчитувати, сов. - відчитати, реферувати, сов. - зреферувати.

Реформа - реформа.

Реформаториум - реформаторій (-рія).

Реформировать - реформувати, сов. - зреформувати, перебудовувати, сов. - перебудувати.
Рецензировать - рецензувати, сов. - зрецензувати.

188

Російсько-український словник ділової мови

Рецензия - рецензія; р. благосклонная - прихильна рецензія; р. отрицательная - рецензія
уємна (неґативна); для -зии (дать) - на рецензію.

Речной (о транспорте) - річковий, річний.

Речь - 1) ( ораторская ) - промова, слово; р. вступительная - вступна промова; р.
заключительная - кінцева промова,- р. защитительная - промова оборонна, слово
захисту, оборонне слово,- р. митинговая - мітингова промова,- р. надгробная - промова над
домовиною, надгробна промова,- р. обвинительная - слово обвинувачення, обвинбвна
промова,- речи оговорньїе - обмовні слова,- р. поздравительная - привітальна промова,
промова на (для) привітання; р. приветственная - привітальна промова,- р. говорить ,
держать - казати промову, казати, промовляти; р. говорить , произносить - казати
промову, виголошувати промову,- сказать дельную речь - сказати до діла,- 2) ( беседа ) -
розмова, мова,- р. вести - провадити (роз)мову,- р. идет о... - мова мовиться за...; р.
преривать кому - перебивати мову кому; 3) (язик) - мова,- р. письменная - письмова мова.

Решать, решить - 1) рішати, вирішувати, вирішити, вирішити; ( постановить ) -
постановляти, постановити, покладати, покласти, ухвалювати, ухвалити; р. в один голос
(единогласно) - одноголосно ухвалити; р. на чем - ухвалювати що, погоджуватися,
погодитися на чім, приставати, пристати на що,- р. сделать что - покладати, покласти
зробити що,- р. чью участь - важити чию долю, вирішати, вирішити про кого,- надо
решить зто дело - треба цю справу скінчити; 2) ( вопрос , задачу) - розв'язувати,
розв'язати, рішати, рішити.

Решаться, решиться - 1) зважуватися, зважитися, наважуватися, наважитися,
відважуватися, відважитися на що,- не -ться - вагатися, не зважуватися; 2) (о вопросе,
задаче) - розв'язуватися, рішатися; задача зта решается таким образом - задачу цю
треба (можна) розв'язати так.

Решающий - 1) (постановляюиций, о голосе) - ухвальний; ( дающий перевес, о
большинстве) - переважний; 2) ( решительньш , о моменте) - вирішний (Я), переломовий,
кризовий.

Решение - 1) ( постановление) - вирішення, постанова, ухвала; р. заочное - вирішення,
вирок справи взавіч,- р. компромиссное - компромісова ухвала; р. милостивеє - милостиве
вирішення; р. непреложное - незмінна постанова,- р. по существу - вирішення по суті,
досутнє вирішення, ґрунтовне вирішення; р. суда - присуд (-ду), вирок (-ку); р.
утвердительное - ствердна ухвала; виносить -ниє по делу - вирішати, вирішити,
покладати, покласти, ухвалювати, ухвалити в справі; по состоявшемуся -нию - за
прийнятою ухвалою, на підставі прийнятої ухвали,- постановить -ниє - ухвалити вирок,-
принять -ниє по делу - ухвалити постанову в справі; произнести заочное -ниє - заочний
суд на кого видати; состоялося -ниє - сталася ухвала; (о судебн. реш. в угол. делах) -
стався вирок; 2) (дебете.) - вирішування, вирішення, ухвалювання, ухвалення; 3) ( задачи ,
вопроса) - розв'язання; (дебете.) - розв'язування, розв'язання, вирішування, вирішення.

Решительно (без колебаний) - рішуче, зважливо; (окончательно) - цілком, (строго) -
твердо; -но все - геть усе, чисто все; -но все равно - однаковісінько,- -но ничего -
нічогісінько; -но требовать - твердо вимагати.

Решительньш - 1) (о мероприятиях) - твердий; (о лице) - рішучий, зважливий, твердий;
(кризисний, о моменте) - вирішний, переломовий, кризовий; 2) (окончательньїй, о цене)

- остаточний, крайній; (о слове) - останній.

Риск - риск (-ску); (опасность) - небезпека.

Рискованньїй (о предприятии) - рискований; (опасний, о шаге) - небезпечний.

Рисковать, -кнуть чем - рискувати, рискнути на що, чим; відважуватися, відважитися на
що, важити, поважити чим; р. жизнью - життям важити.

Рисунок (чертеж) - рисунок; (картина) - малюнок.

Ровньїй (о поверхности) - рівний; ( равниб , об отношении к кому) - однаковий; (о
движении) - рівний, плавкий; (о ечете) - круглий.

Род - 1) (депиз) - рід (роду); родом - з роду, родом, походженням; 2) (в виражениях): в
зтом роде - щось подібне,- дело такого рода - така справа; какого рода (бумага, товар ,
занятие) - який (саме)? які (саме)?,- разного рода (операции) - усякі, різні,- такого рода -
такий (саме), такі (саме); такоб род товара - крам такого ґатунку, такий крам,- товар
всякого рода - усякий, різний крам.

Родившийся - народженець (-нця) (Г).

Родильница, роженица - (по)родїлля, поліжниця.

Родильний (о доме) - пологовий, породільний, поліжничий.

Родители - батьки (-ків); мои -ли - мої батько-мати.

189

Російсько-український словник ділової мови

Родитель - батько, рожденик (-ка).

Родительница - мати, рождениця.

Родовспомагательньїй (о заведений) - пологовий, породільний, поліжничий.

Родословная - родовід (-воду), родопис (-су).

Родственник, -ница - родич (-ча), родичка, родак (-ка), родачка.

Родственньїй (о явлениях) - споріднений; (об отноиіениях) - родацький.

Родство - споріднення; (родственность) - спорідненість (-ности); ( родственники ) - рідня,-
р. кровное - покревність (-ности), кревна спорідненість (-ности), кревність (-ности);
боковая линия -ва - бічне коліно споріднення; между ними (близкое) -во - вони собі,
(близькі) родичі; родство со сторонні кого (отца, матери ) - рідня по кому; прямая
линия -ва - пряме коліно споріднення.

Рождаемость - народжуваність, народження; в стране больиіая рождаемость - у країні
багато народжується.

Рождение - народження,- день -ния - день народження, уродини (-дин), народини (-дин);
от -ния - зроду, від народження.

Роженица - породілля, наліжниця.

Розница - роздріб (-робу); в -цу - на роздріб; продажа оптом и в -цу - продаж гуртом і на
роздріб.

Розничник - роздрібний (-ка).

Розничньїй (о товаре, торговле) - роздрібний.

Розьігрьіш - рбзигри (-грів) (Г).

Розьіск - розшук (-ку); (дебете.) - шукання, розшукування, розшук (-ку); производить -ки

- шукати, розшукувати; р. уголовний - карний розшук.

Розьіскной (об отделе) - розшуковий, розшукний.

Роль - роля; трать роль (на сцене) - виконувати ролю,- играть значительную роль
(иметь значение) - чимало важити, не абияку вагу мати; играть первую роль (иметь
значение) - перед вести в чому, бути на чолі в чому, в кого; начать играть роль - набрати
ваги.

Ронять, уронить достоинство чье - принижувати, принизити чию гідність, уймати,
уйняти кому честь, знеславлювати, знеславити, понижати, понизити кого; (своє) -
утрачати, утратити гідність; р. авторитет организации - уводити в неславу організацію,
принижувати повагу організації.

Роскошь ( изящество, богатство чего) - розкіш (-коші); (излишество) - розкоші (-шів);
предметні -ній - дорозкішшя (Я), дорозкішні (Я) речі, речі розкоші, речі розкошування
(розкошів).

Роспись - розпис (-су);; р. государственньіх расходов - розпис державним витратам.

Роспуск - розпуск (-ску).

Рост - 1) - зріст (р. в. зросту); большого, ереднего, малого роста - великий, середній,
малий на зріст,- ростом - на зріст; 2) (процесе роста) - зростання; р. сильний - буяння; 3)
(проценти) - ріст (росту), проценти; (ростовщические) - лихва,- отдать деньги в рост -
віддати гроші на ріст, проценти.

Ростовщик, -щица - лихвар (-ря), лихварка.

Ростовщический (о приемах) - лихварський.

Ростовщичество - лихварство.

Рубка - рубання, рубанка,- р. леса сплоиіная - рубання в підвал,- -ка леса воспрещена -
рубати ліс невільно (заборонено).

Рублевьій (стоющий рубль, о покупке) - за (на) карбованець; (о достоинстве) -
карбованцевий,- -вая бумажка - карбованець (-нця).

Рубль - карбованець.

Рубрика - рубрика, розділ (-лу).

Рудокоп - рудник (-ка), шахтар (-ря).

Рука - рука,- р. неразборчивая - нечитке письмо,- р. убористая - густе письмо,- руки
рабочие - робочі руки, робітники; брать в руки кого - прибирати, прибрати кого до рук,- в
свои руки взять - до своїх рук узяти,- в собственние руки - до власних рук,- внести сумму
на руки - сплатити суму до рук,- видать на руки - дати до рук,- держать чью руку - тягти
за ким,- из рук в руки - з рук до рук, з рук на руки,- к рукам прибрать - до рук прибрати, у
руки взяти; набить руку - наламати руку,- наложить на себя руки, поднять на себя руки

- смерть собі заподіяти, позбавити себе життя, вкоротити собі віку,- на руку мне - моя руч,
мені на руку,- на скорую руку - на швидку руку (руч); рука-об-руку - попліч, руч-6-руч;
опитная рука - вправна рука,- сдавать в надежние руки - віддавати до певних рук, певній

190

Російсько-український словник ділової мови

людині; от руки писанное - рукою написано, ручне письмо (Г); передать в чьи руки -
віддати до чиїх рук; поднимать руку - підносити, піднестируку,- подписать под чью руку -
підробити під чий підпис; по правую , левую руку - праворуч, у праву руч, у ліву руч,
ліворуч; под рукою (иметь) - на похваті,- покупать с первьіх рук - купувати без
посередництва; получать из вторьіх рук - одержувати через посередництво; приложить
руку - підписатися, руку свою прикласти; с гольїми руками - голіруч; с руки - на руку, з
руки, зручно; собственной рукой, собственноручно (подписался) - рукою власного,
власноручно; зто письмо его руки - це його рука, це його рукою писано.

Руководитель, -ница - керівник (-ка), керівниця, провідник (-ка), провідниця.

Руководительство - провід (-воду), керівництво.

Руководительствовать, руководить кем, чем - керувати ким, чим, провід вести, провід
мати, в тому, де, провід давати кому, чому.

Руководство - 1) - провід (-воду), керівництво; инструкция для -ва - інструкція на
керування, інструкція керуватися; к -ву - до керування, (щоб) керуватися; к сведению и
-ву - до відома та керування; под -вом - за проводом, під проводом, під орудою; 2)
(учебная книга): а) ( учебник ) - підручник (-ка), підручна книжка; б) (руководство для
учителя ) - порадник (-ка).

Руководствоваться, руководиться чем - додержувати чого, провід мати з чого,
керуватися чим; -ться учебником - додежувати підручника.

Рукописний (об жземпляре) - рукописний, рукою писаний, ручний.

Рукописи - рукопис (-су); (в см. от руки писанное) - ручне письмо (Г).

Рукоплескания - оплески (-ків).

Рукоприкладство ( канц .) - підписуваний, посвідчення підписом; совершить, учинить
-ство - підписати.

Рукоприкладчик, -чица - підписувач (-ча), підписувачка.

Рундук - рундук (-ка).

Ручатель, -ница - поручник (-ка), поручниця.

Ручательньїй (о письме) - поручний.

Ручательство - порука, зарука, запорука; дать -ство - покладати, покласти поруку,
ручатися, ручитися; производить ремонт с -вом - ремонтують з порукою (поручаючись);
с -ством - з (за)порукою.

Ручаться, поручаться - поручатися, ручитися, поручитися.

Ручка {для письма ) - ручка.

Ручной (о работе) - ручний.

Рьібовод - рибник (-ка).

Рьібоводство - рибництво.

Риболовство - рибальство; заниматься -вом - рибалити.

Рьібопромьішленник - рибопромисловець (-вця).

Ринок ( полит. жон.) - ринок (-нку); {базар) - базар (-ру), ринок (-нку), торг (-гу); р.
внешний - зокільний, закордонний ринок; р. внутренний - середовий, внутрішній ринок,-
р. скотский, сенной , зерновой - торговиця,- р. толкучий - точок (-чка), торжок (-жка); р.
хлебний (как жоном. термин) - хлібний ринок, збіжжевий ринок; {площадь) - житній
базар.

Риночний (о цене) - ринковий, базарний.

Ряд - ряд (-ду); (в строю) - шерега, лава,- {слой) - шар (-ру); р. домов - перія,- р. овощньїй -
ятки з городиною,- р. мясной - різниці, різницькі ятки,- р. охотничий - мисливські ятки,- р.
рибний - рибні ятки,- р. сапожний - шевські крамниці, шевські ятки,- р. скобяной - залізні
ятки,- р. суконний - суконні ятки,- р. торговий - ятки,- в ряди - до лав,- в рядах
ответственних работников - в рядах відповідальних робітників, між відповідальними
робітниками; в рядах противника - у ворожих лавах,- в (целом) ряде учреждений - по
багатьох установах,- ряд за рядом - ряд по ряду,- на (целом) ряде примеров - з багатьох
прикладів, багатьма прикладами; ряд примеров - низка прикладів, багато прикладів;
сплошь и рядом - часто й густо, раз-ураз,- ряд учених - ряд учених, багато вчених.

Рядить, порядить, -ся - рядити, порядити, підряджати, підрядити, єднати, поєднати.

Рядиться, подрядиться - підряджатися, підрядитися, братися, взятися зробити що.

Рядовой ( обикновенний , о работнике) - середній, звичайний; (в армии) - рядовий (-вого),
рядовик (-ка).

Рядчик - рядчий (-чого) (Н).

Саботаж - саботаж (-жу).

Саботажник, -ница - саботажник (-ка), саботажниця.

191

Російсько-український словник ділової мови

Саботировать - саботувати.

Сад - сад (-ду), садок (-дка); с. детский - дитячий садок.

Садовник, -ница - садівник (-ка), садівниця.

Садовод - садівничий (-чого).

Садоводство - садівництво.

Салотопня - салган (-ну).

Сальдировать - сальдувати.

Сальдо - сальдо, решта, лишок (-шку); с. по счетам - сальдо (решта) на рахунках.
Самовольничать - самоволити, сваволити.

Самовольньїй (о порубке леса ) - самовільний, свавільний.

Самогонщик, -щица - самогонник (-ка), самогонниця.

Самодельньїй (об издвлии) - саморобний; (о материи ) - саморобний, домотканий.
Самодеятельность - самодіяльність (-ности).

Самозастрахование - самовбезпечення.

Самоконтроль - самоконтроль (-лю).

Самолично - особисто.

Самоличность ( подлинность личности ) - тожсамість (-мости) особи,- доказать -сть -
довести тожсамість особи, довести, що саме та особа,- установить -сть - вияснити, що за
особа.

Самообложение - самооподаткування.

Самооборона - самооборона.

Самообразование - самоосвіта.

Самоокупаемость - самооплатність (-ности), самооплата; на началах -сти - на самооплаті.
Самоохрана - самоохорона.

Самоправньїй (о поступке) - самоправний.

Самостоятельность - самостійність (-ности); ( независимость ) - незалежність (-ности).
Самостоятельньїй (о распоряжении ) - самостійний; ( независимьш , об учреждении) -
незалежний.

Самосуд - самосуд (-ду); учинять -суд - самосудом чинити.

Самоубийство - самогубство, самострата,- покончить жизнь -ством - заподіяти собі
смерть, позбавити себе життя, укоротити собі віку.

Самоуплотнение - самопотіснення.

Самоуплотняться, самоуплотниться - самому потіснятися, потіснитися.
Самоуправление - самоврядування.

Самоуправство - самоправство.

Самоучка - самоук (-ка).

Самочинно - своєю волею, без дозволу, самовільно.

Самочинньїй (об организации) - самовільний.

Санатория - санаторій, уздорбвня, здорбвниця (Я).

Санитар, -ка - санітар (-ра), санітарка.

Санитария - санітарія.

Санитарньїй (о надзоре) - санітарний.

Санкционировать - санкціонувати.

Санкция - санкція.

Сантиметр - сантиметр (-тра).

Сахаровар - цукровар (-ра).

Сахароварение - цукроварство.

Сбавка - зменшення; ( скидка ) - знижка.

Сбавлять, -вить ( уменьиіать ) - зменшувати, зменшати, зменшити; -лять цену - спускати,
спустити ціну.

Сбалансировьівать, -ровать - збалянсбвувати, збалянсувати.

Сбегать, сбежать - утікати, утекти.

Сберегатель, -ница - зберігай (-ча), зберігачка, ощаджувач (-ка), ощаджувачка, ощадник
(-ка), ощадниця.

Сберегательньїй (о направленной к сбврежению деятельности) - зберігальний,
щадничний, ощадний.

Сберегать, -зберечь ( сохранять ) - зберігати, зберегти; ( економить ) - (за)ощаджувати,
ощаджати, (за)ощадити.

Сбережение - 1) ( сбереженньїе деньги) - заощадження, ощаджені гроші, ощадок (-дку); 2)
С хранение ) - зберігання, збереження; ( жономия ) - (за)ощаджування, (за)ощадження,-

192

Російсько-український словник ділової мови

отдать деньги на -ниє - дати зберегти гроші, дати гроші на збереження.

Сбивать, сбить цену - збивати, збити з ціни що, збавляти, збавити ціну на що.

Сбивчивость - плутанина, хиткість (-кости); с. показаний - плутанина в свідченнях.

Сбивчивьій (о показаннях) - плутаний, хиткий.

Сбор - 1) ( собирание ) - збиранка, збирання; с. денежньїй - збиранка, збирання грошей;
(собранная сумма) - зібрані гроші; с. добровольний - збирання пожертв, доброхітних
датків; ( собраннов ) - зібрані пожертви; с. кружечний - карнавкова збиранка, збирання
карнавками; ( собраннов ) - зібране карнавками, карнавкове; с. налогов - збирання
податків; с. урожая хлеба - жнива,- производить кружечньїй сбор - збирати карнавками;
2) ( собрание ) - збір (збору); с. лагерний - таборовий збір; -рьі территориальние -
територіяльні збори,- учебньш сбор (воинских частей ) - муштрові збори; 3) ( налог ) - побір
(-бору), оплата, податок (-тку); с. весовой - вагове; с. гербовий - гербове, гербова оплата,-
с. за место на базаре , на ярмарочной площади - базарне, ярмаркове,- с. канцелярский -
канцелярське, канцелярський побір; с. листовой - поаркушева оплата,- -рьі неокладньїе -
посередні побори,- с. нотариальньїй - нотаріяльне, нотаріяльний побір; с. окладной -
безпосередній податок; с. охотничий - мисливське, оплата з мисливства, з ловецтва; с.
патентний - патентний (патентовий) побір, патентне; с. питейний - чопове, оплата з
напоїв, винове; с. поведерний - повідеркове,- с. почтовий - поштова оплата, листове; с.
разовой - разове; с. страховой - убезпечне,- с. судебний - судове, судова оплата,- с.
таможенний - мито, митове,- с. уравнительний - (у)рівняльне, урівняльний побір,- с.
целевой - цільове, цільова оплата, цільовий податок,- с. ярмарочний - ярмаркове; 4)

{сбори, приготовленая) - готування, лагодіння, лагодження до чого, збирання; все в
сборе - усі зібралися.

Сборище - збіговисько.

Сборник - збірник (-ка).

Сборньїй (о деньгах) - збірний, збираний; (о пункте) - збірний. Сборная ( изба , комната) -
збірня.

Сборщик, -ца - 1) ( денег ) - збирач (-ча), збирачка; 2) ( частей машини) - складач (-ча).

Сброшюровьівать, сброшюровать - брошурувати, зброшурувати.

Сбьівать, сбьіть - збувати, збути,- с. краденое - переводити крадене.

Сбьіт - збут (-ту), збуток (-тку); с. вялий - повільний збут,- для сбита - на збут (збуток);
кредитні по сбиту - збутові кредити,- при слабом сбьіте - коли малий збут,- сбьіт зтого
товара представляет трудность - збувати цей крам важко (трудно); товар пользуется
хорошим спросом и сильним сбитом - на крам є добрий попит і великий збут.

Сбьітовой (об операциях) - збутовий.

Сбьітчик ( краденого ) - перевідник (-ка).

Сваливать, -лить ( вину , ответственность) - звертати, звернути на кого, складати,
скласти на кого.

Свалка ( свалочний пункт) - смітничище, смітник (-ка); ( скопление народа, драка) -
колотнеча, колотня, потовп (-пу).

Сведение - зведення; с. счетов (в бухг. книгах) - зведення (закінчення) рахунків; с.
счетов (с кем) - поквитування.

Сведение - 1) відомість (-мости); ( известие) - звістка,- -ния о чем - відомості за що (про що
),- -ния отривочние - уривані відомості,- -ния скудние - мало звісток, обмаль звісток,- для
-ния - до відома; до всеобщего -ния - до вселюдного (загального) відома,- доводить до
-ния - подавати, подати до відома, подавати відати,- доводить до -ния публики -
оповіщати публічність,- доставлять -ния - подавати відомості,- дошло до нашего -ния -
стало нам відомо; иметь -ния - мати відомості (звістки); имеются достаточние
сведения - є досить відомостей,- к вашему -нию - щоб Ви знали, до Вашого відома,- к -нию
и исполнению - до відома та виконання; ми имеем -ния - нам відомо, ми маємо відомості,-
по -ниям (из -ний) - з відомостей; {на оснований -ний) - за відомостями, на підставі
відомостей,- -ния достаточни - досить відомостей,- -ния по ведомостям - відомості з
розписів,- по имеющимся у нас -ниям, по нашим -ниям - як нам відомо,- получать -ния -
діставати (одержувати) звістки,- представлять (необходимьіе) -ния - подавати (потрібні)
відомості,- принять к -нию - взяти до відома, взяти до уваги,- с доведением до сведения -
подаючи (подавши) до відома, подаючи (подавши) відати,- собирать -ния - збирати
відомості; 2) ( знания) - знання,- -ния по математике - знання з математики.

Сведущий з чем (об жсперте) - досвідченний, що знається на чому, знаючий;
{осведомленний) - обізнаний на чому,- бить -щим в чем - знатися, розумітися на чому.

Свежий (о следе) - свіжий, недавній: (об известии) - останній.

193

Російсько-український словник ділової мови

Сверка - звіряння, звірення; с. по книгам - звіряння з книжками (по книжках).

Сверстьівать, -стать ( типогр .) - верстати, зверстати, поверстати.

Свертьшать, -нуть - згортати, згорнути, звивати, звинути; (предприятие , учреждение) -
звужувати, звузити, згортати, згорнути.

Сверхдолжньїй (о работе ) - надобов'язковий, надналежний.

Сверхзаработок - надзаробіток (-тку).

Сверхкомплектньїй (об жземплярв) - надкомплектовий, надкомплектний.

Сверхпредельньїй (о расходе) - надмежний, що переходить визначену норму, межу.

Сверхсметньїй (о расходе) - надкошторисний; ( внесметний ) - позакошторисний.

Сверхсрочньїй (о службе) - надреченцевий.

Сверхурочньїй (о работе ) - понаднормовий.

Сверхштатньїй (о служащем ) - поверхштатний.

Сверять, -рить - звіряти, звірити, порівнювати, порівняти.

Свидание - побачення; -ниє с арестованньїм воспрещается - бачитися з арештованим
заборонено.

Свидетель, -ница - свідок (-дка), свідчиця,- с. очевидец - наочний свідок, свїдок-
самовидець (р. п. - свідка-самовидця); бить , виступать -лем, в качестве -ля - за свідка
бути, ставати, стати; взять кого в -ли - узяти кого за свідка; виставлять -лей - ставити,
поставити свідків,- отводить -лей - відсторонювати, відстороняти, відсторонити свідків,-
посредством, с помощью -лей - свідками; представить -лей - поставити свідків,-
призивать кого в -ли - ставити кого за свідків.

Свидетельский (о подписи) - свідковий.

Свидетельство - 1) ( документ ) - свідоцтво,- с. брачное - свідоцтво про шлюб,- с. ввозное -
довозовий лист; с. вивозное - вивозовий лист,- с. залоговеє - заставний лист,- с.
медицинское - лікарське свідоцтво, свідоцтво від лікаря,- с. метрическое - метрика,- с. об
оспопрививании - довідка про щеплення віспи,- с. провозное - провізне свідоцтво,
свідоцтво на перевіз,- с. промисловеє - промислове свідоцтво,- с. проходное - подорожня
(посвідка); о. срочное - термінове свідоцтво,- с. увольнительное : а) свідоцтво про
звільнення; б) ( отпускное ) - картка на відпустку, відпускна картка; 2)
{свидетельствование) - свідкування, свідчення,- по -ству очевидцев - як свідчать
самовидці.

Свидетельствовать, засвидетельствовать, посвидетельствовать - 1) ( удостоверять )
- свідчити, засвідчити, посвідчити; с. подпись - свідчити підпис; 2) (бить свидетелем) -
свідкувати, бути за свідка.

Свидетельствовать, освидетельствовать - ( осматривать ) - свідувати, освідувати,
оглядати, оглянути; ( проверять ) - перевіряти, перевірити.

Свобода - воля,- лишить -дьі - позбавити волі.

Свободньїй (о времени, профессии) - вільний,- -ньій для прохода - прохідний; бить -ньім
(иметь время) - мати час, бути вільним,- ви -ньі отказать или принять - вам вільно
відмовити або прийняти.

Свод (в виражениях): с. гражданских законов - зведені цивільні закони,- с. тарифов -
збірник тарифів.

Сводить, свести - 1) ( отводить ) - відводити, відвести, відпроваджувати, відпровадити;

( уводить ) - виводити, вивести,- с. вора в район - відпровадити (одвести) злодія до району,-
у него свели лошадей - у нього покрадено коні; 2) ( кого с кем, что с чем) - зводити,
звести кого з ким, що з чим,- с. конци с концами - збирати, позбирати кінці; с. на очную
ставку - зводити на очі, ставити на віч; 3) ( счета ) - зводити, звести, закінчувати,
закінчити; ( данние) - зводити, звести; 4) (счетьі с кем) - квотуватися, поквитуватися; 5)
(к чему) - зводити, звести до чого,- с. к минимуму - зменшувати, зменшити скільки мога,
зменшувати до мінімуму.

Сводиться, свестись к чему - іти(ся) до чого, бути в чому,- все -тся и тому - все йдеться
до того,- метод -тся к следующему - метод у тому.

Сводка - зведення; с. счетов - зведення (підраховування, підрахування) рахунків; с. по
исполнению чего - зведені відомості про виконання чого.

Сводньїй (о балансе) - зведений; ( сборний , о команде) - збірний. Сводньїе ( дети) -
зведенюки, зведенята.

Своевременно - у свій час, вчасно, своєчасно.

Своевременньїй (о замечании) - вчасний, своєчасний, слушний.

Своєкоштний (об учащемся) - своєкоштний, на своїм кошті.

Свьіше - над, понад, більше як,- не свише пятидесяти - не більше як п'ятдесят; свише

194

Російсько-український словник ділової мови

пятидесяти - (по)над п'ятдесят; свьіше сил - над силу.

Связь - зв'язок (-зку), сполучення; с. закономерная - закономірний зв'язок; с.
пространственная - зв'язок просторовий, сполучення на віддалі (на відстані); с.
телеграфная - телеграфний зв'язок, телеграфне сполучення; с. тесная - щільний
зв'язок,- -зи семейние - родинні зв'язки; вне всякой связи - без ніякого зв'язку.

Связьіваться, -заться - зв'язуватися, зв'язатися, сполучатися, сполучитися.

Сговариваться, -риться - умовлятися, умовитися, змовлятися, змовитися,
погоджуватися, погодитися.

Сгружать, сгрузить - вивантажувати, вивантажити.

Сгрузчик - вивантажувач (-ча).

Сгруппировнвать, -ровать - групувати, згрупувати, гуртувати, згуртувати.

Сдавать, сдать - здавати, здати що кому; (давать сдачу ) - давати, дати решту,- с. в наем -
віддавати в найми, винаймати,- с. должность - складати, зложити уряд, здавати, здати
уряд,- с. отчет - давати звіт, звітувати, (по)давати, подати звіт,- с. жзамен - складати,
скласти іспит.

Сдаваться, сдаться - 1) здаватися, здатися,- деньги сдаются по документам - гроші
здають згідно з документами; 2) (капитулировать) - здаватися, здатися, піддаватися,
піддатися; -ться на капитуляцию - здаватися на капітуляцію, капітулювати.

Сдаточньїй (о ведомости) - здавальний.

Сдатчик, -чица - здавальник (-ка), здавальниця, здавач (-ча), здавачка.

Сдача - 1) ( остаток денег ) - решта,- получить сдачу - одержати решту; 2) ( действие ) -
здавання, здання, здача; с. в наем - віддавання в найми, винаймання,- вьінуждать к сдаче
налога - примушувати здати податок,- имущество подлежит сдаче - майно належить
здати,- производить сдачу чего - здавати що,- срок для сдачи налога - термін здавати
податок.

Сделка - злада, ( Секц .) оборудка, поєднання; ( односторонняя ) - уклад (-ду), правочин (-ну
); с. биржевая - біржова злада,- с. биржевая срочная - біржова злада на термін,- с.
дефективная - дефективний правочин; с. кабальная - кабальна злада,- с. комиссионная -
комісійна злада,- с. мировая - мирова,- с. мнимая - ніби злада, несправжня злада,- с. на
разницу - злада на різницю,- с. на срок - злада на термін,- с. по купле-продаже - злада на
купівлюпродаж,- с. предварительная - попередня злада,- с. спорная - спірна злада,- с.
срочная - злада на термін,- с. торговая - торговельна злада,- вовлекать в невигодную -ку
- втягати в утратну справу (зладу); войти в -ку - зладу взяти з ким, поєднатися на чому з
ким,- на бирже оживленньїе -ки - на біржі багато поєднань; совершать -ку - зладу
укладати, зладу робити,- учинить -ку - укладати зладу, укладати правочин.

Сделочньїй (об условии ) - зладовий, укладовий.

Сдельно - відрядно, від роботи,- платить -но - платити від роботи (відрядно).

Сдельньїй (о плате, работе) - відрядний, закладний.

Сдельщик, сдельньїй рабочий - відрядний робітник.

Сдельщина - відрядна (закладна) робота, закладщина.

Сдерживать, -жать (слово, обещание ) - додержувати, додержати, дотримувати,
дотримати чого.

Сеанс - сеанс (-су).

Себестоимость - собівартість (-тости); продавать по -ти - продавати за свою ціну,
продавати за собівартість.

Сезон - сезон (-ну); с. дачний - літниковий сезон,- с. лесозаготовительньш -
лісозаготовний сезон,- с. отопительний - паливний сезон.

Сезонний (о товаре , работе) - сезонний, сезоновий.

Сейф - сейф (-фу).

Секвестр - секвестр (-ру).

Секвестровать - секвеструвати, сов. - засеквеструвати.

Секретариат - секретаріят (-ту).

Секретарство - секретарство.

Секретарский (об обязанностях) - секретарський.

Секретарствовать - секретарювати.

Секретарь - секретар (-ря); с. личний - особистий секретар; с. непременньш - неодмінний
секретар; (несменяемий) - незмінний (довічний) секретар; учений -тарь - учений
секретар; бить -рем (исполнять секретарские обязанности) - секретарювати.

Секретний (о деле, сообщении) - таємний, секретний.

Секунда - секунда.

195

Російсько-український словник ділової мови

Секционньїй (о совещании) - секційний.

Секция - секція.

Селекционер - селекціонер (-ра).

Селекционньїй (о станции) - селекційний.

Селекция - селекція.

Селение - селище.

Селить, поселить, -ся - селити, поселити, оселяти, поселити, -ся.

Село - село; села окружние (села округи) - окружні села,- в село (поехать) - на село,- в
селе (работать) - на (в) селі.

Сельский (об общине ) - сільський.

Сепьско-хозяйственньш (о роботах ) - сільсько-господарчий; (о налоге) -
сільськогосподарський.

Сельчанин, -нка - селянин (-на), селянка.

Семейньїй (о положений) - родинний, сімейний; он -ньій - він сімейний, він має родину, у
нього родина.

Семейство, семья - родина, сім'я.

Семенной (о лавке, управлений) - насіннєвий, насінньовий, насінний.

Семеновод, -дна - насінняр (-ра).

Семеноводство - насінництво.

Семестр - піврік (-року), семестр (-тру).

Семидневие - семидення, сім день, семиденка; отчет представлять каждое -виє -
звітувати за сім днів (що сім день).

Семилетка (школа) - семирічка, семилітка.

Семинарий, семинар - семінар (-ру), семінаріюм (-му); с. маленький - семінарець (-рця).

Сенокос (робота и время работьі) - косовиця; ( угодье ) - сіножать.

Сентябрь - вересень (-сня).

Серебро - срібло; с. чистое - щире срібло.

Серебряньїй (о деньгах) - срібний.

Середняк, -чка - середняк (-ка), середнячка.

Середняцкий (о хозяйстве) - середняцький.

Серия - серія, ряд (-ду); по сериям - серіями.

Сертификат - сертифікат (-ту).

Сессия - сесія, посіди (-дів).

Сестра (в вьіражениях): с. милосердия - сестра-жалібниця,- с. патронажная - сестра
патронажна, сестра-піклувальниця.

Сетка, сеть - сітка, мережа,- с. тарифная - тарифна сітка (мережа); с. учреждений - сітка
(мережа) установ.

Сжатие (кредита, ринка) - звуження.

Сжатость - стислість (-лости).

Сжатьій (о речи , изложении) - стислий.

Сзьівать, созвать - скликати, скликати.

Сигнал - гасло, сиґнал (-лу); сделать сигнал - подати гасло (сиґнал).

Сигнализация - сиґналізація; ( действ.) - сигналізування, гаслування.

Сигнализировать - подавати гасло, гаслувати, сигналізувати.

Сигналист - гаслівничий (-чого).

Сигнальньїй (о знаке) - гасловий, гаслівний, сигнальний.

Сигнатура - 1) - значка, напис (-су), сигнатура; 2) - підпис (-су).

Сигнировать - 1) - значкувати, значити, сиґнувати; 2) - підписувати, підписати.

Сиделка - доглядачка (коло хворого).

Сила - сила,- с. движущая - рушійна сила,- с. доказательная - довідна сила, довідність (-
ности); с. производительная - продукційна сила,- с. рабочая - робоча сила,- с.
юридическая - правна сила,- бездействующая рабочая сила - вільна (гуляща) робоча
сила,- бить в силе - мати силу, в силі бути,- в силе сохранить закон - залишити чинним
закон,- в силу закона - за силою закону, на підставі закону, силою права,- в силу таких
условий - через такі умови,- в силу зтого - через це,- взять силу - силу взяти, набрати
сили (ваги); вооруженной силою - збройно,- всеми силами - з усієї сили, всіма силами,-
вступать , входить в законную силу - набувати, набути правної сили,- вступать, входить
в силу (о законе) - набувати, набути сили, ставати, стати чинним, набирати, набрати
чинности,- вибиваться из сил - знемагатися, знемогтися на силі; закон не имеет
обратной сили - закон не має зворотної сили, закон назворбт не чинить,- изо всех сил - з

196

Російсько-український словник ділової мови

усієї сили, чимдуж; имеющий законную силу - правосильний; истратить силу (на
работе ) - виробитися з сили, втратити силу; мне не по силам зта работа - ця робота над
мою силу, мені не здолати цього, не зробити; не в силах (бить) - не здужати, не здолїти,
не мати сили, неспроможним бути,- не имеющий законной сили - неправосильний,-
общими силами - спільно, гуртом,- по мере сип - як посилля, в міру сили,- по силам
(работа) - під силу,- постановление входит в силу - постанова набирає сили, чинности,-
применять силу - уживати, ужити сили,- работать через силу - працювати над силу, над
міру,- сверх сил - над силу, через силу,- собственньїми силами - власними силами,
самотужки; терять силу - знесилюватися; (о законе) - втрачати силу, чинність;
употреблять (все) сили - докладати, докласти (всіх) сил.

Симптом - симптом (-му), ознака; с. ясно вираженний - виразна ознака.

Симулировать - симулювати; ( прикидиваться чем) - удавати кого, що,- с. болезнь -
удавати хворого,- с. преступление - симулювати злочин.

Симулянт, -тка - симулянт (-та), симулянтка, удавач (-ча), удавачка.

Симуляция - симуляція, удавання; с. болезни - симуляція хворости, удавання хворого.

Синдикат - синдикат (-ту).

Синдикатщик - синдикатник (-ка).

Синдицировать - синдикувати.

Сирота - сирота; с. круглий - сирота безрідний, кругом сирота.

Сиротский (о приюте) - сирітський.

Сиротствующий - сирота, осиротілий.

Система - система; (систематичность) - система, полад (-ду) ( Секц.); с. аккордная -
акордова система; с. бальная - балова система,- с. десятинная - десяткова система,- с.
марочная - маркова система, система марок,- с. метрическая - метрична система,- с.
покровительственная - протекційна, захисна (охоронна) система,- без -мьі (в беспорядке)
- незладновано, безладно, невполадно (Я); в -ме подавать - поладом (системою)
подавати; по аккордной -ме платить - акордом платити,- учебник без -мьі - підручник без
системи, підручник, що не має системи.

Систематизация - систематизація, уполаднення (Я).

Систематизировать - систематизувати, уполаднювати, уполаднити (Я).

Систематически - систематично, раз-у-раз; -ки опаздивать - раз-у-раз запізнюватися.

Систематический (об изложении) - систематичний.

Ситуация - ситуація, становище.

Сказьіваться, -заться ( обнаруживаться , отражаться) - позначатися, позначитися;
(кем) - удавати, удати кого,- -ться больним - сказати про себе, що хворий; удати хворого,-
-ется влияние - позначається вплив.

Скала - скаля, степениця,- с. восходящая - східна (горобіжна) скаля,- с. нисходящая -
спадна (низобіжна) скаля,- по скале - за скалею.

Скальївать, сколоть (бумаги) - сколювати, сколоти.

Скачки - скакові (пере)гони (-нів); (ристалище) - біговище.

Скидка - відбава (Я); (с цени) - знижка,- с. в (30%) - знижка на (30%); с. со счета - відбава
з рахунку; за учинением условленной скидки (взискать) - відбавивши, як умовлено,
зробивши умовлену знижку.

Склад ( помещение) - склад (-ду), комора, склеп (-пу); с. аптечний - аптечний склад,- с.
базисний - базовий склад,- с. вещевой - речовий склад, склад на речі,- с. для зерна -
зернова комора, шпихлір (-ра); с. дровяной - дровник (-ка); с. книжний - книжкова
комора,- с. оптовий - гуртова комора,- с. пищевой - харчова комора,- с. пороховой -
пороховий склеп, порохївня,- с. угольний - вуглярня.

Складочньїй (о месте) - складовий; (о деньгах) - складковий, складений.

Складской (о принадлежностях склада) - складовий, склеповий, складський, від комори.

Складчик, -чица - складач (-ча), складачка.

Складчина - складка; в -чину - складкою, у складку.

Складьівать, сложить - 1) - складати, скласти; 2) ( слагать) - складати, скласти,- с.
полномочия - складати повноваження, зрікатися, зректися повноважень; 3) ( вину на
другого) - звертати, звернути, складати, скласти на кого, на що.

Склеивать, склеить - склеювати, склеїти, зліплювати, зліпити.

Склонять, -нить что куда - нахиляти, нахилити; (кого к чему) - намовляти, намовити кого
на що,- с. на свою сторону - залучати до себе, привертати, привернути до себе (на свій бік
), прихиляти, прихилити.

Сколка (для бумаги) - сколювач (-ча).

197

Російсько-український словник ділової мови

Скомпрометировать - см. Компрометировать.

Скопление ( нагромождение ) - скупчення, завала; (людей) - стовпище, натовп (-пу),
скупчення; с. отписки - завала листування.

Скопляться, -питься (о деньгах) - збиратися, назбиратися; (о людях) - товпитися,
стовпитися.

Скопом - стовпищем, юрбою, натовпом.

Скоро ( бистро ) - швидко, хутко; (в скорости) - незабаром, скоро, хутко.

Скоропечатня - хуткодрукарня, друкарня.

Скоропись - 1) - хутке письмо, скоропис (-су); 2) ( стенография ) - стенографія.

Скоро(по)спешньій - сквапливий, скороспішний.

Скорость ( движения ) - швидкість (-кости), хуткість (-кости), скорість (-рости); с.
предельная - крайня швидкість; в -сти - незабаром, небавом,- отправлять больиюй,
малой -стью - пересилати великою, малою швидкістю; с наибольшей -стью (делать) -
якнайшвидче; со -стью поезда (ехать) - швидко, як поїзд.

Скоросшиватель - зшивач (-ча).

Скорьій (о поезде) - швидкий; (о помощи) - негайний; ( близкий по времени, о приходе кого
) - скорий.

Скот - худоба, товар (-ру), скот (-ту); с. убойний - (худоба) товар на заріз,- скот падает -
худоба гине.

Скотобойня - різниці (-ниць).

Скотовод - скотар (-ря).

Скотоводство - скотарство; с. племенное - скотарство на розплід, расове скотарство.

Скрепа ( документа ) - посвідчення, ствердження; ( вещь) - скріпа.

Скрепка (для бумаг) - закріпка.

Скреплять, -пить (разорван. бумагу) - сколювати, сколоти; (документ подписью) -
свідчити, посвідчувати, посвідчити, стверджувати, ствердити; с. договор - стверджувати
договір.

Скрьівательство - перехови (-вів), переховування.

Скрьівать, скрьіть - І) (прятать) - ховати, сховати; 2) (держать в тайне) - таїти,
затаювати, затаїти.

Скрьіваться, скрьіться (исчезать) - зникати, зникнути, тікати, втекти; (прятаться) -
ховатися, переховуватися, сховатися.

Скрьітьій (о прибили) - затаєний, прихований; (тайний, о намерении) - (по)таємний,
потайний.

Скудньїй (о сведениях) - убогий, мізерний, дуже малий.

Скупать, -пить - скуповувати, скупити, поскуповувати.

Скупщик, -щица - скупник (-ка), скупниця.

Скученность - скупченість (-ности), скупчення.

Слабеть, ослабеть - слабшати, ослабати, ослабнути; слабеет дисциплина - слабшає
(ослабає) дисципліна.

Слабость (о здоровьи) - кволість (-лости); с. наблюдения - мало догляду, непильний
догляд.

Слабьій (о кооперативе) - неміцний; (о здоровьи) - кволий, недужий; (о работе) -
кепський, недоладний.

Слагать, сложить - складати, скдасти,- с. долг, штраф - скидати довг, штраф (з кого),
дарувати довг, штраф (кому); с. с себя ответственность - зрікатися, зректися
відповідальности,- с. со счетов - скидати, скинути з рахунків.

Слаживать, сладить - 1) (ч то) - ладнати, зладнати; 2) (справиться с работой) - давати,
дати раду, управлятися, управитися, справлятися, справитися, упоратися; 3) (придти к
соглашению с кем) - порозуміватися, порозумітися, годитися, згоджуватися, згодитися з
ким.

След - слід (-ду), вїдслід (-ду); идти, пойти по следам - слідкувати, послідкувати за ким,
іти, піти чиїм слідом,- нападать на след - натрапляти, натрапити (надибати) на слід,- по
горячему следу - у свіжу тропу, свіжим слідом.

Следить за кем , за чем - 1) (наблюдать) - стежити, слідкувати за ким, за чим,- следить за
ходом дела - стежити, як іде справа; 2) (присматривать) - доглядати, наглядати,
пильнувати кого, чого, назирати кого, що; 3) (вислеживать) - стежити за ким, сов. -
сочити, сов. - присочити кого (Г), слідити, висліджувати, сов. - вислідити кого.

Следование - 1) (войск) - перехід (-ходу); (поездка) - проходження; 2) (чему) -
додержування чого,- точное -ниє распоряжению - точне додержування розказу.

198

Російсько-український словник ділової мови

Следователь - слідчий (-чого); с. по особоважним делам - слідчий в особливо важних
справах.

Следовательно - отже, отож, виходить.

Следовать - 1) (причитаться коми ) - належати, належатись, припадати; как следует - як
слід, як належить, як годиться; 2) ( из чего) - виходити, випливати; из зтого следует - з
цього виходить (випливає).

Следовать, проследовать - іти, піти, проходити, пройти, їхати, проїхати; бумаги следуют
с поездом - папери йдуть із поїздом,- делегация следовала с курьерским - делеґація їхала
кур'єрським.

Следовать, последовать - 1) ( идти за кем) - іти, піти слідом за ким, іти, піти чиїм слідом;
(за чем) - іти, піти слідом за чим; 2) ( чему ) - додержувати чого, іти, піти за чим,- следуя
инструкции - додержуючи інструкції; следуя примеру - ідучи за прикладом; следуя
совету - слухаючись поради, приймаючи пораду, додержуючи поради; 3) ( после чего) -
бути після чого, іти після чого,- после зтого последовало - по цьому було,- что за зтим
следует - що йде по цьому.

Следственньїй (о власти, о комиссии) - слідчий.

Следствие - 1) ( судебное ) - слідство; с. предварительное - попереднє слідство,
передсудове слідство; вести, производить -виє - чинити, робити, провадити слідство;
назначать -виє - призначати слідство; прекращать -виє - закривати (прикінчувати)
слідство; состоящий под -виєм - підслідний; 2) ( результат ) - наслідок (-дку); как -виє
зтого - як наслідок цього, наслідком цього; 3) ( вивод ) - висновок (-вку); виводить -виє -
робити висновок.

Следуемое - належне, належність (-ности), що належить; получать -моє - діставати
належне; сверх -мого - понадналежність, понадналежне.

Следующий - 1) (в пространстве, в доме ) - дальший; 2) ( во времени), о заседании -
наступний, дальший; на -щий день - другого дня,- на -щей неделе - на цім тижні; на, в
-щий раз - другого разу,- 3) ( перед перечислением, пояснением) - такий, таке, ось що,-
-щим образом - таким способом, так,- оратором предложено -щее - промовець
запропонував ось що.

Сливать, слить ( учреждения ) - зливати, злити.

Сличать, -чить - рівняти, порівнювати, порівняти, звіряти, звірити.

Сличительньїй (о ведомости) - порівняльний, на порівнення, звіряльний.

Слобода - слобода.

Слободской - слобідський, слобожанський (Г).

Словарньїй (о работе, материале) - словниковий.

Словарь - словник (-ка).

Словесньїй (о заявлений) - словесний, усний; на словах.

Слово - слово,- с. вступительное - вступне слово,- с. заключительное - (при)кінцеве слово,-
с. надгробное - слово над домовиною; с. окончательное, реиіительное - останнє слово,- с.
ответное - слово на відповідь, відповісне відповідне слово,- с. предварительное -
попереднє слово,- с. приветственное - привітальне слово, промова на (при)вітання,- с.
прощальное - прощальне слово,- с. честное - слово чести,- брать назад слово - зрікатися,
зректися слова,- в двух словах - двома словами,- в немногих словах - небагатьома словами,-
дать на слово - дати на віру,- держать, одержать слово - додержувати, додержати слова,
стати на слові ( Г ),- исполнить слово - справдити, додержати слова, стати на слові,- к слову
- до речі,- лишать слова - позбавляти, позбавити слова,- нарушить слово - зламати слово,
не додержати слова,- не устоять в слове - не додержати слова,- одним словом - одно
слово,- по его словам - з його слів,- слово в слово - слово до слова,- при первом слове - з
першого слова, на першому слові,- слово предоставляется - слово належить; слово
предоставлять - давати, дати слово кому,- точние слова (приводить) - достотні слова.

Словопрение - дискусія, змагання, словесне сперечання.

Слог - склад (-ду); с. возвишенний - високий склад.

Сложение - 1) ( должности с себя) - зречення посади; ( кого с должности) - звільнення з
уряду (з посади); 2) ( налогов, недоимок) - дарування (податків, недоплат) кому; 3)

( математ .) - додавання.

Сложность - складність (-ности); в общей -сти - в цілому, загалом, загалом беручи,- по
-сти дела (затруднительн.) - бо складна справа, тому що складна справа; по (своей) -ти -
(своєю) складністю, через свою складність.

Сложньїй (о процессе) - складний.

Слом чего ( постройки ) - розкидання, розкид (-ду); на слом (продать) - щоб розкидати, на

199

Російсько-український словник ділової мови

розкид.

Слуга, служанка - слуга, служник (-ка), служниця.

Служащий, -щая (сущ.) (в госуд. учрежд.) - урядовець (-вця), службовець (-вця); -щий
банковий - банковик (-ка), урядовець банку,- -щи й в сахарном производстве - цукровик (-
ка); -щий государстввнний - урядовець (-вця); -щий желвзнодорожний - залізничник (-
ка); -щий квалифицированний - кваліфікований службовець,- -щий конторский -
конторський працівник; -щий таможенний - митник (-ка), митний урядовець,- -щий
трамвайний - трамвайник (-ка).

Служба - праця на посаді, служба; ( должность ) - уряд (-ду), посада; ( услужение) -
служба, найми (-мів); с. воєнная, действительная - військова чинна служба; с.
государственная - уряд (-ду), урядова праця, державна посада, державна служба,- с.
движвния - служба руху; с. живой связи - відділ живого зв'язку,- с. материальная -
матеріяльна служба,- с. навмная - найми (-мів); с. наружная - зокільна служба,- с. пути -
служба колії; с. связи - служба зв'язку,- с. тяги - возова служба,- бить, находиться на
службе: а) ( иметь должность ) - працювати (на уряді) де, бути на посаді, мати посаду; б)

(,работать в учреждении в служебние часи ) - бути на уряді, урядувати, бути на праці;
годний к -бе (о лице) - здатний до праці (до служби), здатний працювати,-
злоупотребление по -бе - урядове зловживання, зловживання на уряді,- на -бе обществу

- на громадській роботі,- обязанности по -бе - урядові (службові) обов'язки; оставлять
-бу - кидати, кинути (залишати, залишити) працю (посаду), кидати, кинути працювати
(служити); по долгу, по обязанностям -бьі - з урядової повинности, з урядового
обов'язку; поступить на -бу - стати на уряд, взяти посаду, стати на службу,-
преступление по -бе - злочин урядовця, урядовий злочин, службовий злочин,-
продвигаться, продвинуться по -бе - підвищуватися, підвищитися, підвиситися на уряді,-
проходить -бу - перебувати на уряді (на службі); прохождение -бьі - урядова праця,-
сокращенньш по (на) -бе - звільнений, бо зменшено штат, через зменшення штату,-
упущение по -бе - службовий недогляд,- являться на -бу - приходити урядувати,
приходити на працю (на службу); его нет дома, он на -бе - його нема дома; він на уряді
(урядує, на праці).

Служебньїй (о часе) - урядовий, службовий; ( вспомогательний, о значений) - помічний.

Служитель, -ница - 1) ( прислуга ) - (при)служник (-ка), (при)служниця; 2) ( культа ) -
служитель (-ля), служителька.

Служительский (о комнате) - служницький.

Служить (бить на службе) - служити, працювати де, мати працю (посаду) де,- (бить в
услужении) - служити кому, в кого, де,- с. бухгалтером - працювати як бухгальтер,
служити за бухгальтера,- с. по найму - працювати найнявшись.

Служить, послужить - 1) ( чем) - бути, бути за що, правити за що, стати за що;

( пригодиться) - придаватися, придатися на що,- с. препятствием к чему - бути на заваді,
ставати на заваді, бути, ставати на перешкоді до чого, перешкоджати чому,- с. причиной -
бути за причину, спричиняти що, спричинитися до чого,- зто служиш доказательством
того - це є довід за те; зто можеш послужить нам в пользу - це може вийти нам на
користь; зто послужило началом - це стало (було) за початок; 2) (к чему, для чего) - бути
на що, вживатися, вжитися на що.

Слух ( молва) - чутка, поголос (-су), поголоска,- распространение ложних слухов
преследуется законом - за поширення неправдивих чуток карають згідно з законом.

Случай - випадок (-дку); ( удобний ) - нагода; ( происиїествие ) - пригода,- с. несчастний -
нещасливий випадок, нещаслива пригода,- с. смертний - смертний випадок,- с. страховой

- убезпечний випадок; с. удобний, благоприятний - (добра) нагода, (слушна) оказія,- с.
частний - окремий випадок,- в больиіинстве -ев - здебільшого, здебільша,- в каждом с-е -
щоразу, кожного разу,- в крайнем с-е - в крайньому разі; в настоящем с-е - на цей раз,
цього разу,- в некоторих -ях - інколи, в деяких випадках; в немногих -ях - у небагатьох
випадках; в подлежащих -ях - в належних (відповідних) випадках; в противном -ае -
інакше, а коли ні,- в с-е нахождения - якщо (з)найдуть, якщо (з)найдеться, якщо (з)
найдене буде,- в с-е необходимости - якщо є, якщо буде, коли є, коли (тільки) буде конча
потреба; в -ае неявки - якщо не з'являться; в -ае появлений заболеваний - якщо
почнуться захорування,- в отрицательном с-е - коли ні, якщо ні,- в положительном с-е -
коли так, якщо так,- в последнем с-е - в останньому разі; в сходних -чаях - в подібних
випадках; в таком с-е - коли так, у такому разі, тоді,- в с-е чего - якщо, на випадок чого,- в
зтом с-е - у цьому разі; во всех -ях - завжди, коли,- во всяком с-е - у всякім разі, в
кожному разі; искать с-я - шукати нагоди,- на всякий -ай - на всякий випадок, про

200

Російсько-український словник ділової мови

(всякий) випадок; на -ай чего - на той випадок, коли б; не редки -аи - часто трапляється,
часті (непоодинокі) випадки, не так рідко бувають випадки,- по -аю (войни) - з причини
(війни); по с-ю годовщиньї - з нагоди роковин,- по с-ю (купить) - при нагоді (купити), з
нагоди (купити), з оказії (купити); по с-ю послать - при оказії (з оказією) послати,- по с-ю
(продаєшся) - випадково, випадком (продають); по с-ю отьезда (продаєшся) - з причини
від'їзду (продають); по с-ю чего - з причини, з нагоди,- покупка по с-ю - принагідна
купівля, купівля при нагоді,- представился -ай - трапилася нагода,- при (удобном,
благоприятном) с-е - при (добрій) нагоді, принагідно, при оказії, за нагоди, (з) нагодою,-
при первом удобном -ае - (з)першою нагодою,- с подходящим -ем - принагідно; упустить
-чай - не скористатися з нагоди, проминути, пропустити нагоду.

Случайно - випадком, випадково.

Случайность - випадковість (-вости); ( случай) - випадок (-дку); ( неожиданность) -
несподіваність (-ности).

Случайньїй (о заработке) - випадковий.

Случаться, -читься - 1) ( приключаться) - траплятися, трапитися, випадати, випасти,
припадати, припасти; 2) ( бьівать ) - траплятися, трапитися, ставати, статися; (о плохом) -
коїтися, скоїтися,- случилась потеря - шкода сталася; 3) ( случайно прибить) -
нагодитися; случился как раз представитель фирмьі - саме нагодився відпоручник
фірми.

Слушатель, -ница - слухач (-ча), слухачка.

Слушать, заслушать - слухати, вислухати; заслуиіать протокол - вислухати протокол.

Слушать дело - розглядати, розглянути справу.

Слушаться - 1) (команди) - слухатися; 2) (о деле) - розглядатися; дело -лось в суде -
справу розглядали в суді.

Смежность - суміжність (-ности); в -сти (находиться) - суміжно.

Смежньїй (об участке) - суміжний.

Смелость - сміливість (-вости); брать, взять на себя смелость - зважуватися, зважитися.

Смена - зміна, заступання; на смену - щоб змінити.

Сменньїй (сменяемий, о работнике) - зміннний; ( заступающий , о работнике) -
заступний.

Сменяемость - змінність (-ности).

Сменять, сменить - 1) - зміняти, змінити; 2) (кого в работе) - зміняти, змінити,
заступати, заступити; 3) (смещать) - скидати, скинути, звільняти, звільнити.

Смертность - смертність (-ности).

Смертний (о приговоре) - смертний; (об умирающем) - смертельний, на смерті.

Смерть - смерть (-ти); с. внезапная - нагла смерть,- с. гражданская - політична смерть,- с.
мнимая (притворная) - завмертя, удавана смерть,- с. насильственная - ґвалтовна смерть,-
с. неестественная - неприродна смерть, не своя смерть,- с. от отравления - смерть від
отрути; с. скороспостижная - нагла смерть,- бить при -ти - бути на смерті, бути
смертельним; врачи приговорили его к -ти - лікарі вирішили, що він помре, лікарі
прирекли йому смерть; за смертью (кого) - через смерть,- осудить на смерть (на
смертную казнь) - засудити на страту, засудити на смерть; при -ти (больной) - на смерті,
смертельний; причинять смерть - заподіяти смерть.

Смесь - сумішка, мішанина; (отдел в газете) - різне, всячина.

Смета - кошторис (-су); с. дополнительная - кошторис додатковий,- с. исполнительная -
виконавчий кошторис,- с. материальная - матеріяльний кошторис,- с. предварительная -
попередній кошторис,- с. приходная - прибутковий кошторис, кошторис прибутків; с.
расходная - вибутковий кошторис; (смета издержек) - кошторис на витрати, витратний
кошторис; назначено по смете - призначено за кошторисом, згідно з кошторисом,-
перерасход по смете - перевитрати проти кошторису,- согласно представленной смете -
згідно з поданим кошторисом,- сравнительно со сметой - проти кошторису.

Сметньїй (об исчислениях, о назначений) - кошторисний,- в -ном порядке - кошторисним
порядком.

Смещать, -стить (с должности) - відстановляти, відстановити від уряду, скидати,
скинути, звільняти, звільнити з уряду.

Смещение - відстанова, відстановлення від уряду, звільнення з уряду.

Смотр - огляд (-ду).

Смотреть, присмотреть за кем, за чем - доглядати, доглянути, глядіти, наглядати,
наглянути, пильнувати, допильнувати кого, чого,- с. за работой - доглядати роботи.

Смотритель, -ница - доглядач (-ча), доглядачка; с. базарний - базарний доглядач.

201

Російсько-український словник ділової мови
базарний (-ного).

Смотря по чему - як до чого, зважаючи на що, з оглядом на що.

Смьісл - 1) розум (-му); ( понимание ) - розуміння; ( значение ) - розуміння, значення;

( основание ) - рація; с. природний - простий розум; с. прямой, собственний - властиве
розуміння, значення; в буквальном смисле (понижать) - буквально; в отрицательном
смисле (висказиваться ) - неґативно; в положительном смисле (висказиваться) -
позитивно; в прямом смисле (принимать) - у простім, безпосереднім значенні (розумінні
); в тесном смисле - вузько розуміючи; в смисле (чего) - в значенні (розумінні) чого,- в
широком смисле - широко розуміючи; в точном смисле - в достотному розумінні; в зтом
смисле - в цьому розумінні; добраться до смисла - дорозумітися,- єсть смисл (так
поступить) - є рація,- нет смисла (так поступить ) - нема рації; 2) (содержание) - зміст
(-ту); с. закона - зміст закону,- по смислу закона - відповідно до змісту закону, за змістом
закону,- приобретать особий смисл - набувати, набути особливого змісту.

Смьіслить (в чем) - розумітися на чому, знатися на чому.

Смьічка - єднання; с. города с селом - єднання міста з селом.

Смягчать, -чить (нужду, кризис) - зменшувати, зменшити; (режим, приговор) -
полегшувати, полегшати, полегшити.

Снабжатель, -ница - постачальник (-ка), постачальниця.

Снабжать, -бдить кого чем - 1) (доставлять) - постачати, постачити кому що,- с. фабрику
сирьем - постачати фабриці сировину; 2) (наделять) - давати, дати,- с. кого адресом -
давати кому адресу; с. кого доверенностью - дати кому уповноваження, уповноважити
кого на що.

Снабжение - постачання; с. дровяное - постачання дров,- для -ния товаром - щоб
постачати крам, щоб настачити краму.

Снабженческий (об аппарате) - постачальницький.

Снаряжать, -рядить - 1) (устраивать) - споряджати, спорядити, лаштувати, влаштувати,
облаштувати,- с. войско обозом - споряджати військові обоз; 2) (в путь) - виряджати,
вирядити, ладнати, зладнати, рихтувати, вирихтувати.

Снаряжение - 1) (о предмете) - спорядження; с. военное - військове спорядження
(озброєння); 2) (действие) - споряджання, спорядження, лаштування, облаштування; (в
путь) - виряджання, вирядження, ладнання, рихтування, вирихтування.

Снижать, снизить (цени, плату) - зменшувати, зменшити.

Снимать, снять - 1) здіймати, здійняти; (запрещение) - касувати, скасовувати, скасувати,-
с. арест с имущества - звільняти, звільнити майно з-під заборони; касувати, скасувати
заборону на майно; с. мерку - брати, взяти міру,- с. план - робити, зробити плян,- с.
предложение - брати назад пропозицію; с. протест - зрікатися протесту, відмовлятися
від протесту; с. с учета - списувати, списати з обліку,- с. фотографию - фотографувати,
зфотографувати, робити, зробити світлину; 2) (с роботи) - відстановляти, відстановити; 3)
(квартиру) - наймати, найняти.

Снимок (фотографический) - світлина.

Снискивать, -екать - здобувати, здобути, заробляти, заробити; с. расположение -
заробляти, заробити (запобігати, запобігти) ласки в кого.

Снисходительньїй (милостивий) - ласкавий, милостивий, вибачливий; -ньій приговор -
милостивий вирок; 2) (пренебрежительний) - згірдливий, зневажливий, гордовитий.

Снисхождение (льгота) - полегкість (-кости) полегша, пільга, ласка,- без всякого -ния -
без ніякої полегші (милости), не зглянувшись, ніяк не зласкавившись, суворо,- оказивать
-ниє кому - давати, дати полегкість кому, зглядатися, зглянутися на кого,- он бил наказан
без -ний - його суворо покарали; просить о -нии - просити про полегкість (про милість),
просити полегшити, просити зглянутися.

Снос (строения) в виражений: на снос - на забрання, (щоб) забрати, (щоб) забрали.

Сносить, снести - 1) (в расход) - записувати, записати (на вибуток), списати (на вибуток);
с. со ечета - списати з рахунку; 2) (постройку) - забирати, забрати.

Сноситься, снестись с кем - мати зв'язки, стосунки, зсипатися (Уманець), зіслатися
(Секц.), порозуміватися, порозумітися з ким; (письменно) - листуватися з ким, посилати
листи, послати листа кому, до кого,- -ться непосредственно - мати безпосередні зв'язки,
зсипатися безпосередньо; -ться по почте - листуватися поштою, посилати листи
поштою; -ться по телеграфу - телеграфно порозуміватися, листуватися телеграфно,
зсипатися телеграфом; -ться по телефону - порозуміватися, порозумітися телефоном,-
-тись с кем по делу - порозумітися з ким у справі.

Сноска - виноска.

202

Російсько-український словник ділової мови

Сношения (8 смисле общения между кем) - стосунки (-ків), зв'язки (-ків); ( письменние ) -
листування; (в смисле связи железнодорожной, почтовой) - сполучення, зв'язок (-зку);
-ния внешние - поміждержавні стосунки; -ния междуведомственние - стосунки між
зарядами, межизарядові стосунки; с. междугородние - межиміськї стосунки; вести -ния

- мати стосунки; вступать в -ния - заходити в стосунки; завязивать торговие -ния -
нав'язувати, нав'язати торговельні стосунки, заходити в торговельні стосунки; -ния
затруднени - мати зв'язки важко,- -ния прервани вследствие перемен в отноилениях -
через зміни у взаєминах припинено (припинилися) стосунки; налаживать -ния -
нав'язувати зв'язки (стосунки); находиться в -ниях - бути в стосунках; связь налажена,
но сношения еще не возобновлени - сполучення налагоджене, але стосунків ще не
відновлено.

Снуровать, поснуровать - шнурувати, пошнурувати.

Соарендатор - співорендар (-ря).

Собирать, собрать - збирати, зібрати, позбирати; (кого в путь) - лагодити, злагодити;
{машину) - складати, скласти,- с. совет - скликати раду.

Соблаговолять, -лить - бути ласкавим, зволяти, зболити,- соблаговолите ответить -
будьте ласкаві відповісти.

Соблюдать, -блюсти - додержувати, додержати; ( сохранять) - берегти, зберігати,
зберегти; с. в неприкосновенности - зберігати незайманим (зовсім цілим); с. приличие -
додержувати чемносте (пристойносте).

Собрание - 1) - збір (збору) (Г), зібрання; с. делегатское - делегатський збір, збір
делеґатів,- с. общее - загальний збір,- с. предвиборное - передвиборчий збір,- с.
учредительное (кооперативи) - установчий збір,- с. чрезвичайное - надзвичайний збір,-
вести -ниє - керувати збір,- на всех состоявшихся -ниях - на всіх зборах, що відбулися,
на всіх відбутих зборах,- обращаюсь к достопочтенному собранию - вдаюся до чесної
(зібраної) громади; откривать -ниє - розпочинати раду; 2) ( сочинений, законов) -
збірник (-ка), збірка.

Собственник, -ница - власник (-ка), власниця.

Собственнический (об имуществе) - власницький.

Собственно говоря - власне.

Собственноручно - власноручно, рукою власного, власноруч, своєю рукою.

Собственноручньїй (о подписи) - власний, власноручний.

Собственность - власність (-ности); с. общая - співвласність (-ности), спільна власність; в
пожизненную -ность - у власність (на власність) до життя,- лишать -сти - вивласнювати,
вивласнити,- поступать в чью -ность - стати чиєю власністю; право -сти - право
власносте,- приобретать в -ность - набувати у (на) власність.

Собственньїй (о виборе) - власний; (о весе) - чистий.

Собьітие - подія.

Совершать, совершить, -ся - робити, зробити, чинити, вчинити, -ся; ( исполнять) -
виконувати, виконати; {акти, договор, сделку) - укладати, укласти,- с. преступление -
заподіювати, заподіяти злочин, чинити, вчинити злочин.

Совершенно - 1) {окончательно) - цілком, зовсім, до решти, вкрай; 2) (в совершенстве) -
досконально.

Совершеннолетие - повні літа, повноліття,- достичь -тия - дійти повних літ, на стану
стати,- по достижения -тия - дійшоши повних літ, коли повні літа вийдуть.

Совершеннолетний (о гражданине) - повнолітній, станівкий.

Совершенньїй - 1) (о профане) - цілковитий; 2) {доскональний, законченний, об
исполнении работьі) - досконалий, завершений.

Совершенство - досконалість (-лости), завершеність (-ности); верх -тва - найбільша
довершеність, завершена досконалість; владеть в -ве язиком - досконало орудувати
мовою,- достигнуть в чем -ва - досягнути (дійти) завершеносте, дійти верху,- знать в -ве

- знати досконало, знати якнайкраще.

Совершенствовать, усовершенствовать - досконалити, удосконалювати, удосконалити;
{завершать) - довершувати, довершити.

Совершенствоваться, усовершенствоваться - удосконалюватися, удосконалитися.

Совершитель, -ница - 1) ( исполнитель ) - виконавець (-вця), виконавиця; 2) {виновник) -
винуватець (-тця), хто зробив (учинив).

Совет - 1) - {орган) рада,- с. городской - міська рада; с. медицинский (учреждение) -
лікарська рада,- с. народних комиссаров - рада народніх комісарів; с. попечительний -
піклувальна рада, рада опікування; с. распорядительний - розпорядча рада,- с. держать -

203

Російсько-український словник ділової мови

раду радити, радитися; поставить на -те - урадити, ухвалити на раді; собирать с-т -
скликати раду; 2) ( наставление) - рада, порада; с. дельньїй - доладна (по)рада, добра (по)
рада; с. медицинский (помощь ) - лікарська порада; обратиться за -том к кому - удатися
до кого по раду; по -ту кого (поступить) - на раду, за порадою, з поради кого; с-т
полупить - дістати, мати пораду; последовать чьему -ту - піти за чиєю порадою,-
спраиіивать -та - питати (просити) поради, радитися.

Советизировать - радянізувати.

Советник, -ница ( член совета) - радник (-ка), радниця, дорадник (-ка), дорадниця;

( советчик ) - порадник (-ка), порадниця, дорадник (-ка), дорадниця.

Советовать, посоветовать - 1) (кому, в чем) - радити, порадити, раяти, пораяти (кого,
кому); пораду давати, дати кому в чому; давать кому совет - радити, порадити кого,
пораду давати, дати кому; 2) (кому, кого, что) - радити, порадити, раяти, нараяти кому
кого, що,- посоветуйте мне (хорошую книгу) - порадьте мені.

Советоваться, посоветоваться (на счет чего) - радитися; порадитися про що; (заседать
) - радити, радувати (Г).

Советский (о строе) - радянський.

Советчик, -чица - порадник (-ка), порадниця, дорадниця, дорадник (-ка), дорадниця.

Совещание - нарада; с. по расмотрению - нарада для розгляду,- с. секционное - секційна
нарада; в -ниях - на нарадах,- на состоявшемся -нии - на нараді, що відбулася, на
відбутій нараді; -ниє состоялось - нарада відбулася; суд ушел на -ниє - суд пішов
радитись, суд пішов на нараду.

Совещательньїй (о голосе) - дорадчий; ( совещательский, о комнате) - нарадчий, радний.

Совещаться - радитися, мати нараду; (заседать) - радити, радувати (Г).

Совладелец, -лица - співвласник (-ка), співвласниця.

Совладенне - співволодіння.

Совместимьій (об обязанностях) - сполучний.

Совместитель, -ница - сполучник (-ка), сполучниця, сполучувач (-ча), сполучувачка.

Совместительство - сполучення (посад); иметь -во - мати кілька посад, працювати на
кількох посадах, сполучати посади,- по -ву - сполучаючи посади, сполучуючи посади,-
полупать зарплату по -ству - одержувати зарплатню за сполученням; работать по -тву

- працювати на скількох посадах.

Совместность - спільність (-ніости), сумісність (-ности); с. владения - спільність
володіння; с. жительства - спільне (сумісне) життя.

Совместньїй (о квартире) - спільний, сумісний.

Совмещать, -местить - сполучати, сполучити; с. должности - сполучати, сполучити
посади, мати кілька посад.

Совокупно - спільно, разом, укупі, сукупно.

Совокупность - сукупність (-ности), цілокупність (-ности); все в -сти - се загалом,- по -сти

- за все в цілому,- по -сти доходов (налог) - з усіх у цілому добутків; по -сти преступлений

- разом за всі злочини.

Совокупньїй - спільний, сукупний.

Совпадать, -впасть - збігатися, збігтися, сходитися, зійтися; (с чем) - припадати,
припасти на що,- дни совпадают - дні збігаються, дні сходяться,- срок векселя совпадает с
праздничним днем - термін векселя припадає на святний день,- часи совпали - години
зійшлися.

Совпадение - збіг (-гу), збіжність (-ности); с. должника и кредитора - збіжність винуватця
й кредитора,- с. обстоятельств - збіг (збіжність) обставин.

Современньїй (теперешний, о течениях) - сучасний, сьогочасний; (тогдашний) -
тогочасний.

Согласие - 1) згода,- в случае -сия (сообщите) - якщо згода,- из~ьявлять -сне - давати,
дати згоду, згоджуватися, згодитися,- по взаимному, обоюдному -сию (действовать) - за
обопільною згодою,- по из явлений вашего согласия - як ви дали (дасте) згоду,- приходить
ко взаимному -сию - обопільно погоджуватися, погодитися,- с вашего -сия - за вашою
згодою, з вашої згоди; 2) (мир, лад) - згода, злагода.

Согласительньїй (о комиссии) - (по)єднальний, поєднавчий.

Согласно - 1) (чего, чему) - згідно з чим,- с. распоряжения - згідно з розказом; 2) (жить
согласно) - жити в згоді, в злагоді жити.

Согласньїй, согласен с чем - згідний, згоден з чим; (соответствующий) - відповідний до
чого,- бить -ньім с чем (с образцами) - відповідати чому,- бить -ньім на что -
приставати, пристати, дати згоду на що; бить -ньім с кем - приставати, пристати, дати

204

Російсько-український словник ділової мови

згоду на що, на чию думку, мати таку саму думку, як хто, приймати чию думку,- согласен -
згоден, згода.

Согласованность - погодженість (-ности).

Согласовьівать, согласовать, -ся - погоджувати, погодити, -ся,- с. с мвстньти
условиями - пристосовувати до місцевих умов.

Соглашать, -гласить - 1) (что с чем) - погоджувати, погодити; 2) ( мирить кого с кем ) -
поєднувати, поєднати, мирити; 3) ( склонять к чему) - намовляти, намовити до чого.

Соглашаться, -гласиться - згоджуватися, згодитися, погоджуватися, погодитися,
приставати, пристати на що; с. между собою - погоджуватися, погодитися, поєднуватися,
поєднатися, порозуміватися, порозумітися,- с. с чьим мнением - приставати (пристати) на
чию думку, згоджуватися з чиєю думкою.

Соглашение - угода, поєднання; ( согласие ) - згода,- с. обоюдное - обопільна згода,- о.
предварительное - попередня угода,- с. тарифнеє - тарифна угода,- входить с кем в -ниє -
укладати, укласти угоду з ким, порозуміватися, порозумітися, погоджуватися, погодитися
з ким,- достичь -ния - дійти згоди,- по особьім -ниям (пользоваться) - на підставі окремих
угод,- по соглашению с кем - порозумівшись з ким, у згоді з ким,- приходить , прийти к
-нию - погоджуватися, погодитися, порозуміватися, порозумітися на чому, про що.

Содействие ( помощь ) - допомога; ( благоприятствование ) - сприяння; оказивать -виє: а)

( помогать ) - давати допомогу, допомагати, допомогти; б) ( благоприятствовать ) -
сприяти, посприяти кому,- при -вии - з допомогою,- виражаєм благодарность за
оказанное вами -виє - висловлюємо подяку вам, що допомогли.

Содействовать, посодействовать кому - допомагати, допомогти; ( благоприятствовать )

- сприяти, посприяти кому.

Содержание - 1) ( видаваемие или получаемьіе средства к существованию ) - утримання,
удержання; ( жалованье ) - платня, утримання; с. основнеє - основна платня,- с.
ремонтнеє - гроші на ремонт,- бить на -нии у кого - бути у кого на утриманні, бути на
чиїм кошті,- иметь на -нии кого - утримувати, держати кого,- -ниє кого производится кем

- утримує кого хто; состоящий, -щая на -нии - утриманець (-нця), утриманка; 2)

( действие ) - держання, тримання, удержування, утримування; с. арендное - держання в
оренді; с. хозяйства - удержування господарства; 3) ( издержки ) - кошт (-ту), кошти (-тів);
с. контори - кошти на контору,- на своем -нии - на своїх коштах, своїм коштом; 4)
{докладе, протокола) - зміст (-ту); относящийся к -нию - змістовий.

Содержатель, -ница - господар (-ря), господиня, держець (-жця), держиця,- с. постоялого
двора - господар заїзду.

Содержательность - змістовність (-ности).

Содержательньїй (о докладе ) - змістовний.

Содержать - 1) - утримувати, держати,- с. на пищевом довольствии - харчувати, харчити
кого, годувати; 2) {где кого , что ) - тримати, держати,- с. в аренде - мати на оренді; с. в
чистоте, порядке - держати чисто в порядку (порядком); с. в чистоте (дом) - держати,
тримати порядком; с. под арестом - держати під арештом; 3) ( содержать в себе ) -
містити в собі, мати в собі.

Содержаться - бути де,- в камере содержится 5 заключенних - у камері є 5 в'язнів,-
заключенние содержатся в строгой изоляции - в'язнів держать цілком ізольованих.

Содержимое - уміст (-ту) (Я); -моє ящика - уміст скриньки; те, що є в скринці.

Содокладчик, -чица - співдоповідач (-ча), співдоповідачка.

Соединять, -нить - сполучати, сполучити, з'єднувати, з'єднати; с. кого с кем (по
телефону ) - сполучати кого з ким.

Сожаление - жаль (-лю); виразить -ниє - висловити жаль,- к крайнему -нию - на
превеликий жаль.

Сожитель, -ница ( вместе живущий) - спожитець (-тця), спожитиця.

Сожительство - спільне життя, сужиття, співжиття, життя вкупі,- с. супружеское -
спільне життя подружжя.

Сожительствовать - жити з ким; (в одном помещении ) - мати співжиття з ким (укупі),
жити спільно з ким.

Создавать, создать, -ся - 1) - творити, створювати, створити, утворювати, утворити, -ся,-
создается впечатление - створюється (складається) вражіння (враження); 2)
(сооружаться) - споруджати, спорудити, будувати, збудувати, -ся.

Создание - 1) ( произведение ) - твір (твору), утвір (утвору); 2) ( действие ) - утворення,
створювання, створення.

Созидать, создать - творити, утворювати, утворити; ( сооружать ) - споруджати.

205

Російсько-український словник ділової мови

спорудити.

Сознавать, -знать - 1) ( понижать ) - розуміти, зрозуміти, тямити, утямити,
усвідомлювати, усвідомити що; 2) ( признавать ) - визнавати, визнати; с. свою вину -
визнавати свою провину.

Сознаваться, -знаться в чем - признаватися, признатися до чого, винитися,
повинуватитися, повинитися в чому; -ться в вине - повинитися, признатися до вини.

Сознание - 1) {вини, ошибки) - визнавання, визнання, розуміння чого; {признание) -
признання; ( виновности ) - повинення; 2) {псих.) - свідомість (-мости); {сохранвние
сознания и чувств) - притомність (-ности); свідомість (-мости); с. долга - свідомість
обов'язку; бить при -нии - притомним, при розумі бути; в -нии - свідомо; потерять -ниє
- знепритомніти, впасти в непритомність; прийти в -ниє - опритомніти.

Сознательньїй (о части общества) - свідомий.

Созьів - склик (-ку), скликання.

Созьівать, созвать - скликати, скликати; (о мног.) - поскликати.

Соизволять, соизволить - зволяти, зболити; соизвольтв ответить - будьте ласкаві
відповісти.

Соименник - однойменник (-ка), однойменниця, з таким самим ім'ям.

Соискание - конкурс (-су), змагання; с. на премию - конкурс на премію.

Сокращать, -кратить {дорогу, срок ) - скорочувати, скоротити; {производство, штати,
расходи) - зменшувати, зменшити; сокращать служащих - зменшувати, зменшити число
урядовців.

Сокращаться, -кратиться (е расходах, потребностях) - зменшувати, зменшити свої
витрати, потреби.

Сокращенно - скорочено, коротко.

Сокредитор - співкредитор (-ра).

Сокрьітие - утаєння, затаєння.

Солдат - салдат (-та), вояк (-ка); с. билетний - білетний салдат; с. отслужившийся,
отставной - вислужений салдат; с. рядовой - рядовий салдат, рядовик (-ка); брать в
солдати - брати, узяти до війська.

Солевар - соляр (-ра).

Солеварня - солярня.

Солидньїй (о работнике, об учреждении, фирме ) - поважний, солідний; {степенньш, о
лице ) - статечний; ( изрядний, о стаже, сумме ) - чималий.

Сомнение - сумнів (-ву); без -ния - без сумніву, безперечно, нема сумніву, що...; вне
всяких -ний - немає ніякого сумніву, що..., без ніякого сумніву, понад усякі сумніви;
возбуждать -ния - викликати сумнів; его взяло -ниє - його взяв сумнів, він почав
вагатися; не подлежит -нию - не можна сумнитися, не можна мати сумніву;
подвергаться -нию - підпадати під сумнів; подвергнуть -нию - піддати сумніву; зто
подлежит -нию - це річ сумнівна (непевна); является -ниє - бере сумнів.

Сомнительность - непевність (-ности), сумнівність (-ности).

Сомнительньїй (о документе) - непевний, сумнівний; {только о челов.) - непевний.

Сонаниматель, -ница - співнаймач (-ча), співнаймачка.

Сонаследник, -ница - співспадкоємець (-ємця), співспадкоємиця.

Соображать, сообразить - 1) {размишлять) - міркувати, зміркувати, розмірковувати,
розміркувати; 2) {розбираться в чем, понимать что) - тямити, розумітися на чому.

Соображаться с чем - уважати на що.

Соображєние - міркування; с. обстоятельств дела - обміркування справи; -ния
предположительние - здогадні міркування, міркування наздогад; без -ния - не
поміркувавши, не зваживши; по -нии всех обстоятельств - розміркувавши (зваживши)
всі обставини; по тактическим -ниям - з тактичних міркувань, з міркувань тактики; по
зтим -ниям - з цих міркувань, через ці міркування; принять в -ниє - брати, взяти під
увагу що, уважати на що, зважити (на) що; руководствуясь -ниями - зважаючи на те,
що...

Сообразно с чем - відповідно до чого, стосовно до чого.

Сообразовьівать, -зовать что с чем - погоджувати, погодити, стосувати, пристосовувати,
пристосувати що до чого; с. действия с инструкцией - погоджувати діяльність з
інструкцією; с. с местними условиями - пристосовувати до місцевих умов, зважати на
місцеві умови.

Сообразовьіваться, -зоваться с чем - уважати, зважати, зважити на що, зважати,
зважити що.

206

Російсько-український словник ділової мови

Сообща - спільно, гуртом.

Сообщать, -щить - 1) - сповіщати, сповістити кого про що, подавати, подати до відома
кому,- с. на словах - переказувати, переказати; с. письменно (в письменной форме ) -
писати, написати, сповіщати, сповістити на письмі; ( письмом ) - сповіщати листовно
(листом); с. сведения - давати (подавати) відомості; сообщите о принятих мерах -
сповістіть, яких заходів ужито,- по -нию (агента) - як сповіщає (агент); 2) ( придавать ) -
надавати, надати чого; 3) ( заразу кому, чему) - заражати, заразити кого, що.

Сообщаться - 1) ( иметь сообщение, связь ) - сполучатися, мати зв'язок; ( вноситься ) -
мати стосунки; ( письменно ) - листуватися; 2) ( сообщается, сообщалось, будет
сообщаться): как уже -лось - як уже повідомляли, як уже повідомлювано,- настоящим
-ется - цим повідомляємо.

Сообщение - 1) (связь) - сполучення, зв'язок (-ку); с. воздуиіное - повітр'яне сполучення,-
с. почтовое - поштове сполучення, поштовий зв'язок,- с. пригородное - приміське
сполучення; с. телефонное - телефонне сполучення; иметь -ниє - мати зв'язок,
сполучення з ким; по водним путям -ния (отправлять) - водяними шляхами, водою,-
пути -ния - шляхи, шляхи сполучення; -ниє прервалось - зв'язок урвався, припинився; 2)
(известие) - звістка, повідомлення, сповіщення; с. конфиденциальное - конфіденційне
повідомлення,- с. корреспондентское - допис (-су); с. оффициальное - офіційне
повідомлення,- с. правительственное - урядове повідомлення; 3) ( дебете.) -
повідомляння, повідомлення, сповіщання, сповіщення; с. почтовое (извещение по почте)
- сповіщення поштою; 4) ( передача ) - передавання, передання,- с. болезни - передавання
хвороби.

Сообщество ( компания ) - товариство, спілка, компанія; с. преступное - злочинна спілка,-
в -стве - в товаристві.

Сообщник, -ница - спільник (-ка), спільниця, співучасник (-ка), співучасниця; бить -ком
в преступлении - брати участь у злочині, бути за спільника в злочині, спілкувати (брати
уділ) у злочині.

Сообщничество - спільництво, співучасть (-сти).

Соопекун, -ша - співопікун (-на), співопікунка.

Соорудитель, -ница - спорудник (-ка), спорудниця.

Сооружать, -рудить - споруджати, споруджувати, спорудити, будувати, збудовувати,
збудувати; с. здание - ставити, поставити будинок, споруджати будинок.

Сооружение - споруда, будівля; ( действие ) - споруджування, спорудження, буду-вання,
збудування; -ниє недвижимостей - будування споруд.

Соответвенньїй, соответствующий ч ему (о распоряжениях , мероприятиях) -
відповідний до чого.

Соответствие с чем - відповідність (-ности) до чого; в -вин с чем - ВІДПОВІДНО ДО ЧОГО,-
приводить в -виє с чем - увідповіднювати, увідповіднити що чому, робити; зробити
відповідним до чого.

Соответствовать чему - відповідати чому, бути відповідним до чого.

Соответчик, -чица - співвідповідач (-ча), співвідповідачка, співпозиваний (-ного),
співпозиванець (-нця) (Н), співпозиванка (Я).

Соотношение - взаємостосунок (-нку), кореляція, обопільна реляція; (связь) -
взаємозв'язок (-зку).

Соперничать с кем - конкурувати, змагатися.

Соперничество - конкуренція, змагання.

Сопоручитель, -ница - співпоручник (-ка), співпоручниця.

Сопоставление - зіставлення, зістава (Я); (сравнение) - рівняння, порівнювання,
порівняння; делать, еделать -ниє - рівняти, порівнювати, порівняти.

Сопоставлять, -вить - рівняти до чого, порівнювати, порівняти що з чим.

Соправление - спільне урядування, співурядування.

Соприкасаться, -коснуться - сторнуватися, торкатися, сторкнутися з чим; (упираться
друг в друга) - стикатися, зіткнутися; (иметь дело) - мати діло з ким; (граничить) -
сумежити, межувати.

Соприкосновєние с кем, с чем - стикання, дотик (-ку); (переносно) - дочинення до кого,
до чого, зв'язок (-зку) з ким, з чим; иметь -ниє - стикатися, зіткнутися; (о людях) - мати
діло з ким; (о предметах) - торкатися чого, доторкуватися до чого,- имеющий -ниє с
плательщиками - що має дочинення до платників.

Соприкосновєнность - дотичність (-ности); (смежность) - суміжність (-ности) з чим;
(причастность) - причетність (-ности) до чого.

207

Російсько-український словник ділової мови

Соприкосновенньїй (о материале, относящемся к делу) - дотичний; ( смежньїй, о
постройке) - суміжний; {к делу, о лицах) - причетний.

Сопричастность - причетність (-ности).

Сопричастньїй (о замешанном в деле лице) - причетний; (об адресе, бумаге) -
супровідний.

Сопровождать, -водить - супроводити, супроводити, іти, піти з ким; с. арестанта - вести
арештанта.

Сопровождаться чем - вести за собою що, спричиняти що; (идти в сопровождении) - іти
в супроводі кого, чого.

Сопровождающий - 1) (об обстоятельстве) - супровідний; 2) (о человеке) - супровідник
(-ка).

Сопровождение - (су)провід (-воду); в -нии - в супроводі, разом З КИМ; в -нии конвоя - під
конвоєм, з конвоєм; явиться в -нии кого - прибути з ким.

Сопротивление - опір (опору); с. вооруженное - збройний опір; без -ния - не опираючись;
оказать -ниє - опір чинити, ставати, стати опір.

Сопротивляться, -виться кому ( действием ) - опиратися, опертися, опір ставати, стати,
противитися кому; ( словами ) - сперечатися, змагатися проти чого, з ким.

Сопряжено (в виражениях): -но с затруднениями - річ труднотна, не легка, труднотно,
не легко,- -но с опасностью - небезпечно, річ небезпечна; -но с расходами - потребує
витрат; ( убиточно ) - утратно, річ утратна; взискание будеш -но с затруднениями -
виправити (стягнути) буде трудно, не легко, важко.

Сопутствовать - супроводити, іти разом, іхати разом, подорожувати разом; ( чему ) - іти
разом з чим.

Соразмерно - домірно, помірно, до міри, відповідно до чого; -но жалованью - відповідно
до платні.

Соразмерность - домірність (-ности), помірність (-ности), відповідність (-ности).

Соразмерньїй (о требованиях) - домірний, помірний.

Соразмерять, -рить что с чем - домірювати, доміряти, домірити що чому; ( взвешивать ) -
зважувати, зважити; с. расход с приходом - витрати доміряти прибутками, робити витрати
відповідно до прибутків; с. сили - зважувати, зважити сили.

Сорганизовьівать, -зовать - організувати, зорганізовувати, зорганізувати.

Соревнование - змагання; с. социалистическое - соціялістичне змагання.

Соревнователь, -ница - змагальник (-ка), змагальниця,- член-соревнователь - учасник-
співстаранець (Я).

Сорить, насорить - смітити, насмітити; с. воспрещается - смітити заборонено.

Сорт - сорт (-ту), ґатунок (-нку); превосходить по сорту - бути кращого сорту (ґатунку);
зтот товар превосходит по сорту ранее присланний - цей крам кращого сорту, ніж
раніше присланий.

Сортировать, посортировать, рассортировать - сортувати, посортувати.

Сортировка {дебете.) - сортування; производить сортировку - сортувати, посортувати.

Сортировщик, -щица - сортувач (-ча), сортувачка, сортувальник (-ка), сортувальниця,
супрацівник (-ка) (Я), співпрацівниця (Я).

Сортовой (о товаре) - сортовий.

Сословие - стан (-ну); бивиїее -виє - колишній стан.

Сослуживец, -вица - співробітник (-ка), співробітниця; супрацівник (-ка) (Я), супрацівниця
(Я).

Сосредоточивать, сосредоточить, -ся - зосереджувати, зосередити, -ся.

Состав - склад (-ду); с. личний - особовий (персональний) склад; с. паличний (жильцов) -
навічний склад, навіч є; с. начальствующий (воєн.) - начальники, старшина,
начальницький, старшинський склад; с. переменний - перемінний (змінний) склад; с.
подвижной - возовий склад, возовина; с. поезда - валка; с. постоянньш - постійний
склад; с. преступления - склад злочину; с. численний - число душ, числовий склад; в с-в
войти - до складу ввійти,- в -ве находиться - у складі бути, до складу належати; в с-в
отдела входят следующие части - відділ складається з таких частин,- в полном -ве - в
цілому складі; войти в с-в комиссии - увійти до (складу) комісії; комиссия в полном -ве -
комісія в повному складі, вся комісія в цілому, ціла комісія,- комисия в -ве пяти - комісія з
п'ятьох,- по -ву - складом; стол личного -ва - особова частина; текучесть -ва (служащих
) - мінливість складу.

Составитель, -ница - укладач (-ча), укладачка, упорядник (-ка), упорядниця.

Составлять, -вить - 1) ( опись, протокол, проект) - укладати, укласти; ( сборник) -

208

Російсько-український словник ділової мови

упорядковувати, упорядкувати; 2) (образовивать собою что, болььиинство, исключение)

- становити що; с. часть чвго - становити частину чого, бути частиною чого; актив
составляет - актив становить,- сколько ото составит - скільки це буде, скільки це
становитиме, скільки це винесе; ото не составит труда - це не буде важко (трудно); ото
-вит большую сумму - це становитиме, це дасть велику суму; 3) (с. из частей ) - складати,
скласти; с. кадр хороших работников - добирати, дібрати кадр добрих робітників; с. себе
имя - уславлюватися, уславитися, здобувати, здобути слави, зазнавати, зазнати слави,
заживати, зажити слави,- с. себе состояние - складати, збивати, збити собі маєток.

Составной - 1) (составленний из отдельньїх частей , о приборе ) - складений, зложений;

( разборний ) - складаний; 2) (о составляющей часть целого) - складовий.

Состояние - 1) ( положение ) - стан,- с. возбуждения - запал (-лу), зворушення; с.
денежньїх средств - грошовий стан,- с. гражданское - цивільний стан, громадянський
стан,- с. упадка - стан занепаду, занепад (-ду); в -ни и разрушения бить - бути в руїні,
зруйнованим бути,- впасть в обморочное -ниє - зомліти,- по -нию здоровья - станом
здоров'я, здоров'ям,- при таком -нии - за такого стану, в такому стані,- приводить в
образцовое -ниє - доводити до зразкового стану,- прийти в негодное -ниє - стати
непридатним, стати негодящим; прийти в -ниє упадка - підупадати, підупасти,
занепадати, занепасти; 2) ( имущество ) - достаток (-тку), маєтність (-ности); с.
имущественное - достаток (-тку); вложить -ниє во что - вкласти достаток у що,- иметь
малое -ниє - мати невеликий (до)статок (невелику маєтність); составить большое -ниє -
скласти собі великий маєток (велику маєтність); 3) ( возможность ) - змога, спромога,
сила,- бить в -нии - в силі бути, мати силу, спромогу, здолати, бути в спромозі, бути
спроможному,- я не в -нии - не моя сила, я не можу, не маю спромоги, я не здолаю.

Состоятельность - 1) ( материальная ) - заможність (-ности), засібність (-ности); 2)

( плательщика ) - виплатність (-ности), спроможність платити; 3) (доводов и т. п.) -
довідність (-ности); с. гипотези - довідність гіпотези.

Состоятельньїй ( материально , о предпринимателе ) - заможний, засібний;

( платежеспособний , о плательщике) - виплатний, спроможний платити;

(і доказательний , о доводе ) - довідний.

Состоять - 1) (из чего) - складатися з чого; 2) ( заключаться ) - бути в чому,- дело состоит
в том... - справа така...,- работа состоит в том... - робота є в тому, робота така...; 3)

( кем-либо ) - бути, працювати, служити,- за кого; с. бухгалтером - бути за бухгальтера,- с. в
должности (учителя) - бути на посаді, мати посаду, бути за...,- с. на военной службе -
бути (служити) в війську; 4) ( находиться ) - бути, перебувати; с. в ведений - бути
підпорядкованим,- с. при Совнаркоме - бути при Раднаркомі.

Состояться - бути, відбуватися, відбутися; -лось постановление - сталася постанова
(ухвала); собрание не -лось - збір не відбувся.

Состязание - змагання; с. в беге - бігові (пере)гони (-нів); с. сторон - змагання сторін.

Состязающийся (о стороне ) - змагальний. Состязающиеся - змагальники.

Сосчитьівать, сосчитать, -ся - рахувати, порахувати, лічити, полічити, -ся,- -ться с кем
(сводить счети ) - квотуватися, поквитуватися, рахуватися, порахуватися з ким,- -вается
легко, трудно - порахувати легко, трудно.

Сотоварищество - товариство, спілка.

Сотрудник, -ница - співробітник (-ка), співробітниця; ( помощник ) - помічник (-ка),
помічниця; с. секретний - секретний, таємний співробітник; с. учений - науковий
співробітник.

Сотрудничать - працювати, служити, співробітничати; ( помогать ) - помагати.

Сотрудничество - співробітництво, спільна робота, спільна праця (служба).

Соумьшіленник, -ница - спільник у злочині, спільниця у злочині, змовник (-ка),
змовниця.

Соучаствовать с кем - брати участь разом (з ким), бути в спілці (з ким).

Соучастие - співуділ (-лу), співучасть (-сти), спільництво.

Соучастник, -ница - спільник (-ка), спільниця, співучасник (-ка), співучасниця.

Сохозяин - співгосподар (-ря).

Сохранение - 1) (оставление в неприкосновенности) - збереження; ( соблюдение ) -
додержання; с. особенностей текста - збереження особливостей тексту,- с. порядка -
додержання порядку; дать отпуск с -ниєм содержания - дати відпустку, не позбавляючи
платні, залишаючи (відпусникові) платню; 2) (о сохранении вещей ) - схов (-ву), захов (-ву),
сховок (-ку); отдать на -ниє - віддати (до схову), на сховок, на схов.

Сохранно - в цілості, непорушно.

209

Російсько-український словник ділової мови

Сохранность - збереженість (-ности), цілість (-лости); бить в -сти - а) бути на схові; б)
бути цілим; вещи в -сти - речі цілі.

Сохранньїй - 1) (о расписке ) - сховний; (о месте) - закритний; ( безопасний ) - безпечний;
2) (о вещи, в сохранности) - збережений, цілий.

Сохранять, -нить что ( беречь ) - зберігати, зберегти; ( соблюдать ) - додержувати,
додержати чого; с. в целости - зберігати цілим,- с. доверие - зберегти довіру,- с. мир -
додержувати миру, пильнувати миру, охороняти мир,- с. свою силу - зберігати силу,
зоставатися при силі, мати силу,- документи -неньї - документи збережено; закон -ет
свою силу - закон залишається в силі, залишається чинним.

Сохраняется, сохраниться - зберігатися, зберегтися; ( уцелеть ) - залишатися,
залишитися цілим, заціліти.

Социализация - соціялізація.

Социализировать - соціялізувати.

Социалистический (о строе) - соціялістичний.

Социальньїй (о положений) - соціяльний, суспільний.

Сочетание - сполучення, сполука.

Сочетаться браком - побратися, одружитися.

Сочинение - 1) ( произведение ) - твір (-твору), писання; 2) ( действие) - складання,
творення.

Сочинитель, -ница - складач (-ча),складачка, автор (-ра), авторка.

Сочлен - співучасник (-ка).

Сочувствие - співчуття, спочуття; с. виражать - висловлювати співчуття.

Сочувствующий ( сторонник ) - прихильний, прихильник (-ка).

Союз - 1) ( государств ) - союз (-зу); заключать союз - укладати, укласти союз. Союз
Советских Социалистических Республик - Союз Радянських Соціялістичних Республік; 2)
( ассоциация ) - спілка,- с. професіональний - професійна спілка,- бить в союзе с кем -
спілкувати з ким,- вступать в союз - входити в спілку, приставати до спілки,- член
профсоюза - спілчанин (-на), спілчанка,- 3) (с. брачний ) - шлюб (-бу); заключать брачний
союз (с кем) - шлюб брати, взяти з ким.

Союзник, -ница - союзник (-ка), союзниця, спільник (-ка), спільниця.

Союзньїй (о книжке, об органах) - союзний, спілчанський.

Спаковьівать, -ковать - спаковувати, спакувати.

Спальньїй (о месте , вагоне) - спальний; (о принадлежностях) - ліжковий.

Спасательньїй (о лодке, станции) - рятувальний, рятунковий.

Спасать, спасти, -ся - рятувати, врятувати, вирятувати, -ся,- с. положение - рятувати
справу.

Спектакль - вистава, спектакль (-лю); зал для -лей - заля на вистави, до вистав.

Спекулировать - спекулювати.

Спекулянт, -ка - спекулянт (-та), спекулянтка.

Спекулятивний (о цели) - спекуляційний.

Спекуляция - спекуляція.

Спех - спіх (-ху), поспіх (-ху); дело не к -ху - справа не нагальна, не пильна справа; к -ху
(делать) - поспіхом, притьмом,- мне не к -ху - мені не пильно; зта работа не к -ху - це не
нагальна робота.

Специализация - спеціялізація.

Специализироваться - спеціялізуватися, доходити фаху, дійти фаху.

Специалист, -тка - фахівець (-вця), спеціяліст (-ста), спеціялістка в чому,- с. по
внутренним болезням - спеціяліст внутрішніх недуг,- с. по товароведению - спеціяліст
(фахівець) у крамознавстві, спеціяліст крамознавства,- с. по части чего, в области чего -
фахівець у чому.

Специально - спеціяльно, зосібна, зокрема.

Специальность - фах (-ху), спеціяльність (-ности).

Специальньїй (в смисле професій, о знаниях, о занятии) - фаховий, спеціяльний;

( исключительний, особий, об оговорке) - спеціяльний, особливий, окремий.

Спецификация - специфікація.

Специфический - специфічний; ( свойственний ) - властивий.

Спешить, поспешить - спішити, поспішати, поспішити, -ся,- ( торопиться) - квапитися,
поквапитися; с. исполнением - спішити (-ся), поспішати (-ся) виконати.

Спешка - поспішання; ( торопливость) - поквапність (-ности), сквапливість (-вости),
поквап (-пу), хапливість (-вости).

210

Російсько-український словник ділової мови

Спешно - поспіхом, швидко; ( немедленно) - негайно; -но делать что - поспіхом робити
що; -но послать - негайно послати.

Спешность - 1) ( бистрота ) - швидкість (-кости), хуткість (-кости), поспішність (-ности); 2)

( неотложность ) - негайність (-ности), пильність (-ности), нагальність (-ности); в случаях
-сти - коли негайно треба.

Спешньїй - 1) ( скорий, о почте, письме) - швидкий, хуткий, поспішний; 2) ( неотложньїй,
о деле ) - негайний, пильний, нагальний.

Спиртньїй, спиртовьій (о продаже, о напитках) - спиртовий.

Список - список (-ска), реєстр (-тру); с. инвентарньїй - інвентарний реєстр, реєстр на
інвентар, реєстр інвентарю; с. кандидатский - список кандидатів; с. кондуитний -
контрольний реєстр; с. наградной - список нагород; с. оценочньїй - оцінний реєстр; с.
поименньїй - поіменний список (реєстр); с. посемейний - родинний (сімейний) список,
список родини; с. послужной - запис служби, урядний лист, лист про службу; с.
служащих - реєстр службовців; с. статейний - статійний список, лист; с. формулярний -
службовий список, формуляр (-ра); заводить, вносить в список - заводити до списку,
записувати, записати в реєстр (до реєстру); исключать из -ка - викреслити, виписати з
списку (з реєстру); по -ку - за списком (за реєстром); по -ку не значится - в списку
немає; с занесением в трудовой список - записавши до трудового списку; составить
список чего - скласти список на що.

Списьіватель ( переписчик ) - описувач (-ча).

Списьівать, -сать - списувати, списати, переписувати, переписати; ( копировать ) -
копіювати, скопіювати.

Списьіваться, -саться с кем - листуватися, полистуватися з ким, писати, написати до
кого.

Сплавщик ( леса ): а) ( рабочий ) - оснач (-ча) (Г), плотар (-ря) (Г); б) ( предприниматель ) -
сплавник (-ка) ( Секц .).

Сплошной (о проверке) - поспільний; (о массе ) - суцільний; (о небрежности) - цілковитий.

Спокойствие - спокій (-кою); за нарушение общественного спокойствия - що порушено
спокій у громадянстві (громадянства).

Сполна - цілком; получить -на всю сумму - одержати цілком усю суму.

Спольщик - спілник (-ка), половинник (-ка).

Спор - 1) - суперечка, спір (спору), сперечання, змагання; -рьі земельние - суперечки за
землю,- с. против документов - заперечення документів; вступать в спор - починати
сперечатися, починати суперечку, змагатися; вступить в спор - зазмагатися; поднимать
спор - починати, почати суперечку; спор по вопросам - суперечка в справах; -рьі
разреиіаются в судебном порядке - суперечки розв'язує суд; 2) ( тяжба ) - позов (-зву,
-зову); 3) ( нелади, ссора) - сварка, незгода.

Спорить, поспорить (о чем) - споритися, сперечатися, засперечатися, змагатися,
зазмагатися за що.

Спорньїй (о вопросе ) - спірний, суперечний.

Спорт - спорт (-ту).

Спортивньїй (о состязаниях, о кружке ) - спортовий.

Спорщик, -щица - суперечник (-ка), суперечниця.

Спорящий - суперечник (-ка), суперечниця; -щие (спорящие сторони) - супротивні
сторони.

Способ - спосіб (-собу); с. ведения книг - спосіб вести книги; с. исправления - спосіб
поправляти; изискивать, находить с-б - добирати, прибирати способу; каким -бом - як,
яким робом, яким способом, яким чином; по -бу (изготовлять) - способом; подрядним
-бом - підрядним способом, підрядно, підрядом.

Способность - 1) ( пригодность ) - здатність (-ности) на що, до чого; {сила) - спроможність
(-ности), сила,- с. к работе - здатність до праці, здатність працювати; с. платежная
(платежеспособность) - спроможність платити, виплатність (-ности); с. покупательная -
купівельна спроможність, спроможність купувати; с. пропускная - перепускна (пропускна
) спроможність, спроможність перепускати (пропускати); 2) ( способность, одаренность) -
хист (-сту), здібність (-ности) до чого; иметь -сти к чему - мати хист (здібність) до чого.

Способньїй ( пригодний ) - здатний до чого; ( одаренний) - здібний до чого.

Способствовать, поспособствовать - допомагати, допомогти кому в чому;

( благоприятствовать ) - сприяти, посприяти.

Справедливо - 1) (по правде) - по правді, правдиво, справедливо; -во судить - по правді
судити; 2) ( верно, правильно) - вірно, слушно; -во заметить - слушно зауважити,-

211

Російсько-український словник ділової мови

насколько зто -во - яка цьому правда.

Справедливость ( правда ) - правда, справедливість (-вости); ( правдивость ) - правдивість (-
вости); ( правильность ) - вірність (-ности), слушність (-ности); отдавать кому -вость -
признавати, признати кому справедливість.

Справедливий (о решении) - справедливий; (о замечании) - вірний, слушний.

Справна - довідка; ( удостоверение ) - посвідка, довідка; с. немая - німа довідка; с.
перекрестная - перехресна довідка; брать , взять -ну - брати, взяти довідку; наводить
-ки - збирати, зібрати відомості, довідуватися, довідатися про кого, про що; по
наведенним -кам оказивается - з довідок виходить.

Справляться, -виться - 1) ( осведомляться ) - довідуватися, довідатися, розвідувати,
розвідати,- -ться о цене - довідатися за ціну, яка ціна; -ться с подлинником - довідатися в
оригіналі; 2) (с делом) - справлятися, справитися, управлятися, управитися, упоратися з
чим, давати, дати раду чому, подужувати, подужати що.

Справочник - довідник (-ка); ( спутник ) - порадник (-ка); с. железнодорожний -
залізничний довідник,- с. фининспектора - порадник фінінспекторові.

Справочньїй (о бюро) - довідковий; (о цене ) - довідковий, торговли; (о типогр. листе) -
поправний.

Справщик - поправляч (-ча), коректор (-ра).

Спрашивать, спросить, -ся - 1) {кого, что, у кого, о ком, о чем) - питати, спитати, -ся
кого чого, запитувати, запитати кого, у кого про кого, про що,- с. позволения - питати(ся),
спитати (-ся) дозволу, просити, попросити дозволити; дозволятися, дозволитися; с. товар

- питати краму; 2) (с кого) - вимагати від кого, вимогти від кого, правити, справити з кого.

Спрос - 1) - попит (-ту); с. и предложение - попит і подавання; с. на товар - попит на

крам,- с. ничтожний - мізерний (зовсім малий) попит,- с. усилений - збільшений попит,- в
виду малого спроса - що малий попит, через малий попит, бо малий попит,- товар в
спросе - крам у попиті, великий попит на крам,- товар, имеющий спрос - попитний крам;
2) ( вопрос) - запит (-ту), запитання; без спросу - не спитавши.

Спуск {для проезда, прохода) - узвіз(узвозу).

Сравнение - порівняння; вне -ний - поза порівненням, над порівняння, над усе,- по -нию с
чем - як порівняти з чим, рівняючи до чого, проти чого,- при -нии обнаружено -
порівнювавши, виявлено (виявили).

Сравнивать, -нить кого, что с кем, с чем - порівнювати, порівняти до чого, зрівнювати,
зрівняти що з чим.

Сравнительно с кем, с чем - порівнюючи до за кого, чого, проти кого, чого, як порівняти
до чого (до кого), проти кого, чого,- -но небольшая сумма - як порівняти -невелика сума;
-но с проиїлим годом - проти минулого року (як порівняти).

Сравнительньїй (об оценке) - порівняльний.

Среда - 1) {день) - середа; 2) {окружение) - оточення,- с. окружающая - оточення,- в среде
кого - посеред кого,- в такой среде - в такому оточенні, посеред такого оточення,- из своей
среди (избрать) - з свого гурту, -межи себе, -поміж себе.

Средний (о размере) - середній; ( умеренний, о требованиях, ценах) - помірний;
{математ.) - пересічний; в -нем - пересічно.

Средство - 1) - засіб (-собу); -ва передвижения (о транспорте) - перевозові засоби,
транспорт (-ту); транспортові засоби, засоби (до) перевозу (до) переїзду; -во питательное

- живнощі (-щів); -ва производства (продукции) - засоби виробу, продукції; {орудия
производства) - засоби виробництва; -во распространения - засіб поширювати,
пошимрити,- -ва сообщения - засоби сполучення; -ва сторонние - побічні засоби,- -ва
транспортние - перевозові засоби, транспорт (-ту); изискивать -во - добирати, дібрати
способу,- употреблять всевозможние -ва - уживати, ужити всіх можливих заходів,
братися всяких способів; употреблялись всевозможние средства - усякого було там
способу, на всякі способи вдавались (брались); 2) {денежние) - (грошові) засоби, гроші (-
шей); {иждивение) - кошт (-ту); с. платежние - платіжні засоби, засоби платити,- с.
свободние - вільні гроші,- с. скудние - мало грошей, обмаль грошей,- бить при -вах - мати
грошові засоби, мати гроші, заможним бути,- заемние -ва краткосрочного характера -
позичені на малий час гроші,- изискивать, находить -ва - вишукувати засобів, засоби,
вишукати засоби; иметь -ва к жизни - мати з чого жити,- как позволяют -ва - як
спромога,- на (свои) -ва (содержать) - своїм коштом утримувати; найти -ва на покритие
расходов - винайти покриття на витрати,- не иметь с-в к существованию - не мати з чого
жити, не мати засобів на прожиття; по недостатку с-в (денежних) - через брак грошових
засобів, грошей, бо бракує грошей,- по -вам жить - відповідно до засобів жити,- при

212

Російсько-український словник ділової мови

наличии с-в - як є засоби; при ограниченньїх -вах - з малими засобами; при отсутствии
с-в - як нема засобів; при хороших -вах - з добрими засобами, з добрими грошима,-
располагать -вами - мати засоби; употребить все -ва (денежньїе ) - витратити всі
засоби, всі гроші; 3) ( медиц .) - ліки (-ків) на що,- с. лечебное - ліки (-ків) на що.

Срок - 1) ( период времени) - реченець (-нця), час (-су); с. годичньїй - рік (часу), річний
реченець; с. давностньїй - реченець задавнення (передавнення); с. действия - реченець
діяння (чинности); с. договорний - договірний реченець, умовлений реченець; с.
льготньїй - пільговий реченець; с. месячний - місяць (часу), місячний реченець; с.
определенньш - визначений реченець (час), певний реченець (час); с. суточний - доба; в
срок - у свій час, своєчасно, вчасно; в возможно скорий срок - в щонайменший час, в
якнайменший час, можливо швидче, якнайшвидше; в двухмесячний срок - у два місяці, у
двохмісячний реченець, протягом двох місяців; в. истекший срок - минулий реченець; в
кратчайщий срок - в якнайменший час (реченець); в четьірехдневньїй срок - у чотири
дні, протягом чотирьох день; дать на определенньш срок - дати на певний реченець (час);
сроком до завтра - на час до завтра; на короткий срок - на малий реченець (час); срок,
назначенний для составления отчета, истек - реченець (час), визначений на укладання
звіту, вийшов (минув); нанимать на срок - наймати на певий реченець (час); оканчивать
срок служби - добувати служби, дослужувати; отпуск -ком на месяц - відпустка на
місяць; 2) ( точно указанньш предел времени) - термін (-ну); с. возврата - термін, щоб
повернути; с. крайний - кінцевий термін,- с. определенньш - визначений термін,- с.
первого, последнего платежа - термін першої, останньої виплати,- с. платежа - термін
платити; с. платежа по пред'явленню - термін платити, коли подадуть; с. предельний -
останній (крайній) термін,- в определенние -ки - певними термінами; заплатить до
истечения -ка - заплатити до терміну,- истечение -ка - термін (-ну); к -ку - на термін,- к
определенному -ку - на певний (на визначений) термін,- к тому -ку - на той термін,-
сделать на определенньш срок - зробити на певний термін,- срок , назначенний для
представленая отчета, истек - термін, визначений на подання звіту (щоб подати звіт),
минув,- наступает срок - настає (надходить) термін,- по наступлении -ка - як надійде
термін; -ком по пред'явленню - на термін, коли подадуть; платеж -ком 5 числа -
платити 5 числа,- служить до определенного -ка - працювати до певного терміну.

Срочно ( немедленно) - негайно; -но представить - негайно надіслати.

Срочность - терміновість (-вости); ( незамедлительность, спешность) - негайність (-ности
)•

Срочньїй - 1) {на определенньш период времени, об обязательстве) - на (певний)
реченець (час), реченцевий; (к определенному пределу времени, о взносе, векселе) -
терміновий, термінований, до (певного) терміну, на термін; 2) {спешний, о деле ) -
негайний, спішний; (о пакете) - спішний; в -ном порядке - негайно.

Срубка - зруб (-бу), зрубань (Г), зрубування; годний на -ку - зрубний; на -ку - на зруб, на
зрубань.

Срьш - зірвання, зривання.

Срьівать, сорвать - зривати, зірвати,- с. собрание - зривати збір.

Ссуда - позика, позичка,- с. безвозвратная - безповоротна позика,- с. под груз - позичка під
заставу вантажу,- с. производственная - позика на виробництво; с. срочная - до (певного)
терміну, термнова (термінована) позика,- -дьі целевие - цільові позики,- брать в -ду -
брати в позику, позичати в кого,- в порядке -дьі - як позика, позикою, в позику, на позику,-
давать -ду - давати в позику, позичати кому,- дебитор по -де - дебітор на позику,- долги
по -дам - довги на позиках. Ссудньїй (о кассе) - позичковий.

Ссудодатель - позикодавець (-вця).

Ссудоприниматель - позикоємець (-ємця).

Ссуц,о-сберегательний (о кассе) - позичково-щадничий.

Ссудчик, -чица - позичальник (-ка), позичальниця.

Ссужать, ссудить - позичати, позичити кому.

Ссьілать, сослать - засилати, заслати, висилати, вислати.

Ссьілаться, сослаться {на кого, на что) - покликатися, покликатися, посилатися,
послатися; -ться на свидетелей - покликатися на свідків, посилатися на свідків.

Ссьілаясь на - покликаючись (посилаючись) на...

Ссьілка - 1) заслання; {действ.) - засилання; место -ки - заслання; находиться в -ке -
перебувати на засланні; 2) {на что) - поклик(ув)ання, посилання; с ссилкой на что -
покликаючись, посилаючись на що.

Ссьільно -поселенец - засланий поселенець.

213

Російсько-український словник ділової мови

Ссьільньїй, -ная, ссьілочньїй, -ница - засланець (-нця), засланиця, засланий (-ного).

Ссьіпка ( хлеба ,- место ссьтки) - зсипище; ( действ .) - зсипання, зсипання.

Ссьіпной (о пункте) - зсипний.

Стабилизация - стабілізація.

Стабилизировать - стабілізувати.

Ставать, стать - 1) ( становиться где) - ставати, стати,- с. на чью сторону - стати на чиїм
боці, потягти руку за ким,- с. под ружье - стати до зброї; 2) ( делаться) - ставати, стати,- с.
причиной чего - спричинятися, спричинитися до чого, статися причиною чому,- с. чем -
стати за кого, за що, зробитися ким, чим,- с. сиротой - осиротіти; 3) ( останавливаться ) -
ставати, стати, зупинятися, зупинитися, спинятися, спинитися; часи стали - годинник
став (спинився); 4) ( начинать ) - починати, почати, заходжуватися, заходитися, братися,
взятися робити що; 5) ( бить достаточним , хватать) - вистачати, вистачити.

Ставить, поставить - 1) ( вопрос , требование) - ставити, поставити, становити,
постановити; с. в вину - ставити за провину, привинювати, привинити кому що,- с. в
известность кого - давати, дати до відома кому, повідомляти, повідомити кого, доводити
до чийого відома, давати, дати, відати кому,- с. в необходимость - змушувати, змусити
кого на що, до чого,- с. в обязанность кому - зобов'язувати, зобов'язати кого, покладати,
покласти на обов'язок чий,- с. в счет - залічувати, залічити, зараховувати, зарахувати,
записувати, записати на рахунок,- с. дело - налагоджувати, налагодити справу,- с. кому в
счет - записувати, записати, класти, покласти на чий рахунок, зараховувати на кого,- с.
кому на вид - робити завваження кому, завважати, завважити, дати кому на увагу (на
замітку), звертати чию увагу,- с. на счет - класти (кому) на рахунок,- с. препятствия -
чинити труднощі, перешкоди,- с. пьесу - виставляти, виставити п'єсу,- с. ребром - руба
ставити; с. себе в обязанность - брати, взяти собі за повинність; с. себе задачей - ставити
собі за ціль,- с. цєньі - визначати, визначити ціни.

Ставка - 1) ( размер жалованья) - ставка, платня,- с. предельная - крайня ставка (платня),
найбільша ставка (платня); 2) {очная) - зводи (-дів), зведення на очі,- давать очную -ку
кому (ставить на очную ставку кого с кем) - зводи зводити, зводити, звести віч-на-віч,
ставити, поставити на очі кого з ким.

Ставленик, -ница - настановленець (-нця), настановлениця, протеґований (-ного),
протеґованець (-нця), протеґованиця.

Стадия - стадія; дело в такой -дии - справа в такій стадії.

Стаж - стаж (-жу); иметь солидний стаж - мати чималий стаж,- проходить стаж -
стажувати; проходящий, -щая стаж - стажист (-ста), стажистка.

Стажер, -рка - стажер (-ра), етажерка.

Стажировать - стажувати.

Стажист, -стка - стажист (-ста), стажистка.

Сталкиваться, столкнуться - стикатися, зіткнутися; -ться с фактом - подибувати факт,
натрапляти, натрапити на факт,- интереси -ютея - інтереси стикаються.

Стандартизация - стандартизація.

Стандартизировать - стандартизувати.

Стандартний - стандартний.

Станица - станиця.

Становиться, стать - ставати, стати; ( делаться) - ставати, стати, робитися, зробитися;

( стоить ) - стати, коштувати,- -ться деиіевле - дешевшати, ставати дешевшим; -ться
лучиїе, хуже и т. п. - кращати, гіршати й т. ін.,- положение -тея тяжелее - стан важчає,
стає важчий; зто дорого станет - це багато коштуватиме.

Станционньїй - стацїйний.

Станция - 1) ( место остановки) - стація; с. иногородная телефонная - стація позаміських
телефонів,- с. конечная - кінцева стація,- с. междугородная - межиміська стація,- с.
метеорологическая - метеорологічна стація,- с. назначения - стація призначення; с.
опитная - дослідна стація,- с. перегрузочная - перевантажна стація,- с. спасательная -
рятівна стація, рятувальня ( Н ),- с. товарная - вантажна стація, вантажня (Я); с. узловая -
вузлова стація; 2) (остановка) - постоянка.

Старанне - старання, дбання,- прилагать -ниє - докладати, докласти рук,- потреблять
всевозможние -ния - братися всяких способів, братися на всякі способи.

Старательно - старанно, дбайливо, пильно.

Стараться, постараться ( радеть ) - старатися, постаратися, дбати, подбати про кого, про
що, пильнувати кого, що, клопотатися, поклопотатися про що; ( стремиться ) -
намагатися; постарайтесь исполнить - подбайте, (щоб) виконати; стараться

214

Російсько-український словник ділової мови

раздобьіть что (деньги) - старатися чого (грошей).

Старожил - старожитець (-тця).

Староста - староста; бить -той - бути старостою, старостувати.

Старость - старість (-рости); (о старости человека) - старість (-рости), старощі (-щів); за
-тью - з причин старости, через старість; по -сти лет (отставка ) - через старість.

Старший {на службе) - старший: ( главний) - головний.

Старшинство ( бумаг по времени) - давнішність (-ности).

Статейний (о списке) - статійний.

Статист, -стка - статист (-ста), статистка.

Статистик - статистик (-стка); {женщ.) статистиця.

Статистика - статистика; по -ке - за статистикою.

Статистический (о сведениях) - статистичний.

Статский (об одежде ) - цивільний.

Статут - статут (-ту).

Статья - 1) ( газетная , журнальная) - артикул (-лу), стаття; ( ученое исследование) -
розправа, розвідка; с. вводная - вступна стаття,- с. руководящая - провідна (керівна)
стаття; 2) ( закона ) - артикул (-лу); по -тье пятой - згідно з артикулом п'ятим,- подведение
под статью кого , чего - застосування кому, до чого артикулу; статья закона гласит - в
артикулі закону сказано; 3) (в договоре) - артикул (-лу), пункт (-кту); с. подлежащая
включению - артикул, що треба долучити (запровадити); ссилаться на надлежащую
статью (закона) - покликатися на відповідний артикул; 4) ( дохода ) - артикул (-лу);
изискивать надлежащие статьи - вишукувати належні (відповідні) артикули.

Стачечньїй (о комитете , фонде) - страйковий.

Стачка - 1) страйк (-ку); начать -ку - застрайкувати; 2) {на торгах) - змова.

Стенновка - стіннівка, стінна, настінна газета.

Стенной (о газете) - стінний, настінний.

Стенограмма - стенограма.

Стенограф, -фистка - стенограф (-фа), стенографістка.

Стенографировать - стенографувати.

Стенографический (о записи) - стенографічний.

Степень - 1) ступінь (-пеня), міра; {уровень) - ступінь (-пеня), рівень (-вня), щабель (-бля);
с. вьтолнения - міра виконання; с. культурности - ступінь (рівень) культури, культурний
рівень; с. нуждаемости - міра потреби, якою мірою потрібно; с. опасности - міра
небезпеки; в большой -ни - великою мірою, у великій мірі, дуже,- в гораздо большей -ни -
далеко більше, в далеко більшій мірі, далеко більшою мірою,- в значительной -ни -
чималою мірою; в известной -ни - до певної міри,- в какой -ни исполняется - якою мірою
виконують,- в наибольиіей -ни - найбільше, найбільшою мірою, в найбільшій мірі,- в
одинаковой -ни - однаково, рівною мірою, в рівній мірі,- группьі по -ни чего
(инвалидности, состоятельности) - групи відповідно до рівня (інвалідности, заможносте
); до некоторой -ни - до деякої міри, більш-менш; ни в какой степени не (желательно)...

- ані трохи не...; 2) (ранг) - ступінь (-пеня), ранґа,- ученая степень - науковий ступінь,
наукова ранґа; 3) (степень родства) - коліно.

Стереотип - стереотип (-пу).

Стеречь кого , что - стерегти, пильнувати, глядіти кого, чого; (стоять на страже) -
вартувати.

Стеснение в чем - 1) (в деньгах, товаре, заработках) - нестача, обмаль (-лі) чого; (более
резкая степень -ния) - скрута; испитивать -ниє в чем - мати обмаль чого; 2)

( неудобство) - невигода; 3) (в правах) - вкорочення прав.

Стеснительньїй (о положений) - скрутний, тісний; (неудобний) - невигідний; (об условии)

- тяжкий.

Стеснять, -нить (затруднять) - на заваді, на перешкоді ставати, стати; ( метать ) -
заваджати, завадити; с. кого своими предложениями - утруднити кого своїми
пропозиціями; ви меня не -ете - ви мені не заваджаєте.

Стечение (народа) - стовпище, здвиг (-гу); (обстоятельств) - збіг обставин; такое уж
стечение обстоятельств - так уже склалися, збіглись обставини, так уже склалось.

Стиль - стиль (-лю).

Стимул - стимул (-лу), спонука.

Стипендиат, -тка - стипендіят (-та), стипендіятка.

Стипендия - стипендія.

Стирка - прання.

215

Російсько-український словник ділової мови

Стоимость - вартість (-тости); с. вероятная - приблизна вартість; с. заготовительная -
заготовна вартість; с. меновая - вимінна вартість; с. нарицательная - названа вартість; с.
настоящая - справжня вартість; с. номинальная - номінальна вартість; с. оценочная -
ціна, оцінна вартість; с. покупная - купівельна вартість; с. предельная - гранична вартість,-
више своей -сти - над свою вартість; иметь -сть (бить ценньїм) - мати вартість, багато
коштувати,- иметь небольшую -сть - мати невелику вартість, небагато коштувати,- -сть не
превьішает (чего) - вартість не більша, як (за, ніж) що, (від чого); определить денежную
-сть - визначити грошову вартість; платить по (действительной) -сти - платити,
скільки (справді) варт(е), скільки (справді) коштує; составлять -сть - становити вартість.

Стоить - 1) ( иметь стоимость) - коштувати; ( обходиться во что) - ставати, стати,- стоит

- коштує; ( требует ) - забирає; стоило больших усилий - стало труда великого, забрало
багато зусиль; облигации займа стоят вьіиіе нарицательной стоимости - ціна на
обліґації позики більша за номінальну вартість; по чем стоит метр - скільки метр
коштує,- 3/770 мне ничего не стоит сделать - це мені зовсім не важко зробити; 2)

( заслуживать ) - вартим бути, заслуговувати на що.

Стоит - варт, вартий; (єсть смисл) - варто,- не стоит - не варт, не вартий; (нет смисла) -
не варто,- не стоит благодарности - нема за що дякувати; стоит только захотеть -
треба тільки захотіти.

Стойка (в магазине) - прилавок (-вку) (Г). ( Секц .).

Стол - 1) стіл (стола); с. адресний - адресове бюро,- с. личного состава - стіл особового
складу; с. письменний - письмовий стіл, стіл до писання; 2) ( еда ) - харч (-чу, -чі), харчі (-
чів), їжа,- с. общий - спільне харчування, спільний обід (вечеря, сніданок); с. хороший -
добрий харч,- квартира со столом - квартира з харчами (з їжею); со своим столом - на
своїх харчах, з своєю їжею.

Столбец - стовпець (-пця); (е газете) шпальти.

Столетие - століття, сторіччя.

Столица - столиця, столичне місто.

Столкновение - сутичка, спотичка (Г), бій (р. бою); (поездов) - сутичка.

Столковьіваться, -коваться - порозуміватися, порозумітися з ким, зговорюватися,
зговоритися з ким, доходити справи з ким.

Столовать, -ся - харчувати, -ся.

Столовая, сто ловка - їдальня.

Столовник, -ница - харчівник (-ка), харчівниця,- бить -ком - харчуватися в кого,-
держать -ков - мати харчівникїв.

Столовий (о деньгах) - столовий, харчовий; (о приборе) - обідній, столовий.

Стопа ( бумаги) - різа.

Сторож, -жиха - сторож (-жа), сторожиха, вартовий (-вого), вартовик (-ка); (є поле) -
лановий (-вого); ( лесной ) - побережник (-ка); ( привратник ) - воротар (-ря); с. линейний -
сторож на колії,- с. ночной - нічний сторож, ночївник (-ка); бить -жем - сторожувати.

Сторожевой (о пункте) - сторожовий.

Сторожить - сторожити, сторожувати, вартувати, стерегти чого,- с. случай - вижидати,
вичікувати нагоди.

Сторожка - сторожївня.

Сторона - 1) ( направление ) - сторона, бік (боку); с. дела отрицательная - недобре (уємне,
неґативне) в справі; с. дела положительная - позитивне в справі; с. левая - ліворуччя,
лівий бік,- с. окрестная - околиця,- с. правая - праворуччя, правий бік,- брать чью-либо
сторону - ставати, стати на чиєму боці (на чий бік), тягти, потягнути руку (руч) за кого
(за ким), ставати, стати за ким,- в -не (проходить) - осторонь, стороною,- в сн-е
держаться - бути осторонь,- искать на -не - шукати в іншому місці, в інших місцях, по
людях шукати; итти на заработки на -ну - іти на заробітки; оставлять в -не что -
полишати без уваг, минати, обминати що,- переходить на чью -ну (в смисле перебежки,
измени) - перекидатися, перекинутися до кого,- по левую -ну - ліворуч,- по правую -ну -
праворуч,- принимать, брать, держать чью-либо -ну - обставати, обстати за ким, тягти
за кого, тягти, потягти руку за ким, озиватися, озватися за кого, стояти за ким, за кого,- с
левой -ньі - ліворуч, в лівій руці; с нашей -ньі нет препятствий - від нас нема перешкод,
ми не чинимо перешкод, ми не заперечуємо; с обеих с-н - обабіч, по обабіч,- с правой -ньі

- праворуч, в правій руці; склонять на свою -ну - залучати, привертати на свій бік,- со
всех с-н - звідусіль,- со -ньі отца (родство) - по батькові; со своей -ньі - від себе, і собі, з
своєї руки,- стоять на чьей -не - тягти руку за ким, тягти за кого,- узнать -ной - від
людей дізнатися, стороною дізнатися; уклоняться в -ну - збочувати, збочити; 2)

216

Російсько-український словник ділової мови

(поверхность предмета) - бік (боку); с. задняя - тил (-лу), затильний бік, затильна
сторона, спинка; с. лицевая документа - (з)верхній бік документу, лице документу; с.
лицевая дома - чоло будинку,- с. обратная - зворот (-ту); (изнанка) - виворот (-ту); с.
передняя - перед (-ду), чоло,- имеющий обе лицевьіе -ньі - личковий ( напр ., личкове сукно
),- на обратной -не - на звороті; 3) ( страна ) - сторона, край (р. краю); с. родная - рідний
край,- с. чужая - чужина, чужий край,- на чужой -не - на чужині; 4) (в судебн. процессе) -
сторона; -ньі договаривающиеся - договірні сторони,- с. заинтересованная -
заінтересована (в справі) сторона; с. истцовая (возбудившая дело) - позивач (-ча),
позивачі, позовна сторона, позовник (-ка); с. ответная - позивана сторона, позиванець (-
нця); с. противная - супротивна сторона, супротивник (-ка); с. тяжущаяся - позивальник
(-ка), позовна сторона, процесова сторона,- с. явившаяся - сторона, що прибула, прибула
сторона.

Сторонник, -ница - прихильник (-ка), прихильниця, прибічник (-ка), прибічниця.

Стоянка - постоянка (Г) ( Секц .),- -ка извозчиков - постоянка візників, візницький пункт.

Стоять, стать - стояти, стати, станути,- с. за кого - обставати кого, обставати за ким,
обстоювати кого, що,- с. на своем - правити своє, стояти, стати на своєму; ( упорно ) -
упертися на чому,- с., ожидая очереди - застоювати черги,- на повестке дня стоит - на
порядку денному є,- спрос стоит - попит триває.

Стража - сторожа, варта,- с. лесная - лісова сторожа,- с. пограничная - прикордонна
сторожа (варта); на -же (бить) - на сторожі, на варті,- под -жей (привести) - з вартовими.

Страна - країна, край, сторона; с. окрестная - околичня країна, околиця.

Страница - сторінка,- на обратной -це - на другому боці, на звороті,- страници
обозначать - сторінки позначати, сторінкувати що.

Страничньїй (об итоге) - сторінковий.

Стратегический (о ж. ветви) - стратегічний, військового значення.

Страх ( ответственность ) - відповідальність (-ности); ( угроза ) - загроза; ( страхование ) -
убезпечення; взять на свой страх - взяти на свою відповідальність; под страхом
наказания - під загрозою кари.

Страхование от чего - убезпечення на що,- с. взаимное - взаємне, обопільне убезпечення,-
с. жизни - убезпечення життя,- с. имущества - убезпечення майна,- с. от огня -
убезпечення на пожежу,- с. личное - убезпечення особи,- с. обязательное - обов'язкове
убезпечення; с. от несчастньїх случаев - убезпечення на нещасливі випадки,- с.
социальное - соціяльне убезпечення; об'ьект -ния - об'єкт убезпечення.

Страхователь, -ница - убезпечувач (-ча), убезпечувачка.

Страховать, застраховать - убезпечувати, убезпечати, убезпечити.

Страховка - 1) - убезпека; 2) ( страховой договор) - убезпечна (-ної), убезпечна рядна,-
заключать -ку (страх, договор) - укладати, укласти убезпеку.

Страховой (о вознаграждении, премии, случае) - убезпечний.

Страховщик, -щица - убезпечник (-ка), убезпечниця.

Стрелочник - виличник (-ка).

Стрельба - стрільба, стріляння; обучение -бе - навчання стріляти; сегодня состоится
пробная -ба - сьогодні буде пробне стріляння.

Стремиться к чему - прагнути чого, змагатися, пориватися до чого.

Стремление к чему - прагнення чого, змагання, прямування, поривання до чого;

( влечение ) - потяг (-гу) до чого,- в -нии облегчить - намагаючись полегшити.

Строгий (о мерах) - твердий; (о виговоре, замечании) - гострий, суворий; (об изоляции) -
цілковитий; (о наблюдении, учете) - пильний.

Строго - гостро, твердо, суворо,- -го запрещается - зовсім, гостро заборонено,- -то
следить - пильно доглядати.

Строгость - твердість (-дости), суворість (-рости); мери -сти - тверді заходи.

Строевой - 1) (о матералах) - будівельний; 2) (в войске) - шереговий.

Строение - 1) ( постройка) - будівля, будинок (-нку); с. холодное - надвїрня будівля; 2)
(действие) - будування; 3) ( структура) - будова.

Строитель, -ница - будівник (-ка), будівниця; ( исполнитель работ) - будівничий (-чого).

Строительньїй ( относящ. к строению) - будівельний, будівний; ( строющий) - будівничий
(-чого).

Строительство - будівництво.

Строить, построить - 1) будувати, збудувати; (из камня) - мурувати, змурувати; с. дом -
ставити будинок; с. в ряди (напр., солдат) - шикувати, ушикувати.

Строй - лад (-ду); с. республиканский - республіканський лад,- при существующем строе -

217

Російсько-український словник ділової мови

за теперішнього ладу.

Строка (в письме ) - рядок (-дка); с. красная - новий рядок.

Строчная буква - мала буква (літера).

Структура - структура, будова.

Структурний - структурний.

Студент - студент (-нта), студентка.

Студенческий (о столовой) - студентський.

Субботник - субітник (-ка).

Субвенировать - субвенувати.

Субвенционньїй - субвенційний.

Субординация - субординація, підпорядкованість (-ности).

Субсидировать - субсидувати, давати субсидію, допомагати грішми.

Суб-ьагент - субаґент (-нта).

Субьаренда - підоренда, суборенда.

Суб-ьарендатор - під орендар (-ря), суборендар (-ря).

Субьект - суб'єкт (-кта).

Суд - суд (-ду); с. верховний - найвищий суд; с. военно-полевой - військово-польовий суд; с.
гражданский - цивільний суд; с. кассационний - касаційний суд; с. народний - народній
суд; с. полевой - польовий суд; с. присяжних - суд присяжних; с. третейский -
єднальний суд, мировий суд; с. у головний - кримінальний суд; без суда и права - без суда
й права,- ведаться судом с кем - позиватися з ким,- вести суд с кем - позиватися з ким,-
вне суда - поза судом,- добиваться судом - доходити, дійти судом,- обращаться,
прибегать к суду - вдаватися, вдатися до суду,- отвечать по суду - відповідати перед
судом,- отдавать под суд, предавать суду - віддавати, віддати під суд,- по суду - судом,-
подвергать, предавать суду - притягати, притягти до права, віддавати, віддати під суд,-
подвергаться суду - підпадати судові (під суд); потребовать на суд - покликати на суд,
до суду,- привлекать, привлечь к суду кого - подавати, подати в суд на кого, позивати,
запозивати кого, притягати, притягти до права кого,- принести жалобу в суд - закласти
позов на кого, подавати до суду на кого,- состоять под судом - бути (перебувати) під
судом,- состоящий под судом - підсудній (Г); ходить по судам - тягатися по судах,-
являться, явиться в суд - приходити, прийти на суд, ставитися, поставитися перед суд.

Судебньїй (об исполнителе ) - судовий.

Судеец - судовик (-ка).

Судейский - 1) (об опите) - судейский; 2) ( сотрудник суд. учреждения ) - судовик (-ка),
судейський (-кого).

Судимость - всудність (-ности); (состояние под судом) - судженість (-ности); оправка о
-сти - довідка про судженість, довідка, чи (що) був під судом.

Судить - 1) (совериіать суд) - судити; 2) ( думать) - думати, гадати, міркувати.

Судиться - позиватися, судитися, правуватися.

Судно - судно; (лш. ч. - судна).

Судньїй (о беле) - судовий.

Судовьій (о порядке на судне) - судновий.

Судоговорение - судоговоріння, судові промови, судопересправи (-справ), судочинство
словесне.

Судомойка - посудомийниця, перемивальниця посуду.

Судопроизводственньїй (о порядке, о бумагах) - судовий, судочинний.

Судопроизводство - судочинство, судівництво, процес судовий.

Судостроительньїй (о предприятии) - суднобудівний.

Судостройство - судовий лад, судове уладження.

Судоходньїй (о реке) - судноплавний.

Судоходство - судноплавство.

Судья - суддя; с. народний - народній суддя,- с. третейский - єднальний суддя, мировий
суддя; бить -ей в деле - бути за суддю в справі.

Суждение - 1) (размииїление) - міркування; 2) ( мнение) - думка, гадка, (роз)суд (-ду); с.
основательное - слушна думка,- представлять на чье -ниє - здаватися, здатися на чий
(роз)суд.

Суживать, сузить - звужувати, звузити,- с. план работьі - звужувати план роботи.

Сумма - 1) сума; {итог) - підсумок (-мку); с. валовая - гуртова сума,- с. круглая - округла
сума,- с. общая - загальна (ціла) сума,- с. остаточная - остаткова сума,- с. переходящая -
перехідна сума,- с. подотчетная - підзвітна сума,- с. полная - ціла сума,- с. поступающая.

218

Російсько-український словник ділової мови

приходящая - надхідна сума, сума, що надходить,- о. поступившая - надійшла сума, сума,
що надійшла; с. установленная - визначена сума; с. причитающаяся - належна сума; с.
частная - часткова сума,- суммьі невостребованние - невзяті суми,- в -ме - на суму,- в
общвй -ме - загальною сумою, загальним підсумком; в -ме составляет - в підсумку
становить,- в сумме ото составляет - загалом, загального сумою це становить,- на -му -
сумою,- замечаем превишение первой суммьі над второй - бачимо, що перша сума більша
за другу,- 2) гроші (-шей), сума: -ма предназначаемая для чего-либо - гроші, призначені на
що,- -ма, причитающаяся кому-либо - належна кому сума,- -ма, следуемая к виплате -
сума (гроші), що треба виплатити, належна до виплати сума, належні до виплати гроші.

Суммировать, ссуммировать - підсумовувати, підсумувати.

Супруг - дружина (ж. р.), чоловік (-ка).

Супруга - дружина, жінка.

Супруги - подружжя, чоловік та жінка.

Супружество; 1) (брак) - шлюб (-бу); вступить в -ство - одружитися, побратися; 2) ( муж
и жена) - подружжя, чоловік та жінка.

Сургуч - смілка (печатна), сургуч (-чу).

Суррогат - суроґат (-ту).

Сутки - доба,- в сутки - на добу,- круглив сутки - цілу добу, через цілу добу.

Суточньїй (о довольствии) - добовий, на добу.

Суть - суть, суття,- говорить по суши дела - говорити (в суті); до суття справи.

Сутяга - позивака.

Сутяжничество - позивальництво, позви (позвів).

Суфлер - суфлер (-ра).

Сухопутний (о еойне) - суходільний, сухоземний.

Существенньїй - 1) ( касающийся суши , об обстоятельстве) - сутній, посутній, суттєвий,
істотний,- -ниє обстоятельства дела - посутнє в справі; 2) (значительний, об
изменении) - ґрунтовний, великий, чималий.

Существо (суть) - суття, суть (-ті); с. дела - суття справи,- висказиваться по -ству (дела) -
висловлюватися до суття, до суті,- отчетность по -ву - посутня звітність; решение по -ву
- вирок у сутті (у суті) справи.

Существование - існування, буття,- с начала -ния - з початку існування, відколи є, відколи
існує,- с начала -ния города - з часу заснування міста, відколи місто стоїть.

Существовать - існувати, бути,- с. чем - жити з чого.

Существующий (о законе) - чинний (тепер); (о штате) - теперішній; -щие на зтот счет
предположения - міркування про це,- -щее положение дел - сьогоднішнє, теперішнє,
нинішнє становище.

Сущность - суть, суття; в -сти говоря - власне кажучи,- в -сти дела лежиш ошибка - в
самій суті справи є помилка.

Сфера (компетенции) - 1) - сфера, обсяг (-гу); с. деятельности - обсяг (сфера)
діяльности,- зто не моя сфера - це не моя сфера, це не моя компетенція; 2) (обстановка) -
оточення.

Схема - схема, зарис (-су).

Схематический (об обзоре) - схематичний.

Сходиться, сойтись - 1) сходитися, зійтися; (о мног.) - посходитися; 2) (соглашаться) -
сходитися, зійтися, єднатися, поєднатися, годитися, погоджуватися, погодитися,- -ться в
условиях - погоджуватися на умови,- -ться в цене - погоджуватися на ціні,- мнения -тся -
думки сходяться, думки однакові.

Сходка - сходини (-дин), збір (збору) (Г); с. мирская - сільський збір.

Сходньїй - 1) (приемлемьш, об условиях) - прийнятний; -ний по цене - поцінний,
недорогий; 2) (аналогичний) - подібний; -ньій с оригиналом - з оригіналом згідний.

Сходство с кем, чем - схожість (-жости) з ким, з чим, подібність (-ности) до кого, до чого.

Сцепка (для скрепл. бумаг) - закріпка.

Счет - 1) (подсчитивание) - лічба, рахуваня; (число) - лік (-ку); -том - ліком, лічма, за
ліком; без -та - не лічивши, без лічби; (несчетно), безліч, без ліку; в окончательном
счете ми... - а) остаточно підраховуючи, підрахувавши, ми...; б) (в конце концов) - кінець-
кінцем ми...,- в счет чего - на рахунок чого,- круглим счетом - загалом беручи,- -том
видавать - лічма, ліком, за ліком видавати; ошибиться в -те - помилитися в лічбі,
лічивши помилитися; по -ту первий, второй и т. д. - числом перший, другий і т. ін.,- по
-ту принимать , вдавать - приймати, здавати лічбою, під лік,- принимать без -та - брати
не лічивши (не лічачи); 2) (бухгалт.) - рахунок (-ку); с. вводний - упровідний рахунок,- с.

219

Російсько-український словник ділової мови

внебалансовий - рахунок небалянсований (небалянсовий); с. забалансовьій - рахунок поза
балянсом, позабалянсовий рахунок; с. заграфний - рахунок позаграфний; с. лицевой -
іменний рахунок; с. личний - особовий рахунок; с. откритий - відкритий рахунок; с.
парний - двійковий (Я) рахунок; с. переходной - перехідний рахунок; с. покупной -
рахунок купівлі, купівельний рахунок; с. примерний - примірний рахунок; с. ровньїй -
круглий рахунок; с. специальньїй текущий - спеціяльний поточний рахунок; с. текущий -
поточний рахунок; с. частний - окремий рахунок; аванс в счет зарплатні - аванс на
рахунок, з рахунку зарплати; брать в счет работи - на відробіток; в счет будущих
платежей - у платіж надалі; в ваш счет - на ваш рахунок; в счет чего - рахунком чого;
держать счет - мати під рахунком; заключать счет - закінчувати рахунок; заплатить
по -ту - оплатити рахунок; значиться в счете - бути на рахунку; не в счет жалованья -
поза платнею; открьівать счет - відкривати (починати) рахунок; относить за чей счет -
прикидати кому на рахунок, залічити на чий рахунок; подведение счетов -
підраховування, підрахування; по -ту получать - одержувати на рахунок, згідно з
рахунком; по -ту проводить - проводити, провести рахунком; поставить в счет -
залічити, записати в рахунок; сводить -та - зводити рахунки; сводить -тьі с нем -
рахуватися, порахуватися, квотуватися, поквитуватися з ким, облічитися з ким; сложить
со -тов - списати з рахунків; уплатить счет (по счету) - оплатити рахунок; ускользнуть
от -та - не ввійти до рахунку; 3) ( иждивение, средства) - кошт (-ту); за счет кого, на
счет чего - коштом чиїм; на казенний счет - коштом держави, державним коштом; на
свой счет - своїм коштом, на свої гроші; принимать на свой счет - взяти на свій кошт,
взяти (кошти) на себе; 4) {за счет в виражениях): пополнить кадр за счет резервов -
поповнити кадр з резерву; увеличить кадр за счет уменьшения резервов - побільшити
кадр, зменшивши резерв; увеличение сети на окраинах идет за счет центра - сітка на
околицях поширюється замість центру; 5) (на счет, в виражений) «на счет чего» - про
що, за що; на счет срока - про термін.

Счетньїй - 1) {относящ. к счетам, о книге, об отделении) - рахунковий, рахівний; 2)

( относящ. к счетоводству, о персонале) - рахівничий, рахівний; 3) (о машине для счета)
- лічильний, рахівний, рахувальний.

Счетовод, -ка - рахівник (-ка), рахівничка.

Счетоводньїй (об отделении) - рахівничий.

Счетоводство - рахівництво; с. двойное - рахівництво подвійне; с. инвентарное -
рахівництво інвентарне; с. отчетное - рахівництво звітне; с. по специальним средствам -
рахівництво спеціяльних засобів (грошових), грошей; с. текущее - поточне рахівництво; с.
учетное - рахівництво облічне, облікове.

Счетчик, -ца - лічильник (-ка), лічильниця.

Счетьі - 1) ( прибор) - рахівниця; класть на -тьі - кидати на рахівницю; 2) (в виражений):
сводить счети с кем - квотуватися, поквитуватися з ким.

Счисление - числення.

Считать - 1) - лічити, злічити, полічити, рахувати, порахувати; с. по порядку - лічити з
ряду, від ряду; 2) ( полагать) - уважати, гадати; с. излишним - уважати, що зайве, вважати
за зайве; с. кого кем - вважати за кого, за що, мати за кого, за що; с. необходимим -
вважати за потрібне; с. себя вправе - гадати, що маєш право; повестку -тать врученной -
вважати, що повістку вручено, оповістку вважати за вручену, за дану до рук; считаю
своим долгом - вважаю за свою повинність.

Считаться, посчитаться - 1) ( сводить счета с кем) - рахуватися, порахуватися з ким; 2)
{принимать в соображение) - вважати на кого, на що, зважати на кого, на що;
необходимо -ться с особенностями работи - треба вважати на особливості в роботі; 3)
{почитаться чем) - уважитися за що; -ться авторитетом - уважитися за авторитет.

Сшиватель - зшивач (-ча).

Сшивать, сшить - зшивати, зшити.

Сьезд - з'їзд (-ду).

Сьем - наймання; с. помещения - наймання приміщення.

Сьемка - 1) здіймання, зняття; с. плана - зняття пляну; 2) (в аренду) - наймання.

Сьемщик, -щица - 1) {плана) - здіймач (-ча), здіймачка; 2) {квартири) - наймач (-ча),
наймачка.

Сьірец {сирье) - сировина.

Сьіровар - сировар (-ра).

Сьіроварня - сироварня.

Сьірой - 1) ( необработанний, о материале) - сировий; 2) {влажний, о помещении) -

220

Російсько-український словник ділової мови

вогкий, вологий, вільготний; 3) ( несваренньїй , о пище) - сирий.

Сьірье - сировина.

Сьірьевой (о материале ) - сировинний.

Сьіск - розшук (-ку); с. уголовний - карний розшук.

Сьіскной (о милиции) - розшуковий, розшукний.

Сьіщик - слідець (-дця).

Сьіщицкий (о способностях, приемах) - слідецький.

Табаковод - тютюнник (-ка).

Табачньїй (о лавке) - тютюновий.

Табель чего - табеля на що, чому,- т. срочних донесений - табеля терміновим донесенням.
Табельний (о росписи) - табельний.

Табельщик - табельник (-ка).

Таблица - таблиця,- отчет в -цах - табличний звіт, звіт таблицями.

Табличний (о системе) - табличний.

Таврить, потаврить - таврувати, потаврувати.

Тавро - тавро.

Таить, затаить - таїти, потаїти, затаювати, затаїти.

Тайна - таємниця, тайна,- т. служебная - службова таємниця; в тайне - таємно; держать
в тайне - таїти,- оставить что в тайне - полишити щось таємним,- под строжайиіей
тайной - дуже таємно; сохранять -ну - додержувати таємниці.

Тайний (об обстоятельстве ) - таємний; ( скритний ) - потайний.

Такса - 1) поставна ціна, такса,- назначать таксу - таксувати, отаксувати, визначати,
визначити таксу; 2) ( прейскурант ) - цінник (-ка).

Таксатор, -рша - таксатор (-ра), таксаторка.

Таксационньїй (об отделе ) - таксаційний, цінувальний.

Таксация - таксація, цінування.

Таксировать - таксувати, сов. - потаксувати цінувати, поцінувати, оцінити.

Тактика - тактика.

Тактический (о соображениях) - тактичний.

Тактичность - тактовність (-ности).

Тактичньїй (об обращении ) - тактовний.

Талон - талон (-на); т. ассигновки - талон до асиґнати.

Талонний (о книжке) - талонний.

Таможенник - митник (-ка).

Таможенньїй (о тарифе ) - митний.

Таможня - митниця.

Тантьема - тантьєма.

Тара - тара.

Тариф - тариф (-фу); т. действующий - чинний тариф; т. классовий - клясовий тариф;
-фьі по коммунальньїм услугам - тарифи на комунальні вигоди,- т. поясний, по поясам -
посмуговий тариф; т. по торговим поясам - тариф відповідно до торговельних смуг,
тариф торговельних смуг,- т. таможенньїй - митний тариф; т. товарний - храмовий
тариф,- т. удешевленний - здешевлений тариф; т. фрахтовий - тариф фрахту, фрахтовий
тариф,- т. хлебний - хлібний тариф.

Тарификация - тарифікація.

Тарифицировать - тарифікувати.

Тарифньїй (о сети) - тарифний, тарифовий.

Тарифовец - тарифознавець (-вця).

Твердий (о валюте) - твердий, станівкий; (о линии) - непохитний; (о положений) - міцний.
Театр - театр (-ру); т. государственний - державний театр,- т. драматический -
драматичний театр,- т. оперний - оперовий театр,- т. передвижка, передвижной,
странствующий - мандрівний театр.

Театральний (о сезоне) - театральний.

Тезис - теза; -сьі по докладу - тези на доповідь.

Текст - текст (-ту); т. рукописний - ручне письмо.

Текстильний (о промииїленности) - текстильний.

Текстильщик - текстильник (-ка).

Телеграмма - телеграма; т. с нарочним - телеграма з посланцем; т. с оплаченним
ответом - телеграма з оплаченою відповіддю; т. срочная - негайна телеграма; т.
ииифрованная - шифрована телеграма.

221

Російсько-український словник ділової мови

Телеграф - телеграф (-фу); по -фу (передавать) - телеграфом.

Телеграфировать - телеграфувати.

Телеграфної, -тка - телеграфіст (-ста), телеграфістка.

Телеграфний (о сообщении) - телеграфний.

Телефон - телефон (-ну); ( отдельньїй аппарат ) - телефон (-на); т. действует, работает
- телефон працює (сполучає); по -ну (передать) - телефоном; сльїшимость -на - чутність
телефону; я у -на - я слухаю, я коло телефону.

Телефонировать - телефонувати.

Телефонист, -ка - телефоніст (-ста), телефоністка.

Телефонний (о сообщении) - телефонний.

Телефонограмма - телефонограма.

Тема - тема.

Темп - темп (-пу); замедлять темп (работьі) - повільняти, повільнити темп; усиливать
темп - прискорювати, прискорити темп.

Температура - температура.

Тенденция - тенденція; т. повишательная - тенденція збільшувати, підвищувати.

Теоретический (о части доклада) - теоретичний.

Термин - термін (-на); т. сложньїй, составной - зложений термін.

Терминология - термінологія; по его -гни (зто означает) - за його термінологією, за його
висловом.

Термометр - термометр (-тра), тепломір (-ра).

Терпеть, потерпеть - 1) - терпіти, потерпіти; 2) ( переносить ) - зносити, знести; 3)

( иметь убьіток) - зазнавати, зазнати втрати; п. крушение - розбитися.

Территориальний (о сборе) - територіяльний.

Территория - територія, терен (-ну).

Терроризовать - тероризувати.

Терять, потерять - 1) ( вещь , документи) - губити, згубити; 2) (право, возможность и т.
д.) - тратити, утрачати, втратити; т. доверие к кому - звірятися, звіритися в кому, в чому,
тратити, утратити довіру до кого; т. на продаже - утрачати, утратити на продажу; 3)
(лишаться) - збуватися, (по)збутися чого; 4) (напрасно т. время) - марнувати,
змарнувати час, гаяти, загаяти час.

Тесньїй (о помещении) - тісний; (о связи) - щільний.

Тетрадь - зшиток (-тка), зошит (-та).

Техник - технік (-ка).

Техника - техніка.

Технический (о работнике) - технічний.

Течение - 1) (реки) - течія; по -нию - за водою; против -ния - проти води, проти течії; 2)
(направление) - течія, напрям (-му); подлежащее -ниє дела - належний напрям; 3) (о
времени) - протяг (-гу); в -ниє всего времени - через увесь час, протягом усього часу,
увесь час, за ввесь час,- в -ниє года - протягом року, через цілий рік, за рік,- с -ниєм
времени - з часом; 4) (протекание) - хід (ходу), перебіг (-гу); т. операций - хід операцій;
т. собитий - хід подій, перебіг подій; встановить -ниє дела - припинити справу.

Течь - 1) (о времени) - минати, проходити; 2) (о посуде) - протікати, текти,- болезнь
протекает нормально - х(в)ороба йде нормально.

Тип - тип (-пу), первостать (-ті).

Типизация - типізація.

Типичность - типовість (-вости).

Типичньїй, типический (о случае, признаке) - типовий.

Типограф(щик) - друкар (-ря), друкарка.

Типография - друкарня.

Типографский (о листе) - друкарський.

Тираж - 1) (облигаций) - тираж (-жу); т. погашения - тираж на сплату, тираж сплати,-
виходить , вийти в т-ж - вийти в тираж, тиражуватися, стиражуватися; 2) (колич. напеч.
книг , газет) - наклад (-ду) тираж (-жу); в 10-ти тисячном -же - накладом у 10 тис.,
тиражем у 10 тисяч.

Тиснение (печатание) - друкування, друк (-ку); т. по металлу - вибивання на металі.

Титульний ( заглавний , о странице) - заголовний, титульний.

Тишина - тиша,- нарушение -ньі - недодержання, порушення тиші,- за несоблюдение
общественной -ньі и спокойствия - що порушено тишу та спокій у громадянстві
(громадянську тишу та спокій); соблюдать -ну - додержувати тиші.

222

Російсько-український словник ділової мови

Товар - крам (-му); {как жономич. категория ) - товар (-ру); т. бакалейньш - бакалія; т.
ввозной - довізний товар, крам; т. вьівозной - вивізний товар, крам,- т. галантерейний -
ґалянтерія,- т. кожевенний - шкіряний крам; т. колониальний - крам колоніяльний; т.
контрабандний - крам пачкарський, контрабанда, крам пачковозний,- т. лежалий -
леглий крам,- т. мануфактурний - крам мануфактурний, мануфактура; т. мелкий,
мелочний - крам дрібний; т. меновой - вимінний крам; т. паличний - готовий крам, крам
що є навіч; т. плохой - лихий (недобрий) крам; т. показной - виставний, показний крам;
т. пробний - зразковий (пробний) крам, крам на зразок; т. расхожий - попитний крам,-
т. розничний - роздрібний крам; т. сезонний - сезонний крам; т. сортовой - сортовий
крам; т. ходкий - збутний (попитний) крам; в -рах - крамом,- найти подходящий товар -
знайти годящий, придатний крам,- т-р всегда имеется - крам завжди є, краму не збуває,-
т-р с неподходящей ценой - непоцінний крам,- -рьі разние - різний (усякий) крам.

Товарищ, товарка - 1) товариш (-ша), товаришка; {товарищи, в собир. см.) - товариші,
товариство; т. по военной службе - товариш із (часів) військової служби,- т. по
несчастью - товариш у нещасті; т. по профессии - товариш професією; т. по службе -
посадою товариш; т. по иіколе - товариш із школи; шкільний товариш; 2) ( соучастник ,
-ца) - спільник (-ка), спільниця; 3) заступник (-ка); т. председателя - заступник голови.

Товарищеский (о суде ) - товариський.

Товарищество - товариство; т. акционерное - товариство акційне,- т. кредитное -
товариство кредитове,- т. на вере - товариство на вірі,- т. на паях - товариство на паях,
пайове товариство; т. неполное - неповне товариство; т. потребительское - споживче
товариство; т. производственное - товариство виробниче; т. сельско-хозяйственное -
товариство сільсько-господарче,- т. ссудо-сберегательное - товариство позичково-
щадниче,- вступить в -во, заплатив вступительний взнос - вкупатися, вкупитися в
товариство.

Товарность - товарність (-ности).

Товарний - 1) (об отделе, книге и т. п.) - крамовий; 2) (о поезде, станции ) - вантажний.

Товароведение - крамознавство.

Товарообмен - товаровиміна, товарообмін.

Товарооборот - оборот (-ту) товарів, товарооборот.

Товарообращение - обіг товарів, товарообіг, циркуляція товарів.

Товароотправитель - посилач краму, товару.

Товарополучатель - відбирач краму, товару, одержувач краму, товару.

Тождественньїй (о случае) - тотожній.

Толкач - підгінний (-чого).

Толкование - тлумачення, витлумачення, пояснення, з'ясування; т.
распространительное - поширене (широке) тлумачення; давать своє -ниє - тлумачити
по-своєму.

Толковать, истолковать - 1) {обьяснять) - тлумачити, витлумачити, поясняти, пояснити;
2) ( беседовать ) - розмовляти, говорити; т. о деле - розмовляти, порозмовляти про
справу.

Толково - до діла, до пуття, доладно,- -во изложить - до пуття викласти (доповісти).

Толковьій - 1) (о человеке) - тямкий, тямущий, тямучий; 2) ( дельний , о суждении) -
доладний, путній, до діла,- 3) (о словаре) - тлумачний.

Толкучка {рьінок) - точок (-чка).

Толмач - перекладач (-ча), тлумач (-ча), товмач (-ча).

Толпа - юрба, натовп (-пу), стовпище.

Толпиться, столпиться - товпитися, стовпитися, юрмитися, з'юрмитися; (в помещении ) -
тиснутися, натиснутися.

Толчок ( побуждение ) - спонука, спонукання; давать , дать толчок делу - зрушувати,
зрушити справу; служить -ком - спонукувати.

Том - том (-му); в трех томах (издание) - на три томи.

Тон - тон (-ну); т. видержанний - додержаний тон; (в смисле сдержанний ) - витриманий
тон.

Тонна - тонна,- судно в тисячу тонн - судно на тисячу тонн.

Топить {печи) - палити (в грубах).

Топка - 1) {печь) - груба; (в паровозе) паливня; в квартире пять топок - у квартирі п'ять
груб; 2) {действие) - паління в чому, опал (-лу), опалення чого.

Топливо - паливо.

Топограф - топограф (-фа).

223

Російсько-український словник ділової мови

Топографический (о карте ) - топографічний.

Торг - 1) торг (-гу); без торгу - без торгу, не торгуючись; вести торг из-за ценьї -
торгуватися за ціну; 2) ( торговля ) - торгівля, торг (-гу); т. розничньїй - роздрібний торг,
торг на роздріб; 3) {ринок) - торг (-гу), ринок (-ку).

Торги {продажа с молотка) - торги (-гів), ліцитація; т. несостоявшиеся - невідбуті торги,-
т. публичние - прилюдні торги, ліцитація; продавать с -гов - продавати з торгів.

Торговать - 1) ( чем) - торгувати чим; ( вести торговлю) - мати, провадити торгівлю; т. в
розницу - торгувати на роздріб; т. на базаре - торгувати на базарі, базарювати; т. на
ярмарке - торгувати на ярмарку, ярмаркувати; т. оптом - торгувати на гурт,- т. по
понедельникам воспрещено - торгувати в понеділки, понеділками невільно; 2) {бить
торговцем) - крамарювати; он -ет - він крамарює; 3) {что) - торгувати що.

Торговаться, сторговаться - торгуватися, сторгуватися, приторгуватися.

Торговец {промишляющий торговлей) - торговець (-вця); {лавочник) крамар (-ря); т.
бакалейними товарами - бакалійник (-ка); т. мануфактурой - мануфактурник (-ка); т.
мелкий, мелочний - дрібний крамар, дрібний торговець; т. оптовий - гуртовий крамар,
торговецьгуртовик,- т. подерженими вещами - староречник (-ка), тандитник (-ка); т.
розничний - роздрібний крамар, крама-роздрібник,- т. рибний - рибник (-ка); т.
частний - приватний крамар, приватник (-ка).

Торговка - перекупка; т. бакалейними товарами - бакалійниця; т. зеленью - зеленярка,-
т. печеним хлебом - перепічайка,- т. постним маслом - олійниця; т. рибой - рибниця.

Торговля - торгівля, торг (-гу); {занятие) - крамарювання; т. ввозная - довозова торгівля;
т. внешняя - зокільна, закордонна торгівля; т. внутренняя - внутрішня, середова
торгівля; т. в раздробь - торгівля на роздріб; т. вивозная - вивозовий торг, торгівля на
вивіз, вивозова,- т. мануфактурой - мануфактурна торгівля; т. мелочная - торгівля (торг)
дрібним крамом, дрібна торгівля, продаж дрібного краму, дрібний продаж чого,- т.
меновая - мінова торгівля; т. оптовая - гуртова торгівля; т. отпускная - торгівля
видавна; т. розничная - роздрібна торгівля, торгівля на роздріб; т. частная - приватна
торгівля; вести -лю - торгувати чим, провадити, мати торгівлю; для производства -ли -
на торг, на торгівлю, щоб торгувати; заниматься -лей - жити з торгівлі, за приділ мати
торгівлю (Я), торгувати, крамарювати; оставить -лю - залишити торгівлю, покинути
торгувати; производить -лю - торгувати, провадити торгівлю.

Торговопромьішленньїй (о предприятии) - торговельно-промисловий,
торговопромисловий.

Торговьій (о дне) - торговельний, торговий.

Торжественньїй (о заседании) - урочистий.

Торжество - 1) {празднование) - (урочисте) свято; {торжественность) - урочистість (-
стости); 2) {победа) - перемога; {триумф) - тріюмф.

Торжествовать - 1) урочисто святкувати; (-вать победу) - святкувати перемогу,
тріюмфувати; 2) ( торжествовать, восторжествовать над кем) - перемагати,
перемогти кого.

Торжище - торг (-гу), торговиця.

Тормозить, затормозить - гальмувати, загальмувати; т. дело - гальмувати справу.

Торопить, поторопить - прискорювати, прискорити.

Торопиться, поторопиться - поспішати, поспішити, -ся, квапитися, поквапитися.

Точка {матем.) - точка; {грам.) - крапка,- т. зрения - погляд (-ду); т. исходная - вихідна
точка,- с -ки зрения - з погляду,- с комерческой -ки зрения - з комерційного погляду.

Точно - точно, достотно; {аккуратно) - акуратно, пунктуально; {как-будто) - начебто,
наче; точно в пять часов - рівно о п'ятій годині, пунктуально о п'ятій годині, саме о
п'ятій годині, о п'ятій годині пунктуально; он точно болен - а) він наче хворий; б) він
справді хворий; точно так - справді так, так є; точно такой же - достеменно такий,
достемнісінький, достотно, достоту такий; часи идут точно - годинник іде точно.

Точность - точність (-ности), достотність (-ности); {аккуратность) - пунктуальність (-ности
); в -сти - точно, достоту, достотно, так саме,- в -си не знаю - достоту не знаю; в -сти
исполнить - точно виконати.

Точний - 1) (о словах) - точний, достотний; (о часах) - вірний, точний; 2) {аккуратний, о
человеке) - пунктуальний, акуратний.

Трактир - трактир (-ру), шинок (-нку), корчма.

Трактирний (о промисле) - трактирний, шинковий, корчемний.

Трактирщик, -щица - трактирник (-ка), трактирниця, шинкар (-ря), корчмар (-ря),
корчмарка.

224

Російсько-український словник ділової мови

Тракторизация - тракторизація.

Трамвай - трамвай (-ваю); ехать в -вае - їхати трамваєм.

Трамвайньїй (о парке) - трамвайний.

Транзит - транзит (-ту).

Транзитний (о торговле ) - транзитний.

Транспарант - раштра.

Транспорт - 1) ( способ перевозки) - транспорт (-ту), перевозові засоби; т. водний -
водяний транспорт; т. воздуиіний - повітряний транспорт; т. гужевой - возовий
транспорт; т., железнодорожний - залізничний транспорт; т. морской - морський
транспорт; т. речной - річковий транспорт; 2) (транспортирование , перевозка ) -
транспортування, перевіз (-возу); т. хлеба по железной дороге - транспортування
(перевіз) хліба залізницею; 3) (обоз) - валка; большой т. хлеба - велика валка хліба; 4)

( бухгал .) - перенесення, транспорт (-ту).

Транспортировать - транспортувати.

Транспортник - транспортник (-ка).

Транспортний (о средствах) - перевозовий, транспортний, транспортовий.

Трассант - трасант (-та).

Трассат - трасат (-та).

Трассировать - трасувати.

Трата - витрати; ( действ .) - витрачання; т. напрасная - марна трата, марнотратство,-
непроизводительная трата времени - марнування часу, марна трата часу.

Тратить, потратить - тратити, витрачати, робити, зробити витрати; т. время - гаяти час;
т. напрасно - марнувати.

Траур - жалоба; в знак -ра - на жалобу, як жалоба.

Траурний (о шествии) - жалібний.

Трафарет - трафарет (-ту).

Требование чего - вимога, документ на що; {действ.) - вимагання; правлення чого;

( нужда в чем) - потреба на що; т. времени - потреби часу; т. исковое - правіж (-вежу);
т. настоятельное (настойчивое) - домагання; т. незаконное - неправна вимога,- т. по
суду - правлення судом,- т. придаточное - побічна вимога,- в случае их о том -ния - якщо
вони того вимагатимуть; отвечать -ниям - відповідати вимогам,- по -нию (представить)
- на вимогу,- по всем -ниям (науки, закона) - відповідно до всіх вимог, за всіма вимогами,-
по -ниям и нарядам (отпускать) - на вимоги та на виряди,- предьявлять по первому
-нию - показувати, подавати на першу вимогу,- предьявлять -ниє - ставити, поставити
вимогу,- при -нии - коли вимагають (вимагали, вимагатимуть); -ниє увеличения плати -
вимога збільшити платню.

Требователь, -ница - вимагач (-ча), вимагачка.

Требовательность - вимогливість (-вости), виможність (-ности).

Требовательньїй - 1) (о документе) - вимоговий; 2) (о человеке) - вимогливий;

( капризний ) - вибагливий.

Требовать, потребовать - 1) ( что от кого) - вимагати, почати вимагати, поставити
вимогу, допоминатися, доправлятися чого від кого, правити що з кого,- (чего) -
домагатися, вимагати чого,- т. долги - правити (справляти, виправляти) довги,-
потребовать долг - (почати) правити довг,- потребовать зарплату - (почати) вимагати
платню; т. исполнения - вимагати виконати, вимагати, щоб виконали; потребовать
исполнения - зажадати, щоб виконали; т. настойчиво - домагатися, допоминатися,
уперто вимагати; потребовать настойчиво - (почати) уперто вимагати, домагатися; т.
обьяснений - вимагати пояснень, вимагати пояснити; потребовать обьяснений -
зажадати пояснень; т. по суду - правити, виправляти судом,- потребовать прав - заявити
вимогу, щоб дали прав; 2) ( нуждаться в чем) - потребувати чого,- дом -ет капитального
ремонта - будинок треба ґрунтовно поправити, будинок потребує ґрунтовної поправи,
будинкові потрібна ґрунтовна поправа,- дело -ет рассмотрения - справу треба
розглянути; по делу -ются письменние доказательства - справа потребує доводів на
письмі (письмових доводів); зто -ет много времени - на це треба багато часу, це забирає
багато часу,- зто потребует много времени - це візьме багато часу, на це треба буде
багато часу,- зто потребует много средств - це дуже дорого стане, це потребуватиме
багато грошей, на це треба буде багато грошей; 3) ( визьівать , визвать кого) - кликати,
покликати, викликати, викликати кого,- т. к суду - кликати до суду, тягти до суду,
позивати; его -ют в Харьков - його кличуть, викликають до Харкова,- по делу -ют в суд
свидетелей - у справі викликають до суду свідків.

225

Російсько-український словник ділової мови

Требоваться, потребоваться - 1) ( бить нужним) - бути потрібним, стати потрібним;
здесь не -тся стажа - тут не потрібен стаж, тут не треба стажу,- здесь -ется опьпп - тут
треба досвіду, потрібен досвід,- -ся комната - потрібна кімната,- -ются опьітньїе
бухгалтера - потрібні досвідчені бухгальтери; 2) ( бить затребованньїм , потребованньїм)
- вимагатися, жадатися; потребован долг - правлять довг,- требуется инспектурой
отчет - інспектура вимагає звіту,- требуется отчет - вимагають звіту.

Тревога ( смятение и призиви, знак при опасн.) - тривога,- т. поднимать - бити, вдарити
на сполох (на ґвалт), здіймати, зняти ґвалт.

Тревожить, потревожить - турбувати, потурбувати, непокоїти, тривожити, стривожити.

Трение - тертя; ( несогласие ) - нез(ла)года, суперечки; возникли -ния - зайшла незлагода.

Трест - трест (-ту).

Третейский (о суде ) - єднальний, мировий; -кий суд - єднальний (мировий) суд.

Третной (о жалованьи, прибавке ) - третний.

Треть - третина; по третям - третно, третинами.

Трехлетие - триріччя, триліття.

Трехстепенньїй (о системе ) - триступневий.

Трибуна - трибуна.

Трибунал - трибунал (-лу); т. воєнний - військовий трибунал.

Триждьі - тричі.

Троєкратний (о напоминании) - триразовий.

Тройка - трійка.

Тройной (об очистке, проверке ) - потрійний.

Троттуар - пішохід (-ходу), тротуар (-ру).

Трубочист - сажотрус (-са).

Труд - 1) - праця,- т. вольнонаемний - наймана праця,- т. научний - наукова праця,- т.
умственньш - розумова праця,- т. учений - наукова праця,- т. физический - фізична
праця,- биржа труда - біржа праці,- герой труда - герой праці; дать себе труд - завдати
собі праці; жить в трудах - жити працюючи; охрана труда - охорона праці,- разделение
труда - поділ праці; стоило большого труда - було дужо тяжко (важко); 2) ( трудность ) -
трудність (-ности), труднота; с трудом - на силу, ледве,- с величайиіим трудом - на
превелику силу.

Трудиться, потрудиться - працювати, попрацювати, трудитися, потрудитися; не -тесь
(не утруждайтесь ) - не клопочіться, не турбуйтеся, не утрудняйтесь.

Трудность - трудність (-ности), труднота.

Трудовой - 1) (о списке) - трудовий; 2) ( добитий трудом) - трудовий, запрацьований,
зароблений; ( добитий тяжким трудом) - загорьований.

Трудоспособность - працездатність (-ности), здатність працювати.

Трудоспособньїй (о части населения) - працездатний, здатний працювати, здатний до
праці.

Трудящийся - трудящий (-щого), працівник (-ка), робітник (-ка).

Труженник, -ница - працівник (-ка), працівниця, трудівник, трудівниця.

Труппа - трупа,- т. странствующая - мандрівна трупа.

Тщательность - старанність (-ности), пильність (-ности), дбайливість (-вости); с большой
-стью - дуже дбайливо, дуже пильно.

Тщательньїй (о проверке) - старанний, пильний, дбайливий.

Тщетньїй (о поисках, усилиях) - марний, даремний.

Тьіл (воєн.) - запілля.

Тюк - пака, пакунок (-нку).

Тюремник - в'язень (-зня).

Тюремньїй (о порядках) - тюремний, в'язничний.

Тюремщик, -щица - в'язничник (-ка), тюремник (-ка), тюремниця.

Тюрьма - в'язниця, тюрма.

Тягаться (судиться) - позиватися, тягатися, процесуватися.

Тяготеть - тяжити; т. к определенному району - тяжити до певного району.

Тяжба - позов (-зву, -зову); вступить в тяжбу - запозиватися,- вииграть тяжбу -
випозивати.

Тяжебньїй (о деле) - позовний, процесовий.

Тяжельїй (о труде) - важкий, тяжкий; (затруднительний, о положений) - трудний,
сутужний, скрутний.

Тяжесть - вага,- (бремя) - тягар (-ра); везти -сть - їхати з вагою; центр -сти - осередок

226

Російсько-український словник ділової мови

ваги.

Тяжущийся, -щаяся (сущ.) - позовних (-ка), позовниця; ( прил ., о стороне ) - позовний,
процесовий; -щиеся - позовники.

Тянуться ( длиться ) - тягти, тягтися, точитися; ( простираться ) - тягтися, простягатися,
іти,- дело тянется - справа точиться, справа тягнеться; село тянется на протяжении
двух километров - село простяглеся на два кілометри.

Убавка - відбавка, зменшення; ( действ .) - відбавляння, відбавлення, зменшування,
зменшення.

Убавлять, -вить - відбавляти, відбавити, зменшувати, зменшити.

Убавочньїй (об окладе ) - зменшений.

Убегать, убежать - (у)тікати, утекти; у. из заключения - утекти з в'язниці.

Убедительньїй - 1) ( настоятельний , о просьбе) - пильний; 2) ( доказательний , об
аргументации) - довідний, переконливий.

Убеждать, убедить кого в чем - 1) переконувати, переконати; ( уверять ) - впевняти,
впевнити кого в чому; 2) ( доказувать ) - доводити, довести кому що; ( уговаривать ) -
умовляти, умовити, переконувати, переконати.

Убеждаться, убедиться - переконуватися, переконатися, упевнятися, упевнитися; (на
опите ) - пересвідчуватися, пересвідчитися.

Убежище ( учреждение для инвалидов ) - захисток (-тку).

Убийство - убійництво, убій (-бою); у. по неосторожности - убій з необережности,- у.
через истязание - замордування; замишлять чье -во - готувати смерть на кого.

Убийца - убійник (-ка).

Убирать, убрать - 1) ( приводить в порядок) - прибирати, прибрати що в чому, прятати,
попрятати в чому; 2) ( забирать ) - прибирати, прибрати, забирати, забрати, приймати,
прийняти що звідки; 3) ( хлеб в поле ) - порати, упорати.

Убоина - різане (м'ясо).

Убой (скота) - заріз (-зу); на убой - на заріз.

Убойньїй (о скоте) - на заріз, зарізний.

Убористо (писать) - дрібно, густо.

Убористий (о почерке) - густий, стислий; (о печати) - тісний, дрібний, стислий.

Уборка - 1) прибирання, прятання; у. жилого помещения - прибирання житла; 2)
(собирание) - збирання; у. хлеба - жнива; у. сена - косовиця.

Уборная - прибиральня; (отхожее место) - відходок (-дку); у. женская - жіноча
(прибиральня), (відходок) для жінок; у. мужская - чоловіча прибиральня, відходок для
чоловіків.

Уборщик, -щица - прибиральник (-ка), прибиральниця, попрятник (-ка), попрятниця.

Убивать, убить - 1) (уменьшаться) - меншати, поменшати, вменшатися, вменшитися,
убути (Г), зменшуватися, зменшитися, спадати, спасти; в нашем обществе количество
членов убивает - в нашім товаристві учасників меншає; убило десять сотрудников -
убуло 10 співробітників; ежедневно убивает 10 сотрудников - щодня меншає на десять
співробітників; 2) (уходить) - іти, піти,- у. в отпуск - іти в відпустку; 3) (о воде) - спадати,
спасти.

Убьіль - убуток (-тку); (води) - спад (-ду); пойти на убиль - на спад піти.

Убиток - утрата; бить в -ке - утратити; вводить в убитки кого - доводити, довести кого
до втрат; возмещать -тки - (по)вертати, (по)вернути втрати, відшкодовувати,
відшкодувати втрати; виходить без -тка - виходити не втратившись (невтратно); нести
ут-ки - втрати мати, утрачатися, утратитися, зазнавати, зазнати втрат,- вказаться в -ке -
мати втрати; потерпеть -ки - мати втрати, зазнати втрат,- причинять -ки кому -
доводити, довести кого до втрат; причинять вред и -ток - діяти, заподіяти шкоду і втрату,-
продавать с -ком - продавати, продати втратно (утратившись).

Убьіточно - утратно.

Убьіточность - утратніст (-ности).

Убьіточньїй (о предприятии, сделке) - тратний, утратний.

Уважать (почитать) - поважати, шанувати.

Уважать, уважить (обращать внимание) - зважати, зважити на що, брати, взяти увагу на
що. Уважить просьбу - зважити на прохання.

Уважение - 1) повага, (по)шана, шаноба,- из -ния (к кому) - шануючи кого, з поваги до
кого,- (к чему) - зважаючи, уважаючи на що,- оказивать -ниє - віддавати (по)шану,
шанувати; питать -ниє к кому - поважати, мати на повазі кого, мати (по)шану до кого,-
пользоваться -ниєм - у повазі (шанобі) бути, мати шану; 2) (внимание) - увага,-

227

Російсько-український словник ділової мови

ходатайство заслуживает -ния - прохання заслуговує на увагу, прохання варте уваги.

Уважительньїй (о причине) - важливий, вартий уваги.

Уведомительньїй (о письме) - повідомний.

Уведомлять, -домить - повідомляти, повідомити, сповіщати, сповістити.

Увековечивать, -вечить - увічнювати, увічнити, увіковічувати, увіковічити,
увікопомнювати, увікопомнити.

Увеличивать, -чить - збільшувати, збільшити, побільшувати, побільшити.

Увеличиваться, -читься - більшати, побільшати, збільшуватися, збільшитися.

Увечньїй (об инвалиде) - калічний, каліка.

Увечье - каліцтво; причинять , -нить уч-е - калічити, покалічити.

Увещать - умовляти.

Увольнение - звільнення; у. в отпуск - відпустка; у. в отставку - відстанова; у. со
служби - звільнення з посади; представить к -нию - подати на звільнення.

Увольнительньїй (о билете, свидетельстве) - про звільнення; (в отпуск ) - на відпустку.

Увольнять, -лить - звільняти, звільнити; ( отстранять ) - відстановляти, відстановити,- у.
в отпуск - давати, дати відпустку; у. в отставку - давати, дати відстанову; у. от
занимаемой должности - звільняти з посади (з уряду).

Увязка - зв'язок (-зку); ( согласованность ) - погодженість (-ности); между тезисами нет
-ки - тези не погоджені.

Увязьівать, -зать ( работу) - зв'язувати, зв'язати; ( согласовать ) - погоджувати, погодити.

Углублять, -бить - поглиблювати, поглибити.

Уговариваться, -вориться - 1) (у слав лизаться) - умовлятися, умовитися, домовлятися,
домовитися; 2) ( принимать по договору обязательство) - годитися, згодитися,
погоджуватися, погодитися, єднатися, поєднатися.

Уговор - 1) умова, угода; 2) ( наущение ) - намова; 3) ( уговаривание ) - умовляння.

Уговорньїй ( условленний, о плате) - умовлений.

Угодье - придоба; -дья - добра (р. дібр); ужитки; у-я лесние - ліси, добра лісові; у-я
полевие - лани, нив'я.

Уголовньїй (о преступлении, ответственности) - кримінальний, карний; (о суде ) -
кримінальний.

Уголовщина - кримінальна (карна) справа, кримінальний (карний) злочин (-ну),
головництво.

Угольщик, -ца - вугляр (-ра), вуглярка.

Угрожать - погрожувати; (бить угрозой) - загрожувати; у. опасностью здоровья -
загрожувати здоров'ю.

Угроза - загроза, погроза; пускать в ход -зу - починати (братися) загрожувати,- создавать
-зу чему - загрожувати чому, ставити, поставити під загрозу що.

Удаление - 1) ( расстояние ) - віддалення, відстань; 2) ( отрешение от должности ) -
відста(но)влення, звільнення; ( уведение из зали) - випровадження; 3) -ниє от прямого
пути - збочення.

Удалять, -лить ( устранять) - видаляти, видалити; ( отрешать) - відстановляти,
відстановити, звільняти, звільнити; (виводить из зали) - випроваджувати, випровадити,
виводити, вивести; (из пределов округа) - висилати, вислати.

Удаляться, удалиться - відходити, відійти, виходити, вийти; -ться из зали - вийти з залі;
-ться от дел - відійти від справ; -ться от прямого пути - збочувати, збочити.

Ударять, -рить - бити, ударити; у. по интересам - зашкодити інтересам, шкідливо, зле
відбитися на чиїх інтересах; у. тревогу , в набат - забити, ударити на сполох (на ґвалт).

Ударность - нагальність (-ности).

Ударньїй (о заданий, кампании) - нагальний, бойовий, ударний (воєн., о частях) -
ударний; в -ном порядке - нагальним, бойовим порядком, нагально, в що найпершу чергу.

Удваивать, удвоить - подвоювати, подвоїти.

Уделять, -лить - уділяти, уділити, приділяти, приділити кому чого, наділяти, наділити
кому чого, кого чим; у. внимание - уділяти увагу, давати, віддати увагу; у. главное
внимание - давати найбільше уваги, звертати найбільше уваги.

Удерживать, -жать - 1) - затримувати, затримати, удержувати, удержати; 2) (делать
вичет) - відвертати, відвернути, вивертати, вивернути, відлічувати, відлічити,
відраховувати, відрахувати; у. за счет чего - відвертати, відвернути коштом чого.

Удерживаться, -жаться (от чего) - утримуватися, утриматися.

Удесятерять, -рить - подесятеряти, подесятерити.

Удешевлять, -вить - здешевлювати, здешевити.

228

Російсько-український словник ділової мови

Удлинять, -нить - подовжувати, подовжити, здовжувати, здовжити, продовжувати,
продовжити,- у. без надобности (доклад ) - подовжувати без потреби,- у. рабочий день -
збільшувати години праці, збільшувати робітний день.

Удобньїй - 1) (о позиции) - зручний, вигідний; 2) ( благоприятньїй , о случае) - слушний,
добрий.

Удобоисполнимость чего - легкість виконання чого, легкість виконати що.

Удобоисполнимьій (о плане) - легкий (щоб) виконати.

Удобопонятньїй (об изложении) - (легко) зрозумілий.

Удобство - зручність (-ности), вигода.

Удовлетворительно - догідно, вдовільно, задовільно, досить добре; вполне -но - цілком
догідно.

Удовлетворительность - догідність (-ности), вдовільність (-ности), задовільність (-ности).

Удовлетворительньїй (об ответе) - догідний, задовільний, незгірший; (о состоянии чего
) - задовільний, досить добрий, незгірший.

Удовлетворять, -рить кого, что - задовольняти, задовольнити, удовольняти, удо
вольнити; {нужду) - покривати, покрити; ( долги ) - сплачувати, сплатити; у. чье-либо
желание - вволити чию волю,- зто не можеш бить удовлетворено - цього не можна
задовольнити.

Удорожание - подорожчання.

Удостоверение - 1) ( документ ) - посвідка, посвідчення; у. возрастное - посвідка про літа;
у. командировочнеє - відрядна посвідка, посвідка про відрядження; у. личности -
посвідка про особу,- у. об отсрочке - посвідка про відтермінування (що відтерміновано),
посвідка, що відкладено термін,- -ниє действительно до... - посвідка має силу до...; 2)
{свидетельствование) - посвідчування, посвідчення, засвідчування, засвідчення,

( подтверждение) - ствердження; в -ниє чего - на ствердження чого, на певність чого.

Удостоверитель, -ница - посвідник (-ка), посвідниця, посвідник (-ка), посвідниця.

Удостоверительньїй (о подписи) - посвідний, посвідковий.

Удостоверять, -рить - 1) ( свидетельствовать ) - свідчити, посвідчувати, посвідчити,
засвідчувати, засвідчити; у. документ - свідчити, посвідчувати документ; 2)
{подтверждать) - стверджувати, ствердити; собственноручность подписи -ряю -
власноручність підпису стверджую.

Удостоверяться, -риться - упевнятися, упевнитися чого, в чому, переконуватися,
переконатися в чому, на чому; {на опите) - пересвідчуватися, пересвідчитися,
досвідчитися, досвідчитися.

Удостоивать, -стоить чего - шанувати, ушанувати чим,- у. знака отличия - вшановувати
відзнакою; у. ответом - власкавлюватися, зласкавитися відповісти.

Уезд - повіт (-ту).

Уездньїй {об учреждениях) - повітовий.

Узаконение - 1) {закон) - закон (-ну); собрание -ний - збірка законів; 2) {дебете.) -
управнення,узаконення.

Узаконять, -нить - управнювати, управнити, узаконяти, узаконити.

Узел {железнодор.) - вузол (-зла).

Узловой (о станции) - вузловий.

Узнавать, узнать - 1) {опознавать) - пізнавати, пізнати кого, що; 2) (о чем) -
довідуватися, довідатися, дізнаватися, дізнатися про кого, про що.

Указ - указ (-зу).

Указание - 1) показ (-зу), указ (-зу); у. наводящее - навід (-воду); у. руководящее - провід (-
воду), провідний показ,- делать, давать наводящие -ния - навід давати, дати,- делать по
-нию - робити за вказом,- надлежащие -ния еделани - потрібний навід дано; послужить
-києм - стати за вказ; 2) {обозначение) - зазначення; без -ния места - не зазначаючи
місця, не зазначивши місця, коли не зазначено місця,- с -ниєм чего - зазначаючи,
зазначивши що,- список с -ниєм должностей - список із зазначеними посадами.

Указатель - показник (-ка); у. алфавитний - абетковий показник; у. дорог - дороговказ (-у
),- у. миль - мильовказ (-зу); у. предметний - предметовий показник.

Указник - указник (-ка).

Указьівать, -зать - 1) {что или на что) - показувати, показати, указувати, указати,- у.
путь - показувати, показати дорогу, на дорогу справляти, справити; зто -вает на - це
свідчить про, за що; зто -вает, что - це показує, що; 2) {обозначать) - зазначати,
зазначити; как указано - як зазначено; 3) {приказивать) - наказувати, наказати.

Укладчик, -ца - укладач (-ча), укладачка.

229

Російсько-український словник ділової мови

Укладьіваться, уложиться (в рамки , в штати , в форму) - укладатися, укластися.

Уклон (в действиях) - ухил (-лу), збочення; взять уклон в сторону (от чего ) - збочити,
взяти ухил,- взять уклон в сторону чего - взяти ухил (напрямок) куди.

Уклонение - 1) ( отклонение в сторону ) - збочення, ухил (-лу); у. от линии партии -
збочення від лінії партії; 2) ( избегание ) - ухиляння, ухилення; у. от исполнения
служебньїх обязанностей - ухиляння від службових обов'язків; у. от суда и следствия -
ухиляння (від суду та слідства.

Уклончивьій (об ответе ) - одникливий (Я).

Уклоняться, -ниться - 1) (е сторону чего) - збочувати, збочити, ухилятися, ухилитися в
бік; 2) ( избегать) - ухилятися, ухилитися одникувати (У), одникнути (від чого).

Укомплектовьівать, -товать - комплетувати, укомплетувати.

Украинизация - українізація.

Укрепительньїй (об акте) - утвердний (Я); (в собствен.) - увласний (Я).

Укреплять, -пить - утверджувати, утвердити; ( усиливать) - зміцнювати, зміцнити; у. в
правах - утверджувати в правах; у. в собственности - увласнювати, увласнити.

Укрупнять, укрупнить, -ся - побільшувати, побільшити одиниці, збільшувати, збільшити
одиниці, гуртувати, згуртувати (-ся) в більші одиниці; у. жилкооперативи - побільшувати
одиниці житлокооперативів.

Укрьіватель, -ница - передержувач (-ча), передержувачка, переховувач (-ча),
переховувачка; ( утаиватель ) - потаювач (-ча), потаювачка; ( преступника ) - покривач (-
ча), покривачка.

Укрьівательство - передержування, переховування, перехов (-ву); ( утаивание
преступления) - потаювання, покривання; у. воров - передержування злодіїв,- у.
украденного - переховування краденого.

Укрьівать, укрить - 1) ( прятать на время) - передержувати, передержати,
переховувати, переховати кого, що; 2) ( утаивать) - таїти, потаїти, потаювати;

( преступление ) - покривати, покрити.

Укриваться, укриться ( прятаться ) - ховатися, переховуватися, перховатися.

Укривающийся - перехованець (-нця) (Я), що десь переховується, зниклий.

Укупоривать, -рить ( вещи) - пакувати, запаковувати, запакувати.

Укупорка ( вещей ) - (у)паковання; ( действ .) - пакування, упакування.

Укупорочннй (о материале) - пакувальний.

Укупорщик, -ца (вещей) - пакувальник (-ка), пакувальниця.

Улаживать, уладить - ладнати, поладнати, лагодити, улагодити, полагодити, залагодити,-
у. дело - ладнати справу,- дело улажено - справу поладнали, справу залагодили
(залагоджено, полагоджено).

Улика ( поличное) - доказ (-зу), лице,- у. вещественная - речовий доказ,- у. живая - (живий)
свідок,- -ки косвенние - побічні, посередні докази,- у. на лицо - доказ навіч,- служить -кою

- бути (правити) за доказ.

Улица - вулиця; по -це ехать - вулицею їхати,- по (Пролетарской) -це (дом) - на
(Пролетарській) вулиці; производить поливку улиц - поливати вулиці.

Уличать, -чить кого в чем - доказувати, доказати на кого що; (свидетельскими
показаниями) - висвідчувати, висвідчити на кого що (кому що); у. кого в преступлении -
доказувати (висвідчувати) кому його злочин.

Уличительньїй (об обстоятельстве) - доказовий, виявний.

Уличение кого в чем - висвідчення кому чого.

Уличитель - доказник (-ка), доказниця.

Уложение ( собрание законов) - статут (-ту), кодекс (-су); у. уголовное - кримінальний
статут, кримінальний кодекс.

Улучшать, -шить - поліпшувати, поліпшити.

Улучшаться, -шиться - кращати, покращати, ліпшати, поліпшити, поліпшуватися,
поліпшитися; положение рабочих -лось - стан робітників покращав (поліпшив).

Улучшение - поліпшення, покращання; -ниє значительное - чимале поліпшення; -ниє
общее - загальне поліпшення; в целях -ния положения - щоб поліпшити стан,- идет -ниє

- поліпшується, іде на краще,- мери для -ния чего - заходи поліпшити що,- мери по -нию -
заходи поліпшити, заходи до (в справі) поліпшення; наступило -ниє - покращало.

Ум (в виражений): в здравом уме - при добрім розумі.

Умалять, умалить - 1) (доходи) - зменшувати, зменшити; 2) (достоинства) -
принижувати, принизити.

Умалишенньїй (о больном) - божевільний (-ного).

230

Російсько-український словник ділової мови

Умалчивать, умолчать о чем - замовчувати, замовчати що, промовчувати, промовчати,
поминати, поминути мовчки що.

Умение - уміння, умілість (-лости).

Уменьшать, -шить - зменшувати, зменшити.

Умеренньїй (о требованиях) - помірний; (о человеке) - поміркований.

Умерший - померлий, умерлий.

Уместно - до речі, до ладу, доречно, доладно.

Уместньїй (о замечании) - доречний, доладний.

Умирающий - смертельний, умирущий.

Умножать, -жить - множити, помножити, намножувати, намножити.

Умножать число (коллективов) - побільшувати число колективів.

Умственньїй (о труде) - розумовий.

Умьісел ( намерение ) - замір (-ру), намір (-РУ); у. злой - лихий намір,- с -лом - умисне,
навмисне, з наміром.

Умьішленньїй (о поступке) - умисний, навмисний, нарочитий.

Унаследовать - дістати в спадщину, одібрати в спадок, оспадкувати.

Универсальньїй (о магазине) - універсальний.

Унизительньїй ( низкий, пошльш , о намерении) - ниций; ( пренебрежительний , об
обращении) - зневажливий; (лиииенний достоинства, о поступке) - негідний; ( позорний,
о поступке) - ганебний; (о роли) - упосліджений, зневажений.

Унификация - уніфікація.

Унифицировать - уніфікувати.

Уничтожать, -жить - 1) нищити, винищувати, винищити, знищувати, знищити,- у. следи
преступления - винищувати (знищувати) сліди злочину; 2) ( отменять ) - касувати,
скасувати; (лишать юридической сили) - уневажнювати, уневажнити, скасовувати,
скасувати; у. доверенность - касувати (уневажнювати) довіреність.

Упадать, упасть - 1) (о ценах) - падати, упасти; 2) (о торговле, промисле) - занепадати,
занепасти.

Упадок - занепад (-ду), підупад (-ду); ( дебете .) - занепадання, підупадання; у. сил -
занепадання на силах, знесилля; у. цен - падання цін,- находящийся в -ке - занепалий,
підупалий,- приходить в упадок - занепадати, занепасти, підупадати, підупасти.

Упадочньїй (о состоянии) - занепадний, підупадний.

Упаковка - (у)паковання; ( действ .) - пакування, упаковування, упакування, спаковування,
спакування.

Упаковочная (к омната) - пакувальня (-ні).

Упаковочньїй (о материале) - пакувальний.

Упаковщик, -ца - пакувач (-ча), пакувачка, паківник (-ка), паківниця.

Упаковьівать, упаковать - пакувати, упаковувати, упакувати, спакувати, запакувати.

Уплата - сплата, сплачення; у. вперед - сплата наперед,- у. налогов - сплачення податків,-
у. по ечету - сплата рахунку,- у. ерочная - сплата термінована,- у. частями - виплат,
сплачування ратами,- в -ту - на сплату,- должно подлежать -те - треба (належить)
сплатити; отдалять уплату - відкладати, відкласти сплату,- подлежащий -те - що треба
сплатити; причитаетея к -те - належить сплатити; производить -ту - платити,
заплатити, сплачувати, сплатити.

Уплатньїй - сплатний, виплатний.

Уплачивать, уплатить - платити, заплатити, сплачувати, сплатити, виплачувати,
виплатити; у. по частям - виплачувати ратами.

Уплотнение - потіснення, згущення; (рабочего дня) - обтяження; у. жилищ - житлове
потіснення,- у. рабочего дня - обтяження робітного дня,- норми -ния - норми потіснення.

Уплотнять, -нить ( жилище) - потіснювати, потіснити.

Уплотняться, -ниться - потіснюватися, потіснитися.

Уполномоченньїй кем ( лицом , учреждением) - уповноважений від кого, відпоручений від
кого, відпоручник кого, чий.

Уполномачивать, -чить - уповноважувати, уповноважити.

Уполномачивающий - поручник (-ка).

Уполномочие - уповноваження; по -чию (действовать) - з уповноваження.

Упоминать, -мянуть - згадувати, згадати.

Упорньїй (о труде) - упертий; (о запирательстве) - затятий, упертий.

Упорядочивать, -чить - упорядковувати, упорядкувати, упорядити.

Упорядник - упорядник (-ка).

231

Російсько-український словник ділової мови

Употребительность - уживаність (-ности).

Употребительньїй (о приеме) - уживаний.

Употребление - 1) ужиток (-тку); ( длитвльн. действ.) - уживання, ужиткування; у.
целесообразное - доцільний ужиток, доцільне уживання; бивший в -нии - уживаний;
бить в -нии - уживатися; в большом -нии (средство) - багато (часто) вживають;
виходить из -ния - виводитися, виходити, вийти з ужитку; годний к -нию - ужитковий,
ужитний, придатний до вжитку; для наружного употребления - для зокільного вжитку,-
для собственного -ния - собі на вжиток, на власне уживання, на власне ужиткування,-
негодньш к -нию - невжитний, непридатний до вживання; при -нии - коли вживають,
коли вживатимуть, уживаючи; способ -ния - як уживати, спосіб ужитку, спосіб уживати,-
способ -ния следующий - уживати так, спосіб уживати такий; 2) ( обращение на что, куда
) - обертання на що; 3) ( потребление ) - споживання, споживок (-вку).

Употреблять, -бить - 1) - уживати, ужити чого,- у. всевозможние средства - уживати
всякого способу; у. с пользой - на добре вживати, використовувати, використати; у.
усилия - докладати, докласти зусиль, намагатися; 2) ( использовать ) - використовувати,
використати, ужиткувати, зужиткувати; 3) ( обращать на что) - обертати, обернути,
повертати, повернути на що; у. на улучшение - обертати на поліпшення; 4) (в пищу) -
споживати, спожити, уживати, ужити.

Управа - управа.

Управитель, -ница - управитель (-ля), управителька.

Управление - 1) (учреждение) - управа; у. железнодорожное - залізнича управа; 2) (в
знач, «ввдомство») - заряд (-ду); у. военное - військовий заряд,- у. лесное (лесоуправление
) - лісовий заряд,- 3) ( действие ) - керування, правування,- система -ния - система
керування.

Управлять чем - правувати чим, урядувати де,- ( руководительствовать ) - керувати;

( заправлять ) - орудувати чим.

Управляться, -виться с чем ( справляться) - справлятися, справитися, поратися,
упоратися з чим, раду дати чому, управлятися, управитися з чим (Г).

Управляющий чем - керівник (-ка) чого, керівничий чого, адміністратор (-ра); -щий
делами - керівник справ,- -щий домом - адміністратор будинку.

Управомочивать, -чить - уповноважувати, уповноважити кого, надавати, надати кому
права.

Упражнение - вправа.

Упразднять, -нить - касувати, скасовувати, скасувати.

Упрочивать, -чить ( положение ) - зміцнювати, зміцнити.

Упрощать, упростить - спрощувати, спростити.

Упускать, упустить (из рук) - випускати, випустити; (пропускать время) - пропускати,
пропустити; (терять, утерять) - утрачати, утратити; у. из виду - не взяти на увагу,
забувати, забути, минати, проминути; у. удобний случай - пропустити нагоду, утрачати,
утратити нагоду.

Упущение (недосмотр) - недогляд (-ду); у. по службе - службова провина, службовий
недогляд.

Уравнивать, уравнять - рівняти, урівняти, зрівнювати, зрівняти, вирівнювати, вирівняти;
у. в правах кого с кем - зрівнювати кому з ким права.

Уравнительньїй (о записи , налоге) - вирівняльний.

Уравновешивать, -весить - рівноважити, зрінноважувати, зрівноважити.

Урегулировать - см. Регулировать.

Урезонивать, -нить - умовляти, умовити, урезонювати, урезонити.

Урезьівать, -зать - вкраювати, вкраяти, урізувати, урізати; (уменьшать) - зменшувати,
зменшити; у. зарплату - зменшувати зарплатню.

Урна - урна.

Уровень - рівень (-вня); у. заработной плати - рівень заробітної плати,- в -нь, на -виє -
врівень, врівні; на одном -не - на тому самому рівні, на такому самому рівні, на одній мірі.

Урожай - урожай (-жаю).

Урожайность - урожайність (-ности); (плодородие) - родючість (-чости); у. земли -
родючість землі; у. последних годов - урожайність за останні роки.

Уроженец - народженець (-нця), народженка, уродженець (-нця), уродженка, родом з..; у.
Харькова - родом з Харкова,- я здешний -нец - я тут народився; я тут родимий.

Урок; 1) (лекция) - лекція чого; (занятие) - година чого,- 2) (задание) - завдання,
призначена, визначена робота, норма вироблення, норма виробу; 3) (назидание) - наука.

232

Російсько-український словник ділової мови

Урон - шкода, утрата; у. потерпеть - утратити, зазнати втрати; у. причинить - заподіяти,
зробити шкоду.

Урочище - урочище.

Урочньїй (о врвмени) - призначений, визначений; (о работе) - призначений, визначений,
кормовий; (о рабочем) - закладний; (о плате ) - від роботи, від завдання.

Усадебньїй (о месте) - садибний.

Усадьба - садиба.

Усердньїй (о работнике ) - щирий (до роботи), старанний.

Усидчиво - пильно; -во работать - пильно працювати.

Усиленно ( ходатайствовать ) - дуже.

Усиленньїй (о просьбе) - великий; (о работе ) - напружений; (об охране, спросе) -
збільшений.

Усиливать, -лить - 1) ( сделать сильнеє ) - підсилювати, підсилити, посилювати, посилити;
у. аппарат (учреждения) - підсилювати апарат; 2) ( увеличивать ) - збільшувати,
збільшити, побільшувати, побільшити; у. наблюдение - збільшувати догляд, (починати)
пильніше доглядати; у. роботу - напружувати, напружити роботу,- у. средства -
збільшувати засоби.

Усиливаться, -литься ( делаться сильнеє) - дужчати, подужчати, сильнішати,
посильнішати; ( увеличиваться ) - більшати, побільшати.

Усилие - зусилля, силкування; соединенними усилиями - спільними силами, зусиллями;
употребить все усилия - докласти всіх сил, щоб...; ото стоило больиіих -лий - труда
великого це стало.

Ускорять, ускорить, -ся ( випуск ) - прискорити, прискорювати, прискорити, -ся;

( движение ) - пришвидшувати, пришвидшити, -ся.

Условие - 1) ( обусловливающее обстоятельство) - умова, умовина,- -вия жизни -
умовини (умови) життя; у. льготное - пільгова умова,- у. необходимое , непременное -
неодмінна умова, (до)конечна умова,- у. труда - умовина (умова) праці,- -вия чисто-
жономические - суто-економічні умови (умовини); на льготньїх условиях - з пільгою,- по
-виям своей роботи - через умовини своєї праці,- при нормальних -виях - при
нормальних умовинах (умовах); при прочих равних -виях - при інших однакових умовинах
(умовах); с соблюдением льготньїх -вий - з пільгою, застерігаючи, застерігши пільгу; 2)

( пункт договора ) - умова,- -вия пользования - умови користування, умова, як
користуватися; -вия приемлемие - прийнятні умови,- вносить (в договор) новие -вия -
запроваджувати (до договору) нові умови,- на договорних -виях - на умовах договору, на
договірних умовах,- на необременительних -виях - на нетяжких (на легких) умовах,- на
сходних -виях - на прийнятних умовах,- под -виєм значительной уступки - з умовою, що
буде чимала поступка,- поставить -виєм - поставити, як умову,- с -виєм - з умовою, з
тим, щоб...; 3) ( договор ) - умова, уклад (-ду); ( между государствами) - уклад (-ду); у.
письменное - писана умова, умова на письмі; у. предварительное - передумова,
попередня умова,- у. словесное - словесна умова, умова на словах,- виполнять -виє -
виконувати умову, додержувати умови,- заключать -виє - укладати умову,- по -вию - за
умовою, згідно з умовою,- расторжение -вия - зірвання умови,- согласно -вию - згідно з
умовою, відповідно до умови, як умовлено,- составлять текст -вия - укладати текст
умови,- 4) ( окружение ) - обставини (-вин) оточення,- в таких условиях (работать ) - в
такому оточенні.

Условливаться, -виться - 1) ( относительно чего-нибудь) - умовлятися, умовитися про
(за) що,- у. на счет цени - умовлятися про (за) ціну; 2) ( договариваться ) - годитися,
згодитися, єднатися, поєднатися.

Условно - умовно, з умовою,- осудили -но - засудили умовно.

Условность - умовність (-ности).

Условньїй (о кредите , об осуждении) - умовний.

Усложнять, -нить - ускладняти, ускладнити; ( затруднять ) - утрудняти, утруднити.

Услуга - 1) ( содействие , одолжение) - послуга,- -ги коммунальние - комунальні вигоди,-
-ги посреднические - посередницькі послуги,- -ги телефонние - телефонна послуга,-
готовий к -гам - до послуг (готовий) готовий на послуги,- за оказанную -гу - за зроблену
послугу,- обращаться к -гам - удаватися, удатися до послуг,- оказивать -гу - чинити
послугу, в послузі стати, зробити послугу, ставати, стати в пригоді, прислужуватися,
прислужитися; располагать услугами - користатися з послуг; 2) ( прислуживание ) -
ослуга (Г); держать для у слуг - до ослуги держати.

Услужение (о положений слуги) - служба, найми (-мів); ( прислуживание) - послуга.

233

Російсько-український словник ділової мови

ослуга (Г); бить в домашнєм -нии - бути за домашнього (хатнього) служника; взять в
-ниє - взяти до послуги, в найми (до послуг) взяти; пойти, поступить в -ниє - піти в
службу, піти служити, у найми піти.

Услуживать, -жить - услуговувати, услужити, прислужувати, прислуговувати,
прислужити.

Усматривать, усмотреть, -ся - вбачати, добачати, добачити, -ся,- в зтом не -вается
признаков преступления - в цьому нема (не видно) ознак злочину.

Усмотрение - розсуд (-ду), розгляд (-ду); делайте, поступайте по вашему -нию - робіть,
як самі знаєте, як Вам здається краще, робіть на свою волю,- на ваше -ниє - на Ваш
розсуд; оставлять на -ниє - полишати на чий розсуд, на чию волю,- по -нию - з розсуду,
з волі; по (своєму) -нию - своїм розсудом, на свою волю, своєю волею.

Усовершенствовать, -ся - удосконалювати, удосконалити, -ся.

Усопший - померлий (-лого).

Успех - успіх (-ху); ( достижение ) - досягнення; -хи напинаний - успіхи заходів; -хи
техники - досягнення техніки; без -ха - не успішно, без успіху, без наслідків; нет -ха - не
щастить, нема успіху; оказивать -хи - виявляти успіхи,- с -хом - успішно.

Успешньїй (об окончании дела) - успішний.

Устав - статут (-ту); у. о гербовом сборе - гербовий статут,- у. об акцизних сборах -
акцизний статут; у. образцовий - зразковий статут,- у. общежительний - інтернатський
статут,- у. питейний - статут про напої,- у. пробирний - пробарний статут.

Уставний (о статье ) - статутний.

Устанавливать, установить - 1) ( вводить ) - установляти, установити, запроваджувати,
запровадити, заводити, завести у. порядок, запроваджувати лад; 2) ( определять ) -
визначати, визначити; у. срок - визначати реченець (час); визначати термін; у. цену -
визначати ціну; 3) (точно, достоверно доказать) - доводити, довести,- у. факт - довести
факт,- 4) (в техн. значений ) - ставити, поставити, установляти, установлювати,
установити; у. двигатель - ставити рушій.

Устанавливаться, установиться - ставати, стати, наставати, настати,- -вился обичай -
став звичай, повелося,- -лея порядок - настав лад.

Установившийся (о взглядах, характере ) - станівкий, сталий, усталений; (о порядке,
обичае) - заведений.

Установка - 1) (в технике) - устава,- у. силовая - силовня; 2) ( действ .) - установлювання,
установляння, установлення; 3) у. целевая - цільовий налад (напрям), цільове
наставлення.

Установление - 1) (учреждение) - установа,- -ния кредитние - кредитові установи; 2)
(действие) - установлення, запровадження, заведення; (в техн. значений) -
установляння, установлення,- у. налогов - запровадження податків.

Устарельїй - застарілий, задавнений.

Устно - усно, словами, на словах.

Устньїй (об ответе, сообщении) - усний, словесний, словами.

Устойчивьій (о валюте, о ценах) - сталий, станівкий.

Устраивать, устроить, -ся - влаштовувати, влаштувати, -ся; (собрание, заседание) -
впоряджати, впорядити, уряджати, урядити, -ся; (приводить в порядок) - упорядковувати,
упорядкувати, -ся,- у. свои дела - влаштовувати свої справи,- зто нас не -ет - це нам не
допоможе, це нас не зарадить.

Устранять, -нить кого, что - 1) (отдалить) - відводити, відвести, відхиляти, відхилити,
видаляти, видалити; (избавляться от кого, от чего) - збуватися, збутися, позбутися кого,
чого,- у. опасность - відводити небезпеку; у. препятствия - відводити, видаляти,
відсувати перешкоди; 2) (отрешать) - відстановляти, відстановити від чого, звільняти,
звільнити з чого,- у. от должности - відстановляти, відстановити від уряду (посади),
звільнити, звільнити з уряду (посади); 3) ( отстранять, делать отвод) - відсторонювати,
відсторонити; у. от наследства - позбавляти спадщини.

Устроять, устроить - 1) уряджати, (у)поряджати; ( сооружать ) - споруджувати,
споруджати, спорудити; 2) ( упорядочивать ) - упорядковувати, упорядкувати.

Устроитель, -ница ( организатор) - упорядник (-ка), упорядниця; ( соорудитель)
спорудник (-ка), спорудниця.

Устройство - 1) (строй) - лад (-ду); у. государственное - лад державний; 2) (действие -
устраивание, организация) - лаштування, влаштування, уряджування, урядження,
упоряджання, упорядження; у. концерта - влаштування (урядження) концерту; 3) (техн.)
- злагода; (строение) - будова; (действ.) - злагоджування, злагодження,- у. машини

234

Російсько-український словник ділової мови

(конструкция) - будова машини; у. злектрическое - злагода електрична.

Уступать, -пить - 1) (кому что) - відступати, відступити, віддавати, віддати; ( передавать )

- передавати, передати; ( продавать ) - пускати, пустити, продавати, продати (кому в чем)

- поступатися, поступитися кому чим, попускати, попустити кому чого; у. за меньшую
цену - віддавати за меншу ціну,- у. место - давати, дати місце, звільняти, звільнити місце,
поступатися, поступитися місцем,- у. на чем - поступатися на чому,- у. просьбе - вважати
на прохання; у. своє право - поступитися своїм правом, відступити право кому; 2)

( качеством ) - бути гіршим, поступатися, поступитися; 3) (е цене ) - збавляти, збавити
ціну, поступатися, поступитися ціною, відбавляти, відбавити ціни.

Уступка - 1) (чего кому) - відступ (-пу), відступання; получающий по -ке - переємець (-мця)
(Я); 2) (кому в чем ) - поступка в чому; ( действ .) поступання чим; пойти на -ки -
поступитися; 3) (в цене) - знижка; сделать -ку - відбавити ціни, зробити знижку.

Уступочньїй (о записи) - відступний; (о цене) - спускний, відбавний.

Уступщик, -щица - передавач (-ча), передавачка, відступник (-ка), відступниця.

Усугублять, -бить ( увеличивать ) - побільшувати, побільшити.

Усушка - усих (-ху), висих (-ху).

Усьіновитель, -ница - усиновець (-вця), усинов(ни)ця.

Усьіновлять, -вить - усиновляти, усиновити.

Усипальня, усьіпальница - ховальня.

Усихать, усохнуть - усихати, усохнути.

Утаивать, утаить - 1) таїти, затаювати, затаїти, утаювати, утаїти, потаїти; 2) ( укривать) -
переховувати, переховати, покривати, покрити.

Утайна - утайка, утаєне; {действ.) - утаювання, утаєння, затаювання, затаєння.

Утайщик - затаювач (-ча), затаювачка, затайник (-ка), затайниця, утайник (-ка), утайниця.

Утвердительно ( отвечать ) - позитивно.

Утвердительность ответа - позитивність відповіді, позитивна відповідь.

Утвердительньїй - 1) (о реиіении) - ствердний; 2) (положительньш, об ответе) -
позитивний.

Утверждать, -дить - 1) затверджувати, затвердити; у. в должности - затверджувати на
посаді; у. кого в правах - затверджувати права чиї (кому) на що; 2) ( твердить ) - казати,
запевняти.

Утверждаться, -диться - затверджуватися, затвердитися, утверджуватися, утвердитися;
-ться в правах наследства - затвердитися (утвердитися) в правах на спадщину,
затвердити свої права на спадщину.

Утверждение - 1) затвердження; вопрос об -нии - справа про затвердження; для -ния -
на затвердження, для затвердження, щоб затвердити; по (его) -нии - коли (його)
затвердили (затвердять); представлять к -нию - подати на затвердження, подати
затвердити; 2) (уверение) - запевнення; по -нию очевидцев - як запевняють свідки; 3)

( логич .) - твердження.

Утеря - 1) згуба, згублення; у. документов - згуба, згублення документів; об'ьявление об
-ре документов - оголошення про згублені документи; 2) ( утрата ) - утрачення, утрата.

Утеснение - утиск (-ку), гноблення, пригноблення.

Утеснять кого - утискувати, утискати, пригноблювати, гнобити.

Утечка - 1) витік (-току); {вьітекание) - витікання; какова -ка? - скільки витекло, скільки
виточилося?; 2) {раструска) - розтрус (-су); 3) ( денег ) - недостача (грошей); {действ.) -
зникання (грошей).

Утилизация - утилізація, використовування чого.

Утилизировать, -зовать - утилізувати, сов. зутилізувати, використовувати, сов. -
використати.

Утомительньїй (о работе) - утомний.

Утомлять, -мить - утомляти, утомлювати, утомити, стомлювати, стомити.

Утопающий - потопельник (-ка), потопельниця, тонучий (-чого).

Утопленник, -ница - утопленик (-ка), утоплениця, утоплений (-ного), утоплена (-ної),
потопельник (-ка), потопельниця.

Уторговьівать, -говать - уторговувати, уторгувати.

Уточнять, -нить - уточняти, уточнити.

Утраивать, утроить - утроювати, утроїти.

Утрата - утрачення, утрата,- у. трудоспособности - утрачений працездатносте.

Утрачивать, утратить - утрачати, утратити, теряти, утеряти; {лишиться) - збуватися, (по
)збутися кого, чого; у. доверие и кому , к чему - зневірятися, зневіритися в кому, в чому,- у.

235

Російсько-український словник ділової мови

здоровье - (по)збуватися здоров'я, утрачати здоров'я; у. надежду - утрачати надію.

Утренний (о заседании) - ранішній, вранішній, ранковий.

Утро - ранок (-нку); у. литературное - літературний ранок.

Утруждать, утруднить - трудити, утрудняти, утруднити, клопотати, поклопотати,
завдавати клопоту, турбувати, потурбувати; у. кого просьбой - турбувати кого проханням.

Ухаживать ( заботиться ) - доглядати кого, чого, ходити коло чого,- у. за больньїм -
доглядати хворого.

Уход - 1) ( откуда ) - вихід (-ходу); у. из организации - вихід з організації; 2) (от кого и куда)
- відхід (-ходу); у. в другое учреждение - відхід до іншої установи; 3) ( попечение,
присмотр) - догляд (-ду), нагляд (-ду), пильнування кого, чого; нуждаться в -де -
потребувати догляду,- правила -да - правила догляду, правила (як) доглядати; предмети
-да за больними - речі, щоб доглядати хворих, речі на догляд хворих.

Уходить, уйти - 1) ( откуда куда) - іти, піти звідки куди, від кого куди,- у. на заработки -
ходити (іти) на заробітки; у. на службу - іти на службу (працю); у. переходить в другое
учреждение - відходити, переходити до іншої установи,- уход я - на відході, виходячи,
ідучи; 2) (убегать) - утікати, утекти; 3) (о времени) - минати, минути,- ушло много
времени - минуло багато часу.

Ухудшать, -шить - погіршувати, погіршити.

Ухудшаться, ухудшиться - гіршати, погіршати.

Уцелеть - цілим лишитися; ( только о вещах) - зберегтися.

Участвовать в чем - 1) (принимать участив) - брати, мати участь у чому; 2) ( бить
прикосновенним) - бути причетним до чого; 3) ( иметь долю) - мати уділ, пайку.

Участвующий - учасник (-ка), той що бере участь; (причастний) - причетний до чого.

Участие - 1) ( участвование) - уділ (-лу), участь (-сти); ( причастность ) - причетність (-
ности); у. в деле - уділ у справі, причетність до справи,- у. деятельное - чинна участь,- при
-тии - з участю; привлекать к -тию - притягати, притягти до участи,- принимать (живое)
-тие - брати, взяти (пильну, жваву) участь; 2) ( соучастие ) - співучасть (-сти), співуділ (-лу
), спілкування; принять -тие в предприятии - мати частину в підприємстві, брати
співучасть у підприємстві; 3) (у, в ком) - опікування ким; ( соболезнование) - вболівання за
ким, співчування, співчуття до кого.

Участковьій (о враче, судье) - ділянковий; (о трамв. билете) - дільничний; 3-х
участковий билет - квиток на 3 дільниці.

Участник, -ница - учасник (-ка), учасниця; ( причастний к чему) - причетний до чого,- у. в
деле - учасник у справі, причетний до справи,- у. в предприятии - спільник (-ка),
спільниця; у. общей собственности - співвласник (-ка), співвласниця.

Участньїй в чем - учасний у чому, причетний до чого.

Участок - 1) (административний) - район (-ну), ділянка,-у. инструкторский -
інструкторський район,- у. народного суда - район народнього суду,- у. приписної! -
приписний район, приписна ділянка; у. счетний - реєстраційний район; 2) ( леса, усадьби
) - ділянка, одруб (-бу); (на опитной станции) - ланок (-нка); у. отрубной - відрубна
ділянка; у. пустопорожний - ваканець (-нця); 3) (линейний) - дільниця; у. трамвайний -
трамвайна дільниця.

Участь - доля,- у. подсудимого - доля підсуднього.

Учащийся - учень (-чня).

Учеба - учіння, навчання; (воєн.) - муштра.

Учебник - підручник (-ка); -ки по всем предметам - підручники (до) всіх предметів
(дисциплін).

Учебньїй - 1) (относящ. кучению , о плане, пособии) - навчальний; (относящ. к иіколе, о
заведений) - шкільний; 2) (о команде) - муштровий.

Учение - 1) (обучение) - учення, (шкільне) навчання, (шкільна) наука; (воєн.) - муштра,-
бить в учений - навчатися; отдать в учение - дати в науку; 2) (доктрина) - наука,
доктрина.

Ученик, -ница - ученик (-ка), учень (-чня), учениця.

Ученический (о билете) - ученицький, учнівський.

Ученичество - учництво, учнівство; фабр.-заводск. -во - фабрично-виробневе учеництво.

Ученость - ученість (-ности).

Ученьїй - 1) (существ.) - учений (-ного); 2) (прилаг., о секретаре) - учений; ( научний , о
труде, обществе, сотруднике) - науковий.

Учет чего - 1) (сплат.) - облік (-ку) чому,- у. имущества - облік майну,- у. количественний -
облік числу, числовий облік,- брать на учет - брати на облік,- вести (строгий) учет -

236

Російсько-український словник ділової мови

(пильно) облічувати, провадити (пильний) облік; взять на учет (склад) - взяти на облік,
облічити; значиться на учете - на обліку бути; книга по -ту - книга на облік,-
производить учет - облічувати, провадити облік; ( должностному лицу в израсходовании
денег) - перевіряти, перевірити кого; состоять на -те - бути на обліку; состоящий на -те

- обліченець (-нця) (Н), облічений, той, що на обліку, облікований; с -том принимать -
облічуючи (за обліком) приймати; снять с -та - списати з обліку; 2) ( векселей ) -
дисконтування, дисконт (-ту), дисконте; банк производит учет векселей - банк дисконтує
векселі, банк провадить дисконтування векселів; взять вексель на учет просроченних -
здисконтувати вексель, як задавнений у терміні; взять на учет вексель - здисконтувати
вексель; учет векселей увеличился - дисконт векселів збільшився; принять к -ту вексель

- прийняти вексель на дисконто, прийняти вексель, щоб дисконтувати.

Учетньїй - 1) (о карточке) - обліковий; 2) (об учетньїх вексельних операциях) -

дисконтовий.

Учетчик - облічник (-ка), обліковець (-вця) (Н); у. иітата - облічник (обліковець) штату.

Училище - школа.

Учинять, учинить - робити, зробити, чинити, учиняти, учинити; учинить обиду -
учинити, заподіяти кривду; учинить расчет - зробити розрахунок.

Учитель, -ница - учитель (-ля), учителька, навчитель (-ля), навчйтелька.

Учительский (о с~ьезде, среде, союзе) - учительський.

Учительство - 1) ( учителя ) - учительство, учителі; 2) ( занятие) - учителювання.

Учительствовать - учителювати.

Учитьівать, учесть - 1) ( брать на учет , проверять число) - облічувати, облічити, брати,
взяти на облік; ( кассу ) - облічувати, облічити, перевіряти, перевірити; 2) ( вексель) -
дисконтувати, здисконтувати; 3) ( принимать во внимание) - брати, взяти на увагу, до
уваги що, мати на увазі що, зважати, зважити, зважувати на що; у. все условия арендьі -
брати на увагу всі умови оренди; у. обстоятельства - зважувати на обставини.

Учить, научить, -ся чему - учити, навчити, -ся чого.

Учредитель, -ница - засновник (-ка), засновниця, фундатор (-ра), фундаторка.

Учредительньїй (о собрании) - установчий, засновний.

Учредительский (о фонде) - засновницький, фундаторський.

Учреждать, учредить ( основивать ) - засновувати, заснувати, закладати, закласти,
основувати, оснувати; ( установлять, вводить) - установляти, установити, заводити,
завести, запроваджувати, запровадити.

Учреждение - 1) ( институция) - установа, інституція; у. государственное - державна
установа; у. научное - наукова установа,- у. поднадзорное - піддоглядна установа,- у.
правительственное - урядова установа,- у. промежуточное - посередня установа,- у.
судебное - судова установа, суд (-ду); у. торговое - торговельна установа,- у. частное -
приватна установа,- в -ниях - по установах,- в подлежащих -ниях: а) (є подчинен них) - в
підлеглих установах; б) (в надлежащих) - в належних, відповідних установах,- дежурний
по -нию - черговий в установі; 2) ( действие) - засновування, заснування, закладання;

( установление) - запровадження, заведення, установлення.

Учрежденский (об архиве учреждения) - установський, установи.

Ущерб - шкода, утрата; в ущерб - на шкоду, шкодячи,- возмещать, покривать ущерб в
чем - відшкодовувати, відшкодувати що,- понести ущерб на чем - зазнати втрати на чому,-
причинять ущерб - робити, зробити (чинити, учинити) шкоду, шкодити, пошкодити.

Уяснять, -нить - виясняти, вияснити, з'ясовувати, з'ясувати.

Фабрика - фабрика.

Фабрикант - фабрикант (-та).

Фабрикат - виріб (-робу), фабрикат (-ту).

Фабрикация - виріб (-робу), вироблення, фабрикація, фабрикування.

Фабриковать - виробляти, вироблювати, фабрикувати.

Фабричник - фабричник (-ка), робітник на фабриці.

Фабричньїй (об изделищ, о марке) - фабричний.

Фазис - фаза.

Факсимиле - факсиміле.

Факт - факт (-ту); ф. совериіившийся - доконаний факт,- ф. установленний - доведений
факт,- ф. характерний - своєрідний факт,- основиваться на фактах - спиратися на факти,
виходити з фактів.

Фактически - на ділі, фактично.

Фактический (о владельце, виновнике) - фактичний.

237

Російсько-український словник ділової мови

Фактор - 1) ( исполняющий поручения) - фактор (-ра); 2) {сила, начало) - чинник (-ка).
Факторство - факторування; заниматься -ством - факторувати.

Факторствовать - факторувати.

Фактура - фактура, купецький рахунок.

Факультативний (об изучении, преподавании) - факультативний.

Факультет - факультет (-ту), відділ (-лу).

Фальсификат - фальсифікат (-ту), підробка.

Фальсификатор - фальсифікатор (-ра), підробник (-ка), підроблювач (-ча).
Фальсификация - фальсифікація, підроблення; ( действ .) - фальсифікування,
підроблювання.

Фальсифицировать - фальсифікувати, сов. - сфальсифікувати, підроблювати, сов. -
підробити.

Фальш - фалш (-шу); без всякой -ши - без ніякого фалшу.

Фальшивить, сфальшивить - фалшити, зфалшити.

Фальшивомонетник, -чица - фалшивомонетник (-ка), фалшивомонетниця, фалшівник (-ка
) грошей, фалшівниця грошей.

Фальшивость - фалшивість (-вости).

Фальшивий (о документе, деньгах) - підроблений, фальшований, фалшивий.

Фамилия - прізвище; по -лии (називать) - на прізвище.

Фармацевт - фармацевт (-та).

Фасовать - фасувати.

Фасовка - фасування.

Фасовщик - фасовник (-ка).

Февраль - лютий.

Федерация - федерація.

Фельдшер, -рица - фельдшер (-ра), фельдшерка.

Фельетон - фейлетон (-ну).

Фельетонист - фейлетоніст (-ста).

Ферма - фарма; ф. молочная - молочарня, молочарська фарма.

Фермер - фармер (-ра).

Физический (о лице) - фізичний.

Фиксировать - фіксувати.

Фиктивний (об обстоятельстве) - фіктивний, несправжній, вигаданий; (о расписке) -
фиктивний.

Филиальний (об отделении) - філіяльний.

Филия, филиал - філія, відділ (-лу).

Финансировать - фінансувати.

Финансовий (об отделе) - фінансовий.

Финанси - фінанси (-сів).

Фирма - фірма.

Фирменний (о бланке) - фірмовий, фірми.

Фиск - фіск (-ску), скарб (-бу).

Фискальний (об интересах) - фіскальний, скарбовий.

Флаг - прапор (-ра), майва,- виставлять флаг - викинути прапор(а); поднять флаг -
піднести прапор(а); спустить флаг - спустити прапор(а).

Флигель - фліґель (-ля), офіцина.

Флот - фльота.

Флотилия - фльотилія.

Фолиант - фоліянт (-ту).

Фон - тло, фон (-ну).

Фонд - фонд (-ду); ф. запасний - запасний фонд,- ф. земельний - земельний фонд; ф.
неликвидний - неліквідний фонд,- ф. неприкосновенний - незайманий фонд; ф.
погасительньш - сплатний фонд; ф. резервний - резервний фонд; ф. страховой -
убезпечний фонд.

Фондовий - фондовий.

Форма - форма; ( образец ) - зразок (-зка), форма; в денежной -ме - грошима, грішми,- в
письменной -ме - а) на письмі; б) (в письме) - листовно,- в словесной, в устной -ме -
словесно, словами, усно,- в -ме обязательств, расписок - як зобов'язання, як розписка,
зобов'язаннями, розписками,- по -ме (оригинальний) - формою,- по установленной -ме
(сделать) - за встановленою формою, за встановленим зразком, на встановлену форму, на

238

Російсько-український словник ділової мови

встановлений зразок.

Формализм - формалізм (-зму).

Формалист - формаліст (-ста).

Формалистика - формалістика.

Формальность - формальність (-ности); вьтолнить необходимие -сти - додержати
потрібних формальностей; при условии соблюдения -стей - з умовою (щоб) додержати
формальностей (форми); соблюсти -сти - додержати форми.

Формальний (об акте ) - формальний.

Формат - формат (-ту); ф. брошюрньш - брошурний формат, формат брошури, формат з
брошуру; ф. открьіточньш - лістівковий формат, формат листівки; по -ту (книжка
небольиіая) - форматом (книга невеличка); по -ту (расставлять книги ) - за форматом,
відповідно до формату (розкладати книжки).

Форменньїй (об одежде) - формений.

Формировать, сформировать - формувати, зформувати.

Формировка - формування.

Формула - формула; ф. общепринятая - загальновживана формула.

Формулировать - формулювати.

Формулировка - формула; ( действ .) - формулювання; в такой -ке (предлагать) - так
формумулюючи, в такій формулі, з такою формулою.

Формуляр - 1) формуляр (-ра), картка, блянок (-нку), блянк (-нку); 2) ( служебньїй список ) -
формуляр (-ру).

Фотограф - фотограф (-фа), світляр (-ра).

Фотографировать, сфотографировать - фотографувати, зфотографувати, світлити,
відсвітлити.

Фотография - 1) ( заведение) - фотографія, світлярня; 2) ( фотографическое изображение)
- світлина; снимать -фию - фотографувати, світлити.

Фототипия - фототипія, світлодрук (-ку).

Франко (к ом.) - франко.

Фрахт - фрахт (-ту), перевізне (-ного), перевозове.

Фрахтовать - фрахтувати.

Фрахтовий (о деньгах ) - фрахтовий.

Фронт - фронт (-ту); по всему -ту - через увесь фронт, по всьому фронту.

Фруктовщик, -щица - овочник (-ка), овочниця, фруктовик (-ка), фруктовиця.

Фруктовий (о рядах) - фруктовий, овочевий.

Фундамент - підвалина, підмурок (-рку), фундамент (-нту); ( переносно ) - основа, підстава.

Фундаментальний (о библиотеке) - фундаментальний; (е см. основательньш) -
ґрунтовний, фундаментальний.

Фундатор - фундатор (-ра), засновник (-ка).

Функционер - функціонер (-ра).

Функционировать - функціонувати, працювати; учреждение -рует - установа працює.

Функция - функція; -ции законодательньїе - законодавчі функції; -ции исполнительньїе -
виконавчі функції, судові функції; брать на себя -ции - переймати, перейняти на себе
функції.

Фура - фура, хура.

Фураж - фураж (-жу).

Фуражировка - фуражування.

Фуражний (о деньгах) - фуражевий.

Фурман, фурщик - фурман (-на), хурман (-на).

Халатность - недбалість (-лости), недбайливість (-вости), недбальство; х. в отноиіении к
своим обязанностям - недбалість про (за) свої обов'язки.

Халатний (об отношении к службе) - недбалий, недбайливий.

Характер ( совокупность свойств вообще) - характер (-ру), природа, натура; (о человеке) -
вдача, характер (-ру); х. дела - характер справи; по самому -ру своєму (интересен): а) (о
явлений) - в самій натурі своїй; б) (о человеке) - самою вдачею своєю.

Характеризовать, охарактеризовать - характеризувати, охарактеризувати.

Характеристика - характеристика; давать -ку - характеризувати, давати характеристику.

Характерний (о факте) - одмїтний, своєрідний.

Харчевня - харчівня.

Харчевьій (о продуктах) - харчовий.

Харчи - харч (-чу, -чі), (мн.) - харчі.

239

Російсько-український словник ділової мови

Хватать, -тить ( бить достаточним) - вистачати, вистачити, ставати, стати; не хватать -
не вистачати, бракувати.

Хворать - слабувати, хорувати, хворіти, нездужати на що.

Хемик - хемік (-ка); х.-лаборант - хемік-ляборант.

Химический (о промьішленности) - хемічний.

Хищение - крадіж (-дежу), крадіжка, розкрадання, розкрад (-ду).

Хлебньїй (о рьтке ) - хлібний, збіжжевий.

Хлебозаготовитель - хлібозаготівник (-ка), хлібозаготовець (-вця), заготовець хліба.

Хлебозаготовительньїй (о кампании) - хлібозаготовний, хлібозаготовчий.

Хлебопашество - хліборобство, рільництво.

Хлебопашествовать - хліборобити.

Хлебопашец - хлібороб (-ба), рільник (-ка).

Хлебопек - пекар (-ря), хлібопека.

Хлебопекарня - хлібопекарня, пекарня.

Хлебопечение - випікання хліба, печіння хліба, хлібопечіння.

Хлебофуражньїй - хлібофуражний.

Хлопотать, вьіхлопотать - клопотати, -ся про що, за що, виклопотати що, чого, старатися
про що, за що, вистаратися чого; х. о документах - клопотатися за документи.

Хлопотливьій (о деле ) - клопітний.

Хлопотьі - клопіт (-поту), клопотання; напинать -тьі по какому-либо делу - починати,
старатися в якій справі, заходжуватися в якій справі; сопряженньїй с -тами - сполучений
з клопотом, що потребує клопотання.

Ход - 1) ( движение ) - хід (ходу), рух (-ху), перебіг (-гу); {на товари ) - збут (-ту), попит (-ту);
х. дела - хід справи, перебіг справи, розвиток справи; в большом ходу товар - а) дуже
вживаний крам, попитний крам; б) на крам є великий попит; в ходе переговоров - в ході (в
перебігу, в процесі) переговорів, в переговорах; давать ход делу - зрушувати, зрушити
справу, пускати, пустити, посувати, посунути справу; дело на ходу - налаштована справа,
справа йде (рушає), справа на ходу,- дело пошло в ход - справу зрушено, справа пішла;
дело (предприятие) на полном ходу - підприємство йде повним ходом, підприємство на
повнім ході; на ходу вагона вскакивать и соскакивать воспрещается - коли вагон іде,
вскакувати до ваґбна, вискакувати з ваґбна заборонено,- не давать хода - не пускати, не
давати ходу,- не иметь хода (движения) - не мати ходу,- пойти в ход (о товарах ) - мати
збут (попит); (о маиіине) - почати працювати; (о виражений ) - піти; (о человеке) - піти
вгору,- предприятие на ходу - підприємство працює, підприємство на ходу,- принять
предприятие на ходу - прийняти підприємство на ходу (в процесі його праці), прийняти
підприємство в роботі; пускать в ход (машину) - пускати в рух,- пустить в ход
(аргументи) - вдатися до арґументів, навести арґументи,- ход часов верен - годинник іде
вірно; жипаж легкий на ходу - екіпаж легкий у ходу,- зтот товар в ходу - цей крам має
добрий збут, цей крам попитний, на цей крам є попит; 2) ( проход ) - хід (ходу), прохід (-ходу
); х. тайний - потайник (-ка); 3) ( вход ) - вхід (входу); х. парадний - вхід чільний; х. черний
- чорний вхід; с парадного хода - з ґанку, ґанком, чільним ходом.

Ходатай, -ница - старанець (-нця), стараниця, заступник (-ка), заступниця; х. по делам -
повірений, адвокат (-та).

Ходатайство ( просьба) - прохання; ( ходатайствование) - заступництво, клопотання; х.
перед судом - заступництво в суді; х. частное - окреме прохання; возбуждать -во -
прохати, попрохати, порушувати клопотання; вследствие -ва - зважаючи на прохання,-
входить с -вом - вдаватися із проханням; по -ву (освобождать) - на прохання; путем -ва
(достичь) - клопотанням, клопотавши; ходатайство не удовлетворено (оставлено без
удовлетворения) - прохання не задовольнили.

Ходатайствовать - просити за кого, заступатися за кого, старатися за ким, клопотатися
за кого.

Ходить, пойти - 1) (за кем, за чем) - ходити, піти по кого, по що,- х. за врачем - ходити по
лікаря,- х. по судам - тягатися по судах, позиватися по судах; 2) (в услужение) - по наймах
ходити, найматися, найнятися.

Ходкий (о товаре) - збутний, попитний.

Ходок - ходак (-ка).

Хожальїй ( существ .) - посланець (-нця).

Хожальїй ( прилаг ., о деньгах) - ужитний, на першу потребу.

Хождение - 1) (по делам) - старання за чим, у чім, ходіння,- х. по делу - старання в справі,-
иметь -ниє по делу - старатися в справі, ходити в справі; 2) (х. монети) - обіг (-гу);

240

Російсько-український словник ділової мови

иметь -ниє (о монете, процентних бумагах, кредитних билетах) - ходити, обертатись,
мати обіг,- процентние бумаги имеют больиюе -ниє - є великий попит на % папери.

Хозяин, хозяйка - господар (-ря), господиня, господарка, хазяїн (-на), хазяйка; х.
малоимущий - незаможний господар, незаможник (-ка); хозяйка домашняя - домашня
господарка, господиня; хозяйка наемная - наймана господарка.

Хозяйничать - 1) - господарювати, хазяїнувати; 2) ( распоряжаться ) - порядкувати.

Хозяйственник - господарник (-ка).

Хозяйственность - господарність (-ности), хазяїновитість (-тости).

Хозяйственньїй - 1) (относящийся к хозяйству, как отрасли деятельности, о расчете,
деятельности) - господарчий; 2) ( относящ. к хозяйству , как к единице, о налоге) -
господарський; 3) (о человеке, умеющем вести хозяйство ) - господарний,
господарливий, хазяїновитий, хазяйливий.

Хозяйство - господарство, хазяйство; ( дом ) - господа; х. государственное - господарство
державне; х. домашнєє - господарство хатнє; х. коллективное - колективне господарство,-
х. коммунальное - господарство комунальне; х. маломощное - малосиле господарство; х.
хуторское - хутірне, хутірське господарство; вести -во - господарювати, правити
господарством; разорительное ведение -ства - руїнницьке господарювання.

Холодильник - 1) ( аппарат ) - холодник (-ка); 2) (заведение) - холодильня.

Холодний (о доме) - холодний; (о постройке) - надвірній; (об оружии ) - січний.

Холостой (о мужчине ) - нежонатий, неодружений.

Хор - хор (-ру).

Хорист, -ка - хорист (-ста), хористка.

Хоронить, похоронить - ховати, поховати.

Хранение - 1) ( имущества ) - схов (-ву), схорона, хоронення; ( охрана ) - охорона,
схоронення,- х. багажа - схов, хоронення вантажу,- х. вкладов - схорона вкладок,- на -нии -
на схові,- на -ниє давать - на схорону, на схов, до схову, до схованки давати,- плата за
-ниє грузов - складове (-вбго), плата за схорону,- секретное место для хранения -
потайна схованка,- х. арестованного имущества - охорона заарештованого майна,- 3)

( укривательство краденого или вора) - переховування, передержування.

Хранилищє - сховище, схованка,- х. библиотечное - книгосховище,- х. зерновое -
зерносховище.

Хранить - хоронити, мати на схові, берегти, зберегти.

Хранитель - охоронець (-нця).

Хроника - хроніка.

Хроникєр - хронікер (-ра).

Хронический (о запаздивании) - хронічний; (о болезни) - затяжний, хронічний.

Хронологический (о поряд ке) - хронологічний.

Хронометраж - хронометраж (-жу).

Художественньїй - мистецький, художній.

Художник, -ница - 1) ( искуссник ) - мистець (-тця), митець (-тця), художник (-ка),
художниця,- 2) ( живописец) - мальовник (-ка), мальовниця, маляр (-ра), малярка.

Хулиган - бешкетник (-ка), хуліґан (-на).

Хулиганить - бешкетувати, хуліганити.

Хулиганство - бешкетництво, хуліґанство.

Хутор - хутір (-тора).

Хуторянин, -ка - хуторянин (-на), хуторянка.

Цвет - колір (-льору), барва,- ц. защитньш - захисний колір.

Цветной (о карандаше) - кольоровий.

Цветовод - квітникар (-ря). квіттяр (-ра).

Цветоводство - квітництво.

Цветочница ( продавщица цветов) - квіттярка, квіткарка.

Целевой (о сборе) - цільовий.

Целесообразность - доцільність (-ности).

Целесообразньїй (об употреблении) - доцільний; считать более -ньім - вважати за
доцільніше.

Цєлковьій - карбованець (-нця).

Целость - цілість (-лости); в -сти (сохранившийся) - цілий,- в -сти доставить продукти -
приставити продукти цілими.

Цель - мета, ціль; ( намерение) - намір (-ру); в целях получения - щоб одержати; в] целях
предотвращения чего - щоб запобігти чому, щоб не сталося чого; в целях пресечения

241

Російсько-український словник ділової мови

чего - щоб покласти край чому; для (указанной) цели - на зазначену мету; для зтой цели
- на це, для цього; достичь цели - досягти мети, досягти мету, дійти мети,- иметь цель -
мати за мету, на меті; преследовать цель - іти до мети, мати за ціль, мати на меті; с
целью предоставления возможности - щоб дати змогу,- с какой целью? - для чого?; с
определенной целью - з певним наміром,- ставить себе целью - ставити собі за мету,-
употреблять для (другой) цели - вживати на (іншу) потребу.

Цельность - суцільність (-ности).

Цена - 1) ціна,- ц. аукционная - авкційна ціна,- ц. без запроса - (ціна) без торгу, ціна без
заправи; ц. действительная - справжня (правдива) ціна,- ц. наемная (на землю) - орендна
ціна, наймова, по чім наймають; ц. нарицательная - названа ціна,- ц. низкая - мала ціна;
ц. ничтожная - зовсім мала, мізерна ціна,- ц. поминальная - номінальна ціна, іменована
ціна,- ц. окончательная, решительная - остання, (остаточна, крайня) ціна,- ц. оптовая -
гуртова ціна,- ц. отпускная - видавна ціна,- ц. подписная - передплата, передплатна ціна;
ц. подходящая - прийнятна ціна, поцінно,- ц. покупная - купна, купівельна ціна, ціна (щоб)
купити; ц. предельная - крайня ціна,- ц. продажная - ціна продажна, ціна продати,- ц.
рьіночная - ринкова ціна, базарна ціна, торгова ціна, ціна на ринку,- ц. справочная -
торгова ціна, довідкова ціна,- ц. сходная - прийнятна, добра ціна, пбцінь (Я); ц. твердая
(определенная) - стала ціна; ( устойчивая ) - станівка ціна,- ц. текущая - поточна ціна,- ц.
торговая - ціна, ринкова, ціна торгова, ціна торговельна; ц. уступочная - спускна,
відбавна ціна,- ценьї колеблющиеся - хитливі, хиткі ціни,- -ньі падающие - спадні ціни,-
бить в цене - бути в ціні, мати (добру ціну); взвинчивать цену - наганяти, нагнати ціну,-
вздувать, нагонять цену - набивати, наганяти ціну,- виручать цену - взяти свою ціну,
вернути свою ціну (свої гроші); держаться в цене - не спадати з ціни, бути в ціні;
держаться цени - держати ціну,- определять, назначать цену - складати, покласти ціну,
визначати ціну, позначати ціну, зробити, скласти ціну,- оиіибиться в цене - процінувати,
помилитися на ціні,- падать в цене - спадати з ціни, падати на ціні; падающие ценьї -
спадні ціни,- падение цен - падання, спадання цін,- по цене (подходящий) - поцінний; по
доступним ценам - поцінно; по какой цене? - почім? за яку ціну?, в якій ціні?, яка ціна?;
по неподходящей цене (купить) - непоцінно,- по низкой цене (продать) - за малу ціну,- по
подходящей цене (купить) - поцінно,- по средним оптовим ценам - відповідно до
пересічних гуртових цін,- повнішать, поднимать цену - збільшувати, збільшити ціну,-
повьішение в цене - дорожчання, подорожчання,- повишение, поднятие цен - збільшення
цін,- поднимается цена - росте ціна,- подниматься в цене - в гроші йти, дорбгшати,
дорожчати,- поднять в цене - здорожити що,- понижать , понизить цену - зменшити ціну,-
при цене по... - з ціною по...; раскладивать ценьї (на товар) - значити ціну, цінувати,-
сбавлять , сбавить цену - спускати, спустити ціну,- смотря по цене - як до ціни,-
снижать, снизить ценьї - зменшувати, зменшити ціни,- сойтись в цене - погодитися на
ціні,- список цен (прейскурант) - цінник (-ка); справляться о цене - розпитувати про ціну,
допитуватися ціни,- ценьї падают - ціни падають, спадають; 2) ( стоимость ) - вартість (-
тости); ц. заготовительная - собівартість (-тости); своя цена - своя ціна, собівартість (-
тости); 3) ( значение , вес) - вага,- большой ценьї дело - справа дуже важлива, справа
великої ваги,- придавать делу чрезвичайно большую цену - надавати справі надто великої
ваги.

Ценз - ценз (-зу); ц. возрастний - ценз літ, віковий ценз,- ц. образовательний - освітній
ценз.

Цензор - цензор (-ра).

Цензура - цензура; (действ.) - цензуруванння, цензура; дозволенний -рою -
цензурований, дозволений від цензури.

Ценитель, -ница ( вещей ) - оцінник (-ка), цінувач (-ча), цінувачка, цінувальник (-ка),
цінувальниця.

Ценить, оценить - 1) ( вещи) - цінити, цінувати, оцінувати, поцінити що, складати, скласти
ціну чому,- 2) ( человека ) - цінити, оцінити кого, дорожити ким.

Ценность - 1) - цінність (-ности); ц. невещная - цінність неречова,- ц. об~ьявленная -
показана цінність; -сти переходние - перехідні цінності; представлять большую -ность -
бути дуже цінним, становити велику ціність,- 2) ( стоимость ) - вартість (-тости),
коштовність (-ности); 3) (цепная вещь) - коштовна річ,- ценности - а) коштовні речі, б)
цінні папери, цінності.

Ценньїй - 1) (о бумаге, о мнении , о вещах) - цінний, коштовний; 2) (о почтовьіх
отправлениях с обозначенной ценой) - оцінований.

Ценовщик, -щица - цінувач (-ча), цінувачка, цінувальник (-ка), цінувальниця.

Центр - осередок (-дку), центр (-тру); ц. города - середмістя,- ц. тяжести - осередок ваги,-

242

Російсько-український словник ділової мови

бумага из центра - папір (лист) із центру.

Централизация - централізація, зосередження.

Централизовать - централізувати, сов. - зцентралізувати, зосереджувати, сов. -
зосередити.

Центральньїй (об обстоятельстве, районе ) - центральний, осередковий.

Цепь товаропроводящая - товаропровідний ланцюг (-га).

Цех - цех (-ху); ц. ремесленний - ремісницький цех.

Цеховой (о помещении) - цеховий.

Цивильньїй (о праве) - цивільний.

Цикл - цикл (-лу).

Цикловой (о комиссии) - цикловий.

Цирк - цирк (-ку).

Циркулировать - циркулювати.

Циркуляр - обіжник (-ка), обіжний лист (-ста); согласно -ра - згідно з обіжником.

Циркулярне - обіжно.

Циркулярньїй (о письме) - обіжний.

Цирюльня - голярня, цилюрня.

Цитата - цитата, подані слова.

Цитировать - цитувати, подавати, чиї слова.

Цифра - цифра; (обозначение, число) - число; ц. круглая, округленная - заокруглене
число; ц. относительная - релятивне число; ц. произвольная - довільна цифра; -рьі
гадательние - здогадні числа,- -рьі контрольние - контрольні числа; -рьі суммовие -
сумові цифри.

Цифровой (о данньїх) - цифровий.

Чайная - чайна (-ної).

Час ( мера времени) - година; ч. академический - академічна година; ч. рабочий - робітна,
робоча година; (в учрежден.) - урядова година,- -сьі неприсутственние - неурядові
години; -сьі приемние - години на приймання, години приймати; -сьі служебние,
присутственние - урядові години, години (на) урядування; без пяти минут шести часов
- за п'ять (хвилин) шоста,- без четверти пять - за чверть п'ята,- в дневние часи
(приходить) - удень,- в час, два, три (и т. д.) - о першій другій, третій і т. д. годині, в
першій, другій, третій і т. д. годині, в першу, другу, третю і т. д. годину; в 24 часа - в 24
години, протягом 24 годин,- в пол пятого (часа) - (о) пів на п'яту,- в четверть пятого - (о)
чверть на п'яту; впродолжение, втечение часа - (через) годину, цілу годину; двадцать
минут третьего - двадцять (хвилин) на третю; за час сделать - в годину зробити,-
которий час? - котра година?,- по часам платить - від години (погодинно платити); по
часам работать - від години працювати, погодинно працювати; по цельїм часам
ожидать - чекати цілими годинами; половина второго - пів на другу; ровно в 5 часов -
точно (рівно) о п'ятій годині; с часу на час - з години на годину, щогодини; семи часов -
сім годин, сьома година,- час-от-часу - щораз, дедалі; через час - за годину; четверть
девятого - чверть на дев'яту.

Часовой (на посту) - вартовий (-вого), вартовик (-ка), вартівник (-ка).

Часовой (прил.) - 1) (о времени) - годинний; 2) (об относящейся к часам
принадлежности) - годинниковий.

Часовщик - годинникар (-ря).

Частичньїй (о разрешении вопроса) - частковий, частинний.

Частник - приватник (-ка).

Частно - приватно.

Частновладельческий (об имуществе) - приватновласницький.

Частнопрактикующий (врач) - приватний.

Частность - деталь (-лю) (м. р.) - подробиця,- в -сти - зокрема, зосібна.

Частньїй - 1) (неофициальний, о заведений, о лицах) - приватний; 2) (отдельний, о
вопросе, жалобе, случае) - окремий, побічний; 3) (составляющий часть, об итоге) -
частковий.

Часть - частина, часть (-сти); (доля) частка, пайка; ч. воинская - військова частина,- ч.
нотариальная - нотаріят (-ту); ч. основние - головні частини,- ч. пожарная - пожежна
частина; ч. составная - складова частина,- ч. ударная - ударна частина; ч. учебная -
навчальна частина,- частью - почасти, частиною; большей частью, по большей части -
здебільшого, найбільш, переважно; бить знатоком по части чего - знатися на чому; из
причитающейся мне части - з належної мені частки,- остальная часть - решта;

243

Російсько-український словник ділової мови

платить мастями, по мастям - платити частинами, платити ратами,- по судебной масти
(служить ) - в суді; по масти торговли он... - в торгівлі він..., щодо торгівлі, то він...; по
-ти отого - про це, на це, в цій справі; работающая масть мленов профсоюза - робітна
(заробляща) частина профспілчан,- уплатить остальную масть - заплатити решту,-
уплатить по -тям - заплатити частинами, ратами,- ото по наиіей -ти - це наша справа, це
до нас належиться, це наша компетенція.

Часьі - 1) ( механизм ) - годинник (-ка), дзиґарі (-рів); ч. баиіенньїв - дзиґарі вежові,- ч.
карманние - кишеньковий годинник; ч. стенньїе - (на)стінний годинник; иметь томньїе
часи - мати вірного годинника; маси вперед - годинник показує вперед, годинник
поспішає; маси отстают - годинник спізнюється, запізнюється, відстає; маси уходят,
часи спеиіат - годинник поспішає; 2) (в виражений): на масах (стоять ) - на варті.

Чек - чек (-ка); ч. ордерний - ордерний чек,- ч. переводний - переказовий чек,- ч.
платежний - платіжний, оплатний чек,- ч. погашенний чек - тамований,- ч. просроченньш

- задавнений чек,- ч. на пред явителя - чек на подавця, оказовий чек.

Чеканить ( монету ) - бити, вибивати, карбувати.

Чеканньїй (о монете ) - битий, вибитий, карбований.

Чековьій (о книжке ) - чековий.

Человек (в виражениях): м. деловой - ділова людина,- ч. понимающий дело - тямуща в
справі людина; ч. нужний - потрібна людина; ч. полезний - корисна людина,- ч. стоющий

- варта людина; найти подходящего -ка - знайти відповідну людину.

Червонец - червонець (-нця).

Черед (омередь) - черга.

Чередоваться - чергуватися.

Чернила - чорнило.

Чернильница - каламар (-ря), чорнилиця.

Чернильньїй (о к арандаше) - атраментовий.

Черновик, -вая - чорнетка,- приложено в -ке - додано чорнеткою.

Чернорабочий - чорнороб (-ба).

Черта - 1) риса; (ч ертомка) - риска,- в общих мертах - загальними рисами, загально; 2)

( полоса ) - смуга; 3) ( граница ) - межа,- ч. городская - міська межа,- ч. городского поселения

- територія міста, міська територія,- ч. погранимная - кордонна межа, кордон (-ну); в
мерте города, оседлости - в межах міста, осілости.

Чертеж - рисунок (-нка).

Чертежник, -ница - рисовник (-ка), рисувальник (-ка).

Чертежньїй (о принадлежности) - рисовний.

Чертить, начертить - рисувати, нарисувати.

Чествование - шанування, вшанування (кого); состоится -ниє - будуть шанувати.

Чествовать - шанувати, ушанувати, пошанувати.

Честньїй (о работнике) - чесний.

Честь - 1) честь (-сти); в честь - на честь,- иметь честь , считать местью - мати за честь,-
оскорблять честь - зневажати кого на честі, образити чию честь, покривдити кого в (на)
честі,- оскорбление мести - образа чести; 2) ( уважение ) - шана,- оказивать честь -
віддавати шану, шанувати, пошанувати.

Чета - пара; ч. супружеская - подружжя.

Четверг - четвер (-рга).

Четверной - четверний.

Четвертной (о мере ) - чвертковий.

Четвертушка - чвертка.

Четверть - 1) ( четвертая масть) - чверть (-ти), чвертка, четвертина; без -ти два (маса) -
за чверть друга (година); в четверть пятого - (о) чверть на п'яту,- четверть-
процентний (о сборе) - чвертьвідсотковий,- четверть третьего (маса) - чверть на третю,-
2) ( мера жидкости, сипучих тел) - четвертина, четверть (-ти).

Четкость - читкість (-кости); (о звуке) - виразність (-ности); ч. в работе - ясність (точність)
у роботі,- ч. почерка - читкість руки,- ч. произношения - виразність вимови.

Четньїй (о номерах) - парний.

Четьірехдневньїй (об отлучке) - чотириденний.

Чин ( порядок) - чин (-ну), порядок (-дку); мин-мином - як слід, як водиться, як годиться.

Чинить, очинить ( карандаш ) - загострювати, загострити.

Чинить, починить - ла(го)дити, пола(го)дити, направляти, направити.

Чинить, учинить - чинити, учинити, робити, зробити, діяти, вдіяти; постоянно чинить

244

Російсько-український словник ділової мови

препятстпвия - разу-раз чинити (робити) перешкоди, раз-у-раз на перешкоді (на заваді)
ставати.

Численность ( количество ) - число, кількість (-кости); ч. (народо)населения - кількість
людности.

Численний (о составе) - числовий.

Числить - числити, лічити, рахувати (що за ким).

Числиться - лічитися, рахуватися, бути приписаним; ( бьіть на счету) - під рахунком
бути,- имущество числишся за учреждением - майно записане за установою, майно
належить установі; он числишся главой зтого учреждения - він є голова цієї установи,- он
только числишся главой учреждения - його тільки мають за голову установи.

Число - 1) число,- ч. круглеє (стат.) - округле число,- ч. огульное - грубе (гуртове, огульне)
число,- -ла относительние - релятивні числа,- -ла средние - пересічні числа,- бессчетное
число раз - безліч разів,- в равном -ле - рівним числом, рівно,- в -ле их - поміж них,-
включая в то -ло - залічуючи до того числа, беручи заразом,- входить в -ло чего - бути в
числі чого, бути поміж чим,- виставлять -ла - ставити, поставити дату, датувати,
податувати,- из -ла (членов) - -поміж, з...; занести в -ло чего - залічити до чого, залічити
до чого,- отпускать по -лу заявителей - видавати відповідно до числа заявників; по -лу
пятий (в очереди) - з ряду п'ятий; по числу (членов): а) ( превишать ) - числом; б)

( видавать ) - на число, відповідно до числа,- принадлежать к числу организаций -
належати до організацій; принимать в -ло - зачисляти, зачислити; состоять в -ле кого,
чего - бути, перебувати в числі, лічитися поміж ким,- средним числом - пересічним
числом, пересічно; 2) ( месяца ) - число,- каждое первое число (представлять ) - що
першого числа,- не позже 15 числа - не далі, як 15 числа,- отноиіение от 5 числа
текущего месяца - лист з 5 числа цього місяця,- отноиіение от 5 числа ноября месяца -
лист з п'ятого числа листопада; по указанное число - до зазначеного числа,- проставлять
число (месяца) - записувати (підписувати) число, ставити число, датувати, ставити дату.

Числовой (о поряд ке) - числовий.

Чистка - чищення; ч. (личного состава учреждения) - пересівання, чищення, перебір (-
бору); ч. (сажи) - отрус (-су); производить -ку личного состава учреждения - пересівати
(чистити) особовий склад установи.

Чисто - 1) чисто; 2) (по существу) - суто,- -то зкономические условия - суто економічні
умови.

Чистовик, -ая - чистовик (-ка), чистова, чистий примірник; ( тетрадь) - чистовий зшиток.

Чистоганом - готівкою, готовими грошима.

Чистосортньїй - чистосортний.

Чистий (о доходе) - чистий; (о золоте) - щирий; (о правде) - самий.

Читальня - читальня; (изба-читальня) - хата-читальня.

Читатель, -ница - читач (-ча), читачка.

Читать, прочитать - 1) читати, прочитати; ч. вслух - читати вголос,- ч. громко - читати
голосно,- читаєшся с трудом - важко (в)читати, прочитати; доклад читался 5 часов -
доповідь читано 5 годин; 2) ( читать лекции, преподавать) - викладати, викласти, читати.

Член: (о лице, участвующем в чем-либо) - учасник (-ка), член (-на); (о женщине) -
учасниця, членкиня, членка,- ч. академии наук - академік (-ка); ч. артели - артільник (-ка
),- ч. артели трудовой - трудартільник (Я); (о женщ.) - трудартільниця,- ч. братства -
братчик (-ка); ч. горсовета - член міської ради, міський радник (-ка); ч. действительний
- справжній член,- ч. клуба - клуб'янин (-на) (Я); (о женщ.) - клуб'янка,- ч. коллектива -
учасник (член) колективу, колективник (-ка) (Я); (о женщ.) - колективниця (Я); ч.
коммунистической партии - член комуністичної партії, партієць-комуніст, (р. п.) -
партійця-комуніста,- ч. кооперативи - пайовик кооперативу, кооперативник (-ка) (Я); (о
женщ.) - кооперативниця (Я); ч. корреспондент - учасник-кореспондент,- ч. кружка -
учасник гуртка, гуртянин (-на); (о женщ.) - гуртянка,- ч. непременний - неодмінний
учасник; ч. общества (гражданин) - громадянин (-на); (о женщ.) - громадянка; ч.
паевого общества, товарищества - пайовик (-ка); (о женщ.) - пайовичка; ч. партии -
партієць (-ійця), партійник (-ка); (о женщ.) - партійниця,- ч. подпольной организации -
підпільник (-ка) (Я); (о женщ.) - підпільниця (Я); ч. пожизненний - довічний учасник,- ч.
постоянний - постійний учасник,- ч. почетньш - почесний учасник,- ч. правления -
виділовий,- ч. президиума - учасник президії; ч. секретариата - учасник секретаріяту,- ч.
совета - радник (-ка); ч.-соревнователь - учасник-співстаранник, співстаранець (Я); (о
женщ.) - учасниця (членкиня)-співстаранниця (Я); ч. сотрудник - учасник-співробітник;
(о женщ.) - співробітниця,- членкиня - співробітниця; ч. союза - спілчанин (-на); (о

245

Російсько-український словник ділової мови

женщине) - спілчанка,- ч. староста - староста; ч. товарищества - спільник, товариш,
учасник товариства; ч. цеха портняжного - кравець-цеховик (р. п. - кравця-цеховика); (о
женщ.) кравчиня-цеховичка.

Членский (о книжке) - учасницький, членський.

Членство - учасництво, членство.

Чрезвьічайньїй (о мерах , налоге, собрании) - надзвичайний.

Чрезмерньїй (о требовании ) - надмірний.

Чтение - читання; ч. беглое - швидке читання,- ч. вторичное, второе - читання вдруге,
друге читання; ч. первое - читання вперше, перше читання.

Чтец, чтица - читальник (-ка), читальниця, читець (-тця), читиця.

Чтить, почтить - шанувати, ушанувати.

Чувствовать, почувствовать - почувати, почути, відчувати, відчути,- ч. себя виновним -
відчувати, що винен, почувати свою провину,- ч. себя обязанним кому - почувати свій
обов'язок, почуватися до обов'язку перед ким,- ч. себя хорошо , плохо - матися, почувати
себе добре, зле.

Чужестранец - чужоземець (-мця), чужоземка, чужинець (-нця), чужинка.

Шаблон - шабльон (-ну), модло,- по -ну: а) ( сделать вещь) - за шабльоном; б) ( шаблонно ) -
шабльоново.

Шаблонньїй (о примере, о мерке) - шабльоновий, модловий.

Шаг - ступінь (-пеня), крок (-кроку); ( поступок ) - учинок (-нку); на каждом шагу: а) (в
пространстве) - скрізь і всюди; б) (во времени) - щоразу; предпринять дальнейшие шаги
- ужити дальших заходів.

Шайка - банда, зграя.

Шалаш ( ярмарочньїй ) - ятка.

Шанс - шанс (-су).

Шантажировать - шантажувати.

Шапирографист, -ка - шапірографіст (-ста), шапірографістка.

Шар (в избирательной урне) - кулька, галька,- вьібирать -ми кого - кульками обирати кого,
гальки кидати (класти) на кого.

Шаткий (о положений) - непевний, хиткий.

Шахта - шахта, копальня.

Шахтер - шахтар (-ря).

Швейцар - швайцар (-ра).

Шеренга - шерег (-гу), лава,- ставить в -гу - ставити в лаву, шеретувати.

Шереховатость ( изложения ) - шершавість (-вости).

Шерстобойня - шаповальня.

Шествие - похід (-ходу); ш. погребальное - похоронний похід,- ш. торжественное -
урочистий похід,- ш. триумфальное - тріюмфальний похід.

Шеф - шеф (-фа).

Шефский (об обязанности) - шефський.

Шефство - шефство.

Ширина - ширина; в -ну, -ною - завширшки, уширшки, ушир.

Ширить, расширить ( деятельность, предприятие и т. д.) - ширити, поширяти,
поширити (діяльність, підприємство).

Шифр - шифр (-ру).

Шифровальщик - шифровник (-ка), шифрівник (-ка).

Шифрованньїй (о телеграмме) - шифрований.

Шифровать - шифрувати.

Шкала - скаля.

Шкаф - шафа, шахва,- ш. вертикального хранения бумаг - шафа сторчового переховування
паперів, шафа (щоб) сторч держати папери,- ш. книжний - шафа на книжки,- ш.
несгораемий - вогнетривала шафа,- в шкафах - в шафах, по шафах.

Школа - школа,- ш. сельско-хозяйственная - школа сільського господарства; школа-
передвижка - переїзна школа,- ш. показательная - показова (зразкова) школа,- ш.
пчеловодства - школа пасічництва; ш. ремесленная - реміснича школа,- в -лу ходить - до
школи ходити; определять в -лу - віддавати, віддати до школи.

Школьник, -ница - школяр (-ра), школярка.

Школьники (соб.) - школярство, школярі.

Школьньїй (о возрасте, здании) - шкільний.

Шнуровать, прошнуровать - шнурувати, прошнурувати.

246

Російсько-український словник ділової мови

Шорньїй (о ряде ) - лимарний.

Шоссе - сота, сошовий шлях, гостинець (-нця) {гал.).

Шоффер - шофер (-ра); бить -ром - бути за шофера, шоферувати.

Шпион, -ка - шпигун (-на), шпигунка, шпіон (-на), шпіонка.

Шпионаж - шпигунство, шпіонаж (-жу).

Шрифт ( типогр .) - шрифт (-ту); ш. жирний - шрифт грубий; ш. печатний - шрифт
друкарський; ш. убористий - шрифт тісний.

Штаб - штаб (-бу); ш. главний - генеральний, головний штаб.

Штамп - штамп (-пу).

Штамповать - штампувати.

Штат - штат (-ту); ш. существующий - теперішній штат; в штате (состоящий ) - штатний;
за -том - поза штатом,- -тьі разбухли - штати розрослися; по -ту - у штаті; по -ту не
положено - у штаті нема; сверх -та - поверх штату, над штат, над штатом,- сокращать
штатні - звужувати, звузити, зменшувати, зменшити штати,- назначить с зачислением в
штат - призначити, зачисливши в штат,- уволить по сокращению штатов - звільнити,
бо зменшено штат.

Штатньїй (о должности ) - штатний.

Штатский (об одежде) - цивільний.

Штемпелевать - штампувати.

Штемпель - штамп (-мпу); ш. погасительний - тамівний (Я) штамп.

Штраф - штраф (-у); ш. денежний - штраф грошовий, кара грошова,- подвергнуть
денежному -фу - накласти грошову кару,- подвергнуться денежному -фу - підпасти карі
грошовій, бути оштрафованим,- сложить с кого штраф - скасувати кому штраф.

Штрафной (о журнале ) - штрафовий.

Штрафовать, оштрафовать - штрафувати, оштрафувати; ( деньгами ) - накладати,
накласти грошову кару (на кого), штрафувати, оштрафувати грішми.

Штриховать, заштриховать - штрихувати, заштрихувати.

Штудировать - вивчати, студіювати.

Штука ( изделия ) - штука; ( полотна ) - сувій (-вою).

Звакуация - евакуація.

Звакуировать - евакуувати.

Зквивалент - еквівалент (-ту), рівновартник (-ка).

Зквивалентньїй - еквівалентний, рівновартий.

Зкзамен - іспит (-ту); з. письменний - іспит на письмі, письмовий іспит,- з. по истории -
іспит з історії,- з. приємний - вступний іспит,- з. устний - іспит з уст, усний іспит,-
держать -мен - складати іспит.

Зкзаменатор - іспитувач (-ча), іспитовець (-вця); (о женщ.) - іспитувачка, іспитовниця.

Зкзаменационньїй (о работе ) - іспитовий.

Зкзаменовать - іспитувати з чого.

Зкзаменующийся - іспитованець (-нця) (Я).

Зкземпляр - примірник (-ка); -рьі разрозненние - порізнені примірники; в одном -ре - в
одному примірнику, одним примірником.

Зкипаж {на корабле) - екіпаж (-жу), команда на судні.

Зкипировать - 1) {одеть) - зодягти; 2) {снарядить судно) - риштувати, обриштовувати,
обриштувати.

Зкипировка - 1) зодяг (-гу); {действ.) - зодягання, зодягнення; 2) {снаряжение судна) -
обриштовання; {действ.) - обриштовування, обриштування.

Зконом, -ка - економ (-ма), економка.

Зкономить, сзкономить - економити, зекономити, ощаджати, ощаджувати, заощадити.

Зкономический (о кризисе) - економічний.

Зкономия - економія,- {бережливость) - ощадність (-ности), економність (-ности), ощада,-
режим -мни - режим ощадносте.

Зкономность - ощадність (-ности), економність (-ности).

Зкономньїй (о расходовании) - ощадний, економний.

Зкскурсант - екскурсант (-та).

Зкскурсионньїй (о бюро) - екскурсійний.

Зкскурсия - екскурсія.

Зкспедитор - експедитор (-ра), розсилач (-ча), посилач (-ча).

Зкспедиторский (об обязанностях) - експедиторський.

Зкспедиционньїй (о конторе) - експедиційний, розсильний.

247

Російсько-український словник ділової мови

Зкспедиция - 1) ( жспедицион. отдел ) - експедиція, розсильний відділ, розсильна
частина; 2) (воєн.) - експедиція; снаряжать, отправлять -цию - виряджати, вирядити
експедицію.

Зксперимент - експеримент (-ту), дослід (-ду), спроба.

Зкспериментальньїй (о школе, методе ) - експериментальний, дослідний, спробний.
Зксперт (по чему) - експерт на що.

Зкспертиза - експертиза.

Зксплоататор - визискувач (-ча), визискувачка, експлуататор (-ра), експлуататорка.
Зксплоатационньїй (об отделе) - експлуатаційний.

Зксплоатация - 1) (человека) - експлуатація, визиск (-ску); ( действ .) - експлуатування,
визискування; 2) (природних богатств) - експлуатація, розроблювання, розроблення,
використовування, використання.

Зксплоатировать - 1) (человека) - визискувати, експлуатувати; 2) (природи, богатства) -
експлуатувати, розробляти, використовувати.

Зкспонат - експонат (-та), виставне.

Зкспонент - експонент (-та), виставник (-ка).

Зкспонировать - експонувати, виставляти.

Зкспорт - експорт (-ту), вивіз (-возу).

Зкспортер - експортер (-ра), вивізник (-ка).

Зкспортировать - експортувати, вивозити.

Зкспортньїй (о товаре) - експортовий, вивозовий.

Зкстерн - екстерн (-на); -ном держать - іспитуватися як екстерн.

Зкстраординарньїй (о случае , расходе) - екстраординарний, надзвичайний.

Зкстренньїй (о беле) - нагальний, негайний; (внеочередной, о заседании, о поезде) -
позачерговий, екстрений, спеціяльний.

Злеватор - елеватор (-ра).

Злектричество - електрика.

Злектрификация - електрифікація.

Злементарньїй (о познаниях) - елементарний; (начальний) - початковий.

Змигрант, -ка - еміґрант (-та), еміґрантка.

Змиграция - еміґрація; в -ции находиться - на еміґрації перебувати.

Змигрировать - емігрувати; сов. - земіґрувати.

Змиссар - емісар (-ра).

Змиссионньїй (о банке) - емісійний.

Змиссия - емісія.

Знергичньїй (о работнике, о мерах) - енергійний.

Зпидемический (о заболеваниях) - пошесний, епідемічний.

Зпидемия - пошесть (-сти), епідемія.

Зпизодический (о лекции) - епізодичний, разовий; (о случае) - окремий, епізодичний.
Зскадра - ескадра.

Зскадрилья - ескадрилья, мала ескадра.

Зстафета - естафета.

Зтаж - поверх (-ху); з. подвальний - підмур'я (Я); дом в три зтажа, трехзтажний -
будинок на три поверхи.

Зтап - етап (-пу); з. конечний - останній етап; по -пу - етапом.

Зтапньїй (о пункте , лице) - етапний.

Зшелон - ешельон (-ну).

Юбилей - ювілей (-лею).

Юбилейньїй (о годе) - ювілейний.

Юбиляр - ювілят (-та).

Юридический (о лице) - юридичний, правничий.

Юрисдикция - юрисдикція.

Юрисконсульт - юрисконсульт (-та), правопорядник (-ка).

Юриспруденция - правознавство, юриспруденція.

Юрист - юрист (-ста), правник (-ка).

Юстиция - юстиція.

Ябеда - 1) наклеп (-пу); 2) (ябедник) - наклепник (-ка).

Ябедник, -ца - наклепник (-ка), наклепниця, шепотинник (-ка), шепотинниця.
Ябедничать, наябедничать - клепати, наклепати, робити, зробити наклеп.
Ябедничество - наклепництво, нашепти (-тів).

248

Російсько-український словник ділової мови

Явитель, -ница - показник (-ка), подавець (-вця).

Явившийся - прибулий.

Явка - 1) ( прибитие ) - прибуття, оказ (-зу) (Н); я. в суд - прибуття до суду, прибуття на
суд, оказ перед суд; я. личная - особисте прибуття, оказ особистий; нвобходима личная
-ка - треба вказатися (прийти) особисто; явка всех членов президиума обязательна - а)
бути всім учасникам президії неодмінно; б) повинні прибути всі учасники президії
неодмінно; 2) ( пред'ьявление ) - показ (-зу), подання,- явка документов производится от
10 до 2 часов дня - документи подають з 10 до 2 години дня.

Явление - 1) явище, з'явище; я. недопустимое - недозволенне явище,- я. родственное -
споріднене явище; я. рядовое - звичайне явище; 2) (театр.) - ява.

Являть, явить ( пред'являть ) - показувати, показати, подавати, подати.

Являться, явиться - 1) являтися, явитися, з'являтися, з'явитися, приходити, прийти,
прибувати, прибути; являться за деньгами - приходити по гроші; являться лично -
самому приходити, з'являтися особисто; являться на службу , на работу - приходити на
посаду, на роботу, на працю,- являться на суд - становитися на суд, ставати на суд,
ставати перед судом, ставитися до суду; являться по начальству - являтися начальству,-
вас просят явиться - вас просять прибути; (прийти); 2) (кем, чем) - бути ким, за кого,
бути чим, правити за що; (составлять что) - становити що, бути чим, ставати, стати,-
являться причиной чего - бути, стати за причину, спричинятися, спричинитися до чого,-
являться ручательством - бути запорукою; являєшся - є, становить,- должно явиться
доказательством - має бути за довід (як довід); явилась надобность - зайшла потреба,-
являєшся невозможньїм исполнить - не можна виконати, неможливим стає виконати; он
являєшся представите лем предприятия - він є відпоручник (він за відпоручника)
підприємства; зто являєшся материалом для... - це становить (є) матеріял до...,- ото
являєшся результатом - це (є) наслідок.

Явньїй (о небрежности , ошибке) - явний, видимий; (явствующий) - видний.

Явочньїй (о порядке) - без дозволу, оказовий (Н).

Явствовать - бути видним, випливати з чого, виходити з чого,- зто явствует из
протокола - це видно з протоколу.

Язьік (речь) - мова; я. государственний - державна мова; я. господствующий,
преобладающий - переважна мова, мова більшости,- я. оффициальний - урядова мова,- я.
преподавания - викладова мова,- я. родной - рідна мова,- я. юридический - правнича
(юридична) мова,- владеть каким-либо -ком - орудувати якою мовою, уміти говорити або
писати якою мовою,- из'ьясняться на понятном -ке - говорити зрозумілою мовою,-
овладеть -ком - опанувати мову.

Яма вьігребная - яма на сміття, вигрібник (-ка).

Ямщик (извозчик) - візник (-ка).

Январь - січень (-чня).

Январьский (о собьітиях) - січневий.

Ярльїк (наклейка) - наличко, наліпка.

Ярмарка - ярмарок (-рку); я. годичньїй - роковий ярмарок,- я. контрактовая -
контрактовий ярмарок,- -ку отбить - від'ярмаркувати.

Ярмарочньїй (о дне) - ярмарковий.

Ясли (детские) - ясла, дитячий захисток.

Ясньїй - ясний, з'ясований; (понятньш) - зрозумілий; (четкий, о почерке) - розбірний,-
вопрос ясен - питання з'ясоване, справа ясна.

Ячейка - осередок (-дку).

Ящик (укупорочньш) - ящик (-ка); (с кришкой) - скринька; (большой) - скриня; (в столе) -
шухляда, шухлядка; я. денежньш - грошова скринька, скриня (скринька) на гроші,- я. для
жалоб - скринька на скарги,- я. для писем - скринька на листи,- я. для сору (при усадьбах)
- загородка (скриня) на сміття,- я. картонний - скринька на картки,- я. почтовьш -
поштова скринька, скринька на листи,- я. распределительньш (для бумаг) - розподільна
скринька, скринька на розподілені папери,- я. сорний, мусорньш - ящик (коробка) на
сміття, смітниця; я. товарний - крамовий ящик,- я. упаковочний - ящик пакувальний.

249